"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)

Розглядаються проблеми створення журналу, його історія, зміст, особливості та недоліки. Значну увагу приділено роботі редколегій та редакцій журналу.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Ковтун, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2009
Назва видання:	Архіви України
Теми:	Статті та повідомлення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26262
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.) / М.В. Ковтун // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 83-105. — Бібліогр.: 69 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26262
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-262622011-08-31T12:26:58Z "Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.) Ковтун, М.В. Статті та повідомлення Розглядаються проблеми створення журналу, його історія, зміст, особливості та недоліки. Значну увагу приділено роботі редколегій та редакцій журналу. Рассматриваются проблемы создания журнала, его история, содержание, особенности и недостатки. Большое внимание уделено работе редколегий и редакций журнала. Examines problems of creation of magazine, his history, maintenance, features and failings. Considerable attention is spared work of editorial boards and redakiy magazine. 2009 Article "Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.) / М.В. Ковтун // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 83-105. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26262 930.25(477)(051)“1947/1990” uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та повідомлення Статті та повідомлення
spellingShingle	Статті та повідомлення Статті та повідомлення Ковтун, М.В. "Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.) Архіви України
description	Розглядаються проблеми створення журналу, його історія, зміст, особливості та недоліки. Значну увагу приділено роботі редколегій та редакцій журналу.
format	Article
author	Ковтун, М.В.
author_facet	Ковтун, М.В.
author_sort	Ковтун, М.В.
title	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)
title_short	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)
title_full	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)
title_fullStr	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)
title_full_unstemmed	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)
title_sort	"архіви україни": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті та повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26262
citation_txt	"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.) / М.В. Ковтун // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 83-105. — Бібліогр.: 69 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT kovtunmv arhíviukraíniproblemistvorennâtafunkcíonuvannâdrukovanogovidannâ1947počatok1990hrr
first_indexed	2025-07-03T05:56:29Z
last_indexed	2025-07-03T05:56:29Z
_version_	1836604191713263616
fulltext	83статті та повідомлення УДК 930.25(477)(051)“1947/1990” М. В. КОВТУН* “АРХІВИ УКРАЇНИ”: пРОблеМИ сТВОРеННя ТА фУНКцІОНУВАННя ДРУКОВАНОгО ВИДАННя (1947 – початок 1990-х рр.) Розглядаються проблеми створення журналу, його історія, зміст, особливос- ті та недоліки. Значну увагу приділено роботі редколегій та редакцій журналу. Ключові слова: науково-інформаційний бюлетень; “архіви України”; ре- дакційна колегія; редакція; тематика публікацій; рубрика. видання галузевого періодичного друкованого органу архівного управління мвс УРсР планувалося відразу після повернення у виз- волений від німецько-фашистських загарбників Київ. “науково-ін фор- маційний бюлетень архівного управління УРсР” започаткований згідно з наказом міністра внутрішніх справ Української РсР генерал-лейтенанта строкача від 14 травня 1946 р.1 з метою допомоги архівним органам України у виконанні поставлених завдань та обміну досвідом роботи державних архівів УРсР. проект постанови ЦК Кп(б)У про видання журналу “архіви України” було прийнято ще в серпні 1945 р.2 Згідно з цим документом, архівному управлінню нКвс УРсР дозволялось видання “архівів України” як публікаторсько-джерелознавчого журна- лу, а також встановлювалася періодичність (4 номери на рік) – обсягом 10–12 друкованих аркушів. в основу нового видання пропонувалось по- класти публікації та огляди документальних матеріалів з історії України, що сприяють розвитку історичної науки. до складу першої редакційної колегії “архівів України” увійшли д. З. мануїльський, м. м. петров- ський, Ф. Ф. еневич, в. і. стрельський, Ф. п. Шевченко. відділу пропа- ганди і агітації ЦК Кп(б)У, Укрдержвидаву та редакційній колегії жур- налу було доручено надати до 1 вересня 1945 р. план, штат і кошторис видання. друк видання “архіви України” покладався на Укрдержвидав. вже у вересні 1945 р. архівним управлінням нКвс УРсР було подано перелік розроблених і розроблюваних тем на підставі архівної інформації для перших номерів журналу, а також обіцяно розробити 5-річний перспективний план публікацій документів у журналі “архіви України”.3 видання фігурувало у 5-річному плані підготовки документальних збірників Управління да мвс УРсР4, у списку видань архівних органів України за 1924–1947 р.5, де вказувалось про друк у бюлетені статей про * Ковтун Марина Вікторівна – старший науковий співробітник відділу архівознавства Україн ського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. © Ковтун м. в., 2009 статті та повідомлення84 результати науково-дослідної роботи архівних установ, використання архівної інформації державних архівів УРсР, рецензій та хроніки. Робота над першим номером “науково-інформаційного бюлетеня” розпочалася у 1946 р. під керівництвом тодішніх начальника архівного управління п. п. Гудзенка, його заступника п. і. павлюка і начальника науково-видавничого відділу Ф. п. Шевченка. перше число галузевого журналу під назвою “науково-інформацій- ний бюлетень” архівного управління мвс УРсР, підготовлене наукови- ми працівниками Управління та Центрального історичного архіву, через матеріальні труднощі повоєнного часу і брак кваліфікованих фахівців побачило світ лише в листопаді 1947 р. у Києві: його випустила друкар- ня міністерства внутрішніх справ накладом 250 примірників. Журнал обсягом 50 сторінок складали 10 наукових статей, тематику яких визна- чав вступ у його першому номері. при цьому рубрики в журналі (окрім “Рецензії”та “Хроніки”) не виділялися. неодноразово порушувалися питання про причини запізнення ви- пуску видання. Зокрема, 27 січня 1948 р. на нараді у заступника началь- ника архівного управління мвс УРсР п. і. павлюка обговорювалися питання створення спеціальної редакційної колегії, яка на належному рівні зможе забезпечити випуск “Бюлетеня”, труднощі з надходженням статей, які членам редколегії часто доводилося докорінно “перероблю- вати”, а іноді й писати. “невиконання плану, написання статей авторами, що неоднократно їх змінювали”6, – головна причина того, що випуск “Бю- летеня” запізнювався (лановий). мацай відзначав, що “з бюлетнем спра- ви погані із-за авторів, які невчасно подають до науково-видавничого відділу статті. на його думку, необхідно зробити так, щоб автори статей розглядали свою участь у бюлетені не як приватну справу – хочу напишу статтю, хочу ні, – а як справу планову, цілком обов’язкову. він пропо- нував ввести підготовку статей до бюлетеня у квартальний план роботи відповідних відділів архівного управління”7. п. і. павлюк говорив про слабкість контролю з боку начальників відділів, наводячи наступний приклад: “Уже два тижні пишеться стаття, яка повинна була бути на- писана мацаєм за три-чотири дні, і це тому, що немає контролю з боку начальника науково-видавничого відділу”8. проблеми були і з видавни- цтвом, оскільки друкарня міністерства внутрішніх справ не мала квалі- фікованих працівників9. своєрідну програму діяльності нового часопису було викладено у його першому числі. провідними публікаціями мали стати “…основні накази й розпорядження мвс сРсР, УРсР, архівного управління мвс УРсР з архівної справи, підсумки роботи архівних органів і завдання на окремі періоди, правила, методичні інструкції й статті з теорії та практи- ки архівної справи, статті з археографії й про використання архівних до- кументів, короткі рецензії й повідомлення з бібліографії, повідомлення 85статті та повідомлення про хід підготовки кадрів і роботу кафедри архівознавства при Київсько- му державному університеті ім. т. Г. Шевченка, хроніка роботи архівних органів УРсР тощо”10. для забезпечення високоякісного і систематичного виходу “науково- інформаційного бюлетеня” 22 квітня 1948 р. було затверджено першу ре- дакційну колегію у такому складі: п. і. павлюк (редактор), в. і. Шелуд- ченко (заступник редактора), я. і. лановий (відповідальний