З історії Товариства американських архівістів

Висвітлено історичні передумови створення Товариства американських архівістів та започаткування його друкованого органу – часопису “American Archivist” (“Американський архівіст”). Подано огляд першого числа часопису (1938 р.)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Волкотруб, О.Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:	Архіви України
Schlagworte:	Архівна справа за кордоном
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26434
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	З історії Товариства американських архівістів / О.Н. Волкотруб // Архіви України. — 2011. — № 1. — С. 178-191. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26434
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-264342011-09-01T12:50:24Z З історії Товариства американських архівістів Волкотруб, О.Н. Архівна справа за кордоном Висвітлено історичні передумови створення Товариства американських архівістів та започаткування його друкованого органу – часопису “American Archivist” (“Американський архівіст”). Подано огляд першого числа часопису (1938 р.). Освещены исторические предпосылки создания Общества американских архивистов и его печатного органа – журнала “American Archivist” (“Американский архивист”). Представлен обзор первого номера журнала (1938 г.). This article reviews the historical reasons of the formation of the Society of American Archivists and its publication – American Archivist journal. There is reviewed the first issue of the American Archivist (1938). 2011 Article З історії Товариства американських архівістів / О.Н. Волкотруб // Архіви України. — 2011. — № 1. — С. 178-191. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26434 930.25(7) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архівна справа за кордоном Архівна справа за кордоном
spellingShingle	Архівна справа за кордоном Архівна справа за кордоном Волкотруб, О.Н. З історії Товариства американських архівістів Архіви України
description	Висвітлено історичні передумови створення Товариства американських архівістів та започаткування його друкованого органу – часопису “American Archivist” (“Американський архівіст”). Подано огляд першого числа часопису (1938 р.).
format	Article
author	Волкотруб, О.Н.
author_facet	Волкотруб, О.Н.
author_sort	Волкотруб, О.Н.
title	З історії Товариства американських архівістів
title_short	З історії Товариства американських архівістів
title_full	З історії Товариства американських архівістів
title_fullStr	З історії Товариства американських архівістів
title_full_unstemmed	З історії Товариства американських архівістів
title_sort	з історії товариства американських архівістів
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Архівна справа за кордоном
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26434
citation_txt	З історії Товариства американських архівістів / О.Н. Волкотруб // Архіви України. — 2011. — № 1. — С. 178-191. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT volkotrubon zístoríítovaristvaamerikansʹkiharhívístív
first_indexed	2025-07-03T06:08:09Z
last_indexed	2025-07-03T06:08:09Z
_version_	1836604865309048832
fulltext	Contents178 УДК 930.25(7) О. Н. ВОлКОтрУб* З істОрії тОВаристВа америКаНсьКих архіВістіВ Висвітлено історичні передумови створення Товариства американських архівістів та започаткування його друкованого органу – часопису “American Archivist” (“Американський архівіст”). Подано огляд першого числа часопису (1938 р.). Ключові слова: Американська Історична Асоціація; Товариство амери- канських архівістів; часопис “American Archivist”. Дослідження підготовлене на основі статті Вільяма Ф. Бердсела (William F. Birdsall), заступника директора з соціальних питань Бібліо- тек Університету Манітоби (м. Вінніпег, Канада), що має назву “По два боки столу: архівісти та історики, 1909–1935”1 і базується на його док- торській дисертації “Американські архівісти в пошуках визнання своєї професії, 1909–1936”, захищеній 1973 р. в Університеті Вісконсіна, а також на основі інформації, вміщеної на офіційному сайті Товариства американських архівістів2. 1936 р. у Північній Америці було засноване Товариство амери- канських архівістів (Society of American Archivists), яке є найстарішою професійною національною архівною організацією країни. Дотримую- чись курсу діяльності, який був визначений ще на першому засіданні у червні 1937 р., Товариство сприяє розвитку архівної справи та архів- ної професії в країні, співробітництву між архівістами та істориками, розвиває принципи архівної економіки, забезпечує ідентифікацію, збе- реження і використання документів, що мають історичну цінність, за- довольняє наукові, освітні та інформаційні потреби суспільства. Своїм девізом Товариство обрало вислови Цицерона: “Не відати про те, що відбулося до вашого народження – означає назавжди залишитися ди- тиною” та “Чого варте людське життя, якщо воно не вплетене в життя наших предків документами історії?”