Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»

Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Аванесян, Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Schriftenreihe:Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26468
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей» / Д. Аванесян // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 232-247. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26468
record_format dspace
spelling irk-123456789-264682011-09-01T12:55:02Z Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей» Аванесян, Д. 2009 Article Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей» / Д. Аванесян // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 232-247. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26468 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Аванесян, Д.
spellingShingle Аванесян, Д.
Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
author_facet Аванесян, Д.
author_sort Аванесян, Д.
title Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»
title_short Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»
title_full Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»
title_fullStr Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»
title_full_unstemmed Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей»
title_sort публікації я. новицького на сторінках «катеринославських губернських відомостей»
publisher Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2009
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26468
citation_txt Публікації Я. Новицького на сторінках «Катеринославських губернських відомостей» / Д. Аванесян // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 232-247. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
series Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
work_keys_str_mv AT avanesând publíkacííânovicʹkogonastorínkahkaterinoslavsʹkihgubernsʹkihvídomostej
first_indexed 2025-07-03T06:10:14Z
last_indexed 2025-07-03T06:10:14Z
_version_ 1836604997280727040
fulltext 232 Джóльєтта АВАНЕСЯН (Запоріжжя) Пóбліêації Я.Новицьêоãо на сторінêах «Катеринославсьêих ãóбернсьêих відомостей» «Катеринославсьêі ãóбернсьêі відомості» (далі КГВ) яê сêла- дова російсьêої офіційної реãіональної преси з’являються ó ХІХ ст. і до 1872 р. залишаються єдиною ãазетою ó всій Катеринославсьêій ãóбернії, займаючи ваãоме місце в системі періодичних видань Ро- сійсьêої імперії. Її діяльність бóла чітêо реãламентована заêонодав- ством і довãий період, виходячи з Положення про видання «ãóбе- рнсьêих відомостей» та зãідно з óêазом 1837 р., вона вистóпала провідниêом óрядової політиêи під êонтролем місцевої адміністра- ції, тобто ãóбернсьêоãо правління. За цим óêазом КГВ додержóва- лися чітêо визначеної проãрами дрóêó статей за настóпною темати- êою: 1) постанови та положення; 2) êазенні об’яви; 3) повідомлен- ня; 4) приватні об’яви1, а таêож статей про «надзвичайні події в ãó- бернії», «про стан яê êазенних, таê і приватних фабриê та заводів», «про поліпшення сільсьêоãо ãосподарства та домоведення», «про стан ремесла та торãівлі в ãóбернії», «про відêриття в ãóбернії но- вих навчальних заêладів», «історичні відомості про ãóбернію» і т. і.2 З часом проãрама КГВ розширюється, що в першó черãó пов’язано з діяльністю редаêторів. Адже, яê відомо, зміст «ãóберн- сьêих відомостей» баãато в чомó залежав від здібностей редаêтора. Деяêі з них не втомлювали себе пошóêом тем для пóбліêації в міс- цевій ãазеті. В таêомó разі сторінêи видання заповнювалися ви- êлючно матеріалами з центральної преси3. А в період, êоли ãазета знаходилась в рóêах енерãійноãо пóбліциста, в ній, незважаючи на обмеженість проãрами, з’являлися змістовні статті. «Гóбернсьêі ві- домості» не мали êоштів на óтримання штатó співробітниêів, але іноді мали широêе êоло êореспондентів, що таêож значною мірою пояснювалось óмілим êерівництвом редаêтора місцевоãо дрóêарсь- êоãо орãанó. Серед редаêторів КГВ особливою аêтивністю відзна- чалися М.Мізêо, І.Барановсьêий, Ф.Преображенсьêий. Таê, напри- êлад, завдяêи енерãійній діяльності випóсêниêа фаêóльтетó Хар- êівсьêоãо óніверситетó М.Мізêа, яêий ó 1845 р. став редаêтором неофіційної частини КГВ4, бóли започатêовані відділ місцевих но- вин, êраєзнавчих матеріалів, рецензій на театральні вистави тощо, яêі дрóêóвалися в «Прибавлениях». М.Мізêо пóбліêóвав ó ãазеті і 233 власні êраєзнавчі розвідêи. Діяльність іншоãо редаêтора неофіцій- ної частини КГВ, про яêоãо маємо відомості, знаходилась під впли- вом ідей просвітництва. І.Барановсьêий, що редаãóвав КГВ в êінці 50-х рр. ХІХ ст., бóв близьêий до óчасниêів «Клóбó піêвіêів». В цей час êореспондентами бóли орãанізатори ãóртêа М.Баллін та М.Стопановсьêий. Їх спільна співпраця дозволила часописó вистó- пити з однією з самих ясêравих в реãіональній пресі проãрам з се- лянсьêоãо питання5. У 1888 р. редаêтором неофіційної частини ãа- зети стає Ф.