Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело
Здійснено огляд архівних фондів православних церков м. Олександрівська (Запоріжжя), що зберігаються в Державному архіві Запорізької області як джерела наукової інформації до вивчення історії заселення та розвитку міста Олександрівська у 1770-ті – 1850-ті роки....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26359 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело / В.О. Бондар, І.В. Козлова // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 109-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26359 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-263592011-09-01T12:14:03Z Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело Бондар, В.О. Козлова, І.В. Огляди джерел та документальні нариси Здійснено огляд архівних фондів православних церков м. Олександрівська (Запоріжжя), що зберігаються в Державному архіві Запорізької області як джерела наукової інформації до вивчення історії заселення та розвитку міста Олександрівська у 1770-ті – 1850-ті роки. Осуществлен обзор архивных фондов православных церквей г. Александровска (Запорожья), находящихся на хранении в Государственном архиве Запорожской области, как источника научной информации к изучению истории заселения и развития города Александровска в 1770-е – 1850-е годы. There is an overview of archival funds of Orthodox churches of Olexandrovs’k city (now Zaporizhzhya), stored in State Archives of Zaporizhzhya region, as a source of scientific information to the study of settlement and development history of Olexandrovs’k city in 1770’s – 1850's. 2010 Article Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело / В.О. Бондар, І.В. Козлова // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 109-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26359 [930.253:281.93+94](477.64)"17/18" uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Бондар, В.О. Козлова, І.В. Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело Архіви України |
| description |
Здійснено огляд архівних фондів православних церков м. Олександрівська (Запоріжжя), що зберігаються в Державному архіві Запорізької області як джерела наукової інформації до вивчення історії заселення та розвитку міста Олександрівська у 1770-ті – 1850-ті роки. |
| format |
Article |
| author |
Бондар, В.О. Козлова, І.В. |
| author_facet |
Бондар, В.О. Козлова, І.В. |
| author_sort |
Бондар, В.О. |
| title |
Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело |
| title_short |
Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело |
| title_full |
Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело |
| title_fullStr |
Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело |
| title_full_unstemmed |
Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело |
| title_sort |
архівні фонди православних церков міста олександрівська катеринославської губернії як історичне джерело |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26359 |
| citation_txt |
Архівні фонди православних церков міста Олександрівська Катеринославської губернії як історичне джерело / В.О. Бондар, І.В. Козлова // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 109-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT bondarvo arhívnífondipravoslavnihcerkovmístaoleksandrívsʹkakaterinoslavsʹkoígubernííâkístoričnedžerelo AT kozlovaív arhívnífondipravoslavnihcerkovmístaoleksandrívsʹkakaterinoslavsʹkoígubernííâkístoričnedžerelo |
| first_indexed |
2025-07-03T06:03:18Z |
| last_indexed |
2025-07-03T06:03:18Z |
| _version_ |
1836604560866541568 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси 109
УДК [930.253:281.93+94](477.64)"17/18"
В. О. БОНДАР, І. В. КОЗЛОВА*
АРХІВНІ ФОНДИ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ
МІСТА ОЛЕКСАНДРІВСЬКА КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ
ГУБЕРНІЇ ЯК ІСТОРИчНЕ ДжЕРЕЛО
Здійснено огляд архівних фондів православних церков м. олександрів-
ська (Запоріжжя), що зберігаються в державному архіві Запорізької області
як джерела наукової інформації до вивчення історії заселення та розвитку міс-
та олександрівська у 1770-ті – 1850-ті роки.
Ключові слова: олександрівська фортеця; олександрівськ; фонд; я. П. но-
вицький; церква; метричні книги; шлюбні обшуки; клірові відомості.
освоєння нових територій, заснування населених пунктів, госпо-
дарського облаштування поселенців завжди викликав зацікавлення
дослідників. Це стосується і освоєння та заселення степів Південної
та Південно-східної україни, особливо періоду існування нової січі
(1734–1775 рр.). саме тоді було засноване місто Запоріжжя, нині адмі-
ністративний центр однойменної області з потужним індустріальним,
науковим та культурним потенціалом. створення міста, його початкова
історія були предметом досліджень багатьох авторів. З-поміж них, без-
перечно, виділяються видатний український дослідник старожитностей
я. П. новицький, а також місцеві історики та краєзнавці а. карагодін,
н. кузьменко, В. Чернолуцький, В. Фоменко1. однак, на наш погляд,
джерельна база, зокрема архівні документи фондів державного архіву
Запорізької області, використана в них недостатньо, особливо це сто-
сується періоду історії міста з 1774 р. до і половини ХіХ ст. тож осно-
вним завданням даного огляду є ознайомлення дослідників зі змістом
архівних фондів православних церков олександрівська як важливого
джерела вивчення заселення та розвитку міста.
