Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”

Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”

Рецензія на посібник: Макар Ю. І. Україна в міжнародних організаціях : навч. посібник / Ю. І. Макар, Б. П. Гдичинський, В. Ю. Макар, С. Д. Попик, Н. Ю. Ротар ; за ред. Ю. І. Макара. – Чернівці : Прут, 2009. – 880 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Жмундуляк, Д.Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:Архіви України
Теми:
Інформація і рецензії
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26281
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях” / Д.Д.Жмундуляк// Архіви України. — 2010. — № 3-4. — С. 344-348. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26281
record_format dspace
spelling irk-123456789-262812013-01-31T23:07:00Z Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях” Жмундуляк, Д.Д. Інформація і рецензії Рецензія на посібник: Макар Ю. І. Україна в міжнародних організаціях : навч. посібник / Ю. І. Макар, Б. П. Гдичинський, В. Ю. Макар, С. Д. Попик, Н. Ю. Ротар ; за ред. Ю. І. Макара. – Чернівці : Прут, 2009. – 880 с. 2010 Article Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях” / Д.Д.Жмундуляк// Архіви України. — 2010. — № 3-4. — С. 344-348. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26281 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
spellingShingle Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
Жмундуляк, Д.Д.
Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”
Архіви України
description Рецензія на посібник: Макар Ю. І. Україна в міжнародних організаціях : навч. посібник / Ю. І. Макар, Б. П. Гдичинський, В. Ю. Макар, С. Д. Попик, Н. Ю. Ротар ; за ред. Ю. І. Макара. – Чернівці : Прут, 2009. – 880 с.
format Article
author Жмундуляк, Д.Д.
author_facet Жмундуляк, Д.Д.
author_sort Жмундуляк, Д.Д.
title Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”
title_short Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”
title_full Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”
title_fullStr Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”
title_full_unstemmed Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях”
title_sort новий навчальний посібник “україна в міжнародних організаціях”
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Інформація і рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26281
citation_txt Новий навчальний посібник “Україна в міжнародних організаціях” / Д.Д.Жмундуляк// Архіви України. — 2010. — № 3-4. — С. 344-348. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT žmundulâkdd novijnavčalʹnijposíbnikukraínavmížnarodnihorganízacíâh
first_indexed 2025-07-03T05:58:50Z
last_indexed 2025-07-03T05:58:50Z
_version_ 1836604280522407936
fulltext інформація і рецензії344 Д. Д. ЖмунДуляк* новий навчальний посібник “україна в міЖнароДних організаціях” Макар Ю. І. Україна в міжнародних організаціях : навч. посібник / Ю. І. Макар, Б. П. Гдичинський, В. Ю. Макар, С. Д. Попик, Н. Ю. Ротар ; за ред. Ю. І. Макара. – Чернівці : Прут, 2009. – 880 с. Процеси державотворення України відбуваються в період кардинальних політичних та економічних зрушень в українському суспільстві та істо­ ричних змін у системі міжнарод­ них відносин, характерною ознакою яких є перехід від ери конфронтації, військово­політичного та ідеологіч­ ного протистояння до періоду спів­ робітництва і відкритості. Географіч­ не розташування на Європейському континенті та геополітичне стано­ вище держави, величина території, кількість населення, багаті природні ресурси, комунікаційні та транзитні можливості, потужний економічний, науково­технічний, інтелектуальний і воєнний потенціали, культурні традиції і політичні уподобання – все це має незаперечне значення для забезпечення національних інтересів України і ставить питання про необхідність визначення власних гео­ політичних цінностей. реалізація Україною свого потенціалу знаходиться у безпосередній залежності від її активного і повномасштабного входження до світового співтовариства, її участі в існуючій системі міжнародних організацій. міжнародні організації відіграють значну роль у політичних процесах сучасного світу й нерідко мають вирішальний голос у врегулюванні міжнародних конфліктів. Тому створення цілісного уявлення про місце України у міжнародних організаціях, членом яких вона є, та перспек­ тиви набуття членства у найбільш потужних міжнародних організаціях сучасності – Європейському Союзі та наТо, що відповідає меті рецен­ зованого навчального посібника “Україна в міжнародних організаціях”, є актуальною проблемою сучасної української науки. * Жмундуляк Дмитро Дмитрович – директор Державного архіву Чер ні­ вецької області. © Д. Д. Жмундуляк, 2010 інформація і рецензії 345 незалежність, здобута Україною в 1991 р., не тільки розпочала нову сторінку в історії країни, але й визначила низку завдань, без ви­ рішення котрих можливості інтегрування України в світове суспіль­ ство значно зменшуються. Постають питання щодо модернізації всієї інфраструктури країни до рівня міжнародних стандартів, особливо у сферах економіки, медицини, освіти