Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)

Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)

У статті розкрито зміст роботи Державного комітету архівів України щодо запобігання і протидії корупції та застосування правових положень антикорупційного законодавства....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Овчар, І.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2010
Schriftenreihe:Архіви України
Schlagworte:
Статті та повідомлення
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26351
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України) / І. В. Овчар // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 62-71. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26351
record_format dspace
spelling irk-123456789-263512011-08-31T13:07:10Z Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України) Овчар, І.В. Статті та повідомлення У статті розкрито зміст роботи Державного комітету архівів України щодо запобігання і протидії корупції та застосування правових положень антикорупційного законодавства. В статье расскрыто содержание работы Государственного комитета архивов Украины относительно предотвращения и противодействия коррупции и применение правовых положений антикоррупционного законодательства. Legislative maintenance of an anticorruption politics of Ukraine studies and characterizes ways and methods of the prevention and counteraction of corruption offence. Studying of the given direction promotes information and analytical filling of a problem which concerns presence of corruption. The practical contents of maintenance of rules of law testify to introduction of a unique state anticorruption politics. This article we open the contents of the lead work concerning the prevention and counteractions of corruption of the State Committee on Archives of Ukraine. 2010 Article Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України) / І. В. Овчар // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 62-71. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26351 [930.25:354]:328.185](477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті та повідомлення
Статті та повідомлення
spellingShingle Статті та повідомлення
Статті та повідомлення
Овчар, І.В.
Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)
Архіви України
description У статті розкрито зміст роботи Державного комітету архівів України щодо запобігання і протидії корупції та застосування правових положень антикорупційного законодавства.
format Article
author Овчар, І.В.
author_facet Овчар, І.В.
author_sort Овчар, І.В.
title Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)
title_short Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)
title_full Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)
title_fullStr Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)
title_full_unstemmed Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України)
title_sort форми і методи забезпечення антикорупційної політики україни (на прикладі діяльності державного комітету архівів україни)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Статті та повідомлення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26351
citation_txt Форми і методи забезпечення антикорупційної політики України (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України) / І. В. Овчар // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 62-71. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT ovčarív formiímetodizabezpečennâantikorupcíjnoípolítikiukraíninaprikladídíâlʹnostíderžavnogokomítetuarhívívukraíni
first_indexed 2025-07-03T06:02:49Z
last_indexed 2025-07-03T06:02:49Z
_version_ 1836604529838129152
fulltext статті та повідомлення62 * Овчар Ірина Володимирівна – кандидат політичних наук, головний спе­ ціаліст з питань запобігання та протидії корупції державного комітету архівів України. © і. в. овчар, 2010 УДК [930.25:354]:328.185](477) І. В. ОВчар* ФОрми І метОДи забезпечення антиКОрУпцІйнОї пОлІтиКи УКраїни (на прикладі діяльності Державного комітету архівів України) У статті розкрито зміст роботи державного комітету архівів України щодо запобігання і протидії корупції та застосування правових положень ан­ тикорупційного законодавства. Ключові слова: корупція; антикорупційне законодавство; корупційні ді­ яння; корупційні правопорушення; державна служба; державний комітет ар­ хівів України. Теоретичні аспекти проблеми. попри підвищену увагу влади до питань, пов’язаних із запобіганням та протидією корупційним діянням, їх можливих проявів та конфлікту інтересів, що можуть виникати в