Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів

Автор доводить необхідність кардинальної зміни всіх форм і напрямів соціальної діяльності, зокрема наукової й освітньої, на основі нової ноосферо-екологічної парадигми природокористування, заснованої на подоланні ідеології панування людини над природою і розгляді суспільства в органічній єдності з д...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Базилевич, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Актуально
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27438
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів / В. Базилевич // Вісн. НАН України. — 2010. — № 8. — С. 15-19. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27438
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-274382011-10-06T12:22:49Z Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів Базилевич, В. Актуально Автор доводить необхідність кардинальної зміни всіх форм і напрямів соціальної діяльності, зокрема наукової й освітньої, на основі нової ноосферо-екологічної парадигми природокористування, заснованої на подоланні ідеології панування людини над природою і розгляді суспільства в органічній єдності з довкіллям. У цьому контексті розглядається досвід економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де створено першу в Україні кафедру екологічного менеджменту та підприємництва для підготовки студентів економіко-екологічного профілю. Author proves the necessity of all social activity forms and tenors, in particular educational and scientific, pivotal changing on the base of a new ecology-noosphere natureusing paradigm, set up on human sway over nature ideology overcoming and society in the constitutional unity with a nature considering. Up to this context, Economy Department Taras Shevchenko Kyiv National University experience, where the first in Ukraine ecology management and business sub-department for students ecology-economy profile training is instituted, is viewed. 2010 Article Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів / В. Базилевич // Вісн. НАН України. — 2010. — № 8. — С. 15-19. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27438 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Актуально Актуально
spellingShingle	Актуально Актуально Базилевич, В. Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів Вісник НАН України
description	Автор доводить необхідність кардинальної зміни всіх форм і напрямів соціальної діяльності, зокрема наукової й освітньої, на основі нової ноосферо-екологічної парадигми природокористування, заснованої на подоланні ідеології панування людини над природою і розгляді суспільства в органічній єдності з довкіллям. У цьому контексті розглядається досвід економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де створено першу в Україні кафедру екологічного менеджменту та підприємництва для підготовки студентів економіко-екологічного профілю.
format	Article
author	Базилевич, В.
author_facet	Базилевич, В.
author_sort	Базилевич, В.
title	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів
title_short	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів
title_full	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів
title_fullStr	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів
title_full_unstemmed	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів
title_sort	екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Актуально
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27438
citation_txt	Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів / В. Базилевич // Вісн. НАН України. — 2010. — № 8. — С. 15-19. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT bazilevičv ekologíčnijímperativekonomíčnoíosvítiukontekstíglobalízacíjnihviklikív
first_indexed	2025-07-03T07:07:26Z
last_indexed	2025-07-03T07:07:26Z
_version_	1836608595108560896
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 15 Визначальною ознакою сучасного світогосподарського розвитку є глобалізація, феномен якої виходить за суто економічні межі й охоплює всі сфери суспільної життєдіяльності. Як процес нелінійного розгортання соціальної творчості, вона супроводжується наростанням антропогенного навантаження на дов- кілля, посиленням транскордонного характеру екологічних проблем і набли- женням цивілізації до критичної межі в її взаємовідносинах із природою, що втрачає здатність до відтворення, асиміляції та саморегулювання. Глобальні екологічні проблеми перебувають нині в епіцентрі світової суспільствознавчої дискусії, яка є невід’ємною частиною сучасних