Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження)
Висвітлено склад особового архівного фонду українського літературознавця, поета, перекладача, літературного критика, М. Зерова, що зберігається в ЦДАМЛМ України.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Архіви України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26323 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) / Ю. А. Сахневич // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 134-142. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26323 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-263232011-08-31T12:53:31Z Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) Сахневич, Ю.А. Огляди джерел та документальні нариси Висвітлено склад особового архівного фонду українського літературознавця, поета, перекладача, літературного критика, М. Зерова, що зберігається в ЦДАМЛМ України. Освещен состав личного архивного фонда украинского литературоведа, поэта, переводчика, литературного критика Н. Зерова, который находится в ЦГАМЛИ Украины. The article makes structural analysis of the M. Zerov’s personal archival fund at Central State Archive-Museum of Literature and Arts of Ukraine. M. Zerov was famous Ukrainian scholar in literature, poet and translator who was fusilladed during the totalitarian repressions. 2010 Article Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) / Ю. А. Сахневич // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 134-142. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26323 [930.253(092)+929](477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Сахневич, Ю.А. Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) Архіви України |
| description |
Висвітлено склад особового архівного фонду українського літературознавця, поета, перекладача, літературного критика, М. Зерова, що зберігається
в ЦДАМЛМ України. |
| format |
Article |
| author |
Сахневич, Ю.А. |
| author_facet |
Сахневич, Ю.А. |
| author_sort |
Сахневич, Ю.А. |
| title |
Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) |
| title_short |
Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) |
| title_full |
Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) |
| title_fullStr |
Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed |
Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) |
| title_sort |
особовий фонд миколи зерова в архівних зібраннях цдамлм україни (до 120-річчя від дня народження) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26323 |
| citation_txt |
Особовий фонд Миколи Зерова в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України (до 120-річчя від дня народження) / Ю. А. Сахневич // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 134-142. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT sahnevičûa osobovijfondmikolizerovavarhívnihzíbrannâhcdamlmukraínido120ríččâvíddnânarodžennâ |
| first_indexed |
2025-07-03T06:01:19Z |
| last_indexed |
2025-07-03T06:01:19Z |
| _version_ |
1836604435312148480 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси134
УДК [930.253(092)+929](477)
Ю. А. САхневич*
ОСОбОвий фОнД МиКОли ЗерОвА в Архівних
ЗібрАннях ЦДАМлМ УКрАїни
(до 120-річчя від дня народження)
Висвітлено склад особового архівного фонду українського літературоз-
навця, поета, перекладача, літературного критика, м. Зерова, що зберігається
в Цдамлм україни.
Ключові слова: особовий фонд; опис; справа; м. Зеров; поезія; переклад;
літературознавство.
микола Зеров – один з найяскравіших представників “розстріляно-
го відродження”, знищений на піку слави й інтелектуальної активнос-
ті. літературознавці називають його метром київської “неокласичної”
школи, ключовою фігурою в літературно-мистецькому процесі не тіль-
ки 1920-х – 1930-х рр., але й всього ХХ ст. Підкреслюючи споконвічну
належність україни до європейського культурного циклу, м. Зеров був
родоначальником професійного українського художнього перекладу.
Його перу належать численні переклади з латинської, французької, анг-
лійської, польської, російської, білоруської мов. Велику увагу він при-
святив вивченню поезії, зокрема сонету як найбільш досконалої форми
в світовому поетичному спадку. не меншу славу митець зажив власним
поетичним доробком.
З плином часу архів м. Зерова виявився розпорошеним між роди-
чами, друзями, знайомими літератора, велика частина його була знище-
на в роки тоталітарних репресій. на даному етапі документи м. Зеро-
ва знаходяться: в інституті рукопису національної бібліотеки україни
ім. В. Вернадського, Центральному державному архіві-музеї літератури
і мистецтва україни, державному архіві сБу, численних приватних ко-
лекціях на україні та за кордоном.
метою даної статті є аналіз складу архівного фонду м. Зерова в
Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва україни
(далі Цдамлм україни), що містить значний творчий доробок та ма-
теріали до біографії цього видатного українського філолога-поліглота,
поета, перекладача, літературознавця, літературного критика, історика
літератури.
* Сахневич Юлія Анатоліївна – провідний науковий співробітник Цент-
раль ного державного архіву-музею літератури і мистецтва україни.
