Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Вишневський, І., Іванюк, Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Ювілеї
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27284
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років) / І. Вишневський, Ф. Іванюк // Вісн. НАН України. — 2010. — № 6. — С. 40-47. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27284
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-272842011-09-29T12:34:52Z Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років) Вишневський, І. Іванюк, Ф. Ювілеї 2010 Article Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років) / І. Вишневський, Ф. Іванюк // Вісн. НАН України. — 2010. — № 6. — С. 40-47. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27284 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ювілеї Ювілеї
spellingShingle	Ювілеї Ювілеї Вишневський, І. Іванюк, Ф. Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років) Вісник НАН України
format	Article
author	Вишневський, І. Іванюк, Ф.
author_facet	Вишневський, І. Іванюк, Ф.
author_sort	Вишневський, І.
title	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)
title_short	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)
title_full	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)
title_fullStr	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)
title_full_unstemmed	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)
title_sort	об’єкт вивчення — атом (інституту ядерних досліджень нан україни — 40 років)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Ювілеї
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27284
citation_txt	Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років) / І. Вишневський, Ф. Іванюк // Вісн. НАН України. — 2010. — № 6. — С. 40-47. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT višnevsʹkijí obêktvivčennâatomínstitutuâdernihdoslídženʹnanukraíni40rokív AT ívanûkf obêktvivčennâatomínstitutuâdernihdoslídženʹnanukraíni40rokív
first_indexed	2025-07-03T06:58:50Z
last_indexed	2025-07-03T06:58:50Z
_version_	1836608054667247616
fulltext	40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 Ювілеї Історія ядерних досліджень в Україні починається з 1932 р., коли у Фізико- технічному інституті (Харків) уперше в СРСР було здійснено розщеплення ядер літію і група вчених під керівництвом О.І. Лейпунського визначила умо- ви здійснення ланцюгової реакції поділу ядер урану, а також оцінила енергію, що при цьому виділяється. Цей напрям досліджень продовжили науковці Ін- ституту фізики АН УРСР, де 1944 р. було створено відділ вивчення ядерної фізики та використання атомної енергії. Для виконання планових робіт упродовж 10 років послідовно було введено в дію циклотрон У-120 (1956), до- слідний реактор ВВР-М (1960), електростатичний генератор ЕГП-5 (1964). На цих установках одержано важливі результати, що підтвердили перспек- тивність вивчення ядерних процесів. І. Вишневський, Ф. Іванюк ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ — АТОМ Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років © ВИШНЕВСЬКИЙ Іван Миколайович. Академік НАН України. Директор Інституту ядерних дослі- джень НАН України. ІВАНЮК Федір Олексійович. Доктор фізико-математичних наук. Провідний науковий співробітник відділу теорії ядра того ж інституту (Київ). 2010. П отреби в розвитку ядерно-фізичних досліджень невпинно зростали. З огляду на це 26 березня 1970 р. Президія АН УРСР на виконання відповідної поста- нови Ради Міністрів УРСР прийняла по- станову №105 про створення Інституту ядерних досліджень (ІЯД) АН УРСР на базі кількох відділів Інституту фізики АН УРСР. Ініціатором створення, ідейним натхнен- ником і першим директором ІЯД став ака- демік АН УРСР М.В. Пасічник. Згодом ін- ститут очолювали д. ф.-м. н. О.Ф. Ліньов (1972–1973), академік АН УРСР О.Ф. Ні- мець (1973–1983), із 1983 р. установою керує академік НАН України І.