Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.)
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26443 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) / С. Андреєва // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 24-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26443 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-264432011-09-01T12:58:37Z Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) Андреєва, С. 2009 Article Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) / С. Андреєва // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 24-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26443 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Андреєва, С. |
| spellingShingle |
Андреєва, С. Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| author_facet |
Андреєва, С. |
| author_sort |
Андреєва, С. |
| title |
Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) |
| title_short |
Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) |
| title_full |
Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) |
| title_fullStr |
Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) |
| title_sort |
монетарна політика кримського ханства та запорозького коша в часи нової січі (1734–1775 рр.) |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26443 |
| citation_txt |
Монетарна політика Кримського ханства та Запорозького Коша в часи Нової січі (1734–1775 рр.) / С. Андреєва // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 24-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT andreêvas monetarnapolítikakrimsʹkogohanstvatazaporozʹkogokošavčasinovoísíčí17341775rr |
| first_indexed |
2025-07-03T06:08:39Z |
| last_indexed |
2025-07-03T06:08:39Z |
| _version_ |
1836604897598898176 |
| fulltext |
24
Світлана АНДРЄЄВА (Херсон)
Монетарна політиêа Кримсьêоãо ханства та
Запорозьêоãо Коша в часи Нової січі
(1734-1775 рр.)
Роль Запорожжя в системі торãівлі ó Північномó Причорно-
мор’ї завжди бóла посередницьêою, а в óмовах Бєлãрадсьêоãо мирó
ó середині XVIII ст. набóла заêінченоãо виãлядó саме яê ланêа тра-
нзитної торãівлі між Польщею та Правобережною Уêраїною, Геть-
манщиною, Росією з одноãо боêó та землями Османсьêої імперії
(Очаêів та êримсьêі порти) та Кримсьêим ханством з дрóãоãо.
Кримсьêе ханство êрім самостійної ролі яê поставщиêа товарів в
реãіоні певною мірою виêонóвало і посередницьêó фóнêцію ó тор-
ãівлі Османсьêої імперії переважно з óêраїнсьêими та російсьêими
землями. Запорозьêо-êримсьêа торãівля не тільêи забезпечóвала
потреби двох сóспільств, бóла важливою сêладовою їх системи ãос-
подарства, а й важливою ланêою транзитної торãівлі в реãіоні Чор-
ноãо моря1.
На дóмêó більшості дослідниêів, ãоловнó роль ó торãівлі Запо-
ріжжя відіãравала Лівобережна Уêраїна та велиêоросійсьêі області,
що ж до торãівлі з Правобережжям, а таêож Кримом та Тóреччи-
ною, то вона мала дрóãорядне значення. Щодо êільêісних поêаж-
чиêів, приєднаємося до поданих М.Слабченêо: торãовий обіã Запо-
рожжя з Тóреччиною досяãав 250 тис. êрб. на рiê, а з Кримом – 60
тис. êрб.2. Але в наслідоê залежності від імперсьêих стрóêтóр, ані
Кримсьêе ханство, ані Запорозьêа Нова Січ не моãли проводити
самостійнó еêономічнó політиêó, більш тоãо, із розвитêом транзит-
ної торãівлі в реãіоні Північноãо Причорномор’я посилюється її за-
лежність від монетарної політиêи заціêавлених держав.