© Ю. а. сахневич, 2010
огляди джерел та документальні нариси 135
народився микола костянтинович Зеров 1890 р. у м. Зінькові на
Полтавщині в родині педагога. Початкову освіту він здобув у місцевій
школі та в охтирській гімназії. у 1903–1908 рр. навчався в Першій
київській гімназії, де отримав ґрунтовні знання з класичної філології і
назавжди поєднав своє життя з нею.
Вищу освіту м. Зеров здобув на історико-філологічному факуль-
теті київського університету св. Володимира під керівництвом профе-
сора української і російської літератури В. Перетца. Перші його статті
та рецензії були надруковані в педагогічному журн. “світло” (1912 р.)
та в газ. “рада” (1913 р.). За наказом піклувальника київського учбо-
вого округу м. Зерова в 1914 р. призначили вчителем історії та латини
в Златопільській чоловічій, а з осені 1916 р. – ще й жіночій гімназії.
В 1917 р. він повернувся до києва і працював викладачем латини в дру-
гій українській державній гімназії ім. кирило-мефодіївського братства.
В 1918–1920 рр. викладав українознавство в архітектурному інститу-
ті та редагував бібліографічний журнал “книгар”. З 1921 р. молодий
літератор – член редакції “голос друку”, бере участь в “літературно-
науковому Віснику” (1918-1919). В цей період м. Зеров познайомив-
ся з видатними представниками української інтелігенції: г. нарбутом,
В. модзалевським, с. Єфремовим, а. ніковським, П. Зайцевим та ін.,
що створили своєрідний гурток довкола історичного журналу “наше
минуле”.
м. Зеров. Фотопортрет.
кін. 1920-х рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 28, оп. 1,
од. зб. 216, арк. 17.
огляди джерел та документальні нариси136
Починаючи з 1920 р. м. Зеров вів активну наукову діяльність – ви-
йшли підготовлені ним “антологія римської поезії” та “нова україн-
ська поезія” (обидві 1920), що стали помітним явищем в тогочасному
літературному житті.
З києва талановитого викладача запросили до Баришівської
соціально-економічної школи, де вже працювало чимало молодих пред-
ставників викладацької та творчої інтелігенції (Юрій клен, В. Петров
та ін.)1. тут, не пориваючи творчих зв’язків з києвом, митець працював
близько трьох років. За цей період він написав і видав збірку поезій
“камена” (1924), зробив численні переклади тощо.
1 жовтня 1923 р. м. Зеров став професором української літератури
кіно2 (київський інститут народної освіти – київський університет).
Він читав тут свої блискучі лекційні курси, одночасно викладав укра-
їнську літературу в кооперативному технікумі та торгово-промисловій
школі. Паралельно педагогічній діяльності продовжував співпрацювати
з літературними журналами “Червоний Шлях”, “життя і революція”,
редагував твори українських письменників, писав до них передмови, не
полишав літературного перекладу.
В цьому ж році голосно заявляють про себе “неокласики”. м. Зе-
ров – центральна фігура даного літературного напряму. Знайомство мо-
лодих літераторів та їх умовне “об’єднання” (за визначенням м. риль-
ського)3 в літературну школу відбувалося поступово, починаючи з
1918 р. спочатку між собою були знайомі м. Зеров та П. Филипович,
згодом до них приєдналися м. рильський, м. драй-Хмара та о. Бур-
гардт (Ю. клен), утворивши таким чином неокласичне “гроно п’ятірне”4.
своїми постулатами “неокласики” проголошували повернення до анти-
чних першоджерел (дослідження класичної літератури), ґрунтовне ви-
вчення найкращих зразків європейської літератури, впровадження їх
творчих наробок в сучасну українську літературну практику задля під-
вищення літературної техніки сучасних літераторів та створення ними
індивідуального стилю. основною запорукою досягнення досконалості
та справжньої (а не надутої, тенденційної) мистецької вартості літера-
турного твору, як вважав м. Зеров, була постійна праця над собою, ін-
телектуальні вправи, застосування технічно складних, але довершених
поетичних форм (сонет, александрійський вірш).
