Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
Назва видання: | Архіви України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26886 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні / Л. Левченко // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 16-21. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-26886 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-268862011-09-08T12:02:59Z Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні Левченко, Л. Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу 2008 Article Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні / Л. Левченко // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 16-21. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26886 uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу |
spellingShingle |
Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу Левченко, Л. Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні Архіви України |
format |
Article |
author |
Левченко, Л. |
author_facet |
Левченко, Л. |
author_sort |
Левченко, Л. |
title |
Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні |
title_short |
Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні |
title_full |
Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні |
title_fullStr |
Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні |
title_full_unstemmed |
Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні |
title_sort |
збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців голодомору 1932–1933 рр. в україні |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26886 |
citation_txt |
Збір, приймання на державне зберігання та організація використання свідчень жертв і очевидців Голодомору 1932–1933 рр. в Україні / Л. Левченко // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 16-21. — укр. |
series |
Архіви України |
work_keys_str_mv |
AT levčenkol zbírprijmannânaderžavnezberígannâtaorganízacíâvikoristannâsvídčenʹžertvíočevidcívgolodomoru19321933rrvukraíní |
first_indexed |
2025-07-03T06:38:09Z |
last_indexed |
2025-07-03T06:38:09Z |
_version_ |
1836606753645527040 |
fulltext |
голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу16
україни В. а. Ющенка. архівами оцифровано документи зазначеної
тематики, архівним установам низової ланки, всім зацікавленим уста-
новам надано компакт-диски для подальшого використання. Протягом
2007–2008 рр. підготовлено 314 виставок та експозицій документів – як
постійно діючих в архівах, так і пересувних або організованих спільно
з іншими установами. на сайтах архівів або веб-сайтах облдержадміні-
страцій, веб-порталі держкомархіву україни розміщено онлайнові ви-
ставки документів. За виявленими документами архівами підготовлено
та проведено цикли радіопередач (116), телепередач (115), створено
документальні фільми з демонстрацією документів. у засобах масової
інформації архівами опубліковано 293 статті. архівісти Харківщини
взяли участь у телемарафоні “розгойдані дзвони”, під час якого від-
булася презентація відкритого порталу “голодомор 1932–1933 років у
Харківській області”. архівісти беруть активну участь у роботі науково-
практичних конференцій, круглих столів, залучаються до проведення
уроків пам’яті у навчальних закладах, Всеукраїнських акцій “колосок
пам’яті”, “україна пам’ятає”. Таким чином, архівісти україни всіля-
ко сприяють вивченню та оприлюдненню інформації про голодомор
1932–1933 рр. в україні.
Лариса Левченко
Збір, приймання на державне Зберігання
та органіЗація використання свідчень жертв
і очевидців гоЛодомору 1932–1933 рр. в україні
роботу державних архівів україни зі свідченнями очевидців голо-
домору 1932–1933 рр. можна розподілити на два напрямки: збір свід-
чень з “усної історії” співробітниками державних архівів та приймання
на державне зберігання матеріалів, зібраних іншими установами і по-
шуковими групами.
Більшість архівів розпочали збір свідчень з історії голодомору
1932–1933 рр. ще 1989 року. деякими з них було створено колекції
документів “усної історії” або окремі фонди, на базі яких пізніше ор-
ганізовано дослідницьку роботу, виставки та видання збірок доку-
ментів. Так, на межі ХХ–ХХІ ст. колекції свідчень уже були зібрані в
державних архівах дніпропетровської (1989 р. – колекція спогадів про
голодомор 1932–1933 рр.), Вінницької (2004 р. – “спогади вінниччан –
очевидців голодомору”, 36 справ), Волинської (1989 р. – “спогади гро-
мадян про відлуння голоду на україні в 1932–1933 рр.”, 13 справ), ки-
ївської (1993 р. – “колекція документів про голод на київщині і Волині
© лариса левченко, 2008
17голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
у 1932–1933 рр. і 1947 р.”, 77 справ), львівської (2 справи), Полтав-
ської (1990 р. – колекція спогадів очевидців голодомору 1932–1933 р.,
21 справа), Харківської (1995 р. – колекція документів про голод 1932–
1933 рр. та 1946–1947 рр., 57 справ), Хмельницької (колекція, зібрана
фондом “україна-3000” і передана на зберігання до держархіву в 2005
р., 1 230 свідчень), Черкаської (1994 р. – колекція “голод на Черкащи-
ні у 1932–1933, 1946–1947 рр.”), сумської (2001 р. – фонд “голод на
сумщині у 1932–1933 рр.”, 109 справ) областей.