Значний вплив на торãівлю запорожців з південними сóсідами
справляла заãальна політиêа протеêціонізмó та мерêантилізмó Ро-
сійсьêої імперії. Яê і всі велиêі êраїни XVIII ст., Росія êонтролюва-
ла та обмежóвала вивіз певних видів товарів і сировини, а таêож
золота і срібла; проводилася відповідна монетарна та митна полі-
тиêа. Таêож в обмеженні запорозьêо-татарсьêої торãівлі з боêó ім-
персьêоãо óрядó не останню роль ãрали зовнішньополітичні мірêó-
вання, серед яêих відмітимо необхідність слідêóвати, щоб від обо-
25
пільної торãівлі еêономічно не посилилася ворожа Османсьêа ім-
перія та намаãання розвивати російсьêо-тóрецьêó торãівлю без по-
середниêів. Та ãеополітичне протистояння ó реãіоні, обмежена еêо-
номічна база російсьêо-тóрецьêої торãівлі та проблеми в орãанізації
цієї торãівлі – небезпечність морсьêих шляхів, поãаний технічний
стан та дороãовизна фрахтó тóрецьêих êораблів, реãламентація цін
на російсьêі товари в Стамбóлі і обмеження російсьêої монетарної
політиêи, а таêож відсóтність інфрастрóêтóри та недостойна пове-
дінêа російсьêих êóпців в Стамбóлі – заважали її розвитêó3. Пос-
тóпове сêладання ó XVIII ст. всеросійсьêоãо ринêó та потреби
централізованоãо ведення зовнішньої торãівлі, подолання перепон
ó торãівлі з землями Османсьêої імперії призводили до підпоряд-
êóвання імперсьêим стрóêтóрам зовнішньої торãівлі Запорожжя.
Справа полеãшóвалася тим, що, запорожці не мали власної ãрошо-
вої одиниці.
Заãальнó хараêтеристиêó торãівлі Запоріжжя з Кримом за часи
Нової Січі містить наêаз Коша депóтатам Комісії новоãо Уложення
1767 р. Це або мінова торãівля, або процес торãовельноãо обмінó:
стара хóдоба та êоні продаються запорожцями татарам за башлиêи
– на башлиêи запорожці êóпóють ó Кримó сіль та ін. товари – сіль
продають ó Малоросії за російсьêі ãроші і êóпóють там одяã, їжó та
питво для власноãо вжитêó4. Тобто торãівля Запоріжжя – Крим
представляла собою замêнене êоло в системі торãівлі ó Північномó
Причорномор'ї, основним елементом яêої бóв обмін стара хóдоба –
татарсьêа сіль. Таêа схема дóже спрощена і не відбиває всьоãо різ-
номаніття торãовельних êонтаêтів ó реãіоні та її еêвівалентність
дóже приблизна. Але вона демонстрóє перевищення імпортó з
Кримó над еêспортом товарів через Запорожжя, що означало êóпі-
влю солі в Кримó за російсьêі ãроші. Саме це і хотіли приховати
запорожці перед російсьêим óрядом, бо бóдь-яêі перешêоди ó віль-
номó обіãó ãрошей становили заãрозó для посередницьêої запоро-
зьêої торãівлі.
Царсьêий óряд починаючи з часів Петра І неодноразово заборо-
няв запорожцям вивіз до Кримó золота та срібла, ó томó числі і ó
виãляді ãрошей, але запорожці продовжóвали це робити. 1764 р.
óряд перейшов до рішóчих дій. Російсьêий êонсóл ó Кримó Олеê-
сандр Ніêіфоров подав ó Сенат та до Колеãії Іноземних справ відо-
мості, що велиêоросійсьêі та малоросійсьêі êóпці та запорозьêі êо-
заêи через Січ провозять срібнó монетó на êримсьêий біê для заêó-
26
пêи товарів. Крім тоãо, запорожці êóпóють права видобóвати сіль з
хансьêих озер. За даними êонсóла, таêим чином тієї срібної монети
щоліта на 60 тисяч золотих êрб. і більше провозиться в Крим, там
переробляється на місцеві ãроші та виêористовóється на хансьêі
видатêи, адже іншоãо срібла хан ніде взяти не може. Наêазом імпе-
ратриці від 7 липня 1764 р. запорожцям сóворо наêазано: 1) забо-
ронити таємний вивіз срібної монети та посóдó і злитêів;
2) видавати жалóвання запорожцям мідною монетою5.