соціально-комунікативних про- цесів, пов’язаних з усвідомленням напрямку розвитку людства. В. Базилевич ЕКОЛОГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ © БАЗИЛЕВИЧ Віктор Дмитрович. Член-кореспондент НАН України. Доктор економічних наук. Декан економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2010. Я к відомо, глобальна екологічна криза виявляється в безпрецедентному за масштабами й темпами нарощуванні згуб- них природотрансформаційних процесів: кількісному та якісному виснаженні при- родних ресурсів; скороченні площі родю- чих земель і лісів, розширенні зони пус- тель; зменшенні запасів прісної води, за- брудненні океанів; інтенсифікації природ- них катаклізмів, стихійних лих і катастроф; глобальній зміні клімату, хімічному й раді- аційному забрудненні біосфери; руйнуван- ні озонового шару; парниковому ефекті; зростанні генетичних загроз популяції в ре- зультаті збільшення радіоактивних відхо- дів і формування збудників нових хвороб; незворотних втратах у генофонді планети у зв’язку зі зникненням багатьох видів тва- рин і рослин тощо. Загальновизнано, що сьогодні Україна пе- ребуває на вістрі екологічних проблем. Па- нування споживацького ставлення до при- роди і втрата традиційних цінностей розум- ного природокористування, відсутність або слабке використання природозберігальних технологій, низька екологічна культура на- селення, нерозвинена законодавча база при- родоохоронної діяльності призвели до змен- шення успадкованого нами національного багатства, що при множувалося тисячоліття- ми. Дефіцит води в Україні становить близько 4 млрд м3, практично всі поверхневі, ґрунто- ві й частково підземні води забруднені про- мис ловими, побутовими та сільськогосподар- ськими стоками. Кількість гумусу в ґрунтах країни щорічно зменшується на 18 млн т. На- лічується понад 160 тис. га земель, де нагро- маджуються шкідливі, зокрема високоток- сичні, відходи виробництва, обсяг яких уже перевищив 5 млрд т. Зазначені процеси, а також Чорнобильська катастрофа з її довго- тривалими медико-біо ло гіч ними, економіч- ними й соціальними наслідками призвели до різкого погіршення здо ров’я людей, змен- шення народжуваності та збільшення смерт- ності, що загрожує біо логічно-генетичною деградацією і вимиранням населення. Пока- зовий факт: лише 5–8% випускників за галь- но освітніх шкіл практично здорові. Саме тому 2010 р. Україна посіла 87 міс- це [1] в рейтингу за індексом екологічних досягнень EPI (Environmental Performance 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 Index). Він розроблений фахівцями Ко- лумбійського та Єльського університетів (США) для 163 країн і кількісно оцінює їх- ній екологічний стан за 25 критеріями — від якості води й повітря до використання пестицидів і біологічної варіативності. За цих обставин важливо усвідомити, що екологічний імператив сучасності не до- пускає подальшого зволікання в цій життє- во важливій сфері. Необхідно враховувати, що реалізація конкретних заходів щодо по- слаблення техногенного тиску на довкілля шляхом зменшення енерго- і матеріалоєм- ності виробництва, активного використання вторинних ресурсів має не стратегічний, а тактичний характер, пов’язаний з ліквідаці- єю технологічного відставання Украї ни від провідних країн світу. Зрозуміло, що впро- вадження новітніх технологій, істотне під- вищення ефективності й екологічної безпе- ки виробництва є корисними і потрібними заходами. Однак, згладжуючи гостроту еко- логічних проблем, вони, по суті, не зачіпа- ють глибинних основ екологічної кризи. Відтак необхідне розуміння того, що по- рушення рівноваги біосфери внаслідок людської діяльності неможливо зупинити лише новітніми технічними засобами. Під- вищення рівня екологічної безпеки госпо- дарювання і подолання глобальної еколо- гічної кризи передбачають радикальну пе- ребудову суспільної свідомості й моралі, формування принципово нових світогляд- них орієнтирів і цінностей, пов’язаних з екологічною та соціальною спрямованістю економічного розвитку, націленого на гар- монійне відтворення людини й довкілля. Глобальна екологічна криза виникла вна- слідок утвердження в суспільстві раціональ- ної ідеології економічного матеріалізму та нехтування етикою суспільного господарю- вання. У цьому контексті заслуговує на ува- гу концепція етичних мотивацій економіч- ної діяльності видатного мислителя кінця ХIХ — початку ХХ ст. С.