До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки

На основі аналізу умов та факторів радіаційної обстановки, в яким можуть діяти підрозділи радіаційної розвідки з складу загонів ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф та будуть застосовуватись прилади радіаційної розвідки, обґрунтовані вимоги до перспективної моделі приладу р...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Туровський, О.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України 2009
Schriftenreihe:	Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27081
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки / О.Л. Туровський // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2009. — Вип. 53. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27081
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-270812011-09-28T12:44:41Z До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки Туровський, О.Л. На основі аналізу умов та факторів радіаційної обстановки, в яким можуть діяти підрозділи радіаційної розвідки з складу загонів ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф та будуть застосовуватись прилади радіаційної розвідки, обґрунтовані вимоги до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки. 2009 Article До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки / О.Л. Туровський // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2009. — Вип. 53. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0067 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27081 623.364.4 uk Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	На основі аналізу умов та факторів радіаційної обстановки, в яким можуть діяти підрозділи радіаційної розвідки з складу загонів ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф та будуть застосовуватись прилади радіаційної розвідки, обґрунтовані вимоги до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки.
format	Article
author	Туровський, О.Л.
spellingShingle	Туровський, О.Л. До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України
author_facet	Туровський, О.Л.
author_sort	Туровський, О.Л.
title	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки
title_short	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки
title_full	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки
title_fullStr	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки
title_full_unstemmed	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки
title_sort	до питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки
publisher	Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27081
citation_txt	До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки / О.Л. Туровський // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2009. — Вип. 53. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України
work_keys_str_mv	AT turovsʹkijol dopitannâobgruntuvannâvimogdoperspektivnoímodelípriladuradíacíjnoírozvídki
first_indexed	2025-07-02T22:19:56Z
last_indexed	2025-07-02T22:19:56Z
_version_	1836575408725688320
fulltext	УДК 623.364.4 Туровський О.Л., полковник, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри оперативного та бойового забезпечення Національної академії оборони України, м. Київ. ДО ПИТАННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИМОГ ДО ПЕРСПЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ ПРИЛАДУ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ На основі аналізу умов та факторів радіаційної обстановки, в яким можуть діяти підрозділи радіаційної розвідки з складу загонів ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф та будуть застосовуватись прилади радіаційної розвідки, обґрунтовані вимоги до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки. радіаційна обстановка, прилади радіаційної розвідки, атомні енергетичні установки, зброя зі збідненим ураном Одним з основних завдань розвитку, що висуваються президентом України до Збройних Сил та інших військових формувань нашої держав є забезпечення їх сучасними зразками озброєння і військової техніки, які в змозі підвищити ефективність застосування безпосередньо військових з'єднань та частин в різних ситуаціях та складних умовах обстановки. Необхідно відмітити, що Україна відноситься до держав, які мають потужний потенціал ядерної