Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині
Рецензія на книгу: DAS LEMBERGER IRMOLOGION: DIE ÄLTESTE LITURGISCHE MUSIKHANDSCHRIFT MIT FÜNFINIENNOTATION AUS DEM ENDE DES 16. JAHRHUNDERTS / HERAUSGEGEBEN UND EINGELEITET VON JURIJ JASINOVSKYJ, ÜBERTRAGEN UND KOMMENTIERT CAROLINA LUTZKA / ЛЬВІВСЬКИЙ ІРМОЛОГІОН: ДАВНІЙ ЛІТУРГІЙНИЙ МУЗИЧНИЙ РУКОПИС...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Студії мистецтвознавчі |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27546 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині / Н. Сиротинська // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 1(29). — С. 100-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27546 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-275462011-10-09T12:04:32Z Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині Сиротинська, Н. Огляди. Рецензії Рецензія на книгу: DAS LEMBERGER IRMOLOGION: DIE ÄLTESTE LITURGISCHE MUSIKHANDSCHRIFT MIT FÜNFINIENNOTATION AUS DEM ENDE DES 16. JAHRHUNDERTS / HERAUSGEGEBEN UND EINGELEITET VON JURIJ JASINOVSKYJ, ÜBERTRAGEN UND KOMMENTIERT CAROLINA LUTZKA / ЛЬВІВСЬКИЙ ІРМОЛОГІОН: ДАВНІЙ ЛІТУРГІЙНИЙ МУЗИЧНИЙ РУКОПИС П’ЯТИЛІНІЙНОЇ НОТАЦІЇ КІНЦЯ 16 СТОЛІТТЯ / РЕД. І ВСТУП. СТ. ЮРІЯ ЯСІНОВСЬКОГО, ТРАНСКРИПЦІЯ І КОМЕНТАРІ КАРОЛІНИ ЛУЦЬКОЇ [Bausteine zur Slavischen Philologie und Kulturgeschichte, Reiche B: Editionen, Band 24]. – Köln; Weimar; Wien, 2008. – 509 c. 2010 Article Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині / Н. Сиротинська // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 1(29). — С. 100-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728–6875 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27546 002.2(477+430)+783 uk Студії мистецтвознавчі Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди. Рецензії Огляди. Рецензії |
| spellingShingle |
Огляди. Рецензії Огляди. Рецензії Сиротинська, Н. Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині Студії мистецтвознавчі |
| description |
Рецензія на книгу: DAS LEMBERGER IRMOLOGION: DIE ÄLTESTE LITURGISCHE MUSIKHANDSCHRIFT MIT FÜNFINIENNOTATION AUS DEM ENDE DES 16. JAHRHUNDERTS / HERAUSGEGEBEN UND EINGELEITET VON JURIJ JASINOVSKYJ, ÜBERTRAGEN UND KOMMENTIERT CAROLINA LUTZKA / ЛЬВІВСЬКИЙ ІРМОЛОГІОН: ДАВНІЙ ЛІТУРГІЙНИЙ МУЗИЧНИЙ РУКОПИС П’ЯТИЛІНІЙНОЇ НОТАЦІЇ КІНЦЯ 16 СТОЛІТТЯ / РЕД. І ВСТУП. СТ. ЮРІЯ ЯСІНОВСЬКОГО, ТРАНСКРИПЦІЯ І КОМЕНТАРІ КАРОЛІНИ ЛУЦЬКОЇ [Bausteine zur Slavischen Philologie und Kulturgeschichte, Reiche B: Editionen, Band 24]. – Köln; Weimar; Wien, 2008. – 509 c. |
| format |
Article |
| author |
Сиротинська, Н. |
| author_facet |
Сиротинська, Н. |
| author_sort |
Сиротинська, Н. |
| title |
Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині |
| title_short |
Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині |
| title_full |
Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині |
| title_fullStr |
Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині |
| title_full_unstemmed |
Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині |
| title_sort |
публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в німеччині |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Огляди. Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27546 |
| citation_txt |
Публікація найдавнішої української нотолінійної пам’ятки в Німеччині / Н. Сиротинська // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 1(29). — С. 100-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Студії мистецтвознавчі |
| work_keys_str_mv |
AT sirotinsʹkan publíkacíânajdavníšoíukraínsʹkoínotolíníjnoípamâtkivnímeččiní |
| first_indexed |
2025-07-03T07:16:58Z |
| last_indexed |
2025-07-03T07:16:58Z |
| _version_ |
1836609195234820096 |
| fulltext |
100
Огляди. Рецензії
Surveys. Reviews
Візантійська гімнографія та її співні фор-
ми (церковна монодія) як особливий поетико-
музичний тип з прийняттям християнства була
перекладена й адаптована слов’янськими наро-
дами, у тому числі й Київською Руссю. Сьогодні
вже стало зрозумілим, що слов’янські перекла-
ди лягали на грецьку мелодику й метрику, тоб-
то перекладалися поетичні тексти, а музика за-
лишалася незмінною. На Русі поступово поча-
лося творче перероблення мелодичних текстів,
але поки що залишається неясним характер і
зміст цієї праці, оскільки невменний нотопис не
дає можливості глибше пізнати цей процес.