Збір свідчень з історії голодомору 1932–1933 рр. державними архі-
вами активізовано 2007 року. Після виходу указу Президента україни
до цієї роботи залучились усі державні архівні установи україни. В
одеській області центром зі збору й узагальнення свідчень очевидців
голодомору 1932–1933 рр. став державний архів одеської області, у
миколаївській області на базі архіву був створений центр збору та уза-
гальнення таких свідчень (у роботі центру брали участь як співробіт-
ники відділу інформації і використання держархіву, так і спеціально
призначені для цієї роботи три працівники, фінансування яких було
організовано через редколегію видання “реабілітовані історією”), на
львівщині було створено робочу групу в держархіві області, в сум-
ській області науково-редакційна група з підготовки обласного тому
книги пам’яті орендувала приміщення в держархіві області й активно
спів працювала з архівом. у Закарпатській, кіровоградській, Чернігів-
ській областях при державних архівах областей не було створено окре-
Перед учасниками міжвідомчого засідання виступає
директор держархіву миколаївської області л. л. левченко
голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу18
мих центрів для збору й узагальнення свідчень, проте співробітники
архівів активно проводили їхній збір як самостійно, так і співпрацюю-
чи з іншими установами. В інших областях до збору свідчень активно
залучались архівісти низової ланки – співробітники архівних відділів
районних державних адміністрацій та міських рад.
окрім участі у зборі матеріалів, державні архіви областей про-
тягом 2007–2008 років приймали на державне зберігання свідчення
з історії голодомору 1932–1933 рр., зібрані іншими інституціями та
спеціальними пошуковими групами. За останніми даними, в україні
працювали 9 377 таких груп. на сьогоднішній день, згідно з відомос-
тями держкомархіву україни, в архівах зосереджено 67 002 свідчення
з “усної історії” голодомору 1932–1933 рр., серед яких співробітника-
ми державних архівів їх зібрано 22 310, іншими установами зібрано і
передано на зберігання до держархівів 44 692 свідчення. За останніми
підрахунками, нині кількість свідчень збільшилась і зараз становить
72 556 документів. Зібрані матеріали поповнили або поповнюють уже
існуючі архівні колекції в державних архівах дніпропетровської, Він-
ницької, Черкаської, Харківської, Хмельницької областей; створено
або створюються нові колекції й архівні фонди в державних архівах
Чернігівської, Житомирської, Запорізької, луганської, миколаївської,
одеської областей. на сьогоднішній день найбільші в україні колекції
свідчень створено в держархівах Чернігівської (26 154 документи), ми-
колаївської (13 254), дніпропетровської (9 283), Хмельницької (5 300),
луганської (4 000), одеської (3 245), Житомирської (2 897), Вінницької
(1 917), Черкаської (1 523 документи) областей. архіви інших областей
також готові прийняти документи з “усної історії” голодомору 1932–
1933 рр. Значну кількість свідчень зібрано у Вінницькій (23 569 до-
кументів), кіровоградській (20 832), миколаївській (18 860), сумській
(34 911), Чернігівській (27 256), київській (близько 40 000), Черкаській
(7 669), Хмельницькій (8 289), Харківській (5 190) та інших областях.
очікується, що в державних архівах областей буде зосереджено більш
як 200 тис. свідчень.
у ряді областей свідчення очевидців фіксувались та передані до
державних архівів як відеоматеріали. Йдеться про дніпропетровську
(41 відео, 3 аудіо), донецьку (19 відео, які передано Інституту націо-
нальної пам’яті), Житомирську (7 відео), київську (1 200 відео), мико-
лаївську (24 відео, 71 аудіо), одеську (10 відео), Полтавську (більш як
200 відео), Черкаську (5 відео) області.
Приймання свідчень на державне зберігання проводиться відпо-
відно до Правил роботи державних архівів україни і супроводжуєть-
ся експертизою цінності та науково-технічним опрацюванням. Під час
експертизи цінності архівами виявлено ряд проблемних моментів. Зо-
крема, у більшості архівів присутня дублетність документів. це пояс-
19голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
нюється тим, що одних і тих же свідків опитували різні пошукові гру-
пи. Шість архівів областей вказали на низький інформативний рівень
відомостей, який пояснюється лаконізмом відповідей на запитальник,
підготовлений українським інститутом національної пам’яті. Багато
питань у запитальнику передбачають відповіді “так”, “ні”, “не знаю”.