М. Вишнев- ський. Основними напрямами діяльності ІЯД було визначено фундаментальні та при- кладні дослідження з ядерної фізики низь- ких і середніх енергій, фізики реакторів, перспективних проблем атомної енергети- ки та дослідження із застовування ізото- пів і ядерних випромінювань у народному господарстві. Тож у перші роки існування в складі ІЯД функціонували відділи ядерної фізики, ядерних реакцій, ядерної спектро- скопії, радіаційної фізики, ядерної електро- ніки, теорії ядра, теорії плазми, теоретич- ної фізики, науково-технічної інформації, ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 41 лабораторії фізики плазми та Ужгородське відділення ІЯД. Упродовж 70–80-х рр. ХХ ст. було кон- кретизовано основні напрями фундамен- тальних і прикладних досліджень інститу- ту: ядерна фізика середніх і низьких енер- гій, атомна енергетика, радіаційна фізика твердого тіла, радіаційне матеріалознавст- во, фізика плазми, радіобіологія та радіое- кологія. Серед найяскравіших подій цього періоду — введення в дію 1976 р. ізохрон- ного циклотрона У-240, який на той час не мав аналогів у Європі (роботи з його за- пуску очолював О.Ф. Ліньов). Створен- ня 1979 р. в складі інституту спеціально- го конструкторсько-технологічного бюро з дослідним виробництвом прискорило роз- роблення нестандартного устаткування та приладів для проведення досліджень за на- уковими напрямами ІЯД. Його фахівці ра- зом із колегами з інших відділів виготовили дослідні зразки радіаційно-вимірювальних приладів різноманітного призначення, створили й перевірили технології реактор- ного та радіаційного випробування матері- алів і конструкцій, необхідних для створен- ня нової техніки тощо. Експериментальні роботи інституту за- безпечують ядерно-фізичні установки, які регулярно вдосконалюють відповідно до вимог часу. Серед найцікавіших розробок цього напряму варто відзначити сучасну систему фізичного захисту, яку створено на дослідному реакторі ВВР-М (2005), мо- дернізовані систему керування реактором на новій елементній базі (2007) та елек- тростатичний генератор ЕСГ-5 (перебудо- ваний у тандем-генератор ЕГП-10К із по- двійною енергією (2009)). Для роботи з високоактивними матеріалами в ІЯД ство- рено унікальні, єдині в Україні захисні бокси — «гарячі камери», де проводять, зокрема, регламентні роботи з досліджен- ня зразків-свідків енергетичних реакторів Ук раїни. В інституті працює тритієва та радіохімічні лабораторії, задіяно чимало специфічного, розробленого безпосеред- ньо місцевими вченими експерименталь- ного обладнання для проведення фунда- ментальних і прикладних досліджень із ядерної фізики та атомної енергетики, ра- діаційної фізики й фізики плазми, радіо- екології та радіобіології. П ерші дослідження з ядерної фізики, як було зазначено, проведено в Інституті фізики АН УРСР 1944 р. Очолювана ака- деміком М.В. Пасічником наукова школа з нейтронної фізики експериментально ви- значила перерізи взаємодії нейтронів із ве- ликою кількістю різних елементів, що дало змогу створити банк даних нейтронних констант для конструкційних матеріалів ядерних реакторів. Було виявлено оболон- кові ефекти під час розсіювання нейтронів ядрами та з’ясовано відносну роль прямого й компаундного механізмів у перерізах пружного та непружного розсіювання ней- тронів ядрами в широкій області енергій (роботи під керівництвом І.О. Коржа). Про вагомий внесок фахівців інституту у вивчення ядерних процесів свідчить навіть далеко не повний перелік виконаних робіт. Зокрема, досліджено перерізи взаємодії нейтронів зі стабільними та радіоактивни- ми ізотопами з високою роздільною здат- ністю, вивчено перерізи та гамма-спектри захвату нейтронів проміжних енергій за допомогою нейтронних фільтрів, виявле- но властивості магічності деформованих ядер і відкрито ядерну оболонку з числом нейтронів N=100 (В.П. Вертебний та ін.). Досліджено низькоенергетичні збуджен- ня в різних станах конденсованого сере- довища й отримано інформацію про фізич- ні властивості речовини, що визначають- ся динамікою електронів, атомів і молекул (П.