Преображенсьêий – людина, яêа швидêо реаãóвала на потреби сóспільства в певноãо родó інформації. Приêладом цьоãо може стати поява таêих рóбриê, яê метеоролоãічні спостереження та ліêарсьêо-санітарна замітêа, що стало відповіддю на запити êа- теринославсьêої ãромади6. В цей період КГВ, яê і решта «ãóбернсь- êих відомостей», повністю змінили зовнішній виãляд та власнó стрóêтóрó: неофіційна частина з січня 1888 роêó почала виходити ó виãляді оêремої ãазети двічі на тиждень, інформація віднині роз- міщóвалась на трьох смóãах та диференціювалась за настóпними рóбриêами: телеãрами Північної телеãрафної аãенції, місцева хро- ніêа, êореспонденція, внóтрішні повідомлення, бібліоãрафічні замі- тêи, метеоролоãічні спостереження, поліцейсьêі відомості, дóмсьêі засідання, з області народних леãенд, оãолошення. Вперше з’являється провідна стаття, розташована на першій смóзі, яêа ві- дображає аêтóальні в сóспільстві теми. Відтепер проãрама КГВ вêлючала відомості з етноãрафії, топоãрафії, ãеолоãії, археолоãії, статистиêи, а таêож інформацію стосовно сільсьêоãо ãосподарства, промисловості, місьêої та земсьêої діяльності. Але не дивлячись на невичерпність КГВ яê історичноãо дже- рела, що потребóє ´рóнтовноãо вивчення та опрацювання, дослі- дження часописó в наóêовій літератóрі, залишаються непредстав- ницьêими, однією з причин чоãо стала розпорошеність та обмеже- ність достóпó до них (переважна більшість випóсêів ãазети зосере- джена на теренах Російсьêої Федерації: Російсьêий державний іс- торичний архів, Бібліотеêа Російсьêої Аêадемії наóê, Російсьêа на- ціональна бібліотеêа). КГВ відносяться до офіційної періодичної преси Південної Уêраїни, вивченням особливостей яêої наразі за- ймаються лише в рамêах історії становлення та розвитêó періодич- ної преси та жóрналістиêи Російсьêої імперії або Уêраїни дрóãої половини ХІХ ст. Таê, виділяються роботи О.Шêольної7 та І.Гребцової8, яêі займалися вивченням розвитêó періодичної преси 234 Катеринославщини та Південноãо степовоãо реãіонó відповідно, в томó числі досліджóючи і КГВ. Але оêреслені роботи надають тіль- êи заãальнó інформацію про видання і розãлядають йоãо лише в рамêах офіційної періодиêи реãіонó. Серед інших робіт заслóãовó- ють на óваãó джерелознавчі дослідження «ãóбернсьêих відомостей» інших реãіонів Російсьêої імперії. Це зоêрема роботи російсьêої до- слідниці Л.Бóрмістрової, яêа вивчала інформативні можливості «ãóбернсьêих відомостей» в дослідженні різних питань історії сóс- пільно-політичноãо, êóльтóрноãо та соціальноãо життя провінції на приêладі «Казансьêих ãóбернсьêих відомостей», «Саратовсьêих ãóбернсьêих відомостей», «Нижньоãородсьêих ãóбернсьêих відо- мостей» та «Самарсьêих ãóбернсьêих відомостей»9. Таêож слід ви- ділити праці сóчасних óêраїнсьêих óчених І.Зайченêа, В.Бобêова та А.Непомнящоãо10, êотрі вивчали «Черніãівсьêі ãóбернсьêі відомос- ті» та «Таврійсьêі ãóбернсьêі відомості» відповідно, яê тип óрядо- вої преси, джерело з сóспільно-політичної історії та джерело з істо- ричноãо êраєзнавства Кримó. Повертаючись до проблематиêи обраної теми, зóважимо, що одним з діяльних êореспондентів КГВ бóв Я.Новицьêий, яêий аê- тивно пóбліêóвався ó часописó в період з 1887 по 1889 рр. Роботи дослідниêа з’являються одразó в деêільêох відділах ãазети: провід- на стаття («К истории народноãо образования в Еêатеринославс- êой ãóбернии», «Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866-1886)») та істориêо- êраєзнавчий відділ, до яêоãо відносимо пóбліêації під назвою «Из церêовной летописи», «Из недавнеãо прошлоãо», «К истории За- порожья», «Материалы для истории êолонизации Новороссийсêо- ãо êрая», «Из истории народных преданий, поверий и рассêазов» та «Песни êазацêоãо веêа». При цьомó слід зазначити, що формóван- ня істориêо-êраєзнавчоãо відділó бóло поêладено на Я.Новицьêоãо редаêцією ãазети. Таêим чином, дослідниê отримав можливість опóбліêóвати матеріали істориêо-етноãрафічних досліджень з вла- сноãо рóêописноãо збірниêа. Треба заóважити, що êореспондентсьêа діяльність Я.Новицьêоãо в КГВ не бóла поодиноêою, а сêоріше стала продов- женням втілення в життя задóмó дослідниêа написати серію ста- тей, «щоб дати матеріал людям наóêи»11. Цей намір, на дóмêó С.Абросімової, з’явився в Яêова Павловича під впливом спільних з Д.Яворницьêим досліджень (топоãрафічні розвідêи, сêладання 235 êарт запорізьêих земель, фотоãрафóвання êозацьêих старожитнос- тей, запис пісень та оповідань старожилів). І дійсно, Я.Новицьêий таêож пóбліêóється в таêих виданнях, яê êатеринославсьêа ãазета «Днепр» («Запорожье в памятниêах народноãо творчества») та «Киевсêий телеãраф»12. Пóбліêації Я.Новицьêоãо в КГВ можна віднести до таêих ãрóп матеріалів ãазети, яê передові статті, доêóментальні матеріали та нариси13. Провідні статті Я.Новицьêоãо, до яêих можна віднести пóбліêації дослідниêа за 1887 р. («К истории народноãо образова- ния в Еêатеринославсêой ãóбернии», надрóêовані в 52, 58, 62 та 63 №№ КГВ, що збереãлися ó виãляді оêремоãо видання14) та пóблі- êації за 1888 ріê (з 15 по 22 №№ КГВ Я.Новицьêий пóбліêóвав «Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатери- нославсêой ãóбернии (1866-1886)», що ´рóнтóються на звітах та êошторисах Олеêсандрівсьêоãо повітовоãо земства та óправи15), розташовóвалися на першій смóзі часописó і бóли представлені в таêомó аналітичномó жанрі періодиêи, яê стаття. Крім провідних статей Я.