енергетики і хімічної промисловості. Тобто на території України в даний час розміщено велику кількість об’єктів що використовують та зберігають великі запаси сильнодіючих отруйних речовин та ядерної енергетики, та використовують радіоактивні матеріали для отримання електроенергії. Гіпотетичне руйнування таких об’єктів по різним причинам може створити умови, які за масштабами можуть бути порівняні з умовами застосування зброї масового ураження та будуть потребувати швидкої та ефективної ліквідації їх наслідків силами військової організації держави. А саме підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ. Вказані підрозділи передбачається об’єднувати в зведена загони ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф. Актуальним питанням також є залучення вказаних підрозділів до надання фахової допомоги іншим державам, особливо при проведені миротворчих операцій, о яких неодноразово залучались підрозділи різних відомств України[1, 2]. Виконання покладених на загони ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф завдань потребує бойового забезпечення їх дій, в межах якого здійснюються і заходи РХБ захисту. Необхідною умовою прийняття командиром та штабом загону рішення на здійснення заходів РХБ захисту з метою максимального зниження втрат в підрозділах при діях в умовах радіаційного зараження є якість інформації про його характеристики. Безпосередньо забезпечення командира та штабу даними про радіаційне зараження досягається через виконання таких заходів, як радіаційна розвідка та радіаційний контроль. При виконанні вказаних заходів по суті виявляється та оцінюється один і той же фактор – радіаційна небезпека, кількісними показниками якої є доза та потужність дози радіоактивного опромінення. Своєчасність, достовірність та повнота інформації про радіаційну небезпеку залежить від багатьох факторів та умов, однією з яких є характеристики джерела, що створює радіаційну небезпеку. Аналіз умов та факторів обстановки, які можуть формуватись в ході ліквідації наслідків РХБ зараження чи миротворчих операцій дозволяє визначити наступні джерела виникнення радіаційної небезпеки, а саме - наслідки гіпотетичного застосування ядерної зброї; наслідки руйнувань радіаційно небезпечних об’єктів (РНО) [1, 2]. Характер ведення локальних війн і збройних конфліктів останніх десятиріч показав, що до нових факторів впливу на особовий склад і навколишнє природне середовище слід віднести і наслідки застосування боєприпасів зі збідненим ураном, яке здійснювалось в районах розгортання з'єднань та частин [2,3, 4]. Враховуючи низку міжнародних договорів про принципи і умови застосування зброї масового ураження, виходячи з загальних принципів ведення операцій військами, а також враховуючи технічні можливості підрозділів радіаційної розвідки, основними джерелами радіаційної небезпеки, розвідка яких є проблемним питанням при виконанні завдань загоном ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф, будуть наслідки руйнувань радіаційно небезпечних об’єктів та наслідки застосування зброї зі збідненим ураном. Найбільш потужним радіаційно небезпечним об’єктом, наслідки руйнування якого можуть розповсюджуватись на великі площі та створювати радіаційне зараження в окремому регіоні є атомні енергетичні установки атомних електричних станцій. При руйнуванні атомної енергетичної установки радіоактивне зараження приземного шару атмосфери та радіоактивне зараження підстилаючої поверхні в зонах розповсюдження хмари аварійного викиду та супутнього струменя радіоактивних речовин через особливості механізму збіднення хмари та струменя має суттєву різницю в складі радіоактивних речовин, і через це різні енергетичні характеристики випромінювання. Значення середньої енергії  - випромінювання для різних груп радіонуклідів, що входять в суміш аварійного викиду одного із поширених типів АЕУ наведені в табл. 1 [2]. Таблиця 1 Значення середньої енергії  - випромінювання для різних груп радіонуклідів, що входять в суміш аварійного викиду АЕУ Джерело радіаційної небезпеки Середня енергія  - випромінювання , МеВ Перший радіаційний фактор (газо-аерозольна суміш радіонуклідів) 0.364 Другий радіаційний фактор (довгострокове зараження місцевості) 0.605 (до 45 діб) 0.645 (більше 45 діб) Вимір потужності  - випромінювання