Детермінанти політичного простору

Розглянуто головні чинники, які визначають специфіку політичного простору. Обґрунтовано суть принципу детермінізму як принципу наукового пізнання. Пояснено суть політичного простору та детермінанти, які конституюють простір саме політичним. Проаналізовано об’єктивні (необхідність, потреба, інтерес)...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Коврига, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2010
Назва видання:	Соціогуманітарні проблеми людини
Теми:	Політичні виміри свободи людини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27420
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Детермінанти політичного простору / С. Коврига // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 4. — С. 164-171. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27420
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-274202011-10-06T12:13:03Z Детермінанти політичного простору Коврига, С. Політичні виміри свободи людини Розглянуто головні чинники, які визначають специфіку політичного простору. Обґрунтовано суть принципу детермінізму як принципу наукового пізнання. Пояснено суть політичного простору та детермінанти, які конституюють простір саме політичним. Проаналізовано об’єктивні (необхідність, потреба, інтерес) та суб’єктивні (суб’єктивно-соціальні та суб’єктивно-індивідуальні) детермінанти політичного простору. Здійснено класифікацію детермінант політичного простору за сферами відносин у суспільстві та поділ їх на економічні, соціальні, духовні, правові тощо. Наголошено на зростаючій ролі новітніх інформаційно-комунікативних технологій та їх впливові на формування політичного простору. The main factors which determine a specifi city of political space are considered. An essence of determination principle as a principle of scientifi c cognition is substantiated. The essence of political space and the determinants that make it a political space are explained. Subjective (social and individual) and objective (necessity, need, interest) determinants of political space as the most general classifi cation are analysed. Classifi cation of determinants of political space by spheres of relations in society and their division into economic, social, spiritual, legal, etc. are carried out. A growing role of new information and communication technologies and their impact on the political space are emphasized on. 2010 Article Детермінанти політичного простору / С. Коврига // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 4. — С. 164-171. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0078 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27420 32:001.12 uk Соціогуманітарні проблеми людини Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Політичні виміри свободи людини Політичні виміри свободи людини
spellingShingle	Політичні виміри свободи людини Політичні виміри свободи людини Коврига, С. Детермінанти політичного простору Соціогуманітарні проблеми людини
description	Розглянуто головні чинники, які визначають специфіку політичного простору. Обґрунтовано суть принципу детермінізму як принципу наукового пізнання. Пояснено суть політичного простору та детермінанти, які конституюють простір саме політичним. Проаналізовано об’єктивні (необхідність, потреба, інтерес) та суб’єктивні (суб’єктивно-соціальні та суб’єктивно-індивідуальні) детермінанти політичного простору. Здійснено класифікацію детермінант політичного простору за сферами відносин у суспільстві та поділ їх на економічні, соціальні, духовні, правові тощо. Наголошено на зростаючій ролі новітніх інформаційно-комунікативних технологій та їх впливові на формування політичного простору.
format	Article
author	Коврига, С.
author_facet	Коврига, С.
author_sort	Коврига, С.
