Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого
Подано мемуари видатного філолога-славіста Ю. Л. Булаховської про С. І. Маслова (1880–1957), з яким дружив та співпрацював її батько, – академік л. А. Булаховський; доповідь Ю. Л. Булаховської на ХVІІІ міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. Сергія Бураго про С. І. Мас...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26273 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого / О.І. Ємчук // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 190-198. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26273 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-262732013-02-02T00:25:41Z Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого Ємчук, О.І. Огляди джерел та документальні нариси Подано мемуари видатного філолога-славіста Ю. Л. Булаховської про С. І. Маслова (1880–1957), з яким дружив та співпрацював її батько, – академік л. А. Булаховський; доповідь Ю. Л. Булаховської на ХVІІІ міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. Сергія Бураго про С. І. Маслова та М. К. Гудзія як представників Київської історико-філологічної школи доповнена її усними спогадами. Представлены мемуары выдающегося филолога-слависта Ю. Л. Булаховской о С. И. Маслове (1880–1957), с которым дружил и сотрудничал ее отец – академик Л. А. Булаховский; доклад Ю. Л. Булаховской на ХVІІІ международной научной конференции "Язык и культура" им. проф. сергея Бураго о С. И. Маслове и М. К. Гудзие как представителях киевской историко-филологической школы дополнен ее устными воспоминаниями. This article concerns outstanding philologist Yulia Bulachovska`s Memoirs about S. I. Maslov (1880-1957), who cooperated with her father L. A. Bulachovski. Yulia Bulachovska`s report in the ХVііі International conference “The language and culture” about M. K. Gudziy and S. I. Maslov had added by her oral memoirs. 2009 Article Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого / О.І. Ємчук // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 190-198. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26273 930.25(092)(477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Ємчук, О.І. Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого Архіви України |
| description |
Подано мемуари видатного філолога-славіста Ю. Л. Булаховської про С. І. Маслова (1880–1957), з яким дружив та співпрацював її батько, – академік л. А. Булаховський; доповідь Ю. Л. Булаховської на ХVІІІ міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. Сергія Бураго про С. І. Маслова та М. К. Гудзія як представників Київської історико-філологічної школи доповнена її усними спогадами. |
| format |
Article |
| author |
Ємчук, О.І. |
| author_facet |
Ємчук, О.І. |
| author_sort |
Ємчук, О.І. |
| title |
Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого |
| title_short |
Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого |
| title_full |
Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого |
| title_fullStr |
Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого |
| title_full_unstemmed |
Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого |
| title_sort |
спогади ю.л.булаховської про с.і.маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26273 |
| citation_txt |
Спогади Ю.Л.Булаховської про С.І.Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого / О.І. Ємчук // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 190-198. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT êmčukoí spogadiûlbulahovsʹkoíprosímaslovaâkdžerelodoslídžennânaukovoíbíografíívčenogo |
| first_indexed |
2025-07-03T05:57:31Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:57:31Z |
| _version_ |
1836604205015498752 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси190
УДК 930.25(092)(477)
О. І. ЄмчУК*
CпОгаДи Ю. Л. БУЛахОвсьКОї
прО с. І. масЛОва яК ДжереЛО ДОсЛІДження
наУКОвОї БІОграфІї вченОгО
Подано мемуари видатного філолога-славіста Ю. л. Булаховської про
с. і. маслова (1880–1957), з яким дружив та співпрацював її батько, – акаде-
мік л. а. Булаховський; доповідь Ю. л. Булаховської на ХVііі міжнародній
науковій конференції “мова і культура” ім. проф. сергія Бураго про с. і. мас-
лова та м. к. гудзія як представників київської історико-філологічної школи
доповнена її усними спогадами
Ключові слова: с. і. маслов; мемуари; л. а. Булаховський; Ю. л. Бу ла-
хов ська; м. к. гудзій; київська історико-філологічна школа; усні спогади.