Новицьêий пóбліêóвав ще й статті «Статистиêо- эêономичесêое состояние ã. Алеêсандровсêа по архивным данным 1829 ãода»16 та «К истории запорожсêой живописи»17. Стаття – один з найважливіших аналітичних жанрів, що до- зволяє ãлибоêо та ´рóнтовно, з виêористанням наóêовоãо підходó висвітлювати проблеми соціальної дійсності, осмислювати їх та те- оретично поєднати. Стаття за стрóêтóрою являє собою êомплеêс положень, роздóмів, сóджень та óмовиводів, тобто системи доêазів, що спирається на виявлені причинно-наслідêові зв’язêи між оêре- мими фаêтами. При цьомó для статті хараêтерні масштабні висно- вêи, зроблені на основі фаêтолоãічних даних, розãлянóтих в сóêóп- ності. Фаêти ж можóть бóти взяті з різних джерел: офіційних до- êóментів на êшталт наêазів, постанов та звітів державних óстанов, особистих спостережень, листів до редаêції, êниã тощо. Слід зазна- чити, що ãоловним призначенням фаêтів в статі є ілюстрація пев- них положень, висновêів, теоретичних схем, внаслідоê чоãо останні найêращим чином вписóються ó заãальнó êартинó й êонтеêст18. Стóпінь віроãідності інформації таêоãо жанрó періодиêи, яê стаття, визначається властивостями самоãо жанрó. По-перше, слід звернó- ти óваãó на особливості подання матеріалó в статті. Таê, óже сам аналітичний хараêтер пóбліêації вимаãає від дослідниêа êритично- ãо ставлення до останньоãо, адже, яê відомо, він не передбачає пов- 236 нотó подачі матеріалó з певноãо питання, що обмежóє нас в дослі- дженні цієї проблеми; існóє заãроза однобічноãо висвітлення пи- тання через можливó óпередженість автора статті; не завжди ви- значене походження фаêтолоãічноãо матеріалó, наведеноãо в статті, може призвести до безпідставних висновêів в разі прямої апеляції до її теêстó; висновêовий хараêтер пóбліêації підтверджóє її віроãі- днісність, чим ставить під сóмнів заãальний зміст. По-дрóãе, зали- шається невизначеним вплив особистості автора на зміст, хараêтер, направленість та репрезентативність матеріалó статті. Яê наведені аспеêти можóть впливати на достовірність ста- тей Я.Новицьêоãо з історії освіти Катеринославсьêої ãóбернії, роз- міщених в КГВ, розãлянемо на êонêретних приêладах. Йоãо статті заãалом можна віднести до справжньоãо наóêовоãо дослідження в ãалóзі освіти в сóчасномó розóмінні. Відомий дослідниê історії та етноãрафії Запоріжжя Я.Новицьêий співпрацював з баãатьма пред- ставниêами інтелеêтóальної еліти Катеринославó ê. ХІХ – поч. ХХ ст., що працювали в таêих орãанізаціях, яê Наóêове товариство Ка- теринославó, мóзей ім. О.Поля, Катеринославсьêа ãóбернсьêа вчена архівна êомісія, що являла собою історичне товариство19. В êоло наóêових інтересів Я.Новицьêоãо входила таêож освіта êраю, що бóло втілено в дослідженні історії народної освіти Катеринослав- сьêої ãóбернії і знайшло своє відображення в пóбліêації статей КГВ, аêтивним співробітниêом яêоãо він бóв20. Інтерес до освіти пояснюється таêож йоãо професійною діяльністю, осêільêи Я.Новицьêий протяãом 40 роêів займався виêладацьêою діяльніс- тю, а з початêó 80-х рр. йоãо обирають сеêретарем олеêсандрівсьêої óчилищної ради. Робота в земстві відêриває перед дослідниêом но- ві можливості. Я.Новицьêий отримав повний достóп до всіх офі- ційних доêóментів, що стосóються освіти в повіті та проходять êрізь óчилищнó радó та земство, що ясêраво простежóється в самих пóбліêаціях. Яêщо для написання статей, розміщених в КГВ за 1887 р. Я.Новицьêий спирається на таêі джерела, яê архівні справи Поêровсьêоãо соборó та Устав про народні óчилища, то з отриман- ням посади сеêретаря олеêсандрівсьêої óчилищної ради ó 1888 р. він вже повністю спирається на звіти олеêсандрівсьêомó óчилищ- номó зібранню від йоãо членів та попечителів шêіл про стан народ- ної освіти в повіті за відповідний час, про що ãоворять настóпні да- ні: в 1888 та 1889 рр. жодноãо разó не зóстрічаються статті, яêі б ро- зêривали питання розвитêó освіти на решті території ãóбернії, êрім 237 Олеêсандрівсьêоãо повітó, що являють собою êопії звітів попечи- телів шêіл повітó з êоротеньêими êоментарями від автора21. До ре- чі, зãадані статті є óніêальним джерелом, що збереãлися завдяêи таêій діяльності Я.Новицьêоãо. Справа в томó, що вони містять зві- ти попечителів навчальних оêрóãів за 1866-1886 рр., яêі, на жаль, не збереãлися навіть в Державномó архіві Запорізьêої області, в яêомó можна знайти відповідні відомості починаючи лише з 1882 навча- льноãо роêó, а відтаê вважаються втраченими звіти за період з 1882 по 1886 рр. Іншим, не менш óніêальним джерелом для вивчення освіти є статті Я.Новицьêоãо, опóбліêовані ó КГВ за 1887 ріê ó ви- ãляді оêремоãо видання під назвою «К истории народноãо образо- вания в Еêатеринославсêой ãóбернии»22. Написані на основі архів- них справ Поêровсьêоãо соборó, переписêи між дворянами повітó, рóêописó штатноãо наãлядача, що не збереãлися, Уставó про на- родні óчилища тощо, статті містять інформацію стосовно появи пе- рших церêовнопарафіяльних шêіл по всім повітам Катеринослав- сьêої ãóбернії, а таêож оêремо про óчилища Олеêсандрівсьêої фор- теці та вже повітовоãо міста Олеêсандрівсьêа ó 1785 – 1880 рр. От- же, для написання даноãо дослідження Я.