title	Детермінанти політичного простору
title_short	Детермінанти політичного простору
title_full	Детермінанти політичного простору
title_fullStr	Детермінанти політичного простору
title_full_unstemmed	Детермінанти політичного простору
title_sort	детермінанти політичного простору
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2010
topic_facet	Політичні виміри свободи людини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27420
citation_txt	Детермінанти політичного простору / С. Коврига // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 4. — С. 164-171. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Соціогуманітарні проблеми людини
work_keys_str_mv	AT kovrigas determínantipolítičnogoprostoru
first_indexed	2025-07-03T07:06:23Z
last_indexed	2025-07-03T07:06:23Z
_version_	1836608528938172416
fulltext	164Соціогуманітарні проблеми людини № 4, 2010 Політичні виміри свободи людини УДК 32:001.12 ДЕТЕРМІНАНТИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ Світлана Коврига Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000,Україна, e-mail: svitkoff@gmail.com Розглянуто головні чинники, які визначають специфіку політичного простору. Обґрунтовано суть принципу детермінізму як принципу наукового пізнання. Пояснено суть політичного простору та детер- мінанти, які конституюють простір саме політичним. Проаналі- зовано об’єктивні (необхідність, потреба, інтерес) та суб’єктивні (суб’єктивно-соціальні та суб’єктивно-індивідуальні) детермінанти політичного простору. Здійснено класифікацію детермінант політич- ного простору за сферами відносин у суспільстві та поділ їх на еко- номічні, соціальні, духовні, правові тощо. Наголошено на зростаючій ролі новітніх інформаційно-комунікативних технологій та їх впливові на формування політичного простору. Ключові слова: політичний простір, детермінізм, детермінанта. Одним із ключових факторів розуміння простору, зокрема і політичного, є його детермінанти, тобто чинники, які визначають специфіку простору. Важливо розуміти, що саме робить простір політичним, а не економічним, культурним, соціальним тощо. Адже політичний простір – це не лише реальні географічні межі певної держави, територія, де існує влада і громадяни, а ще й абстрактне поняття – середовище спілкування та контакти, що виникають у процесі діяль- ності особи політичної. Політичний простір не є монополією одного актора, він – зона конкуренції та інституалізованого конфлікту самостійних суб’єктів. Просторовий вимір завжди пов’язували з протяжністю території, на якій здійснюється політичний вплив. Але ототожнення політичного простору лише з державно-адміністративними територіями не дає змоги правильно виявити суб’єктів політичного процессу, бо реальні суб’єкти політики формують та конт- ролюють політичний простір не лише в межах національних держав. Так, визна- чення та тлумачення сутності географічного (фізичного) простору можна знайти в працях багатьох вчених, серед яких – Ж. Боден, Ш-Л. Монтеск’є, Ф. Ратцель, К. Ріхтер, Л. Мечніков. Поряд із цим існують праці, присвячені дослідженню со- ціального простору та його співвідношенню із фізичним. До них належать праці Р. Декарта, Т. Гобса, Ґ. Ляйбніца, О. Конта, Г. Спенсера, Ґ. Зімеля, Е. Дюркгайма, Т. Парсонса, А. Лефевра, Е. Соджі, Е. Берджеса, П. Сорокіна, Е. Ґіденса. Щодо досліджень власне політичного простору як різновиду соціального, необхідно згадати дослідження М. Вебера, П. Бурдьє, Д. Кола, Е. Лозанського, С. Дю- 165№ 4, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Політичні виміри свободи людини кіної, Ю. Качанова, С. Єгорова та С. Земляного. Узагальнюючи опрацьовані матеріали, можна виявити спільні чинники, які виділяють для характеристики політичного простору. Взагалі політичний простір – це сфера здійснення політики, політичної діяльності, тобто певний вид соціальної діяльності, не обов’язково пов’язаний із державною владою. І хоча політика виступає в єдності трьох взаємопов’язаних аспектів – як сфера суспільного життя, як вид активності соціальних суб’єктів та як тип соціальних відносин, але на кожен із цих аспектів впливають певні чинники, які й роблять політичний простір власне політичним. Саме ці чинники (детермінанти) ми розглянемо в даній статті. Політичний простір, як і політика, обумовлюється трьома головними власти- востями – 1) універсальністю, всеохоплюючим характером, здатністю впливати на всі сфери життя, елементи суспільства, відносини, події; 2) включеністю, тобто можливістю безмежного проникнення в усі сфери життя; 3) атрибутивністю – здатністю поєднуватися з неполітичними суспільними явищами, відносинами та сферами [2]. Людина