. * Волкотруб Ольга Нилівна – старший науковий співробітник науково- інформаційного відділу Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. © О. Н. Волкотруб, 2011 АрхіВНА спрАВА зА кОрдОНОм 179АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ Період 1909–1935 рр. був важливим етапом у процесі ди- ференціації професій архівіста та історика, коли відбувалося оста- точне розмежування їх функцій. До 1909 р. у США домінувала історична наука, і єдиною орга- нізацією, яка також опікувалася й архівними питаннями, була Аме- риканська Історична Асоціація (American Historical Association) (далі – Асоціація), до складу якої входили Комісія з питань іс торичних рукописів (Historical Ma nuscripts Commission) (1895) та Комісія з питань державних архі- вів (Public Archives Commission) (1898). З 1909 р. Комісія з питань державних архівів почала розвивати архівну справу, фінансуючи Кон- ференцію архівістів. Ідея проведення Конференції належала Уолдо Гіффорду Леланду (Waldo Gifford Leland)3. Оскільки Кафедра історичних досліджень, очолювана Джоном Франкліном Джеймсоном (John Franklin Jameson)4, Інституту Карнегі у Вашингтоні, займалася численними проектами щодо створення ар- хівних колекцій у США та Європі, Уолдо Г. Леланд вивчав питання управління архівами у своїй країні та за кордоном. Плідно працюючи в Асоціації, він був у 1908 р. обраний її секретарем та у 1909 р. – се- кретарем Конференції історичних товариств (Conference of Historical Societies). На цих посадах дослідник мав можливість поглиблено аналі- зувати стан архівної справи у різних країнах. Три фактори – зростання кількості державних архівних установ у США, яке почалося із створенням Департаменту архівів та історії в штаті Алабама (Alabama Department of Archives and History) у 1901 р.; наявність європейської архівної практики; активізація зусиль Джона Ф. Джеймсона стосовно створення Національного архіву – перекону- ють Уолдо Г. Леланда в тому, що настав час для проведення Конфе- ренції архівістів, яка “надасть можливість тим, хто опікується докумен- тами, зустрітись та обговорити проблеми, більшість яких є технічними і стосуються управління архівами”5. При плануванні програми першої Конференції 1909 р. у поглядах Уолдо Г. Леланда, Германа В. Еймса (Herman V. Ames)6, президента Комісії з питань державних архівів та державного історика штату Нью-Йорк Віктора Х’юго Палтсіца (Victor Уолдо Гіффорд Леланд American Archivist. – October 1961. – Vol. 24, № 4. АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ180 Hugo Paltsits)7, якого теж було залучено до підготовки Конференції, щодо ролі та цілей Конференції виникли суттєві розбіжності, які зали- шалися нерозв’язаними упродовж багатьох років та вплинули на розви- ток відносин між американськими істориками і архівістами. Першу Конференцію (1909 р.) було присвячено правовим аспек- там архівної справи. Зокрема, Уолдо Г. Леланд виступив з доповіддю “Американські архівні проблеми”, закликаючи до реорганізації архівів відповідно до принципів походження8. На наступній Конференції (1910 р.) обговорювалися проблеми збе- реження архівів, пов’язані з двома руйнівними пожежами у Джеффер- сон-сіті (штат Міссурі) та окрузі Олбані (штат Нью-Йорк), що спри- чинили втрату документів. Ця конференція відображала зацікавленість істориків у збереженні архівів більше, ніж у організаційних аспектах управління архівами. Починаючи з 1912 р. головним завданням Конференції стає під- готовка Підручника з архів-економії, проект якого у 1911 р. розробив Вік тор Х. Палтсіц, залишивши посаду Державного історика штату Нью-Йорк. Розділи підручника послідовно рік за роком презентувалися та обговорювалися на чергових зібраннях. Зрештою, ця важлива праця була повністю завершена, але тут виникли труднощі з виданням під- ручника, оскільки Рада Асоціації дійшла висновку, що друкування за- пропонованого підручника буде занадто витратним. Віктор Х. Палтсіц запропонував надрукувати книгу у дешевшому оформленні, але кошти не знайшлися й цього разу. Ймовірно, що Рада не бачила зацікавленос- ті серед істориків у виданні підручника9. У 1917 р. Конференція архівістів розглянула проблеми архівів у воєнний час. Сполучені Штати щойно вступили в Першу світову війну, що завдала відчутного удару по Конференції архівістів, яка повністю залежала у фінансових питаннях від Асоціації. Оскільки Асоціація по- чала скорочувати свої видатки на Комісію з питань державних архівів, а надходження від членських внесків помітно зменшилися, то Конфе- ренція архівістів не проводилася до 1921 р. У повоєнний період формується нове покоління американських іс- ториків. Нові напрями історичних досліджень ще більше відвернули увагу істориків від