секретар), а. Й. Грінберг, л. м. отліванова, м. а. варшавчик11. архівне управління мвс УРсР зверталося з проханням до всіх на- чальників архівних відділів, директорів центральних і обласних архівів та їх філіалів систематично надсилати матеріали до бюлетеня, а також свої зауваження й побажання щодо його змісту й періодичності виходу12. наприклад, у розпорядженні № 6/7/2228 від 11 вересня 1948 р. заступ- ник начальника архівного управління мвс УРсР п. і. павлюк звертав- ся з проханням до начальників архівних відділів Умвс та директорів центральних державних архівів написати хронікальну, не більше маши- нописної сторінки, замітку в науково-інформаційний бюлетень про те, як вони відсвяткували 30-річчя ленінського декрету13. він наголошував, що в бюлетень може писати статті кожен співробітник відділу і архіву з найрізноманітніших питань теорії і практики архівної справи, ділитися досвідом своєї роботи і роботи архіву, писати про те, як він підвищує свою кваліфікацію та ідейно-політичний рівень тощо.”14 У перших двох номерах бюлетеня надруковано статті науково- керівних працівників архівного управління та державних архівів про стан і перспективи розвитку архівної справи. третій номер, робота з ви- дання якого затрималась, “у чому вина не лише авторів, що не підготу- вали вчасно статті, а й відділу, що не проявив достатнього контролю”15, повністю присвячено 30-м роковинам підписання в. і. леніним декрету “про реорганізацію і централізацію архівної справи”. авторами перших публікацій стали я. лановий, в. Шелудченко, л. отліванова, в. Конова- лова, а. Грінберг, о. мацай, м. варшавчик, і. Бутич, а також співробіт- ники кафедри архівознавства Київського державного університету16. У бюлетені докладно розповідається про хід виконання наукової систематизації документів та комплектування ними архівів (адже треба було зібрати, правильно розмістити по архівах і привести до ладу виве- зені або залишені гітлерівцями в хаотичному стані документи), що мало особливо велике значення у післявоєнний період17. У перші роки “науково-інформаційний бюлетень” виходив не періо- дично: 1–2 рази на рік, з 1951 р. – тричі, а у 1958–1959 рр. – чотири рази на рік. З березня 1960 р. бюлетень став передплатним виданням, почав виходити 6 разів на рік обсягом 6 друкованих аркушів. тираж його був обмеженим (загалом 250–300 примірників), а тому розсилався архівним установам18. Зокрема, згідно з наказом, у 1951 р. за вказівкою началь- статті та повідомлення86 ника науково-видавничого відділу архівного управління мвс УРсР в. і. Шелудченка “науково-інформаційний бюлетень” № 2 (9) розсилав- ся Головному архівному управлінню мвс сРсР (10 екземплярів), мвс УРсР (6), ЦдаЖР УРсР (5), Цдіа УРсР (5), ЦФФКа УРсР (2), філіалу ЦдаЖР УРсР у м. Харкові (2), філіалу ЦдаЖР УРсР у м. львові (4), облдержархівам по 3 примірники (75), архівним відділам по 2 (50), на- чальникам Умвс УРсР по 1 примірнику (25), архівним управлінням союзних республік по 1 примірнику (14), начальникам відділів архів- ного управління мвс УРсР (10), резерв архівного управління (35), фі- ліалам облдержархівів (7) з проханням організувати обговорення статей бюлетеня з науковими співробітниками, а також надсилати матеріали для наступних номерів бюлетеня з теорії та практики архівної справи, виконання завдань та конкретних планів архівних органів, про досвід роботи, роботу з підвищення кваліфікації співробітників, організацію і хід соціалістичного змагання, розробку тематики наукової роботи та її здійснення, історії установ, матеріали для хроніки, у яких відображати повсякденне життя держархіву (архівного відділу) та інші питання19. протягом 1947–1955 рр. було видано 22 номери бюлетеня, на сторін- ках якого висвітлювалися актуальні питання діяльності архівних уста- нов. Увага приділялася методиці упорядкування документів, комплекту- ванню, обліку, експертизі, публікації та використанню документів. слід зазначити, що впродовж 1949–1957 рр. бюлетень видавався російською мовою. видання спочатку не мало сталих рубрик (розділів). матеріали, що друкувалися, здебільшого містилися в наступних рубриках: “статті”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. деякі номери мали “Консультації”, “Запитання та відповіді”, “архіви за кордоном”. У 1958 р. з’явилися розділи “обмін досвідом”, “документи”, “огляд літератури і джерел”. проте збільшення обсягу й урізноманітнення тематики бюлетеня не впливало на його призначення – він не поширювався за межі діяльності архівних установ. провідною тематикою видання спочатку було упорядкування доку- ментів. після 1950 р., коли в основному було завершено приведення в належний стан архівних фондів, почали з’являтися статті про організа- цію роботи в міських, районних і відомчих архівах, а також публікації з історії установ. Збільшилася кількість матеріалів, у яких порушувалися актуальні питання використання документів. систематично вміщували- ся офіційні документи і хроніка. на науково-методичній нараді наукових співробітників архівно- го відділу Умвс і полтавського облдержархіву, що відбулася 9 липня 1951 р., з доповідями щодо науково-інформаційного бюлетеня виступи- ли о. Березина, і. ткаченко, а. момонт, Г. неклеса та інші. “Більшість статей бюлетеня значно допомагають у роботі, дають деякі методичні 87статті та повідомлення вказівки, але необхідно висвітлювати досвід роботи кращих архівів, ді- литися досвідом роботи, більше уваги приділяти науково-технічній об- робці документів, однак про це нічого не сказано”, – зауважила у своєму виступі о. Березина. і. ткаченко відзначив, що “перші бюлетені за якіс- тю не зрівняти з останнім, який вийшов у 1951 році, оскільки у ньому висвітлено низку питань з упорядкування, зберігання, експертизи та ба- гато інших питань, корисних при роботі архівів, а недоліком є те, що не- має методичних вказівок з планування, звітності, методичних складань заголовків у держархівах тощо”20. про цінність уміщених у бюлетенях статей говорила Брусилова. на її думку, необхідно, щоб у статтях про не- доліки в роботі давались конкретні вказівки про те, як їх позбавитись21. великим недоліком бюлетеня було визнано брак методичних публікацій. “статті пишуться про те, що робиться, а що ні, а як саме, як що робить- ся, яким шляхом окремі архіви отримали успіх, бюлетень не пише”, – відзначив Г. неклеса. У результаті обговорення змісту статей “науково- інформаційного бюлетеня” мвс УРсР ухвалено: “просити редакцію більше розміщувати матеріалу з науково-методичної роботи, та контро- лювати, щоб бюлетень виходив планово, хоча б раз у квартал”22. на початку 1950-х рр. відбулися зміни у складі редколегії. У зв’язку з переходом на іншу роботу новим членом редколегії замість м. а. вар- шавчика у 1952 р. став колишній директор Цдіа УРсР і. п. олійник,23 який із серпня 1954 р. став відповідальним редактором бюлетеня.24 За- ступником головного редактора замість в. і. Шелудченка було призна- чено старшого наукового співробітника архівного управління а. в. Бон- даревського, а колишнього заступника начальника архівного управління п. і. павлюка було виключено зі складу редколегії у зв’язку з переходом на іншу роботу25. видання було цікавим для архівних відділів областей колишніх союз- них республік. За його зразком аналогічний бюлетень хотіли створити у Ростовській області. У Цдаво України зберігається лист начальника архівного відділу Умвс Ростовської області валаєва до с. пількевича з проханням допомогти створити аналогічний бюлетень в Ростовській області26. валаєв цікавився, чи існує положення про випуск бюлетеня, ким воно складається і затверджується, чи можна вислати копію такого положення у Ростов та ким підбиралась і затверджувалась редакційна колегія журналу. він просив надіслати всі номери журналу з часу його випуску. Задля подальшого обміну досвідом з архівами УРсР, начальник архівного відділу Умвс Курської області Єфремова також просила до- зволу на отримання науково-інформаційних бюлетенів, ознайомивши з ними співробітників у ЦдаЖР у м. Харкові та да Харківської області у грудні 1953 р.27 Колектив співробітників Центрдержархіву РсФсР да- лекого сходу також неодноразово звертався з проханням надіслати по одному примірнику видання № 1 по 14, оскільки “він являється цінним статті та повідомлення88 виданням службового користування та містить ряд цікавих статей, що узагальнюють досвід роботи архівних органів”28. науково-інформаційний бюлетень помітно виділявся серед інших інформаційних бюлетенів, які видавалися архівними установами союз- них республік, про що свідчать позитивні рецензії у різних виданнях, починаючи від 1956 р.29. від 1957 р. запроваджено нові рубрики: “статті та повідомлення”, “обмін досвідом”, “архіви за кордоном”. Це свідчило, що видання роз- ширювало коло читачів, зростав його авторський колектив, підвищувався науковий рівень