не може відмежуватися від політики, навіть якщо включеність у політику носить періодичний характер. Ми всі живемо в політичних системах і, хочемо цього чи ні, але наша діяльність підпорядковується законам, які вста- новила влада. Політична діяльність – сукупність дій індивідів і соціальних груп (партій, суспільних організацій), спрямована на реалізацію їх політичних інте- ресів, насамперед – завоювання, утримання та використання влади. У реальному житті політичний простір існує у взаємозв’язку з іншими сфе- рами суспільства. Але в нього є межі, адже не всі явища містять у собі полі- тичний компонент. Існує сфера міжособистісних відносин, яка є об’єктом тільки морального регулювання. Найбільшою мірою політичний аспект виражений у діяльності законодавчих органів. Для того, щоб показати межі поширення політики, в науці використовується поняття політичного простору, тобто сфери політики, політичного життя суспільства, межі поширення безпосередніх дій політиків і політичних організацій, сфери впливу політичних ідей. Взаємозв’язок політичного простору з іншими суспільними сферами (еко- номічною, культурною, соціальною тощо) проявляється у взаємному впливі. З одного боку, він детермінований економічними, духовними факторами, соціаль- ною структурою суспільства, зокрема статусними характеристиками соціальних груп, рівнем соціального розшарування суспільства, етнічною й конфесійною структурою. З іншого, – політичний простір здатен впливати на ці сфери, про- никати в них, деколи навіть підпорядковувати їх. Детермінізм – один із головних пояснювальних принципів наукового пізнан- ня, який вимагає тлумачити досліджувані феномени виходячи з закономірної взаємодії доступних емпіричному контролю чинників. Регуляторами роботи нау- кової думки є: системний детермінізм (залежність окремих компонентів системи від властивостей цілого), детермінізм зворотнього зв’язку (наслідок впливає на причину, яка його викликала), детермінізм статистичний (при схожих причинах виникають різні ефекти, підлеглі статистичній закономірності), цільовий детер- мінізм (мета визначає процес її досягнення). 166Соціогуманітарні проблеми людини № 4, 2010 Політичні виміри свободи людини Своєю чергою, детермінанти – це своєрідні поля, які неможливо побачити, але які впливають на кожний елемент окремо і на систему загалом, тобто вони виступають передовсім у формі причиновості як сукупності обставин. Реальність, поле, простір існує не так самі собою, як у свідомості кожного суб’єкта. Осяг- нути їх можна лише вивчаючи їх відображення в свідомості кожного суб’єкта. Зрештою і самі люди діють відповідно до того, як вони розуміють оточуючу їх реальність та як вони артикулюють це своє розуміння. Неможливо вивчити будь-яку реальність без вивчення людини, а значить неможливо і відокремити детермінанти певного простору від суб’єктивності. Тобто, детермінанта – це визначальна ознака якогось об’єкта; подія, явище чи риса, яка здійснює безпосередній вплив на іншу подію чи інше явище і (чи) визначає її. Загалом, на думку Агнес Хеллер, політичне можна розглянути у двох теоретичних вимірах: політичне як “річ”, властивість, фактор, яку поділяють чи не поділяють інші “речі” та як сфера діяльності чи система, яка робить політичну природу притаманною будь-кому, хто вступає в неї, незалежно від тривалості перебування. А все те, що покидає дану сферу, перестає бути політичним [4]. Власне друге трактування політичного є близьким до поняття політичного про- стору. Тому необхідно визначити, які ж саме чинники роблять політичне сферою, системою і власне самим простором, а не просто “річчю”. Можна виділити багато різних критеріїв для класифікації детермінант полі- тичного простору, але, на нашу думку, відштовхуватися потрібно від суб’єктивних та об’єктивних детермінант політичного простору як найзагальнішої класифікації. Та все ж людина, особистість з її інтересами та потребами, виступає першо- основою, першоджерелом, найважливішою детермінантою політичного життя. До об’єктивних детермінант політичного простору, поряд з іншими, нале- жать: політичні цінності, владні регулятиви, політичні норми, політичний час, політичний порядок та політичні зміни, суспільні потреби та інтереси політичних структур, соціальних груп та окремих індивідів, характер та особливості полі- тичних, правових, економічних і соціальних відносин між ними. Цінності певного політичного простору мотивують, направляють та обґрун- товують дії суб’єктів політики, які власне і визнають аксіологічне значення тих чи інших явищ, процесів і норм політичного простору. Політичні цінності можуть бути як загальними, тобто визнаними та