Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Смирнова, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Schriftenreihe:Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26470
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії / І. Смирнова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 65-71. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26470
record_format dspace
spelling irk-123456789-264702011-09-01T13:07:22Z Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії Смирнова, І. 2009 Article Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії / І. Смирнова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 65-71. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26470 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Смирнова, І.
spellingShingle Смирнова, І.
Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
author_facet Смирнова, І.
author_sort Смирнова, І.
title Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії
title_short Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії
title_full Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії
title_fullStr Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії
title_full_unstemmed Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії
title_sort міжнародні зв’язки запорозького козацтва в xvi – xvii ст. у вітчизняній історіографії
publisher Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2009
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26470
citation_txt Міжнародні зв’язки запорозького козацтва в XVI – XVII ст. у вітчизняній історіографії / І. Смирнова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 65-71. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
work_keys_str_mv AT smirnovaí mížnarodnízvâzkizaporozʹkogokozactvavxvixviistuvítčiznâníjístoríografíí
first_indexed 2025-07-03T06:10:22Z
last_indexed 2025-07-03T06:10:22Z
_version_ 1836605005801455616
fulltext 65 Ірина СМИРНОВА (Донецьê) Міжнародні зв’язêи запорозьêоãо êозацтва в XVI – XVII ст. ó вітчизняній історіоãрафії Історична пам'ять óêраїнців назавжди зафіêсóвала ãероїчний пафос êозацьêої боротьби за волю Уêраїни та людсьêó ãідність, що відіãрало надзвичайно важливе значення для становлення óêраїн- сьêої національної ідеї – відродження та розбóдови нації й держа- ви. Але незмінною сêладовою цієї ãероїчної боротьби бóв міжнаро- дний аспеêт – відносини яê із союзниêами, таê і з вороãами. На жаль, ó більшості попóлярних і наóêових праць з історії Уêраїни вона постає відірваною від світовоãо історичноãо процесó. Міжна- родні зв'язêи Уêраїни зводилися лише до зовнішніх еêспансій сó- сідніх держав на територію Уêраїни. Таêий спрощений підхід не відповідає реаліям минóлоãо. Томó ó вітчизняній історіоãрафії ли- ше останнім часом почали з'являтися дослідження, присвячені мі- жнародним аспеêтам політичної історії Уêраїни, особливо в період бездержавності óêраїнсьêоãо народó. Серед найважливіших проблем сóчасної вітчизняної історіо- ãрафії можна виділити дослідження проблеми історії êозацтва в êонтеêсті сóчасних йомó міжнародних відносин, що є метою нашо- ãо дослідження. Ми вважаємо за потрібне проаналізóвати доробоê істориêів, що намаãались розãлянóти війсьêовó та політичнó діяльність óêра- їнсьêоãо êозацтва на êордонах Велиêоãо êнязівства Литовсьêоãо та Речі Посполитої ó XVI ст. та ó період Визвольної революції óêраїн- сьêоãо народó сер. XVII