Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)

Дана стаття присвячена дослідженню проблематики та характеру зацікавленості минувшиною мешканців міста Катеринослава та Катеринославської губернії кінця ХІХ ст., які відобразилися в публікаціях «Екатеринославских губернских ведомостей»....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Аванесян, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Назва видання:	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Теми:	Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27021
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.) / Д. Аванесян // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 585-593. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27021
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-270212011-09-27T12:13:21Z Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.) Аванесян, Д. Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру Дана стаття присвячена дослідженню проблематики та характеру зацікавленості минувшиною мешканців міста Катеринослава та Катеринославської губернії кінця ХІХ ст., які відобразилися в публікаціях «Екатеринославских губернских ведомостей». Статья посвящена исследованию проблематики и характера заинтересованности стариной жителей города Екатеринослава и Екатеринославской губернии конца ХІХ ст., которые отразились в публикациях «Екатеринославских губернских ведомостей». The article is devoted to research of problems and character of the personal interest by old times of habitants of city Katerynoslav and Katerinoslav province of end of the ХІХ c., which was reflected in the publications of «Yekaterinoslavskiye Gubiernskiye Vedomosti». 2009 Article Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.) / Д. Аванесян // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 585-593. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27021 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру
spellingShingle	Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру Аванесян, Д. Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.) Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
description	Дана стаття присвячена дослідженню проблематики та характеру зацікавленості минувшиною мешканців міста Катеринослава та Катеринославської губернії кінця ХІХ ст., які відобразилися в публікаціях «Екатеринославских губернских ведомостей».
format	Article
author	Аванесян, Д.
author_facet	Аванесян, Д.
author_sort	Аванесян, Д.
title	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)
title_short	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)
title_full	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)
title_fullStr	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)
title_full_unstemmed	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)
title_sort	минувшина в уподобаннях населення степової україни (за матеріалами "екатеринославских губернских ведомостей» кін. xix ст.)
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27021
citation_txt	Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.) / Д. Аванесян // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 585-593. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
work_keys_str_mv	AT avanesând minuvšinavupodobannâhnaselennâstepovoíukraínizamateríalamiekaterinoslavskihgubernskihvedomostejkínxixst
first_indexed	2025-07-03T06:44:36Z
last_indexed	2025-07-03T06:44:36Z
_version_	1836607159395155968
fulltext	585 Періодична преса як специфічний вид історичних джерел, поєдну- ючи в собі одночасно документальні та наративні матеріали, охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. Більш динамічно та розгорнуто історичний розвиток тих чи інших регіонів, місцевостей, інституцій, установ, організацій – показують газети. Важливе місце серед них на- лежить «губернским ведомостям» – газетам офіційного спрямування, що будучи засновані ще в 30-х рр. ХІХ ст., започаткували таким чином місцеву газетну періодику1. на території України «губернские ведомос- ти» існували в Волинській, Катеринославській, Київській, Подільській, Полтавській, Таврійській, Харківській, Херсонській