дозиметричними приладами пов’язаний з характеристиками ланки “чутливий елемент - електронний тракт” по рахунку швидкості виникнення електричних імпульсів, що створюються в чутливому елементі під дією  - квантів. Для усунення залежності вимірів від енергії  - квантів електронний тракт прийому сигналу дозиметричного приладу регулюється таким чином, щоб його вольт-амперна характеристика забезпечувала рівну швидкість вимірів електричних імпульсів, що створюються з ймовірністю не нижче 0.95 100 відсотками  - квантів, які мають визначену енергію (“хід з жорсткістю”). Виміри  - квантів з нижчими від вказаного значення енергіями пов’язані з великими відносними похибками виміру, значення яких для деяких дозиметричних приладів подані в табл.2 [4, 6]. Таблиця 2 Похибка спектральної чутливості військових дозиметричних приладів Значення енергії гамма випромінювання, МеВ Тип дозиметричного приладу 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 ДП-3В 0.37 0.42 0.39 0.27 0.16 0.1 0.07 0.045 ДП-5 (Б)В 0.28 0.32 0.11 0.04 0.035 0.032 0.030 0.028 Аналіз даних, поданих в табл.2, показує, що застосування вказаних та інших дозиметричних приладів для дозиметрії наслідків руйнувань АЕУ пов’язане з великими значеннями похибок, які мають тенденцію до збільшення при вимірах моноенергетичного випромінювання. Тобто застосування вказаних приладів для радіаційної розвідки територій де розповсюджуються наслідки руйнувань атомної енергетичної установки буде малоефективним. Таким чином, однією з основною вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки є забезпечення вимірювання його чутливим елементом  - випромінювання з енергіями  - квантів , вказаними в табл.1. Факти застосування зброї зі "збідненим ураном" отримали широкий резонанс після подій, що відбулися в Європі у 1988 році та під час проведення операцій НАТО на Балканах, а також після повідомлень про смерті військовослужбовців, що проходили там службу. Що стосується операції в Іраку, то з розсекречених американських документів випливає, що війська США використали 944 000 уранових боєприпасів у війні з Іраком у 1991 році, 31 000 - у Косово в 1999 році, 10 000 - у Боснії в 1994 - 1995 роках [1, 2, 3]. Радіаційна розвідка районів застосування зброї зі збідненим ураном безпосередньо пов’язана з рядом проблем дозиметрії урану-238, до яких відноситься, по-перше, вид його радіаційного розпаду (98 відсотків енергії перепадає на  - розпад з енергією  - частинок близько 4.2 МеВ, 2 відсотки енергії - на  - кванти ), по-друге, низька енергія  - квантів, що випромінюють продукти його розпаду (до 200 КеВ) [6, 8]. Одним зі шляхів фіксування факту зараження території залишками зброї зі збідненим ураном та визначення його характеристик є дозиметрія території по  - випромінюванню, що випромінюють дочірні продукти розпаду урану- 238 . Уран є вихідним елементом ураново-радієвого ланцюга розпаду, а найбільш активним  - випромінювачем є його дочірній продукт радій-226, що випромінює  - кванти з енергією 0.2 МеВ [8]. Вирішення питання дозиметрії району застосування зброї зі збідненим ураном по радію-226 військовими дозиметричними приладами пов’язане, по-перше, з можливостями приладів по виміру нижнього кордону  - випромінювання, по-друге, з можливостями виміру  - квантів з енергією 0.2 МеВ. Нижній кордон виміру  - випромінювання пов’язаний з мінімальною щільність зараження поверхні радіоактивними речовинами [7, 8]. Поряд з дозиметрією всієї зараженої залишками збідненого урану території деякий інтерес представляє і встановлення самого факту такого зараження шляхом фіксування радіоактивного зараження від уламків уранового стержня, які після застосування можуть знаходитись на місцевості навкруги цілі. В цьому випадку уламок серцевини боєприпасу представляє собою точковий  - випромінювач. [4]. Виходячи з того, що дозиметричні прилади створювались для вимірів характеристик радіоактивного випромінювання як наслідку застосування ядерної зброї, енергія  - випромінювання якого має значення від 0.7 МеВ, характеристика чутливості вказаних приладів досягає 100 відсотків вимірів  - квантів саме в діапазоні від вказаної енергії і вище (рис.1) [4, 6]. При вимірах  - випромінювання з меншими значеннями енергії характеристика чутливості приладу значно зменшується і при