на початку 1920-х рр. під час відвідин києва харківською пись-
менницькою делегацією “гарту” м. Зеров познайомився з м. Хвильо-
вим. В його особі метр “неокласиків” знайшов близького однодумця,
підтримував і популяризував погляди м. Хвильового. незважаючи на
розбіжності в ставлені до літературної традиції, їх пов’язували високі
естетичні, мистецькі вимоги до написання літературного твору, обоє
пропагували засвоєння досягнень західноєвропейської культури, фак-
тично кинули гасло “європеїзму”.
огляди джерел та документальні нариси 137
у 1924 р. окрім “камени” вийшли в світ знакові дослідження м. Зе-
рова – перший (зрештою й останній) випуск історико-літературного на-
рису “нове українське письменство” і монографія “леся українка”. В
цей час його творчість та методи роботи систематично піддаються кри-
тиці, як такі, що нібито суперечать вимогам часу, застарілі.
незважаючи на тиск з боку офіціозу, м. Зеров продовжував бра-
ти активну участь в літературній дискусій 1925–1928 рр. Починаючи
з 1926 р., він виступав переважно як літературний критик, зосередив-
шись на перекладах та історико-літературних студіях (збірка “до дже-
рел” (1926).
офіційна влада все частіше звинувачувала “неокласиків” в анти-
пролетарських настроях. а червневий пленум Цк кП(б)у 1927 р. оста-
точно визначив політичну оцінку “неокласиків”, як неблагонадійну
радянській системі, що фактично означало заборону літературної та
критичної діяльності м. Зерова. Єдиним можливим полем діяльності
лишалися для нього історико-літературні студії. Він зосередився на на-
писанні передмов до видань творів українських письменників-класиків,
які виходили друком у видавництвах “книгоспілка” і “сяйво”. Ці стат-
ті були видані окремою збіркою – “од куліша до Винниченка” (1929).
у 1930 р. м. Зеров проходив свідком на процесі сВу. далі були утис-
ки, наклепи, фальшиві зізнання, заборона працювати. В 1934 р. його
стоять: В. Петров та м. Зеров, сидять: о. Бургардт, П. Филипович, Б. якубський
та м. рильський. 1920-і рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 28, оп. 1, од. зб. 219, арк. 3
огляди джерел та документальні нариси138
звільнили з університету. В той самий час в сім’ї сталась непоправна
трагедія – помер його єдиний десятирічний син костянтин. у розпачі
колишній метр “неокласиків” переїхав до москви з надією знайти там
хоч якусь роботу.
навесні 1935 р. м. Зерова заарештували на станції Пушкіно (перед-
містя москви), повернули до києва і засудили до 10 років заслання на
соловках. В результаті перегляду вироку він був розстріляний 3 листо-
пада 1937 р. в ур. сандармох (республіка карелія). так на піку слави,
у розквіті творчого потенціалу влада знищила талановитого літерато-
ра і педагога, ерудита, одного з генераторів українського культурно-
мистецького процесу ХХ ст.
За життя м. Зерова були видані такі його книги: “антологія рим-
ської поезії” (1920), “камена” (1924, іі-е вид. 1943), “леся українка.
критично-біографічний нарис” (1924); історико-літературні праці:
“нове українське письменство” (і, 1924), “до джерел” (1926, іі-е вид.
1943), “Від куліша до Винниченка” (1929); переклад “мазепи” Ю. сло-
вацького (1925). Посмертні закордонні видання, здійснені його братом
михайлом орестом (літ. псевдонім): “Sonnetarium” (1948), “Catalepton”
(1952), “Corollarium” (1958).
Через вищезгадані обставини частина архіву м. Зерова, на жаль,
втрачена. матеріали, що зберігаються в Цдамлм україни зібрані
переважно його дружиною, Зеровою софією Федорівною, родичами,
друзями, шанувальниками його таланту (бібліографом т. Волобуєвою;
сонетистом-аматором, хіміком р. олексієвим; З. Єфімовою та ін.).
науково-технічне опрацювання фонду № 28 (особовий фонд м. Зе-
рова) здійснювалося в 1974–1978 рр., в результаті чого був створений
опис №1 (1978 р.) та сформовані справи. В 1985–1988 рр. проводилось
удосконалення опису – новий створений в 1990 р. і містить 225 од. зб.
та 1920 док., різних за обсягом (від 1 арк. до понад 200 арк.) за період
1907–1988 рр. до опису були внесені додаток №1 (список літератури,
переданої в ндБ Цдамлм україни на 11 одиниць (в 13 примірни-
ках) друкованих видань – раритетні видання, видання з автографами)
та додаток № 2 (список музейних експонатів м. Зерова – 1 примірник,
“Зимовий пейзаж”, етюд і. Шульги 1929 р. з дарчим написом м. Зерову
на звороті).
