Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям

Розглянуто особливості ґендерної ідентичності жінки, рольові ґендерні моделі української жінки зокрема. Досліджено задоволеність професійною діяльністю, шлюбом, процесом життя та життям загалом, особливості самореалізації та переживання життєвої осмисленості жінок з різними ґендерними типами: фемінн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Гупаловська, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2010
Назва видання:	Соціогуманітарні проблеми людини
Теми:	Психологічне здоров’я особи і суспільства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27360
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям / В. Гупаловська // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 5. — С. 185-200. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27360
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-273602011-10-04T12:16:49Z Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям Гупаловська, В. Психологічне здоров’я особи і суспільства Розглянуто особливості ґендерної ідентичності жінки, рольові ґендерні моделі української жінки зокрема. Досліджено задоволеність професійною діяльністю, шлюбом, процесом життя та життям загалом, особливості самореалізації та переживання життєвої осмисленості жінок з різними ґендерними типами: фемінним, маскулінним, андрогінним та недиференційованим. Виявлено, що найбільше задоволені власним життям і самореалізацією, живуть найбільш осмислено й відповідально – жінки з переважанням фемінності та андрогінні жінки. Жінки маскулінного ґендерного типу найбільше задоволені професійною діяльністю. Як висновок: ґендерний розподіл серед жінок відповідає суспільним рольовим очікуванням. The peculiarities of gender identity of a woman and role models of Ukrainian woman in particular are researched in the article. The satisfaction from professional activity, family life, the process of life and the life in general, the peculiarities of self-realization and the survival of life realization of women belonging to various gender types was analysed: feminine, masculine, androgenic and non-differentiated. It was found out that the women with prevailing feminine and androgenic types are among the ones most satisfi ed from their personal lives and self-realization, - they live the most conscious and responsible lives. The women belonging to masculine gender type are mostly satisfi ed from their professional activity. In the conclusion: gender differentiation among women corresponds to society role expectations. 2010 Article Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям / В. Гупаловська // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 5. — С. 185-200. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0078 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27360 159.922.1:17.023.34 uk Соціогуманітарні проблеми людини Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Психологічне здоров’я особи і суспільства Психологічне здоров’я особи і суспільства
spellingShingle	Психологічне здоров’я особи і суспільства Психологічне здоров’я особи і суспільства Гупаловська, В. Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям Соціогуманітарні проблеми людини
description	Розглянуто особливості ґендерної ідентичності жінки, рольові ґендерні моделі української жінки зокрема. Досліджено задоволеність професійною діяльністю, шлюбом, процесом життя та життям загалом, особливості самореалізації та переживання життєвої осмисленості жінок з різними ґендерними типами: фемінним, маскулінним, андрогінним та недиференційованим. Виявлено, що найбільше задоволені власним життям і самореалізацією, живуть найбільш осмислено й відповідально – жінки з переважанням фемінності та андрогінні жінки. Жінки маскулінного ґендерного типу найбільше задоволені професійною діяльністю. Як висновок: ґендерний розподіл серед жінок відповідає суспільним рольовим очікуванням.
format	Article
author	Гупаловська, В.
author_facet	Гупаловська, В.
author_sort	Гупаловська, В.
title	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям
title_short	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям
title_full	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям
title_fullStr	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям
title_full_unstemmed	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям
title_sort	емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2010
topic_facet	Психологічне здоров’я особи і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27360
citation_txt	Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям / В. Гупаловська // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 5. — С. 185-200. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Соціогуманітарні проблеми людини
work_keys_str_mv	AT gupalovsʹkav empíričnedoslídžennâgendernihosoblivostejzadovolennâžínokžittâm
first_indexed	2025-07-03T07:03:06Z
last_indexed	2025-07-03T07:03:06Z
_version_	1836608322568978432