М. Булгакова, який розглядав господарство як економічний прояв духовності соціуму. Гостро відчувши методологічні хиби сучасного йому науко- вого знання, він розкритикував ортодок- сальні підходи і вказав на обмеженість матеріально-механістичного трактування сві- ту, економічного прагматизму й економічно- го детермінізму, які не здатні дати повноцін- не фундаментальне уявлення про економіку і змінити людину на краще в духовно-мо- ральному сенсі. Учений був переконаний, що незважаючи на теоретико-методологічне протистояння, усі тогочасні економічні тео- рії засновані на економізмі, матеріалізмі та позитивізмі. Це виявлялося в погляді на господарську діяльність людини виключно крізь призму матеріального багатства, ути- літарних стимулів життя й ігноруванні ду- ховних цінностей, які є пріоритетними для розвитку особистості. Важливо зауважити, що, виступаючи про- ти фетишизації економіки, проголошення першочерговості й самодостатності її розви- тку, С.М. Булгаков заперечував можливість автоматичного розв’язання матеріальних і духовних проблем людства на шляху зрос- тання високопродуктивного виробництва й необмеженого споживання. Учений спробу- вав оновити методологію економічної науки на основі філософського осмислення сут- ності господарської діяльності людини та людства в цілому. Він обґрунтував оригі- нальну етико-філо соф ську концепцію, домі- нантою якої стало формування знання про людину в природі та природу в людині на основі пріоритетної цінності господарського життя вільної хрис тиянської особистості. Визнаючи важливість духовних мотивів гос- подарської діяльності людства та її органіч- ного взаємозв’язку з динамікою Всесвіту, С.М. Булгаков доводив необхідність подо- лання сцієнтичного мислення, спрямовано- го на панування людини над природою. На думку філософа, спотворення і руйнування навколишнього світу в процесі власної жит- тєдіяльності не є людською місією. Нато- мість вона полягає в тому, щоб долучати власний інтелект до природно-ресурсних можливостей, відкритих Творцем, та поши- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 17 рювати з його допомогою софійність на про- цес господарювання [2]. Важливим кроком у цьому напрямі стало започаткування «ноосферної» парадигми ци- вілізаційного розвитку, обґрун то ва ної у пра- цях відомих дослідників XX ст. П. Теяра де Шардена, Е. Леруа та В.І. Вернадського. Ос- танній пов’язував епоху ноосфери з часом, коли діяльність людства перетвориться на потужний геологічний фактор, і воно візьме на себе відповідальність за подальшу долю біосфери Землі. Заслугою вченого стало впро- вадження в науковий аналіз нового критері- ального виміру («людство як єдине ці ле») та переведення його в глобальну площину. Під ноосферизацією В.І. Вернадський розумів та- ку стадію еволюції біосфери Землі, на якій у результаті перемоги колективного людського розуму узгоджено розвиватимуться і сама лю- дина як особистість, і об’єднане людське сус- пільство, і доцільно перетворене людьми на- вколишнє природне середовище [3]. Зауважимо, що згідно із сучасним пара- дигмальним підходом, людина є авангар- дом саморозвитку й підвищення рівня са- моорганізації Всесвіту. Відтак стратегія трансформації людського суспільства має бути узгоджена з розвитком біосфери і пе- редбачати її гармонійний рух у відповідно- му «еволюційному каналі». Йдеться про органічну взаємодію елементів світоціліс- ності — біологічних, екологічних, економіч- них, соціальних, інтелектуальних та інших структур. На думку багатьох дослідників, такий розвиток може забезпечити суспіль- ний устрій, в основі якого лежать правова держава та розвинене громадянське сус- пільство, які уможливлюють оптимальне поєднання свободи й соціального контро- лю, що закладає підвалини «відкритого су- спільства» (за К. Поппером). «Визначаючи стратегічні підходи до ви- бору моделі розвитку України, — зазначено в Національній доповіді «Новий курс: ре- форми в Україні. 2010–2015», — потрібно усвідомлювати факт необхідності карди- нальної зміни існуючої логіки світового еко- номічного зростання. Якщо весь світ вий- шов би на сучасний рівень споживання США, то ресурсів вистачило б тільки на де- кілька років. Тому світова спільнота буде змушена незабаром переглянути свої уяв- лення про прогрес і його форми. Трудова етика, бережливість, заощадливість, раціо- нальність поведінки завжди були важливи- ми складовими формування успішних гро- мадян і суспільства. І, навпаки, розкіш, над- мірне споживання, демонстративне багатст- во, розрив зв’язків між суспільно ко рисною діяльністю і рівнем життя розбещують інди- відів і суспільства, породжують викривлені потреби й духовне зубожіння. Логіка по- дальшого розвитку змусить світ гармонізу- вати суспільні відносини і ставлення сус- пільства до природи