поширеними на всьому політичному просторі, так і відображати інтереси певної його частини, тобто групові. В сис- темі політичних цінностей виділяють соціально-політичні ідеали, цілі, принципи та норми політичного життя, політичні традиції та символи, зразки політичної поведінки тощо [3]. До основних цінностей політичного простору відносяться: людина, права і свободи людини і громадянина; мир та злагода в суспільстві, принципи, форми політичного устрою та розвитку суспільства, політичних інститутів; участь людей у політиці, вираження та реалізація їхніх інтересів; політична культура; справед- ливість, патріотизм тощо. Але найважливішою, безумовною цінністю політичного простору, як і будь-якого іншого, є людина, її життя, права та свобода. Політико-правові норми випливають із суспільних цінностей і грунтуються на них, але, з іншого боку, останні відображаються в них. Якщо цінності від- повідають на запитання, як ставитися до явищ політичної дійсності, до того, 167№ 4, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Політичні виміри свободи людини що є і що може бути, то норми вказують, що з ними робити. Політичні цінності визначають загальну, стратегічну регуляцію поведінки суб’єкта політики, а полі- тико-правові норми – конкретні настанови стосовно такої поведінки. Норми в політиці визначають правила політичної поведінки, очікування і стандарти, заборони, які регламентують політичну діяльність індивідів і соціальних груп, згідно з цінностями політичної культури, цим самим підтримуючи стабільність і єдність політичної системи суспільства. Політичні норми існують у трьох сфе- рах соціальної дійсності: в нормативних лозунгах органів влади і підвладних структур; у соціальних відносинах, які зумовлюють правила їх функціонування; у свідомості – як сприйняття та переживання цих норм [1]. Політичний час – це певний відрізок, період, у який здійснюються політичні події, що визначають усе політичне життя. Він має кілька суттєвих характерис- тик, які визначають його специфіку: в ньому переплітається минуле, теперішнє і майбутнє; він може сповільнюватися, прискорюватися, бути статичним чи динамічним, революційним чи еволюційним [3, с. 670]. Політичний час можна розуміти як континуум (неперервно-протяжне утво- рення), в якому одні політичні події, процеси замінюються іншими в напрямку від минулого до майбутнього і як сам внутрішній процес мінливості, розвитку, трансформації політичних структур (міст, регіонів, держав, глобальних систем та ін.) у їх взаємозв’язку з політичними агентами та їх раціональними діями, ініціативами, реакцією на такі зміни. Саме час дозволяє зв’язати різноманітні й різнопланові дії в єдине “тіло” політики [5]. Об’єктивний фундамент, основу політичного простору складають також необхідність, потреби та інтереси людей. Необхідність – це загальні, об’єктивні й сутнісні взаємозв’язки та взаємозалежності процесів і явищ навколишнього світу. Вона має різні форми виявлення, серед яких найголовніші – неминучість і потреба. Неминучість – це гранична форма необхідності, яка настає за від- повідної повноти умов і має суто примусовий характер. Але у сфері політики неминучість у чистому вигляді майже не зустрічається, бо, де є неминучість, там політика не потрібна. Інша основна форма реалізації необхідності – потреба, як об’єктивна необ- хідність біологічних і соціальних організмів (тобто – живих організмів, окремих людей, груп, етнічних і соціальних спільнот, суспільства в цілому) в цілком виз- начених умовах формування, розвитку та функціонування, що значною мірою впливають на характер взаємозв’язку та взаємозалежності суб’єкта потреб і навколишнього світу. Об’єктивною основою політики виступають не тільки соціальні, а й, певною мірою, біологічні потреби. Однак значення соціальних потреб – безперечно вагоміше. Крім того, серед різноманітних соціальних потреб особливо важливі для політики потреби власне політичні, тобто пов’язані зі здобуванням і реалі- зацією влади. Однією з найважливіших форм вияву потреби є інтерес, який виражає за- гальні, сутнісні й об’єктивні залежності процесів і явищ, але має і свою специфіку. Він діє лише в суспільному житті, де переважає свідомість та можливість вибору. Тому, з-поміж усіх об’єктивних основ політики, інтерес відіграє особливу роль у політичних процесах та явищах. Таким чином, інтерес – це вираження свідомої 168Соціогуманітарні проблеми людини № 4, 2010 Політичні виміри свободи людини позиції суб’єкта політичної життєдіяльності щодо створення та використання необхідних умов його формування, розвитку та існування. Отже, необхідність, потреба та інтерес постають як об’єктивні