fulltext	185№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства УДК 159.922.1:17.023.34 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАДОВОЛЕННЯ ЖІНОК ЖИТТЯМ Вікторія Гупаловська Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна, e-mail: viktoriah@ukr.net Розглянуто особливості ґендерної ідентичності жінки, рольові ґен- дерні моделі української жінки зокрема. Досліджено задоволеність про- фесійною діяльністю, шлюбом, процесом життя та життям загалом, особливості самореалізації та переживання життєвої осмисленості жінок з різними ґендерними типами: фемінним, маскулінним, андрогін- ним та недиференційованим. Виявлено, що найбільше задоволені власним життям і самореалізацією, живуть найбільш осмислено й відповідально – жінки з переважанням фемінності та андрогінні жінки. Жінки маскулінного ґендерного типу найбільше задоволені професій- ною діяльністю. Як висновок: ґендерний розподіл серед жінок відповідає суспільним рольовим очікуванням. Ключові слова: маскулінність, фемінність, андрогінія, ґендер, задо- волення сімейним життям, задоволення роботою. Водночас із сучасними суспільними змінами виникає питання, як саме нове конструювання ролей і ґендеру вплинуло на психологічний стан та суб’єктивне благополуччя сучасного жіноцтва, як почуває себе українська жінка у новітньому соціокультурному просторі. Не дивлячись на численні ґендерні дослідження, питання психологічного самопочуття жінки залежно від рівня її маскулінізації залишається відкритим. Зарубіжні дослідження цього питання є, однак ґендерній проблематиці притаманне сильне соціокультурне “забарвлення”. Тому необхідні українські ґендерні дослідження. Отже, дослідження задоволеності життям українських жінок актуальне у сучасному психологічному та соціально-гуманітарному дискурсі. Тому мета нашого емпіричного пошукування – встановлення взаємозв’язку ґендерних особливостей жінки із задоволеністю роботою, шлюбом, переживанням життєвої осмисленості та рівнем самореалізації. Ґрунтуючись на теоретичних даних, припускаємо, що задоволеність робо- тою та шлюбом залежить від ґендерної ідентичності жінки. Імовірно, ґендерна ідентичність жінки впливає на особливості її само актуалізації, а також на особ- ливості переживання життєвої осмисленості. У дослідженні опитано 50 жінок віком 22–55 років. Усі вони на момент дослід- ження були одружені та працевлаштовані. В процесі опитування ми застосували наступні психодіагностичні методики: тест для визначення ґендерної ролі С. Бем 186Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства [1], тест-опитувальник задоволеності шлюбом В. Століна [3], опитувальник “Ін- тегральна задоволеність працею” [2], опитувальник САМОАЛ, який адаптувала Н. Каліна [3], тест сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. Леонтьєва [4]. Для опрацювання емпіричних даних застосовано пакет математичної об- робки даних Statistica 6.0., а саме такі методи математичної статистики: 1) порівняльний аналіз (t-критерій Стьюдента); 2) кореляційний аналіз; 3) факторний аналіз за методом головних компонент (з варимакс-обертан- ням); 4) кластерний аналіз за методом k-середніх. Кореляційний аналіз – це метод статистичної оцінки форми, знака і тісноти зв’язку досліджуваних ознак або факторів. Визначаючи форми зв’язку, розгля- дають його лінійність або нелінійність. Кореляційний аналіз не дає змоги вирі- шити проблему, пов’язану із можливою інтерпретацією залежності, яка існує між змінними. Наприклад, за наявності кореляційної залежності між двома змінними може бути складно вирішити, яка з них – причина, а яка – наслідок; до того ж, може виявитися, що насправді причинного зв’язку між ними немає (вони можуть причинно залежати від деякої третьої змінної, яку не взято до уваги). Найефек- тивніший засіб виявлення такої залежності – втручання з метою встановити, як наявність або відсутність одного з факторів впливає на інший фактор, що й є суттю експериментального методу. Розрахунок рангового коефіцієнту кореляції є одним з різновидів кореляційного аналізу, що використовують, коли необхідно визначити, як пов’язані між собою дві рангові послідовності. Для аналізу великого набору ознак, коли неможливо або небажано ділити його на частини, а треба розглядати як єдине ціле, використовують компонен- тний або факторний аналіз. У готовій кореляційній матриці ознак x знаходять нові лінійні змінні у, які зазвичай не корелюють одна з одною (можливе також виділення пов’язаних змінних у) і описують певні закономірності варіації і ко- реляції вихідних ознак. Ці нові змінні називають головними компонентами. До того ж кількість головних компонент або факторів, які сумарно описують значну частину інформації про закономірності варіації і кореляції ознак, може бути набагато меншою, ніж кількість вихідних змінних. Відтак застосування компо- нентного або факторного аналізу дає змогу значно зменшити кількість змінних, які аналізують. Крім того, головні компоненти є комплексними інтегративними показниками, кожен з яких залежить від багатьох ознак. Вирахування спіль- ностей показує, якою мірою окремі ознаки вписуються в конкретну факторну модель. Фактори інтерпретують за змістом тих ознак, які мають найбільші фак- торні навантаження (коефіцієнт кореляції між фактором та вихідними ознаками) стосовно конкретного фактора. Метод кластерного аналізу, який також називають методом розпізнання образу або числової таксономії, використовують у виконанні завдання – виявити природний, об’єктивно існуючий порядок, що присутній у групі вибірок, які нале- жать до різних генеральних сукупностей, причому їх співвідношення зазвичай апріорно невідомі. Кластерний аналіз проводять у два етапи. Перший етап полягає в отриманні уявлення про взаємну близькість розташування центрів вибірок, які порівнюють за значеннями комплексу ознак. Подібність вибірок має 187№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства бути незначною, а відстані – значними. Такі групи називають кластерами (обра- зами, таксонами), а процес їх виділення – кластеризацією. Існують різноманітні методи кластеризації. Так, згідно з агломеративними ієрархічними процедурами, процес виділення кластерів здійснюють покроково. На першому кроці у матриці знаходять мінімальну величину відстані між певними одиницями, які об’єднують і