Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми

Здійснено аналіз результатів низки попередніх досліджень впливу стану здоров’я старшокласників на процес їхнього професійного самовизначення з метою з’ясування соціальної детермінації виявлених закономірностей. Наведено дані про аналітичне дослідження даної проблеми, а також виявлені соціальні чинни...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Ананьєв, А., Вінтюк, Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2010
Schriftenreihe:	Соціогуманітарні проблеми людини
Schlagworte:	Психологічне здоров’я особи і суспільства
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27364
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми / А. Ананьєв, Ю. Вінтюк // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 5. — С. 225-235. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27364
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-273642011-10-04T12:17:51Z Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми Ананьєв, А. Вінтюк, Ю. Психологічне здоров’я особи і суспільства Здійснено аналіз результатів низки попередніх досліджень впливу стану здоров’я старшокласників на процес їхнього професійного самовизначення з метою з’ясування соціальної детермінації виявлених закономірностей. Наведено дані про аналітичне дослідження даної проблеми, а також виявлені соціальні чинники, які детермінують процес професійного самовизначення в учнів шкіл. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, яке проводилося у два етапи і складалося з констатуючого і формуючого експериментів. Одержані дані піддано аналізу для виявлення у них соціальної складової, виявлено соціальні чинники, що зумовлюють ефективність профорієнтаційної роботи в сучасних загальноосвітніх закладах, а також впливають на стан здоров’я школярів. Зроблено висновки з проведеної роботи, врахування яких дозволить покращити методику профорієнтаційної роботи з учнями шкіл у сучасних умовах. The analysis of a number of previous investigations of the state of health of senior pupils infl uencing the process of their professional self-determination on the purpose of fi nding out social determination of the exposed conformities to the law is carried. Data of the results of analytical investigation of the problem are given, and also social factors which determine the process of professional self-determination of the students of schools are exposed. The results of the empiric research which were conducted in two stages and consisted of establishing and forming experiments are analysed. Findings are analysed for the exposure in them of social constituent, social factors which predetermine effi ciency of proforientational work in modern general establishments are exposed, and also affect the state of health of schoolboys. Conclusions in the conducted work, the account of which will allow the improvement of the method of proforientational work with the students of schools in modern terms, are made. 2010 Article Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми / А. Ананьєв, Ю. Вінтюк // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 5. — С. 225-235. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0078 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27364 37.013.42:008.1-053.5 uk Соціогуманітарні проблеми людини Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Психологічне здоров’я особи і суспільства Психологічне здоров’я особи і суспільства
spellingShingle	Психологічне здоров’я особи і суспільства Психологічне здоров’я особи і суспільства Ананьєв, А. Вінтюк, Ю. Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми Соціогуманітарні проблеми людини
description	Здійснено аналіз результатів низки попередніх досліджень впливу стану здоров’я старшокласників на процес їхнього професійного самовизначення з метою з’ясування соціальної детермінації виявлених закономірностей. Наведено дані про аналітичне дослідження даної проблеми, а також виявлені соціальні чинники, які детермінують процес професійного самовизначення в учнів шкіл. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, яке проводилося у два етапи і складалося з констатуючого і формуючого експериментів. Одержані дані піддано аналізу для виявлення у них соціальної складової, виявлено соціальні чинники, що зумовлюють ефективність профорієнтаційної роботи в сучасних загальноосвітніх закладах, а також впливають на стан здоров’я школярів. Зроблено висновки з проведеної роботи, врахування яких дозволить покращити методику профорієнтаційної роботи з учнями шкіл у сучасних умовах.
format	Article
author	Ананьєв, А. Вінтюк, Ю.
author_facet	Ананьєв, А. Вінтюк, Ю.
author_sort	Ананьєв, А.