Новицьêий залóчив ве- лиêó êільêість джерел різноãо походження: від доêóментальних до джерел мемóарноãо хараêтерó та застосóвав відповідні методи дос- лідження останніх, завдяêи чомó данó роботó можна розãлядати яê історичне дослідження, а отже, для йоãо подальшоãо виêористання постає необхідність проведення історіоãрафічноãо аналізó цієї пра- ці. До речі, відомості про створення та фóнêціонóвання перших в ãóбернії навчальних заêладів єдині, що збереãлись на сьоãоднішній день. Звісно вони обмежені тими джерелами, на основі яêих напи- сані, але, враховóючи відсóтність бóдь-яêих інших даних з цьоãо періодó, мають значний інформативний потенціал. Майже таêа сама ситóація і зі статтями «Статистиêо- эêономичесêое состояние ã. Алеêсандровсêа по архивным данным 1829 ãода» та «К истории запорожсêой живописи». Яê зазначає ав- тор, особливó цінність для наóêовців представляють матеріали ар- хівів місцевих орãанів влади та приватні архіви посадових осіб. В Олеêсандрівсьêó в цьомó відношенні ціêаві архіви Поêровсьêоãо соборó (з 1772 р.), повітовоãо êазначейства (з 1806 р., особливо ре- візьêі êазêи) та предводителя дворянства (з 1797 р.). При цьомó Я.Новицьêий наãолошóє, що посада предводителя дворянства, яêий очолював різні відомства, завжди зносилася з останніми ó ви- 238 рішенні питань сóспільноãо значення та блаãоóстрою, що і позна- чилося на змісті самоãо архівó. Відтаê, зãаданий архів містив спра- ви з даними про êільêість поселень та жителів всіх станів та віро- сповідань, про врожаї, народні лиха (епідемії, повінь, засóха, сара- на, ãрад), реêрóтсьêі набори тощо. Для написання першої статті ав- тор виêористав додатêи до табелів статистичних відомостей за 1829 р. з архівó предводителя повітовоãо дворянства, що являли собою перший з заснóвання повітó звід статистичних даних, а та- êож офіційно-особистіснó доêóментацію останньоãо. Стаття про долю êозацьêоãо живописó постала яê наслідоê еêспедиційної та евристичної діяльності дослідниêа. Вона ´рóнтó- ється на оповіданнях старожилів Олеêсандрівсьêоãо повітó і має оãлядовий хараêтер. Саме томó не слід спиратися на наведені в ній фаêти. Останні потребóють ретельної перевірêи, бо несóть «випад- êовó» інформацію, що, треба заóважити, не є хараêтерним для бі- льшості статей дослідниêа. Заãалом, розãлянóвши особливості жанрó провідних статей Я.Новицьêоãо та їхньої джерельної бази, можна зробити висновоê про найбільш висоêó стóпінь достовірності виêладеної ним інфор- мації через найбільшó êільêість виêористаних ним джерел офіцій- ноãо походження та дослідницьêі яêості автора. Вони в повній мірі передають дані офіційної земсьêої статистиêи та проведених пере- віроê і мають значний інформативний ресóрс, на що повинен звер- нóти óваãó дослідниê при вивченні зãаданих джерел. Пóбліêації Я.Новицьêоãо в істориêо-êраєзнавчомó відділі КГВ відноситься до таêих ãрóп матеріалів ãазети, яê нариси та до- êóментальні матеріали (пóбліêації в рóбриêах: «Из церêовной ле- тописи», «Из недавнеãо прошлоãо», «К истории Запорожья», «Ма- териалы для истории êолонизации Новороссийсêоãо êрая», «Из истории народных преданий, поверий и рассêазов» та «Песни êа- зацêоãо веêа»). Вони являють собою археоãрафічні пóбліêації (внóтрішньо-церêовна доêóментація з архівó Поêровсьêоãо соборó, слóжбова доêóментація палати державноãо майна та оêрóжних на- чальниêів, êопії та ориãінали ãрамот êозацьêої доби, êопії доêóмен- тів про заселення Новоросійсьêоãо êраю менонітами) та фольêло- рно-етноãрафічний матеріал (представлений óсноісторичними до- слідженнями Південної Уêраїни). Слід зазначити, що КГВ дрóêó- вали їх з посиланням на рóêописний збірниê Я.Новицьêоãо. Наразі достеменно невідомо, що це за збірниê. Можна лише припóстити, 239 що це той самий втрачений Я.Новицьêим ó 80-х рр. збірниê пісень, надісланий ним до Південно-західноãо відділó РГТ, членом яêоãо він бóв з 1876 р. У таêомó випадêó КГВ перетворюються на óніêа- льне історичне джерело, за допомоãою яêоãо можна реêонстрóюва- ти наóêовó спадщинó видатноãо дослідниêа Запоріжжя. Щодо самих пóбліêацій, зазначимо, що під рóбриêою «Из области народных преданий, поверий и рассêазов» Я.Новицьêий дрóêóвав розповіді старожилів з певної тематиêи. Зãадані пóбліêа- ції Яêова Павловича в КГВ можна êласифіêóвати за настóпними напрямами: 1) історія êозацтва: даний напрям вêлючає в себе пи- тання походження óêраїнсьêоãо êозацтва, йоãо побóтó, ãосподарсь- êої діяльності, традицій, обрядовості, війсьêової майстерності та хитрощів, проявлених ó походах та в боротьбі з «ляхами» й татара- ми, особливостей êозаêóвання, наслідêів зрóйнóвання Запорозьêої Січі, переселення êозаêів після ліêвідації Січі, діяльності історич- них постатей, народної хараêтеристиêи êозацтва яê феноменó та соціальноãо явища; 2) оêремі, не пов’язані між собою сторінêи з іс- торії Уêраїни, яê-то розповідь Івана Кардаша з Олеêсандрівêи про ãолод взимêó 1813 р., що отримав в народі назвó «драна зима»23, ро- зповідь Андрія Іваненêа з с. Ольжинсьêоãо Маріóпольсьêоãо пові- тó про випадоê з литвинами під час походó під Полтавó в часи ца- рювання Петра І24, розповідь Палажêи Касьяненêо з Малої Михай- лівêи Олеêсандрівсьêоãо повітó про оплаêóвання тещі25, розповідь Оêсентія Орла з Кóшóãóмівêи Олеêсандрівсьêоãо повітó про хи- мородниêа Фесьêа, що ліêóвав людей26. Зазвичай в таêих пóбліêа- ціях автором наводився óривоê опитóвання респондентів, при цьо- мó дослідниê міã робити певні óточнення або переêлад слів з óêраї- нсьêої мови. Іноді автор подавав до дрóêó одразó деêільêа розпові- дей старожилів27. В таêомó разі він позначав їх яê різні варіанти ві- дповідей з певної теми та пронóмеровóвав їх. Крім тоãо подавалась інформація стосовно респондента: прізвище, ім’я, віê опитóваноãо, місце проживання та дата проведення опитóвання. Хронолоãічні рамêи проведених Я.