та Чернігівській губерніях. Перший номер «Екатеринославских губернских ведомостей» (далі «ЕгВ») вийшов 7 січня 1838 р. [6, с.220]. Проіснувавши досить тривалий період (1838–1918 рр.), «ЕгВ» еволюціонували від газети- «дублера» публікацій центральної преси («Санкт-Петербургские ведо- мости», «Московские ведомости» «Правительственный вестник» та ін.), до видання, що відповідало рівню розвитку тогочасної журналістики, з цікавою програмою, матеріалами, що відображали історичний та сучасний стан розвитку Катеринославської губернії ХІХ ст. Розгляда- 1 «губернские ведомости», в тому числі і «ЕгВ», привертали увагу багатьох дослідників. Серед них особливо цікаві роботи Л. Бурмистрової [1, с.54-60; 2, с.52-69; 3, с.125-144; 4, с.61-64; 5], г. Дейча [10], В. Бобкова [23] та а. непомнящого [22, c.197-201; 23], в яких розглянуто питання створення, функціонування та використання матеріалів «губернских ведомостей» в дослідженні соціального, економічного, культурного, полі- тичного життя губерній та окремих регіонів Російської імперії ХVІІІ – початку ХХ ст., розкриваються інформативні можливості цих джерел. Джульєтта АВАНЕСЯН (Запоріжжя, Україна) Минувшина в уподобаннях населення Степової України кінця XIX ст. (за матеріалами «Екатеринославских губернских ведомостей») 586 ючи розвиток самої газети, можна виокремити три етапи, що якісно відрізнялися програмою публікацій. Перший етап охоплює 1838–1888 рр. Його характерними ознаками були поділ видання на офіційну та неофіційну частини, суттєва обмеженість тематики публікацій та обсягу матеріалів неофіційної частини, а також нечисленність корес- пондентського штату. Другий етап розвитку часопису – з 1888 р. до початку ХХ ст. – ознаменувався переглядом цілей видання, відповідно до яких відбулось збільшення кореспондентського складу та реогра- нізації в структурі «ЕгВ», що відтепер друкували неофіційну частину окремим «зошитом», наповненим цікавими місцевими матеріалами на кшталт приватних газет. Третій період – початок ХХ ст. – 1918 р. – це повернення до початкової структури часопису, скорочення неофіційної частини до друку приватних оголошень та стану рахунків акціонерних компаній та товариств. В цій статті ми розглянемо, як «Екатеринославские губернские ведомости» на початку другого періоду свого існування відображали проблематику та характер зацікавленості минувшиною мешканців міста Катеринослава та губернії в кінці ХІХ ст. «ЕгВ», на відміну від приватних видань, як і решта «губернских ведомостей», не мали можливості утримувати власний штат співро- бітників. Зазвичай кореспондентами газети були чиновники, вчителі, громадські діячі, пересічні мешканці Катеринославщини. З 1888 р. в кожному номері газета вміщувала запрошення надсилати свої спосте- реження та роздуми на адресу редакції з зазначенням точного адреса- та – редактора Ф. Преображенського [16, с.1]. Так «ведомости» співп- рацювали з населенням Катеринославщини. Читацька аудиторія «ЕгВ» мала можливість впливати на структуру часопису, а саме на рубрики. губернатор Катеринославської губернії князь Долгоруков, починаючи з 1884 р., постійно клопотав про зміну статусу «ЕгВ», розробив та представив нову програму неофіційної частини видання [25, л.11-13], яку однак не одразу затвердили. Лише в 1888 р. головне Управління по справам друку та Міністерство внутрішніх справ дозволили розширити неофіційну частину, поставивши завдання, щоб офіційне видання не по- ступалося приватним змістовністю та оперативністю. Для цього намага- лися створити сприятливі умови: залучити ширше коло кореспондентів, забезпечити ефективні методи швидкої передачі інформації. І перша з цих умов реалізовувалась в основному за рахунок власне читацької аудиторії видання. Таким чином, «губернские ведомости» вирішували одразу декілька завдань: розширення штату співробітників, поповне- наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 587 ння джерел інформації, підтримка діалогу редакції з читачами, і, як результат, підвищення інтересу місцевих читачів до «ЕгВ». Прикладом співпраці редакції