надалі розглядають як кластер. Знайшовши відстані цього кластера до решти одиниць, відшукують нову мінімальну величину відстані, і так утворюється новий кластер. Такий процес послідовного укрупнення таксонів продовжують до отри- мання деякої їх структури. Застосування кластерного аналізу дало можливість виявити якісну специфіку ціннісних орієнтацій досліджуваних. За даними порівняльного аналізу, усього в групі респондентів було виявлено 15 жінок з фемінним ґендерним типом (30%), 8 жінок з маскулінним ґендерним типом (16%), 16 жінок з андрогінним ґендерним типом (32 %) та 11 жінок з невизначеним ґендерним типом (22 %). Розподіл респондентів за ґендерним типом відображений на рисунку 1. Рис. 1. Розподіл респондентів за ґендерним типом: 1 – фемінний тип; 2 – маскулінний тип; 3 – андрогінний тип; 4 – невизначений тип. Такий розподіл можна вважати позитивним: українські жінки не позбав- лені жіночності, маскулінізація, про яку твердять дослідники, не є тотальною і пов’язана з підвищення рівня андрогінності, що є проявом збалансованої внут- рішньої природи та соціально-психологічної адаптації. Відмінності показників задоволеності працею у досліджуваних з різним ґендерним типом зображено на рисунку 2. Статистично значимі відмінності у показнику задоволеності працею були виявлені: між фемінним та маскулінним типом (18,4 балів проти 24,5, р≤0,01), між фемінним та андрогінним типом (18,4 проти 24,2, р≤0,01), між маскулінним та невизначеним типом (24,5 проти 20,1, р≤0,05), андрогінним та невизначеним типом (24,2 проти 20,1, р≤0,01). Отже, найбільш задоволеними працею виявились маскулінні та андрогінні жінки, мен- ше задоволені жінки із невизначеним ґендерним типом, і найменше – фемінні жінки. 30 1632 22 1 2 3 4 188Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства Рис. 2. Порівняння показників задоволеності працею для різних ґендерних типів: 1 – фемінний тип; 2 – маскулінний тип; 3 – андрогінний тип; 4 – невизначений тип. Відмінності показників задоволеності шлюбом у досліджуваних з різним ґендерним типом зображено на рисунку 3. Статистично значимі відмінності у показниках задоволеності шлюбом виявлені: між фемінним та маскулінним ти- пом (30,1 балів проти 22, р≤0,05), фемінним та андрогінним типом (30,1 проти 22,5, р≤0,01), фемінним та невизначеним типом (30,1 проти 17,6, р≤0,05). Отже, найбільш задоволеними сімейним життям виявились фемінні жінки. Такий ре- зультат безумовно логічний, оскільки для фемінної жінки родина є найважливі- шою сферою вкладання душі та особистісного потенціалу. Менше задоволені сімейним життям андрогінні і маскулінні жінки. Найменш задоволені родинним життям жінки з недиференційованим ґендерним типом. Рис. 3. Порівняння показників задоволеності шлюбом для різних ґендерних типів: 1 – фемінний тип; 2 – маскулінний тип; 3 – андрогінний тип; 4 – невизначений тип. Порівняння показників представників різних ґендерних типів за методикою визначення рівня самоактуалізації САМОАЛ представлені на рисунку 4. Ста- тистично значимі відмінності виявлені за низкою показників. За показником орієнтації в часі: між фемінним та андроінним типом (8,1 проти 10,3, р≤0,05), маскулінним та андрогінним типом (6,2 проти 10,3, р≤0,01), андрогінним та не- визначеним типом (10,3 проти 6,9, р≤0,01). За показником цінностей людини, 0 5 10 15 20 25 30 1 2 3 4 0 5 10 15 20 25 30 35 1 2 3 4 189№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства яка самореалізується: між фемінним та андрогінним типом (9,1 проти 10,8, р≤0,05), маскулінним та андрогінним типом (7,3 проти 10,8, р≤0,01), андрогінним та невизначеним типом (10,8 проти 7,8, р≤0,01). Рис. 4. Порівняння показників самореалізації для різних ґендерних типів Ряд 1 – фемінний тип; Ряд 2 – маскулінний тип; Ряд 3 – андрогінний тип; Ряд 4 – невизначений тип; 1 – орієнтація в часі; 2 – цінності людини, що самореалізується; 3 – погляд на природу людини; 4 – орієнтація на буттєве пізнання; 5 – креативність; 6 – автономність; 7 – спонтанність; 8 – саморозуміння; 9 – аутосимпатія; 10 – контактність; 11 – гнучкість у спілкуванні. За показником Погляд на природу людини не виявлено статистично значи- мих відмінностей між представниками різних ґендерних типів. За показником орієнтації на буттєве пізнання: між фемінним та андрогінним типом (7,2 проти 10,4, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним типом (7,3 проти 10,4, р≤0,05). За показником креативності: між фемінним та андрогінним типом (7,3 проти 10,9, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним типом (6,6 проти 10,9, р≤0,01), між андрогінним та невизначеним типом (10,9 проти 7,5, р≤0,05). За показни- ком автономності: між фемінним та маскулінним типом (4 проти 7,3, р≤0,01), між фемінним та андрогінним типом (4 проти 10, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним типом (7,3 проти 10, р≤0,05), між андрогінним та невизначеним типом (10 проти 5,8, р≤0,01). За показником спонтанності: між фемінним та андрогінним типом (4,5 проти 9,4, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним ти- пом (3,1 проти 9,4, р≤0,01), між андрогінним та невизначеним типом (9,4 проти 4,8, р≤0,01). За показником саморозуміння: між фемінним та маскулінним ти- пом (9,3 проти 4,7, р≤0,01), між фемінним та андрогінним типом (9,3 проти 5,7, р≤0,01), між фемінним та невизначеним типом (9,3 проти 5,7, р≤0,05). За показ- ником аутосимпатії: між фемінним та андрогінним типом (5,3 проти 10, р≤0,05), між маскулінним та андрогінним типом (3,9 проти 10, р≤0,01), між андрогінним та невизначеним типом (10 проти 5,4, р≤0,01). За показником контактності: між фемінним та андрогінним типом (5,6 проти 