Новицьêим опитóвань, пóбліêації яêих знахо- димо на сторінêах КГВ за 1888-1889 рр., охоплюють період з 1876 по 1888 рр., а ãеоãрафія проведення – територію Катеринославсьêої ãóбернії (в КГВ зóстрічаються назви настóпних населених пóнêтів: Олеêсандрівêа, Красноêóтівêа, Кóшóãóмівêа, Балабине, Мала Ми- хайлівêа, Поêровсьêе, а таêож рибальня та Баêша на острові Хор- тиця Олеêсандрівсьêоãо повітó та саме повітове місто Олеêсанд- 240 рівсьê, Ольãинсьêе Маріóпольсьêоãо повітó та Язиêове і Любимів- êа Катеринославсьêоãо повітó). Таêó самó інформацію стосовно респондентів автор додавав до пóбліêацій під назвою «Песни êазацêоãо веêа», яêі, починаючи з 15 червня 1888 роêó, періодично дрóêóються в неофіційній частині «Катеринославсьêих ãóбернсьêих відомостей». При цьомó Я.Новицьêий зазначає, що «Песни» він пóбліêóє на прохання самої редаêції та дає пояснення принципó дрóêó останніх, повідомляючи, що деяêі варіанти пісень сóпроводжóватимóться поясненнями сто- совно історії самих пісень, подій або осіб, про яêих йдеться в пісні, а деêотрі дрóêóватимóться без жодних óточнень «за невозможнос- тию разобраться в хронолоãии историчесêих событий». Зазначимо, що «Песни» Я.Новицьêоãо є доволі óніêальним джерелом, за допо- моãою яêоãо можливі дослідження образó êозацьêих ватажêів в на- родномó представленні, а таêож найбільш ясêравих моментів з вій- сьêової історії êозацтва28. В піснях, опóбліêованих в КГВ, розêри- ваються образи славнозвісних êозаêів: ãетьмана низових запорож- ців Боãдана Рóжинсьêоãо29, полêовниêа реєстровоãо êозацтва Не- стора Морозенêа30, êозаêів Авраменêа31, Перебийніса32 та Сóпрóна. Стосовно останньоãо сам дослідниê зазначав, що не знайшов дос- товірних даних і вêазав на сóперечливó інформацію. Справа в томó, що важêо встановити, про яêó особó йдеться в пісні: чи то про Сóп- рóна Морозенêа, сóчасниêа Боãдана Хмельницьêоãо, яêий слóжив в Лютенсьêій сотні Полтавсьêоãо полêó, або ж про родича полêов- ниêа Нестора Морозенêа33. Пісні Я.Новицьêоãо зазвичай сóпрово- джóвалися приêінцевими êоментарями (історичні довідêи стосов- но подій та осіб, виêладених в піснях, обставин їх записó, долі са- мих пісень) та óточненнями (переêлад óêраїнсьêих слів на російсь- êó мовó, інші варіанти теêстó пісень). До особливостей даних пóб- ліêацій можна віднести спроби Я.Новицьêоãо систематизóвати ви- êладенó в теêстах пісень інформацію, додаючи до них êоротеньêий зміст, що полеãшóвало сприйняття матеріалó читачем. Крім тоãо, зãадані пóбліêації сóпроводжóвалися списêом видань, яêі дають змоãó ознайомитися з іншими варіантами представлених пісень та отримати додатêовó інформацію стосовно подій або осіб, про яêих йде мова в них. Щоб вирішити проблемó віроãідності інформації та встано- вити інформаційний потенціал пóбліêацій Я.Новицьêоãо, що ми відносимо до фольêлорно-етноãрафічноãо матеріалó, потрібно 241 співвіднести останні з жанрами ãазетної періодиêи та встановити їх жанровó приналежність. Умовно жанри періодичних видань можна об’єднати в 3 ãрóпи: інформативні, аналітичні та хóдожньо- пóбліцистичні34. Саме хóдожньо-пóбліцистичні жанри нас і ціêав- лять. До них належать таêі ãазетні жанри, яê фейлетон, памфлет, есе, епіãрама, пародія, зарисовêа та нарис, êотрий яê родове понят- тя, в свою черãó, вêлючає в себе жанри портретноãо, проблемноãо та подорожньоãо нарисó. Яê різновид проблемноãо жанрó деяêі до- слідниêи виділяють наóêово-хóдожній нарис35, до яêоãо і можна ві- днести пóбліêації Я.Новицьêоãо в рóбриêах «Песни êазацêоãо ве- êа» та «Из области народных преданий, поверий и рассêазов». У нарисі, що пóбліêóється в періодичній пресі, на першомó плані опиняються ãерої з реальноãо життя, що нас оточóє. Нарис яê жанр пóбліцистично наповнений, образно відображає події та явища дій- сності, ãероїв цих подій та явищ. Від інших пóбліцистичних жанрів нарис відрізняється своєю хóдожністю та образністю, від літератó- рних – êонêретністю та точністю відображення реальних фаêтів та явищ. Нарис яê жанр ãазетної пóбліцистиêи баãатоãранний, ãлиб- ший своїм входженням в проблематиêó повсяêденноãо життя. Пе- вним чином вистóпає в ролі оперативноãо інстрóментó пізнання дійсності. Зãадані пóбліêації Я.Новицьêоãо в КГВ відповідають за- вданням та властивостям наóêово-хóдожньоãо нарисó. Проблемó віроãідності інформації даних пóбліêацій необхідно вирішóвати виходячи з особливостей жанрó, в яêомó вони представлені, а та- êож враховóючи досвід джерелознавчоãо аналізó óсноісторичних джерел. В даномó випадêó представлений матеріал потребóє рете- льної перевірêи виêладених фаêтів, що свідчить про ймовірнісний хараêтер пóбліêацій. Але, даний фаêт ні в яêомó разі не познача- ється на їх інформативномó потенціалі. Пісні та оповідання, запи- сані Я.