Погляд на архіви
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
Назва видання: | Архіви України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26335 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Погляд на архіви / І. Дзюба // Архіви України. — 2010. — № 1. — С. 128-129. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-26335 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-263352011-08-31T12:58:39Z Погляд на архіви Дзюба, І. Архіви очима відомих сучасників 2010 Article Погляд на архіви / І. Дзюба // Архіви України. — 2010. — № 1. — С. 128-129. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26335 uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Архіви очима відомих сучасників Архіви очима відомих сучасників |
spellingShingle |
Архіви очима відомих сучасників Архіви очима відомих сучасників Дзюба, І. Погляд на архіви Архіви України |
format |
Article |
author |
Дзюба, І. |
author_facet |
Дзюба, І. |
author_sort |
Дзюба, І. |
title |
Погляд на архіви |
title_short |
Погляд на архіви |
title_full |
Погляд на архіви |
title_fullStr |
Погляд на архіви |
title_full_unstemmed |
Погляд на архіви |
title_sort |
погляд на архіви |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Архіви очима відомих сучасників |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26335 |
citation_txt |
Погляд на архіви / І. Дзюба // Архіви України. — 2010. — № 1. — С. 128-129. — укр. |
series |
Архіви України |
work_keys_str_mv |
AT dzûbaí poglâdnaarhívi |
first_indexed |
2025-07-03T06:01:58Z |
last_indexed |
2025-07-03T06:01:58Z |
_version_ |
1836604476225486848 |
fulltext |
архіви очима відомих сучасників128Архіви очимА відомих сучАсників
Іван Дзюба,
академік національної академії наук україни, доктор філологічних наук,
лауреат національної премії україни імені Тараса Шевченка,
Герой україни
– Звичайно, архів – це велика час-
тина кожної націо нальної і світо вої
культури. Тут є два аспекти: вузько
спе ціальний, що стосується людей, які
досліджують певні явища, певний іс
торичний період, певних осіб, шука-
ють і знаходять маловідомі, неопублі-
ковані раніше матеріали чи матеріали
не публічного характеру. Це – одна
частина. інший бік справи, не менш
важливий, це – вплив на загальнокуль-
турну свідомість. Тому, що в архівах,
крім речей, які мають певне спеці-
альне чи локальне значення, є речі,
які промовляють взагалі про час, про
історію,про долю народу і крім цієї частини і своїм змістом вони дуже
важливі для культурної свідомості, для історичної пам’яті і суспільства
взагалі.
Якщо говорити конкретніше про значення архівів сьогодні, то воно
особливе. Бо, як ми знаємо, тривалий час архіви мали такий специ-
фічний статус, що вони були малодоступними. останнім часом вони
відкрилися усім, хто зацікавлений у пошуку достовірних джерел. Тому
їхній вплив на суспільну культурну свідомість нині зростає порівняно
з минулим часом. Потім… ми тепер маємо можливість довідатися про
те, що було раніше забороненим. не просто маловідомим. спеціально,
цілеспрямовано заборонялося. наприклад, ми знаємо про багато публі-
кацій з архівів кдБ, нквс, але це те, що найбільш очевидне із забо-
роненого. але є менш очевидне, що перебувало в тіні. воно теж має
значення. крім того, є документи, які потрібно продовжувати збирати й
досліджувати. на жаль, треба визнати, що дуже багато документів втра-
чено, знищено, загублено. Я знаю, наприклад, про перекази істориків,
археологів, наших, українських, київських, архіви яких не збереглися
тому, що свого часу не було кому про це подбати. Потім і нащадки не
були поінформовані і зацікавлені – все викидалося і зникало. і таких
архіви очима відомих сучасників 129
випадків доволі багато. але те, що є сьогодні, потрібно зберегти. на
жаль, ця проблема ще не стала предметом належної опіки. Я вже не
кажу про пожежі в деяких архівах і про те, як знищувалися, як зато-
плювалися безцінні документи. скажімо, як це було під час пожежі у
видубицькому монастирі. Таких фактів багато. втрати величезні, рани
страшенні. Тому вкрай важливо зберегти те, що залишилося. Це – свята
справа кожної інтелігентної людини. і не тільки. має значення просто
слухати людей, у яких цікава доля. Записувати почуте. Зрештою, кожна
людина, якби розповіла про себе – це надзвичайної цінності свідчення,
які б давали уявлення загалом про людство.
Олександр злОтник,
народний артист україни, ректор київського інституту музики
ім. р. м. Глієра, професор
– кожна людина, а тим паче, творча,
має власний архів. дуже важливо, щоб
він зберігався. скоріше – це вже важли-
во не стільки для цієї людини, скільки
для для тих, хто потім зможе скласти
уявлення про творчий шлях, про роз-
виток тієї чи іншої людини. Якщо го-
ворити про себе, про свої “залежі”,то
іноді хочеться частину якусь викинути,
але я підсвідомо розумію, що там ле-
жать, мабуть, десятки майбутніх дисер-
тацій. Там кілограмів 400 цього доб ра.
величезні три валізи. ноти, яким уже і
20, і 30, і 40 років. іноді перебираю їх і
бачу, як я змінювався, як змінювалися
мої можливості, до чого йшов і чого досяг. По цих архівах можна суди-
ти про музичний розвиток країни. Я не перебільшую. Бо так чи інакше,
але я намагався, щоб моя справа була корисною державі і людям. ар-
хіви це такі документи, про які можна сказати російською приказкою
“…что написано пером – не вырубишь топором”. Про людину можуть
ходити різні чутки, навіть плітки, але є документи, є факти, котрі став-
лять все на свої місця. спираючись на них, ми можемо відкрити для
себе багато нового. дуже часто так буває, що завдяки архівним доку-
ментам ми знаходимо нові твори, невідомі досі. Так було із сонатою
Березовського в Парижі. архіви – минуле, з якого перекидаємо місток
у майбутнє. а без минулого, як відомо, не буває майбутнього. Завдяки
архівам ми можемо побачити витоки тієї чи іншої події, дізнатися, хто
|