публікацій, зростав попит на нього як серед архівістів, так і наукової громадськості. наступного року з’явилися такі нові рубри- ки: “документи”, “огляд літератури та джерел”, “Хроніка”, “Консульта- ції”, “Запитання і відповіді”, головне місце серед яких посідала рубрика “обмін досвідом”. У цьому розділі містилась велика кількість матеріалів з основних питань роботи архівних установ: комплектування державних архівів, облік і фондування, експертиза цінності документів, створення науково-довідкового апарату в архівах, використання документів та ін. Цікавими і цінними є розділи “документи” й “огляд літератури і дже- рел”, що ведуться систематично із номера в номер. а ось рубрика “ар- хіви за кордоном” з’являлася не регулярно: перша – у 1957 р. в №№ 27 і 29, наступна лише – з № 41. інформативною є рубрика “Хроніка”. Цінну інформацію подає постійна рубрика бюлетеня “нові надходження”, що є істотним додатком до путівників, бо містить дані про чергове поповне- ння архівів документами. активніше включатися в розробку теоретич- них питань архівної справи пропонували кафедрі архівознавства Київ- ського державного університету імені тараса Шевченка п. п. Гудзенко і Є. п. Шаталіна30. У 1958 р. сталися кардинальні зміни у складі редакційної коле- гії “науково-інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР”, оскільки частина її членів у зв’язку з переходом на іншу роботу вибу- ла. Головним редактором став начальник науково-видавничого відділу архівного управління при Раді міністрів УРсР і. л. Бутич, його за- ступником – начальник Цдіа УРсР у м. Києві м. і. тесленко, секрета- рем – п. в. Замковий. Крім них, до складу редколегії увійшли: начальник науково-методичного відділу с. п. майборода, начальник архівного від- ділу Умвс Київської області Г. п. неклеса, начальник організаційно- інспекторського відділу архівного управління мвс УРсР л. м. отліва- нова, начальник ЦдаКФФд УРсР Г. с. пшеничний, начальник відділу використання архівного управління мвс УРсР Г. я. сергієнко, завіду- вач кафедри архівознавства Київського державного університету імені тараса Шевченка в. і. стрельський, старший науковий співробітник архівного управління мвс УРсР н. п. ярмолицька31. У 1960 р. були змінені відповідальний секретар редколегії, а також її члени. Згідно з 89статті та повідомлення наказом начальника архівного управління при Раді міністрів УРсР, від- повідальним секретарем став в. в. Кузьменко32. про недоліки, які мали місце в бюлетені протягом 1950-х рр., пи- сав начальник науково-публікаторського відділу архівного управління, а пізніше його головний редактор і. Бутич. “насамперед, мало приді- ляється уваги проблемним питанням архівознавства, археографії та ін- ших історичних дисциплін, публікації статей про стан і роботу міських, районних та відомчих архівів; недостатньо висвітлюється організація методичної роботи, рідко друкуються матеріали про наукові та мето- дичні наради і наукові ради; відсутність у бюлетені такого важливого розділу, як консультації; а також по суті не ведеться перспективне пла- нування статей; портфель бюлетеня бідний, не можна назвати згуртова- ним і авторський колектив; різкого покращання потребує і типографське оформлення бюлетеня”33. великою проблемою, як зазначав і. л. Бутич, є відсутність власної друкарні, що затримує вихід видань, у тому числі “науково-інформаційного бюлетеня”, який по півроку лежить у друкар- ні міністерства внутрішніх справ УРсР.34 враховуючи наявність сер- йозних недоліків, він визначив заходи, які вживаються щодо перебудови роботи “науково-інформаційного бюлетеня”: “на сторінках бюлетеня систематично висвітлювати стан і роботу міських, районних та відомчих архівів; публікувати статті, в яких узагальнюється досвід роботи з упо- рядкування документальних матеріалів, комплектування, обліку та екс- пертизи; у кожному номері вміщувати статті з історії архівної справи, історії установ, друкувати рецензії на збірники документів і матеріалів, критико-бібліографічні статті, що підбивають стан і розвиток археогра- фічної та архівознавчої науки в радянських і зарубіжних архівах, адже наше завдання – перетворити бюлетень у бойовий орган архівних уста- нов, в організатора обговорення і розв’язання найважливіших теоре- тичних і практичних питань архівної роботи”35. і. л. Бутич зазначав, що справитится з поставленими перед “науково-інформаційним бюлетнем” завданнями можна лише маючи активну підтримку з боку працівників архівних установ, враховуючи критичні зауваження і запити працівників державних і відомчих архівів редколегією, а також підтримуючи зв’язки з науковою громадськістю. Коло питань, які висвітлювалися на сторінках бюлетеня, було все ще обмеженим. тому 26 лютого 1960 р. архівне управління мвс УРсР видало наказ “про поліпшення видання “науково-інформаційного бю- летеня”, в якому вказувалося на необхідність приділяти більше уваги публікації науково-методичних статей, висвітленню питань поточного діловодства в установах, організації належних умов зберігання докумен- тів у відомчих архівах і т. ін.36 З березня 1960 р. “науково-інформаційний бюлетень” архівного управління мвс УРсР став передплатним видан- ням і почав видаватися 6 разів на рік обсягом 6 друкованих аркушів. статті та повідомлення90 поліпшився зміст і поліграфічне оформлення видання. Зростав наклад бюлетеня: з 1200 примірників у 1958–1959 рр. до 6300 примірників у 1960 р., та 16400 у 1966 р. У зв’язку з передачею в 1960 р. архівних установ республіки із сис- теми мвс УРсР у відання архівного управління при Раді міністрів УРсР “науково-інформаційний бюлетень” став його органом. підпо- рядкування архівного управління Раді міністрів УРсР сприяло поліп- шенню стану архівної справи в республіці, що позначилося й на його друкованому органі. Урізноманітнилась тематика публікацій, поступово зростав науково-теоретичний рівень бюлетеня. постановою колегії дер- жавного комітету Ради міністрів УРсР по пресі від 2 квітня 1964 року він був перейменований у науково-інформаційний бюлетень “архіви України”37, і починаючи від № 3–4 за 1965 р. видавався під цією назвою. слід зазначити, що цей крок став результатом неодноразового обгово- рення питання про перетворення “науково-інформаційного бюлетеня” на журнал на засіданнях наукової Ради архівного управління мвс УРсР38. наприклад, на засіданні 28 жовтня 1958 р. а. Й. Грінберг на- голосив на необхідності порушити питання про розширення науково- інформаційного бюлетеня та перетворення його в журнал39. м. Рубач, а. Грінберг, с. Гудзенко, Ф. Шевченко у своїх виступах підтримали цю ідею. таким чином, у 1958 р. головою наукової ради с. пількевичем було схвалено пропозицію про перетворення “науково-інформаційного бюлетеня” в архівознавчий журнал та його регулярне видання, “зважа- ючи на те, що він почав виходити з 1946 р. і за своїм змістом і обсягом переріс межі бюлетеня”40. За активну участь у роботі “науково-інформаційного бюлетеня”, його розповсюдження і популяризацію, за організацію кореспонденції і осо- бисту участь згідно з наказами начальника архівного управління при Раді міністрів УРсР від 30 листопада 1960 р. та 3 грудня 1960 р. було премійовано наступних працівників архівних установ УРсР: в. д. смаль- ченка, а. д. Бачинського, в. п. деркач, Г. п. Романія, Ф. п. спірідонова, Є. п. Шаталіну, і. в. Гарнагу, в. і. Гриценко, е. а. дубилевського, п. в. Ка- шевського, м. в. Козлову, Б. д. нененка, д. в. Шміна, в. і. нечая41. У 1964 р. знову сталися зміни у складі редакційної колегії. Голов- ним редактором залишався і. л. Бутич, відповідальним секретарем став Б. в. Гордієнко. також до складу редколегії увійшли: п. п. Гу- дзенко, л. в. Гусєва, а. м. Катренко, в. с. Коновалова, м. о. місер- ман, л. м. отліванова, Г. с. пшеничний, Г. с. Рибалка, Г. с. сизоненко, в. і. стрельський, м. і. тесленко, Є. п. Шаталіна, д. с. Щедріна42. важливою віхою на шляху дальшого поліпшення діяльності “архі- вів України” став критичний аналіз його роботи за період з 1960 р. по 1965 р. на колегії архівного управління при Раді міністрів УРсР у трав- 91статті та повідомлення ні 1965 р.43 відзначаючи здобутки бюлетеня, який набув значення ко- рисного методичного посібника у повсякденній роботі працівників дер- жавних архівних установ і відомчих архівів, на колегії було вказано й на недоліки. Зокрема, йшлося про недостатню увагу редколегії і редакції до підготовки теоретичних статей з провідних питань архівознавства, відсутність інформації і узагальнюючих статей про досягнення архівіс- тів союзних республік, стан архівної справи за кордоном, слабкі зв’язки редколегії і редакції з працівниками районних, міських та відомчих ар- хівів44. Колегія постановила: зобов’язати редколегію усунути виявлені не- доліки з організації роботи науково-інформаційного бюлетеня “архіви