ст. Доречно звернóти óваãó на роботи віт- чизняних дослідниêів. У першó черãó, варто зãадати праці дореволюційних óêраїн- сьêих авторів, що висвітлювали заãальний зміст історії Уêраїни, побіжно торêаючись і êозацьêої проблематиêи. Більш повно стано- влення й діяльність óêраїнсьêих êозацьêих формóвань розãлядали М. Костомаров. П. Кóліш, В. Антонович1. М. Костомаров бóв пер- шим вітчизняним дослідниêом, яêий звернóв óваãó на історію êо- зацтва êінця XVI ст. ó зв'язêó з міжнародними подіями. Він зробив нарис про óчасть êозаêів ó війні молдавсьêоãо ãосподаря Івони ó 1574 р., а таêож дав стислий опис подій, пов'язаних з молдавсьêими 66 походами êозаêів ó 1594-1595 рр. Оêремий нарис цьоãо видатноãо істориêа присвячений Зіновію Боãданó Хмельницьêомó і йоãо ãе- роїчній боротьбі за незалежність Уêраїни. М.Костомаров розãлядає і зовнішньополітичнó діяльність óêраїнсьêоãо ãетьмана. Походи êозаêів ó Молдавію ó 1594-1595 рр. ó зв'язêó із заãа- льноєвропейсьêою міжнародною політиêою розãлянóв К.Заêлинсьêий. Серед дослідниêів він першим приділив óваãó ди- пломатичним відносинам êозаêів із державами "Священної Ліãи", створеної проти Османсьêої імперії. Таêож, молдавсьêі походи êо- заêів 1594-1595 рр. дослідив В.Доманицьêий, яêий розãлядав їх ó зв'язêó із повстанням С.Наливайêа на Поділлі V той час. Ціêавим є те, що дослідниê знайшов інформацію про слóжбó Наливайêа ó ав- стрійсьêоãо ерцãерцоãа Маêсиміліана. Поряд із цими працями, слід відзначити êомплеêсне дослі- дження óêраїнсьêої êозацьêої тематиêи, здійснене Д.Яворницьêим2. Він першим заêлав підвалини широêомасштаб- них опрацювань з історії Запорізьêої Січі. У своєї „Історії запорізь- êих êозаêів" він розãлянóв зв'язêи óêраїнсьêих êозаêів із мосêов- сьêим óрядом та виêористав описи відвідóвання Запорізьêої Січі австрійсьêим послом Е.Лясотою. Є. Барвінсьêий приділив óваãó зовнішньополітичним зв'яз- êам Австрійсьêої імперії на чолі з династією Габсбóрãів та папсьêої êóрії із запорізьêими êозаêами, яêі шóêали підтримêи êозацтва для боротьби з Тóреччиною. Оêремо слід відзначити моноãрафію О.Стороженêа „Стефан Баторий и днепровсêие êазаêи". Завдяêи виêористанню диплома- тичноãо листóвання автор поêазав місце êозацтва ó південній полі- тиці Речі Посполитої і вплив зовнішньополітичних фаêторів (та- êих яê відносин Речі Посполитої із Тóреччиною, Кримом, Молда- вією і Мосêвою) на заходи польсьêоãо êороля щодо êозаêів. Дослі- дниê таêож розãлянóв óчасть êозаêів ó Мосêовсьêій війні. О.І. Ріãельман ó своїй оповіді про історію Малоросії розãля- дає ãероїчнó боротьбó êозацтва з тóрецьêої аãресією. Автор приді- ляє óваãó визвольній війни Б.Хмельницьêоãо 1648-1654 рр. проти Речі Посполитої, розãлядає зовнішньополітичні стосóнêи Б.Хмельницьêоãо, насамперед, переãовори з Мосêвою3. Оêремий розділ праці А.Я. Єфименêо присвячений подіям визвольної війни сер. XVII ст. Вона приділила óваãó молдавсьêомó походó сина Б.Хмельницьêоãо Тимоша в 1650 р. ó союзі з татарсь- 67 êою ордою, переãоворам Б.Хмельницьêоãо з Мосêвою, óêладанню Переяславсьêої óãоди 1654 р.4. І.П.Крип'яêевич ó своїй фóндаментальній праці, присвяченій Боãданó Хмельницьêомó, в одномó із розділів розãлянóв диплома- тичні заходи óêраїнсьêоãо ãетьмана, спрямовані на пошóê союзни- êів під час війни за незалежність, а потім для війни проти Росії ó 1656-1657 рр. Ціêавими є фаêти, наведені автором, про переãовори з Венецією, Кримсьêим ханством, Молдавією. Розãлядаючи тóре- цьêо-óêраїнсьêі відносини, І.