Фінансова криза: метасистемний підхід
У статті проаналізовано три підходи щодо оцінення наслідків сучасної світової економічної кризи: фінансовий, економічний і соціально-гуманітарний. Віддаючи перевагу останньому, автор послідовно доводить залежність фінансової та економічної систем від культурних традицій, моральних установок корінног...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27256 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фінансова криза: метасистемний підхід / І. Бистряков // Вісн. НАН України. — 2010. — № 5. — С. 3-6. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27256 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-272562011-09-29T12:16:11Z Фінансова криза: метасистемний підхід Бистряков, І. Актуально У статті проаналізовано три підходи щодо оцінення наслідків сучасної світової економічної кризи: фінансовий, економічний і соціально-гуманітарний. Віддаючи перевагу останньому, автор послідовно доводить залежність фінансової та економічної систем від культурних традицій, моральних установок корінного населення будь-якої держави, несумісність бізнесової поведінки великих корпорацій із традиційним світоглядом, що не встигає еволюціонувати одночасно з високими технологіями. Комбінація онтологічного, феноменологічного і гносеологічного підходів забезпечить багатовимірний метасистемний погляд на проблему кризи і дасть можливість реалістично оцінити її причини, сучасний стан, а також виробити адекватні заходи її подолання. Саме від правильного визначення причин нинішньої глобальної кризи залежатиме формування оптимальної економічної парадигми, що врахує реалії просторової нерівномірності розвитку економіки, не руйнуючи специфіку еволюції окремих этносоціальних утворень. The article provides analysis of three approaches regarding assessment of the current world economic crisis consequences: financial, economical, social and humanitarian. Giving preference for the latter an author consistently proves the dependence of financial and economical systems upon cultural traditions, moral directions of native inhabitants of any state, incompatibility of business policy of big corporations with traditional convictions that do not evolve together with high technologies. Combination of ontological, phenomenological and gnoseological approaches will ensure multivariable metasystemic opinion about the crisis problem and give a chance for realistic assessment of the reason, current state as well as work out the adequate actions for its overcoming. Correct definition of the current global crisis reasons will affect formation of optimum economic paradigm that will take into account the reality of spatial irregularity of the economy development causing no damage to the peculia rity of evolution of some ethnosocial formations. 2010 Article Фінансова криза: метасистемний підхід / І. Бистряков // Вісн. НАН України. — 2010. — № 5. — С. 3-6. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27256 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Актуально Актуально |
| spellingShingle |
Актуально Актуально Бистряков, І. Фінансова криза: метасистемний підхід Вісник НАН України |
| description |
У статті проаналізовано три підходи щодо оцінення наслідків сучасної світової економічної кризи: фінансовий, економічний і соціально-гуманітарний. Віддаючи перевагу останньому, автор послідовно доводить залежність фінансової та економічної систем від культурних традицій, моральних установок корінного населення будь-якої держави, несумісність бізнесової поведінки великих корпорацій із традиційним світоглядом, що не встигає еволюціонувати одночасно з високими технологіями. Комбінація онтологічного, феноменологічного і гносеологічного підходів забезпечить багатовимірний метасистемний погляд на проблему кризи і дасть можливість реалістично оцінити її причини, сучасний стан, а також виробити адекватні заходи її подолання. Саме від правильного визначення причин нинішньої глобальної кризи залежатиме формування оптимальної економічної парадигми, що врахує реалії просторової нерівномірності розвитку економіки, не руйнуючи специфіку еволюції окремих этносоціальних утворень. |
| format |
Article |
| author |
Бистряков, І. |
| author_facet |
Бистряков, І. |
| author_sort |
Бистряков, І. |
| title |
Фінансова криза: метасистемний підхід |
| title_short |
Фінансова криза: метасистемний підхід |
| title_full |
Фінансова криза: метасистемний підхід |
| title_fullStr |
Фінансова криза: метасистемний підхід |
| title_full_unstemmed |
Фінансова криза: метасистемний підхід |
| title_sort |
фінансова криза: метасистемний підхід |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Актуально |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27256 |
| citation_txt |
Фінансова криза: метасистемний підхід / І. Бистряков // Вісн. НАН України. — 2010. — № 5. — С. 3-6. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bistrâkoví fínansovakrizametasistemnijpídhíd |
| first_indexed |
2025-07-03T06:57:14Z |
| last_indexed |
2025-07-03T06:57:14Z |
| _version_ |
1836607953743904768 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 3
Актуально
Про кризу сучасної світової економічної системи написано чимало, ще більше
виголошено патетичних промов. Напрацьований матеріал потрібно система-
тизувати задля унаочнення сприйняття різними категоріями суб’єктів гос-
подарювання природи економічної кризи, вивчення промислового і суспільного
резонансу від непередбачуваних змін, що відбулися у світовій політичній, еко-
номічній і фінансовій системі. Дослідження глибини й специфіки негативних
наслідків економічної кризи дає підстави виділити три підходи для з’ясування
причин її походження, серед яких, зокрема, фінансовий, традиційно економіч-
ний і соціально-гуманітарний.