title	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми
title_short	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми
title_full	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми
title_fullStr	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми
title_full_unstemmed	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми
title_sort	професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2010
topic_facet	Психологічне здоров’я особи і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27364
citation_txt	Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми / А. Ананьєв, Ю. Вінтюк // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 5. — С. 225-235. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Соціогуманітарні проблеми людини
work_keys_str_mv	AT ananʹêva profesíjnaoríêntacíâízdorovâučnívškílsocíalʹnijaspektproblemi AT víntûkû profesíjnaoríêntacíâízdorovâučnívškílsocíalʹnijaspektproblemi
first_indexed	2025-07-03T07:03:21Z
last_indexed	2025-07-03T07:03:21Z
_version_	1836608338359484416
fulltext	225№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства УДК 37.013.42:008.1-053.5 ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ І ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ШКІЛ: СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ Антон Ананьєв Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Ушинського, вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, 65020, Україна, e-mail: aam@pdpu.edu.ua Юрій Вінтюк Національний університет “Львівська політехніка”, вул. Квітнева, 6, м. Львів, 79044, Україна, e-mail: yurvin@ukr.net Здійснено аналіз результатів низки попередніх досліджень впливу стану здоров’я старшокласників на процес їхнього професійного са- мовизначення з метою з’ясування соціальної детермінації виявлених закономірностей. Наведено дані про аналітичне дослідження даної проблеми, а також виявлені соціальні чинники, які детермінують процес професійного самовизначення в учнів шкіл. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, яке проводилося у два етапи і складалося з констатуючого і формуючого експери- ментів. Одержані дані піддано аналізу для виявлення у них соціальної складової, виявлено соціальні чинники, що зумовлюють ефективність профорієнтаційної роботи в сучасних загальноосвітніх закладах, а також впливають на стан здоров’я школярів. Зроблено висновки з проведеної роботи, врахування яких дозволить покращити методику профорієнтаційної роботи з учнями шкіл у сучасних умовах. Ключові слова: професійне самовизначення, професійно важливі якості особистості, показники здоров’я, детермінація, соціальна зумов- леність. 1. Постановка проблеми Проблема здоров’я людини була винятково важливою на всіх етапах сус- пільного розвитку, не втратила вона своєї актуальності і в наш час. Адже в усі часи здатність будь-якого суспільства до виживання, як і до досягнення доб- робуту та благополуччя залежала від здоров’я та працездатності його членів. Сьогодні ми намагаємося розбудовувати власну, незалежну державу, яка по- винна забезпечити високий життєвий рівень для всіх громадян. Один з аспектів цієї важливої, загальнодержавної проблеми – створення умов для адекватної самореалізації всіх членів суспільства, підлітків і молоді передусім. І саме від 226Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства того, як ми зможемо сьогодні вирішити дане завдання, зокрема, забезпечення збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління, залежатиме, в кінцевому результаті, успіх поступу нашої держави до загального добробуту і благополуччя. Проблема, що перебуває у центрі розгляду в даному дослідженні: незва- жаючи на те, що вимоги до стану здоров’я працівника в сучасних умовах, за наявності конкуренції на ринку праці, є доволі високими і продовжують підви- щуватися, стан здоров’я молоді, яка готується до активної участі у всіх сферах господарської діяльності країни, є неприпустимо низьким, і продовжує погіршу- ватися. Розглядаючи лише соціальний аспект, дане протиріччя можна сфор- мулювати наступним чином: суспільство вимагає від кожного члена високого рівня освіченості та працездатності, проте не може його забезпечити. Дана невідповідність потребує ретельного розгляду, з метою з’ясування її причин, можливих наслідків та пошуку шляхів подолання. Мета роботи: проаналізувати результати досліджень впливу стану здоров’я учнів шкіл на процес їх професійного самовизначення (ПСВ) для виявлення со- ціальних наслідків ігнорування виявлених закономірностей у профорієнтаційній роботі з учнями загальноосвітніх шкіл. 2. Вихідні передумови дослідження Дана проблема не раз привертала увагу фахівців, оскільки завданням пе- дагогіки, в усі часи, було виховання здорового і працездатного підростаючого покоління. Проте у сучасній фаховій літературі зустрічається обмаль публікацій на дану тему, тому можна зіслатися переважно на публікації матеріалів власних досліджень [1–21]. Аналіз публікацій на дану тему дає змогу виявити кілька най- важливіших аспектів даної проблеми [8; 11; 12]: філософський, валеологічний, психологічний, педагогічний і соціальний. 