П.Крип’яêевич відмічає, що Османсь- êа імперія постійно вносила пропозицію про підданство Уêраїни сóлтанó. Поêазано дипломатичні стосóнêи з Валахією і Трансіль- ванією під час невдалої війни проти Речі Посполитої та Росії ó 1656-1657 рр.5. М.Грóшевсьêий здійснив найбільш повний оãляд історії êо- зацтва ó êонтеêсті заãальноóêраїнсьêоãо історичноãо процесó. Но- вим ó йоãо дослідженні бóло тематичне об'єднання історії êозацтва XVI ст. разом із питаннями захистó êордонів, бóдівлею фортець, способом життя ó степовій зоні6. Отже, наприêінці XIX - на початêó XX ст. в óêраїнсьêій істо- ричній наóці, поряд із побіжним розãлядом óêраїнсьêої êозацьêої проблематиêи ó зв'язêó зі світовими міжнародними відносинами, оформився напрямоê, що здійснював êомплеêсне дослідження вій- сьêових походів êозаêів із їх дипломатичною діяльністю під час бо- ротьби за незалежність óêраїнсьêоãо народó. У радянсьêі часи óêраїнсьêа êозацьêа тематиêа опинилася поза реêомендованими" напрямêами досліджень істориêів. Одно- бічно розãлядалися стосóнêи êозацтва із Мосêвою (особливо це стосóється подій Переяславсьêої ради 1654 р. Об'єднання Уêраїни з Росією траêтóвалося яê союз двох братніх народів). Поряд із тим слід відзначити праці О.Апановича, А.Гóлистоãо, В.Голобóцьêоãо7, ó дослідженнях яêих розêрито важливі аспеêти соціально- еêономічноãо та ãромадсьêоãо життя, історії війсьêовоãо мистецтва êозаêів, боротьби запорізьêих êозаêів із тóрецьêо-татарсьêою аãре- сією ó дрóãій половині XVII ст. Уêраїнсьêа історична наóêа радян- сьêих часів, не дивлячись на óспішні спроби оêремих наóêовців до- слідити історію êозацьêих формóвань в томó числі і в міжнародно- мó êонтеêсті, праêтично не приділила óваãи зовнішньополітичним зв'язêам êозаêів із êраїнами Європи, розãлядаючи лише південний веêтор їх зовнішньополітичної діяльності - походи проти Османсь- 68 êої імперії. Сóчасна óêраїнсьêа історіоãрафія має здобóтêи в досліджен- ні оêремих проблем, пов'язаних з ãеополітичним становищем óêра- їнсьêих земель і діяльності êозацтва на міжнародній арені ó XVI- XVII ст. Оêремої óваãи заслóãовóє êомплеêсне війсьêово - історичне дослідження „Історія óêраїнсьêоãо війсьêа" (оãляд óêраїнсьêоãо війсьêовоãо життя від найдавніших часів до революції 1917-1920 рр.), створене ó міжвоєнні часи на теренах Західної Уêраїни, що обóмовило достатню об'єêтивність та повнотó розробêи відповідної тематиêи8. В новітній óêраїнсьêій історіоãрафії велиêе значення для до- слідженої проблеми має праця М. Антоновича „Стóдії з часів На- ливайêа". Дана праця побóдована на значній êільêості джерел, в томó числі рóêописів з німецьêих архівів. Історія êозацтва розãля- дається з точêи зорó європейсьêої перспеêтиви. Автор вважає, що Молдавсьêі походи êозаêів 1594-1595 рр. за масштабністю дій і до- сяãнóтих êозаêами óспіхів мають велиêе значення в історії óêраїн- сьêоãо êозацтва XVI ст. Я. Дашêевич приділив óваãó таêомó фаêторó розвитêó óêра- їнсьêих земель ó XVI ст. яê Велиêий êордон між східною та захід- ною цивілізаціями. Привертає óваãó дослідження В.Сеãійчóêом проблеми сприйняття ідеї соборності óêраїнсьêих земель ó êозаць- êих реãіонах9. Автор вперше звернóв óваãó на історію міжнародних відносин êозацтва до середини XVII ст. Тема зв'язêів Ватиêанó з êозацтвом наприêінці XVI ст. представлена ó працях Л.Вінера. О.