професійній діяльності державного службовця факти корупції і її рі­ вень є визнаним явищем в українському суспільстві. теоретичний та зако нодавчий аспект висвітлення цієї проблеми настільки досконалий і від шліфований, що виникають сумніви в наявності корупційних пра­ вопо рушень. Утім, практична площина питання засвідчує зовсім про­ тилежне – факти корупційних дій присутні, щоправда містять чимало особливостей, в залежності від особистих зв’язків, робочих контактів, сфери поширення, рівня суспільної значимості тощо. належне теоретичне опрацювання проблеми корупції забезпечене статтями та монографіями, зокрема таких авторів: м. Калмик1, Є. не­ вмержицький2, о. прохоренко3. спектр досліджуваних питань зосеред­ жений на аналізі законодавства про корупцію4, проявів корупційних дій в системі державної влади та способів її обмеження5, проблемі розви­ тку демократії, яка повинна нівелювати правопорушення будь­якого характеру або визначати шляхи їх застосування у відповідності до пев­ ного режиму управління, у т. ч. в питаннях здійснення антикорупцій­ ної політики4. Розглядається у працях система міжнародного співробіт­ ництва в антикорупційній політиці6, вивчається роль громадянського суспільства в сфері протидії корупції7. науковий аналіз корупції, як суспільного явища, антикорупційної політики, правової функції дер­ жави здійснений у дисертаційних роботах8. Це питання обговорюється на міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях, круглих столах, внутрішніх навчаннях в рамках підвищення кваліфікації та про­ 63статті та повідомлення ведення роз’яснювальної роботи, а також є предметом аналізу в орга­ нізаціях і установах різних сфер підпорядкування та форм власності, дискутується на нарадах і колегіях органів виконавчої влади. достат­ ній також рівень законодавчого забезпечення антикорупційної політи­ ки: закони України9, постанови та доручення КмУ10, розпорядження і укази президента України. нашу увагу привернули як загальні нормативно­правові акти, які стосуються проявів корупції, так і спеціальні – ті, що регламентують сферу безпосередньої діяльності: державна служба та архівні установи. відзначається достатній рівень теоретичних напрацювань і прийняття юридичних документів щодо сукупного формування правового забезпе­ чення і практичної реалізації основ антикорупційної політики держави. У цій статті здійснено огляд змісту законодавчих положень щодо забезпечення антикорупційної політики та визначено основні складові антикорупційної стратегії України. окремою частиною тексту є прак­ тичне виконання правових норм, проведення відповідних заходів щодо реалізації документів, пов’язаних із запобіганням та протидією корупції в державному комітеті архівів України. покажемо можливість втілення чинної антикорупційної політики на прикладі роботи держкомархіву. Розглядаючи теоретичний аспект питання відзначимо, що високий рівень корупції в державі руйнує державні інституції та знижує рівень довіри до них. суспільно визнаними причинами не отримання якісних публічних послуг населенням в Україні є відсутність реформ і корупція. перше антикорупційне законодавство в Україні почало розроблятися відразу після набуття державою незалежності у 1991 р. Закон Украї­ ни “про боротьбу з корупцією” (прийнятий у 1995 р.), містив визна­ чення корупції і передбачав адміністративну процедуру звітування про прояви корупції. У 1998 р. була представлена президентська стратегія (антикорупційна концепція), зміст та реалізація якої контролювались Координаційним комітетом, що звітував перед президентом. У 2003 р. Україна приєдналась до аКм оесР (AсN OECD). Згідно оціночного звіту аКм оесР (AсN OECD) у січні 2004 р., Україна потребувала оновленої національної антикорупційної стратегії з більшим акцентом на попередження корупції з метою визначення системних недоліків, які створюють сприятливе для корупції середовище, та якіснішого зосе­ редження законодавства на запобіганні та протидії корупції. Розроб­ ці плану дій антикорупційної політики приділяється значна увага при здійсненні моніторингу з боку асN. надання підтримки у цьому є го­ ловною метою проекту по боротьбі з корупцією в Україні Ради Євро­ пи/Європейської Комісії (UPAC). У 2009 р. держава зробила ряд інституційних та законодавчих кро­ ків, спрямованих на створення засад із зниження рівня корупції. в першу чергу це створення інституту Урядового уповноваженого з питань анти­ корупційної політики, Бюро з питань антикорупційної політики, Коорди­ статті та повідомлення64 наційної Ради; здійснені спроби удосконалення антикорупційного зако­ нодавства, зокрема в