архівних питань. Американська історія вже не була основною сферою досліджень професійних істориків. Ще до початку Першої світової війни дедалі більше вчених працювали у позаамери- канських сферах історії. До того ж Конференція архівістів сама по собі стала виявом диференціації між архівістами та істориками. Втім, швидке поширення професії історика, яке сталося на рубежі століття, не мало подальшого продовження до Другої світової війни. Кількість членів Асоціації, яка складала 2700 осіб у 1908 р., не перевищувала 3000 осіб до 1926 р.10 181АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ Серед істориків набула по- ширення думка, що Комісія з пи- тань державних архівів виконує лише свою первинну функцію – підтримки державних архівів. Основний інтерес істориків тут полягав у збереження архівних документів. Оскільки бракувало коштів та бажання проводити індивідуальні дослідження, іс- торики відмовлялися від своїх зобов’язань перед Комісією. У 1919 р. Рада Асоціації на пропо- зицію Евартса Б. Гріна (Evarts B. Greene), секретаря Виконавчої Ради, припинила функціонуван- ня Комісії з питань державних архівів та створила Спеціальний комітет (під головуванням Віктора Х. Палтсіца) з метою підготовки до друку згадуваного Підручника з архівекономії. У 1921 р. Комісія з питань державних архівів поновила свою ді- яльність, але вона вже не мала такого впливу, як раніше, оскільки бра- кувало коштів на проведення грунтовних досліджень. До того ж вини- кли нові проблеми, серед яких – відсутність ефективного керівництва. Комісія, фактично, стала “організацією на папері”. Голова Комісії Ві- ктор Х. Палтсіц на Конференції 1921 р. заявив, що Асоціація ігнорує зобов’язання, які вона взяла на себе, створивши Комісію. На його пере- конання, “занадто багато із впливових сил Асоціації є зацікавленими в інших речах, і наші архівні проблеми не становлять жодного інтересу для них”11. Ситуація, що склалася, привернула увагу Солона Дж. Бакка (Solon J. Buck)12, керівника Історичного Товариства Мінесоти, до питань пла- нування Конференції 1921 р. Переглянувши програму конференції, він зауважив, що архіви не мали і не можуть мати “важливого значення та становити великий інтерес”. На його думку, потрібно припинити по- дальші спроби залучення широкої аудиторії і замість цього організу- вати проведення невеличкої неформальної наради для тих небагатьох осіб, які дійсно зацікавлені в архівній справі13. Дійсно, Конференція 1921 р. стала неформальною зустріччю 25-ти професійно зацікавлених осіб. Поступово у їх середовищі визріло рі- шення врегулювати відносини між архівістами та істориками, що зна- йшло підтвердження на Конференції архівістів у 1929 р. у доповідді Маргарет Кросс Нортон American Archivist. – October 1961. – Vol. 24, № 4. АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ182 Маргарет Кросс Нортон (Margaret Cross Norton)14, яка мала назву “Ар- хівний департамент як адміністративна одиниця в уряді”. Маргарет К. Нортон зазначала, що базове архівне законодавство США було прийняте до 1929 р., але “...в дійсності лише близько десяти штатів у всій країні забезпечують систематичне збереження офіційних документів”. Вона приписувала цей повільний прогрес неправильно- му, але популярному трактуванню архівів як зібрання історичних до- кументів, що випливало із зусиль наукових істориків заохочувати їх збереження. На її думку, “найбільшою перешкодою... для отримання адекватної підтримки архівної діяльності є переконання в тому, що архівна робота є просто ще однією функцією державного архівного товариства”. Маргарет К. Нортон наголошувала, що Комісія з питань державних архівів має позиціонувати питання збереження архівів як адміністративну проблему державного управління, а не просто як до- даткове питання історичної сфери. Якщо архівісти сподіваються при- вернути до себе увагу посадових осіб, то вони повинні сформулювати нову концепцію. На першому місці для архівіста має бути “ефектив- ність справи, і тільки потім – історія”15. Концепція Маргарет К. Нортон настільки відчутно відрізнялася від традицій американської архівної галузі, що її доповідь була сприйнята на Конференції 1929 р. з “кам’яним мовчанням”. Вона чітко розмеж- овувала ситуацію, з якою зіткнулися архівісти, і запропонувала альтер- нативну ідею, однак учасники Конференції ще не готові були відокре- мити себе від звичного середовища істориків. І тільки історик Міло Куайфе (Milo Quaife) зрозумів важливість її доповіді. Після виступу він сказав Маргарет К. Нортон: “Маргарет, Ви вчинили шляхетно. Ви знаходитесь на голову вище за них, вони просто не розуміють, про що Ви говорите”16. Потрібен був деякий час для того, щоб підхід Маргарет К. Нортон став загальноприйнятим принципом для архівістів. У 1930 р. Комісію з питань державних архівів було реорганізовано і повернуто історикам. Єдиним архівістом