8,8, р≤0,01), між маскулінним та анд- рогінним типом (4,9 проти 8,8, р≤0,01), між маскулінним та невизначеним типом (4,9 проти 7,1, р≤0,05). За показником гнучкості у спілкуванні: між фемінним та маскулінним типом (9 проти 5,3, р≤0,05), між фемінним та андрогінним типом (9 проти 6, р≤0,01). Загалом за більшістю шкал найвищі показники самоакту- 0 2 4 6 8 10 12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 3 4 190Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства алізації виявлено в групі андрогінних жінок. І лише за шкалами саморозуміння і гнучкості найвищі показники у жінок із фемінним ґендерним типом. Порівняння інтегральних показників самореалізації між представниками різних ґендерних типів зображено на рисунку 5. Статистично значущі відмінності виявлено між маскулінним та андрогінним типом (69,8 проти 75,6, р≤0,05). Рис. 5. Порівняння інтегральних показників самореалізації для різних ґендерних типів: 1 – фемінний тип; 2 – маскулінний тип; 3 – андрогінний тип; 4 – невизначений тип. Порівняння показників життєвої осмисленості у представників різних ґен- дерних типів відображене на рисунку 5. Статистично значимі відмінності за показником наявності цілей в житті були виявлені: між фемінним та маскулінним типом (23,1 проти 19,1, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним типом (19,1 проти 22,3, р≤0,05). За показником задоволеності процесом життя: між фемінним та маскулінним типом (24 проти 19,1, р≤0,01), між фемінним та невизначеним типом (24 проти 20,8, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним типом (19,1 проти 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 1 2 3 4 0 5 10 15 20 25 30 1 2 3 4 5 1 2 3 4 Рис. 6. Порівняння показників життєвої осмисленості для різних ґендерних типів: Ряд 1 – фемінний тип; Ряд 2 – маскулінний тип; Ряд 3 – андрогінний тип; Ряд 4 – невиз- начений тип; 1 – наявність цілей у житті; 2 – задоволеність процесом життя; 3 – задово- леність результатом життя; 4 – інтернальний локус контролю над власним Я; 5 – інтер- нальний локус контролю над життям. 191№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства 23,5, р≤0,05). За показником задоволеності результатами життя: між фемінним та маскулінним типом (19,3 проти 15,1, р≤0,01), між маскулінним та андрогінним типом (15,1 проти 19,9, р≤0,01). За показником інтернального локусу контролю над власним Я: між фемінним та маскулінним типом (18,7 проти 16,1, р≤0,05), між маскулінним та андрогінним типом (16,1 проти 18,1, р≤0,05). За показником інтернального локусу контролю над життям: між маскулінним та андрогінним типом (18,4 проти 22,9, р≤0,05), між андрогінним та невизначеним типом (22,9 проти 19,3, р≤0,05). Як видно із рисунка 6, найнижчі показники осмисленості наявні у жінок з переважанням маскулінності. Однак, на нашу думку, такий результат може бути наслідком високого рівня домагань, властивого маскулінним особам. Відповідно, реальну життєву ситуацію людина з високим рівнем домагань суб’єктивно спри- ймає як менше сприятливу, ніж її сприймає особа з нижчим рівнем домагань. Найвищі ж показники осмисленості сенсу життя за трьома шкалами виявлено у жінок фемінних і андрогінних. На рисунку 7 зображено порівняння показників загальної життєвої осмис- леності представників різних ґендерних типів. Статистично значущі відмінності виявлені: між фемінним та невизначеним типом (3,9 проти 3,3, р≤0,01), між андрогінним та невизначеним типом (3,8 проти 3,3, р≤0,01). Рис. 7. Порівняння інтегральних показників життєвої осмисленості для різних ґендерних типів: 1 – фемінний тип; 2 – маскулінний тип; 3 – андрогінний тип; 4 – невизначений тип. Аналіз кореляційної матриці. Результати кореляційного аналізу дали змогу виявити цікаві взаємозв’язки. Вік прямо пов’язаний із задоволеністю працею (r=0,35, p≤0,01). Задоволеність працею корелює на значущому статистичному рівні із маскуліннюстю (r=0,48, p≤0,01), а також обернено взаємозалежна із наявністю цілей у житті (r=-0,29, p≤0,05). Задоволеність шлюбом корелює із фемінністю (r=0,34, p≤0,05), інтерналь- ністю локусу контролю над власним Я (r=0,40, p≤0,01), інтегральним показником осмисленості життя (r=0,28, p≤0,05), обернено взаємозалежна із маскулінністю (r=-0,38, p≤0,01). 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7 3,8 3,9 4,0 1 2 3 4 192Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства Отже, кореляційний аналіз підтвердив теоретичні дані: маскулінність у ха- рактері жінок приводить до орієнтації на професійну діяльність, а тому відповідно й до більшого задоволення нею. Фемінні жінки пріоритетно цінують родину, вкла- дають у цю сферу більше зусиль, тому й більше задоволені сімейним життям. Фемінність корелює із орієнтацією на буттєве пізнання (r=0,29, p≤0,05), авто- номністю (r=0,44, p≤0,01), спонтанністю (r=0,42, p≤0,01), аутосимпатією (r=0,38, p≤0,01), інтегральним показником самореалізації (r=0,36, p≤0,01), інтегральним показником життєвої осмисленості (r=0,28, p≤0,05). Маскулінність корелює із орієнтацією у часі (r=0,28, p≤0,05), спонтанністю (r=0,34, p≤0,05), саморозумінням (r=0,35, p≤0,01), аутосимпатією (r=0,35, p≤0,01), контактністю (r=0,30, p≤0,05), гнучкістю (r=0,37, p≤0,01), інтегральним показни- ком самореалізації (r=0,39, p≤0,01). Це свідчить про те, що андрогінним жінкам (з більш вираженою і маскулін- ністю, і фемінністю) притаманний вищий рівень особистісної самореалізації та осмисленості життя. Однак, найбільшою мірою осмисленість підходу до власного існування пов’язана із фемінністю. Орієнтація у часі позитивно взаємозалежна із задоволеністю процесом життя (r=0,32, p≤0,05), інтернальністю локусу контролю над власним Я (r=0,31, p≤0,05), інтернальністю локусу контролю над життям (r=0,43, p≤0,01), інтеграль- ним показником життєвої осмисленості (r=0,41, p≤0,01). Цінності людини, що самореалізується, корелюють із задоволеністю проце- сом життя (r=0,33, p≤0,05), задоволеністю результатами життя (r=0,28, p≤0,05), інтернальністю локусу контролю над життям (r=0,32, p≤0,05) та загальним по- казником життєвої осмисленості (r=0,32, p≤0,05). Креативність корелює з інши- ми показниками самоактуалізації, її інтегральним показником (r=0,81, p≤0,01), задоволеністю результатами життя (r=0,30, p≤0,05). Автономність позитивно взаємозалежна з задоволеністю процесом життя (r=0,36, p≤0,01), задоволеністю результатами життя (r=0,43, p≤0,01), інтеграль- ним показником життєвої осмисленості (r=0,40, p≤0,01). Спонтанність також корелює із задоволеністю результатами життя (r=0,30, p≤0,05), інтегральним показником життєвої осмисленості (r=0,32, p≤0,05). Саморозуміння прямо про- порційне до задоволеності процесом життя (r=0,32, p≤0,05), задоволеності результатами життя (r=0,45, p≤0,01), інтегрального показника життєвої осмис- леності (r=0,39, p≤0,01). Аутосимпатія корелює із задоволеністю результатами життя (r=0,36, p≤0,01), інтегральним показником життєвої осмисленості (r=0,28, p≤0,05). Контактність прямо взаємозалежна із задоволеністю результатами життя (r=0,29, p≤0,05), інтернальністю локусу контролю над життям (r=0,28, p≤0,05). Інтегральний показник самореалізації корелює із задоволеністю проце- сом життя (r=0,28, p≤0,05), задоволеністю результатами життя (r=0,39, p≤0,01), інтернальністю локусу контролю над життям (r=0,36, p≤0,01) та інтегральним показником життєвої осмисленості (r=0,37, p≤0,01). Відтак більшість складових самоактуалізації особистості прямо пропорційні задоволеності життям, задоволенню результатами життя, які також взаємоза- лежні із показниками життєвої осмисленості та власною відповідальністю за життєві події (інтернальністю). 193№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства Задоволеність процесом життя корелює із задоволеністю результатами життя (r=0,32, p≤0,05), інтернальністю локусу контролю над власним Я (r=0,40, p≤0,01) та інтегральним показником життєвої осмисленості (r=0,72, p≤0,01). Задоволеність результатом життя корелює з інтернальністю локусу контро- лю над життям (r=0,29, p≤0,05) та інтегральним показником життєвої осмисле- ності (r=0,45, p≤0,01), що безумовно логічно. Адже людина, яка здатна глибше осмислити своє життя і покладає відповідальність за життєві події на себе (інтернальний локус контролю), отримує більшу сатисфакцію від досягнень і життя загалом. В процесі факторного аналізу виявлено три найвпливовіші для нашого масиву даних фактори. Перший фактор – фактор самореалізації (див. рис. 8) – об’єднав змінні цінностей людини, що самореалізується (факторне навантаження 0,71), креа- тивності (факторне навантаження 0,83), автономності (факторне навантажен- ня 0,89), спонтанності (факторне навантаження 0,88), аутосимпатії (факторне навантаження 0,78) та інтегральний показник самореалізації (факторне на- вантаження 0,95). Факторна вага першого фактора дорівнює 6,74, цей фактор пояснює 29 відсотків розподілу емпіричних даних. Рис. 8. Факторне навантаження першого фактора. Взаємодія першого і другого фактора Другий фактор “осмисленість життя” (див. рис. 9) об’єднав змінні наявності цілей в житті (факторне навантаження 0,77) та загальної осмисленості життя (факторне навантаження 0,85). Факторна вага другого фактора дорівнює 3,38, цей фактор пояснює 15 відсотків розподілу емпіричних даних. 194Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства Рис. 9. Факторні навантаження у другому факторі. Взаємодія другого і першого фактора Третій фактор (див. рис. 10) містить одну змінну – показник маскулінності (факторне навантаження 0,71). Факторна вага третього фактора дорівнює 2,37, цей фактор пояснює 10 відсотків розподілу емпіричних даних. Рис. 10. Факторні навантаження третього фактора. Взаємодія першого і третього фактора В результаті кластерного аналізу за методом k-середніх виділено два клас- тери (див. рис. 11). У перший кластер увійшли 29 респонденток, з них 13 жінок з фемінним ґендерним типом, сім жінок з маскулінним ґендерним типом та дев’ять жінок із невизначеним ґендерним типом. У другий кластер увійшла 21 респондентка, з них дві жінки з фемінним ґендерним типом, одна – з маскулін- ним ґендерним типом, 16 жінок з андрогінним ґендерним типом та дві жінки з невизначеним ґендерним типом. Factor Loadings, Factor 2 vs. Factor 1 Rotation: Varimax normalized Extraction: Principal components Var1 Var2 Var3 Var4 Var5 Var6 Var7 Var8 Var9 Var10 NewVar1NewVar2 NewVar3 NewVar4 NewVar5 NewVar6 NewVar7 NewVar8 NewVar9 NewVar10 NewVar11 NewVar12 NewVar13 -0,6 -0,4 -0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 Factor 2 -0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 Fa ct or 1 Factor Loadings, Factor 3 vs. Factor 1 Rotation: Varimax normalized Extraction: Principal components Var1 Var2Var3 Var4 Var5 Var6 Var7 Var8 Var9 Var10 NewVar1NewVar2 NewVar3 NewVar4 NewVar5 NewVar6 NewVar7 NewVar8 NewVar9 NewVar10 NewVar11 NewVar12 NewVar13 -0,8 -0,6 -0,4 -0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 Factor 3 -0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 Fa ct or 1 195№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства Рис. 11. Результати кластерного аналізу: 1 – вік; 2 – задоволеність працею; 3 – задоволеність шлюбом; 4 – фемінність; 5 – мас- кулінність; 6 – орієнтація в часі; 7 – цінності людини, що самореалізується; 8 – погляд на природу людини; 9 – орієнтація на буттєве