частині уточнення цільової мети, яка від боротьби з корупцією перейшла в площину її запобігання та протидію тощо. в цілому, формування єдиної державної антикорупційної політи­ ки, крім наявності політичної волі та суспільної свідомості в питанні попередження проявів корупції, вимагає належного законодавчого за­ безпечення (комплекс нормативно­правових приписів, що визначають, регулюють і допускають здійсненність механізмів запобігання коруп­ ції, а також відповідальність за вчинення корупційних порушень), фор­ мування дієвої системи державних органів, забезпечення належного координування і реалізації антикорупційної політики, здійснення пре­ вентивних заходів щодо запобігання корупції та її подолання. побу­ дова цілісної інституційної системи повинна відповідати міжнародним стандартам (зокрема, конвенціям оон і Ради Європи проти корупції, рекомендаціям GRECO, стамбульського плану дій антикорупційної мережі оесР), світовій практиці11. при цьому слід враховувати осо­ бливості української правової системи, політичної волі та ментальності громадян. нині на всеукраїнському рівні результатом активної аналітичної роботи є розроблена антикорупційна стратегія (далі – стратегія). вона визначає принципи, мету, завдання, пріоритети, механізми та очікува­ ні результати реалізації державної антикорупційної політики в Украї­ ні. Участь у визначенні та напрацюванні механізмів подолання проявів корупції брали представники різних рівнів влади, науковці, громадські організації тощо. стратегія покликана визначити пріоритетні напрями забезпечення державної антикорупційної політики, способи і терміни їх реалізації, а також ресурси, необхідні для її виконання. У даному контексті слід відзначити, що урядовий проект антикорупційної стра­ тегії отримав негативну оцінку громадськості та міжнародної спільноти як такий, що не містить основних ознак стратегічного документу та не має комплексного підходу до розв’язання проблеми корупції і не передбачає залучення до виконання стратегії потенціалу бізнесу (зо­ крема – малого і середнього) та громадськості. неврахування позиції громадськості, а також не включення до її тексту вітчизняного та міжнародного досвіту запобігання проявам і фактам корупційних діянь загрожує продовженню й поглибленню полі­ тики розпорошеності державних ресурсів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, однобокості підходів, що може не лише поглиби­ ти й ускладнити ситуацію, а й не сприяти її вирішенню12. Цілісна ан­ тикорупційна стратегія має бути представлена як частина лобістської кампанії громадсько­експертного середовища, адже саме від громад­ ськості надходять скарги на корупційні діяння посадовців. прийняття антикорупційної стратегії є одним із пріоритетів дер­ жави для створення дієвої системи запобігання корупції, визначення 65статті та повідомлення основних напрямків діяльності держави на довгострокову перспективу, розроблення комплексних заходів для протидії цьому явищу, виявлен­ ня та подолання її соціальних передумов і певних наслідків. позитивні результати протидії корупції полягатимуть у зменшенні її обсягів, об­ меженні сфер її розповсюдження; зміні характеру корупційних проявів, мінімізації впливу корупції на економічні, політичні, правові, соціальні та інші процеси; збільшенні ризику настання негативних наслідків для особи, яка вступає у корупційні відносини. доцільно вказати на скла­ дові, які варто враховувати при формуванні державної антикорупцій­ ної стратегії: стан розвитку громадянського суспільства, загальнокуль­ турний та освітній рівень громадян; соціально­економічне, політичне, міжнародне становище; особливості ментальності, розвитку інститутів держави та громадянського контролю. аналізуючи антикорупційну політику України, можна назвати чин ники, які впливають на рівень корупції: непрозорість діяльності і непід звітність органів державної влади; відсутність (або дуже малий від соток) політичної волі щодо запобігання та протидії корупції, не­ ефективна участь у цій роботі правоохоронних структур і органів на­ ціональної безпеки держави; розгалуженість дозвільно­регуляторної системи; надмірний вплив певних олігархічних груп на прийняття дер­ жавних рішень та процедуру кадрових призначень; неврегульованість конфлікту інтересів; часта відсутність правил професійної етики на пу­ блічній службі; низький рівень забезпечення захисту прав власності; недотримання разом з недосконалістю законодавства у сфері боротьби з корупцією, суперечлива діяльність судової системи у цьому напрямі; відсутність системності в роботі з виявлення корупції в органах дер­ жавної