та в суспільно­політичній сфері – щодо побудови відкритого, демократичного суспільства, охорони при­ родних ресурсів, управління людськими ресурсами та розвитку нових інформаційно­комунікаційних технологій. на основі значної кількості джерел автори доводять, що після ого­ лошення незалежності молода країна почала відчувати значну кількість економічних, соціальних та політичних проблем, які б могли бути вирі­ шені тільки з використанням нових підходів, основаних на принципах відкритого суспільства та поваги до прав людини. Для того, щоб при­ скорити інтеграцію України в світове співтовариство, потрібно було ба­ жання людей, а також підтримка міжнародних організацій. орга ні зація об’єднаних націй стала однією з перших, котра надала таку підтрим­ ку, відкривши свій офіс у Києві в 1992 р. аналізуючи процес станов­ лення відносин співробітництва між Україною та оон, автори дово­ дять, що вони розвиваються у конструктивному руслі, спрямованому зокрема на розширення ролі українських інституцій у міжнародному спiвробiтництвi в гуманітарній сфері, а також на поглиблення участі України в програмній діяльності організації. особливо важливим, на нашу думку, є виклад процесу становлення співпраці України із радою Європи. адже за роки членства України в раді Європи їй вдалося посісти гідне місце в організації та набути значного позитивного іміджу. У своїх двосторонніх стосунках Україна і рада Європи вже минули етап становлення. з року в рік Україна де­ монструє суттєвий прогрес у впровадженні демократичних норм і стан­ дартів у повсякденне життя країни. Широке використання потенцiалу рЄ має сприяти процесу реформування правової системи України; продовження роботи органiв державної влади України, спрямованої на вивчення доцiльностi участi України в мiжнародно­правових дого­ ворах рЄ, не передбачених Висновком Па рЄ № 190 (1995 р.); залу­ чення українських фахiвцiв та науковцiв у якостi експертiв рЄ до роз­ робки та реалiзацiї заходiв, здійснюваних у рамках згаданих програм спiвробiтництва рЄ; значна активiзацiя участi представникiв України у робочих органах Комiтету мiнiстрiв рЄ, дiяльнiсть яких пов’язана з роз­ робкою нових мiжнародно­правових документiв та спiльних програм спiвробiтництва, механiзмiв їх iмплементацiї, системи монiторингу за виконанням державами положень конвенцiй рЄ, виробленням рекомен­ дацій країнам­членам рЄ з рiзного кола питань тощо. Участь представ­ ників України в робочих органах Комiтету мiнiстрiв рЄ розглядається інформація і рецензії346 як необхідний елемент належного забезпечення iнтересiв нашої держа­ ви у цiй органiзацiї. очевидно, що єдиною міцною опорою багатобічного співробітни­ цтва в рамках міждержавних об’єднань є збіг інтересів, що формуються на ґрунті аналізу цілей та завдань кожної держави, котра є учасницею такого об’єднання. аналізуючи діяльність України в СнД, автори на­ вчального посібника зауважують, що сьогодні основною стратегією ви­ роблення спільного розуміння цілей і завдань Співдружності має ста­ ти прагматизм. При такому підході головною метою стане реалізація відповідних інтересів шляхом розвитку взаємовигідного багатобічного співробітництва держав­учасниць. отже, міждержавна взаємодія ви­ ступатиме не як самоціль, а як інструмент спільного рішення конкрет­ них проблем. Проте досягнення такого рівня міждержавної взаємодії можливе тільки тоді, коли вона забезпечується необхідною інституцій­ ною структурою міждержавного об’єднання, яка не прагне домінува­ ти над політичними та економічними інститутами держав – учасниць об’єднання. Предметним є й аналіз процесу входження України до СоТ, що має надзвичайно важливі наслідки для України. По суті він означає карди­ нальний поворот від практики довільного встановлення та застосування державою правил економічної поведінки до поступового впровадження правил, визнаних на багатосторонній міжнародній основі. Доводиться, що цей крок може стати вирішальним у процесі становлення цивілізо­ ваного ринкового господарства в нашій країні, здійснення більш ради­ кальних адміністративної і структурної реформ, прискорення інтегра­ ції України у світові та європейські економічні й політичні структури. Проблеми, що виникали і будуть виникати на цьому шляху, не повинні сприйматися як причина для затягування цього процесу. навпаки, вони потребують активізації внутрішніх соціально­економічних перетворень на основі чітко сформульованих мети та завдань, тісно пов’язаних з міжнародними зобов’язаннями України. особливо автори навчального посібника наголошують на діяльнос­ ті України в такій міжнародній організації як центрально­Європейська ініціатива, формат якої може і надалі відігравати роль додаткового ме­ ханізму сприяння інтеграції України до європейських та євроатлантич­ них структур. Взаємодіючи з Європою в різних напрямах, Україна нео­ дноразово стикається з регіональними просторами, сконструйованими значною мірою для амортизації можливих непорозумінь між своїми і чужими, нами і ними. У той же час ці регіональні простори викону­ ють важливу роль “парасольок”, за допомогою яких Європа перевіряє серйозність