Дьоміним бóло досліджено тóрецьêо-польсьêий êонфліêт 1589- 1590 рр., спровоêований êозаêами. В.Панашенêо приділила óваãó Кримсьêомó ханствó, йоãо нападам на Уêраїнó та походам êозаêів ó Молдавію в XVI ст. Серед фóндаментальних досліджень, присвя- чених діяльності óêраїнсьêоãо êозацтва ó êонтеêсті міжнародних відносин 1561-1595 рр. слід відзначити доêторсьêó дисертацію С.Леп'явêо10. Оêремим питанням в сóчасній óêраїнсьêій історичній наóці стоїть розробêа êонцепції „Уêраїнсьêої революції середини XVII ст." Аêтивно розробляють фóндаментальні сêладові êозацьêої про- блематиêи цьоãо періодó вчені В.Смолій і В.Степанêов11. Слід ви- ділити теорію êозацьêоãо полівасалітетó Т.Чóхліба. Привертає óва- ãó спроба цьоãо дослідниêа переãлянóти традиційний для радянсь- 69 êої історіоãрафії поãляд на Переяславсьêó óãодó 1654 р. Автор про- понóє своє бачення цієї óãоди, яê терміновоãо війсьêовоãо союзó двох держав12. Поряд із цим, досліджóється війсьêово-êозацьêа те- матиêа ó працях С.Леп'явêа, В.Мициêа, С.Плохія, І.Стороженêа, В,Зарóби та інших13. Ними розãлядаються заãальновійсьêові аспеê- ти фóнêціонóвання óêраїнсьêих êозацьêих формóвань, війсьêові походи êозаêів, зовнішньополітичні аспеêти Визвольної війни óêраїнсьêоãо народó під êерівництвом Б.Хмельницьêоãо ó середині XVII ст. Відзначимо й аналіз Б.Черêасом та О.Соêирêою основ війсьêової орãанізації та мистецтва óêраїнсьêих êозаêів ó XVI - XVII ст., що сприяє розóмінню заãальних тенденцій війсьêово- політичноãо життя в Уêраїні14. В.М. Горобець розãлядає Мосêовсь- êий веêтор зовнішньополітичної діяльності Б.Хмельницьêоãо та приходить до висновêó, що союз з Мосêвою диêтóвався праêтич- ними інтересами óêраїнсьêоãо ãетьмана - з перемоãою заêінчити війнó з Річчю Посполитою, асам союз - термінова óãода15. Слід ви- ділити розроблене В.Брехóненêом питання дипломатичних стосó- нêів БХмельницьêоãо с Кримсьêим ханством ó період визвольної війни. Він таêож приділяє óваãó зв'язêам êóбансьêих і донсьêих êозаêів з Уêраїною16. Видається доречним оцінити внесоê ó розробêó нашої тами представниêів óêраїнсьêої еміãрації. Таê, ó доробêó О.Оãлобліна17 та Ф.Сисина18 досліджено міжнародні та війсьêово-політичні аспе- êти Визвольної війни сер. XVII ст., насамперед стосóнêи Уêраїни із Росією, óêладання Переяславсьêої óãоди ó 1654 р. Таêим чином, в історіоãрафії досі не бóло створено óзаãаль- нюючої наóêової праці, в яêій би давалося êомплеêсне дослідження історії запорізьêих êозаêів ó êонтеêсті міжнародних відносин ó ХУІ-ХУІІ ст. Найбільшó óваãó дослідниêів привернóли проблеми війсьêово-політичної діяльності êозацьêих формóвань яê невід'єм- ної сêладової європейсьêоãо і світовоãо історичноãо процесó впро- довж XVI ст. Постóпово набирає обертів опрацювання êозацьêої дипломатії під час війсьêово-політичних подій Визвольної рево- люції сер. XVII ст. Переãлядаються дипломатичні відносини Уêра- їни з Росією під час визвольних змаãань óêраїнсьêоãо народó за не- залежність. Прорив ó цьомó напрямêó може зробити сóчасна óêра- їнсьêа історіоãрафія (певні зрóшення вже почались, що засвідчó- ється й нашим дослідженням). Залóчення нових та переосмислен- ня старих джерел, а таêож нові методолоãічні підходи забезпечóють 70 подальшó перспеêтивність зазначених напрямêів. Літератóра: 1. Костомаров Н.И. Историчесêие произведения. – К., 1989. – 734с; Кóлиш П. Записêи о Южной России. – К., 1994; Антонович В. Коротêа іс- торія êозаччини. – К., 1991; Антонович В.