опис №2 складено в 2003 р. після опрацювання матеріалів, що
надходили до архіву-музею до 2000 р. Здебільшого це творчі матері-
али – переклади творів класиків з латинської, російської, білоруської,
французької, польської мов: квінта горація Флакка, гая Валерія катул-
ла, овідія, Проперція, П. Беранже, г. сковороди, Ю. Залєського, янки
купали, о. Пушкіна, м. лєрмонтова та ін. Є також листування само-
го м. Зерова та матеріали про нього. опис складається з 26 од. зб. та
105 док., за період з 1926 по 1965 рр.
огляди джерел та документальні нариси 139
до опису № 1 увійшли такі розділи: рукописи м. Зерова (найбільш
цінна частина) та його підрозділи (оригінальна поетична творчість, пе-
реклади; літературознавчі праці; конспекти лекцій з історії української
літератури, реферати; підготовчі матеріали до літературознавчих студій,
видань творів різних письменників; тексти художніх перекладів та ста-
тей під редакцією м. Зерова; бібліографічні матеріали його творчості).
документи різного характеру зосереджені в розділі – це впорядковані
ним особисто рукописні поетичні збірки, зошити, зшитки, розрізненні
тексти поезій і перекладів, нотатки, примітки, виписки. Є матеріали до
перевидання поезій та перекладів м. Зерова, рукописи укладачів цих
видань. Зустрічаються переклади та поезія інших авторів, переписані
рукою м. Зерова – матеріали з якими він працював, аналізував, реда-
гував тощо.
Варто зазначити, що в більшості випадків дані документи автогра-
фічні, це – безпосередньо рукописи, а також авторизовані машинописи,
деякі – з правками автора чи упорядників. дещо менше представлений
копійний матеріал (машинописні списки, ксерокопії, фотокопії тощо).
серед документів особливу увагу привертає оригінальна рання поезія
м. Зерова: “Зошит ранніх російських та українських поезій” (1907–
1909)5, поезія різних років оформлена в окремі збірки – “Почти полное
собрание стихотворений...” (1911–1919)6, збірки поезій власних і пе-
рекладених – “камена” (1934)7, “лукроза” (Lucrosae) (1922)8, численні
переклади сформовані в збірку “Sonnetarium”9, розрізнені переклади з
латини (давньоримських поетів10, латино-мовні поезії українських по-
етів – ст. яворського, г. сковороди)11, з французької (Ш. Бодлера,
ж. дю Белле, л. де лілля, ж. дюамеля, е. Верхарна, Ш. кро, а. де
реньє, ж.-П. Беранже та ін.)12, з польської (а. міцкевича)13, з росій-
ської (В. Брюсова, о. Пушкіна, м. лєрмонтова, і. Буніна)14 та ін. літе-
ратурознавчий доробок м. Зерова представлений найвідомішими його
дослідженнями – монографією “нове українське письменство” (1924,
передрук 1960-х рр.), машинописними зразками статей про лесю укра-
їнку, і. Франка, г. квітку-основ’яненка, м. старицького15. Широко ре-
презентований підготовчий матеріал м. Зерова до педагогічної та літе-
ратурознавчої діяльності – курси лекцій з історії української літератури
різних періодів, окремі примітки, нотатки, виписки на теми світової та
української літератури16. до рукописного розділу ввійшла і бібліогра-
фія творчості м. Зерова; складені ним власноруч упорядковані руко-
писні списки і картотеки, розбиті тематично і жанрово. крім того, в
даному підрозділі представлена і бібліографія праць, якими цікавився
м. Зеров17.
другий розділ присвячений епістолярію м. Зерова – листуванню
з родичами та окремими особами. Великий інтерес та цінність для до-
слідників біографії митця становлять листи до дружини софії Зерової
огляди джерел та документальні нариси140
із соловків (30 док.)18, як джерело вивчення особистісної драми в житті
письменника, його взаємовідносин у родині. В листах до окремих осіб
(т. Волобуєвій, З. Єфімовій, р. олексієву, перекладачам і. Поступаль-
ському, Б. Петрушевському та ін.) висвітлюються не тільки побутові
проблеми, що хвилювали м. Зерова, але й ведуться дискусії на профе-
сійні теми, вміщуються зразки перекладів і оригінальної поезії автора19.