пізнання; 10 – креативність; 11 – автономність; 12 – спонтанність; 13 – саморозуміння; 14 – аутосимпатія; 15 – контактність; 16 – гнучкість у спілкуванні; 17 – інтегральний показник самореалізації; 18 – наявність цілей у житті; 19 – задоволеність процесом життя; 20 – задоволеність результатом життя; 21 – інтер- нальний локус контролю над власним Я; 22 – інтернальний локус контролю над життям; 23 – інтегральний показник життєвої осмисленості. Для другого кластера характерні вищі показники фемінності, маскулінності та самореалізації, причому найвиразніша відмінність у інтегральному показни- ку самореалізації, а відмінностей у показниках віку, задоволеності працею та задоволеності шлюбом, у показниках наявності цілей в житті, задоволеності процесом та результатами життя, інтернальності локусу контролю над власним Я та над життям, інтегральному показнику осмисленості життя немає. Результати кластерного аналізу свідчать про те, що андрогінний тип має найбільше можли- востей для самореалізації. Проте, крім ґендерного типу, існують інші чинники, які здатні визначати успішність самореалізації жінки та рівень її задоволення життям. Аналіз усього масиву емпіричних даних та результатів їх математичного опрацювання дав змогу зробити деякі узагальнення. Усього в групі респондентів виявлено найбільше жінок із фемінним та андрогінним ґендерним типом (62 %), що свідчить про сприятливу ґендерну стратифікацію українського жіноцтва. Жінки з маскулінним та невизначеним ґендерним типом складають меншість і за більшістю психодіагностичних показників не є дезадаптованими. Як виявлено в процесі емпіричного дослідження, жінки з маскулінним та андрогінним ґендерними типами більш задоволені роботою, ніж жінки з фемін- ним та невизначеним ґендерними типами. Очевидно, для них робота має вищу суб’єктивну цінність і вони прикладають більше зусиль для досягнення успіху у професійній сфері. Жінки з фемінним ґендерним типом більш задоволені шлюбом, ніж жінки з маскулінним, андрогінним та невизначеним ґендерними типами, оскільки для них головною цінністю в житті є сім’я, де вони переважно Plot of Means for Each Cluster Cluster 1 Cluster 2 Var3 Var6 Var9 NewVar2 NewVar5 NewVar8 NewVar11 Variables -40 -20 0 20 40 60 80 100 120 140 196Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства реалізують свій особистісний потенціал. Отже, гіпотезу про залежність задово- леності роботою та шлюбом від ґендерної ідентичності жінки підтверджено. Жінки з андрогінним ґендерним типом загалом мають вищі показники са- мореалізації, ніж жінки з маскулінним, фемінним та невизначеним ґендерними типами, наприклад, показники орієнтації в часі, цінностей людини, що само- реалізується, орієнтації на буттєве пізнання (тут андрогінний тип випереджує маскулінний та фемінний, але не відрізняється від невизначеного) креативності, спонтанності, аутосимпатії. За деякими показниками самореалізації жінки з фемінним ґендерним типом випереджають жінок з маскулінним, андрогінним та невизначеним ґендерними типами, а саме за шкалою само розуміння. За показником гнучкості у спілкуванні фемінний тип випереджає андрогінний та маскулінний, проте не відрізняється від невизначеного. Жінки з маскулінним та андрогінним ґендерними типами випереджують жінок із фемінним типом за показником автономності, причому жінки з андрогінним типом за цим показником своєю чергою випереджують так само жінок з маскулінним та невизначеним ґендерними типами, які між собою за цим показником не відрізняються. Серед чинників самореалізації найвищі показники мають жінки з андрогінним ґендерним типом, який, як засвідчили результати, створює найсприятливіші умо- ви для самореалізації, зумовлює універсальність і активність самовияву жінки. На другому місці за успішністю самореалізації – жінки з фемінним ґендерним типом, а отже, статева відповідність ґендерної ролі є сприятливим чинником самореалізації. На третьому місці за успішністю самореалізації – жінки з мас- кулінним ґендерним типом, які є автономнішими. Найгірші умови для саморе- алізації створює невизначеність ґендерної ролі, нечіткість рольових орієнтацій жінки. Відтак існує залежність особливостей самореалізації жінки від її ґендерної ідентичності. Жінки з фемінним та андрогінним ґендерними типами глибше усвідомлю- ють наявність цілей в житті, ніж жінки з маскулінним ґендерним типом. Жінки з фемінним ґендерним типом більше задоволені процесом життя, ніж жінки з маскулінним та невизначеним ґендерними типами, андрогінні жінки задоволені більше, ніж маскулінні. Жінки з фемінним та андрогінним ґендерними типами більше задоволені результатами життя, ніж жінки з маскулінним ґендерним ти- пом. Фемінні та андрогінні жінки інтернальніші у локусі контролю над власним Я, ніж маскулінні жінки. Також фемінним та андрогінним жінкам притаманний вищий інтегральний показник життєвої осмисленості, ніж жінкам із невизначе- ним ґендерним типом. Отже, існує залежність між переживанням жінки життєвої осмисленості, задоволенням процесом та результатом життя та її ґендерною ідентичністю. Задоволеність працею позитивно взаємозалежна із маскулінністю, а також обернено корелює із наявністю цілей у житті. Ймовірно, найбільше задоволення українській жінці приносить постановка цілей, пов’язаних із сімейним життям. Причин цього може бути дуже багато, найочевидніші – традиційне виховання та соціальні експектації. Задоволеність шлюбом позитивно взаємозалежна із фемінністю, інтернальністю локусу контролю над власним Я, інтегральним показником осмисленості життя, обернено корелює із маскулінністю. Можли- во, у групу досліджуваних входили головно жінки, маскулінний ґендерний