У ранньомодерну добу Україна (як і Білорусь)
одразу і на всьому етнічному просторі для за-
писів церковної монодії прийняла європей-
ську п’ятилінійну нотацію, і основний церковно-
музичний репертуар дуже швидко був пере-
ведений з невм на лінійну систему. При цьо-
му було створено спеціальний півчий збірник
Ірмологіон, що увібрав найнеобхідніший літур-
гійний репертуар. Одним з найдавніших таких
збірників є Львівський ірмологіон (ірмолой) кін-
ця XVI ст., який недавно було опубліковано у
вигляді факсиміле.
Це видання стало першою факсимільною
публікацією української музичної пам’ятки
ранньомодерної доби, в якій у нотолінійному
запису зафіксовано вибраний богослужбовий
репертуар основного кола літургійних піснеспі-
вів нашої Церкви. Львівський ірмологіон кінця
XVI ст. засвідчує початок новітнього періоду в
розвитку української духовно-музичної культу-
ри, що потребувало нового і більш точного за-
ПУБЛІКАЦІЯ НАЙДАВНІШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НОТОЛІНІЙНОЇ
ПАМ’ЯТКИ В НІМЕЧЧИНІ
Наталя Сиротинська
УДК 002.2(477+430)+783
DAS LEMBERGER IRMOLOGION: DIE ÄLTESTE
LITURGISCHE MUSIKHANDSCHRIFT MIT FÜN-
FINIENNOTATION AUS DEM ENDE DES 16.
JAHRHUNDERTS / HERAUSGEGEBEN UND EINGE-
LEITET VON JURIJ JASINOVSKYJ, ÜBERTRAGEN
UND KOMMENTIERT CAROLINA LUTZKA /
ЛЬВІВСЬКИЙ ІРМОЛОГІОН: ДАВНІЙ ЛІТУРГІЙНИЙ
МУЗИЧНИЙ РУКОПИС П’ЯТИЛІНІЙНОЇ НОТАЦІЇ
КІНЦЯ 16 СТОЛІТТЯ / РЕД. І ВСТУП. СТ. ЮРІЯ
ЯСІНОВСЬКОГО, ТРАНСКРИПЦІЯ І КОМЕНТАРІ
КАРОЛІНИ ЛУЦЬКОЇ [Bausteine zur Slavischen
Philologie und Kulturgeschichte, Reiche B: Editionen,
Band 24]. – Köln; Weimar; Wien, 2008. – 509 c.
101
НатаЛя сИротИНсЬка. пуБЛІкаЦІя НаЙдаВНІШоЇ украЇНсЬкоЇ НотоЛІНІЙНоЇ пам’яткИ...
пису мелодичного тексту зі збереженням при
цьому східних обрядових форм та їх співної
основи. Нотолінійний Ірмолой як тип літургій-
ної пам’ятки став єдиним репрезентантом укра-
їнської сакральної монодії, про що свідчать по-
над тисячу збережених рукописних ірмолоїв 1.
Симптоматично, що видання побачи-
ло світ у Німеччині, де існує солідна науко-
ва традиція факсимільних і набірних публіка-
цій слов’янських літургійних книг з паралельни-
ми грецькими текстами, розлогими коментаря-
ми і вступними статтями, чимало з яких мають
більші чи менші вкраплення невменних знаків.
У співпраці з російськими колегами німецькі на-
уковці під керівництвом Ганса Роте запропону-
вали продовження видання руських міней, за-
початкованого В. Ягичем, який набірним спосо-
бом видав серпневий, жовтневий і листопадо-
вий томи службових Міней 2. Так було видано
грудневу Мінею в п’яти томах, перший з яких є
факсимільною публікацією пам’ятки, а наступ-
ні – набірним виданням текстів з паралельни-
ми грецькими 3. Пізніше було видано лютневу
Мінею (2003–2009), готуються до друку квітнева
й серпнева Мінеї; видано також Тріодь (2004), з
1976 року видається Благовіщенський нотова-
ний кондакар (вийшло п’ять томів), а з 2006 –
Віденський Октоїх (видано два томи із запла-
нованих чотирьох). З 1936 року в Копенгагені
виходить окрема видавнича серія грецьких і
слов’янських нотованих літургійних рукописів у
вигляді факсиміле і в транскрипціях з невмен-
ної нотації на сучасну – «Monumenta Musica
Bizantinae». У транскрипціях Е. Веллеса та
Г. Тільярда видано тексти вересневого та лис-
топадового стихирарів, Октоїха, Пентакостарія
(1936, 1938, 1940, 1960); М. Шидловський опуб-
лікував факсиміле стихираря XII ст. (2000).