України”, зосередивши головну увагу на висвітленні найважливіших проблем архівознавства, забезпечити високий науково-теоретичний рі- вень матеріалів, які публікуються, ширше критикувати недоліки роботи архівних установ, удосконалювати роботу з авторами, особливо з авто- рами областей і районів республіки; звернути особливу увагу редколегії на широке висвітлення на сторінках бюлетеня питань підготовки кадрів; запропонувати всім працівникам архівів України проявити більше актив- ності й ініціативи у підготовці для бюлетеня найважливіших проблемних статей за профілем своєї роботи, з основних питань архівної справи, ак- тивніше допомагати редколегії бюлетеня у зборі таких матеріалів через відомства, установи та організації; вважати за доцільне приділити біль- ше уваги таким розділам бюлетеня, як “документи” і “повідомлення”, в яких подавати нові і цікаві документи, повідомлення з питань архівоз- навства, діловодства, спеціальних історичних дисциплін, а також питань історії України; залучити вчених-істориків до обговорення на сторінках бюлетеня питань створення і удосконалення науково-довідкового апара- ту, комплектування державних архівів документами, експертизи їх цін- ності та ін. тоді ж було ухвалено рішення про створення робочої групи редакції, яка функціонувала при науково-видавничому відділі архівного управління УРсР45. За період з 1960 по 1966 рр. вийшло 42 номери “архівів України”, в яких було вміщено понад 1550 матеріалів – 451 стаття й повідомлен- ня, 89 публікацій, які налічують 628 документів, 84 огляди літератури й джерел, 246 рецензій і нотаток про книги, 47 інформацій про нові над- ходження документів у державні архіви46. У цей період на сторінках бю- летеня друкувалися статті про найважливіші рішення партійних і радян- ських органів та завдання істориків-архівістів республіки, які випливали з цих рішень, публікувалися статті про підсумки діяльності архівних установ Української РсР. якщо до 1959 р. “науково-інформаційний бюлетень” був суто відом- чим виданням і виходив у міру надходження матеріалів і розсилався тільки архівним установам, то з 1960 р. “архіви України” отримували статті та повідомлення92 співробітники не лише архівних, але й інших науково-дослідних уста- нов, викладачі вузів і середніх навчальних закладів, зокрема шкіл, пра- цівники бібліотек, музеїв. Чимало співробітників цих установ і закладів стали постійними дописувачами, що сприяло підвищенню наукового рівня видання. протягом 1960–1970 рр. було випущено 66 номерів журналу, в яких вміщено понад 2500 матеріалів, у т. ч. понад 600 статтей і повідомлень, 160 публікацій (919 документів), 152 огляди літератури і джерел, 368 ре- цензій і нотаток на документальні збірники і дослідження, 92 інформації про нові надходження документальних матеріалів у державні архіви, по- над 600 біографічних довідок про діячів науки і культури47. на шпальтах “архівів України” було вміщено найбільше статей, присвячених питанням архівознавства – історії архівів, комплектуванню, експертизі, упорядкуванню та використанню документів у центральних та обласних державних архівах. водночас надруковано низку матеріалів про організацію роботи в міських, районних і відомчих архівах. вони здебільшого містилися у розділі “обмін досвідом”. У дискусійних стат- тях порушувалися питання вдосконалення діловодства, відбирання доку- ментів на постійне зберігання та їх упорядкування. матеріали про фон- дування, каталогізацію, встановлення дат у судових справах, комплек- тування, про підготовку путівників, довідників, документальних збірок, організацію довідкової роботи, реставрацію документів, оправу одиниць зберігання надруковані здебільшого у розділах “Консультації” та “обмін досвідом”. З середини 1960-х рр. помітно збільшилася кількість матері- алів, що стосуються спеціальних історичних дисциплін – археографії, дипломатики, сфрагістики, геральдики, філігранології, метрології, істо- ричної географії, емблематики та ін. У 1960-х рр. запроваджено нову форму спілкування редколегії з чи- тачами – щорічні конференції і наради читачів науково-інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР з працівниками архівних установ областей48. на нарадах і конференціях висловлювалось чимало слушних порад та критичних зауважень, спрямованих на те, щоб періодичне ар- хівне видання було цінним посібником в роботі кожного працівника як центральних, так і відомчих архівів. протоколи конференцій, які над- силалися до редакції, давали змогу ознайомитися з пропозиціями і кри- тичними зауваженнями широкого кола читачів. на конференціях вказу- валося, що бюлетень є не тільки цінним посібником для архівістів, а й помічником для вчителів, працівників культури і науки, співробітників державних установ, організацій і підприємств, які мають справу з діло- водством. Цілком правильно вказувалось і на брак статей про організа- цію ведення поточного діловодства в установах, облік, комплектування, експертизу цінності документів і методичну роботу та про недостатнє співробітництво архівів з редакцією бюлетеня. 93статті та повідомлення З нагоди 20-річчя з дня виходу в світ першого номера “архівів України” 25 лютого 1967 р. відбулося розширене засідання колегії ар- хівного управління при Раді міністрів УРсР та редколегії бюлетеня49. Його відкрив начальник архівного управління при Раді міністрів УРсР с. д. пількевич. відзначаючи цю дату, він узагальнив досвід двадцяти- річної роботи друкованого органу і висловив подяку колективові редак- ції і численним кореспондентам, а також тим товаришам, яким довелося двадцять років тому розпочинати роботу. він тепло поздоровив ветеранів “архівів України”: п. і. павлюка, Ф. п. Шевченка, і. п. олійника, редко- легію і робочу групу бюлетеня з 20-річчям з дня виходу в світ першого номера друкованого органу архівістів України та побажав їм подальших успіхів у роботі. З доповіддю “20 років “архівам України” виступив відповідальний редактор бюлетеня і. л. Бутич. начальник відділу журналів Комітету по пресі в. в. артюхов вручив редакції “архівів України” почесну грамоту Комітету й вітальну адресу. на засіданні також виступили п. і. павлюк і Ф. п. Шевченко. У заключному слові с. д. пількевич указав на допомогу і піклування ЦК КпУ і Комітету по пресі щодо створення і налагодження публікатор- ської роботи друкованого органу архівістів України. За успішну роботу з організації видання друкованого органу архів- ного управління при Раді міністрів УРсР – “архіви України”, і особис- тий внесок у піднесенні його наукового рівня і ролі в практичній діяль- ності архівних установ республіки згідно з наказом начальника архів- ного управління при Раді міністрів УРсР з нагоди 20-річчя з дня виходу науково-інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР “архіви України” № 6 від 23 лютого 1967 р.50 було оголошено подяку і нагород- жено цінними подарунками п. і. павлюка – першого редактора бюлетеня, в. в. Кузьменка – заступника відповідального редактора, і. л. Бутича – відповідального редактора, Б. в. Гордієнка – відповідального секретаря, м. і. Крячка – редактора робочої групи, а. м. Катренка – члена редак- ційної колегії, в. а. Чорну – друкарку редакції, п. п. Гудзенка – члена редакційної колегії, п. в. Замкового – колишнього відповідального се- кретаря, с. п. майбороду – колишнього члена редколегії, і. п. олійни- ка – колишнього редактора, л. м. отліванову, м. і. тесленка – членів редакційної колегії, Ф. п. Шевченка – за участь у створенні й допомогу у роботі бюлетеня, Є. п. Шаталіну – члена редакційної колегії. на початку 1968 р. з метою інформування архівів про матеріали іно- земних видань було організовано переклад найцікавіших публікацій, які отримує щороку архівне управління (“Archivum” – орган мРа, “ар- хівний журнал” – орган товариства французьких архівістів, “American archivist” – орган товариства американських архівістів, “Archives” – орган Британської архівної асоціації, “архівіст” – орган товариства статті та повідомлення94 німецьких архівів, а також п’ять архівознавчих журналів з німеччини, Румунії, Угорщини і Чехословаччини) і публікацію змісту з кожного за- кордонного архівознавчого журналу в науково-інформаційний бюлетень “архіви України”51. на початку 1970-х рр. розпочалася докорінна перебудова роботи редколегії науково-інформаційного бюлетеня “архіви України”. Згідно з наказом начальника архівного управління при Раді міністрів УРсР від 15 квітня 1971 р.52 до її складу ввійшли: о. Г. мітюков (відповідаль- ний редактор), і. п. Кравченко (заступник відповідального редакто- ра), а. а. Батюк (відповідальний секретар), члени редакційної колегії: н. Ф. врадій, в. с. Коновалова, м. і. Крячок, в. в. Кузьменко, м. о. мі- серман, п. і. павлюк, З. о. сендик, в. п. сидоренко, в. і. стрельський, Є. п. Шаталіна. важливу роль відіграло