Звичайно, Наêаз 1764 р. зãóбно позначилося на торãівлі запоро-
зьêих êозаêів з Кримом, бо татари зовсім не хотіли продавати свої
товари за мідні ãроші. Козаêів рятóвали êонтрабандисти, яêі прово-
зили срібнó та золотó монетó з Уêраїни на Запоріжжя. Заборона
вивозити до Кримó золоті і срібні ãроші примóшóвала чóмаêів бра-
ти з собою роãатó хóдобó, êоней, різні товари, щоб, спродавши їх в
дорозі, мати êримсьêі ãроші на сіль.
В своїх настóпних повідомленнях восени 1764 р. êонсóл на ос-
нові даних інформаторів робив висновоê, що запорожці продовжó-
ють торãівлю з Кримом і вивозять з êраїни золото і срібло, причомó
називалася цифра торãовельноãо обіãó з Кримом до 100 тис. êрб.
Ніêіфоров пропонóвав ввести в Малоросії êазеннó солянó торãів-
лю, а на êордоні встановити надійні застави проти êонтрабандис-
тів6. Таêож êонсóл подавав відомості про цілеспрямований вивіз
цінних металів в Крим через Січ êримсьêими жителями з малоро-
сійсьêих земель та слобідсьêих полêів для перепродажó в хансьêó
êазнó для êарбóвання êримсьêих ãрошей башлиêів6.
Фаêтичне óсóнення запорожців від обіãó цінних металів дозво-
лила дослідниêó О.Мірóщенêо ãоворити, що за тенденцією монета-
рної політиêи Росії Запорожжя мало стати місцем збóтó мідних
ãрошей8.
У справі зміцнення національної ãрошової одиниці Російсьêа
імперія середини XVIII ст. доêладала маêсимóм зóсиль, чоãо не
можна сêазати про Кримсьêе ханство. Часта зміна ханів не сприяла
стабілізації монетарної системи, êожний новий хан чеêанив свою
монетó і наêладав заборонó на монети своїх попередниêів. З метою
збаãачення черãовоãо хана монета часто псóвалася. Особливо це
стосóється мідної êримсьêої монети башлиê. В разі зниження êóр-
сó нововиêарбóваних башлиêів ó Кримó êошова, малоросійсьêа та
російсьêа адміністрації вживали óпереджóючих заходів, адже від
цьоãо страждала не тільêи êримсьêа, а й запорозьêа торãівля.
27
Без довозó êримсьêої солі на Уêраїні виниêали трóднощі із со-
лепостачанням. Водночас, соляні озера, торãівля сіллю, бóли одним
з ãоловних джерел надходжень прибóтêів Кримсьêоãо ханства, а
таêож джерелом надходження цінних металів. Томó êримсьêі хани
óважно ставитися до вивозó солі з Кримó й орãанізовóвати цей ви-
віз9. В цій системі Січ реãóлювала транзит солі, запорожці моãли
не пропóстити через свої землі чóмацьêі валêи і таêим чином вза-
ãалі припинити її вивіз з Кримó. Еêономічна взаємозалежність За-
порозьêої Нової Січі та Кримсьêоãо ханства мала і іншó сторонó –
êонêóренцію в справі орãанізації інфрастрóêтóри торãівлі, збиранні
мита та отриманні прибóтêів.
Напрóженим в цьомó відношенні стало перше правління хана
Крим-Гірея (1756-1764 рр.). 24 липня 1756 р. запорожці звернóли-
ся до êиївсьêоãо ãенерал-ãóбернатора з проханням розібратися в
справі зміни êóрсó нововибитих башлиêів і відправили для ви-
вчення зразêи êримсьêих монет («êаждоãо сортó по 10») [10,
арê.1а,6-9]. Інформацію бóло подано до Сенатó та Колеãії Інозем-
них справ, а зразêи монет передано в Монетарнó êонторó. Імпера-
торсьêою ãрамотою від 30 вересня 1756 р. запорожцям офіційно за-
боронялося приймати мідні башлиêи, а торãівлю з Кримом дозво-
лялося вести російсьêою мідною монетою та золотими і срібними
ãрошами іноземних держав10. Наêаз підтвердив ãетьман 22 жовтня
1756 р.10. Навесні настóпноãо роêó перед початêом торãовельноãо
сезонó (27 березня 1758 р.) Кіш наêазав êодацьêомó, самарсьêомó і
êальміóсьêомó полêовниêам припинити обіã мідної п’ятиêопіїчної
êримсьêої монети башлиê11.