1. Філософський аспект передбачає розгляд проблеми з позицій пошуку місця людини в світі, формування світоглядних засад її буття як у світі загалом, так і в суспільстві зокрема, а також з позицій формування особистості людини. У першу чергу слід відзначити пошук людиною свого місця у світі і в суспільстві, що передбачає вибір нею певних видів діяльності, які дають їй змогу задовіль- нити наявні потреби. Таким чином проблема буття людини у світі пов’язана з проблемою її професійного самовизначення. Під професійним самовизначенням розуміють процес активного пошуку і усвідомлення особистістю свого місця у системі суспільних відносин, з’ясування сенсу свого життя на основі певної осо- бистої системи ціннісних орієнтацій (К. Абульханова-Славська, Л. Виготський, Є. Клімов, Г. Костюк, Н. Пряжніков, С. Рубінштейн та ін.). 2. Валеологічний аспект проблеми полягає в тому, що здоров’я людини розглядається як внутрішній ресурс, який дає їй змогу адекватно пристосовува- тися до вимог оточуючого середовища: фізичного і соціального. Людина може здійснювати адаптацію до вимог середовища – професійного у т.ч. – лише в межах наявних у неї для цього ресурсів; вихід за дані межі означає початок де- задаптаційних процесів і розвиток патологій. Досліджуючи показники складових здоров’я, можна визначати можливості адаптації людини до середовища, у т.ч. прогнозувати успішність виконання нею різних видів діяльності. На сьогодні 227№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства накопичено багато робіт, в яких показано, що організм школярів відрізняється підвищеною чутливістю до різних факторів зовнішнього середовища; тому у них порівняно легко виникають функціональні, а часом і патологічні відхилення в стані здоров’я (М. Амосов, Р. Баєвський, І. Брехман, В. Магльований, К. Павлов та ін.). Однак відсутність життєвого досвіду часто призводить до невірної оцінки своїх можливостей, що призводить до небажаних наслідків. 3. Психологічний аспект полягає, передусім, у вивченні психічного і со- ціального компонентів здоров’я людини, закономірностей їхнього формування, а також впливу на процес професійного становлення особистості підлітків і молоді. Сюди ж слід віднести розробку методів діагностики різних складових здоров’я людини та їхнє експериментальне дослідження. Проте лише виявити показники здоров’я школярів недостатньо – необхідно, щоб вони не тільки знали стан скла- дових свого здоров’я, але й використовували ці знання в практичній діяльності. (А. Голомшток, Л. Йовайша, Є. Клімов, Г. Костюк, Н. Пряжніков, Б. Федоришин та ін.). Тому ще одним важливим завданням педагогічної і вікової психології є з’ясування ролі усвідомлення старшокласниками наявного стану здоров’я у процесі професійного самовизначення особистості. 4. Педагогічний аспект проблеми полягає в наступному: в процесі вихо- вання підростаючого покоління, підготовки до майбутнього самостійного життя взагалі і до вибору майбутньої професійної діяльності зокрема необхідно врахо- вувати стан здоров’я тих, кого виховують. Реалізація такого підходу дасть мож- ливість оптимізувати педагогічні впливи і уникати розвитку патогенних станів та проявів девіантної поведінки. В процесі психолого-педагогічної взаємодії з тими, кого виховують, постає актуальність врахування відмінностей в стані здоров’я старшокласників, усвідомлення яких визначає здатність людини адаптувати- ся до вимог оточення, професійного середовища у тому числі. (Є. Клімов, Н. ряжніков, В. Рибалка, Н. Ничкало, Б. Федоришин та ін.). Крім цього, необхідно враховувати, що стан здоров’я людини визначає рівень не тільки її фізичної, але значною мірою і психічної, в тому числі розумової працездатності. Від того, як довго може людина зберігати високий рівень працездатності, залежать по- тенційні можливості її досягнень у будь-якій діяльності. Результати проведених досліджень [2–14] становлять вихідні передумови даної роботи. Соціальний аспект проблеми не вивчений належним чином і пот- ребує ретельного опрацювання, саме його вивчення становить значний інтерес, оскільки всі процеси, які відбуваються в суспільстві, детерміновані наявними соціальними умовами, що зумовлює актуальність даного дослідження. Так як здійснене дослідження дозволило вивчити і соціальний аспект проблеми, далі буде розглянуто одержані результати саме з позицій їхньої соціальної зумов- леності. 