створення в апараті архівного управління редакції бюлетеня зі штатом п’яти працівників, що утриму- валась за рахунок спецкоштів. до складу редколегії згідно з наказом на- чальника архівного управління при Раді міністрів УРсР від 20 серпня 1971 р. було введено начальника науково-видавничого відділу п. с. диш- левого53. майже двадцятилітня діяльність о. Г. мітюкова на чолі архівної галузі України була орієнтована на розбудову та реформування галузі, залучення до роботи молодих фахівців і мала позитивні результати як у сфері зміцнення матеріально-технічної бази архівних установ, впрова- дження нових технологій зберігання архівних документів, розвитку ви- давничої діяльності архівів, так і в поглибленні співпраці з академічни- ми установами та виході українських архівістів на міжнародну арену54. впродовж керівництва о. Г. мітюкова формувався міжнародний авто- ритет української архівістики. протягом багатьох років він представляв архівну справу України в міжнародних архівних органах, був членом Комісії у справах України при ЮнесКо, брав участь у VII–XI міжна- родних конгресах архівістів у різних містах світу, багатьох міжнародних конференціях “Круглого столу архівів” (у 1975 р. міжнародну конферен- цію “Круглого столу архівів” проведено на базі Головархіву у м. Києві). велику увагу приділяв розвитку видавничої діяльності архівних установ та використанню архівної інформації. “архіви України” періодично знайомили читачів зі станом розвитку архівної справи за кордоном. У 1970-х роках у виданні було відкрито рубрики “архівна справа в країнах соціалізму”, “по сторінках зарубіж- них архівознавчих журналів”, “архівна справа за рубежем”, “міжнарод- ні зв’язки архівних установ”, в яких публікувались матеріали, з якими виступали керівники міжнародної ради архівів, керівники та провідні спеціалісти архівних служб польщі, Франції, Чехословаччини, вміще- но повідомлення про перебування в архівних установах України архі- вістів Болгарії, Чехословаччини, Югославії, англії, нікарагуа, Франції 95статті та повідомлення і т. д. серед публікацій значне місце посідають повідомлення про доку- ментальні джерела з історії України, виявлені в архівах польщі, італії, туреччини, австрії та інших країн. питання міжнародних зв’язків архі- вістів України знайшли своє відображення також у публікаціях про ро- боту VII–XI міжнародних конгресів архівів, що відбулися у москві, ва- шингтоні, лондоні, Бонні, люксембурзі, оттаві, Києві, найробі, Куала- лумпурі, Братиславі. на початку 1970-х років в “архівах України” запроваджено нову ру- брику “діловодство”, посилено увагу до публікації документів з історії радянського суспільства, в тому числі кінофотофонодокументів. Зокре- ма, згідно з наказом начальника архівного управління при Раді міністрів УРсР ЦдаКФФд УРсР і редакції науково-інформаційного бюлетеня “архіви України” доручалось підготувати і опублікувати у наступних номерах бюлетеня низку консультацій з питань роботи з аудіовізуальни- ми документами55. слід відзначити, що лише за три роки IX п’ятирічки у бюлетені опубліковано 116 статей, присвячених обміну досвідом роботи 41 добірку документів, 61 огляд джерел, 26 статей з діловодства, 15 кон- сультацій, 54 рецензії, 185 інформаційних матеріалів56. паралельно з центральним органом виходили місцеві видання науково-інформаційних бюлетенів. наприклад, архівний відділ доне- цького облвиконкому з 1971 р. щорічно випускає свій бюлетень, в яко- му висвітлюються “насущные вопросы работы городских и районных государственных, а также ведомственных архивов”57. сам факт видання такого бюлетеня свідчить про зростання професійного рівня працівни- ків, друковане слово яких стає засобом поширення знань і досвіду у сфе- рі теорії і практики архівної справи. У 1970-х рр. “архіви України” стали приділяти більше уваги пи- танням теорії і практики архівної справи, узагальненню і поширенню передового досвіду роботи архівів усіх ланок, інформуванню читачів про найважливіші події в житті архівних установ. важливе значення для висвітлення теоретичних і практичних питань розвитку архівної спра- ви мала публікація матеріалів всесоюзних і республіканських науко- вих конференцій, семінарів, нарад, присвячених актуальним питанням архівного будівництва58. Щоб відокремити такого роду публікації від інших матеріалів, починаючи з 1980 р. у журналі відкрито спеціальну рубрику. У 1976 р. з метою ознайомлення широкої читацької аудиторії з досягненнями архівного будівництва в інших республіках на сторінках видання було відкрито рубрику “архівна справа в братніх республіках”, яка викликала великий інтерес у читачів. У 1970-х рр. почав практикуватися випуск спеціальних тематичних номерів. вони були присвячені 1500-річчю Києва, 60-річчю утворення сРсР та 40-річчю перемоги радянського народу у великій вітчизня- ній війні 1941–1945 рр. У джерелах, пов’язаних з ювілейною тематикою, статті та повідомлення96 всебічно висвітлювалась активна участь працівників державної архівної служби у відзначенні цих ювілеїв. Увага редколегії журналу приділяло- ся новому і передовому, що з’являлося у діяльності відомчих архівів та служб діловодства59. підвищенню рівня журналу сприяла публікація на його сторінках матеріалів з питань роботи із документами в міністерствах і відомствах, авторами яких були заступники міністрів, начальники відповідних управлінь. видання систематично інформувало працівників архівних установ про заходи, які вживав Головархів України щодо розвитку архівної спра- ви в Україні; про стан справ у центральних архівах, архівних відділах облвиконкомів, обласних, міських, районних, а також відомчих архівах. таким чином, “архіви України” певною мірою виконували й управлін- ські функції. на сторінках часопису друкувалися найцінніші та необхід- ні у повсякденній роботі працівників архівних установ посібники. “архіви України” були високо оцінено на престижних форумах архі- вістів. Зокрема, на VII міжнародному конгресі архівів у москві в 1972 р. видання відзначили як один з кращих архівознавчих журналів, який виходить найбільшим накладом серед такого типу видань. позитивну оцінку отримали “архіви України” й на XVI міжнародній конференції “Круглого столу архівів”, що відбулася в 1975 р. у Києві, а також на на- раді редакторів архівознавчих видань країн колишнього варшавського договору, що відбулася у москві в 1986 р. досвід організації видання “архівів України” в XI п’ятирічці широко пропагувався на всесоюзній нараді керівних працівників і спеціалістів державної архівної служби сРсР та на нараді редакторів архівних журналів соціалістичних країн, які відбулися відповідно у березні і травні 1986 р. у москві. таким чином, “архіви України” зарекомендували себе як одне із ав- торитетних періодичних архівознавчих видань не лише у нашій країні, а й за кордоном, оскільки розміщені в журналі матеріали є важливим джерелом інформації про стан розвитку архівної справи в Україні. “ар- хіви України” отримували спеціалісти архівної справи із 15 країн світу, у тому числі із Болгарії, Угорщини, Румунії, німеччини, польщі, Чехос- ловаччини, Югославії, австралії, англії, іспанії, Канади, сШа та ін. За регулярну розсилку журналу “архіви України” велику вдячність ви- словлювали архівні відділи, варшави, праги, Будапешта. Зокрема, ндР, яка регулярно отримувала науково-інформаційний бюлетень в обмін на “Archivmitteilungen”, цікавило багато статей, уміщених у журналі. але, на жаль, вони були недоступні їхнім співробітникам-архівістам, оскіль- ки існували проблеми з перекладами60. підсумки передплати також свідчать про те, що “архіви України знаходили все більше прихильників як в Україні, так і поза її межами. так, у 1977 р. тираж науково-інформаційного бюлетеня становив понад 97статті та повідомлення 19 тисяч примірників61. як і в попередні роки, першість по передплаті утримував Кам’янець-подільський район Чернівецької області, в якому розташований обласний державний архів. Рік у рік добивалися збіль- шення кількості передплатників архівісти столичної, Київської, області. У 1977 р. “архіви України” тут отримували 1215 чол. З громадськими розповсюджувачами проводилися інструктивні наради, бесіди про роль і значення видання в практичній діяльності. У ряді областей, зокрема одеській, Чернігівській, волинській, львівській, Запорізькій, вінниць- кій кількість передплатників зменшилась або взагалі не була високою. Редакційною колегією “архівів України” було підбито підсумки робо- ти кращих громадських розповсюджувачів, які брали активну участь і сприя ли успішному проведенню передплатної кампанії62. діяльність часопису у 1970–1980-х рр. одержала позитивну оцінку громадськості. про це свідчать, зокрема публікації журналів “Истори- ческий архив”, “вопросы архивоведения”, “советские архивы”. в одно- му з номерів останнього у 1987 