вимірах  - квантів з енергією 0.2 МеВ може досягати 35-40 відсотків [6, 7]. Тобто, реальні значення  - фону будуть вимірюватись з похибкою в 1.5-3 рази в бік зменшення показників. Отримані за допомогою розрахунків мінімальні рівні потужності  - випромінювання, які можуть виміряти військові дозиметричні прилади, мінімальні щільності зараження поверхні продуктами розпаду, що від- повідають цим рівням, та мінімальні розміри частинок урану-238, присуд- ність яких на поверхні можливо зафіксувати по  - випромінюванню радію- 226 за допомогою військових дозиметричних приладів подані в табл. 3. [2]. Таблиця 3 Можливості військових дозиметричних приладів по дозиметрії урану-238 Тип приладу Мінімальний рівень виміру  - випромінювання Щільність зараження поверхні продуктами розпаду заряду Мінімальні розміри частинок урану-238 ДП-3В 0.1 Р/год 0.3 мкк’юрі/см2 2.5 – 3.мм. ДП- 5Б(В) 0.05 мР/год 0.015 мкк’юрі/см2 2.3 – 2.8.мм. ІМД-31 0.1 Р/год 0.015 мкк’юрі/см2 150 - 200 мкм Аналіз даних, наведених в табл. 3, дозволяє зробити висновок про те, що технічні можливості прийнятих на озброєння приладів радіаційної розвідки в змозі забезпечити тільки радіаційне обстеження цілей, які ймовірно вражені боєприпасами зі збідненим ураном. Таким чином, з метою посилення можливостей підрозділів РХБ розвідки по виконанню повного обсягу завдань радіаційної розвідки в районах застосування зброї зі збідненим ураном та в районах впливу наслідків руйнування радіаційно небезпечного об’єкта потрібно забезпечити вказані підрозділи необхідними дозиметричними приладами. В якості таких приладів можливе використання в якості чутливих елементів в перспективних моделях дозиметричних приладів сцинтиляційних датчиків, які в змозі безпосередньо визначити  - випромінювання, або проведення модернізації наявних дозиметричних приладів. Модернізацію приладів радіаційної розвідки необхідно проводити в напрямку забезпечення можливості як безпосереднього фіксування приладами  - випромінювання, так і по відношенню до електронних трактів прийому сигналу вказаних приладів в напрямку підвищення чутливості до  - випромінювання низьких енергій. Найбільш доцільним напрямком модернізації дозиметричних приладів є технічне забезпечення можливості пропускати всередину чутливого елемента  - частинки [4]. В свою чергу, характеристики електронного тракту прийому сигналів модернізованих чи перспективних приладів повинні забезпечувати виміри  - випромінювання з енергією від 0.2 до 1.0 МеВ з визначеною ефективністю. Що забезпечить можливість по їх використанню як в умовах, створених при руйнування атомної енергетичної установки, так і в районах, що зазнали впливу наслідків застосування зброї зі збідненим ураном. Подані результати можуть бути використані при обґрунтуванні напрямків посилення можливостей підрозділів РХБ розвідки по виконанню завдань в різних умовах обстановки, а саме при визначенні напрямків модернізації наявних приладів радіаційної розвідки чи при обґрунтуванні вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки. 1. Туровський О.Л. Екологічні аспекти застосування боєприпасів зі збідненим ураном у збройних конфліктах останніх десятиріч та проблеми його дозиметрії: // Тр. конф “Актуальні проблеми військової екології”. –К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2004. С. 36-39. 2. Туровський О.Л. Використання військових дозиметричних приладів для радіаційної розвідки територій забруднених збідненим ураном: // Збірник наукових праць – Київ: ННДЦ ОТ і ВБ України. – 2005. – Вип. 3(28). С. 108-116. 3. Растопшин М.В. Использование обеднённого урана в неядерных боеприпасах. // Техника и вооружение, №3, 2001. С.15 – 17. 4. Меркин С.А., Ванштейн Н.Б., Рожков Г.А Основы дозиметрии и войсковые дозиметрические приборы. –М.: Военное издательство, 1976. -356 с. 5. Прикладная дозиметрия. –М.:Государственное издательство литературы в области атомной науки и техники, 1962. -247 с. 6. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерения. – М.:Энергоатомиздат, 1986. -223 с. 7. Левин В.Е., Хамъянов Л.П. Измерения ядерных излучений. – М.:Атомиздат, 1969.-243 с. 8. Ремми С. Курс неорганической химии. –М.: Мир, 1974. -774 с.

До питання обґрунтування вимог до перспективної моделі приладу радіаційної розвідки

Institution

Ähnliche Einträge