5. Соціальний аспект проблеми полягає в наступному: від успішності са- мореалізації в професії кожного члена суспільства залежить стан справ у сус- пільстві загалом. Тому суспільство зацікавлено в наявності ефективної та дієвої системи професійної орієнтації підлітків і молоді, передусім учнів шкіл, придатної для широкого впровадження та здатної оптимізувати вирішення поставленої про- блеми. Даний аспект є важливим через наступне: якщо кожен член суспільства не використовує наявний у нього потенціал, суспільство в цілому теж не може 228Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства функціонувати ефективно, притому тим більше, чим більше поширюється дана тенденція. Тому його дослідження є вкрай важливим з огляду на те, що необхід- но розкрити і максимально використати всі наявні можливості для подолання тривалої соціально-економічної кризи, в якій перебуває наша країна. 3. Результати дослідження Аналітичне дослідження було зосереджено на вивченні теоретичних за- сад, і передбачало здійснення пошуку в кількох напрямках, зокрема, висвітлення філософського та валеологічного аспектів проблеми. В ході дослідження було здійснено огляд наукових публікацій за темою викладу, пошук та опрацюван- ня сучасних наукових розробок у даному напрямку. Результати аналітичного дослідження проблеми викладено в наступних публікаціях [3; 4; 11]. Стосовно винесеної на розгляд проблеми, проведене дослідження дало змогу з’ясувати наступне. Первинний вибір професії в більшості випадків відбувається у підлітково- му віці, для якого характерне інтенсивне формування як психіки людини, так і організму в цілому. На сьогодні накопичено багато робіт, в яких показано, що організм школярів відрізняється підвищеною чутливістю до різних факторів зовнішнього середовища. Тому в них порівняно легко виникають функціональні, а часом – під впливом несприятливих умов – і патологічні відхилення в стані здоров’я (М. Амосов, Р. Баєвський, І. Брехман, А. Голомшток та ін.). Проте відсутність життєвого досвіду часто призводить до невірної оцінки своїх можли- востей. Як показують численні спостереження, при виборі майбутньої професії учні, як правило, не враховують своїх можливостей, зокрема, відповідності рівня фізичного розвитку вимогам обраної діяльності. При цьому неадекватно обрана професія може призвести до погіршення стану здоров’я вже в період її освоєння, до зниження працездатності. А це, в свою чергу, зумовлює дисгар- монійність поведінки і діяльності, а також має вплив на формування відповідних якостей особистості. Набуваючи поширення, дана тенденція стає соціальною проблемою. Професія, яку бажає обрати старшокласник, висуває певні вимоги до пра- цівника, у тому числі до стану його здоров’я. Проте, як свідчить наявний досвід профорієнтаційної роботи, старшокласники сьогодні не мають необхідних знань про здоров’я взагалі, про стан власного здоров’я, про вимоги до здоров’я з боку професії, яку вони бажають обрати, а також про ступінь відповідності вимог професії власним можливостям. Наслідком такої ситуації є те, що професійний вибір, зроблений старшокласниками, часто виявляється неоптимальним, а іноді – патогенним. Наявність невідповідності між станом здоров’я і вимогами професії може призвести не тільки до труднощів у оволодінні нею, зниження продуктивності діяльності за обраним фахом, але й до погіршення наявного стану здоров’я. Наслідки нераціонального вибору майбутньої професії учнями: - труднощі освоєння професії; - утруднена професійна адаптація; - знижена продуктивність діяльності за обраним фахом; - невдоволення отриманими результатами діяльності; 229№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства - погіршення стану здоров’я працівника; - розчарування в зробленому виборі, у власних можливостях і в житті взагалі та ін. Отже, за умови врахування стану власного здоров’я при виборі професії процеси професійної підготовки і професійної адаптації перебігають без усклад- нень, не викликають перевтоми, появи хворобливих симптомів, не призводять до розвитку та прогресування професійних захворювань – тобто не мають на- слідком зниження стану здоров’я і не перешкоджають успішному опануванню професією та продуктивній діяльності в майбутньому. І навпаки, в разі відсутності врахування стану власного здоров’я при виборі професії, процеси професійної підготовки і професійної адаптації часто перебігають з ускладненнями, призво- дять до перевтоми, появи хворобливих симптомів, до розвитку та прогресування професійних захворювань – тобто мають наслідком зниження стану здоров’я, і перешкоджають успішному опануванню професією та продуктивній діяльності в майбутньому. Така ситуація, що є соціально небажаною, за умови її поширення теж стає соціальною проблемою. Емпіричне дослідження проводилося в два етапи і складалося з конста- туючого та формуючого експериментів, у ході яких передбачалося вивчення психологічного та педагогічного аспектів проблеми. Результати емпіричних до- сліджень викладено у ряді публікацій: констатуючого експерименту [2; 4; 9; 10]; формуючого [3; 5; 6; 7]. Констатуючий експеримент передбачав дослідження психологічного ас- пекту проблеми, і полягав у тому, що за допомогою спеціального комплексу методик досліджувалися дві групи професійно важливих параметрів: а) професійно важливі якості особистості; б) психологічні і психофізіологічні показники здоров’я. Крім цього, оцінювалася успішність навчальної діяльності, а також сформо- ваність показників ПСВ. Одержані результати дозволили виявити певні важливі закономірності. Зокрема, аналіз отриманих даних дає підстави констатувати, що при виборі майбутньої професії старшокласники часто керуються необхідністю врахування несприятливих умов сьогодення, ситуативними міркуваннями тощо і не враховують наявні у них внутрішні можливості щодо успішного виконання певної діяльності, у т.