тип 197№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства яких може вступати в конфлікт з традиційною жіночою орієнтацією на сім’ю, що спричиняє незадоволеність цією сферою. Отже, це підтверджує теоретичні узагальнення стосовно наявності внутрішнього конфлікту працюючої жінки. Можна також зробити висновок, що як фемінність, так і маскулінність спри- яють самореалізації людини, але в кожному конкретному випадку успішність самореалізації залежить від міри їх вираження, співвідношення та статевої відповідності. Самореалізація та осмисленість життя жінки великою мірою залежать від вираження в її особистісній структурі такої риси, як маскулінність, яка, ком- плементарно доповнюючи розвинуту фемінність, визначає андрогінний тип особистості, найуспішніші у більшості сфер самореалізації. Відтак ґендерна ідентичність є важливим чинником сприйняття, осмислення та інтерпретації інформації про себе та інших. Я-образ створюється на основі відношення людини до себе як до чоловіка або жінки, усвідомлення і прийняття власної статевої приналежності. Процес розвитку ґендерних ролей, як соціально зумовлених варіантів статевих ролей та статево-рольової поведінки, відбуваєть- ся в контексті досить важливого для життя особистості процесу соціалізації. Ґендерна ідентифікація – це усвідомлення індивіда своєї статевої належності, переживання ним своєї маскулінності/фемінності та готовність виконувати визна- чену статеву роль. Ґендерна ідентичність передбачає існування певних оціноч- них компонентів, уявлень індивіда про те, наскільки його поведінка та особистісні характеристики відповідають сподіванням та вимогам суспільства до жіночої або чоловічої ролі. Вона виступає основним компонентом самосвідомості людини. Ґендерна ідентичність виникає під впливом ґендерних стереотипів, які існують у кожному суспільстві і формуються в контексті культурологічної та історичної парадигми. Ґендерна соціалізація особистості через набуття ґендерних іден- тичностей вважають найвизначнішим чинником формування жіночих і чоловічих соціальних ролей. Як виявлено в процесі емпіричного дослідження, жінки з маскулінним та ан- дрогінним ґендерними типами більше задоволені роботою, ніж жінки з фемінним та невизначеним ґендерними типами. Це очевидно тому, що для них робота має вищу суб’єктивну цінність і вони прикладають більше зусиль для досягнення ус- піху у професійній сфері. Жінки з фемінним ґендерних типом більше задоволені шлюбом, ніж жінки з маскулінним, андрогінним та невизначеним ґендерними типами, оскільки для них головною цінністю в житті є сім’я, де вони і реалізують переважно свій особистісний потенціал. Жінки з андрогінним ґендерним типом загалом мають вищі показники са- мореалізації, ніж жінки з маскулінним, фемінним та невизначеним ґендерними типами, наприклад, вищі показники орієнтації в часі, цінностей людини, що са- мореалізується, орієнтації на буттєве пізнання (тут андрогінний тип випереджує маскулінний та фемінний, але не відрізняється від невизначеного) креативності, спонтанності, аутосимпатії. За деякими показниками самореалізації жінки з фемінним ґендерним типом випереджують жінок з маскулінним, андрогінним та невизначеним ґендерними типами, а саме за показником само розуміння. За шкалою гнучкості у спілкуванні фемінний тип випереджує андрогінний та маскулінний, проте, його показник не відрізняється від невизначеного. Жінки з 198Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства маскулінним та андрогінним ґендерними типами випереджують жінок із фемін- ним типом за показником автономності, причому жінки з андрогінним типом за цим показником своєю чергою випереджують так само жінок з маскулінним та невизначеним ґендерними типами, які за цим показником не відрізняються. У показниках самореалізації очевидно переважають жінки з андрогінним ґендер- ним типом, який, як виявлено, створює найкращі умови для самореалізації, є умовою універсальності і активності самовияву жінки. На другому місці за ус- пішністю самореалізації – жінки з фемінним ґендерним типом, а отже статева відповідність ґендерної ролі є сприятливим фактором для самореалізації. На третьому місці за успішністю самореалізації – жінки з маскулінним ґендерним типом, які є автономнішими. Найгірші умови для самореалізації створює не- визначеність ґендерної ролі, нечіткість рольових орієнтацій жінки. Отже, другу гіпотезу нашого дослідження про залежність особливостей самореалізації жінки від її ґендерної ідентичності підтверджено. Жінки з фемінним та андрогінним ґендерними типами глибше усвідомлюють свою мету в житті, ніж жінки з маскулінним ґендерним типом. Жінки з фемінним ґендерним типом більше задоволені процесом життя, ніж жінки з маскулінним та невизначеним ґендерними типами, андрогінні жінки – більше, ніж маскулінні. Жінки з фемінним та андрогінним ґендерними типами більш задоволені резуль- татами життя, ніж жінки з маскулінним ґендерним типом. Фемінні та андрогінні жінки інтернальніші у контролі над власним Я, ніж маскулінні жінки. Жінки з андрогінним ґендерним типом інтернальніші у контролі над власним життям, ніж жінки із маскулінним та невизначеним ґендерними типами. Також фемінні та андрогінні жінки мають вищий інтегральний показник життєвої осмисленості, ніж жінки із невизначеним ґендерним типом. Задоволеність працею позитивно взаємозалежна із маскулінністю, а також обернено корелює із наявністю цілей у житті. Отже, найбільше задоволення українській жінці все ж таки приносить постановка цілей, пов’язаних із сімей- ним життям, і в цього може бути дуже багато причин, найбільш очевидні з яких – традиційне виховання та соціальні експектації. Задоволеність