І. Бистряков
ФІНАНСОВА КРИЗА:
МЕТАСИСТЕМНИЙ ПІДХІД
© БИСТРЯКОВ Ігор Костянтинович. Доктор економічних наук. Завідувач відділу просторового розви-
тку і земельних відносин Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (Київ). 2010.
Л ише з’ясувавши причини економічної
кризи, зможемо визначити адекватні
способи її подолання. Якщо передумовою
кризи вважати фінансовий чинник, то стра-
тегія виходу з критичної ситуації передба-
чатиме переважно заходи з реформування
фінансового сектору. Коли ж її спричинило
неправильне і неефективне управління еко-
номічними системами, то протидіяти кризі
можна тільки заходами вдосконалення еко-
номічних відносин. Соціально-гуманітарна
природа кризи потребує багатоаспектного
комплексу управлінських рішень культуро-
логічного характеру. Оскільки істина, як
відомо, завжди посередині, закономірно ви-
никає потреба вироблення особливої мето-
дології з’ясування причинно-наслідкових
зв’язків, які призвели до критичної по лі-
тико-економічної ситуації в державі.
Гадаємо, що найбільш раціональний під-
хід до з’ясування причин кризи запропону-
вали прихильники соціального-гу ма ні тар-
ної теорії її походження. На підтвердження
їхньої позиції свідчить низка фактів. По-
перше, технологічний розвиток суспільства
досяг надзвичайно високого рівня, який дає
можливість утілювати в життя бажання лю-
дини в реальному часі. По-друге, швидке
поширення високоефективних технологій
управління індивідуальною і суспільною
свідомістю формує динамічні економічні
системи, що здатні оперативно задовольня-
ти штучно створені потреби. По-третє, від-
бувається метафізична трансформація лю-
дини, коли її онтологічно орієнтований
світогляд зміщується в бік вульгарного ак-
туалізму, супроводжуваного втратою ба га то-
аспектних зв’язків із цілісною причинно-на-
4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
слідковою еволюційною системою світоба-
чення й світосприйняття.
Погляд на кризу крізь призму викладе-
них підходів указує на ієрархічну залеж-
ність фінансових і традиційно економічних
її причин від соціально-гуманітарного чин-
ника. Механізм такої залежності несклад-
но простежити, дослідивши процес форму-
вання ціннісних орієнтирів людини, у яко-
му особливу роль відіграє особистість, яка
реалізовує себе як homo economicus і homo
finansomicus. Найбільше прагнення такої
особистості — оптимізація свого життя, ра-
ціоналізація поведінки завдяки гранично-
му накопиченню економічних благ, що да-
ють їй низку фінансових переваг над ре-
штою суспільства. У зв’язку з цим важливо
визначити критичну точку домінування та-
кої ціннісної установки в соціальній свідо-
мості. Після її зміщення від рівня «колек-
тивного несвідомого» до «культурного не-
свідомого» в суспільній свідомості сфор-
мувався й закріпився сталий стереотип
поведінки, своєрідна нова моральна норма.
Було б добре, якби вона пригнічувала тра-
диційний етичний імператив, за якого су-
часні технології та фінансові системи ста-
ють некерованими, тобто неконтрольова-
ними.
На жаль, саме нехтування особливостя-
ми національних традицій та специфікою
історичного розвитку різних держав і ци-
вілізацій робить будь-яке суспільство без-
захисним перед системними кризами, що
набувають об’єктивної циклічності. Якщо
таке уявлення спроектувати на соціальну
стратифікацію, то побачимо, що на низово-
му рівні («ґрунті») не можна системно ре-
гламентувати спекулятивні операції через
банальну інформаційну асиметрію.