видання з читачами стала публікація в №3 неофіцій- ної частини «ЕгВ» за 1888 р. статті пересічного мешканця губернії, в якій він звернувся до редакції з проханням друкувати в «губернских ведомостях» статті про засідання міських дум та управ, волосних зборів та їх рішення, затвердження місцевих бюджетів, інформацію про вибори сільських посадових осіб, відомості про діяльність сільських шкіл та лікарень, – словом, інформувати своїх читачів про все, що стосується сільського та міського життя різних повітів Катеринославської губер- нії. При цьому автор статті зауважив, що такі публікації допомагали б вивченню свого рідного краю, його суспільного життя та потреб, що сприяло б їх своєчасному задовольнянню [11, с.3]. І вже з наступного номеру «ЕгВ» почали друкувати такі матеріали, запровадивши рубрику «Думские заседания». Саме з 1888 р. співпраця редакції «ЕгВ» з місцевим населенням стала регулярною та невід’ємною частиною розвитку самого видання. Так, задумавши введення нових історичних рубрик, редактор видання Ф. Преображенський дбав не лише про їхню актуальність (а вони і справді відповідали зацікавленості місцевого населення), але й про залучення до роботи над ними мешканців губернії, сприяючи популя- ризації газети. Місцева інтелігенція: вчені, вчителі, лікарі, громадські діячі та чиновництво брали участь у створенні рубрик, які б відповіда- ли професійній діяльності та інтересам. Мешканці губернії надсилали для публікації різноманітні спостереження та кореспонденції з повітів Катеринославщини. Так, наприклад, завдяки участі в газеті місцевих вчених Д. Явор- ницького та Я. новицького, в «ЕгВ» з’явилися публікації «из церков- ной летописи», «из недавнего прошлого», «К истории Запорожья», «Материалы для истории колонизации новороссийского края», «из истории народных преданий, поверий и рассказов», «Песни казацкого века» та багато інших матеріалів. За етнографічними розвідками редак- ція зверталась до сільських вчителів, які могли зібрати та записати від старожилів легенди про минуле, вірування, заклинання, обрядові пісні, повір’я [20, с.2]. В результаті співпраці з місцевим архітектором І. Шма- ковим на сторінках видання публікувалися матеріали про становлення архітектурного вигляду сучасного Катеринославу [28, с.1; 29, с.1]. Дру- кувалися статті директора катеринославської гімназії (який виконував обов’язки цензора «ЕгВ») Д. грахова, присвячені історії та сучасному Джульетта аВанЕСЯн. Минувшина в уподобаннях населення ... 588 стану очолюваного ним навчального закладу [8, с.3; 9, с.4]. Сфера освіти стала однією з актуальних в культурному житті Катеринославщини за- вдяки реформі 1864 р. та діяльності земств, що мали неабиякий вплив на її розвиток (повсюдне відкриття значної кількості земських шкіл, затвердження нових програм для сільських шкіл, покращення умов та додаткове фінансування тощо). Співпраця з місцевими лікарями М. Ва- куловським, В. Скрильниковим, голубовським та іншими забезпечувала висвітлення на сторінках «ЕгВ» цікавих матеріалів з медицини [26, с.4]. а лікар В. Скрильников навіть надав для публікації в неофіційній частині листування свого батька, адвоката І. Скрильникова, про історію Катеринослава. Редакція запевняла, що ці матеріали будуть цікаві всім читачам, оскільки вони охоплювали майже все XVIII ст. і містили ма- ленькі історії про те, як ще юний Катеринослав здобував свій перший капітал і де той подівся [12–15, с.2–3]. Рубрика «Корреспонденции из поветов Екатеринославской гу- бернии» наповнювалась матеріалами від мешканців кожного з повітів губернії. Вони «постачали» найрізноманітнішу інформацію для ви- дання, замітки, нариси та есе, що зазвичай підписувались як-то «Теа- трал», «Обиватель», «глядач», «Приїжджий». І тут не обходилося без екскурсів в історичне минуле тих питань, яких торкались автори, що сприяло неабиякому успіху в читачів. Ще одним способом співпраці стало звичайне для сучасної періодичної преси явище – «листи до ре- дакції», що іноді порушували серйозні питання суспільного характеру. Крім того, редакція при нагоді зверталась до населення з проханням написати