деякі питання взагалі залишилися без відповідей. Інші архіви вказали
також на незручність роботи із запитальником. найбільшими проблема-
ми при збиранні свідчень є похилий вік та слабка пам’ять опитуваних.
Подеколи вони розповідали, наприклад, про події голоду 1946–1947 рр.
Присутній також емоційний фактор – є непоодинокі випадки, коли оче-
видці відмовлялися підписувати свої спогади. держархів Херсонської
області вказав на те, що паралельно з пошуковими групами в районах
проводили роботу представники комуністичної партії, які підбурювали
людей не давати свідчення.
одним з основних недоліків цієї акції є непідготовленість самих
інтерв’юєрів, у ролі яких виступали як учні 5–6 класів шкіл, так і, напри-
клад, працівники управлінь внутрішньої політики, а також відсутність
методичного забезпечення, інструктажу. у результаті значна кількість
свідчень не містить підписів, назв населених пунктів, де відбувалися
події, прізвищ свідків, імен та прізвищ загиблих тощо. державний ар-
хів Вінницької області наголошує на тому, що більшість свідчень, зі-
браних в області, – це емоційні перекази нащадків жертв голодомору
1932–1933 рр. або людей, які в 1932–1933 рр. були у віці до п’яти років.
їхні свідчення мають різний ступінь достовірності і до введення їх у
науковий обіг підлягають ретельному джерелознавчому аналізу. З цим
положенням сьогодні можуть погодитися всі архіви, до яких надійшли
свідчення, зібрані протягом 2007–2008 рр. Більша достовірність при-
таманна свідченням, зібраним у 1990-ті роки: в цей період в україні
був більший відсоток людей, які пережили голодомор 1932–1933 рр. у
віці від 10 до 20 років, коли людина могла не тільки запам’ятати події,
імена, дати тощо, а й поставитися до них критично.
Проте, попри зауваження, обов’язок архівістів – прийняти на дер-
жавне зберігання та упорядкувати всі зібрані свідчення, а після прове-
дення критичного джерелознавчого аналізу ввести до наукового обігу
ті з них, які достовірно репрезентують події голодомору 1932–1933 ро-
ків.
на сьогодні частину свідчень уже введено до наукового обігу.
свідчення очевидців стали частиною обласних томів національної кни-
ги пам’яті жертв голодомору, їх розміщено на веб-порталах обласних
архівів, обласних та районних державних адміністрацій. у державних
архівах видано до читальних залів 13 789 справ, які містять документи,
що розкривають причини та наслідки геноциду українського народу.
серед них – і справи зі свідченнями з тих колекцій і фондів, що були
голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу20
сформовані держархівами раніше. архіви випустили 26 збірників до-
кументів, до більшості з яких вміщено свідчення очевидців голодо-
мору 1932–1933 рр., підготували 314 постійно діючих та періодичних
виставок документів, 115 телепередач, 116 радіопередач, у періодичній
пресі вийшло 293 публікації, що висвітлюють події, пов’язані з голо-
домором. Так, у Херсонській області до обласного тому книги пам’яті
включено 416 свідчень, у миколаївській області – 150, Полтавській об-
ласті – більш як 100.
держархів сумської області видав збірник документів “голодомор
1932–1933 рр. на сумщині”, до якого увійшли 53 свідчення очевидців;
держархів львівської області випустив збірку “голгофа українського
народу”, яка базується на спогадах очевидців голодомору, в тому числі
26-ти свідченнях, зібраних у 90-ті роки ХХ ст.; до збірника документів
“голодомор на Харківщині” держархівом Харківської області включе-
но 22 свідчення. Чернігівський архів оприлюднював спогади очевид-
ців на сторінках обласного тому “національної книги пам’яті жертв
голодомору 1932–1933 років”, у навчальному посібнику Т. П. дем-
ченко “колективізація та голодомор 1932–1933 рр. на Чернігівщині”,
інформаційному бюлетені держархіву області “архівний вісник” (№ 3
за липень 2007 р., № 4 за жовтень 2008 р.), а також на шпальтах газет
“деснянська правда” та “наше життя”. свідчення очевидців та жертв
голодомору 1932–1933 рр. видрукувано у збірниках документів і мате-
ріалів “голод та голодомор на Поділлі 20–40 рр. ХХ століття”, який під-
готували держархів Вінницької області спільно з науковцями Інституту
історії україни нан україни, та “голод 1932–1933, 1946–1947 рр. Він-
ницька область. документи та матеріали” (упорядники Ф. Винокурова
і р. Подкур). держархів Житомирської області оприлюднив свідчення
жертв та очевидців голодомору 1932–1933 рр. на сторінках газети “Ін-
терес” у публікаціях “не дай, Боже, комусь таке пережити… (свідчать
мешканці Ємільчинського та Червоноармійського районів)”, “коли бо-
жеволіли від жаху… (зі спогадів очевидців голодомору коростенського
та малинського районів)”, “Забуте “голодне кладовище”. Про геноцид
українського села свідчать мешканки с. Вигода Житомирського райо-
ну” тощо. у часопису “Праці держархіву одеської області” спогади
жертв та очевидців голодомору друкувались у 2005, 2007 та 2008 рр.