Всебічне дослідження конкретної особи з метою відтворення “жи-
вих” портретів відомих діячів історії, науки, культури – головна мета
істориків у галузі біографістики та просопографії1. реконструкція жит-
тєвого та творчого шляху видатної людини неможлива без особистих
спогадів колег, родичів та знайомих. уникаючи загроз “белетризованого
потоку масової біографічної продукції”, про який писав В. с. Чишко2,
звернемося до унікальних свідчень тих, хто може передати атмосферу
далеких подій, виділити головні риси особистості вченого, “розшифру-
вати” той чи інший документ.
у дослідженнях наукової біографії сергія івановича маслова (1880–
1957) – видатного літературознавця, книгознавця, архівознавця, бібліо-
графа та педагога – вже були сучасні публікації спогадів членів його
родини, близьких колег та друзів.3 ми ж прагнемо доповнити ці матері-
али, зосередившись на головних рисах талановитого вченого, педагога,
людини великої душі, надзвичайної працьовитості і доброзичливості.
у червні 2009 р. у києві відбулася ХVііі міжнародна наукова
конференція “мова і культура” ім. проф. сергія Бураго. на засіданні
круглого столу, присвяченому м. о. максимовичу, зокрема виступили
м. о. карпенко та Ю. л. Булаховська.
м. о. карпенко – доктор філологічних наук, професор, академік
академії наук вищої освіти україни, голова ради ветеранів київського
університету, знавець життя та діяльності м. о. максимовича – при-
ділила велику увагу особі с. і. маслова, якого добре знала, любила і
шанувала як свого педагога й колегу. Її цікаві спогади можуть стати
темою окремої статті.
* Ємчук Оксана Ігорівна – пошукувач українського науково-дослідного
інституту архівної справи та документознавства.
© Ємчук о. і., 2009
огляди джерел та документальні нариси 191
а ми зупинимося на доповіді
Ю. л. Булаховської “Про м. к. гуд-
зія та с. і. маслова в колі київської
історико-філологічної школи”. дочка
видатного лінгвіста леоніда арсені-
йовича Булаховського, також доктор
філологічних наук, професор, акаде-
мік академії наук вищої освіти укра-
їни, провідний науковий співробітник
інституту літератури імені т. г. Шев-
ченка нан україни Ю. л. Бу лаховська
люб’язно передала нам текст свого ви-
ступу, суттєво доповнила його усними
спогадами 4.
на прикладі “живих” вражень
про видатних вчених, вона розповіла
учасникам круглого столу про безпо-
середній зв'язок двох представників
київської історико-філологічної школи з традиціями м. о. максимо-
вича. За переконанням Ю. л. Булаховської, філологи у своїх науко-
вих дослідженнях обов’язково спираються на конкретне знання іс-
торії, тому раніше в університетах були тільки історико-філологічні
факультети. м. о. максимович вважається родоначальником київської
історико-філологічної школи, започаткувавши наукову фольклористи-
ку, історичні дослідження в галузі походження українців та української
мови, історії козацтва і т.д. 5 наступні дослідження таких вчених, як
В. м. Перетц та його учні впродовжили традиції київської історико-
філологічної школи. спеціалісти з історії давньої української та ро-
сійської літератури м. к. гудзій та с. і. маслов як справжні вчені-
енциклопедисти поєднали у своїй науковій роботі досконале знання
історії, мови, літератури, філософії, культурології, соціології6.
нагадавши про головні віхи біографії та науково-педагогічної ді-
яльності с. і. маслова, Ю. л. Булаховська звернулась до старанно зро-
блених бібліографічних описів давніх видань, котрі засвідчили глибоку
ерудицію автора у цій галузі.7 особливу увагу було приділено науко-
вим дослідженням м. к. гудзія та с. і. маслова, присвяченим “сло-
ву о полку ігоревім”, які були започатковані ще м. о. максимовичем.
м. к. гудзій, як і м. о. максимович, аргументовано відкидав спро-
би деяких учених заперечити оригінальність “слова о полку ігоревім”
і належність цього твору саме до Хіі ст. с. і. маслов також багато
працював над “словом..” . Зокрема, він написав вступну статтю та ко-
ментар до фотокопії видання “слова…” 1880-го року, видав “слово”
в українських художніх перекладах і переспівах ХіХ–ХХ ст., а згодом
Ф. 33, од. зб. 4045, арк. 21
01.09.1944
огляди джерел та документальні нариси192
“київські примірники “слова о полку ігоревім” у виданні о. і. мусіна-
Пушкіна” 8.