р. було опубліковано статтю, присвячену виходу у світ 200-го номера “архівів України”. Цій даті було приурочене спільне засідання наукової ради Головар- хіву України та редакційної колегії “архівів України”, на якому з до- повіддю виступив заступник головного редактора видання в. м. волко- винський. він висвітлив історію створення журналу, проаналізував його тематику за 40 років існування та визначив завдання щодо подальшого поліпшення роботи редакції. У засіданні взяли участь представники нау- кової громадськості, начальник колишнього Головархіву сРсР Ф. м. ва- ганов. У їхніх виступах позитивно оцінено діяльність редакційної колегії “архівів України”, проаналізовано матеріали, що публікувались на його сторінках. У соціалістичному змаганні серед структурних підрозділів Головар- хіву УРсР за 1987 рік редакції науково-інформаційного бюлетеня Голо- вархіву УРсР “архіви України” було присуджено друге місце і нагоро- джено почесною грамотою Головархіву УРсР. відзначено працівників архівних установ, які досягли найкращих результатів у виконанні пла- нових завдань і соціалістичних зобов’язань з 1987 рік. відповідального секретаря редакції бюлетеня л. м. васько було занесено на дошку по- шани Головархіву УРсР63. тривалий час на шпальтах журналу друкувалися статті та огляди з іс- торії міст і сіл. У 1980–1982 рр. створено окрему рубрику “до 1500- річ чя Києва”, що презентувала джерела з історії столиці України. У 1988 р. співробітниками редакцій було підготовлено і видано пер- ший покажчик публікацій журналу “архіви України” за 1971–1987 рр.64 (упорядники: л. м. васько, л. п. Колодій, н. м. лебідь, в. Ю. прудні- кова, відповідальний редактор в. м. волковинський). міститься інфор- мація про матеріали, опубліковані в “архівах України” у 1971–1987 рр. статті та повідомлення98 (102 номери архівознавчого видання, в яких опубліковано більше 2,4 тис. матеріалів, присвячених питанням теорії і практики архівної справи, під- бірок та оглядів документів державного архівного фонду сРсР, хроні- кальних повідомлень і т. д. покажчик покликаний допомогти історикам, викладачам, краєзнавцям, лекторам, іншим працівникам установ і орга- нізацій у пошуку і використанні архівних джерел для дослідження ві- тчизняної історії, удосконалення викладення і вивчення її у вузах, техні- кумах, школах. покажчик складається з трьох розділів. У першому – по- дано перелік статей і повідомлень, присвячених теорії та практиці архів- ної справи, пропаганді передового досвіду роботи архівних установ усіх ланок та діловодних служб, історії радянського архівного будівництва в республіці. до другого розділу включено огляди і публікації архівних документів з історії сРсР та УРсР. матеріали історичного профілю систематизовано згідно з загально- прийнятою науковою періодизацією історії сРсР. в окремі підрозділи виділено спеціальні історичні дисципліни, історичне краєзнавство, кри- тику та бібліографію. спеціальні підрозділи присвячено документаль- ним публікаціям про видатних діячів Комуністичної партії та радянської держави, визначних діячів науки, літератури ти мистецтва. інформаційно насиченим у покажчику є підрозділ “інформація та хроніка”, у який згруповано матеріали про основні події в житті архів- них установ республіки. в окремий розділ виділено матеріали, опубліко- вані в “архівах України” протягом 1986–1987 рр. Ці роки стали для “архівів України” новим етапом в їхній діяльнос- ті, що характеризується популяризацією нових форм і методів роботи, публікацією матеріалів, у яких першочергова увага приділяється діло- вому аналізу реального стану архівної справи, критичній оцінці досяг- нутого рівня її розвитку задля того, щоб надалі зосередити зусилля на невирішених питаннях і проблемах. 21 листопада 1988 року начальником Головного архівного управлін- ня при Раді міністрів УРсР було призначено Б. в. іваненка65. на початку 1990-х рр., у період складного реформування політичної та економічної систем України, спираючись на ядро фахівців архівної служби, він зумів зберегти систему державних архівів, запобігти кадровим втратам, забез- печити стабільний розвиток архівної галузі. під його керівництвом про- водилася робота з демократизації діяльності державних архівів, зокрема здійснено масштабну роботу з розсекречення закритих раніше фондів, прийнято на постійне зберігання велику кількість документів колишніх мвс і КдБ УРсР. За його ініціативою було організовано роботу з переда- вання на постійне зберігання до державних архівів документів колишніх партійних архівів, в результаті чого наФ поповнився документами Кп України. очолював групу з розроблення першого в історії української архівної справи Закону України “про національний архівний фонд і ар- 99статті та повідомлення хівні установи”, який після прийняття вР України став правовою осно- вою діяльності державних архівів. під його керівництвом співробітники управління провели значну роботу з вдосконалення нормативної бази функціонування архівів. протягом 1990-х рр. істотно зміцніли зв’язки державних архівів з науковими установами нан України, численними вищими навчальними закладами, музеями та бібліотеками в рамках про- ведення грунтовних досліджень вітчизняної історії та об'єктивного її ви- світлення. Б. в. іваненко брав участь у міжнародних архівних форумах, зокрема у засіданні XII міжнародного конгресу архівів у Канаді, сприяв розши- ренню міжнародних контактів архівістів України з архівними службами іноземних держав. У цей період було підписано двосторонні угоди про співробітництво між Головархівом України та архівними службами Шве- ції, Республіки Білорусь, РФ, Центральним архівом історії єврейського народу, розпочато переговори з архівними службами сШа, німеччини, Румунії, Генеалогічним товариством Юта (сШа). Був ініціатором орга- нізації та проведення зустрічі керівників державних архівних служб і то- вариств архівістів країн снд, латвійської, литовської та естонської рес- публік (Київ, листопад 1994), на якій виступив із пропозицією створити постійно діючий інформаційний центр з архівної справи в країнах снд та Балтії з метою об’єднання зусиль усіх державних архівних служб для обміну інформацією, досвідом роботи, документальних видань. Б. в. іва- ненко стояв біля витоків створення архівного співтовариства країн снд, брав участь у його засіданнях (мінськ, москва, алмати), дбав про під- готовку національних кадрів істориків-архівістів, за його участю в Ки- ївському державному інституті культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв) було відкрито спеціальне відділення з підготовки фахівців архівної справи. У 1990-х роках тематика видання значно розширилася, з’явилися нові рубрики: “доля українських архівів”, “Українці в світі”, “Україніка в архівах світу”, “З історії української державності”, “до портретів іс- ториків минулого” та інші. У журналі опубліковано численні невідомі та маловідомі архівні документи, нариси з історії України, літератури та мистецтва, матеріали до біографічного словника діячів науки та культу- ри України, низку публікацій, присвячених т. Шевченку, м. драгомано- ву, лесі Українці, с. подолинському, а. Кримському, м. лисенку, о. до- вженку, д. Грінченку, Г. нарбуту та ін. У 1996 р. до 130-річчя від дня народження м. Грушевського вийшло тематичне число журналу, при- свячене архівній грушевськіані. плани редколегії і редакції “архівів України” на 1991 р. зводились до кардинальної зміни змісту і форм публікацій журналу, розширення діапазону порушених проблем, збільшення кількості матеріалів з теорії і практики архівної справи, консультацій з питань архівознавства і ді- ловодства, розміщення на сторінках видання маловідомих і невідомих статті та повідомлення100 архівних документів, що висвітлюють “білі плями” вітчизняної історії, а також інформування читачів про пошуки і знахідки в архівах тощо. Ред- колегія і редакція “архівів України” попросила порад і пропозицій щодо розробки концепції журналу66. Зокрема, дати відповідь на такі запитан- ня: які актуальні проблеми необхідно порушити на сторінках журналу; яким матеріалам слід віддавати перевагу – статтям і повідомленням з питань архівознавства і джерелознавства, теорії і практиці архівної спра- ви, з обміну досвідом роботи державних і відомчих архівів, діловодства, збіркам і оглядам архівних джерел, спогадам, пам'яткам вітчизняного джерелознавства, інформації про архівні знахідки тощо; які періоди іс- торії України необхідно “підкріпити” архівними документами, у тому числі шляхом їх публікації в “архівах України”; які діячі минулого ці- кавлять вас найбільше, про кого з них ви хотіли б одержати додаткову інформацію зі сторінок нашого видання; інші побажання редколегії і ре- дакції журналу. З 1993 р. співзасновниками і видавцями журналу стали Головне ар- хівне управління при