Серед цих видань виразно простежується за-
цікавлення жанром ірмосів, що представле-
но в публікаціях як факсимільних видань ір-
мологіонів, так і в транскрипціях ірмосів. Сюди
варто також долучити монографію К. Ганніка
«Das altslavische Hirmologion», у якій на осно-
ві слов’янських ірмосів з невменними знаками,
доповнених грецькими джерелами, досліджу-
ється генеза слов’янського ірмологіона 4.
Публікація Львівського нотолінійного ірмо-
логіона стала продовженням видавничої прак-
тики, слід лише зазначити, що грецький та
слов’янський ірмологіони були книжками од-
ножанровими, а український ірмологіон – ба-
гатожанровим збірником, у якому кількісно до-
мінував жанр ірмосів. Факсимільне видання
Львівського ірмологіона кінця XVI ст. продовжи-
ло понад сімдесятилітню практику публікацій
нотованих книг і стало першим виданням укра-
їнської пам’ятки з новою системою нотопису.
Зміст книжки становлять:
- Christian Hannick. Vorwort / Передмова. –
С. IX–ХІ, XIII–XV;
- Юрій Ясіновський. Львівський ірмолой –
найдавніша нотолінійна пам’ятка України / Das
Lemberger Irmologion – die älteste Musikdenkmals
der Ukraine mit Liniennotation. – C. XVII–XXIV,
XXIII–XLI;
- Інципітний покажчик змісту Львівського
ірмолоя / Incipitarium und Inhaltsverzeichnis
des Lemberger Irmologion XXV (уклав Юрій
Ясіновський). – C. XXV–XXXII, XLII–XLIX.
- Edition:
– Carolina Luzka. Bemerkungen zur Edition. –
C. LIII–LIV.
- Abkürzungsverzeichnis. – C. LV–LVI.
Faksimile: Übertragen und Kommentar
Carolina Luzka. – C. 1–509.
Видання до друку готували проф.
Ю. Ясіновський (Львів) та магістр К. Луцька
(Вюрцбург) під керівництвом проф. К. Ганніка
(Вюрцбург). Спільно ними вироблено головні
засади публікації пам’ятки: факсимільне від-
творення рукопису, паралельна посторінкова
транскрипція словесного тексту та посилання
на грецькі джерела. Варто було б додати також
транскрипцію нотного тексту, оскільки київська
нотація має ряд особливостей, які залишають-
ся поки що мало знаними ширшому колу до-
слідників.
Видання пам’ятки важливе насамперед у
представленні великого за обсягом джерельно-
го матеріалу, про що, зокрема, ідеться в перед-
мові К. Ганніка: «Львівський ірмологіон у музич-
ному і текстологічному контексті разом із дже-
релознавчим коментарем, безумовно, сприя-
тиме подальшим дослідженням української ре-
цепції візантійської церковної монодії та гімно-
графії ранньомодерної доби» 5. Дослідженню
цього аспекту особливо сприяють посилання
на відповідні грецькі джерела. Наприклад, ір-
мос сьомої пісні воскресного канону третього
гласу Якоже древле благочестивия три отро-
ки уточнюється як «7». Ώζ πάλαι τούζ εύσεβεĨζ
102
оГЛядИ. реЦеНзІЇ
παĨδαζ (ParR 197; EE 67; Nr. 95; HaGz’2). Це
дозволяє швидко відшукати потрібний текст у
грецьких джерелах, що суттєво розширює гори-
зонти дослідження. Така можливість стосуєть-
ся і музичного аспекту, оскільки грецький інци-
піт дозволяє відшукати потрібний піснеспів се-
ред грецьких нотованих рукописів, а наявність
добре прочитуваного мелодичного тексту укра-
їнської пам’ятки створює передумови для по-
рівняльних студій монодійного репертуару та
його греко-візантійської основи.