* Бондар Віталій Олександрович – головний спеціаліст державного архі-
ву Запорізької області.
Козлова Ірина Валентинівна – головний спеціаліст-археограф відділу ін-
формації та використання документів державного архіву Запорізької області.
В. о. Бондар, і. В. козлова, 2010
Огляди джерел та дОкументальні
нариси
огляди джерел та документальні нариси110
як відомо, початок історії міста олександрівська (з 1921 р. – За-
поріжжя) пов’язаний з будівництвом наприкінці ХVIII століття нової
дніпровської укріпленої лінії. Згідно з планами центральної влади ця
укріплена лінія повинна була, з одного боку, захистити край від та-
тарських нападів, а з іншого – забезпечити посилення контролю над
землями Війська Запорозького з боку російської імперії. нова дніпров-
ська укріплена лінія мала простягнутися на 180 верств від дніпра до
азовського моря вздовж річок кінської і Берди. до її складу повинні
були увійти 7 фортець: олександрівська, микитинська, григорівська,
кирилівська, олексіївська, Захарівська і Петровська. найбільшими
з них були кирилівська, Петровська та олександрівська. саме з по-
чатком будівництва олександрівської фортеці розпочинається історія
олександрівська2.
Будівництво олександрівської фортеці розпочалося наприкінці літа
1770 р. у гирлі р. мокрої московки і тривало до 1775 р.3 Завдяки дослі-
дженням видатного українського краєзнавця, етнографа, фольклорис-
та, історика я. П. новицького у 1905 р. була опублікована “история
города александровска (екатеринославской губернии) в связи с исто-
рией возникновения крепостей днепровской линии. 1770–1806”. дана
робота є першим комплексним дослідженням з історії як міста олек-
сандрівська, так і олександрівського повіту. саме в цій книзі автором
вперше був використаний комплекс документів з архівів Покровського
собору, олександрівського повітового казначейства, міської управи та
проводиря дворянства. Вона й донині не втратила наукового значення,
адже частина архівних матеріалів, використаних в книзі, не збереглася.
саме в дослідженні я. П. новицького знаходимо відомості про імовір-
ну дату заснування олександрівської фортеці, коли 15 серпня 1770 р.
на р. московку прибув численний обоз і батальйон солдат на чолі з
полковником Вілем фон Фредездорфом. Вони зайняли мініхівський
ретраншемент та декілька запорізьких зимівників. Вже 25 серпня, тоб-
то через 10 днів, у офіційному листуванні Фредездорфа з полковником
війська Запорізького Шкурком згадується олександрівська фортеця4.
З початку існування олександрівської фортеці поблизу неї почав
формуватись так званий “фурштадт” від німецького слова “форштадт” –
“передмістя”. у форштадті спочатку селились будівельники-селяни, ка-
торжани, обслуга фортеці, відставні солдати. у 1785 р. олександрівський
форштадт було перетворено на посад, тобто населений пункт міського
типу. За імператорським указом від 5 червня 1806 р. олександрівськ
отримав статус повітового міста катеринославської губернії5.
таким чином, офіційним роком заснування міста олександрівська є
1770 р. Хоча деякі краєзнавці та історики, спираючись на різні підходи
до визначення віку населених пунктів, прагнуть довести, що нинішнє
місто Запоріжжя набагато старіше, принаймні на декілька сотень років.
огляди джерел та документальні нариси 111
Цікавим видається й походження назви міста олександрівська.
най поширенішою і тривалий час єдиною щодо походження назв фор-
тець дніпровської лінії, і зокрема олександрівської фортеці, була вер-
сія відомого дослідника Півдня росії а. о. скальковського. Він вважав,
що імператриця катерина іі називала фортеці нової укріпленої лінії
на честь своїх сановників та фаворитів, зокрема олександрівську – на
честь князя олександра В’яземського. такої ж думки дотримувався і
я. П. новицький6.