влади; відсутність публічного контролю за доходами та видат­ ками вищих посадових осіб держави, а також ефективних механізмів участі громадянського суспільства у формуванні та реалізації антико­ рупційної політики3. основним висновком з переліку названих причин є те, що запобігання та протидія корупції у правовій демократичній державі можлива лише і в першу чергу на правовій основі. визначаючи стратегію антикорупційної політики, доцільно враху­ вати такі основоположні принципи: 1) спрямованість антикорупційної політики та координація діяльності органів влади з її реалізації; 2) сис­ темний аналіз корупційних ризиків; 3) проведення антикорупційної експертизи проектів та чинних нормативно­правових актів; 4) поєд­ нання зусиль та забезпечення ефективної взаємодії на центральному та регіональному рівнях між органами виконавчої влади, їх територіаль­ ними підрозділами, іншими органами державної влади, органами міс­ цевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об’єднаннями громадян з питань реалізації державної антикорупційної політики; 5) впровадження у національне законодавство досвіду інших статті та повідомлення66 країн та пропозицій міжнародних організацій з питань антикорупційної політики; 6) взаємодія інститутів громадянського суспільства з органа­ ми влади у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики; 7) відкритість й інформованість громадськості про здійснен­ ня заходів щодо запобігання та протидії корупції13. Практика застосування законодавчих норм на прикладі діяльнос- ті Державного комітету архівів України. У держкомархіві відповід­ на робота щодо належного забезпечення та своєчасного попередження проявів корупції ведеться з початку його діяльності. Більш ґрунтовного напряму вона набула з часу створення інституту Урядового уповно­ важеного з питань антикорупційної політики при Кабінеті міністрів України і введення штатної посадової одиниці головного спеціаліста з питань запобігання та протидії корупції державного комітету архівів України. вся робота у даному напрямі здійснюється в рамках реалізації єдиної державної антикорупційної політики. так, на виконання постанови Кабінету міністрів України від 08.12.2009 № 1338 “про заходи щодо посилення протидії корупції”14 в комітеті діє щотижнева телефонна лінія за участю Голови комітету, першого заступника і заступників Голови комітету, урядова телефон­ на “гаряча лінія”. інформація про результати розгляду звернень надси­ лається заявникам у встановлені строки. дотримання термінів запитів громадян перебуває під постійним контролем держкомархіву. додат­ ково працює окремий телефон довіри, на який можна подавати повідо­ млення про факти виявлених корупційних порушень та інших суспільно значимих проблем у цій сфері, які потребують негайного реагування. З метою забезпечення ефективної роботи комітету, керівництвом прово­ диться прийом громадян у визначені терміни. для зручності громадян та прямого зв’язку з відділами комітету діє інтернет приймальня. також забезпечується постійний моніторинг і, за наявності, роз­ гляд скарг та заяв від громадян на корупційні діяння з боку державних службовців архівних установ, які надходять на адресу держкомархіву. проводиться аналогічна робота зі зверненнями підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців, органів місцевого само­ врядування і громадян щодо встановлених фактів корупції. метою здійснення комплексної систематичної роботи з громадянами є уза­ гальнення результатів діяльності комітету, аналіз можливих правопо­ рушень, зменшення ризиків корупційних проявів у сфері його відання. проведена робота сприяє забезпеченню громадського контролю за до­ триманням законодавчих положень з питань антикорупційної політики в держкомархіві та державних архівних установах. для посилення відомчого контролю за додержанням принципів прозорості та відкритості діяльності держкомархіву, а також інфор­ маційного забезпечення в сфері запобігання та протидії корупції на 67статті та повідомлення офіційному сайті діє рубрика “Запобігання проявам корупції”, в якій постійно розміщуються нормативно­правові акти з питань державної служби та запобігання проявам корупції. З метою реалізації “Концепції подолання корупції в Україні “на шляху до доброчесності” та держав­ ної антикорупційної політики на період до 2011 р., здійснюється план заходів держкомархіву на 2010 р. від 10.12.2009 № 208. Згідно з вимогами чинного законодавства, держкомархівом та дер­ жавними архівами реалізуються принципи відкритості та доступності до державної служби шляхом широкого подання інформації про вакантні посади, впровадження