Кабінеті міністрів України й інститут української археографії та джерелознавства ім. м. с. Грушевського національної академії наук України. У цьому зв’язку змінився і склад редакційної колегії. до неї увійшли: Б. в. іваненко (головний редактор), Г. в. Бо- ряк (заступник головного редактора), л. м. васько (заступник голов- ного редактора), л. а. дубровіна, в. о. Замлинський, в. с. лозицький, К. Є. новохатський, Г. в. папакін, Р. я. пиріг, п. с. сохань, в. с. Шан- дра, н. м. яковенко. як писав у зверненні до читачів головний редактор журналу Б. в. іваненко, ці зміни відбулися “… не лише тому, що так легше буде долати і фінансову, і паперову скруту, а й, головним чином, тому, що діяльність наша тісно переплітається, що колективи наші дав- но і плідно співпрацюють в ім’я об’єктивного вивчення і висвітлення історії”67. слід відзначити, що з початку 1990-х рр. “архіви України” виходили з великими перервами, оскільки дуже дорого коштували і папір, і послу- ги поліграфії та зв’язку. одне з найважливіших питань, яке широко обговорювалося на шпальтах журналу у 1990-х рр., – правовий статус архівів у незалежній державі. велике значення в журналі надається оприлюдненню архівних документів. найчастіше саме на шпальтах часопису вони вперше залу- чаються до широкого наукового обігу. “публікація архівних документів”, “пошуки і знахідки в архівах”, “на вічне зберігання” – завдяки цим ру- брикам читачі мають змогу ознайомитися із змістом маловідомих широ- кому загалу архівних джерел. “публікувати найбільш значущі докумен- ти, що відповідають на жагучі питання вітчизняної історії, розповідати про розтаємнені фонди вважаємо своїм важливішим обов’язком”68, – цим керувалися укладачі журналу, на шпальтах якого виразно виступає дже- релознавчий аспект публікацій. 101статті та повідомлення тематика матеріалів часопису нерідко пов’язувалась з відзначенням знаменних дат в історії нашої держави. Зокрема, на його сторінках було видрукувано документи до річниці визволення України від фашистських загарбників, з нагоди 500-річчя Запорізької січі, до Шевченківських ювілеїв, 100-річчя першої української еміграції тощо. опубліковано се- рію матеріалів про голод в Україні 1921–1922, 1932–1933 рр., героїчні і трагічні сторінки великої вітчизняної війни. інтерес до “архівів України”, єдиного фахового журналу галузі, залишався незмінно високим. для полегшення пошуку інформації про публікації журналу працівниками Ундіасд підготовлено їх анотова- ний покажчик за 1988–1995 рр., де проаналізовано матеріали 31 числа “архівів України”69: у 1988–1990 рр. журнал виходив шість разів на рік, у 1991 р. – п’ять, у 1992 р. – три, 1994 р. – один, 1995 р. – два рази. Роз- роблений співробітниками Ундіасд анотований покажчик є другим довідковим виданням до “архівів України”. таким чином, значення “архівів України” в історії вітчизняної ар- хівної справи важко переоцінити. Це не лише корисний методичний по- сібник у повсякденній роботі працівників державних архівних установ, а й наукова трибуна, де розгортаються дискусії з архівознавчих проблем, апробовуються нові ідеї. Функціонування журналу – важлива сторінка архівістики 1947–1990-х рр., а його публікації є цінним комплексним джерелом історії архівної справи в Україні. 1 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 305, арк. 24. листування з видавництва- ми, редакціями газет та журналів про видання збірників, монографій, статтей та інших матеріалів (наказ міністра внутрішніх справ УРсР від 14 травня 1946 р.); архівне управління мвс УРсР. вступ // науково-інформаційний бюлетень ар- хівного управління мвс УРсР. – 1947. – № 1. – с. 3-5. 2 Там само, спр. 66, арк. 15. листування з ЦК Кп(б)У про організацію науково-видавничої роботи (1945–1947 рр.); “істину встановлює суд історії”. Зб. на пошану Ф. п. Шевченка. – т. 1. – К., 2004. – с. 293–294. 3 Там само, арк. 21. листування з ЦК Кп(б)У про організацію науково- видавничої роботи (1945–1947 рр.). 4 Там само, спр. 67, арк. 1–24. плани і звіти відділу; плани збірників до- кументів (1945 р.). 5 Там само, спр. 305, арк. 54–60, 62–67. листування з видавництвами, ре- дакціями газет та журналів про видання збірників, монографій, статтей та ін- ших матеріалів. 6 Там само, спр. 333, арк. 7. протоколи службових нарад начальника архів- ного управління мвс (1948 р.). 7 Там само, арк. 8. 8 Там само, арк. 12. 9 Там само, спр. 1986, арк. 4–5. матеріали Колегії архівного управління при Рм УРсР. 10 науково-інформаційний бюлетень. – 1947. – № 1. – с. 4; Цдаво Украї- ни, ф. 14, оп. 2, спр. 305, арк. 54–60, 62–67. статті та повідомлення102 11 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1986, арк. 4-5. матеріали Колегії архів- ного управління при Рм УРсР. 12 Там само, спр. 201, арк. 15. вказівка архівного управління мвс УРсР від 14.09.1947 р начальникам архівів областей Умвс, директорам центральних і обласних архівів; Там само, спр. 329, арк. 112. директивні вказівки, накази і розпорядження архівного управління мвс УРсР; Там само, спр. 527, арк. 149. директивні вказівки архівного управління мвс УРсР. накази мвс УРсР про введення в дію “інструкції з упорядкування документальних матеріалів, скон- центрованих у держархівах Західних областей УРсР” та “про розмежування фондів між філіалом Цдіа УРсР у м. львові і львівським облдержархівом” (1 січня – 29 грудня 1950 р.). 13 Там само, спр. 329, арк. 112. директивні вказівки, накази і розпоряджен- ня архівного управління мвс УРсР. 14 Там само, спр. 201, арк. 15. вказівка архівного управління мвс УРсР всім начальникам архівів областей Умвс, директорам центральних і обласних архівів від 14.09.1947 р. 15 Там само, спр. 423, арк. 4. протоколи службових нарад співробітників архівного управління мвс УРсР (3 січня – 9 грудня 1949 р.). 16 науково-інформаційний бюлетень. – 1947. – № 1. – с. 4; Цдаво Украї- ни, ф. 14, оп. 2, спр. 305, арк. 54–60, 62–67. 17 Грінберг А. Й. Журнал українських архівістів // УіЖ. – 1959. – № 4 (липень–серпень). – с. 133. 18 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 504, арк. 13. Копії циркулярних листів держархівам УРсР з питань науково-видавничої роботи (5 січня – 13 грудня 1949 р.); Там само, спр. 609, арк. 81. директивні вказівки начальника архівного управління мвс УРсР (11 березня – 31 грудня 1951 р.); Там само, спр. 586, арк. 6. листування з Головним архівним управлінням мвс сРсР з питань науково-видавничої роботи; Там само, спр. 527, арк. 6. директивні вказівки архівного управління мвс УРсР. накази мвс УРсР про введення в дію “ін- струкції з упорядкування документальних матеріалів, сконцентрованих у дер- жархівах Західних областей УРсР” та “про розмежування фондів між філіа- лом Цдіа УРсР у м. львові і львівським облдержархівом” (1 січня–29 грудня 1950 р.); Там само, спр. 672, арк. 2, 17, 24. листування з Головним архівним управлінням мвс сРсР про науково-видавничу роботу. 19 Там само, спр. 609, арк. 81, 85, 188. директивні вказівки начальника ар- хівного управління мвс УРсР (11 березня – 31 грудня 1951 р.). 20 Там само, спр. 673, арк. 122–125. листування з держархівами УРсР про науково-видавничу роботу (16 січня – 31 грудня 1951 р.). 21 Там само, арк. 122–125. листування з держархівами УРсР про науково- видавничу роботу (16 січня-31 грудня 1951 р.). 22 Там само, арк. 122–125. листування з держархівами УРсР про науково- видавничу роботу (16 січня – 31 грудня 1951 р.). 23 Там само, спр. 689, арк. 11. наказ міністра внутрішніх справ УРсР “про зміни у складі редколегії “ніБ” аУ мвс УРсР” № 72 від 21 квітня 1952 р. 24 Там само, спр. 832, арк. 30. наказ міністра внутрішніх справ УРсР “про зміни у складі редколегії “науково-інформаційного бюлетеня” архівного управ- ління мвс УРсР (26 серпня 1954 р.). 25 Там само, арк. 30. наказ міністра внутрішніх справ УРсР “про зміни у складі редколегії “науково-інформаційного бюлетеня” архівного управління мвс УРсР (26 серпня 1954 р.). 103статті та повідомлення 26 Там само, спр. 754, арк. 16. листування з архівними установами союзних республік про наукову роботу (3 січня – 29 грудня 1952 р). лист начальника архівного відділу Умвс Ростовської області до пількевича з проханням допо- могти створити аналогічний бюлетень в Ростовській області. 27 Там само, спр. 817, арк. 45. листування з Головним архівним управлін- ням мвс сРсР про науково-видавничу роботу (13 травня 1953 – 24 вересня 1954 р.). 28 Там само, спр. 903, арк. 22. листування з архівними установами союзних республік про науково-видавничу роботу (4 березня – 4 грудня 1954 р.). 29 Шелудько С. А. печатный орган украинских архивистов // вопросы архи- воведения. – м., 1961. – № 2 (апрель–июнь). – с. 115–119. 30 Гудзенко П. П., Шаталіна Є. П. по сторінках бюлетеня “архіви Украї- ни”. – УіЖ. – 1980. – № 7. – с. 77. 