у жовтні 2002 р. на Перших новицьких читаннях, які відбулися в
Запоріжжі, професор Запорізького національного університету а. і. ка-
рагодін запропонував свою версію походження назв фортець дніпров-
ської лінії, котра видається більш вірогідною з наукової точки зору. на
його думку, катерина іі називала нові фортеці на честь святих, імена
яких були вказані в церковному календарі за першу половину 1770 р.7
отож, у питанні щодо історії заснування, походження назви та розви-
тку міста олександрівська (нині Запоріжжя) є ще немало “білих плям”,
які мають заповнити дослідники. назвемо архівні джерела, що збері-
гаються в державному архіві Запорізької області, що допоможуть їм
в цій роботі. Це насамперед документи таких архівних фондів право-
славних церков міста:
Ф. 19 соборна церква Покрови Пресвятої Богородиці, м. Запоріж-
жя Запорізького округу (351 справа за 1774–1930 рр.);
Ф. 123 олександро-невська військова церква, м. олександрівськ
(6 справ за 1789–1820 рр.);
Ф. 149 свято-Вознесенська церква с. Вознесенка олександрівсько-
го повіту катеринославської губернії (нині м. Запоріжжя) (53 справи за
1789–1925 рр.).
одним з основних джерел з історії заселення та динаміки місцевого
населення олександрівська є метричні книги реєстрації актів цивіль-
ного стану, що частково збереглися з 1774 р. у вищевказаних право-
славних церквах. Ці документи містять цінний статистичний матеріал,
через те що до них вносилися дані про підданство особи, місце постій-
ного проживання (або місце попереднього проживання до переселен-
ня), соціальний стан або фах, дати народження, одруження та смерті,
релігійну приналежність. дані про реєстрацію смерті містять відомості
про вік та причину смерті, що дає змогу простежити перебіг епідемій
та зафіксувати розповсюдження хвороб серед різних верств населен-
ня краю. Відображаються й міжконфесійні відносини мешканців міста,
оскільки в метричних книгах зустрічаються актові записи, що засвід-
чують належність батьків до різних релігійних конфесій (насамперед,
лютерани, меноніти, католики тощо) чи прийняття православ’я іновір-
цями. так, у метричних книгах свято-Покровської соборної церкви зга-
дуються “надворный советник, помещик константин мануилов марк,
огляди джерел та документальні нариси112
контракт на здійснення робіт з виготовлення іконостасу олександро-невської
похідної церкви, укладений 29 листопада 1789 року.
Державний архів Запорізької області, ф. 123, оп. 1, спр. 3 а, арк. 10.
огляди джерел та документальні нариси 113
контракт на здійснення робіт з виготовлення іконостасу олександро-невської
похідної церкви, укладений 29 листопада 1789 року.
Державний архів Запорізької області, ф. 123, оп. 1, спр. 3 а, арк. 11.
огляди джерел та документальні нариси114
лютеранского вероисповедания”; “помещик, отставной штабс-капитан
Феодор мануилов марк, лютеранского вероисповедания”; “колонист
колонии рейхенфельд галандер Филип, лютеранского вероисповеда-
ния”8. у метричній книзі олександро-невської військової церкви за
1795 р. є записи від 10 вересня про прийняття хлопчиками “з полоне-
них татар” магометом та мартазом магометанського віросповідання,
православної віри9. Зрідка, в особливих випадках, вказувалася націо-
нальність. насамперед це стосувалося до українців (малоросіян) на-
прикінці ХVііі ст. та представників єврейського або циганського насе-
лення краю. наприклад, в першій метричній книзі свято-Покровської
церкви олександрівської фортеці за 1774 р., що збереглася до нашого
часу, є актовий запис про народження у малоросіянина михайла тоць-
кого дочки стефаниди. у 1784 р. у албанця димитрія народився син
Петро10. Згідно з актовим записом про шлюб від 8 вересня 1849 року,
олександрівський ремісник, циган тихін козоріз одружився з держав-
ною селянкою, циганкою дарією Полянською11. таким чином, метрич-
ні книги, особливо за ранній період існування олександрівської форте-
ці, дають уявлення про кількісний склад населення, простежити його
динаміку.
доповнюють цю інформацію також свідоцтва, рапорти, повідомлен-
ня, що відклалися у фонді олександро-невської військової церкви, про
бажання солдат гарнізону, місцевих жителів укласти шлюб або підтвер-
джують факт вінчання. у цих документах за 1789–1810 рр. обов’язково
вказувалася інформація про звання (у випадку проходження служби),
соціальний та сімейний стан свідків (при укладенні шлюбу). у додат-
ках до них подаються листи з підтвердженнями про смерть родичів, а
також т. зв. “билеты на свободный проезд”. серед них міститься дозвіл
на вільний проїзд до містечка Водолаги слобідської української губер-
нії, виданий 28 липня 1800 р. солдатській вдові дарії качановій, за під-
писом новоросійського військового губернатора, генерала від кавалерії
і. і. міхельсона, засвідчений його особистою печаткою12.