механізму конкурсного відбору. при призначен­ ні співробітників на державну службу та їх звільненні держкомархів та центральні державні архівні установи керуються виключно нормами чинного законодавства. аналогічний принцип також застосовується і в роботі. встановленим фактом правопорушень, який кваліфікувався як корупційна дія, було накладення штрафу на працівника за надання недостовірної інформації фінансового характеру під час заповнення де­ кларації. держкомархівом здійснюється робота щодо забезпечення додер­ жання вимог Закону України “про боротьбу з корупцією”, указів та розпоряджень президента України, постанов і доручень Кабінету мі­ ністрів України, інших нормативно­правових актів з антикорупційного законодавства. З метою попередження і виявлення корупційних діянь, інших правопорушень, пов'язаних із службовою діяльністю праців­ ників комітету, вживаються відповідні заходи щодо попередження й уникнення можливих ризиків у сфері їх діяльності15. так, 22 червня 2010 р. на засіданні колегії держкомархіву розгля­ нуто питання “про стан виконання антикорупційного законодавства в державних архівних установах”. прийнято відповідне рішення, зміст якого доведений до керівників структурних підрозділів держкомархі­ ву та державних архівних установ, а саме: 1) чітко керуватись чинним законодавством України з метою недопущення випадків його пору­ шення; 2) продовжувати здійснення заходів, спрямованих на запобі­ гання та протидію корупційним проявам, посилювати інформаційну та роз’яснювальну роботу з запобігання і припинення корупційних ді­ янь. при цьому особливу увагу слід звернути на знання державними службовцями вимог Законів України “про державну службу” і “про боротьбу з корупцією”; 3) вживати заходів щодо висвітлення в трудо­ вому колективі кожного виявленого факту корупційних діянь; 4) вжи­ вати додаткові заходи, спрямовані на безумовне дотримання Законів України “про державну службу” та “про боротьбу з корупцією”; ви­ являти та усувати причини і умови, які можуть спричиняти поширення корупції та економічної злочинності; 5) продовжити обов’язковий що­ річний розгляд на засіданнях колегії, службових нарадах питань щодо статті та повідомлення68 виконання законодавства про державну службу, боротьбу з корупцією, здійснення заходів щодо запобігання корупційним проявам та належне реагування на них; 6) сприяти підвищенню кваліфікації працівників, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання проявам корупції, уперше зарахованих на державну службу, та які за результатами щорічної оцінки отримали оцінки “низька” та “задовіль­ на”; 7) забезпечити своєчасне та достовірне надання державними служ­ бовцями відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру; 8) своєчасно інформувати комітет про виявлені випадки адміністратив­ них правопорушень; 9) вживати заходів щодо посилення відкритості, гласності та прозорості у своїй діяльності; 10) забезпечити своєчасне подання та оприлюднення інформації про наявність вакантних посад на офіційному сайті держкомархіву. Разом з тим, практичне виконання положень та норм законодавства України з питань антикорупційної політики виявляє ряд недоліків або недоопрацювань в цьому напрямі. вважаємо за необхідне вкотре на­ голосити на доцільності удосконалення законодавства про доступ до публічної інформації через прийняття окремого процедурного Закону про доступ до публічної інформації, який має забезпечити прозорість і відкритість суб’єктів владних повноважень та створити механізми реалізації права кожного на доступ до публічної інформації шляхом: визначення режиму доступу до неї, а саме – виключних підстав обме­ ження доступу до інформації, встановленням відповідальності за від­ мову чи відстрочку у наданні інформації, встановленням максимально коротких строків для розгляду запитів на інформацію, основні прин­ ципи стягнення плати за надання інформації, а також відповідальність за порушення законодавства тощо. також є необхідність у створенні єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення. першочергово слід враховувати, що механізми громадського контр­ олю реалізуються шляхом контролю за дотриманням законодавства, проведення громадської експертизи проектів і чинних нормативно­пра­ вових актів, концепцій і програм з питань протидії корупції та враху­ вання її висновків, обговорення проектів, участю у прийнятті рішень, внесення пропозицій, дієвих механізмів комунікації та взаємодії зако­ нодавчої, виконавчої та судової гілок влади в Україні. владна вертикаль має бути забезпечена сучасною системою підготовки та перепідготовки