Г. Іваницький, чл.-кор. НАН України В.І. Слісенко). Запропоновано й обґрунто- вано варіант узагальненої оптичної моделі 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 з переважним поглинанням в однофонон- них каналах (М.Б. Федоров), розроблено модель розсіювання нуклонів на деформо- ваних м’яких ядрах (І.Є. Кашуба). Завдя- ки наявності унікального набору нейтрон- них інтерференційних фільтрів сьогодні в інституті реалізовують масштабну міжна- родну програму дослідження взаємодії ква- зімоноенергетичних нейтронів (у діапазо- ні від енергії теплових нейтронів до сотень кілоелектронвольт) з атомними ядрами. Отримано значення перерізів реакцій, не- обхідних для розрахунків у ядерній енер- гетиці (А.В. Мурзін, О.О. Грицай). Під керівництвом академіка АН УРСР О.Ф. Німця організовано наукові відділи, де досліджують ядерні реакції. Одним із яскравих досягнень наукової школи з фізи- ки ядерних реакцій із зарядженими частин- ками стало експериментальне встановлен- ня (за участю М.В. Соколова, Б.Г. Стружка) і теоретичне обґрунтування (К.О. Терене- цький, М.В. Євланов) немонотонної залеж- ності перерізів розщеплення дейтрона від маси ядер. Цей результат названо «ефектом Німця». Проведено фундаментальні дослі- дження взаємодії протонів, дейтронів, іонів He-3 та альфа-частинок із атомними ядра- ми (В.В. Токаревський), поляризаційних явищ у розсіюванні протонів на атомних ядрах (М.М. Пучеров). Важливе значення для розуміння природи ядерної взаємодії мають установлення впливу супутніх час- тинок на параметри двочастинкових резо- нансів (В.М. Пугач, Ю.М. Павленко), до- слідження поляризаційних явищ і поділу атомних ядер у реакціях із зарядженими частинками (М.І. Заїка, О.М. Ясногород- ський, Ю.В. Кібкало), дослідження струк- тури легких ядер і механізмів ядерних про- цесів під час взаємодії важких іонів із лег- кими ядрами (А.Т. Рудчик), результати ви- мірювань на пучках прискорювачів повних перерізів реакцій (Л.І. Слюсаренко), вимі- рювання магнітних моментів збуджених станів ядер, що дало змогу виявити анома- лію орбітального магнетизму нуклонів у ядрі (О.І. Левон). Світове визнання здобули теоретичні ро- боти з фізики атомного ядра члена- кореспондента АН УРСР В.М. Струтин- ського та його послідовників. Запропоно- ваний ним метод оболонкових поправок для розрахунку енергії зв’язку та деформа- ції ядер мав значний вплив на розвиток те- орії ядра і дав змогу провести кількісні роз- рахунки мас і рівноважних деформацій ядер, багатьох властивостей процесу поді- лу ядер, а також передбачити наявність надважких ядер. 1978 р. Державний комі- тет СРСР зареєстрував як відкриття цикл робіт В.М. Струтинського «Явище форму- вання сильно деформованих важких атом- них ядер у квазістаціонарному стані». На- разі тривають теоретичні дослідження складних ядерних процесів, як-от: поділ атомних ядер, зіткнення важких іонів, збу- дження гігантських резонансів; розроблено методи опису динамічних властивостей ядра за допомогою введення обмеженої кількості макроскопічних характеристик — параметрів форми ядра, ядерної густини, тертя та в’язкості (чл.-кор. НАН України В.М. Коломієць); показано, що оболонкова чи зонна структура спектра ядер є загаль- ною властивістю скінченних фермі-систем (О.Г. Магнер); проаналізовано класичні та квантовомеханічні аспекти реакцій із важ- кими іонами, зроблено значний внесок у розвиток теорії колективного руху з вели- кою амплітудою та скінченною швидкістю в атомних ядрах (В.І. Абросімов, Ф.О. Іва- нюк). Виведено динамічне рівняння для повільного колективного руху в моделі рід- кої краплини в межах статистичної кванто- вої теорії поля для скінченних фермі- систем (В.П. Альошин). Розроблено часові методи аналізу кван- тових та ядерних процесів, теоретично до- сліджено еволюцію тунелювання части нок ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 43 крізь складні енергетичні бар’єри (В.