Подібні відомості містять книги шлюбних обшуків, що зазвичай ве-
лися одночасно з метричними книгами, які збереглися у фонді Воз-
несенської церкви за пізніший період (з 1837 р.). мета таких записів
полягала у з’ясуванні можливості укладення шлюбу між нареченим і
нареченою з метою унеможливлення шлюбів між близькими родичами.
Запис про обшук має такі відомості: дата пошлюблення ; назва церк-
ви; імена, прізвища та по батькові наречених, їх вік, соціальний стан
та місце проживання; інформація про шлюбний статус (дівиця, холос-
тий, вдівець, вдова); а також соціальний стан, місця проживання, імена,
прізвища та по батькові поручителів, осіб, що проводили обшук – ім’я
священика та диякона.
на особливу увагу заслуговують клірові відомості, тобто інфор-
мація про саму релігійну установу, що збереглися у фондах Покров-
огляди джерел та документальні нариси 115
ської соборної та олександро-невської військової церков. Цікаво, що у
фонді Покровського собору знаходяться відомості про церкви не тіль-
ки самого міста олександрівська, але й деяких навколишніх населених
пунктів. на жаль, вони збереглися лише з 1909 р. (хоча інформація в
них не менш важлива, оскільки містить дані й про саму будівлю церк-
ви). Відомості про олександро-невську військову церкву збереглися з
1790 р.
клірові відомості містять дані про священнослужителів та їх роди-
ни, про кількість парафіян (у деяких зазначається їх станова приналеж-
ність), відомості про розкольників (у більш пізні часи надаються дані
ще й про іновірців, інославних, тобто неправославних, та сектантів),
котрі проживали на території парафії, про майно, що належало церкві
(кількість землі, дворів, душ), плату, яку отримували священнослужи-
телі. Збереглася інформація про службу священиків (послужні списки
та відомості про причт, тобто дані про усіх служителів церкви). нада-
ються статистичні дані про кількість народжених, померлих та одруже-
них, кількість мешканців у населених пунктах, що входили до складу
парафії. у більш пізніх клірових відомостях вказували поштову адре-
су, дату будівництва, хто саме надавав кошти на спорудження церкви,
з якого матеріалу збудована, джерела прибутків, опис престолів, про
приписані до церкви каплиці, кладовищенські та молитовні будинки,
місцезнаходження сусідніх церков, церковну бібліотеку. надаються
дані щодо будинків, в яких проживали священнослужителі (ким і коли
збудовані) та в яких розміщувалися парафіяльні школи, з зазначенням
вартості будов та їх стану. Відомості про парафіяльні школи містять
інформацію про дату їх відкриття, кількість учнів у них, кошти, на які
утримувалася школа.
у фонді олександро-невської військової церкви зосереджені кни-
ги реєстрації вихідної кореспонденції – “тетради отходящих письмен-
них дел” за 1790–1791 рр., а пізніше, з1792 р. – “журнали текущих
письменных дел”, до яких заносилася і вхідна кореспонденція. Цікаво,
що в цих книгах не лише реєструвалася кореспонденція, а й містили
копії вхідних та вихідних документів. Фактично – це листування свя-
щеника церкви з олександрівським комендантом, міською поліцією,
Павлоградським (пізніше – катеринославським) духовним правлінням,
іншими духовними та державними установами. рапорти духовному
правлінню містять інформацію про єресі, богупротивні діяння, чудеса,
що мали місце на території парафії, про приєднання до православної
церкви іновірців, про нагородження та просування по службі священ-
нослужителів. Відображалися у книгах і події, що відбувалися в ім-
перії, навіть в імператорській родині (про заручення Великого князя
костянтина Павловича, народження у імператора Павла і сина михай-
ла). Проте особливу цінність цей комплекс документів становить для
огляди джерел та документальні нариси116
дослідження історії олександрівська, адже в листуванні так чи інакше
відбивалося все, що відбувалося на території парафії. тут є дані про
кількісний та становий склад парафіян (в основному, це були військо-
ві), динаміку населення (щомісячні звіти про кількість народжених та
померлих), церковних священнослужителів, зміну віросповідання. крім
того до книг занесені реєстри (описи) церковного майна, що дає змогу
уявити, якою була сама церква.