саме с. і. маслов у 1926 р. виконав всю попередню роботу до ви-
дання “слова о полку ігоревім” під редакцією В. м. Перетця в киє-
ві. Чимала епістолярна спадщина с. і. маслова, а саме – листування
з В. м. Перетцом, містить докладний аналіз кожного аркуша нового
видання, а також обговорення всіх організаційних питань, пов’язаних
з цим, що свідчить про копітку працю с. і. маслова. В. м. Перетц від-
верто писав, що роль с. і. маслова у його виданні “слова…” - роль
автора. 9
Що стосується доповіді, то в ній наголошувалося: знавці давньої
літератури й бібліографічного книгознавства в суспільному житті за-
вжди були активними дослідниками і видавцями. Перебуваючи в ева-
куації в роки Великої Вітчизняної війни у м. уфі, с. і. маслов (разом
з л. а. Булаховським) викладали різні філологічні дисципліни у Баш-
кирському педагогічному інституті. сергій іванович часто читав й по-
пулярні лекції для широкого загалу, який після тих лекцій починав теж
любити “давню літературу”.10
як згадувала Ю. л. Булаховська, с. і. маслов надзвичайно лю-
бив свою власну бібліотеку, наче живу істоту. Він інколи відмовляв
л. а. Бу лаховському у поїздці до Феофанії на його дачу, найчастіше
навіть у неділю, адже “перебирав” свої книжки і їх “доглядав”. на
думку Юлії леонідівни, цю любов до книги, як і любов до фольклору
с. і. маслов перейняв у м. о. максимовича.
Варто додати, що бібліотека с. і. маслова, подарована за його за-
повітом національній бібліотеці україни імені В. і. Вернадського, нині
“є однією із найбільших і найстаранніше дібраних приватних книгозбі-
рень гуманітарного спрямування, що зберігається в колекційних фон-
дах нБу”11 та складається з 13165 видань.
с. і. маслов жив і працював у філологічному оточенні своєї роди-
ни, про яку Юлія леонідівна розповіла за власними спогадами учасни-
кам круглого столу. Його рано померла дружина – олена митрофанів-
на маслова – була хорошим знавцем італістики. рідний брат – Василь
іванович маслов – добрим знавцем російської літератури в розділі
“декабризму”, його старший син Юрій – відомим славістом. на думку
вченої, сергій іванович, безперечно, був лідером родинного оточення.
За масштабом свого таланту, обсягом наукового доробку, активною
громадською та науково-дослідницькою діяльністю, характером, тем-
пераментом він відрізнявся як надзвичайно яскрава постать тих часів.
“ореол” саме київського університету завжди оточував сергія
івановича. Підкреслимо, 50 років його життя було пов’язано з рідним
університетом. студент, професорський стипендіат, приват-доцент, за-
відувач кафедри (1914 р.), професор, голова історико-літературного
огляди джерел та документальні нариси 193
товариства, завідувач музею
війни та революції при універ-
ситеті – ось неповний перелік
університетської діяльності.
свою доповідь на кон-
ференції Ю. л. Булаховська
погодилась доповнити сво-
їми спогадами, запросив-
ши до себе додому. Зустріч
з цією яскравою, веселою,
енергійною жінкою вразила
надзвичайною атмосферою
творчості, поезії та доброти.
Зберігаючи пам'ять про ті да-
лекі часи, Юлія леонідівна живе активним життям в оточенні дітей та
онуків. Продовжуючи роботу в інституті літератури імені т. г. Шев-
ченка нан україни, вона публікує власні наукові та художні твори,
виступає з доповідями на конференціях, з лекціями на радіо.