у Комісії залишається Мар- гарет К. Нортон. Головою Комісії призначили Чарльза У. Рамсделла (Charles W. Ramsdell) з Техаського університету, члена комісії з 1927 р. Виконавча Рада Асоціації поставила перед Комісією завдання під- готувати брошуру “Збереження місцевих архівів”. Ця єдина публікація Комісії з питань державних архівів не стала настановами з управління архівами, а містила лише історичні відомості, зокрема з питання збере- ження архівів. Брошура не стала ані важливим внеском у професійну літературу, ані засобом пропаганди, який би сприяв популяризації ар- хівної професії. Рамсдел виступив проти цього видання і на знак про- тесту відмовився від посади голови Комісії17. У 1932 р. Чарльза У. Рамсделла на посаді голови Комісії заступив Альберт Рей Ньюсом (Albert Ray Newsome)18, секретар прогресивної Історичної комісії в Північній Кароліні. 183АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ Зі створенням у 1934 р. Національного Архіву та Національної комісії історичних публікацій у Раді Асоціації виникає дискусія щодо можливостей більш тісної координації діяльності Комісії з питань дер- жавних архівів, Комісії з питань історичних рукописів та Комітету з питань історичних публікацій. Унаслідок цих дискусій архівісти отри- мали можливість переглянути свою належність до професійного серед- овища істориків. 2 грудня 1934 р. Рада створила Спеціальний комітет, до якого уві- йшли Альберт Р. Ньюсом, як голова комітету, та Френсіс С. Філбрік (Francis S. Philbrick), голова Комітету з питань історії права, з метою пе- ревірити ставлення Асоціації до загальних проблем національних, дер- жавних, місцевих та приватних архівів та сформулювати і надати план загальнонаціонального дослідження архівних документів, який міг би стати базою для створення певних фундацій архівного спрямування19. Оскільки за останні роки у архівістів зросло бажання створити не- залежну, самостійну організацію та відчуття того, що вони “заслужили на більш кращий засіб для самоствердження, ніж Комітет Асоціації”20, Альберт Р. Ньюсом виніс на обговорення ідею, яку він планував пре- зентувати в якості доповіді Спеціального комітету Асоціації. Обговорення ідеї Альберта Р. Ньюсома засвідчило, що багато нау- ковців та керівників архівної галузі неохоче сприйняли ідею розриву відносин з Асоціацією. Так, Солон Дж. Бакк та Джон Ф. Джеймсон підт римували саму ідею, але вважали, що ще не час для її реалізації, до того ж кількість професійних архівістів в країні є дуже незначною21. Деякі відповіді були більш позитивними. Теодор Кельвін Піз (Theodore Calvin Pease)22, редактор Історичних Колекцій штату Іллінойс, визна- вав, що Асоціація в минулому зробила багато важливого для архівів, але тепер вона має вітати ідею створення асоціації архівістів. Віктор Х. Палтсіц висловив думку, яка набувала дедалі більшого поширення серед архівістів: “Використовувати архіви або рукописи – це одне, а керувати ними – це зовсім інше питання. Останнє є зовсім незнаним для підготовки академічних учених. … Архівісти потребують створен- ня власної організації, “відкритої для вчителів і письменників”23. Найбільш переконливе обґрунтування щодо створення незалежної організації сформувала Маргарет К. Нортон, але й вона не була впев- нена стосовно її форми. Вона стверджувала, що архівісти потребують окремої організації, тому що існує конфлікт інтересів між тим, чого хо- чуть історики, а чого насправді потребують архівісти. Архівістам необ- хідна професійна література стосовно питань каталогізації, збереження, індексування та опису архівів, яка не становить великого інтересу для істориків. Нортон усвідомлювала необхідність створення асоціації ар- хівістів, але мала сумніви щодо “працездатності архівної організації”: чи зможуть кілька практикуючих архівістів забезпечити її відповідне АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ184 існування? Таким чином, її відпо- відь була, як і більшості інших, дещо нечіткою24. Можна було б очікувати, що найбільш позитивний відгук на- дійде від Роберта Діггза Вімбер- лі Коннора (Robert Digges Wimberly Connor)25, архівіста Сполучених Штатів, але і його відповідь не була однозначною. Коннор пого- джувався, що створення окремої архівної асоціації є бажаним, але висловив свою згоду із застережен- ням: “якщо набереться відповідна кількість членів для здійснення ді- яльності”. Це загалом було осно- вним побоюванням всіх, хто брав участь в обговоренні ідеї Альберта Р. Ньюсома. Таким чином, Альберт Р. Нью - сом на свій запит отримав дво значну відповідь і цю двозначність не став приховувати у доповіді Спеціального комітету, яка містила обґрун- тування створення окремої організації архівістів, хоча і не виключала деяких сумнівів щодо її існування. Альберт Р. Ньюсом розмежовує ар- хівістів та істориків, формулюючи ті положення, які мають бути визна- ними