статті, присвячені подіям з історії губернії або певним осо- бам – видатним діячам Катеринославщини. Так, в №17 неофіційної частини «ЕгВ» за 1888 р. подано відомості про те, що невеличкий гурток любителів рідної літератури збирався відслужити панахиду за видатним катеринославським белетристом, автором «губернского карнавала» та «Откупного дела» В. Єлагіним в 25-ту річницю від дня його смерті, і редакція «ЕгВ» просить написати статтю, присвячену цьому літератору та громадському діячу [21, с.2], який свого часу був членом клубу “Пиквиков”, що об’єднував представників прогресивної частини дворянської і різночинської інтелігенції краю, які виступали з позицій гуманізму та християнської моралі, піддаючи критиці місцеву бюрократію, чиновництво та кріпосництво [19, с.4-5]. Зацікавленість населення Катеринославщини минувшиною тісно пов’язана з історичною ситуацією в регіоні другої половини ХІХ ст. та рівнем розвитку тогочасної історичної науки. на сторінках видання наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 589 лише за 1888 р. надруковано 100 публікацій з історії краю, що складає 36,2% від загальної кількості статей, вміщених в неофіційній частині «ЕгВ» за цей рік (до уваги беруться лише статті та рівноцінні їм публі- кації (276). Цей доволі високий відсоток свідчить про значний інтерес населення краю до власного історичного поступу, що є характерним для суспільства другої половини ХІХ ст., коли археологічні розшуки, збирання старожитностей та етнографічна діяльність в краї стали ви- значальними напрямками роботи для істориків. В ХІХ ст. з’являються перші історико-етнографічні, географічні та археологічні товариства, діяльність яких зумовила відкриття перших музеїв, в тому числі і на території Катеринославської губернії. «ЕгВ» публікували матеріали з історії краю, намагаючись задовольнити зростаючий інтерес місцевого населення до подібної інформації. Статті з історії, що друкували «ЕгВ», можна згрупувати за тема- тичним принципом: 1) матеріали з загальної історії та археології краю (історія міста Катеринослава, Катеринославської губернії, запорізького козацтва, археологічні розвідки (28 публікацій); 2) з історії культури краю (включаючи матеріали з історії вірувань, обрядовості, легенд та повір’їв регіону – 19 публікацій, освіти – 13, релігії – 12, музеїв, живо- пису, архітектури та літератури – 6, медицини – 2); 3) з історії еконо- мічного розвитку регіону (9 публікацій); 4) з історії суспільного життя краю (9 публікацій); 5) статті про видатних діячів Катеринославщини (2 публікації). З розглянутих матеріалів найбільша кількість припадає на історію запорізького козацтва, військову та політичну діяльність, побут та духовний світ козаків. В народній пам’яті ще залишалися ті недалекі часи, коли запорізьке козацтво брало участь у військових походах, за- хищало території південної України від турків. Традиції усної історії передавали та зберігали легенди та пісні про козацьку епоху, про зна- мениті битви, тому не дивно, що дана тематика стала однією з найбільш цікавих для провінційного катеринославського читача. Підвищенню інтересу до неї сприяли також роботи з виявлення та залучення до наукового обігу нових писемних та речових джерел з історії козацтва, знайдені історико-етнографічними та археологічними розвідками, які проводились історико-краєзнавчими, географічними та археологічними товариствами, що діяли в другій половині ХІХ ст., та дослідницька діяльність істориків краю Д. Яворницького та Я. новицького, які активно публікували свої праці на сторінках «ЕгВ». Інші матеріали з історії, які стосувалися безпосередньо міста Катеринослава та губернії Джульетта аВанЕСЯн. Минувшина в уподобаннях населення ... 