С. Оль- ховський). Значних успіхів досягнуто в галузі ядер- ної спектроскопії. Започаткував цей на- прям член-кореспондент АН УРСР Г.Д. Ла- тишев, створивши з колегами магнітний бета-спектрометр, який за своїми характе- ристиками був одним із найкращих у сві ті. На ньому проведено прецизійні вимі- рювання спектрів електронів внутріш ньої конверсії ряду радіоактивних ядер. Одер- жано великий масив даних щодо ко- ефіцієнтів внутрішньої конверсії, мульти- польностей гамма-переходів, установлено квантові характеристики збуджених ста нів ядер, виявлено різного роду аномалії в ядерних процесах (Г.Д. Латишев, В.Т. Ку - пряшкін, В.І. Гаврилюк, О.І. Феоктистов). Інтенсивний розвиток гамма-спектроскопії в дослідженнях радіоактивного розпаду та на пучках заряджених частинок дав мож- ливість виявити в структурі атомних ядер багато нових збуджених станів; одержано нові дані про структуру ядер, відкрито яви- ще збудження ядер у процесі анігіляції по- зитронів із електронами атома (акад. НАН України І.М. Вишневський, В.О. Желто - ножський, В.В. Тришин). Досліджено ди- наміку перебудови оболонки атома в про- цесі радіоактивного розпаду, виявлено змі- щення конверсійних та Оже-ліній під час іонізації атома. Розроблено методики пре- цизійних вимірювань енергії гамма- та кон- версійних переходів і визначено період життя високозбуджених станів ядер у (nγ)-реакціях на теплових нейтронах і маг- нітних моментах ядер. Проведено до слі- джен ня низькоенергетичних &† 1 еВ) елект- ронів і пояснено природу їхньої емісії з по- верхні радіоактивних джерел (О.І. Феок- тистов, В.Т. Купряшкін та ін.). Під керівництвом члена-кореспондента НАН України Ю.Г. Здесенка в інституті розпочато дослідження властивостей ней- трино та слабкої взаємодії елементарних частинок у процесах подвійного бета- розпаду атомних ядер. Співробітники від- ділу фізики лептонів отримали низку важ- ливих результатів із пошуку подвійного бета-розпаду ізотопів кадмію, вольфраму тощо. Роботи інституту в галузі ядерної енер- гетики спрямовано на опрацювання нау- ково-технічних проблем безпечної екс- плуатації атомних електростанцій. Розро- блено унікальну методику вимірювання параметрів безпеки об’єктів ядерної енерге- тики, яку реалізовано на об’єкті «Укриття» (В.М. Павлович); у «гарячих камерах» сис- тематично досліджують фізико-механічні властивості металу «зразків-свідків», ви- готовлених із того ж матеріалу, що й кор- пус реактора (В.С. Карасьов, чл.-кор. НАН України Е.У. Гринік, Л.І. Чирко); розробле- но сучасні методики моніторування радіа- ційного навантаження корпусів реакторів типу ВВЕР-1000 та дозиметрії опроміне- них «зразків-свідків» (В.М. Буканов), що дає змогу отримувати інформацію, необхід- ну для визначення експлуатаційного ресур- су корпусу реактора, а також для ухвален- ня обґрунтованих рішень щодо можливості продовження терміну його експлуатації. Дослідження в галузі радіаційної фізи- ки розпочато у відділі радіаційної фізики, створеному професором І.Д. Конозенком у 1960 р., який спеціалізується на вивчен- ні впливу різних видів ядерного випромі- нювання на кінетику змін електрофізич- них властивостей напівпровідникових ма- теріалів залежно від типу та концентрації легуючих і супутніх домішок. Метою цих робіт був пошук методів підвищення раді- аційної стійкості приладів. Дослідники ви- явили значний вплив домішок на кінети- ку введення радіаційних дефектів і вплив останніх на преципітацію кисню. Результа- ти досліджень радіаційних дефектів у над- чистому кремнії практично застосовані під час розроблення нового класу аварійних 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 нейтронних дозиметрів (І.Д. Конозенко, В.І. Хіврич, М.