Новицьêим, мають значний інформативний ресóрс та мож- ливості ó дослідженні настóпних питань: історія запорізьêоãо êоза- цтва (виниêнення запорізьêоãо êозацтва, йоãо політична, війсьêова та еêономічна діяльність, побóт, êóльтóра, постаті êозацьêих вата- жêів, ліêвідація Запорізьêої Січі), оêремі сторінêи з історії Півден- ної Уêраїни, вивчення проблем історичної свідомості з óсіма її сêладовими шляхом дослідження вищезãаданих óсноісторичних джерел, дослідження реãіональних особливостей історичних пісень та оповідань, записаних Я.Новицьêим, станó розвитêó історичної наóêи на ãóбернсьêомó рівні в зазначений період тощо. 242 До відділó істориêо-êраєзнавчих матеріалів оêрім розãлянó- тоãо фольêлорно-етноãрафічноãо матеріалó таêож óвійшли археоã- рафічні пóбліêації дослідниêа в рóбриêах «Из церêовной летопи- си», «Из недавнеãо прошлоãо», «К истории Запорожья», «Матери- алы для истории êолонизации Новороссийсêоãо êрая». Яê вже зãа- дóвалося, Я.Новицьêий довãий час працював над справами з архівó Поêровсьêоãо соборó, в резóльтаті чоãо написав не одне історичне дослідження, виêористовóючи ці доêóментальні джерела. Частинó цих матеріалів, що представляють собою внóтрішньо-церêовнó до- êóментацію, дослідниê дрóêóє в КГВ. До них відносяться справи про засоби поêарання дóховенства за прорахóнêи по слóжбі, дóрнó поведінêó та всіляêі злочини (наводяться доêóменти, в яêих мова йде про êрадіжêó 3-х êоней, пияцтво та самовільство з боêó дияêо- на Івана з Новомосêовсьêоãо повітó, а таêож про ãріховні походе- ньêи священиêа Романа Андрієвсьêоãо до «дівêи» Зіновії Кóцини, йоãо непоêорó своємó êерівництвó, схильність до інсинóацій та безпідставних доносів, свавілля та мстивий норов, за що останніх і бóло поêарано позбавленням санó та відлóченням від церêви)36, ре- золюції єписêопа Новоросійсьêоãо та Дніпровсьêоãо Афанасія що- до припинення непорядêів в єпархії, а таêож стосовно підтримêи діяльності причетниêів37 та óêази про винаãородó дóховенства за виêонання треб38. В рóбриці «Из недавнеãо прошлоãо» Я.Новицьêий опóбліêóвав слóжбові доêóменти «епохи óправління палатою державноãо майна та оêрóжних начальниêів», що з одноãо боêó певним чином хараêтеризóють селян, а з іншоãо – ясêраво де- монстрóють зневажливе відношення êерівництва до них (йдеться про доêóмент, в яêомó оêрóжний начальниê Джанеєв пропонóє представниêам сільсьêої влади змінити «чабансêие, êалмыцêие и ноãайсêие» шапêи на більш витончені êапелюхи та брилі в літній період та чорні хороші шапêи – в зимовий)39. Археоãрафічними є таêож пóбліêації Я.Новицьêоãо в рóбриêах «К истории Запоро- жья»40 та «Материалы для истории êолонизации Новороссийсêоãо êрая»41. Яê сеêретар олеêсандрівсьêої óчилищної ради та попечи- тель навчальних оêрóãів, дослідниê частеньêо відвідóвав різні села Олеêсандрівсьêоãо повітó, в êожномó з яêих співпрацював з вчите- лями місцевих шêіл, що давало йомó змоãó отримати від них óніêа- льні історичні джерела. Таê, Я.Новицьêим бóли віднайдені та опó- бліêовані в рóбриці «К истории Запорожья» теêсти двох êопій ãра- моти тóрецьêоãо сóлтана Ахмета ІІІ запорізьêим êозаêам та їх від- 243 повіді сóлтанó. Першó з них надала сім’я А.Слишêа з Новоãóпалів- êи Олеêсандрівсьêоãо повітó. Даний доêóмент бóв сêопійований в 60-х рр. ХІХ ст. та містив історичнó довідêó (виписêа з ілюстрова- ноãо êалендаря за 1868 р. про титóл сóлтана). Про походження дрó- ãоãо рóêописó Я.Новицьêий не надає відомостей, але зазначає, що êопія зроблена «сóчасним» стилем та має посилання на Мосêовсь- êий архів. В «Материалах для истории êолонизации Новороссийс- êоãо êрая» дослідниê пóбліêóє êопії теêстів доêóментів із заêлиêом Катерини ІІ до іноземців щодо заселення Новоросійсьêоãо êраю (1763 р.), доãоворó перших еміãрантів-менонітів з російсьêим óря- дом (1786 р.), звернення російсьêоãо óповноваженоãо до менонітів щодо нової хвилі поселень та ãрамоти імператора Павла (1800 р.). В передмові Я.Новицьêий подає êоротêó довідêó з історії заселен- ня Новоросійсьêоãо êраю та інформацію стосовно цих êопій, яêі передав дослідниêó житель êолонії Острова Хортиця Йоãанн Гіль- денбрандт. Ці німецьêомовні доêóменти бóли опóбліêовані в пере- êладі, яêий для дослідниêа зробили вчителі хортицьêоãо централь- ноãо óчилища. Розãлянóті археоãрафічні пóбліêації Я.Новицьêоãо ми відне- сли до таêої ãрóпи матеріалів ãазети, яê доêóментальні. Особливіс- тю таêих матеріалів є те, що останні виниêають незалежно від пре- си і не для преси, однаê потрапляють на шпальта ãазет, бо мають сóспільне значення і дрóêóються до заãальноãо відома. В даномó випадêó сам дослідниê наãолошóвав на необхідності дрóêó цих до- êóментальних матеріалів для їх подальшоãо збереження. Таêим чином, пóбліêації Я.Новицьêоãо на сторінêах КГВ можна віднести до трьох ãрóп матеріалів: передові статті, доêóмен- тальні матеріали та нариси, яêі ми аналізóємо ó відповідності до їх жанрової представленості. Вирішóвати проблемó віроãідності ін- формації цих пóбліêацій необхідно враховóючи резóльтати внóт- рішньої та зовнішньої джерелознавчої êритиêи часописó та специ- фіêó жанрової представленості останніх, адже êожен жанр періо- диêи має свій предмет, метó, методи жóрналістсьêоãо відображення дійсності (раціонально-теоретичний, хóдожньо-пóбліцистичний або поєднання понятійноãо та образноãо) та методи репрезентації матеріалó читацьêій аóдиторії (повідомлення, розповідь або ви- êлад, монолоãічна або діалоãічна форма тощо). При оцінці віроãід- ності дрóêованої інформації КГВ необхідно зважати історичнó си- тóацію, в óмовах яêої відбóвалося становлення, розвитоê та жанро- 244 ве оформлення пóбліêації часописó, внаслідоê чоãо з’являється проблема чітêої êласифіêації останніх за жанровою представленіс- тю, що, в свою черãó, óсêладнює дослідження жанрів та їх впливó на рівень достовірності дрóêованоãо матеріалó. Проведений аналіз поêазав, що найбільш достовірнó інформацію несóть доêóменталь- ні матеріали та передові статті Я.