та її ресурсів» [4]. Ідеться про безперспективність розвитку, орієнтованого на невтримне зростання спо- живання. Тому в Україні «необхідно сфор- мувати нові раціональні стандарти життя, таку модель поведінки і добробуту, яка б да- вала можливості користуватися всіма блага- ми цивілізації, бережливо ставитися до при- роди та її ресурсів, виховувати здорову, осві- чену і духовно багату людину» [4]. Таким чином, важливо акцентувати увагу не стільки на екологічній переорієнтації ви- робництва, скільки на кардинальній зміні всіх форм і напрямів соціальної діяльності, зокрема наукової й освітньої, на основі нової ноосферо-екологічної парадигми при- родокористування, заснованої на подоланні ідеології панування людини над природою і розгляді суспільства в органічній єдності з довкіллям. Наука, досліджуючи системну організованість суспільства й природи, має визначати перспективи, шляхи та засоби утвердження ноосфери, освіта — формувати на цій основі новий системний світогляд, що ґрунтується на визнанні самоцінності людського життя, його коеволюції з природ- ним і соціальним середовищами. Усвідомлення екологічного імперативу економічної освіти в контексті глобаліза- ційних викликів спонукало колектив еко- 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 номічного факультету Київського націо- нального університету імені Тараса Шев- ченка до посилення еколого-економічної складової наукових досліджень, навчально- го та виховного процесу. Ці наміри були підтримані віце-президентом Національ- ної академії наук України, директором Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академі- ком В.М. Гейцем. Нині їхня співпраця спря- мована на подолання утилітарно-праг ма- тичного ставлення до знань як способу ово- лодіння силами й багатствами природи в ім’я їх споживання та запровадження прин- ципово нових підходів до організації нау- кових досліджень і навчального процесу, здатних забезпечити реальне формування в майбутніх фахівців практичної здатності й готовності застосовувати набуті компетен- ції на основі екологічно орієнтованої систе- ми світоглядних орієнтирів і цінностей. Важливу роль у зміні світоглядної пара- дигми відведено екологічному підприємни- цтву й менеджменту як міждисциплінарно- му напряму наукових досліджень, освіти та практичної діяльності. Він спирається на високу екологічну свідомість як підґрун- тя нового ноосферного мислення. На еко- номічному факультеті Київського універ- ситету створено першу в Україні кафедру екологічного менеджменту та підприємни- цтва для підготовки студентів економіко- екологічного профілю. Це не просто новий підрозділ провідного навчального закладу. Перед кафедрою стоять актуальні завдан- ня, серед яких розвиток інноваційних ви- дів діяльності — зеленого (екологічно чи- стого) менеджменту й бізнесу, формування покоління фахівців, котрі в майбутньому будуть здатні вивести країну на якісно но- вий рівень розвитку, проведення наукових досліджень з екологічного менеджменту й бізнесу, а також залучення до цього проце- су урядових і бізнес-структур. Підвищенню якості навчального процесу, налагодженню міжнародного співробітниц т- ва сприяє українсько-німецький склад кафед- ри. Її завідувач Г.І. Купалова, доктор еконо- мічних наук, професор, найкращий викладач економічного факультету 2009 ро ку, має до- свід у дослідженні соціально-еко но мічних і екологічних проблем, пройшла нау ково- педагогічне стажування і цільове навчання в Угорщині, Болгарії, Канаді, Великобританії, Німеччині й інших країнах. З німецького боку кафедру очолює почесний професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор Дитріх Вальтер — відомий підприємець, консультант у сфері менеджменту та зеленого бізнесу, автор по- над десяти наукових праць, зокрема моногра- фій з проблем перспективного розвитку зе- лених економіки, бізнесу, технологій, туриз- му. Він активно підтримує реформування ви- щої освіти, сприяє поширенню прогресивних виробничих технологій та навчальних про- грам в Україні, є пожертвувачем коштів для створення й розвитку кафедри, що підкріпле- но угодою між ним і Київським національ- ним університетом імені Тараса Шевченка. Нині на економічному факультеті розроб- ляють концепцію, програму й навчальні плани підготовки студентів з екологічного менеджменту та підприємництва. Вони зо- рієнтовані на: 1) формування екологічно- го світогляду; 2) забезпечення необхідного рівня системно-організованих екологічних знань; 3) використання й розвиток інтерак- тивних форм і методів навчання, які моде- люють життєві ситуації та допомагають на- бувати