В третьому розділі міститься ксерокопія автографа м. Зерова
1929 р. – це дарчий напис м. грушевському на титульній сторінці кни-
ги “Від куліша до Винниченка. нариси з новітнього українського пись-
менства” (1928).
серед кореспонденції м. Зерова (четвертий розділ) вагому літера-
турознавчу цінність мають листи від р. олексієва20 та П. Филиповича21.
на їх сторінках дискутується теорія та практика поетичної творчості,
ведеться обговорення видань творів різних письменників.
П’ятий розділ містить дві справи з дарчими написами м. Зерову:
присвята від кирилюка на окремих відбитках вступних статей до ви-
браних творів і. нечуя-левицького (к., “книгоспілка”, 1929) та Є. гре-
бінки (Х.–к., лім, 1931) і дарчі написи літературознавця-бібліографа
м. Плевако на окремому відбитку вступної статті “леонід глібов та
його твори” до книги л. глібова “Байки” (Х., 1928).
Шостий розділ – матеріали, які стосуються біографії м. Зерова.
найбільш цінним документом тут є оригінал трудового списку м. Зе-
рова (1934)22, за яким детально можна вивчати трудову діяльність літе-
ратора, його біографію.
В сьомому розділі (“документи зібрані м. Зеровим”), представле-
ні авторизовані машинописи, вирізки з періодичних видань переваж-
но 1920–1930-х рр., такі як, приміром, списки перекладів друзів-“нео-
класиків” (м. драй-Хмари, м. рильського)23 та ін.; вирізки спо гадів,
статей, фейлетонів на різну літературознавчу тематику (про лесю
укра їнку, о. олеся, П. тичину та ін.), оформлених м. Зеровим в один
зши ток періоду 1913–1919 рр.24
розділ восьмий – матеріали про м. Зерова, що містить статті та ре-
цензії на його твори, документи дружини, софії Зерової: листування, в
якому згадується м. Зеров, матеріали, пов’язані з публікацією та пере-
виданням його творів, спогади про нього.
Візуальну картинку про життя митця можна скласти за фотогра-
фіями та художніми творами, які зберігаються в його фонді. Зокрема:
портрет м. Зерова на соловках (пап., олів., 1937 р.) невідомого автора;
дружній шарж на нього – типографська репродукція з серії “україн-
ський парнас”25 та ін., а також численні фотопортрети, родинні світли-
ни, групові фотографії з друзями-“неокласиками”26 та ін.
опис № 2 особового фонду м. Зерова був складений на основі но-
вих надходжень документів. Він містить чотири розділи: 1) творчі ма-
теріали; 2) листи м. к. Зерова; 3) матеріали, зібрані ним; 4) матеріали
огляди джерел та документальні нариси 141
про м. Зерова. Переважна більшість справ – це його творчий доробок:
переклади з латинської, французької, польської, російської, білорусь-
кої мов (творів авзонія, горація, катулла, клавдіана, марціала, овідія,
сульпіція, стація, г. сковороди, ж.-П. Беранже, а. сови, о. Пушкіна.
м. лєрмонтова, янки купали та ін.)27. В другому розділі вміщені листи
л. кошовій (8 док.) передарештантського та арештантського періоду, в
яких митець ділиться власними тривогами, переживаннями, побутови-
ми негараздами останніх, як виявилось, років життя, паралельно розпо-
відає над чим працює в даний момент, посвячує у творчі плани28.
В останньому розділі знаходяться кілька справ – листування
м. рильського і л. кошової в ході підготовки до видання збірки творів
м. Зерова “Вибране” (к., 1966)29, а також машинописний текст статті
м. рильського “микола Зеров – поет і перекладач”30, що стала вступ-
ною до даної збірки, рукописний текст якої знаходиться в меморіаль-
ному музеї м. рильського в києві.
документи, пов’язані з біографією та творчістю м. Зерова, відкла-
лись й в інших особових фондах архіву-музею, зокрема у В. Петрова
(ф. 243), м. Шеремета (ф. 36), і. дніпровського (ф. 144), Б. антоненка-
давидовича (ф. 159), г. кочура (ф. 193), м. Плевако (ф. 271), П. тичини
(ф. 464), м. Хвильового (ф. 1208) та ін. Це матеріал різного характеру –
листування, фотографії, статті, спогади про м. Зерова, редакційні тек-
сти періоду підготовки до видання його творів тощо. Варто зазначити,
що зустрічаються тут і рукописи самого м. Зерова, як наприклад, у ф.