як декларація незалежності архівістів. Він ідентифікує історика як людину, що сидить за письмовим столом, а архівіста – як людину, що знаходиться з іншого боку столу. На відміну від архівістів, істо- рики в першу чергу приділяють увагу питанням розташування архівів та їх доступності. Хоч історики і архівісти переймаються проблемами збереження та управління архівами, головні їхні інтереси та проблеми відрізняються. Кожен може захищати свої інтереси та вирішувати свої проблеми. Альберт Р. Ньюсом належним чином поцінував внесок Асо- ціації в поширення архівної професії, але відзначав, що й досі вона не спромоглася створити ні стандартного підручника з архівної теорії та практики, ні адекватного огляду державних архівів та історичних руко- писів, ні розробити засади архівної науки і професії. Оприлюднивши ці критичні спостереження, Альберт Р. Ньюсом зазначав, що, незважаючи на зростаюче відчуття того, що проблеми архівної діяльності будуть “краще обслуговуватись власною незалеж- ною організацією”, все ж таки є побоювання щодо того, чи зможе по- дібна організація існувати як окрема інституція. Якщо така організація повин на матеріалізуватися, доповідь має спонукати Асоціацію “проде- Роберт Діггз Вімберлі Коннор American Archivist. – October 1961. – Vol. 24, № 4. 185АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ монструвати прихильність та виявити загальне зацікавлення” в її роз- витку26. 28 грудня 1935 р., на щорічній зустрічі Асоціації, у рамках Кон- ференції архівістів, що відбулася у Ред Хаус (м. Каталонія, штат Тен- нессі) та зібрала понад 50 осіб, було представлено важливий документ, який мав назву “Проблеми американських архівістів” (автор – Теодор К. Блеген)27. Спираючись на “Американські архівні проблеми” Уолдо Г. Лелан- да, які той презентував 26 років тому на першій Конференції архівістів, Теодор К. Блеген характеризує теперішній стан архівного адміністру- вання. Відзначивши внесок Асоціації та Інституту Карнегі, Конферен- ції архівістів, доповідач зауважив, що було б помилкою стверджувати, що американська архівна економіка вже пройшла свої початкові стадії. Архівне законодавство є недосконалим у більшості штатів, досі не іс- нує ні відповідного підручника, ні базових технік тощо. У рамках обговорення доповіді Теодора К. Блегена учасники Конфе- ренції одноголосно висловлювали пропозицію щодо створення окремої незалежної організації архівістів. Окреслили коло проблем, вирішення яких вимагає її створення. Були також обговорені питання створення департаментів архівної освіти в окремих університетах, розроблення та стандартизації архівних технологій, формулювання визначення архівів та санкцій стосовно тих, хто не бажає виконувати відповідні рішення щодо збереження документів. Найкращим способом реалізації цих за- вдань є створення окремої професійної організації28. Конференцію архівістів 1936 р. було присвячено саме питанням формування Товариства американських архівістів (далі – Товариство). Засновниками Товариства стали Роберт Дігз Вімберлі Коннор, Аль- берт Рей Ньюсом та Крістофер Кріттенден (Christopher Crittenden)29, який зробив вагомий внесок у його діяльність протягом 27-ми років. Товариство проголошувалося відкритим для архівів будь-яких обсягів і орієнтації, від малих приватних і бізнес-архівів до великих історич- них колекцій. Як більш демократичний орган, ніж його попередник, він уможливлював членство не тільки для керівників великих архівних установ, але й для всіх, хто “є або був залучений до процесу збережен- ня архівів або історичних рукописів”30. Зі створенням Товариства відносини між архівістами та істориками хоч і стають менш тісними, оскільки архівісти самотужки починають опікуватись архівами, все ж поступово між ними встановлюється певна рівновага. Історична освіта архівістів, тісний взаємозв’язок цих двох сфер та усвідомлення того, що історики користуються послугами архі- вістів, зробили малоймовірним повний розрив між ними. Конференція архівістів продовжувала існувати у рамках щорічної зустрічі Асоціації. Поступово Товариство та Національний Архів пере- АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ186 брали на себе більшість обов’язків, які належали раніше Асоціації. По- чаток Другої світової війни та зрос- тання байдужості з боку істориків унеможливили будь-які починання Комітету державних архівів Асоці- ації, що й спричинило припинення його діяльності у 1947 р. До 1950 р. всі Комітети Асоціації, які займа- лися архівними питаннями, також перестали функціонувати. Засноване Товариство почало діяти енергійно. Першими 124-ма індивідуальними та 4-ма інститу- ційними членами було обрано Пре- зидента та Раду директорів. Пер- шим Президентом Товариства став Альберт Р. Ньюсом, який очолював його до 1939 р. Дослідники діяль- ності Товариства та його першого Президента відмічали надзвичайну