ч. стан власного здоров’я. Як відзначають самі учні, такий вибір диктують їм несприятливі соціальні умови. Дослідження характеристик ПСВ у старшокласників на початку формуючого експерименту дає підстави констатувати їхню недостатню сформованість для свідомого, обґрунтованого і адекватного вибору майбутньої професії. Причому це стосується практично всіх важливих компонентів такого вибору: врахування наявних професійно важливих якостей особистості, стану власного здоров’я, можливості набуття освіти за обраним фахом, можливостей працевлаштування, специфіки і умов роботи за даною професією [6; 11]. Так, було з’ясовано, що за умови обмеження множини соціальних виборів – у зв’язку з безробіттям – цей процес є деформованим. У результаті учні часто змушені обирати не ті професії, які їм подобаються і не ті, до яких вони мають необхідні дані, а ті, на які можуть розраховувати – з огляду на можливість пра- цевлаштування. Так, багато учнів переконані, що обрати ту чи іншу професію 230Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства їм заважає не відсутність знань чи необхідних якостей, а інші чинники (най- частіше вказувалося: відсутність потрібних знайомств, нестача грошей). Учні часто змушені орієнтуватися на ті професії, котрі дають змогу забезпечити їм необхідний прожитковий мінімум, але не відповідають їхнім запитам і внутрішнім можливостям. Подолати вплив таких переконань, які є досить розповсюдженими, досить часто просто не можливо. Дана тенденція набула поширення в сучасних умовах, тобто вона теж стала соціальною проблемою. Відстежені тенденції вибору професії старшокласниками, що не відпові- дають їхнім індивідуально-психологічним особливостям. Основними з них є наступні: - при виборі майбутньої професії старшокласники доволі часто не врахо- вують своїх індивідуальних особливостей, на які слід орієнтуватися при виборі професійної діяльності, причому в даний час ця тенденція набула масового характеру; - основний мотив вибору професії – матеріальний, що зумовлено наявною важкою економічною ситуацією в нашому суспільстві у даний час; - молодь намагається уникати вибору професій, які пов’язані зі значними затратами зусиль, вважає їх непрестижними (які, проте, дуже потрібні для сус- пільства). Виявлені тенденції становлять серйозну соціальну проблему, що змушує шукати шляхи і можливості для її подолання. Очевидно, виявлені закономірності зумовлені наявними соціально-економічними умовами в нашій державі у даний час. Так, у період економічних негараздів громадянам держави значно важче задовольняти матеріальні потреби, відповідно, це відчувають на собі і їхні діти, у т.ч. учні шкіл. Відповідно, вони орієнтуються на такі види діяльності, які б дали їм змогу задовольнити наявні потреби. Наступну з названих особливостей теж можна пояснити дією об’єктивних чинників; передусім тим, що система про- фесійно-технічної освіти в даний час практично не діє (оскільки промисловість регіону вже друге десятиліття не діє і не потребує працівників). Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що розвиток мо- тивів, які зумовлюють вибір учнями шкіл певної професії, так і професійно важливих якостей особистості, а також, значною мірою, стан здоров’я, зумов- лені як процесом виховання, так і наявними умовами соціалізації особистості, тобто детерміновані наявними соціальними чинниками. Отже, саме наявні в даний час умови для виховання і навчання підростаючого покоління, значною мірою зумовлюють як процес формування ПСВ старшокласників, як і подаль- ший процес їхнього професійного становлення, як продуктивних працівників, що працюють задля суспільного блага. Ці ж умови формують певний рівень соціального здоров’я особистості, що визначає ставлення людини до суспіль- ства, спрямованість та характер її суспільної активності, взагалі, робить особу активним учасником суспільних процесів чи пасивним спостерігачем. Проте ще більше деформованим – за наявних соціальних умов – є процес прийняття рішення про вибір майбутньої професійної діяльності. Причому всі виявлені негативні індивідуальні тенденції мають небажані соціальні наслідки. Формуючий експеримент передбачав проведення дослідження педаго- гічного аспекту проблеми. Шляхом анкетування визначалися показники ПСВ 231№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства в учнів 10-х класів на початку навчального року; після цього всі учасники були поділені на дві групи: експериментальну і контрольну. Серед старшокласників, які увійшли до експериментальної групи, протягом двох років профорієнтаційна робота проводилася з врахуванням впливу стану здоров’я на ПСВ. У контрольній групі профорієнтаційна робота проводилася традиційними методами. Оцінку ефективності формуючого експерименту було здійснено шляхом дослідження динаміки показників ПСВ у старшокласників. Формуючий експеримент полягав у тому, що з учнями проводилися як гру- пові профорієнтаційні заходи (в межах спецкурсу “Основи вибору професії”): тематичні уроки, лекції-диспути, вечори-зустрічі та ін., так і індивідуальна про- форієнтаційна робота. Групові заходи передбачали надання учням необхідних знань про процес професійного становлення особистості, як про формування професійно важливих якостей особистості, так і врахування стану здоров’я, всіх його складових, при виборі майбутньої професії. При цьому для отримання не- обхідних даних про стан здоров’я старшокласників та сформованість професійно важливих якостей їхньої особистості використовувалися відповідні діагностичні методики. На кожному занятті учням давалися завдання, які повинні були задіяти всі складові ПСВ, як процесу діяльності; при цьому був налагоджений контроль за усвідомленням старшокласниками їхнього професійного становлення. Через два роки, а саме на час завершення навчання в загальноосвітній школі, знову було досліджено стан показників ПСВ серед учнів експеримен- тальної і контрольної групи. Отримані дані засвідчують наявність позитивної динаміки показників у обох групах, проте серед старшокласників експеримен- тальної групи ріст показників виявився значно вищим. Це дає підстави ствер- джувати, що запропоновані методи профорієнтаційної роботи є ефективними, тобто дають змогу зробити внесок у вирішення проблеми; причому не тільки на психолого-педагогічному (індивідуальному та груповому) рівні, але й у соціаль- ному масштабі (що вимагає їх широкого впровадження). Після проведення намічених профорієнтаційних заходів серед старшоклас- ників експериментальної групи було проведено “залік” з профорієнтаційної ро- боти, що мав на меті з’ясувати рівень усвідомлення ними стану свого здоров’я і відповідності його вимогам професії, яку вони бажають обрати. Опитування було проведено у вигляді бесіди, за стандартизованим опитувальником, ре- зультати оцінювалися за 12-ти бальною шкалою. Згідно з виявленими знаннями старшокласники були поділені на чотири групи, відповідно до рівня усвідомлен- ня ними стану свого здоров’я і його відповідності вимогам обраної професії. Після цього було проведено оцінювання адекватності ПСВ старшокласників, з огляду на відповідність наявного стану здоров’я вимогам обраної професії, яка встановлювалася на підставі експертних оцінок, експертами були фахівці з профорієнтації. В результаті було виявлено залежність між усвідомленням стану власного здоров’я та адекватністю ПСВ старшокласників [5]. Формуючий експеримент свідчать про те, що в результаті проведених заходів показники ПСВ учнів старших класів загальноосвітніх шкіл можуть бути суттєво покращені, що вказує на можливість подолання наявного протиріччя. Стан профорієнтаційної роботи в закладах системи освіти у сучасних умовах теж неодноразово ставав предметом дослідження. Фахівці, що займаються як 232Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства налагодженням професійної орієнтації школярів, так і її безпосереднім здійс- ненням, констатують низьку ефективність заходів, що проводяться, вказуючи при цьому на дію ряду несприятливих чинників: - недостатня кваліфікація кадрів, оскільки спеціалістів з професійної орієн- тації у школах немає; - недостатня кількість годин, що відводиться, згідно з навчальною програ- мою, на профорієнтаційну роботу; - відсутність ефективних профорієнтаційних методик, придатних для за- стосування в сучасних умовах; - відсутність у школах необхідних засобів для професійної психодіагнос- тики; - недостатня розробленість та відсутність впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчальних закладах; - відсутність фінансування, необхідного для проведення такої роботи на належному рівні і т.ін. Як видно з наведеного (далеко не повного) переліку, наявні труднощі не можуть бути подолані безпосередньо на місцях, тобто у закладах системи ос- віти, які повинні займатися професійною орієнтацією підлітків та молоді. Тобто вони потребують втручання на всіх рівнях, починаючи зі загальнодержавного, і тому теж є важливою соціальною проблемою. В суспільстві відсутня адекватна (до вимог сучасності) система підготовки підростаючого покоління, виховання громадян держави, підготовки кадрів для народного господарства, які могли б змінити на краще ситуацію, що склалася. Про важливість належного рівня фізичного і психічного здоров’я для до- сягнення успіхів у діяльності, професійній зокрема, неодноразово вказувалося дослідниками. Проте при цьому найменш вивченим є внесок в успішність діяль- ності соціальної складової здоров’я людини. З цього приводу варто особливо відзначити, що саме наявність сформованого соціального здоров’я особистості є необхідною для формування фахівця будь-якого профілю. Адже людина, яки- ми б здібностями, знаннями вона не володіла, може використати їх на користь для оточуючих, суспільства загалом лише у тому випадку, якщо їй притаманне відчуття обов’язку, наявна сформована громадянська позиція, що проявляєть- ся у суспільно значущій громадській активності. Оскільки всі складові здоров’я людини становлять єдиний комплекс, формування кожної з них є однаково важ- ливим як для особи, так і для суспільства. Відтак, у кінцевому рахунку, причина соціальних негараздів – низький рівень соціального здоров’я його членів. Результати формуючого експерименту свідчать про те, що завдання допро- фесійної підготовки учнів шкіл, формування їх ПСВ, як і професійної самосвідо- мості взагалі, можна успішно вирішувати як на індивідуальному рівні (при роботі з окремими учнями), так і на рівні малих соціальних груп (як окремий шкільний клас), чи навіть цілих установ (як загальноосвітній навчальний заклад); а та- кож – за умови їх широкого впровадження – на рівні всього суспільства. Отже, проблема, яка розглядалася в даній роботі, піддається вирішенню сучасними засобами, наявними в арсеналі психології та педагогіки, а тому може бути поши- рена і на інші заклади системи освіти, що матиме наслідком вирішення пробле- ми в межах всього суспільства. Тобто вирішення суспільством індивідуальних 233№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства проблем, у т.ч. пов’язаних зі становленням кожної особи, матиме позитивні наслідки для всього соціуму загалом. Не виключено, що це єдино можливий шлях суспільного розвитку і подальшого поступу по шляху прогресу. Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки. 1. Проблема, що розглядалася, має ряд аспектів, причому недооцінка, недостатнє вивчення чи ігнорування будь-якого з них має небажані соціальні наслідки, тому що негативні тенденції, виявлені при розгляді кожного з них, наби- раючи масового характеру, стають соціальною проблемою, оскільки є соціально неприйнятними, що має наслідком низьку ефективність соціальної системи в цілому. Тому наявні труднощі та недопрацювання в сфері професійної орієнта- ції, як і виховання взагалі, зумовлені незадовільними соціальними умовами у нашій країні в даний час, мають негативні наслідки для всього суспільства, і не дозволяють подолати наявну соціально-економічну кризу та здійснити розбудову нашого суспільства на правових і демократичних засадах. 2. Неоптимальні тенденції ПСВ учнів шкіл, які зумовлюють їхню недостатню сформованість (і, відповідно, неготовність до адекватного вибору майбутньої професії) спричинені ситуацією в суспільстві у даний час, зокрема, недостатньою ефективністю профорієнтаційної роботи; а їхня наявність і поширення, зі свого боку, робить неможливим виправити ситуацію в суспільстві. Тобто маємо спра- ву зі взаємозалежністю процесів у суспільстві, на всіх рівнях: індивідуальному, груповому та соціальному. Така взаємозалежність утруднює вирішення кожної з наявних складових проблеми зокрема, і передбачає задіяння для їх вирішення комплексного втручання, одночасно на різних рівнях практики. 3. Вирішення поставленої проблеми вимагає здійснення комплексу наукових досліджень для розробки сучасних, ефективних профорієнтаційних технологій і їхнього широкого впровадження, що потребує не тільки зміни державної політики у сфері виховання та освіти підростаючого покоління, але й зміну ставлення до науки, її ролі в суспільному житті загалом, і у вирішенні нагальних завдань зокрема; необхідним є також здійснення змін у державному законодавстві, яке б зробило можливим вирішення даної проблеми, а також створення системи профілактики негативних соціальних явищ у суспільстві, закладах системи освіти передусім. В майбутньому передбачено продовжити дослідження даної проблеми, зокрема, з’ясувати чинники взаємного впливу процесів у суспільстві (на рівні державної освітньої та молодіжної політики) та особливостей професійного самовизначення учнів шкіл (на індивідуально-психологічному та груповому рівні), а також наявні тенденції у даній сфері суспільних взаємин. Видається також доречним продовжити дослідження впливу стану здоров’я на процес формування особистості людини. Література 1. Амосов Н. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество. Донецк: Сталкер, 2002. 2. Вінтюк Ю. Особливості професійного самовизначення старшокласників у ринкових умовах // Педагогіка і психологія професійної освіти, 1998. № 3. С. 190–196. 234Соціогуманітарні проблеми людини № 5, 2010 Психологічне здоров’я особи і суспільства 3. Вінтюк Ю. Оптимізація професійного самовизначення старшокласників у су- часних умовах // Педагогіка і психологія професійної освіти, 1999. № 1. С. 228– 235. 4. Вінтюк Ю. Показники здоров’я як чинники професійного самовизначення в юнацькому віці // Педагогіка і психологія професійної освіти, 1999. № 3. С. 268–276. 5. Вінтюк Ю. Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров’я як умова адекватного професійного самовизначення // Педагогіка і психологія професійної освіти, 2002. № 2. С. 197–204. 6. Вінтюк Ю. Формування професійної самосвідомості старшокласників // Педа- гогіка і психологія професійної освіти, 2002. № 6. С. 301–309. 7. Вінтюк Ю. Усвідомлення старшокласниками відповідності стану власного здоров’я вимогам майбутньої професії як важлива складова здорового способу життя // Філософські пошуки, 2003. Вип. ХIV–ХV. С. 357–364. 8. Вінтюк Ю. Формування здоров’я як завдання педагогіки // Філософські пошуки, 2006. Вип. ХXІ–ХХІІ. С. 274–281. 9. Вінтюк Ю. Особливості фізичного, психічного і соціального здоров’я старшоклас- ників (з врахуванням статі респондентів) // Гендерні стереотипи індивідуального здоров’я. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Луцьк, 2007. С. 23–27. 10. Вінтюк Ю. Залежність сформованості професійно важливих якостей особис- тості старшокласників від стану їхнього здоров’я // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку. Матеріали VI Міжнародної науково-практич- ної конференції. Харків, 2008. Т. 1. С. 49–54. 11. Вінтюк Ю. Вплив стану здоров’я старшокласників на професійне становлення їх особистості: валеолого-педагогічний аспект проблеми // Здоровий спосіб життя. Зб. наук. статей, 2008. № 27. С. 15–20. 12. Вінтюк Ю. Врахування стану здоров’я при виборі професії: філософський, ва- леологічний і психолого-педагогічний аспекти проблеми // Філософські пошуки, 2008. Вип. XXVII. С. 458–462. 13. Вінтюк Ю. Автоматизована профорієнтаційна система для учнів загальноос- вітніх закладів з врахуванням стану здоров’я // Здоровий спосіб життя. Зб. наук. статей, 2008. № 30. С. 19–24. 14. Вінтюк Ю. Професійна орієнтація із застосуванням Автоматизованої про- форієнтаційної системи // Здоровий спосіб життя. Зб. наук. статей, 2008. № 33. С. 13–18. 15. Гончаренко М. Валеопедагогические аспекты духовности. Х.: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2007. 16. Деркач А. Акмеологические основы развития професионализма. М.: МПСИ, 2004. 17. Кириленко С. Розвиток педагогічних технологій формування культури здоров’я старшокласників // Рідна шк., 2003. № 11. С. 50–55. 18. Колесникова Т. Мир человеческих проблем. Психологическая концепция здо- ровья. М.: Владос Пресс, 2003. 19. Кривошеєва Г. Культура здоров’я особистості як соціально-педагогічна проблема // Шлях освіти, 2001. № 1. С. 35–37. 20. Психология профессионального здоровья. СПб.: Речь, 2006. 21. Сапуга І. Стан здоров’я дітей України. Фактори “ризику” шкільного середовища // Основи здоров’я і фізична культура, 2007. № 12. С. 65–69. 235№ 5, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Психологічне здоров’я особи і суспільства A PROFESSIONAL ORIENTATION AND HEALTH OF STUDENTS OF SCHOOLS: A SOCIAL ASPECT OF A PROBLEM Anton Ananiyev South-Ukrainian C. Ushynskyi national pedagogical University, Staroportofrankivska Str., 26, Odesa, 65020, Ukraine, e-mail: aam@pdpu.edu.ua Yuriy Vintyuk National university “L’viv Polytekhnika”, April Str., 6, L’viv, 79044, Ukraine, e-mail: yurvin@ukr.net The analysis of a number of previous investigations of the state of health of senior pupils infl uencing the process of their professional self-determination on the purpose of fi nding out social determination of the exposed conformities to the law is carried. Data of the results of analytical investigation of the problem are given, and also social factors which determine the process of professional self-determination of the students of schools are exposed. The results of the empiric research which were conducted in two stages and consisted of establishing and forming experiments are analysed. Findings are analysed for the exposure in them of social constituent, social factors which predetermine effi ciency of proforientational work in modern general establishments are exposed, and also affect the state of health of schoolboys. Conclusions in the conducted work, the account of which will allow the improvement of the method of proforientational work with the students of schools in modern terms, are made. Keywords: professional self-determination, more professional important qualities of a personality, indexes of health, determination, social conditionality. Стаття надійшла до редколегії 2.06.2010 Прийнята до друку 16.06.2010

Професійна орієнтація і здоров’я учнів шкіл: соціальний аспект проблеми

Institution

Ähnliche Einträge