насамперед вона розповіла про знайомство з сергієм івановичем,
яке відбулося в роки Великої Вітчизняної війни, коли разом з батьками
перебувала в евакуації у Башкирській столиці. родина маслових та Бу-
лаховських сусідили. сергій іванович часто заходив до леоніда арсені-
йовича, вони були друзями і колегами. Вечірки у маленькій 9-метровій
кімнаті Булаховських збирали таких видатних осіб, як м. рильський,
П. тичина з їхніми родинами та ін. 10-річна Юлія була свідком цікавих
розповідей, дискусій.
леонід арсенійович Булаховський був на 8 років молодший від
сергія івановича. і на відміну від нього, він був представником Хар-
ківської філологічної школи, яка дещо відрізнялась від київської. Юлія
леонідівна згадувала, як батько завжди з великою повагою і теплотою
ставився до сергія івановича. саме тут можна назвати його статтю
“сергій іванович маслов”, де він докладно писав про вченого: “Ввіч-
лива та доброзичлива людина, яка з цими якостями сполучає незламну
чесність та глибоку принциповість, с. і. вважається і серед професури,
і серед студентів зразком коректності й товариського ставлення до всіх,
з ким йому доводиться працювати. науці він відданий щиро й глибоко,
і наслідком цього є те, що він завжди готовий, як рідко хто інший, зараз
же “припасти” до першого-ліпшого наукового джерела, йому з якоїсь
причини ще не відомого, віддаючись роботі з юнацькою пристрастю,
незалежно від стану свого здоров’я, та часто не шкодуючи дуже до-
рогого часу, що є в його розпорядженні. Він є справжнім ентузіастом
науково-педагогічної роботи. учнів своїх с. і. виховує в дусі суворої
філологічної методології: в усьому, що стосується науки, він завжди
Ф. 33, од. зб. 4045, арк. 32.
20.04.1955 р. київ
огляди джерел та документальні нариси194
вимогливий і принциповий.<…> вимогливий до інших у питаннях нау-
ки, с.і. найбільш вимогливий до себе самого і друкує тільки те, що ним
опрацьовано зразково, – з усім потрібним матеріалом, з усіма тонкоща-
ми філологічної обробки, з повним обґрунтуванням усіх висновків”.12
л. а. Булаховський дуже поважав сергія івановича за принципо-
вість, сміливість, стійкість. Він вважав, що тільки смілива людина мо-
гла бути віддана до солдатчини 1901 року, коли він навіть не зробив
жодної спроби якось уникнути цього покарання.
Башкирський педагогічний інститут у роки війни працював за міс-
том. Всі інститутські приміщення були віддані під військові шпиталі,
куди л. а. Булаховський, зокрема ходив читати художні тексти для
поранених. В ті роки він багато викладав, як і с. і. маслов, але по-
пулярних лекцій не читав. тодішня Юлія під час популярних лекцій
с. і. маслова вперше для себе відкрила захоплюючий світ давнини, по-
чула про українського письменника та релігійного діяча ХVі–ХVіі ст.
кирила транквіліона-ставровецького. леонід Булаховській вважав,
що викладач має бути артистично обдарованим. саме “артистичність”
викладання була притаманна як йому, так і сергію івановичу, що по-
єднувалася із справжньою науковою точністю, глибиною, лаконічною
манерою “образної” розповіді.
Юлія Булаховська ще в уфі почала писати поетичні твори, това-
ришувала з михайлиною коцюбинською, зростала в захоплюючій ат-
мосфері талановитих вчених і письменників. За один із своїх дитячих
віршів вона навіть отримала персональну подяку - радіонагороду від
самого Великого муфті – голови мусульман на території всього тодіш-
нього радянського союзу.
В цілому, потужність суспільної, наукової й педагогічної роботи
українських вчених у тяжкі роки війни не тільки не зменшувалась, а
навіть зростала. і це стосується саме українських науковців, які могли
скласти гідну конкуренцію усім радянським вченим.
так, у ті часи с. і. маслов був редактором збірника “уфа, сто-
лица Башкирской асср, в прошлом и настоящем” ( разом з академі-
ком к. Воблим); досліджував книгозбірні м. уфи; підготував до друку
Щоденники ребелинських – уфимських дослідників к. XVIII ст. – п.