управлінських кадрів, зокрема, включаючи знання службовими особа­ ми органів державної влади та органів місцевого самоврядування своїх повноважень та правових наслідків зловживання ними. виникає також необхідність у проведенні правової антикорупційної освіти, яка пови­ нна полягати у здійсненні комплексу заходів виховного, навчального й інформаційно­аналітичного характеру, спрямованих на формування 69статті та повідомлення високої антикорупційної правосвідомості. така система освіти має бути всеохоплюючою і диференційованою, залежно від сфери діяльності, на яку вона спрямовується. не менш важливим у даному контексті є со­ ціальний аспект запобігання і протидії корупції, що передбачає форму­ вання у свідомості громадян негативного ставлення до корупційних дій і посилення їх антикорупційної мотивації. таким чином, аналізуючи цілісну систему антикорупційної полі­ тики, яка проводиться державою, бачимо дотримання належного рівня теоретичного забезпечення, що відповідає європейським стандартам. Є чимало практичних кроків, які за умов їх ефективного застосування могли б забезпечити середній рівень запобіганню та протидії корупції. ми виокремили ті чинники, які, на нашу думку, потребують доопрацю­ вання та уточнення. Разом з тим показали можливість виконання та до­ тримання законодавчо прописаних норм у роботі державного комітету архівів України в напрямі здійснення антикорупційної політики. 1 Камлик М., Невмержицький Є. Корупція в Україні. – К.: “Знання”, 1998. – 179 с. 2 Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії. вид: Кнт. – 2008. – 368 с. 3 Прохоренко О. організаційно­правові аспекти та стан протидії ко руп­ ційним проявам у системі державної служби України // Боротьба з орга ні­ зо ваною злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2002. – № 6. – с. 35, 44; Прохоренко О. Я. прояви корупції – загроза національній безпеці України // науковий вісник навсУ. – 2002. – вип. 3. – с. 61–64. 4 Азаров М. Я. обмеження корупції та “тіньової” економічної діяльності: проблеми і перспективи // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2001. – № 4. – с. 14–19; Бондаренко І. місце і роль нормативно­правових актів президента України у правовому забезпеченні боротьби з організованою злочинністю та корупцією // право України. – 2005. – № 4. – с. 54–56; Мельник М. І., Редька А. І., Хавронюк М. І. науково­ практичний коментар Закону України “про Боротьбу з корупцією”. К.: “атака”, 2008. – 372 с. 5 Добродумов П. антикорупційна політика як функція держави // під­ приємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – с. 54–58; Доля Л. М. Корупція в Україні: стан і проблеми // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – с. 21–29. 6 Романюк Б. В. міжнародне співтовариство у боротьбі з корупцією // Бо­ ротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. – вип. 3. – с. 37–46; Романюк Б. В. У боротьбі з організованою злочинністю та корупцією важливі конкретні дії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – № 9. – с. 18–33. 7 Борисов В., Кальман О. Громадянське суспільство та питання по­ до лання корупції // вісник академії правових наук України. – право. – вип. 2 (41). – с. 168–173. 8 Лукомський В. С. Кримінальна відповідальність за дачу хабара та посередництво в хабарництві: автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.08) // національна академія наук України. інститут держави і права статті та повідомлення70 ім. в. м. Корецького. – К.: 1996. – 28 с.; Прохоренко О. Я. протидія корупційним проявам у системі державної служби України (організаційно­правовий аспект): автореф. дис. канд. наук з держ. упр. (25.00.03) // нац. акад. дУ при президентові України. – Київ, 2004. – 20 с.; Сафоненко А. О. антикорупційна політика в умовах трансформації українського суспільства: автореф. дис. канд. політ. наук (23.00.02) / Київський нац. ун­т ім. т. Г. Шевченка. – Київ, 2004. – 16 с.; Ткаченко О. В. адміністративно­правові засади протидії корупції в органах внутрішніх справ: автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.07) // ін­т законодавства верховної Ради України. – К.: 2008. – 20 с. 9 “про боротьбу з корупцією”; “про державну таємницю” (із змінами, внесеними згідно з Законом України “про внесення змін до Закону України “про державну таємницю”); “про національний архівний фонд і архівні установи”; “про авторське право і суміжні права”; “про державну службу”; “про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних документів”; “про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України “про внесення змін до Закону України “про