Подібні свідчення увійшли окремими розділами до збірок “голодомор:
говорять свідки трагедії. Пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років
на кодимщині присвячується”, “голодомор 1932–1933 років. свідчен-
ня очевидців м. котовськ. одеська область”, “голодний хліб. овіді-
опольський район одеської області”. Працівники держархіву одеської
області розміщували свої статті з використанням свідчень очевидців на
сторінках інформаційного бюлетеня “одеські архіви”, в газетах “Чор-
номорський гудок”, “Чорноморські новини”, “думська площа”, “Юг”
тощо. на теренах миколаївської області з використанням свідчень ви-
21голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
йшло близько 60 добірок документів, у тому числі держархівом ми-
колаївської області видано анотований реєстр документів “голодомор
на миколаївщині 1932–1933 рр. спогади, архівні документи”, в яко-
му разом з документами держархіву представлено свідчення жертв та
очевидців трагедії. спогади очевидців, зібрані архівістами Волині, ви-
користані у книзі а. Бондарчука “Знімали у тайзі кіно про хліб”; вони
свідчать про голодомор у Запорізькій області. 23 свідчення колишніх
мешканців різних областей україни, що зараз проживають на території
автономної республіки крим, опубліковані науково-редакційною гру-
пою “реабілітовані історією”.
Значну увагу держархіви областей приділяють оприлюдненню
свідчень трагедії через мережу Інтернет. спеціальну рубрику “до 75-х
роковин голодомору в україні” було започатковано держархівом ми-
колаївської області. у ній розміщено документальні виставки “голо-
домор 1932–1933 рр. на миколаївщині”, “режим чорних дошок на ми-
колаївщині”, “спротив українського населення більшовицькій політиці
колективізації та розкуркулення (1929–1933 рр.)”, подано переліки на-
селених пунктів, постраждалих від голодомору, списки громадян, за-
гиблих у цей період, а також осіб, репресованих за часів голодомору,
анотований реєстр документів про голодомор 1932–1933 рр. (1 391
документ). на окремій виставці в рубриці під назвою “свідчення оче-
видців” оприлюднено свідчення мешканців Жовтневого, новобузького,
доманівського, Братського, Первомайського районів миколаївської об-
ласті. результатом співпраці держархіву Харківської області з дослід-
ним центром медіатехнологій став портал “голодомор 1932–1933 рр.
в Харківській області”, на якому розміщено 331 документ та перелік
на 777 документів про голодомор, виявлених у фондах держархіву об-
ласті. Там же подано 160 спогадів очевидців голодомору з різних міст
і сіл Харківської області, які зібрали працівники згаданого дослідного
центру.
у травні 2008 р. миколаївську та Чернігівську області відвідала гру-
па американських та канадських журналістів з Бі-Бі-сі на чолі з режи-
сером робертом лі, які знімали документальний фільм про голодомор
1932–1933 років в україні. у рамках проекту було відзнято інтерв’ю з
директорами і працівниками держархівів щодо роботи установ та доку-
ментів, які свідчать про події часів голодомору, записи з книг рагсів
про смерть від голоду, документи про вилучення в жителів миколаїв-
щини та Чернігівщини продовольства за невиконання планів хлібозда-
чі, статистичні відомості про експорт зерна через миколаївський порт,
свідчення очевидців. група виїжджала на інтерв’ю до свідків, які меш-
кають зараз у населених пунктах миколаївської і Чернігівської облас-
тей, та записувала їхні свідчення. Прем’єру 95-хвилинної стрічки під
назвою “голодомор: геноцид україни в роках 1932–1933” приурочено
до дня пам’яті жертв голодомору.
|