XIX ст. у 1942 р. він склав “інструкцію для відновлення музеїв, біблі-
отек і архівів у містах, звільнених від німецьких загарбників”, разом
з членом-кореспондентом ан урср л. м. славіним. у 1942 р. в м.
уфі було надруковано працю у співавторстві з академіком ан урср
м. я. калиновичем та членом-кореспондентом ан урср П. м. Попо-
вим “слов’яни в їх боротьбі з німецьким фашизмом і його попередни-
ками”. у 1943 р. вийшла праця с. і. маслова “культурно-національне
відродження на україні в кінці XVI і першій половині XVII ст.”. Цікаве
дослідження було зроблено, зокрема, про вірш касіяна саковича “…на
огляди джерел та документальні нариси 195
жалостный погреб зацного рыцера Петра конашевича сагайдачного”.
тоді ж розпочалася робота над “нарисом історії української літерату-
ри” разом з членом-кореспондентом ан урср Є. П. кирилюком, який
згодом зазнав критики за буржуазний націоналізм.13
сини сергія івановича перебували на фронті. старший Юрій пра-
цював редактором фронтової газети “друг солдата”, перекладачем ге-
нерального штабу, був нагороджений орденами і медалями. молодший
син олексій, талановитий аспірант-математик, загинув на фронті у
вересні 1941 року під ленінградом. Йому було лише 25 років. Юлія
леонідівна згадує, що поряд з с. і. масловим в уфі завжди була його
невістка оксана томасевич, дружина олексія. сергій іванович ніжно
піклувався про неї.
Юлія леонідівна згадала також про надзвичайну любов сергія іва-
новича до своєї дружини – олени митрофанівни, яка пішла з життя
в 1934 р. Пам’ять про улюблену дружину він проніс через все своє
життя. доля не була милостивою до сергія івановича, але брат, сестри,
старший син завжди підтримували та допомагали йому.
Юлія леонідівна добре запам’ятала свою зустріч у ленінграді
з Юрієм сергійовичем масловим, який, справді, успадкував талант
батьків-філологів, але ще відрізнявся надзвичайною вишуканістю,
“імпозантністю”. тут слід згадати далекозоре зауваження академіка
В. м. Перетця: “із нього (Юрія) буде з часом великий дипломат”.14 та-
кож Ю л. Булаховська розповіла про перебування багатьох евакуйо-
ваних вчених з україни у москві у 1943–1944 роках. там деякий час
перебував і с. і. маслов.
навчання Юлії леонідівни Булаховської в київському університеті
ім. т. г. Шевченка припало на кінець 1940-х рр., коли с. і. маслов вже
завершував активну викладацьку діяльність в університеті, але ще завід-
ував Відділом стародавньої української літератури в інституті літерату-
ри імені т. г. Шевченка ан урср. тяжка хвороба очей змусила його в
1950 р. піти на пенсію, але він не припиняв наукової роботи. саме цей
останній короткий період перебування в інституті літератури с. і. мас-
лова спостерігала молода талановита випускниця університету. Вона
згадувала надзвичайну пригніченість сергія івановича після критики
“нарису історії української літератури”. справжнє знання історії та лі-
тератури було не потрібно в ті часи, диктувало певні межі глибини та
оцінки літературно-історичних явищ. на питання, як все ж таки вдалося
вижити в роки репресій, страшних звинувачень у націоналізмі, релігій-
ності, класовій ворожості таким людям, як с. і. маслов, л. а. Булахов-
ській, Юлія леонідівна відповіла: “Принципові люди, котрі насправді
поважали і любили їх, – оберігали і рятували їх, як мог ли”.
у науковому плані усім відома скрупульозність с. і. маслова, ви-
могливість до найдрібніших деталей, бажання абсолютної досконалості
огляди джерел та документальні нариси196
призводило іноді до затримки практично готових до друку творів. осо-
бливо це стосувалося його головної праці про кирила транквіліона-
ставровецького. такі вчені, як о. і. Білецький і л. а. Булаховський,
наполягали на тому, що треба “нарешті поставити крапку” в закінченні
цієї праці. тут доцільно звернутися до розуміння всього загального об-
сягу наукового доробку вченого. с. і. маслов був автором понад 100
наукових праць, але його особовий архівний фонд містить 8 8351 од.