У зв’язêó із зниженням êóрсó башлиêа навесні 1759 р. відбóлося
штóчне підвищення ціни на переêопсьêó сіль майже вдвічі. Кошо-
вий Олеêса Білецьêий писав з цьоãо приводó ханó і êиївсьêомó ãе-
нерал-ãóбернаторó, що запорожці розраховóються російсьêою мід-
ною монетою, êóрс яêої не залежить від башлиêа і томó ціна солі
повинна для запорожців залишитися яê і бóла. Київ підтримав за-
порожців і наêазав заборонити їхати чóмаêам за сіллю, а тих, хто
вже минóв Запорожжя, нарочними повернóти зі степó. Це означало
бойêот Кошем êримсьêої торãівлі сіллю. У відповідь Крим-Гірей
трошêи зменшив свої вимоãи – встановив цінó солі за віз 6 êрб.50
êоп. проти ціни попередніх роêів 5 êрб. і намовляв êошовоãо при-
силати чóмаêів. Зі своãо боêó, Крим-Гірей теж робив спроби впли-
нóти на Кіш, а саме заборонив брати проãноїнсьêó сіль. Паралельно
28
з еêономічним тисêом на Крим, запорожці проводили і аêтивнó
дипломатію по відновленню старої ціни на сіль. Бойêот êримсьêої
соляної торãівлі запорожці тримали до середини липня і хан пос-
тóпився. 19 липня Кіш оãолосив старó цінó на сіль і дозволив чó-
маêам їхати ó Крим12.
На початêó жовтня 1763 р. Крим-Гірей заборонив обіã мідних
башлиêів своїх попередниêів («чорні» башлиêи) і став êарбóвати
срібні башлиêи («білі» башлиêи). Він розóмів, що «в медном чеêа-
нении порядоê мешается по причине начала своеãо» і для «поправ-
ления нашей области» вирішив перевести ãрошовий обіã в ханстві
на дороãоцінний метал7. «Чорні» башлиêи постóпово вилóчалися з
обіãó, і томó різêо втратили в ціні. Хан встановив êóрс «чорноãо»
башлиêа до «білоãо» 6:1, а до російсьêих ãрошей 3:1, що означало
штóчне завищення êóрсó нововибитих башлиêів щодо російсьêих
ãрошей.
Від цієї деномінації постраждали фінанси Війсьêа Запорозьêоãо
та оêремих êозаêів. Тільêи ó війсьêовомó сêарбі знаходилося до 40
тисяч старих башлиêів. До тоãо ж, хоча їх і бóло вилóчено з обіãó,
êримсьêі êóпці при торãових операціях на Запорожжі розраховóва-
лися «чорними» башлиêами вартістю в півêопійêи, а самі в Кримó
вимаãали від запорозьêих êóпців за товари розрахóнêó російсьêою
монетою13. Кіш віддає в жовтні êільêа ордерів êримсьêі ãроші вза-
ãалі «ни в êаêой цене не брать» під заãрозою поêарання і êонфісêа-
ції майна. Вимоãа поширилася на всі паланêи, êрім Проãноїнсь-
êої10. Це рішення підтвердила Війсьêова рада 19 жовтня10.