навичок гармонійної взаємодії з на- вколишнім середовищем; 4) утвердження пріоритету моральних, етичних, духовних цінностей; 5) розвиток екологічного мис- лення, екологічної культури; 6) виховання екологічної відповідальності за долю всьо- го живого на Землі. Урахування принципової важливості розвитку фундаментальних досліджень і теоретичної науки, без яких неможливо створити інноваційні розробки, покладено в основу співпраці НАН України та еконо- мічного факультету Київського національ- ного університету імені Тараса Шевченка, ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 19 спрямованої на науково-методичне забез- печення навчального процесу. Йдеться про низку нових дисциплін і спецкурсів (со- ціально-економічна екологія; екологічна економіка; екологічний менеджмент; тех- ногенні системи та екологічні ризики; між- народний екологічний бізнес; еконо мі ко- екологічна політика ціноутворення; еколо- гічне право; екологічна логістика й еколо- гічна архітектура; екологічне управління проектами; економічна та екологічна ети- ка), які будуть викладати українською й англійською мовами; розроблення і видан- ня якісно нового навчального посібника з економічних проблем екології, словника екологічних термінів чотирма мовами (ук- раїнською, німецькою, англійською, росій- ською). Заплановано новий напрям аспі- рантської підготовки — економіко-еколо- гіч ні дослідження. Ми глибоко переконані, що інтеграція освіти й науки у вищих навчальних закла- дах можлива лише за тісної взаємодії ака- демічної й університетської спільнот. Слід погодитися з В.М. Гейцем у тому, що голов- ною метою і, водночас, головним ресурсом в Україні має стати гуманізація економіч- ного розвитку, фундаментальна ідея прі- оритету прав і безпечної життєдіяльнос- ті людини на підставі структуризації сус- пільства та його консолідації в боротьбі з негативізмом перехідного періоду, викли- каним, передовсім, бюрократизацією і кри- міналізацією багатьох сфер життя [5]. У цьому контексті співпраця Національної академії наук України й економічного фа- культету Київського національного універ- ситету сприятиме екологізації суспільної свідомості на основі визнання важливості духовних мотивів економічної діяльності людства й органічної інтеграції господар- ської активності в динаміку Всесвіту. 1. Джерело: http: // www.yale.edu/esi. 2. Див. детальніше: Базилевич В.Д. Вплив творчості С.М. Булгакова на формування нової парадиг- ми політекономії // С. Булгаков. Розмисли. Твор- ча спадщина у контексті ХХІ століття / За ред. В.Д. Ба зилевича. — К.: Знання, 2006. — С.18–31. 3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / В.И. Вернадский. — М.: Наука, 1988. — С. 30–35. 4. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.]. — К.: НВЦ НБУВ, 2010. — С. 9. 5. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: фе- номенологія взаємодії та розвитку. — К.: НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2009. — С. 771. В. Базилевич ЕКОЛОГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ Р е з ю м е Автор доводить необхідність кардинальної зміни всіх форм і напрямів соціальної діяльності, зокре- ма наукової й освітньої, на основі нової ноосферо- екологічної парадигми природокористування, засно- ваної на подоланні ідеології панування людини над природою і розгляді суспільства в органічній єдності з довкіллям. У цьому контексті розглядається досвід економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де створено пер- шу в Україні кафедру екологічного менеджменту та підприємництва для підготовки студентів економіко- екологічного профілю. Ключові слова: глобальна екологічна криза, рівнова- га біосфери, екологізація суспільної свідомості, ноо- сфера. V. Bazylevych ECONOMY EDUCATION ECOLOGICAL IMPERATIVE IN GLOBALIZATION CHALLENGES CONTEXT A b s t r a c t Author proves the necessity of all social activity forms and tenors, in particular educational and scientific, piv- otal changing on the base of a new ecology-noosphere na- ture-using paradigm, set up on human sway over nature ideology overcoming and society in the constitutional unity with a nature considering. Up to this context, Economy Department Taras Shevchenko Kyiv National University experience, where the first in Ukraine ecol- ogy management and business sub-department for stu- dents ecology-economy profile training is instituted, is viewed. Keywords: global economy crisis, biosphere balance, social consciousness ecologization, noosphere.

Екологічний імператив економічної освіти у контексті глобалізаційних викликів

Репозитарії

Схожі ресурси