Дороговказом до розуміння змісту пам’ятки
є вступна стаття Ю. Ясіновського, у якій ідеть-
ся про історію створення кодексу в загально-
культурному контексті епохи, палеографічні
особливості словесного й нотного текстів, по-
яснюються особливості київської нотації (рит-
міка, тривалість нот, ключі, мутація), що вираз-
но орієнтує на західноєвропейську систему но-
топису, а отже, це є новим етапом у розвитку
української церковно-музичної культури. Автор
зазначає, що збірник «репрезентує національ-
ні стилетворчі процеси на порозі Нового часу,
які спираються на різночасові та різновекторні
стильові зрізи: візантійську сакральну монодію
та її староболгарську версію, власну багатові-
кову церковно-музичну спадщину, новогрець-
ку та новоболгарську музичну стилістику, ново-
європейську музичну практику» 6. Автор також
вирішує питання місця створення кодексу, ар-
гументуючи його львівське походження, що до-
зволило визначити опублікований Ірмологіон як
Львівський, а його виникнення пов’язати з освіт-
ньою діяльністю Успенського братства.
Докладний репертуар пам’ятки поданий у
формі інципітного покажчика і добре структурує
її зміст, що дозволяє швидко знайти потрібний
піснеспів, а також виявляє особливості струк-
турної організації збірника. Пам’ятка містить
репертуар, укладений як за гласами (воскресні
жанри октоїха і подобні стихирам), так і за цер-
ковним календарем, включаючи вибрані піс-
неспіви Тріоді. У кінці містяться окремі піснес-
піви літургії: Херувимська болгарського напіву й
Трисвяте – грецького, записаного латинською
абеткою з вкрапленнями грецької та кирилиці.
В особливостях репертуару Львівського ірмо-
логіона Ю. Ясіновський звертає увагу на вели-
кий обсяг піснеспівів Тріоді, що охоплюють май-
же половину рукопису, і слушно вбачає в цьому
вплив естетики й мистецтва ренесансної доби
з їх особливою увагою до емоційно загостре-
них образів страждання, смерті та воскресіння
Ісуса Христа.
Тексти К. Ганніка та Ю. Ясіновського розмі-
щені на початку видання й публікуються україн-
ською та німецькою мовами, що дозволяє ввес-
ти значний шар української культури у сферу
історико-культурних та музикологічних західно-
європейських студій. На жаль, неперекладеним
залишився коментар К. Луцької.
Видання пам’ятки, яке готувалося до друку в
Німеччині, на жаль, не було належно відредаго-
ване, звідки прикрі друкарські помилки, зокрема
в титулярії. Недостатня обізнаність К. Луцької в
особливостях церковнослов’янської мови укра-
їнської редакції та в специфіці записів словес-
них текстів у нотолінійних кодексах зумовила
деякі неточні транскрипції словесного тексту,
хоча частково це можна було б вивірити за ін-
ципітами, поданими в статті Ю. Ясіновського.
Деякі з цих помилок пов’язані з непрвильним
розумінням закінчень дієслівних форм на «ся»:
яви ся замість явися (арк. 1v / c. 4), рождейша-
го ся замість рождейшагося (арк. 2r / с. 5), явл-
шего ся замість явлшегося (арк. 3r / с. 7), об-
новляеть ся замість обновляеться (арк. 5v /
с. 12), прослави ся замість прославися (арк. 6r /
с. 13), радуй ся замість радуйся (арк. 10v /
с. 22), точатся замість точат ся (арк. 28r /
с. 57), написа ся замість написася (арк. 31r /
с. 63), пречащеши ся замість пречащешися
(арк. 51r / c. 103), спасти ся замість спастися
(арк. 53r / c. 107), познаваете ся замість позна-
ваетеся (арк. 87r / c. 175), веселять ся замість
веселяться (арк. 113r / c. 227), вознесшаго ся
замість вознесшаго ся (арк. 129v / c. 260), об-
новляєть ся замість обновляється (арк. 142r /
c. 285), весели ся замість веселися (арк. 143v /
с. 288) і т. д.
Трапляється також неточне прочитан-
ня окремих слів, наприклад: Небесную две-
рю замість Небесную дверь (арк. 1r / с. 3),
Исаинов проречение замість Исаино прорече-
ние (арк. 2r / с. 5). Зайвими при транскрипції є
повторення окремих складів у словесному тек-
сті на означення розлогих мелодичних побу-
дов – [от]открываетъ замість открываетъ
(арк. 29r / с. 59), о рекшиихь[хь] замість орекши-
ихь (арк. 35r / с. 71), единъ есть[сть] синъ[нъ]
(арк. 52r / c. 105). Є також елементи непрочи-
тання півголосного «й», що зображувався у ви-
103
НатаЛя сИротИНсЬка. пуБЛІкаЦІя НаЙдаВНІШоЇ украЇНсЬкоЇ НотоЛІНІЙНоЇ пам’яткИ...