590 в цілому, не мали такого попиту катеринославської громади, а статті, що публікували «ЕгВ», скоріше відповідали меті газети зібрати для майбутніх дослідників краю всі бібліографічні матеріали про нього, як зазначалось в самому виданні. Інтерес населення Катеринославщини до історії освіти в регіоні був викликаний реформуванням даної сфери та активною позицією земств та громадських діячів краю стосовно даного питання, а зацікавленість історією духовного життя краю тісно пов’язана зі святкуванням ви- значної дати 900-ліття хрещення Русі. Особливий інтерес становлять дослідження Я. новицького в рубриці «из церковной летописи», де він публікував джерела з історії церкви, знайдені ним в архіві Покровського собору в Олександрівську. Редакція, започатковуючи цю рубрику, мала на меті представити читачам публікації з історії Катеринославської духовної семінарії, духовної консисторії та архієрейського дому [17, с.3]. Реформи другої половини ХІХ ст. призвели до суттєвого пожвав- лення економічного життя Катеринославщини в 1870–1880-х рр. та втягнення регіону в промисловий “бум”, каталізатором якого стали відкриття на Криворіжжі високоякісних залізних руд, величезних родо- вищ вугілля – на Донбасі та введення в експлуатацію Катерининської (Лозово-Севастопольської), Харківсько-Миколаївської та Курсько- Харківсько-азовської залізниць [27, с.61-251]. В наслідок цього за декілька років Придніпров’я перетворилося на основний вугільно- металургійний регіон Російської імперії, провідний центр базових га- лузей важкої промисловості – гірничої, металургійної, машинобудівної, паливної та хімічної, чому також сприяли налагоджені транспортні ван- тажні перевезення Дніпром. Іншим результатом реформ 1860 – 1870-х рр. стала поступова руйнація натурального господарства та перехід господарської діяльності краю до капіталістичного підприємництва. Всі ці перетворення активізували суспільне життя Катеринославщини, що знайшло вияв у розвитку установ земського і міського самоврядування, громадської активності [7, с.342-344]. За цих умов увага жителів губернії зосереджується на історичному розвитку економічної та соціальної сфер регіону. Потребу населення в такого роду інформації намагалися задовольнити «ЕгВ», але це їм не завжди вдавалося через специфіку самого видання. Значення і харак- тер «губернских ведомостей» чітко визначались законом, а за самими виданнями відбувалось постійне спостереження: крім загального і обов’язкового цензурування неофіційної частини, «губернские ведомос- ти» підлягали перевіркам з боку головного управління зі справ друку наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 591 та Міністерства внутрішніх справ, які мали не допускати до публікації в цих місцевих офіційних органах «неудобных статей» [24, л.21а]. Проблематика та характер зацікавленості населення Катеринос- лавщини минувшиною в більшості випадків визначались тими іс- торичними умовами, які формувалися в регіоні та по всій Російській імперії, в меншій мірі – розвитком наук, літератури та мистецтва. При цьому публікації «ЕгВ» охоплюють значний обсяг матеріалів з історії політичного, економічного, соціального та культурного життя Катери- нославщини XVIII – початку ХIХ ст. і, маючи вагомий інформаційний потенціал, можуть бути включені до основної джерельної бази з ви- вчення широкого кола питань. Джерела та література 1. Бурмистрова Л.П. «губернские ведомости» как исторический ис- точник для изучения культурной жизни российской провинции конца 50-х – начала 60-х годов ХIХ века // Сборник аспирантских работ. гуманитарные науки. – Казань: издательство Казанского университета, 1966. 2. Бурмистрова Л.П. «губернские ведомости» как исторический источник для изучения материального положения разночинцев в эпоху падения крепостного права // Сборник аспирантских работ (1964). история и право. – Казань: издательство Казанского университета, 1965. 3. Бурмистрова Л.П. использование «губернских ведомостей» на страницах «Современника» и «Колокола» в эпоху падения крепостного права // Очерки истории народов Поволжья и Приуралья. Вып.1. – Казань: издательство Казанского университета, 1967. 4. Бурмистрова Л.П. Крестьянский вопрос в губернских ведомостях (1858-1860 гг.) // Вопросы истории, филологии и педагогики. Вып.2. – Ка- зань: издательство Казанского университета, 1967. 5. Бурмистрова Л.П. Провинциальная газета в эпоху русских про- светителей («губернские ведомости» Поволжья и Урала 1840 – 1850 гг.). – Казань: издательство Казанского университета, 1985. – 139 с. 6. Владимиров М. Первое столетие г. Екатеринослава (Материалы для исторического очерка). – Екатеринослав, 1887. 