шлюбом прямо пов’язана із фемінністю, інтернальністю локусу контролю над власним Я, інтег- ральним показником осмисленості життя, обернено пов’язана із маскулінністю. Тобто маскулінний ґендерний тип деяких жінок може вступати в конфлікт з традиційною жіночою орієнтацією на сім’ю. Фемінність взаємозалежна із орієнтацією на буттєве пізнання, автономністю, спонтанністю, аутосимпатією, інтегральним показником самореалізації, інтег- ральним показником життєвої осмисленості, а маскулінність – з орієнтацією у часі, спонтанністю, саморозумінням, аутосимпатією, контактністю, гнучкістю, інтегральним показником самореалізації. З останнього можна зробити висновок, що як фемінність, так і маскулінність сприяють самореалізації людини, але в кожному конкретному випадку успішність самореалізації залежить від міри їх вираження, співвідношення та статевої відповідності. Самореалізація та ос- мисленість життя жінки великою мірою залежать від наявності в її особистісній структурі такої риси, як маскулінність, яка, комплементарно доповнюючи роз- винуту фемінність, визначає андрогінний тип особистості, найбільш успішний в більшості сфер самореалізації. 199№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства Сучасна українська жінка, як і будь-яка інша жінка, рано чи пізно стикається з низкою проблем щодо вибору фемінної чи маскулінної ролі. Жіночі рольові мо- делі – Жінка-Берегиня, Жінка-Барбі, Ділова Жінка та Феміністка, які увиразнила О. Кісь, можна віднайти в українському соціумі лише за описовими характерис- тиками, оскільки відсутній відповідний психодіагностичний апарат. Розглядаючи соціальні чинники та аналізуючи матеріали ЗМІ, можна стверджувати, що со- ціально-виправданими ролями є Жінка-Берегиня та Жінка-Барбі. Їх культивує сучасне українське суспільство, тому жінкам з такою моделлю поведінки значно легше адаптуватися в оточенні і відповідати очікуванням соціуму, ніж жінкам, які обрали роль Жінки-Ділової чи Феміністки. Тому українські жінки з фемінними та андрогінним рольовими моделями, в яких традиційна орієнтація на родинні цінності, за психологічно-діагностичними даними більше соціально адаптовані, більше задоволені сімейним життям, процесом та результатами життя загалом, тобто щасливіші. Ролі Жінки-Ділової чи Феміністки не знаходять підтримки у сучасному со- ціокультурному середовищі, яке протидіє актуалізації цих ролей. Задоволеність життям у цьому випадку розглядають крізь призму самореалізації в кар’єрі, що тягне за собою певні труднощі, як, наприклад, проблеми побудови жінками кар’єри, неприйняття оточенням, інтрапсихічний конфлікт через суперечність загальноприйнятим рольовим моделям. Тобто професійне зростання стає для таких жінок найважливішою метою і перешкоди на шляху до неї не дають змоги бути задоволеними власним життям. Такі жінки деякою мірою ігнорують сімейну сферу, а відтак вони позбавлені певної кількості близькості, підтримки та теплих стосунків, які є необхідними умовами щастя людини. Загалом особливості ґендерної стратифікації серед українських жінок засвід- чують відповідність моделей, які обрали жінки, традиційним (патріархальним) цінностям українського суспільства. Маємо надію, що підвалини українського традиціоналізму та духовності нації, втілені у фемінні ґендерно-рольові моделі, і які підтримують українські жінки, будуть виправданою опорою в умовах еконо- мічної та політичної нестабільності в державі. Перспективами подальшого теоретичного пошуку та емпіричного досліджен- ня є кількісне розширення опитування жінок та порівняння чинників задоволення життям жінок та чоловіків, встановлення ймовірних взаємозв’язків між ґендером та задоволенням сімейним життям і професійною діяльністю жінок і чоловіків. Література 1. Алешина Ю., Гозман Л., Дубровская Е. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. Спецпрактикум по социальной психо- логии. М.: Изд-во МГУ, 1987. 2. Батаршев А. Базовые психологические свойства и профессиональное само- определение личности: Практическое руководство по психологической диагнос- тике. СПб.: Речь, 2005. 3. Малкина-Пых И. Семейная терапия. Справочник практического психолога. М.: Эксмо, 2005. 4. Пряжников Н. Профессиональное и личностное самоопределение. М.-Воронеж, 1996. 200Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства AN EMPIRIC RESEARCH OF GENDER PECULIARITIES OF THE WOMEN’S SATISFACTION BY LIFE Victoriya Gupalovska Ivan Franko National University of Lviv, Universytetska str., 1, Lviv, 79000, Ukraine, e-mail: viktoriah@ukr.net The peculiarities of gender identity of a woman and role models of Ukrainian woman in particular are researched in the article. The satisfaction from professional activity, family life, the process of life and the life in general, the peculiarities of self-realization and the survival of life realization of women belonging to various gender types was analysed: feminine, masculine, androgenic and non-differentiated. It was found out that the women with prevailing feminine and androgenic types are among the ones most satisfi ed from their personal lives and self-realization, - they live the most conscious and responsible lives. The women belonging to masculine gender type are mostly satisfi ed from their professional activity. In the conclusion: gender differentiation among women corresponds to society role expectations. Keywords: femininity, masculinity, androgenic, gender, satisfaction from family life, satisfaction from professional activity. Стаття надійшла до редколегії 5.12.2009 Прийнята до друку 20.01.2010

Емпіричне дослідження ґендерних особливостей задоволення жінок життям

Репозитарії

Схожі ресурси