національний архівний фонд і архівні установи”; “про засади запобігання та протидії корупції” (введення в дію відтерміноване до 01.01.2011); “про організаційно­правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Режим доступу: http//www.rada.gov.ua 10 “про стан виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади Закону України “про боротьбу з корупцією” та “національної прог­ рами боротьби з корупцією” (від 20.03.1998 № 345); “про затвердження порядку інформування громадськості про результати роботи у сфері протидії корупції” (від 08.12.2009 № 1336); “про заходи щодо посилення протидії корупції” (від 08.12.2009 № 1338); “питання запобігання та протидії корупції в органах виконавчої влади” (від 08.12.2009 № 1422); “деякі питання орга­ нізації проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або органів міс­ цевого самоврядування” (від 08.12.2009 № 1432); “про схвалення Засад анти­ корупційної політики” (від 08.12.2009 № 1688­р) // Режим доступу: http//www. kmu.gov.ua 11 Конвенція про боротьбу з корупцією, яка зачіпає посадових осіб Європейських співтовариств або посадових осіб держав­членів Єс (прийнята Радою Єс 26 травня 1997 р.); Конвенція про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних комерційних угодах (прийнята організацією економічного співробітництва та розвитку 21 листопада 1997 р.); Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (прийнята Комітетом міністрів РЄ 27 січня 1999 р.); Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією (прийнята Комітетом міністрів РЄ 4 листопада 1999 р.); Конвенція африканського союзу про недопущення корупції та боротьбу з нею (прийнята главами держав й урядів африканського союзу 12 липня 2003 р.); Конвенція оон проти транс­ національної організованої злочинності (набула чинності 29 вересня 2003 р.). 12 Романюк Б. В. міжнародне співтовариство у боротьбі з корупцією // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. – вип. 3. – с. 37–46; Романюк Б. В. У боротьбі з організованою злочинністю та корупцією важливі конкретні дії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – № 9. – с. 18–33. 13 Добродумов П. антикорупційна політика як функція держави // під­ при ємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – с. 54–58; Доля Л. М. Ко­ 71статті та повідомлення рупція в Україні: стан і проблеми // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – с. 21–29; Камлик М., Невмержицький Є. Корупція в Україні. – К.: “Знання”, 1998. – 179 с.; Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії. вид: Кнт. – 2008. – 368 с. 14 інформація щодо виконання постанов та доручень вищих органів влади взята з офіційних звітів, які подаються щомісяця Кабінету міністрів України, Заступникові міністра Кабінету міністрів – Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики, міністерству юстиції України за вста нов­ леною формою. 15 Прохоренко О. організаційно­правові аспекти та стан протидії ко руп­ ційним проявам у системі державної служби України // Боротьба з органі­ зованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2002. – № 6. – с. 35, 44; Прохоренко О. Я. прояви корупції – загроза національній безпеці України // науковий вісник навсУ. – 2002. – вип. 3. – с. 61–64; Прохоренко О. Я. протидія корупційним проявам у системі державної служби України (організаційно­правовий аспект): автореф. дис. канд. наук з держ. упр. (25.00.03) // нац. акад. дУ при президентові України. – Київ, 2004. – 20 с. в статье расскрыто содержание работы Государственного комитета архи­ вов Украины относительно предотвращения и противодействия коррупции и применение правовых положений антикоррупционного законодательства. Ключевые слова: коррупция; антикоррупционное законодательство; кор руп ционные действия; коррупционные правонарушения; государственная служба; Государственный комитет архивов Украины. Legislative maintenance of an anticorruption politics of Ukraine studies and characterizes ways and methods of the prevention and counteraction of corruption offence. Studying of the given direction promotes information and analytical filling of a problem which concerns presence of corruption. The practical contents of maintenance of rules of law testify to introduction of a unique state anticorruption politics. This article we open the contents of the lead work concerning the prevention and counteractions of corruption of the State Committee on Archives of Ukraine. Keywords: corruption; an anticorruption politics; corruption actions; corruption offence; public service; the State Committee on Archives of Ukraine.

Ähnliche Einträge