наполегливість Альберта Р. Ньюсома у служінні науці і американській архівній професії31. За перший рік існування кількість членів збіль- шилася до 243-х, і Товариство започаткувало проведення щорічного з’їзду, метою якого був обмін інформацією та ідеями представників різних архівних установ. На першому засіданні, яке відбулося у червні 1937 р., Товариство прийняло рішення стати практичною самодостатньою установою архі- вістів для вирішення комплексних архівних проблем, заохочуючи зо- внішні відносини з усіма архівними установами, освітніми органами та суспільством, слугувати інтересам націоналізації архівної практики, а також сприяти розвитку архівної професії в Сполучених Штатах Аме- рики через свої зустрічі та видання32. Варто зауважити, що видавнича програма Товариства значно зросла з моменту його заснування. Ви- дання охоплюють широку низку архівних тем, починаючи від базових архівних функцій до сучасної архівної теорії. Товариство також розпо- всюджує багато архівних публікацій інших видавництв33. Друкованим органом Товариства став часопис “American Archivist” (“Американський архівіст”). Його перше число побачило світ у січні 1938 р. Часопис презентує актуальні дослідження та думки стосовно тео- ретичного і практичного розвитку архівної справи у Сполучених Штатах та за кордоном. Розглядає питання культурного, соціального, правового і технологічного розвитку, які впливають на природу зафіксованої на тому чи іншому носії інформації та на потреби її створення і збережен- Альберт Рей Ньюсом American Archivist. – October 1961. – Vol. 24, № 4. 187АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ ня. Центральною темою зустрічей та більшості публікацій часопису є необхідність вирішення технічних проблем та обмін інформацією між професіоналами34. Це видання стало для архівознавців та архівістів Пів- нічної Америки трибуною для обговорення тенденцій і проблем архівної теорії і практики як у Сполучених Штатах, так і за кордоном. З моменту свого заснування і до 1998 р. журнал видавався 4 рази на рік, з 1998 р. він виходить двічі на рік. Першим головним редактором журналу став Теодор Кельвін Піз, історик Іллінойського Університету в Урбані і Шампейні, який перебував на цій посаді до 1946 р. Перше число часопису мало обсяг 50 сторінок. Важливою пуб- лікацією в ньому є огляд праці “Настанови до управління архівом” (“A Manual of Archive Administration”) Хілларі Дженкінсона (Hilary Jenkinson), видатного англійського архівіста-теоретика та археографа. Огляд здійснено головним редактором журналу Теодором К. Пізом35. На сторінках журналу також було висвітлено неформальну зустріч членів Товариства американських архівістів, яка відбулася у Вашинг- тоні 4 грудня 1937 р. Головною метою зустрічі було обговорення про- блеми: “Довідники та описи – що вони мають включати?”. На зустрічі був присутній 61 член Товариства. Подавали свої пропозиції такі вче- ні: Герберт Е. Енжел (Herbert E. Angel), д-р Престон В. Едсол (Preston W. Edsall), д-р Солон Дж. Бакк (Solon J. Buck), д-р Теодор Р. Шел- ленберг (Theodore R. Schellenberg), професор Джордж Л. Сюсо (George L. Sioussat) та д-р Джоан Стефенсон (Jean Stephenson). Велика за обсягом рубрика “Анотації архівних видань” містила детальний огляд видань із Західної Європи: “Archivalische Zeit schrift” (“Архівний журнал”), професійного часопису німецьких архівістів та офіційного видання Баварської архівної адміністрації (Bayeris che Archiwerwaltung), котрий публікувався з 1876 р.36, “Leveltdri Koz leme- nyek” (“Архівне спілкування”), офіційного видання M. Kir Orszdgos Leveltdr Угорського Національного Архіву (Будапешт, Угорщина), нау- кового журналу, який містив різноманітний матеріал стосовно архівної науки та джерел історичних досліджень, перший випуск якого побачив світ у 1923 р.37. Перше число також містило некролог відомого вченого Джона Ф. Джеймсона, який помер 28 вересня 1937 р. у Вашингтоні. Його вне- сок у процес становлення професії архівіста був унікальним. Нині обсяг журналу “American Archivist” зріс до 500 сторінок. На його шпальтах друкуються рецензовані наукові статті. Тематичні і на- Це багатогранний науковий збірник, що широко висвітлює не лише здо- бутки архівної галузі, а й дозволяє сформувати певне уявлення про загальне тло суспільно-політичних і наукових процесів, що відбуваються в соціокуль- турному середовищі Північної Америки. АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ188 укові дослідження, міжнародна інформація охоплюють широке коло питань, таких як: оцифровування інформації та збереження цифрової спадщини, електронні документи, експертиза цінності документів, опис та каталогізація документів, надання архівних послуг, процеси збереження та управління інформацією, фотографічні та візуальні за- соби збереження інформації, шляхи запобігання стихійним лихам та