Суттєвим чинником, який спонукає до
пошуку нового методологічного інстру-
ментарію формування економічних систем,
може бути розуміння того, що «вторгнення
ринкової ідеології в надто далекі від комер-
ції й економіки галузі руйнує та деморалі-
зує суспільство. Але ринковий фундамен-
талізм став настільки могутнім і впливо-
вим, що будь-які політичні сили, які насмі-
люються суперечити йому, звинувачують у
як сентиментальності, нелогічності та наїв-
ності. Істина при цьому полягає в тому, що
сам ринковий фундаменталізм — наївний і
нелогічний», «...навіть матеріальні засоби
задоволення наших потреб перетворює на
економічні блага не їхня «матеріальність»,
а їхня оцінка людьми. Ставлення до наяв-
ної системи потреб важливіше, ніж суб-
станція, з якої вони створені»1.
Оцінювати сучасну економічну кризу
варто принаймні з трьох позицій, послідов-
но висвітлюючи її онтологічний, феноме-
нологічний і гносеологічний зрізи, які ра-
зом формують цілісне уявлення про об’єкт
дослідження. По суті, йдеться про філо-
софію економіки як інструмент пізнання
глибинних основ причинно-наслідкових
зв’язків, що зумовлюють кризу у відноси-
нах між суб’єктами економічної діяльності.
У межах філософії економіки онтологічний
погляд на проблему вказує на одну з осно-
вних причин кризи — суб’єктивацію еконо-
мічних систем, які почали функціонувати
окремо від соціуму. Феноменологічний під-
хід розшифровує діалектику побудови еко-
номічних систем, здатних до оперативної
адаптації і реакції на зміну споживацьких
переваг. Гносеологічний — розкриває піз-
навальні позиції, що канонізують поведін-
ку глобальних ТНК.
Кризові явища фінансової економіки до-
цільно аналізувати, раціонально поєднавши
названі методологічні підходи. Однак таке
поєднання має бути не механічним, а твор-
чим, адже криза — це не одноактне явище,
а процес, що має свою передкризову, влас-
1 Сорос Дж. Криза світового капіталізму: Відкрите
суспільство в небезпеці / Пер. з англ. — М.: ІНФРА,
1999. — ХХVI, С. 22.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 5
не кризову і посткризову фази. Отже, для
дослідження причин виникнення еконо-
мічної кризи важливий комплексний під-
хід із виокремленням основного складни-
ка для кожної стадії. У такий спосіб можна
принаймні суттєво пом’якшити її наслідки.
Потрібно також визначити методологіч-
ні оцінні домінанти для кожного з етапів
кризи економічної системи. Так, у перед-
кризовому стані домінує онтологічний під-
хід, у період апогею кризи — феноменоло-
гічний, у посткризовій фазі — гносеологіч-
ний. У кожній фазі переважає якийсь один
підхід, а два інші допоміжні. Така комбіна-
ція забезпечить багатовимірний метасис-
темний погляд на проблему економічної
кризи: визначення її причин, оцінення су-
часного стану, а також вироблення адекват-
них заходів її подолання.
Переважна більшість політиків намага-
ється застосувати досить обмежений фено-
менологічний підхід до з’ясування причин
економічної кризи, що призводить до ме-
тодологічного забезпечення оперативного
управ ління винятково антикризовими про-
грамами, які не гарантують досягнення
стійкої стабільності. Спостерігаємо й част-
кове застосування гносеологічного підхо ду,
який ефективний лише для внутрішньо-
системного регулювання. Незатребуваним
залишається загальносистемний, чи мета-
системний, підхід, що покликаний істот но
коригувати принципи організації еконо-
мічної діяльності.
Вихід із цієї ситуації один — пошук но-
вих форм взаємодії глобальної і регіональ-
ної економіки. Це передусім формування
мозаїчного економічного простору, де вар-
то реалізовувати онтологію окремих соціу-
мів, у межах яких цілком реально прибор-
кати фетишизування фінансового склад-
ника економічної діяльності як крайнього
прояву суб’єктивації економічних систем.
Треба сформувати нову економічну пара-
дигму, яка б ураховувала реалії просторо-
вої нерівномірності розвитку економіки,
не руйнуючи специфіку еволюції окремих
этносоціальних утворень. Для цього наяв-
ні всі передумови, що пов’язані з поділом
світової фінансової системи, формуванням
локальних регіональних утворень, які стри-
мують динаміку кризи.
Щодо кризової ситуації в Україні, зва-
жаючи на певні обставини, доцільно гово-
рити не стільки про фінансовий, скільки
про економічний її прояв. Нам украй не-
обхідно знайти власну, адекватну сучас-
ним умовам форму розвитку. Напрям цьо-
го пошуку має бути пов’язаний із загаль-
ними системними трансформаціями в дер-
жаві, що стимулюватимуть розгортання
спочатку нових су спільних, а згодом і еко-
номічних відносин.