Б. Боãдан Хмельницьêий. – К.: Уêраїна, 1992. – 212 с. 2. Яворницьêий Д. Історія запорізьêих êозаêів. У 3 т.- Т. 1.-К.: Наóê. Дóмêа, 1990.-577с; Т.2. – К.: Наóê. Дóмêа, 1990. – 557 с; Т.З. – К: Наóê. Дóмêа, 1991. – 556 с. 3. Ріãельман О.І. Літописна оповідь про Малó Росію та її народ і êо- заêів óзаãалі. – К., 1991. – 766 с. 4. Ефименêо А.Я. История óêраинсêоãо народа. – К., 1990. – 509 с. 5. Крип'яêевич І.П. Боãдан Хмельницьêий. – Львів, 1990. – 403 с. 6. Грóшевсêий М. Иллюстрированная история Уêраины. – К., 1997. – 696 с; Йоãо ж. Історія Уêраїни Рóсі. –Т.V – К, 1994. – 687 с. 7. Апанович О. Запорізьêа Січ ó боротьбі проти тóрецьêо-татарсьêої аãресіїв 50-70-і роêи XVII ст. – К., 1961. – 247 с; Гóлистий А., Апанович О. Запорізьêа Січ та її проãресивна роль в історії óêраїнсьêоãо народó. – К.: Вид - во АН УРСР, 1954. – 351 с; Голобóцêий В.А. Запорожсêое êазачест- во. – К, 1957. – 372 с; Голобóцêий В.А. Запорожсêая Сечь // Вопросы ис- тории. -1970. - № 12. - С. 93-106. 8. Історія Уêраїнсьêоãо Війсьêа. – Львів, 1992. – 210 с. 9. Серãійчóê В. Уêраїнсьêа соборність. – К.,1999. – 421 с. 10. Леп'явêо С. Війсьêово-політична діяльність óêраїнсьêоãо êозацт- ва в êонтеêсті міжнародних відносин (1561 – 1595). – Автреф. дисс... доêт. іст. наóê. – К., 2000. – 37 с. 11. Смолій В., Степанêов В. Уêраїнсьêа національна революція XVII ст. (1648 – 1676 рр.). – К, 1999. – 270 с; Смолій В. Феномен óêраїнсьêоãо êозацтва в заãальноісторичномó êонтеêсті // УІЖ. – 1991. – № 5. – С.61- 72. 12. Чóхліб Г. Уêраїнсьêо-російсьêий доãовір 1654 р.: Нові підходи до історії міжнародних стосóнêів // УІЖ. –1994. – № 6. – С. 18-24; Чóхліб Т. Гетьмани і монархи. – Київ - Нью-Йорê, 2003. – 261 с. 13. Леп'явêо С. Козацьêі війни êінця XVI ст. в Уêраїні. – Черніãів, 1996. – 321с; Мициê Ю., Плохій С, Стороженêо І. Яê êозаêи воювали: іс- торична розповідь про запорізьêих êозаêів. – Дніпропетровсьê-Київ, 1991.– 211 с; Серãійчóê В. Морсьêі походи запорожців. – К., 1992. – 172 с; Стороженêо І. Боãдан Хмельницьêий і воєнне мистецтво ó Визвольній війні óêраїнсьêоãо народó середини XVII століття. - Дніпропетровсьê, 1996. – 346 с; Зарóба В. Уêраїнсьêе êозацьêе війсьêо в російсьêо- тóрецьêих війнах останньої чверті XVII століття. – Дніпропетровсьê, 2003. – 241 с. 14. Черêас В. Козацьêе війсьêо до середини XVII ст. // Історія Уêра- їнсьêоãо Козацтва. Нариси: У 2 т. / Редêол.: В.А.Смолій (відп. ред.) та ін. – 71 К, 2006. –ТІ. – С.472-485; Соêирêо О. Воєнна справа óêраїнсьêою êозацтва періодó Хмельниччини // Історія Уêраїнсьêоãо Козацтва. Нариси: У 2 т. / Редêол.: В.А.Смолій (відп. ред.) та ін. – К., 2006. –Т.І. – С.485-495. 15. Горобець В.М. Мосêовсьêа політиêа Б.Хмельницьêоãо: диплома- тична риториêа та політична праêтиêа // УІЖ. – 1995. – № 4. – С.45-56. 16. Брехóненêо В. Витоêи Кримсьêої політиêи Б. Хмельницьêоãо // УІЖ. –1995. – №4. – С.87-92; Брехóненêо В. Уêраїнсьêе êозацтво ó êолі східноєвропейсьêих християнсьêих êозацьêих спільнот // Історія Уêраїн- сьêоãо Козацтва. Нариси: У 2 т. / Редêол.: В.А.Смолій (відп. ред.) та ін. – К., 2006. – Т. І. – С. 15-143. 17. Оãлоблин О. Уêраїнсьêо-мосêовсьêа óãода 1654 //Переяславсьêа Рада 1654 роêó. – К., 2003. – С.156-218. 18. Сисин Ф. Образ Росії та óêраїнсьêо-російсьêих взаємин в óêраїн- сьêій історіоãрафії êінця XVII - початêó XVIII сторіччя // Переяславсьêа Рада 1654 роêó. – К., 2003. – С.431-463.