зб. (ф. 33 в інституті рукопису національної бібліотеки ім. В. і. Вер-
надського), серед яких багато неопублікованих наукових розвідок, бі-
бліографічних, історичних, культурологічних, етнографічних творів і
т. д.15
Юлія леонідівна розповіла про одного з талановитих учнів сергія
івановича – Володимира крекотня, який дуже цінував наукову спадщи-
ну вчителя та сумлінно працював над виданням його монографії про
кирила транквіліона ставровецького.16 Вона також згадала про інших
талановитих сучасників вченого: михайлину коцюбинську, Вікторію
колосову, які вже ділилися своїми спогадами. саме Вікторія колосо-
ва написала статтю про сергія івановича для української літературної
енциклопедії17.
За свідченням Ю. л. Булаховської, всі фотографії с. і. маслова за-
галом передають характер його зовнішності та погляду. “Він дійсно
був таким, як на більшості фотографій”, - наголосила Юлія леонідівна.
не змінював свою зачіску, завжди носив окуляри, ошатну борідку з
вусами, незмінну краватку. а головне, на фото - його добрий, уважний,
проникливий погляд людини великої духовної культури.
Підсумовуючи, можна сказати, що спогади Ю. л. Булаховської за-
нурюють нас у ту далеку атмосферу історії україни, коли працювали
видатні діячі науки і культури. Психологічний портрет с. і. маслова,
відтворений за допомогою Юлії леонідівни, став вагомим внеском у
справу об’єктивної, незаангажованої реконструкції його життєвої і на-
укової біографії.
1 спеціальні історичні дисципліни: довідник: навч. посіб. / і. н. Войце-
хівська, В. В. томазов. м. Ф. дмитрієнко та ін. – к.: либідь, 2008. – с. 424–
431.
2 Чишко В. С. Біографістика як галузь історичної науки: історіографія та
методологія. – к., 1997. – с. 2.
3 Див.: Клочко Олена. сергій іванович маслов. до витоків роду // Перші
книгознавчі читання: Зб. наукових праць / о. онищенко (відп. ред.). – к.: нан
україни, нБуВ. – 1997. – с. 70–82; Колосова Вікторія. с. маслов як учений
і педагог. – там само, c. 40–47; Ковальчук Г., Рукавіцина Є. книгознавчі чи-
тання, присвячені 120-річчю від дня народження с. і. маслова. – Бібліотечний
вісник. – 2001. – № 2. – с. 45–47; Коцюбинська Михайлина. мої обрії: В 2 т.,
т. 2. – к., 2004. – с. 279.
огляди джерел та документальні нариси 197
4 Текст виступу цитується за рукописом Ю. Л. Булаховської, який готу-
ється до друку в Т. 8 Матеріалів конференції “Мова і культура”. – О. Є.
5 Див.: Карпенко М. А. киевская историко-филологическая школа:
м. а. максимович как ее основатель в университете святого Владимира //
слово. символ. текст.: Збірник наукових праць, присвячений 80-літтю проф.
м. о. карпенко. – к., 2006. – с. 14–26.
6 див.: Ємчук О. І. с. і. маслов як дослідник історії філософії україни
ХVі–ХVііI cт. // мультиверсум: Філософський альманах: Зб. наук. праць. –
Вип. № 79. – к., 2009. – с. 164–178.
7 Див.: Ковальчук Г. І., Королевич Н. Ф. книгознавець, бібліограф і бі-
бліотекар сергій іванович маслов (1880–1957): Бібліографічний нарис.(Ви-
датні діячі української книги: вип. 4) – національна парламентська бібліотека
україни, 1996. – 43 с.; Королевич Н. Ф. українські бібліографи ХХ століт-
тя. – к.: кн.. палата україни, 1998 р. – с. 138–169; Корнейчик І. І. україн-
ський книгознавець, бібліограф та бібліотекознавець с. маслов (1880–1957) //
Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1967. – Вип. 4. – с. 104–114;
Сороковская С. В. о библиографической деятельности с. и. маслова // Библ.-
библиограф. инф. библиотек ан ссср и ан союзных республик. – 1965. –
№ 5. – с. 94–106.