І. Старчик та ін.). Виконано великий комплекс робіт із мо- делювання нейтронних пошкоджень у напів- провідникових матеріалах способом опро- мінення зарядженими частинками середніх енергій; установлено низку нових фізичних ефектів, зокрема: індуковану опроміненням надпровідність арсеніду індію, флуктуації провідності зі збільшенням дози опромі- нення, гістерезис магнітоопору в легова- ному марганцем антимоніді індію; вияв- лено ефект гігантського (10 порядків) зменшення провідності антимоніду індію під часи комплексного опромінення ней- тронами реактора та рентгенівським про- мінням (П.Г. Литовченко, А.Я. Карпенко, Г.О. Віхлій). Під керівництвом професора А.Ф. Луб- ченка виконано дослідження з квантової теорії оптичних і дифузійних явищ у твер- дих тілах. Досліджено форму смуг погли- нання світла молекулярними кристалами під час міжзонних переходів, а також фор- му кривих оптичної активності й кругового дихроїзму локальних центрів (І.І. Фіщук), вплив поступової та обертової дифузії в рі- динах еліпсоїдальних броунівських части- нок, що містять гамма-радіоактивні ядра, на форму месбауерівських ліній (А.Я. Дзю б- лик). Теоретично передбачено ефект при- скорення дифузії легких домішок у напів- провідниках у процесі опромінення резо- нансним лазерним променем (А.Ф. Лубчен- ко, В.М. Павлович). Розвинуто теорію впливу ядерного опро- мінення на властивості металів, сплавів, на- півпровідників, рідких кристалів, а також теорію явищ самоорганізації, а саме: утво- рення періодичних структур, автоколивань і виникнення надпровідних областей у кристалах під час ядерного опромінення (чл.-кор. НАН України В.Й. Сугаков). До- сліджено особливості утворення конденсо- ваної фази екситонів у двовимірній системі. Роботи в галузі фізики плазми та керо- ваного термоядерного синтезу в ІЯД запо- чаткували В.М. Ораєвський (теорія) — ав- тор офіційно зареєстрованого в СРСР від- криття розпадної нестійкості хвиль у плазмі (спільно з Р.З. Сагдєєвим) — та Л.Л. Па січник (експеримент). Розвинуто нелінійну тео- рію взаємодії хвиль в обмежених плазмо- вих системах, досліджено «вибухові» не- стійкості за участю хвиль із від’ємною енергією, розглянуто як динамічні, так і стохастичні процеси (В.М. Ораєвський, Я.І. Колесниченко, Т.О. Давидова та ін.). Уперше теоретично показано можливість збудження нестійкостей плазми продукта- ми термоядерної реакції (Я.І. Колесничен- ко, В.М. Ораєвський) — результат, що сти- мулював експериментальні й теоретичні дослідження нестійкостей на енергійних іонах у багатьох лабораторіях світу. Пізніше було відкрито критичну межу енергії іонів у токамаках, вище від якої іони стають нечутливими до магнітогідроди- намічної активності; нові типи альфвенів- ських коливань і резонансів «частинка — хвиля» у стелараторах; знайдено основний класичний механізм стохастичної дифу- зії енергійних іонів у стелараторах і меха- нізм аномальної теплопровідності плазми в лабораторній і космічній плазмі (Я.І. Ко- лесниченко, В.В. Луценко В.С. Марченко, Ю.В. Яковенко та ін.). Розроблено фоккер- планківську модель транспортування енер- гійних іонів у токамаках (В.О. Яворський та ін.) Досліджено широке коло колективних процесів взаємодії електромагнітних хвиль і потоків заряджених частинок із плазмою. Теоретично виявлено нові типи солітонів та інших нелінійних структур, вивчено за- кономірності їхньої еволюції (Т.О. Дави- дова, В.М. Лашкін); розвинуто теорію ко- лективного поглинання ВЧ-по тужності в геліконній плазмі (К.П. Шамрай), яку експериментально підтверджено в ІЯД ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 45 (В.Ф. Вірко, В.М. Слободян) та інших ла- бораторіях світу; досліджено нові меха- нізми трансформації та розсіювання плаз- мових хвиль (В.М. Павленко, В.Г. Пан- ченко). Досліджено дрейфово-дисипативну не- стійкість, аномальну дифузію плазми та властивості ємнісного високочастотного розряду (Л.Л. Пасічник, В.В. Ягола та ін.); вивчено механізми релаксації пучків іонів у плазмі (Г.С. Кириченко, А.Г. Борисенко, В.Г. Хмарук). Завдяки плідній співпраці теоретиків та експериментаторів відкрито явище просвітлення плазмових хвильових бар’єрів (В.М. Ораєвський, Л.І. Романюк та ін.). Пізніше експериментально (Г.С. Кири- ченко, В.Ф. Вірко) і теоретично (Т.