наших намірів і їхню забезпеченість політичною волею і ресурсами. з погляду України, як, мабуть, і Європи, ці регіональні про­ стори мають стати предметом не суперечок, а тісної взаємодії і плідної інформація і рецензії 347 співпраці з Євросоюзом як генеральним репрезентантом об’єднаної Європи. оскільки інтеграція України в Європу проголошена головним стра­ тегічним напрямом її зовнішньої політики, розбудова системи чорномор­ ського співробітництва повністю відповідає її національним інтересам і є одним із важливих механізмів підключення країн Південно­Східної Європи до загальноєвропейської інтеграції. У геополітичному відно­ шенні Чорноморський регіон є надзвичайно важливим для України як з погляду її економічних інтересів, так і з позицій національної безпеки держави. Для нашої країни велике значення мають широкомасштабні комунікаційні проекти в рамках оЧеС з будівництва кільцевої автома­ гістралі навколо Чорного моря і системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти і газу з центральної азії, закавказзя, Близького і Середнього Сходу до Європи. Успіх або неуспіх регіонального спів­ робітництва причорноморських держав багато в чому залежатиме від вирішення проблем економічного і політичного характеру, від того, на­ скільки країни­учасниці будуть готові до широкомасштабної взаємодії в інтересах всіх членів, і від того, хто стане лідером усередині оЧеС. Тому Україна повинна максимально концентруватися на ключових пунктах зміцнення своєї ролі в організації та значенні оЧеС на міжна­ родній арені, долаючи бюрократичні та фінансові перешкоди шляхом застосування європейського досвіду та механізмів співробітництва. По­ дібний проблемний підхід використано й під час висвітлення на сторін­ ках навчального посібника участі та ролі України в ГУам. з часу здобуття Україною незалежності її інтеграція до Євро­ пейського Союзу стала для неї одним з головних політичних та еко­ номічних пріоритетів. Пояснення такого вибору України ду же про­ сте – на сьогоднішній день Європейський Союз ві діграє визначну роль у забезпеченні стабільності та безпеки європейсь кого конти ненту у різних сферах – економічній, політичній та війсь ковій. Саме тому в 90­ті роки XX ст. і викристалізувалася зовнішньополітична орієнтація України в напря мі інтеграції до європейської спільноти. Погодимося з авторами навчального посібника, що Європей ський вибір відкриває нові пер спективи для співробітництва України з розви неними краї­ нами континенту, еконо мічного розвитку, соціального й інтелекту­ аль ного прогресу, зміцнення позицій держави в міжнародній систе мі коорди нат. Для України європейська інтеграція – це шлях модерніза­ ції економіки, за лучення іноземних інвестицій і новіт ніх технологій, підвищення конкурентосп роможності вітчизня ного товаровиробника, можливість виходу на єдиний внут рішній ринок ЄС. У політичному ас­ пекті європейська інтеграція детермінує мо дернізацію пра вового поля української держави, демократизацію її політичної й інституціональ­ ної систем. Співробітництво з ЄС сприятиме наближенню соціальних інформація і рецензії348 умов України до високих єв ропейських стандартів, підвищенню рів­ ня життя й добробуту на селення. У культурно–цивілізаційному аспек­ ті євроінтеграція – це шлях до активізації взає мообміну між україн­ ською й західно європейською гу маністичними культурами, од ночасне становлен ня України як інтегрованої час тини глобального суспільства, так і національної держави. Крім того, членство в ЄС гарантує зміц­ нення національної безпеки України, захист її від тери торіальних пре­ тензій. аналізуючи організаційну структуру наТо, автори роблять висно­ вок, що двері до членства в наТо для України відкриті. цей факт є суттєвим, зокрема з огляду на труднощі з визнанням перспективи член­ ства України в Європейському Союзі. Ключ до членства в наТо на­ ходиться в руках самої України, а темпи інтеграції залежать від трьох основних чинників – ступеня відповідності України стандартам член­ ства в альянсі; наявності політичної волі в правлячих колах України; ефективності мобілізації громадської підтримки членства в альянсі. Підсумовуючи, зауважимо, що аналізуючи участь України в ді­ яльності міжнародних організацій та її кроки на шляху входження до Євросоюзу і наТо, автори навчального посібника використали про­ блемний підхід до викладу матеріалу, який дозволить студентам у про­ цесі вивчення матеріалів даного видання, порівнювати цілі, завдання та роль України в діяльності міжнародних організацій з цілями та завдан­ нями інших учасників міждержавних об’єднань, здійснювати оцінку ресурсної бази міжнародних організацій тощо. Слід схвально оцінити й обрану композицію матеріалу, логіку його викладу, запропоновані форми контролю за якістю знань, які дозволять студентам осмислити й з’ясувати для себе базові поняття і проблемні комплекси теорії та емпі­ рики міжнародних організацій; сформувати обґрунтоване уявлення про природу політичних явищ та процесів у сфері міжнародних відносин, необхідне для пояснення місця та ролі України у системі міжнародних організацій.

Схожі ресурси