гляді подвійних рисок над голосними. Тому
транскрибована форма вониидем насправді
мала б бути вонийдем (арк. 5v / с. 12), тобто за-
пис словесного тексту сигналізує про скорочен-
ня одного складу задля збереження метрично-
го пульсу мелодії.
Некоректно передано найменування дея-
ких свят: Бого явление замість Богоявление
(арк. 81v / с. 164) Благо вhщение замість
Благовhщение (арк. 91v / с. 183), перво чис-
тая замість первочистая (арк. 183r / с. 367).
Зазначимо, що факсимільне видання дозво-
ляє прослідкувати чимало нюансів, пов’язаних
із палеографічними особливостями словесно-
го тексту, зокрема виявити варіативність на-
писання деяких словоформ, наприклад, жан-
ру степенних антифонів: степенна антифон
(арк. 11v / с. 24; арк. 34r / с. 69), аньтифонъ
(арк. 12r / с. 25; арк. 13r / с. 27), степена
(арк. 18v / с. 38) та ін.
Найменування напівів, які в рукопису по-
даються в скороченій формі або ж україн-
ською мовою, також транскрибовані неточно,
вони подані в церковнослов’янському напи-
санні чи наближеному до російського. Так, сти-
хира Богоначалним мановенієм має ремар-
ку по рус, що К. Луцька транскрибує по русски
(арк. 106r / с. 213), тоді як подібні розкриті за-
писи мають українізовану форму по болгар-
ску (арк. 228r / с. 458), і тому й тут слід писати
по руску. Ремарку болгарскии (Херувик) тран-
скрибовано як болгарская, застосовуючи при-
кметникову форму до назви Херувиская песнь
(арк. 103v / с. 208).
Незважаючи на ці окремі неточності в публі-
кації Львівського ірмологіона кінця XVI ст., за-
вдяки цьому виданню до широкого наукового
обігу вперше потрапляє церковна монодія у но-
вітній формі запису мелодичного тексту. А це
істотно розширює спектр наукових досліджень
візантійської гімнографії та її співних форм,
формує міцну джерельну базу для порівняль-
них студій греко-візантійських та українських
літургійних піснеспівів і, ймовірно, зможе при-
служитися як критерій існуючих транскрипцій
невменних записів.
Факсимільна публікація Львівського ірмоло-
гіона є плодом серйозної та копіткої праці і хо-
рошим зразком застосування новітніх методів
публікацій літургійних пам’яток візантійської і
слов’яно-руської спадщини, а також засвідчує
входження української медієвістики в європей-
ський науковий простір. Сподіваємося, що ви-
дання української пам’ятки ранньомодерної
доби скеровуватиме погляд науковців до укра-
їнських матеріалів як таких, що вперше на ві-
зантійському культурному просторі перевели
музичні тексти церковної монодії з невменно-
го способу записів музичних текстів на нотолі-
нійний.
1 Ясіновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні
Ірмолої 16–18 століть. – Л., 1996.
2 Ягич В. Служебные минеи за сентябрь, октябрь,
ноябрь: В церковнославянском переводе по русским
рукописям 1095–1097 гг. – С.Пб, 1886.
3 Gottesdienstmenäum für Dezember: Faksimile der
Handschriften CGADA, f. 381, Nr 96 und 97 / вид. H. Rothe,
E. M. Vereščagin [=Bausteine zur slavischen Philologie und
Kulturgeschichte: Reihe B: Editionen, Neue Folge Band,
1]. – Köln; Weimar; Wien, 1993; Gottesdienstmenäum für
den Monat Dezember nach den slavischen Handschriften
der Rus’des 12. und 13. Jahrhunderts: Historisch-kritische
Edition, т. 1: 1. bis 8. Dezember; т. 2: 9. bis 19. Dezember;
т. 3: 20–24. Dezember; т. 4: 25. bis 31. Dezember / вид.
H. Rothe, E. M. Vereščagin [=Abhadlungen der Nordrhein-
Westfälischen Akademie der Wissenschaften, 99; Patristica
slavica, 3]. – Opladen, 1996, 1997, 1999, 2006.
4 Див. рецензію: Ясіновський Ю. Фундаментальна
публікація та дослідження слов’янського Ірмологіона
ранньомодерної доби // Καλοφωνiα: Наук. зб. з історії
церков. монодії та гимнографії. – Л., 2008. – Вип. 4. –
С. 289–291.
5 Das Lemberger Irmologion. – С. XV.
6 Там само. – С. XXIV.
|