На підставі системного аналізу можна
зробити такі висновки, які впливають на
вибір стратегії України в умовах глобаль-
ної фінансової кризи.
По-перше, економічний розвиток, віро-
гідно, відбуватиметься в загальному кон-
тексті підпорядкування світової економі-
ки вимогам дотримання загальносистем-
ного закону необхідної різноманітності. У
зв’язку з цим варто формувати так звану
антропоцентричну економіку, в основу якої
покладено критерій поступальності розви-
тку людської свідомості.
По-друге, процес досягнення системної
різноманітності і диференціації світової
економіки паралельно супроводжуватиме
істотне підвищення ролі національних еко-
номік і великих регіональних економічних
систем.
По-третє, диференційовані регіональні
економічні системні утворення прагнути-
муть усіляко підтримувати і розвивати
свою природну властивість до самовідтво-
рювання, що й закладе підґрунтя для їхньої
конкурентоспроможності.
Зіставивши викладені в статті метасис-
темні підходи з концепцією сталого розви-
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
тку України як одного з важелів боротьби з
кризовими явищами, можна визначити низ-
ку системних положень:
• концепцію сталого розвитку потрібно ме-
тодологічно переосмислити;
• вектор сталого розвитку варто спряму-
вати в напрямі вдосконалення системи
управління життєдіяльністю людини;
• сучасні знання про людину лише тоді
свідчитимуть про позитивну еволюцію
суспільства, коли її діяльність буде гар-
монізована з етноприродною дійсністю;
• принципово важливим питанням побу-
дови сучасної архітектури управління
сталим розвитком в Україні є формуван-
ня національно орієнтованої економічної
системи, де органічно поєднано його тра-
диційні та інноваційні напрями.
Для ефективного подолання кризових
явищ необхідно застосувати метасистем-
ний підхід, на основі якого можна буде ви-
робити систему ціннісних орієнтирів люд-
ської життєдіяльності.
І. Бистряков
ФІНАНСОВА КРИЗА:
МЕТАСИСТЕМНИЙ ПІДХІД
Р е з ю м е
У статті проаналізовано три підходи щодо оцінення
наслідків сучасної світової економічної кризи: фінан-
совий, економічний і соціально-гуманітарний. Від-
даючи перевагу останньому, автор послідовно дово-
дить залежність фінансової та економічної систем від
культурних традицій, моральних установок корінно-
го населення будь-якої держави, несумісність бізне-
сової поведінки великих корпорацій із традиційним
світоглядом, що не встигає еволюціонувати одночас-
но з високими технологіями. Комбінація онтологіч-
ного, феноменологічного і гносеологічного підходів
забезпечить багатовимірний метасистемний погляд
на проблему кризи і дасть можливість реалістично
оцінити її причини, сучасний стан, а також виробити
адекватні заходи її подолання. Саме від правильного
визначення причин нинішньої глобальної кризи зале-
жатиме формування оптимальної економічної пара-
дигми, що врахує реалії просторової нерівномірності
розвитку економіки, не руйнуючи специфіку еволю-
ції окремих этносоціальних утворень.
Ключові слова: антропоцентрична економіка, фетиши-
зування фінансового складника, homo economicus,
ринковий фундаменталізм, конценція сталого розвит-
ку України.
I. Bystriakov
FINANCIAL CRISIS:
METASYSTEMIC APPROACH
A b s t r a c t
The article provides analysis of three approaches re-
garding assessment of the current world economic
crisis consequences: financial, economical, social and
humanitarian. Giving preference for the latter an au-
thor consistently proves the dependence of financial
and economical systems upon cultural traditions, moral
directions of native inhabitants of any state, incompat-
ibility of business policy of big corporations with tradi-
tional convictions that do not evolve together with high
technologies. Combination of ontological, phenomeno-
logical and gnoseological approaches will ensure multi-
variable metasystemic opinion about the crisis problem
and give a chance for realistic assessment of the reason,
current state as well as work out the adequate actions
for its overcoming. Correct definition of the current
global crisis reasons will affect formation of optimum
economic paradigm that will take into account the real-
ity of spatial irregularity of the economy development
causing no damage to the peculia rity of evolution of
some ethnosocial formations.
Keywords: anthropocentrical economy, making a fetish
of financial component, homo economicus, market
fundamentalism, concept of steady development of
Ukraine
|