243 – серед передрукованих письменником В. Петровим (другим чоло-
віком софії Зерової) поетичних перекладів митця містяться і окремі ар-
куші з його рукописами, зокрема – переклад вірша о. Пушкіна “труд”
(оп. 1, од. зб. 218, арк. 73; автограф 1927 р.), переклади французьких
поетів (там само, арк. 74–83) та ін.
довгий час ім’я м. Зерова замовчувалось, його переклади виходи-
ли під чужими іменами або анонімно. Потепління відчулося лише після
реабілітації його імені в кінці 1950-х рр. активно популяризацією твор-
чості та відновленням доброго імені м. Зерова займалися його друзі та
послідовники: м. рильський, г. кочур, л. Череватенко, В. Брюховець-
кий, р. корогодський та інші шанувальники його таланту.
архівний фонд м. Зерова в Цдамлм україни містить джерела для
дослідження життя, творчості, поглядів цієї унікальної особистості в іс-
торії української культури.
1 С. Білокінь. микола Зеров // наш сучасник микола Зеров. упор. м. Зе-
рова, р. корогодський, м. коцюбинська. – луцьк, 2006. – с. 223.
2 Цдамлм україни, ф. 28, оп. 1, спр. 172, арк. 3 зв.–4 – трудовий список
м. Зерова, 1934 р.
3 м. рильський. микола Зеров – поет і перекладач. (Передмова) // м. Зеров.
твори в двох томах. т. 1. – к., 1990. – с. 2.
огляди джерел та документальні нариси142
4 В літературознавчій дискусії існують сумніви щодо дійсного існування
“неокласичної школи” в києві. Ю. Шерех. легенда про український нео кла-
сицизм // наш сучасник микола Зеров. упор. м. Зерова, р. корогодський,
м. коцюбинська. – луцьк, 2006.
5 Цдамлм україни, ф. 28, оп. 1, спр. 1, 2.
6 там само, спр. 4, 5, 6.
7 там само, спр. 11.
8 там само, спр. 8, 9.
9 там само, спр. 10.
10 там само, спр. 5, 6, 7 – переклади творів горація, овідія, Вергілія, мар-
ціала, Проперція, тібулла, катулла; спр. 17 – тіт лукрецій кар “Про природу
речей” – переклад м. Зерова (1931).
11 там само, спр. 15, 16, 31, 142.
12 там само, спр. 7, 18.
13 там само, спр. 15.
14 там само, спр. 2, 7, 28, 52.
15 там само, спр. 33, 36, 37, 39, 43.
16 там само, спр. 47–50, 51–134.
17 там само, спр. 135–151.
18 там само, спр. 153. листи опубліковані в ж. “радянське літерато ро знав-
ство”, 1988, № 1, 4; проаналізовані р. корогодським в ж. “сучасність”, 2004,
№ 10.
19 там само, спр. 157, 165 – листування м. Зерова з р. олексієвим, част-
ково опубліковане в ж. “україна”, 1985, № 31.
20 там само, спр. 165.
21 там само, спр. 168.
22 там само, спр. 172.
23 там само, спр. 176, 177.
24 там само, спр. 181.
25 там само, спр. 213, 214.
26 там само, спр. 219.
27 Цдамлм україни, ф. 28, оп. 2, спр. 1–21.
28 там само, спр. 23.
29 там само, спр. 25.
30 там само, спр. 26.
освещен состав личного архивного фонда украинского литературоведа,
поэта, переводчика, литературного критика н. Зерова, который находится в
Цгамли украины.
Ключевые слова: личный фонд; опись; дело; н. Зеров; поэзия; перевод;
литературоведенье.
The article makes structural analysis of the M. Zerov’s personal archival fund
at Central State Archive-Museum of Literature and Arts of Ukraine. M. Zerov was
famous Ukrainian scholar in literature, poet and translator who was fusilladed dur-
ing the totalitarian repressions.
Keywords: personal archival fund; archival description; folder; M. Zerov; po-
etry; translation; literature study.
|