У листóвання з ãетьманом, Київсьêою ãóбернсьêою êанцелярією
та російсьêим êонсóлом в Кримó Кіш наполяãав на обміні старих
башлиêів на нові за êóрсом, або прийнятті старих башлиêів за êóр-
сом настóпноãо літа 1764 р. яê платó за сіль. Паралельно взимêó
1763-1764 рр. Кіш і сам сприяв запорожцям в заêóпівлі êрóпних
партій êримсьêих товарів на старі башлиêи [10, арê.24-25].
Колеãія Іноземних справ зайняла помірêованó позицію: êонсóлó
О.Ніêіфоровó в інстрóêції від 2 лютоãо 1764 р. бóло наêазано спри-
яти обмінó башлиêів êóрсом 120:170, але не наполяãати, бо це внó-
трішні справи ханства14. Одночасно Кіш звертається до хана та ін-
ших êримсьêих сановниêів10, особливó роль в справі обмінó баш-
лиêів відіãрає авторитет êошовоãо Пилипа Федоровича. Навесні
1764 р. хан оãолосив про повне вилóчення з обіãó старих башлиêів і
призначив для обмінó ãрошей два тижні починаючи з 16 травня.
29
При цьомó Війсьêó дано знати, що êримсьêа сторона здійснить для
них обмін в орãанізованомó порядêó і після цьоãо термінó10. Тобто,
êонфліêт вирішився позитивно для запорожців.
Але наприêінці роêó новий хан Селім-Гірей ІІІ оãолосив новий
êóрс башлиêів: «білий» до «чорноãо» 1:5, а російсьêими ãрошима
таêож 1:5, що означало знецінення вже новоãо башлиêа та йоãо за-
вищений êóрс до російсьêих ãрошей. Це виêлиêало черãовó паніêó
в ãрошовомó обіãó між Кримом та Запорожжям і наêази російсьêої
адміністрації не брати в татар ані «білих», ані «чорних» башлиêів і
не давати їм навіть міднó російсьêó монетó10. Та запорожці вже
звиêли до торãівлі в óмовах дестабілізації ãрошової системи, а нові
зміни в êóрсі бóли порівняно незначними.
Таêим чином, запорозьêо-татарсьêа торãівля не бóла надійно
забезпечена системою ãрошовоãо обіãó, що впливало на її стабіль-
ність, ціноóтворення та наêопичення фінансових резервів. Запо-
рожжя мало в цій торãівлі значнó переваãó імпортó над еêспортом
(перш за все через вивіз з Кримó солі), що поêривалося торãівлею
запорожців з іншими реãіонами, перш за все довозó товарів з Геть-
манщини. Це сóперечило самій сóтності монетарної політиêи Ро-
сійсьêої імперії і ставило під заãрозó перспеêтиви запорозьêо-
татарсьêої торãівлі.
Джерела та літератóра:
1. Барабанов О.Н. Товарооборот черноморсêой торãовли в 18 в.
(Крым, Запорожье, Тóрция, Россия) // Материалы по истории, археоло-
ãии и этноãрафии Таврии. – Вып. ІІІ. – Симферополь, 1993. – С.279-284;
Прохоров Д.А. Крымсêое ханство в êонтеêсте Черноморсêой торãовли
(XV-XVIII вв.) // Материалы по археолоãии, истории и этноãрафии Тав-
рии. – Вып.VIII – Симферополь, 1999.– С.388-401.
2. Слабченêо М. Паланêова орãанізація Запорозьêих Вольностей
(Орãанізація народноãо ãосподарства Уêраїни від Хмельниччини до світо-
вої війни. – Т.5. Вип.2) // Праці êомісії для виóчóвання історії західно-
рóсьêоãо та óêраїнсьêоãо права. – Вип. VІ. – К., 1929. – С.159-252.
3. Юхт А.И. Денежная система в Росии (20-е - начало 60-х ãã.