8 “слово о полку игореве”: Фотокопія видання 1880-го року. – к., 1952. –
119 с. (вступна стаття і коментар с. і. маслова); “слово о плѣку игоревѣ”
в українських художніх перекладах і переспівах ХіХ–ХХ ст. / до видання
підготував чл.-корр. ан урср с. і. маслов. – київ, 1953. – 251 с.; киевские
экземпляры “слова о полку игореве” в издании а. и. мусина-Пушкина //
тодрл. – 1954. – т. 10. – с. 251–254.
9 ір нБуВ, ф. 33, оп. 3, од. зб. 6088, арк. 2.
10 Див.: Ємчук Оксана. ”людина, що щиросердно любить книгу...”(доповідь
с. і. маслова “из нашей книжной старины”, виголошена 15 січня 1942 р. на
сесії академії наук урср в м. уфа) // Пам’ятки: археографічний щорічник. –
к., 2009. – т. 9. – с. 35–44.
11 Степченко О. П. українські вчені – фундатори спеціалізованих відді-
лів національної бібліотеки україни імені В. і. Вернадського (1918–1934). –
к., 2008. – с. 103.
12 Булаховський Л.А. сергій іванович маслов// мовознавство. – 1952,
том Х. – с. 162.
13 нарис історії української літератури / За ред. чл.-кор, с. і. маслова та
Є. П. кирилюка. – м., 1945. (С. Маслову належать розділи: “Українська
література другої половини XVI і XVIІ ст.” (с. 58–77) та “Українська літе-
ратура XVIII ст.” (с. 77–106).
14 ір нБуВ, ф. 33, оп. 3, од. зб. 6122, арк. 69.
15 Воронкова Т. І. маслов сергій іванович // особові архівні фонди інсти-
туту рукопису: Путівник. – к., 2002. – с. 354–360; Степченко О. П. особовий
архівний фонд с. маслова як джерело вивчення історії Всенародної бібліотеки
україни // наук. Зап.: Зб. праць молодих учених та аспірантів. / ін-т укр. архе-
ографії та джерелознавства. – к., 1997. – т. 2 – с. 396–422; Ємчук О. особовий
архівний фонд та бібліотечна колекція с. і. маслова як складова вітчизняної
культурної спадщини // архіви україни. – 2009. – № 1–2. – с. 105–115.
16 Маслов С. И. “кирилл транквиллион-ставровецкий и его литературная
деятельность. опыт историко-литературной монографии”. – к.: наукова дум-
ка, 1984. – 245 с. (вступна стаття В. і. крекотень, укладач а. і. Павленко).
огляди джерел та документальні нариси198
17 українська літературна енциклопедія: В 5 т. – т. 3. к–н. – к.: “україн-
ська енциклопедія” ім. м. П. Бажана, 1995. – с. 312.
Представлены мемуары выдающегося филолога-слависта Ю. л. Була-
ховской о с. и. маслове (1880–1957), с которым дружил и сотрудничал ее
отец – академик л. а. Булаховский; доклад Ю. л. Булаховской на ХVііі меж-
дународной научной конференции “язык и культура” им. проф. сергея Бура-
го о с. и. маслове и м. к. гудзие как представителях киевской историко-
филологической школы дополнен ее устными воспоминаниями
Ключевые слова: с. и. маслов; мемуары; л. а. Булаховский; Ю. л. Бу-
лаховская; м. к. гудзий; киевская историко-филологическая школа; устные
воспоминания.
This article concerns outstanding philologist Yulia Bulachovska`s Memoirs
about S. I. Maslov (1880-1957), who cooperated with her father L. A. Bulachovski.
Yulia Bulachovska`s report in the ХVііі International conference “The language
and culture” about M. K. Gudziy and S. I. Maslov had added by her oral memoirs
Keywords: S. I. Maslov; memoirs; Yulia Bulachovska; L.A. Bulachovski;
M. K. Gudziy; oral memoirs.
|