детермінанти політики. Звісно, життя характеризується багатьма потребами та інтересами. Їхня різноманітність зумовлює розмаїття видів політики, процесів і явищ полі- тичного життя [3, с. 400]. До суб’єктивних детермінант політичного простору відносять політичну свідомість, політичне буття, практично-творчу активність, політичні інститути, політичну культуру, політичну свідомість суб’єктів політичного процесу. У світі соціально-політичних відносин діють суб’єкти, наділені свідомістю, пам’яттю, розумом, волею, культурою, емоціями тощо. Вони приймають рішення та мають можливість встановлювати правила поведінки. Політичний простір – це той особливий порядок, що фіксує реальні взаємини різних суб’єктів та їх ставлення до суспільства загалом під кутом зору владної функції. Соціально-політичний простір є ціннісно акцентованим залежно від загальної системи орієнтацій у світі, від того, в чому суб’єкт вбачає свої інтереси та які стратегічні напрями їхньої реалізації у зовнішньому світі. Просторові характеристики визначають внутрішню структуру побудови краї- ни та її місце серед інших країн. Внутрішній простір складений як конфігурація локальних, регіональних, групових та інших політичних субструктур у їхній взає- модії з центрами прийняття загальнодержавних рішень. Зовнішній політичний простір побудований як взаємодія країни-суб’єкта щодо реалізації власних ін- тересів і можливостей, інтересів інших суб’єктів міжнародного життя. Суб’єктивні детермінанти політичного простору залежать від суб’єкта полі- тики, який, незалежно від того чи це орган влади, чи партія, чи політичний лідер, залежить від суб’єктивних рис індивіда. Суб’єкт політики, за спрямованістю своєї діяльності, залежить від суспільства, але, з іншого боку, – його діяльність обумо- влена суб’єктивними характеристиками. Отже, детермінантами, які впливають на результати його політичної діяльності виступають взаємопов’язані та взаємо- обумовлені об’єктивні та суб’єктивні фактори, які виражаються в суб’єктивному відображенні об’єктивних умов. Об’єктивні фактори визначаються умовами, в яких протікає діяльність і наслідками, які вона викликає. Суб’єктивні фактори включають в себе сенс політичної діяльності, знання суб’єкта про засоби, спо- соби та умови досягнення поставленої мети. Суб’єктивні прояви суб’єкта політики виступають як суб’єктивно-соціальні та суб’єктивно-індивідуальні. До перших відносяться мотиви, які визначають ціль діяльності та способи її досягнення, а також соціально-пізнавальні сте- реотипи. До других відносяться особистісні характеристики індивіда: особистіс- но-професійні якості, соціальний та професійний досвід, моральні та правові норми тощо. Зрозуміло, що об’єктивні та суб’єктивні детермінанти політичної діяльності перебувають у діалектичному взаємозв’язку, що визначає структуру, спрямованість і результативність політичної діяльності. Типи і форми політичного простору детерміновані об’єктивними умовами та суб’єктивними чинниками внутрішньополітичного та міжнародного порядку. За сферами відносин у суспільстві детермінанти політичного простору мож- на поділити на економічні, соціальні, духовні (культурницькі), правові тощо. 169№ 4, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Політичні виміри свободи людини Найбільш активно на політичне життя суспільства впливають економічний і соціальний стан як державного, так і міжнародного ґатунку. Особливо важли- вими детермінантами політики є економічні інтереси або інтереси власності, а також – інтереси певних соціальних груп щодо захисту та збереження свого владного статусу. Розвиток суспільства у ХХ ст. продемонстрував можливість існування двох варіантів організації економічного життя, які суттєво відрізняються один від одного: ринкова і командна економіка. Відповідно до організації економічного життя на певному просторі будувалося і життя політичне. Так, ринкова економіка відповідає демократичному політичному режиму, а командна – тоталітарному чи авторитарному. Соціальна структура ж визначає суб’єктів політики, характер і спрямування політичних процесів. Політична сфера оточена соціальним середовищем, яке детермінує різноманітність форм політичного життя, його якісну характеристику, політичні цінності. Також політичний простір зумовлюється діяльністю соціаль- них спільнот – народів, націй, етносів, соціальних груп, активною діяльністю особи. З іншого боку, політичний простір так само впливає на своє соціальне ото- чення, формує його цілі, принципи, реагує на зміни в ньому тощо. Політичний простір вбирає в себе все, що пов’язане з політикою, але визначальним є види та форми політичної діяльності, організаційні