дані про фінансове становище та джерела надходження коштів на
будівництво та утримання олександро-невської похідної церкви від-
бити у книгах обліку грошових надходжень та витрат, які велися що-
річно, за 1789–1809 рр.13 крім вказаних книг у церкві складалися “до-
брохітні листи” (“листи доброхітних подаянь”) для збирання коштів
на виконання першочергових робіт для облаштування церкви, до яких
заносилися дані про особу та суму пожертвуваних нею грошей. Ці до-
кументи дають можливість з’ясувати, які саме військові частини і у які
роки розміщувалися у олександрівській фортеці, хто обіймав командні
пости, ознайомитися з іменами власників та домоправителів найближ-
чих дворянських земельних володінь14.
особливу зацікавленість викликає контракт на здійснення робіт з
виготовлення іконостасу олександро-невської похідної церкви з де-
тальним описом та планом, укладений 29 листопада 1789 р. штатним
священиком фортеці олександрівської дніпровської лінії Федором ро-
мановим з дияконом свято-троїцької церкви містечка новоселиці но-
вомосковського повіту Федором макаровським15.
отже, зважаючи на досить слабку документальну базу державного
архіву Запорізької області з історії заснування та заселення сучасно-
го міста Запоріжжя (кінець ХVііі – перша половина ХіХ ст.), архівні
фонди православних церков олександрівська виявляються фактично
єдиним джерелом наукової інформації для дослідження цієї проблеми,
особливо в перші два десятиліття існування міста.
1 Новицкий Я. П. история города александровска (екатеринославской
губ.) в связи с историей возникновения крепостей днепровской линии
(1770–1806). – екатеринослав, 1905. – 176 с.; Кузьменко Н., Чернолуцкий В.
Популярные очерки истории александровска. том 1. рождение города. 1770–
1820. – Запорожье, 1997. – 152 с.; карагодин а. и. история Запорожского
края (1770–1917). – Запорожье, 1998. – 286 с.; Його ж. создание новой
днепровской линии крепостей. к 225-летию основания г. александровска//
культорологічний вісник. – Вип. 2. – Запоріжжя, 1995; Фоменко В. днепровская
линия крепостей. – Запоріжжя, 2008. – 52 с.
2 Новицкий Я. П. история города александровска (екатеринославской
губ.) в связи с историей возникновения крепостей днепровской линии (1770–
1806). – екатеринослав, 1905. – с. 3 – 4, 27.
3 там само. – с. 27.
огляди джерел та документальні нариси 117
4 там само. – с. 8–9.
5 там само. – с. 42–43.
6 там само. – с. 3–4.
7 Карагодин А. к вопросу о названиях крепостей новой днепровской
линии // матеріали Перших новицьких читань. 24 жовтня 2002 р. – Запоріжжя,
2002. – с. 82–88.
8 державний архів Запорізької області, ф. 19, оп. 1, спр. 4, арк. 85 зв., 151
зв., 288 зв.
9 державний архів Запорізької області, ф. 123, оп. 1, спр. 1, арк. 48 зв.
10 державний архів Запорізької області, ф. 19, оп. 1, спр. 1 а, арк. 4, 75.
11 там само, спр. 4, арк. 284 зв.
12 державний архів Запорізької області, ф. 123, оп. 1, спр. 4, арк. 162.
13 там само, спр. 3 а.
14 там само.
15 там само, спр. 3 а, арк. 10, 11.
осуществлен обзор архивных фондов православных церквей г. александ-
ровска (Запорожья), находящихся на хранении в государственном архиве
Запорожской области, как источника научной информации к изучению истории
заселения и развития города александровска в 1770-е – 1850-е годы.
Ключевые слова: александровская крепость; александровск; фонд;
я. П. новицкий; церковь; метрические книги; брачные обыски; клировые
ведомости.
There is an overview of archival funds of Orthodox churches of Olexandrovs’k
city (now Zaporizhzhya), stored in State Archives of Zaporizhzhya region, as a
source of scientific information to the study of settlement and development history
of Olexandrovs’k city in 1770’s – 1850's.
Keywords: Olexandrovs’k fortress; Olexandrovs’k; fund; Novyts’kyi Y. P.;
the church; metric books; marriage searches, clergy information.
|