31 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1228, арк. 26-27. наказ міністра внутрішніх справ УРсР за 1958 р. “про склад редакційної колегії “науково- інформаційного бюлетеня” архівного управління № 99 від 11 квітня 1958 р. 32 Там само, спр. 1440, арк. 69. наказ начальника архівного управління при Раді міністрів УРсР “про затвердження редакційної колегії “науково- інформаційного бюлетеня” № 51 від 11 серпня 1960 р. 33 Бутич І. Чергові завдання науково-інформаційного бюлетеня // науково- інформаційний бюлетень. – 1958. – №1. – с. 3–5. 34 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1342, арк. 65. протокол службової на- ради співробітників архівного управління мвс УРсР, Центральних архівів м. Києва і Центральних реставраційних майстерень. 35 Бутич І. Чергові завдання науково-інформаційного бюлетеня // науково- інформаційний бюлетень. – 1958.– №1 — с. 3–5. 36 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1440, арк. 16–17. 37 Там само, спр. 2688, арк. 5. 38 Там само, спр. 695, арк. 16. піврічні плани роботи архівного управління мвс УРсР на 1952 р. план-календар питань, що підлягають розгляду на на- радах архівного управління мвс УРсР у 2-му кварталі. Там само, спр. 1327, арк. 23–27. протокол № 2 засідання наукової ради при архівному управлінні мвс УРсР від 28 жовтня 1958 р. 39 Там само, спр. 1327, арк. 26. протокол № 2 засідання наукової ради при архівному управлінні мвс УРсР від 28 жовтня 1958 р. 40 Там само, спр. 1327, арк. 27. плани і протоколи засідань наукової ради архівного управління мвс УРсР (11 квітня – 26 грудня 1958 р.). протокол № 2 засідання наукової ради при архівному управлінні мвс УРсР від 28 жовтня 1958 р. 41 Там само, спр. 1440, арк. 104-108. наказ начальника архівного управлін- ня при Раді міністрів УРсР за 1960 рік “про преміювання працівників архівних установ УРсР за активну участь у роботі “науково-інформаційного бюлетеня” № 80 від 30 листопада 1960 р. та № 32 від 3 грудня 1960 р. 42 Там само, спр. 1754, арк. 8–9. наказ начальника архівного управлін- ня при Раді міністрів УРсР с. пількевича “про склад редакційної колегії “науково-інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР” № 3 від 14 січня 1964 р. 43 Там само, спр. 1892, арк. 12–15. директивні і методичні вказівки Голов- ного архівного управління при Рм сРсР і архівного управління при УРсР з загальних питань організації і проведення архівними установами науково- статті та повідомлення104 видавничої роботи (1965) (Рішення Колегії архівного управління при Рм УРсР про роботу редколегії науково-інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР за 1960 – першу половину 1965 р.). 44 там само, спр. 1892, арк. 12–15. директивні і методичні вказівки Голов- ного архівного управління при Рм сРсР і архівного управління при УРсР з загальних питань організації і проведення архівними установами науково- видавничої роботи (1965) (Рішення Колегії архівного управління при Рм УРсР про роботу редколегії науково-інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР за 1960 – першу половину 1965 р.). 45 Там само, спр. 1835, арк. 62-65. матеріали колегії архівного управлін- ня при Раді міністрів УРсР; ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1892, арк. 12– 15. директивні і методичні вказівки Головного архівного управління при Рм сРсР і архівного управління при УРсР з загальних питань організації і про- ведення архівними установами науково-видавничої роботи (1965 р.) (Рішення Колегії архівного управління при Рм УРсР про роботу редколегії науково- інформаційного бюлетеня архівного управління УРсР за 1960-першу полови- ну 1965 р.). 46 Скоріна В. “архівам України” – 20 років // УіЖ. – К., 1967. – № 5. – с. 158. 47 Бутич М. І. “архіви України” в 1947–1970 роках (вступна стаття). – К., 1999. – с. 4. 48 Батюк А. Конференція читачів // науково-інформаційний бюлетень. – 1965. – № 3. – с. 87–88; Березіна О. Конференція читачів. полтава // аУ. – 1966. – № 3. – с. 105; Гордієнко Б. нарада позаштатних кореспондентів // аУ. – 1969. – № 4. – с. 96–97; Гриценко В. [про нараду дослідників та читачів “архівів України” в івано-Франківську] // аУ. – 1970. – № 2. – с. 110; Мільши- на А. Конференція читачів “архівів України” // аУ. – 1967. – № 1. – с. 105–106; Шерстюк В. Читацькі конференції // аУ. – 1970. – № 2. – с. 110. 49 Скоріна В. Ф. “архівам України” – 20 років // УіЖ. – К., 1967. – № 5. – с. 158–159; Вона ж. “архівам України” – 20 років // аУ. – К., 1967. – № 3. – с. 91. 50 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1984, арк. 9-12. накази та розпоряджен- ня начальника архівного управління при Рм УРсР (1967 р.). наказ начальника архівного управління при Рм УРсР за 1967 р. з нагоди 20-річчя з дня виходу науково-інформаційного бюлетеня архівного управлінняУРсР “архіви Украї- ни” № 6 від 23 лютого 1967 р. 51 Там само, ф. 14, оп. 2, спр. 2065, арк. 1–3. листування з партійними і урядовими органами сРсР та УРсР про архівну справу (1968 р.). 52 Там само, спр. 2304, арк. 36–37, 75–76. 53 Там само, спр. 2304, арк. 82. 54 Матяш І. Б. мітюков олександр Георгійович // Уае. – К., 2008. – с. 587– 588; Вона ж. мітюков олександр Георгійович // Українські архівісти (XIX– XX cт.). Бібліографічний довідник. – К., 2007. – с. 411–413. 55 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 2304, арк. 84. 56 Мітюков О. Г. Радянське архівне будівництво на Україні (1917–1973). – К., “наукова думка”, 1975. – с. 226. 57 Митюков А. Г. некоторые итоги и перспективы научно-издательской деятельности архивных учреждений Украинской ссР // советские архивы. – 1974. – № 3. – с. 22. 58 всесоюзна науково-практична конференція “актуальні питання вдо- сконалення архівної справи в умовах розвинутого соціалістичного суспіль- 105статті та повідомлення ства” // аУ. – 1985. – № 3; нарада, присвячена обговоренню завдань архівних установ по організації виконання постанови Ради міністрів УРсР від 30 січня 1985 р. № 41 “про стан і заходи по дальшому розвитку та вдосконаленню ар- хівної справи в республіці” // аУ. – 1985. – № 3; всесоюзна нарада керівних працівників і спеціалістів архівних установ // аУ. – 1986. – № 3; обговорення завдань архівних установ республіки щодо поліпшення їх роботи у світлі рі- шень XXVII з’їзду КпРс // аУ. – 1986. – № 3. 50 Мітюков О. Г., Пиріг Р. Я. Часопис “архіви України” очима його голов- них редакторів – о. Г. мітюкова (1970-1988), Р. я. пирога (1998–2002) // аУ. – 2002. – № 4–6. – с. 121. 60 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1817, арк. 3. листування з архівними установами зарубіжних країн про обмін архівознавчою літературою (17 лип- ня – 21 грудня 1964 р.). 61 Солонинко В. М. підсумки передплати науково-інформаційного бюлете- ня “архіви України” на 1977 р. // аУ. – 1977. – № 2. – с. 95. 62 Він же. підсумки передплати науково-інформаційного бюлетеня “архі- ви України” на 1977 р. // аУ. – 1977. – № 2. – с. 95–96. 63 Там само, арк. 20. наказ Головного архівного управління при Раді міні- стрів УРсР від 30.11.1988 р. № 97-к. наказ Головного архівного управління при Раді міністрів УРсР від 26. 01. 1988 р. № 10-к. 64 систематичний покажчик публікацій журналу “архіви України” за 1971– 1987 рр. / Упоряд.: л. м. васько, л. п. Колодій, н. м. лебідь, в. Ю. пруднікова. Головне архівне управління при Раді міністрів Української РсР. – К., 1988. – 195 с. 65 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 5 л. спр. 342, арк. 131. постанова від 21 лис- топада 1988 р. № 355 “про призначення іваненка Б. в. начальником Головного архівного управління при Раді міністрів УРсР та увільнення від цих обов’язків мітюкова о. Г. у зв’язку з виходом на пенсію”. 66 Заочна летучка “архівів України” // аУ. – 1990. – № 5. – с. 8. 67 Б. В. Іваненко. слово до читачів // архіви України. – 1991. – № 1. – с. 3. 68 Там само. 69 анотований покажчик публікацій журналу “архіви України” за 1988– 1995 рр. Укладач н. п. павловська; відп. ред. і. Б. матяш. Головне архівне управління при Кабінеті міністрів України. Український державний науково- дослідний інститут архівної справи та документознавства. – К., 1997. – 151 с. Рассматриваются проблемы создания журнала, его история, содержание, особенности и недостатки. Большое внимание уделено работе редколегий и ре- дакций журнала. Ключевые слова: научно-информационный бюллетень; “архивы Украи- ны”; редакционная колегия; редакция; тематика публикаций; рубрика. Examines problems of creation of magazine, his history, maintenance, features and failings. Considerable attention is spared work of editorial boards and redakiy magazine. Key words: Scientifically news-letter; “Archivy of Ukraine”; editorial board; editing; subject of publications; heading.

"Архіви України": проблеми створення та функціонування друкованого видання (1947 – початок 1990-х рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси