Невиголошений виступ учасника зборів
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27383 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Невиголошений виступ учасника зборів / Л.М. Лобанов // Вісн. НАН України. — 2010. — № 7. — С. 54-56. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-27383 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-273832011-10-05T12:07:21Z Невиголошений виступ учасника зборів Лобанов, Л.М. Виступи учасників зборів 2010 Article Невиголошений виступ учасника зборів / Л.М. Лобанов // Вісн. НАН України. — 2010. — № 7. — С. 54-56. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27383 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Лобанов, Л.М. Невиголошений виступ учасника зборів Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Лобанов, Л.М. |
author_facet |
Лобанов, Л.М. |
author_sort |
Лобанов, Л.М. |
title |
Невиголошений виступ учасника зборів |
title_short |
Невиголошений виступ учасника зборів |
title_full |
Невиголошений виступ учасника зборів |
title_fullStr |
Невиголошений виступ учасника зборів |
title_full_unstemmed |
Невиголошений виступ учасника зборів |
title_sort |
невиголошений виступ учасника зборів |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Виступи учасників зборів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27383 |
citation_txt |
Невиголошений виступ учасника зборів / Л.М. Лобанов // Вісн. НАН України. — 2010. — № 7. — С. 54-56. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT lobanovlm nevigološenijvistupučasnikazborív |
first_indexed |
2025-07-03T07:04:22Z |
last_indexed |
2025-07-03T07:04:22Z |
_version_ |
1836608403216007168 |
fulltext |
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7
Л.М. ЛОБАНОВ,
академік НАН України,
заступник директора Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона НАН України
У багатьох країнах світу час експлуатації
значної кількості споруд і конструкцій
наближається до своєї критичної межі.
Особливого значення ця проблема набула
в Україні через її складне економічне ста-
новище. За підрахунками спеціалістів,
спрацювання об’єктів довготривалої екс-
плуатації у різних галузях промисловості
та будівництві становить 50–70% і має тен-
денцію до зростання. Більшість суб’єктів
господарської діяльності практично припи-
нило оновлення основних фондів, а витра-
ти на ремонтні роботи для підтримання у
працездатному стані обладнання у кілька
разів більші ніж на створення нової техні-
ки. Таким чином, у критичному стані опи-
нилася ціла низка галузей господарства.
Особливе занепокоєння викликає тех-
нічний стан мостових споруд. Сьогодні в
країні експлуатується понад 28 тис. мостів
та шляхопроводів. Вони працюють з вели-
ким перенавантаженням, їхня надійність і
довговічність з кожним днем зменшується.
Більше половини автодорожніх мостів, що
належать Укравтодору та комунальному
господарству, не відповідають норматив-
ним вимогам, а значна частка потребує ка-
пітального ремонту. В Україні не існує єди-
ної системи нагляду за технічним станом
мостів і транспортних споруд.
У нашій країні існує розвинена сітка магі-
стральних газо- та нафтопроводів. Газотран-
спортна система має сумарну довжину понад
35 тис. км, а транспортування нафти здійс-
нюється магістральними трубопроводами за-
гальною довжиною 4,6 тис. км. Майже поло-
вина магістральних трубопроводів експлуа-
тується вже понад 25–30 років, значна кіль-
кість вже відпрацювала розрахунковий ре-
сурс. Особливо непокоїть зростання відмов
газопроводів через корозійне розтріскування
металу труб під дією напружень.
Генерувальні потужності теплової енерге-
тики зараз у вкрай незадовільному стані.
Більша частина обладнання енергоблоків
теплових електростанцій відпрацювала свій
розрахунковий (100 тис. год.) і подовжений
(200 тис. год.) ресурс. Дещо кращим є стан
в атомній енергетиці, де використовують
більш сучасне обладнання. Однак у цьому
десятиріччі закінчується призначений ре-
сурс більшості корпусів реакторів на атом-
них електростанціях, і необхідно працюва-
ти над подовженням на 10—15 років термі-
ну їхньої надійної експлуатації.
В Україні накопичено понад 35 млн тон
(див. рисунок) будівельних металевих кон-
струкцій, переважна більшість з яких кон-
струкції промислових будівель, резервуа-
рів, електромереж тощо. На об’єктах базо-
вих галузей промисловості експлуатується
понад 250 млн м3 залізобетонних конструк-
цій. Гадаю, ми можемо повністю погодити-
ся з актуальною і для нашого часу форму-
лою видатного римського архітектора І ст
до н.е. Марка Вітрувія щодо призначення
будівель: «Міцність, користь, краса». Але ж
на перше місце він поставив міцність, тоб-
то експлуатаційну надійність.
На жаль, створений 30–40 років тому ме-
талофонд дуже зношений. Приблизно 20%
конструкцій знаходяться в стані вичерпан-
ня ресурсу, а 7–8% — на межі зникнення.
Разом з тим спостерігається стійка тенден-
ція до значного зменшення виробництва
металоконструкцій. Об’єми ж виробництва
залізобетонних конструкцій скоротилися
більше ніж у десять разів.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7 55
Вікова структура фонду будівельних металевих кон-
струкцій
Україна має значний житловий фонд —
понад 10 млн житлових будинків загальною
площею понад 1,03 млрд м2. Кожен третій
будинок потребує проведення капітального
або поточного ремонту. Зважаючи на це,
особливої актуальності набувають питання
управління експлуатаційною надійністю і
довговічністю відповідальних об’єктів шля-
хом визначення їхнього технічного стану і
залишкового ресурсу та встановлення нау-
ково обґрунтованих строків експлуатації.
Вирішенню цих проблем присвячено цільо-
ву комплексну програму НАН України
«Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації
конструкцій, споруд і машин». Її мета —
розроблення методологічних основ прогно-
зування залишкового ресурсу, створення
методів, технічних засобів і технологій для
оцінювання технічного стану та подовжен-
ня термінів експлуатації техногенно та еко-
логічно небезпечних об’єктів. Програма ви-
конується з 2004 року. У виконанні 118 про-
ектів програми в 2006–2009 рр. було задія-
но 26 інститутів 8 відділень Академії. За
цей час отримано важливі науково-технічні
та практичні результати.
Так, створено ефективні ремонтно-зва-
рювальні технології для відновлення й по-
довження експлуатаційного ресурсу дію-
чих мостів. Зокрема, розроблено принци-
пово нову технологію відновлення праце-
здатності прогонових споруд залізничних
мостів, що заснована на заварюванні трі-
щин втомленості та обробленні шва висо-
кочастотним механічним проковуванням.
Завдяки цьому ресурс прогонової спору-
ди наближається до нормативних 2 млн ци-
клів змін напружень. Розроблені технології
впроваджено під час ремонту багатьох мос-
тових металоконструкцій, а саме при лікві-
дації аварійного стану автопроїзду на гре-
блі «Дніпрогес» у Запоріжжі, відновленні
паркового мосту в Києві і прогонових спо-
руд залізничного мосту через річку Вор-
скла в Полтаві.
Значну роботу було проведено зі ство-
рення та впровадження технологій тех-
нічної діагностики на основі методу акус-
тичної емісії. Виконано дослідження щодо
розпізнавання та аналізу сигналів, які ви-
никають при деформуванні та руйнуванні
конструкційних матеріалів. Уперше ство-
рено ефективні зразки вітчизняної апара-
тури для акусто-емісійного контролю про-
мислового обладнання. Вони успішно про-
йшли випробування під час діагностуван-
ня реальних промислових об’єктів, зокрема
металевих і залізобетонних мостів. Упрова-
джено системи безперервного моніторингу
технічного стану труб аміакопроводу через
Дніпро та ізотермічних сховищ аміаку на
Одеському припортовому заводі.
Слід відзначити також загальносвітові
тенденції щодо розвитку акусто-емісійних
технологій. Протягом останніх років з’я-
вився термін «інтелектуальні конструкції»
— це споруди, які на основі використання
діагностичних систем безперервного моні-
торингу із заданою достовірністю самі да-
ють знати про свій технічний стан. Такий
підхід повинен знайти застосування і в на-
шій країні. Необхідно створювати мережу
спеціалізованих центрів контролю, укомп-
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7
лектованих діагностичною апаратурою і ви-
сококваліфікованими спеціалістами. А су-
часні цифрові технології та засоби комуні-
кації дадуть змогу оцінювати технічний стан
конструкцій на великій відстані від об’єкта.
Розроблено технологію та обладнання
для неруйнівного контролю якості кон-
струкцій із металевих та композиційних
матеріалів методом електронної широгра-
фії. Проведено комплекс досліджень на ви-
робах АНТК ім. О.К. Антонова та КБ «Пів-
денне». Виконано комплекс робіт з проблеми
підвищення ресурсу системи колесо-рейка.
Визначено технологічні, конст руктивні й
експлуатаційні чинники, що впливають на
довговічність цієї пари. Досліджено вплив
відношення твердості колеса до твердості
рейки на їхнє сумарне спрацювання. Нау-
ковцями Інституту чорної металургії опти-
мізовано хімічний склад високоміцної
низьковуглецевої сталі для виготовлення
залізничних коліс. Для підвищення ресур-
су локомотивних бандажів, які працюють в
умовах високих контактних і теплових на-
вантажень, розроблено нову мікролеговану
ванадієм сталь. Це дало змогу отримати
міцніші бандажі, ніж визначено вимогами
чинних нормативних документів.
У рамках розділу Програми «Ресурс»,
науковим керівником якого є академік
В.В. Панасюк, підготовлено низку науково-
технічних посібників щодо оцінювання
довговічності й експлуатаційної надійності
конструкцій, технологічного обладнання і
споруд. Створено нові стандарти, норма-
тивні документи та рекомендації для інже-
нерної практики.
В цілому за проектами програми одер-
жано й багато інших важливих науково-
технічних результатів. Основні з них уві-
йшли в підсумкові збірники праць із Про-
грами «Ресурс», які є вагомим внеском у
формування науково-технічного аспекту
інженерної культури в нашій країні.
Можна без перебільшення стверджува-
ти, що завдяки активній діяльності інсти-
тутів НАН України та створеної при її
Президії науково-координаційної та екс-
пертної Ради з питань ресурсу і безпечної
експлуатації конструкцій, споруд і машин,
проблема ресурсу набула державного зна-
чення. Найважливіші питання тех нічного
стану конструкцій та обладнання в осно-
вних галузях промисловості розглядають
на Міжвідомчій комісії з питань науково-
технологічної безпеки при Раді національ-
ної безпеки та оборони України. Там обго-
ворювали проблеми безпеки гідротехніч-
них споруд, мостів, будівельних і тран-
спортних конструкцій, обладнання
атомної і теплової енергетики, об’єктів
житлового комплексу та комунального
господарства, захисту металофонду від
корозії. Підготовлено пропозиції для Ка-
бінету Мініст рів України, низки мініс-
терств і відомств.
Цільові комплексні програми НАН
України з актуальних наукових напрямів
є ефективною формою підвищення резуль-
тативності досліджень. Тому їх потрібно й
надалі формувати на конкурсних засадах,
надаючи перевагу комплексним проектам
з чіткою перспективою практичного вико-
ристання розробок.
|