О. Да- видова, К.П. Шамрай) було досліджено не- лінійні явища в нерівноважній плазмі з ви- сокочастотним накачуванням та пучками заряджених частинок; вивчено фізичні про- цеси у вакуумно-дуговому розряді (В.А. Са- єнко, А.Г. Борисенко, О.І. Владимиров); до- сліджено оптичні й транспортні власти- вості неідеальної плазми імпульсних роз- рядів у воді (Л.Л. Пасічник, П.Д. Старчик, О.А. Федорович). Розроблено методи збору, накопичення та аналізу даних ядерно-фізичних експери- ментів, пристрої ядерної електроніки, спе- ціалізоване програмне забезпечення і ство- рено автоматизовані вимірювальні системи нового покоління на основі сучасної мікро- електроніки, універсальних комп’ютерів та інформаційних технологій (Р.Г. Офенген- ден, С.І. Пилипчак, А.П. Войтер). А варія на Чорнобильській АЕС та її на- слідки змусили вчених зосередитися на дослідженні проблем радіоекології, що набули першорядного значення в контексті стабільного розвитку держави, яка вико- ристовує ядерні матеріали та застосовує радіаційні технології. Основні дослідження інституту в цій га- лузі пов’язані з вивченням впливу підпри- ємств ядерного паливного циклу (зокрема АЕС України) на екологічні системи та лю- дину. Для цього контролюють активність альфа-, бета- і гамма-випромінювальних радіонуклідів у компонентах навколиш- нього середовища, розраховують дозові навантаження на людину, що формують- ся внаслідок інгаляційного та перорально- го потрапляння в організм, вивчають радіо- екологічний стан територій, що зазнали за- бруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, та до- вкілля навколо АЕС України, що працюють (В.К. Чумак, Г.М. Коваль, І.М. Вишнев- ський, В.О. Желтоножський, В.В. Тришин, Л.К. Бездробна). Науковці ІЯД зажди приділяють велику увагу впровадженню результатів фундамен- тальних досліджень у виробництво. Створе- но технології, методики та експерименталь- ні установки для робіт із радіаційного ма- теріалознавства, радіоелементного аналізу, ядерної медицини, плазмових технологій, контролю радіоактивного забруднення на- вколишнього середовища тощо. На замовлення АЕС України інститут виконує поточні регламентні роботи з ви- значення ресурсу конструкційних матері- алів робочих енергетичних реакторів; про- водить дослідження з визначення впливу радіаційних навантажень на фізичні влас- тивості конструкційних матеріалів ядерних реакторів; веде пошук нових перспектив- них конструкційних матеріалів для ядерно- го реакторобудування; розробляє та виго- товляє напівпровідникові детектори; впро- ваджує у виробництво методи підвищення радіаційної стійкості матеріалів і радіацій- ні технології для збільшення термінів збе- рігання деяких видів харчової, медичної та сільськогосподарської продукції. На основі напрацювань із фізики плаз- ми в ІЯД розроблено методику для де- струкції без утворення пилу та знезараження 46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 матеріалів і речовин, забруднених радіоак- тивними й біологічно активними домішка- ми, ряд плазмових технологій осадження і травлення матеріалів, створено універсаль- ний іонізатор парів матеріалів для нанесен- ня плівок і захисних покриттів у мікро- електроніці. Започатковані в інституті медико-біо- логічні дослідження з терапії онкологічних захворювань нейтронним опроміненням доведено до практичного застосування під час лікування хворих. Спільно з медични- ми установами України вчені ІЯД намага- ються отримати радіофармпрепарати на своїх ядерно-фізичних установках. Після Чорнобильської аварії співробіт- ники Інституту ядерних досліджень були в числі перших, хто брав активну участь у ліквідації її наслідків. Вони вимірювали радіоактивність сотень тисяч зразків ґрун- ту, води, рослинності та інших об’єктів на- вколишнього середовища з метою оцінення рівня радіоактивного забруднення довкіл- ля в різних регіонах України, розробили й виготовили численні прилади для контро- лю за міграцією радіонуклідів у навколиш- ньому