XVIII в. // Отечественная история. – 1992. – №5. – С.74-90; Юхт А.И. То-
рãовля с восточными странами и внóтренний рыноê России (20-60-е ãода
18 в.) / Инститóт российсêой истории РАН. – М., 1994; Иванов С.М. Из
истории рóссêо-тóрецêой торãовли в 17 - начале 20 в. // Россия и Востоê.
– М., 2000. – С.101-155; Чóлêов М. Историчесêое описание российсêой
êоммерции при всех портах и ãраницах от древних времен до ныне насто-
ящеãо и всех преимóщественных óзаêонений по оной ãосóдаря императора
Петра Велиêоãо и ныне блаãополóчно царствóющей ãосóдарыни императ-
30
рицы Еêатерины Велиêой. – Т.2. Кн.1. О торãовле через Черное море… –
М.,1785; Семенов А. Изóчение историчесêих сведений о российсêой внеш-
ней торãовле и промышленности с половины XVI столетия по 1858 ãод. –
Ч.3. – СПб., 1859 та ін.
4. Сêальêовсьêий А.О. Історія Нової Січі, або останньоãо Коша За-
порозьêоãо / Передмова і êоментарі К.Г.Швидьêо; Пер. з рос.
Т.С.Завãородньої. – Дніпропетровсьê, 1994. – С. 508-511.
5. Яворницьêий Д. І. Історія запорозьêих êозаêів. У 3-х томах. – Т.1.
–К., 1990. – С.416.
6. Андрєєва С.С. Матеріали з історії Південної Уêраїни XVIII ст. ó
фондах Архівó зовнішньої політиêи Російсьêої імперії // Записêи Наóêо-
во-дослідної лабораторії історії Південної Уêраїни Запорізьêоãо держав-
ноãо óніверситетó: Південна Уêраїна ХVIII–XIX століття. – Вип.7. – За-
поріжжя, 2003. – С.13-35.
7. Тищенêо М.Ф. Нариси історії торãівлі Лівобережної Уêраїни з
Кримом ó XVIII ст. // Істориêо-ãеоãрафічний збірниê. Видає êомісія для
сêладання Істориêо-ãеоãрафічноãо словниêа Уêраїни. – Т.2. – К., 1928. –
С.2-31.
8. Мірóщенêо О. Грошовий обіã на запорозьêих землях ó XVIII ст.
// Нові дослідження памятоê êозацьêої доби в Уêраїні: Зб. наóê. статей /
Наóêово-дослідний центр «Часи êозацьêі». – Вип.13. – К., 2004. – С.134-
142.
9. Бахрóшин С.В. Основные моменты истории Крымсêоãо ханства
// Материалы по истории, археолоãии и этноãрафии Таврии. – Вып. ІІІ. –
Симферополь, 1993. – С.320-339.
10. Центральний державний історичний архів Уêраїни, м.Київ
(ЦДІАК Уêраїни).– Ф.229. – Оп.1. – Спр.32: Справа про заборонó обіãó
мідної êримсьêої монети башлиêа. 1756-1764 рр.
11. Архів Коша Нової Запорізьêої Січі. Опис справ. 1713 – 1776. Вид.
2-ãе, доповнене і виправлене / Упорядниêи Л.З.Гісцова, Л.Я.Демченêо;
ред. О.М.Апанович та ін. – К., 1994. – С.39.
12. ЦДІАК Уêраїни. – Ф.229. – Оп.1. – Спр.78, 78а.: «Дело по сеêре-
там. Заведенное 1759 ãодó. №22». 1759-1760 рр. – Арê. 56, 67, 72, 76.
13. Голобóцьêий В.О. Запорізьêа Січ в останні часи своãо існóвання.
1734-1775. – К., 1961. – С.489 – 490.
14. Политичесêая переписêа Еêатерины ІІ. Ч.2. 1763-1764 ã. // Сбор-
ниê Российсêоãо императорсêоãо общества. – Т.51. – СПб, 1886. – С. 204 -
209.
|