Новицьêоãо, в яêих першочерãове місце займають пóбліêації звітів повітових та ãóбернсьêих земств і лише на дрóãомó плані опиняються роздóми, поради та óмовиводи стосовно оêресленої ситóації. Менш достовірними можна вважати таêий жанровий вид нарисó, яê наóêово-хóдожній. Літератóра: 1 Рóссêая периодичесêая печать (1702-1894). Справочниê. – М.: Го- сóдарственное издательство политичесêой литератóры, 1959. – С. 254-257. 2 Навчальний посібниê для стóдентів історичноãо фаêóльтетó зі спец- êóрсó «Центральна і реãіональна преса Російсьêої імперії ХVІІІ – початêó ХХ ст. яê історичне джерело». – Одеса: Просвіта, 2004. – С. 80-90. 3 Есин Б.И. Рóссêая жóрналистиêа 70-80 ãодов XIX веêа. – М.: Наóêа, 1963. – С. 70-78. 4 Болебрóх А. Г., Стороженêо І. Е., Кавóн М. Є. Дніпропетровсьê: віхи історії. – Дніпропетровсьê: Грані, 2001. – С.78-80. 5 Швидьêо Г. К. Мить довжиною в два тисячоліття // Моє Придніп- ров’я [WWW document]./ URL http://www.libr.dp.ua/region/Moye Pridneprovya 2002.html. – 2007. – 13 травня. – С. 24. 6 Болебрóх А. Г., Стороженêо І. Е., Кавóн М. Є. Дніпропетровсьê: віхи історії. – Дніпропетровсьê: Грані, 2001. – С. 76-79. 7 Шêольна О.Д. Становлення та розвитоê системи періодичної преси Катеринославсьêої ãóбернії 1838-1917 рр. – К.: Просвіта, 1997. – 16 с. 8 Гребцова И. С. Периодичесêая печать в общественном развитии Южноãо степноãо реãиона Российсêой империи (вторая треть ХІХ веêа). – Одесса: Астропринт, 2002. – 407 с. 8 Бóрмистрова Л.П. Крестьянсêий вопрос в ãóбернсêих ведомостях (1858-1860 ãã.) // Вопросы истории, филолоãии и педаãоãиêи. Вып.2. – Ка- зань: Издательство Казансêоãо óниверситета, 1967. – С. 61-64; Бóрмистро- ва Л.П. Использование ãóбернсêих ведомостей на страницах «Современ- ниêа» и «Колоêола» в эпохó падения êрепостноãо права // Очерêи исто- рии народов Поволжья и Приóралья. Вып.1. – Казань: Издательство Каза- нсêоãо óниверситета, 1967. – С. 125-144; Бóрмистрова Л.П. Провинциаль- ная ãазета в эпохó рóссêих просветителей (Гóбернсêие ведомости Повол- жья и Урала 1840-1850 ãã.). – Казань: Издательство Казансêоãо óниверси- тета, 1985. – 139 с.; Бóрмистрова Л.П. Гóбернсêих ведомости êаê историче- сêий источниê для изóчения êóльтóрной жизни российсêой провинции êонца 50-х – начала 60-х ãодов ХIХ веêа // Сборниê аспирантсêих работ. Гóманитарные наóêи. – Казань: Издательство Казансêоãо óниверситета, 245 1966. – С. 54-60; Бóрмистрова Л.П. Гóбернсêих ведомости êаê для изóче- ния материальноãо положения разночинцев в эпохó падения êрепостноãо права // Сборниê аспирантсêих работ (1964). История и право. – Казань: Издательство Казансêоãо óниверситета, 1965. – С. 52-69. 10 Бобêов В. Газета «Тавричесêие ãóбернсêие ведомости» яê джерело з історії статистичноãо вивчення Південної Таврії // Уêраїнсьêа періоди- êа: історія і сóчасність: Доп. і повідомл. восьмої Всеóêр. наóê-теорет. êонф., Львів, 24-26 жовт. 2003 р. – Львів, 2003. – С. 226-231; Зайченêо І. «Черни- ãовсêие ãóбернсêие ведомости» (1838-1918 рр.) яê тип óрядової преси // Уêраїнсьêа періодиêа: історія і сóчасність: Доп. і повідомл. сьомої Всеóêр. наóê-теорет. êонф., Львів, 17-18 трав. 2002 р. – Львів, 2002. – С. 58-62; Не- помнящий А. Газета «Тавричесêие ãóбернсêие ведомости» яê джерело іс- торичноãо êраєзнавства Кримó // Спеціальні ãалóзі історичної наóêи: Збі- рниê на пошанó Марêа Яêомовича Варшавчиêа. – К., 1999. – С. 197-201. 11 Абросімова С. Я. Новицьêий ó êолі êатеринославсьêих ãóманітаріїв // Матеріали Перших Новицьêих читань. 24 жовтня 2002 р. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2002 – С. 95-98. 12 Бровêо А., Бровêо Б. Козацьêі ватажêи ó фольêлорно- етноãрафічній спадщині Я. П. Новицьêоãо // матеріали Перших Новиць- êих читань. 24 жовтня 2002 р. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2002 – С. 42 13 Черноморсêий М. Н. Периодичесêая печать. – М., 1956. – С. 30-48. 14 Новицêий Я. П. К истории народноãо образования Еêатеринослав- сêой ãóбернии. Еêатеринослав. 1887. – С. 1-22. 15 Новицêий Я. П. Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866-1886) // Еêатеринославсêие ãó- бернсêие ведомости. – 1888. – №15. – С.1; Новицêий Я. П. Итоãи народно- ãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866-1886) // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №16. – С.1; Новицêий Я. П. Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óе- зде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866-1886) // Еêатеринославсêие ãóбе- рнсêие ведомости. – 1888. – №17. – С.1; Новицêий Я. П. Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866- 1886) // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №18. – С.1; Новицêий Я. П. Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866-1886) // Еêатеринославсêие ãóбернс- êие ведомости. – 1888. – №19. – С.1;. Новицêий Я. П. Итоãи народноãо об- разования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866- 1886) // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №20. – С.1; Новицêий Я. П. Итоãи народноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866-1886) // Еêатеринославсêие ãóбернс- êие ведомости. – 1888. – №21. – С.1; Новицêий Я. П. Итоãи народноãо об- разования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбернии (1866- 1886) // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №22. – С.1. 16 Новицêий Я. П. Статистиêо-эêономичесêое состояние ã. Алеêсанд- 246 ровсêа по архивным данным 1829 ãода // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №80. – С.7. 17 Новицêий Я. П. К истории запорожсêой живописи // Еêатеринос- лавсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №39. – С.3-4. 18 Ворошилов В. В. Жóрналистиêа. – СПб.: Издательство Михайлова В. А., 2020. – С. 221. 19 Яворницêий Д. И. История ãорода Еêатеринослава. – Днепропет- ровсê: Проминь, 1959. – С. 230. 20 Караãодин А. И. История Запорожсêоãо êрая (1770-1917). – Запо- рожье: Липс, 2001. – С. 223. 21 Новицêий Я. П. К истории народноãо образования Еêатеринослав- сêой ãóбернии. Еêатеринослав. 1887. –С. 1-22; Новицêий Я. П. Итоãи на- родноãо образования в Алеêсандровсêом óезде Еêатеринославсêой ãóбер- нии (1866-1886) // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №15. – С.1. 22 Новицêий Я. П. К истории народноãо образования Еêатеринослав- сêой ãóбернии. Еêатеринослав. 1887. –С. 1-22. 23 Новицêий Я. П. Из области народных поверий, преданий и рассêа- зов // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №2. – С.4. 24 Новицêий Я. П. Из области народных поверий, преданий и рассêа- зов // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №4. – С.4. 25 Новицêий Я. П. Из области народных поверий, преданий и рассêа- зов // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №16. – С.4. 26 Новицêий Я. П. Из области народных поверий, преданий и рассêа- зов // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №26. – С.4. 27 Новицêий Я. П. Из области народных поверий, преданий и рассêа- зов // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №5. – С.4. 28 Новицêий Я. П. Песни êазацêоãо веêа // Еêатеринославсêие ãóбер- нсêие ведомости. – 1889. – №21. – С. 158-159 29 Новицêий Я. П. Песни êазацêоãо веêа // Еêатеринославсêие ãóбер- нсêие ведомости. – 1888. – №46. – С. 3-4. 30 Новицêий Я. П. Песни êазацêоãо веêа // Еêатеринославсêие ãóбер- нсêие ведомости. – 1889. – №17. – С. 114-115. 31 Новицêий Я. П. Песни êазацêоãо веêа // Еêатеринославсêие ãóбер- нсêие ведомости. – 1888. – №48. – С. 4 32 Новицêий Я. П. Песни êазацêоãо веêа // Еêатеринославсêие ãóбер- нсêие ведомости. – 1889. – №2. – С. 13 33 Новицêий Я. П. Песни êазацêоãо веêа // Еêатеринославсêие ãóбер- нсêие ведомости. – 1889. – №7. – С. 48. 34 Данилевсêий И. Н., Кабанов В. В., Медóшевсêая О. М., Рóмянцева М. Ф. Источниêоведенье: Теория. История. Метод. Источниêи российсêой истории. – М.: Издательсêий центр Российсêоãо ãосóдарственноãо ãóма- нитарноãо óниверситета, 1998. – С. 621-622. 247 35 Бобêов А. К. Газетные жанры: óчеб. пособие.– Ирêóтсê: Ирêóтсêий óн-т, 2005. – С. 13-18. 36 Новицêий Я. П. Из церêовной летописи. Образчиê дóховноãо сóда 80 лет томó назад // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №18. – С. 4; Новицêий Я. П. Из церêовной летописи. Еще образчиê дóхов- ноãо сóда 80 лет томó назад // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №49. – С. 4. 37 Новицêий Я. П. Из церêовной летописи. Резолюция Преосвящен- ниêа Афанасия в защитó причетниêов // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №45. – С. 4; Новицêий Я. П. Из церêовной летописи. Резолюция Преосвященниêа Афанасия о непорядêах в епархии // Еêате- ринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №47. – С. 4. 38 Новицêий Я. П. Из церêовной летописи. О вознаãраждении дóхо- венства за исполнение треб в прошлом веêе // Еêатеринославсêие ãóберн- сêие ведомости. – 1888. – №24. – С. 4. 39 Новицêий Я. П. Из недавнеãо пришлоãо (1861). О порядêе замеще- ния писарей // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №61. – С. 4; Новицêий Я. П. Из недавнеãо пришлоãо (1861). Предложение сель- сêим властям носить более приличные шляпы и шапêи // Еêатеринослав- сêие ãóбернсêие ведомости. – 1888. – №62. – С. 4. 40 Новицêий Я. П. К истории Запорожья // Еêатеринославсêие ãóбе- рнсêие ведомости. – 1888. – №35. – С. 4; Новицêий Я. П. К истории Запорожья // Еêатеринославсêие ãóберн- сêие ведомости. – 1888. – №38. – С. 4. 41 Новицêий Я. П. Материалы для истории êолонизации Новорос- сийсêоãо êрая // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1889. – №37. – С. 4; Новицêий Я. П. Материалы для истории êолонизации Ново- российсêоãо êрая // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1889. – №40. – С. 4; Новицêий Я. П. Материалы для истории êолонизации Ново- российсêоãо êрая // Еêатеринославсêие ãóбернсêие ведомости. – 1889. – №43. – С. 4.

Ähnliche Einträge