середовищі та за станом паливовміс- них мас об’єкта «Укриття», що значною мі- рою сприяло пом’якшенню наслідків Чор- нобильської катастрофи. В інституті діє Український центр інфор- мації з ядерної науки і техніки (INIS), що готує та передає в МАГАТЕ дані про пу- блікації з ядерної фізики в Україні й озна- йомлює вітчизняних науковців із новітні- ми зарубіжними досягненнями. На базі інституту функціонує Україн- ський центр ядерних даних (УКРЦЯД), який із 1998 р. входить до мережі центрів ядерних даних, що працюють під егідою МАГАТЕ. Основними напрямами наукової діяльності УКРЦЯДу є компіляція експе- риментальних ядерних даних, отриманих в Україні, для системи EXFOR та забезпе- чення українських користувачів ядерно- фізичними константами для розв’язання наукових і технологічних завдань. Навчальний центр із фізичного захисту АЕС розробив десятки курсів, проводить навчання з питань фізичного захисту атом- них електростанцій, обліку та контролю ядерного матеріалу. Тут пройшли перепідго- товку сотні фахівців ядерно-енергетичного комплексу України, співробітники АЕС, Державного комітету ядерного регулюван- ня та ін. Інститут налагодив широкі міжнародні наукові контакти. Його співробітники про- водять спільні дослідження з науковими установами Росії, США, Франції, Німеччи- ни, Італії, Австрії, Польщі, Швеції, Нідер- ландів, Японії та інших країн. Інститут під- тримує наукові зв’язки з МАГАТЕ. Учені ІЯД беруть участь у реалізації низки між- народних наукових програм, надають сут- тєву допомогу в підготовці висококвалі- фікованих кадрів і спеціалістів для інших країн. Рік у рік понад 100 наукових співро- бітників інституту виїжджає за кордон на стажування, для участі в міжнародних нау- кових заходах. Щороку близько 70–80 іно- земних учених і фахівців із США, Німеч- чини, Австрії, Японії, Франції, Кореї та ін- ших країн відвідує Інститут ядерних дослі- джень. Особливо активно ведеться співробіт- ництво із Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (Дубна, Росія), DESY (Гам- бург, Німеччина), CERN (Женева, Швей- царія), Інститутом ядерної фізики Макса Планка (Грайфсвальд, Німеччина), Техніч- ним університетом Мюнхена (Німеччина), Інститутом ядерної фізики ім. Г. Неводни- чанського (Краків, Польща), Інститутом ядерних досліджень (Варшава, Польща), науковими установами Національного ін- ституту ядерної фізики (Італія), Інститу- том фізики плазми Макса Планка (Ґархінґ, Німеччина), Лабораторією фізики плазми ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 6 47 Принстонського університету (США), Ін- ститутом теоретичної фізики університету Інсбрука (Австрія), GSI (Дар м штадт, Німеч- чина), Аргонською, Лос-Ала моською та Сандійськими національними лаборато р і- ями США. На базі інституту організовують науко- ві семінари та школи для учасників між- народних проектів, у яких бере участь ІЯД: HERA-B (DESY, Німеччина), LHCb (CERN, Швейцарія) та ін. На сьогодні в 30 наукових підрозділах інституту працюють 764 співробітники, серед яких 1 академік, 4 члени-корес пон- денти НАН України, 43 доктори та 147 кан- дидатів наук. Наукову діяльність ІЯД ко- ординують вчена рада, секція вченої ради та рада молодих учених. Щорічно в інсти- туті навчається близько 25 аспірантів за спеціальностями: «фізика ядра та елемен- тарних частинок», «фізика твердого тіла», «фізика плазми», «ядерні енергетичні уста- новки». В інституті функціонує спеціалізо- вана вчена рада для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кан- дидата) наук за спеціальністю 01.04.16 — «фізика ядра, елементарних частинок і ви- соких енергій» і 05.14.14 — «теплові та ядерні енергоустановки». ІЯД заснував і видає науковий журнал «Ядерна фізика та енергетика», науковці інституту щороку го- тують до друку кілька монографій, публі- кують понад 300 статей у міжнародних та українських фахових виданнях.

Об’єкт вивчення — атом (Інституту ядерних досліджень НАН України — 40 років)

Репозитарії

Схожі ресурси