форс-мажору, авторське право та інтелектуальна власність, правові питання та питання автентичності (справжності) документів. Журнал також містить огляди книг та інших праць архівної тематики, огляди веб-ресурсів тощо. Журнал має такі рубрики: “Науково-дослідні статті (Research articles)” – аналітичні та науково-дослідні публікації, створені в резуль- таті власних досліджень та системного вивчення літератури авторами; “Тематичні дослідження (Case Studies)” – аналітичні звіти про проекти або діяльність у певній галузі, що є прикладом для наслідування в інших галузях; “Коментарі (Perspectives)” – коментарі та зауваження до ви- дань або діяльності в архівній галузі; “Міжнародна арена (International Scene)” – будь-які публікації з архівної практики за межами Сполучених Штатів; “Професійні ресурси (Professional Resources)” – у цій рубриці друкуються анотовані бібліографії, будь-які публікації для практич- ного застосування професіоналами та есеї, що презентують розвиток окремих питань та певних ініціатив; “Форум (Forum)” – рубрику ство- рено для публікації листів читачів, що коментують останні статті або інші публікації, що становлять інтерес для професії; “Оглядові рубрики (Reviews)” – подаються огляди книг та іншої архівної літератури, а та- кож інших продуктів архівної діяльності, таких як – довідники, збірни- ки мікрофільмів, аудіовізуальні матеріали, виставки тощо. Номер 74/2 (осінь/зима) 2011 р. “American Archivist” буде присвя- чено 75-й річниці з часу заснування Товариства американських архівіс- тів. Також 22–27 серпня 2011 р. відбудеться щорічна нарада Товариства під назвою “Архіви 360 ” у базовому для Товариства м. Чикаго, яке є ідеальним місцем для відзначення 75-річчя Товариства. Як зазначають організатори ювілейного зібрання, “ювілейна дата пропонує прекрасну можливість для всіх нас подивитися на Товариство та його роль в якос- ті професійної організації, його роль в архівній професії та у зв’язках з представниками інших професій і галузей, а також на самих себе як фахівців у розвитку глобального інформаційного середовища”38. У 1950 р. Уолдо Г. Леланд писав у “American Archivist”: “Кінце- вою метою [діяльності Товариства] є надання можливості як нинішньо- му поколінню отримувати глибоке і достовірне знання свого минулого, так і поколінням майбутнього, для яких минулим буде частина нашого сьогодення.... Саме у таких високих ідеалах і цілях науки та значен- ні для суспільного блага архівіст повинен знайти ...мотиви і шукати ...натх нення”39. 189АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ У 1987 р. журналом було засновано нагороду ім. Теодора К. Піза для відзначення найкращих публікацій-досліджень студентів-істори- ків. Публікації мають бути інноваційними, науковими, розкривати тему та бути доступними для сприйняття. Переможці отримують сер- тифікат та грошову нагороду у розмірі 100 дол. США. Робота публі- кується в “American Archivist”. За період із 1988 р. по 2010 р. наго- роду отримали 20 вчених, серед яких англійський вчений Рето Тшан (Reto Tschan), Університет Британської Колумбії (University of British Columbia), за працю “Порівняльний аналіз теорії оцінки Дженкінсона та Шелленберга”. Таким чином, завдяки створенню у 1936 р. Товариства американ- ських архівістів, у Північній Америці значно поліпшилась ситуація в архівній галузі, а саме – важливі питання архівної справи почали ви- рішуватися шляхом формування політики і стандартів, підвищилася якість архівної освіти і освітніх програм40, зросла поінформованість суспільства про архіви та їх значення, внаслідок чого посилилося ро- зуміння важливості збереження архівних документів для майбутніх по- колінь. 1 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk:The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38, № 2. – P. 159–173. 2 Society of American Archivists. – http://www2.archivists.org/about/introduction-to-saa 3 Леланд Уолдо Гіффорд (Leland Waldo Gifford) (1879–1966), асистент Дж. Франкліна Джеймсона на Кафедрі історичних досліджень Інституту Кар- негі у Вашингтоні (1903–27), голова Американської Ради наукових товариств (1927–46), секретар Американської історичної асоціації (1909–20), президент Наукової Міжнародної Спілки (1938–47), президент Міжнародного коміте- ту історичних наук (1938–47), Виконавчого комітету з утворення бібліотеки ім. Франкліна Рузвельта (1938–39), другий президент Товариства американ- ських архівістів(1939-41), почесний консультант Бібліотеки Конгресу. 4 Джеймсон Джон Франклін (Jameson John Franklin) (1859–1937), аме- ри кан ський історик, один із засновників Американської Історичної Асоціації, (у 1907р. обрано президентом Асоціації), з 1885р. голова Комісії з видання істо ричних рукописів, з 1905р. – голова Кафедри історичних досліджень Ін- ституту Карнегі у Вашингтоні. 