7. Герасименко Г.А. Земское самоуправление в России. – М.: наука, 1990. – 425 с. 8. Грахов Д. Краткое историко-статистическое обозрение Екатеринос- лавской гимназии // ЕгВ. – 1888. – №6. 9. Грахов Д. Статистико-географическое описание Екатеринославской губернии // ЕгВ. – 1888. – № 6. Джульетта аВанЕСЯн. Минувшина в уподобаннях населення ... 592 10. Дейч Г.М. губернские ведомости как исторический источник // ВиД, т. ІХ. – Л.: наука, 1978. – С.236-253. 11. Думские заседания // ЕгВ. – 1888. – №3. 12. Егоров А. из бумаг и.М. Скрыльникова // ЕгВ. – 1888. – №21. 13. Егоров А. из бумаг и.М. Скрыльникова // ЕгВ. – 1888. – №23. 14. Егоров А. из бумаг и.М. Скрыльникова // ЕгВ. – 1888. – №30. 15. Егоров А. из бумаг и.М. Скрыльникова // ЕгВ. – 1888. – №36. 16. ЕгВ. – 1888. – №1. 17. из церковной летописи // ЕгВ. – 1888. – №21. 18. Карагодин А.И. история Запорожского края (1770-1917). – Запо- рожье: Липс, 2001. – 285 с. 19. Катеринославщина [WWW document]. / URL http://www.dnipropet- rovsk.iatp.org.ua/htlm. – 2007. – 13 травня. 20. Местная хроника // ЕгВ. – 1888. – №3. 21. Местная хроника // ЕгВ. – 1888. – №17. 22. Непомнящий А. газета «Таврические губернские ведомости» як джерело історичного краєзнавства Криму // Спеціальні галузі історичної науки: Збірник на пошану Марка Якомовича Варшавчика. – К., 1999. 23. Непомнящий А., Бобков В. Вивчення російськомовної дорадянської періодичної преси Таврійської губернії у сучасному кримознавстві // Укра- їнська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. дев’ятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 28-29 жовт. 2005 р. – Львів, 2005. – С. 207-212. 24. Російський державний історичний архів (РДІа). – Ф.776. – Оп.3. – Спр. 372. О наблюдении за губернскими ведомостями. 25. РДІа. – Ф.776. – Оп.4. – Спр.310. Дело по изданию Екатеринос- лавских губернских ведомостей. 26. Скрыльников В. К вопросу о древности применения глины в ме- дицине и технике // ЕгВ. – 1888. – №86. 27. Соловьева А.М. Железнодорожный транспорт России во второй поло вине ХІХ в. – М.: наука, 1975. – 460 с. 28. Шмаков И. Черепичные крыши // ЕгВ. – 1888. – №39. 29. Шмаков И. Черепичные крыши // ЕгВ. – 1888. – №40. Джульєтта аванесян (Запоріжжя, Україна) Минувшина в упо‑ добаннях населення Степової України кін. XIX ст. (за матеріалами «Екатеринославских губернских ведомостей») Дана стаття присвячена дослідженню проблематики та характеру зацікавленості минувшиною мешканців міста Катеринослава та Катери- нославської губернії кінця ХІХ ст., які відобразилися в публікаціях «Ека- теринославских губернских ведомостей». наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 593 Ключові слова: Катеринославщина, місцева інтелігенція, преса, іс- торичні рубрики Джульетта аванесян (Запорожье, Украина) Старина в предпо‑ чтениях населения Степной Украины кон. XIX ст. (по материалам «Екатеринославских губернских ведомостей») Статья посвящена исследованию проблематики и характера заинтере- сованности стариной жителей города Екатеринослава и Екатеринославской губернии конца ХІХ ст., которые отразились в публикациях «Екатеринос- лавских губернских ведомостей». Ключевые слова: Екатеринославщина, местная интеллигенция, прес- са, исторические рубрики Dzhulietta Avanesian (Zaporozhzhia, Ukraine) Old times are in the preferences of population of Steppe Ukraine, XIX c. (on materials of «Yekaterinoslavskiye Gubiernskiye Vedomosti») The article is devoted to research of problems and character of the personal interest by old times of habitants of city Katerynoslav and Katerinoslav province of end of the ХІХ c., which was reflected in the publications of «Yekaterinoslavskiye Gubiernskiye Vedomosti». Key words: Katerynoslavshchyna, local intelligentsia, press, historical headings Джульетта аВанЕСЯн. Минувшина в уподобаннях населення ...

Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами "Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)

Репозитарії

Схожі ресурси