структури, політичні цінності та правові норми, що лежать в основі функціонування суспільства. Духовні (культурницькі, релігійні) детермінанти політичного простору ви- являються у політичних ідеях, ідеалах, політичних переконаннях, правилах, стереотипах. Провідну роль відіграє ідеологія, насамперед політична. Ідеологія завжди являє собою конкретно-історичне, системне відображення сутнісних сторін політичної дійсності й виступає формою класової, групової, станової свідомості та самосвідомості. Духовні компоненти політичного життя суспіль- ства формуються на рівні політичної свідомості націй, станів, соціальних груп, урядів, окремих особистостей. Право забезпечує чітку взаємодію й рівновагу політичних структур та інс- титутів, сприяє динамічному розвитку політичного простору. Воно є не лише правилами діяльності держави та регулювання відносин співіснування суб’єктів у суспільній сфері. А також закріплює систему санкціонованих нормативних регуляторів суспільного життя, якій повинні підкорятися всі суб’єкти та об’єкти політичного простору. Певною детермінантою політики, яка в історії людства відігравала помітну роль щодо особливостей здійснення політико-владного процесу, є природно- географічне середовище. Саме геополітичні фактори можуть інколи істотно вплинути на перебіг процесів формування політичних дій, структурних інститу- ційних утворень. Не варто забувати і про те, що політичний простір є не лише середовищем здійснення різноманітних форм політичного життя чи конфігурація кордонів, а й середовищем спілкування і контактних зв’язків, що виникають у процесі діяльності особи політичної, коли простір формується не так за допомогою суто 170Соціогуманітарні проблеми людини № 4, 2010 Політичні виміри свободи людини передачі інформації, як у двосторонньому процесі, де активними є і відправник, і отримувач інформації. В інформаційному середовищі, яке динамічно змінюється, політичні ак- тори розбудовують нові зв’язки, формують новий стиль спілкування, тим са- мим формують новий підхід до бачення політичного простору і новий його тип – віртуальний політичний простір. Наразі це явище остаточно не визначене на теоретичному рівні, але воно відображає характеристики різних видів соціально- політичної активності, які передбачають використання новітніх інформаційно- комунікативних технологій. Зважаючи на те, що політика сама собою не є самоціннісною формою людської діяльності, її призначення – це, насамперед, розв’язання проблем за межами самої себе. Адже політика тісно взаємодіє з іншими сферами сус- пільного життя, відчуваючи на собі їхній вплив і, разом з тим, детермінуючи їх функціонування та розвиток. Необхідно пам’ятати, навіть якщо людина вважає себе аполітичною, вона знаходиться в політичному просторі, змушена визнавати і поважати рішення влади, в межах впливу якої вона знаходиться. Література 1. Іванило О. Політико-правові норми як регулятори суспільно-політичної діяль- ності // Політична наука в Україні: стан і перспективи: матеріали всеукраїнської наукової конференції. Львів: ЦПД, 2008. C. 168–173. 2. Политология: Словарь-справочник. М.: Гардарики, 2001. 3. Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник. К.: Знання України, 2002. 4. Хеллер А. Пересмотренное понятие политического // Д. Хелд. Современная политическая теория. М.: Б.в., 2001. C. 462–477. 5. Якубін О. До концептуалізації політичного часу < http://ntsaphil.univ.kiev.ua/web/ pages /literature/Jacubin%20O.pdf>. DETERMINATIONS OF A POLITICAL SPACE Svitlana Kovryha Ivan Franko National University of Lviv, Universytetska Str., 1, Lviv, 79000, Ukraine, e-mail: svitkoff@gmail.com The main factors which determine a specifi city of political space are considered. An essence of determination principle as a principle of scientifi c cognition is substantiated. The essence of political space and the determinants that make it a political space are explained. Subjective (social and individual) and objective (necessity, need, interest) determinants of political space as 171№ 4, 2010 Соціогуманітарні проблеми людини Політичні виміри свободи людини the most general classifi cation are analysed. Classifi cation of determinants of political space by spheres of relations in society and their division into economic, social, spiritual, legal, etc. are carried out. A growing role of new information and communication technologies and their impact on the politi- cal space are emphasized on. Keywords: political space, determinism, determinant. Стаття надійшла до редколегії 20.05.2010 Прийнята до друку 16.06.2010

Детермінанти політичного простору

Репозитарії

Схожі ресурси