5 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk:The Archivist and the Histo- rian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 165. 6 Еймс Герман В. (Ames Herman V.), президент Комісії з питань держав- них архівів (з 1902). 7 Палтсіц Віктор Х’юго (Paltsits Victor Hugo), державний історик штату Нью-Йорк. 8 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk: The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 162. 9 Там само. – Р. 162. 10 Там само. – Р. 165. АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ190 11 Там само. – P. 166. 12 Бакк Солон Дж. (Buck Solon J.) (1884–1962), другий Архівіст США, у 1921р. – керівник Історичного Товариства Мінесоти. 13 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk: The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 166. 14 Нортон Маргарет Кросс (Norton Margaret Cross), працівник Бібліотеки Вассар Коледжу (1915–18), Бібліотеки штату Індіана (1918–20), Державний архі віст штату Іллінойс (1922–57), четвертий президент Товариства амери- канських архівістів (1943–45), керівник Комісії з питань державних докумен- тів у штаті Іллінойс (1943–57), головний редактор часопису American Archivist (1946–48). 15 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk: The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 167. 16 Там само. – P. 167. 17 Там само. – P. 168. 18 Ньюсом Альберт Рей (Newsome Albert Ray), секретар прогресивної Істо ричної комісії в Північній Кароліні та редактор North Carolina Historical Review (1926–35), професор історії та голова Кафедри історії в Університеті Північної Кароліни (1935–50), перший президент Товариства американських архівістів (1936–39). 19 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk: The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 168. 20 Там само. – P. 168. 21 Там само. – P. 169. 22 Піз Теодор Кельвін (Pease Theodore Calvin), професор історії (1926–48), голова Кафедри історії в Університеті штату Іллінойс (1942–48), редактор Історичних Колекцій штату Іллінойс, перший редактор часопису American Archivist (1938–46). 23 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk:The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 169. 24 Там само. – С. 169. 25 Коннор Роберт Діггз Вімберлі (Connor Robert Digges Wimberly), секре- тар Історичної комісії Північної Кароліни (1907–21), професор історії та пра- ва Університету Північної Кароліни (1921–50), Архівіст Сполучених Штатів (1934–41), третій президент Товариства американських архівістів (1941–43). 26 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk:The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 170. 27 Там само. – P. 171 28 Там само. – P. 171. 29 Кріттенден Крістофер (Crittenden Christopher), голова Департаменту архівів та історії в Північній Кароліні та редактор North Carolina Historical Review (з 1935), шостий президент Товариства американських архівістів (1947–1949). 30 Birdsall William F. The Two Sides of the Desk:The Archivist and the Historian, 1909–1935 // American Archivist. – April 1975. – Vol. 38. – № 2. – P. 171. 191АРХІВНА СПРАВА ЗА КОРДОНОМ 31 Grover Wayne C. Archives: Society and Profession // American Archivist.- January 1955. – Vol. 18. – № 1. – P. 4. 32 Society of American Archivists. – http://www2.archivists.org/about/introduction-to-saa 33 Neal Donn C. The Society of American Archivists // American Archivist. – Summer 1988. – V. 51. – № 3. – P. 384. 34 Grover Wayne C. Archives: Society and Profession // American Archivist.- January 1955. – Vol. 18. – № 1. – P. 10. 35 Peas Theodore C. Book reviews // American Archivist. – Janury 1938. – Vol. 1. – № 1. – P. 23–25. 36 Albrecht Andrew C. Abstracts of archive publications // American Archivist. – January 1938. – Vol. 1. – № 1. – P. 36–40. 37 Palmer Olga P. Abstracts of archive publications // American Archivist. – January 1938. – Vol. 1. – № 1. – P. 41–50. 38 Society of American Archivists. – http://www2.archivists.org/about/introduction-to-saa 39 Там само. 40 Левченко Л. Л. До історії створення Національного архіву Сполучених Штатів Америки // Архіви України. – 2009. – № 6. – С. 227–250. Освещены исторические предпосылки создания Общества американских архивистов и его печатного органа – журнала “American Archivist” (“Амери- канский архивист”). Представлен обзор первого номера журнала (1938 г.). Ключевые слова: Американская Историческая Ассоциация; Общество американских архивистов; журнал “American Archivist”. This article reviews the historical reasons of the formation of the Society of American Archivists and its publication – American Archivist journal. There is reviewed the first issue of the American Archivist (1938). Keywords: American Historical Association; Society of American Archivists; American Archivist journal.

З історії Товариства американських архівістів

Institution

Ähnliche Einträge