Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій

Analyzed some of the approaches to the defi nition of criteria for inclusion of staff in the UBA. A measure to determine the signifi cance of personality as an index reference to it in electronic resources, identifi ed characteristics that affect the average value of the index. Revised the list of p...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Вернік, Ю.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України 2010
Назва видання:	Українська біографістика
Теми:	З досвіду біографістики
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27712
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій / Ю.В. Вернік // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 289-300. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27712
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-277122011-10-13T12:11:01Z Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій Вернік, Ю.В. З досвіду біографістики Analyzed some of the approaches to the defi nition of criteria for inclusion of staff in the UBA. A measure to determine the signifi cance of personality as an index reference to it in electronic resources, identifi ed characteristics that affect the average value of the index. Revised the list of priorities on the preparation of secondary indexes personalities included in the UBA. 2010 Article Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій / Ю.В. Вернік // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 289-300. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0079 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27712 929:304.44:004.91 uk Українська біографістика Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З досвіду біографістики З досвіду біографістики
spellingShingle	З досвіду біографістики З досвіду біографістики Вернік, Ю.В. Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій Українська біографістика
description	Analyzed some of the approaches to the defi nition of criteria for inclusion of staff in the UBA. A measure to determine the signifi cance of personality as an index reference to it in electronic resources, identifi ed characteristics that affect the average value of the index. Revised the list of priorities on the preparation of secondary indexes personalities included in the UBA.
format	Article
author	Вернік, Ю.В.
author_facet	Вернік, Ю.В.
author_sort	Вернік, Ю.В.
title	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій
title_short	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій
title_full	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій
title_fullStr	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій
title_full_unstemmed	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій
title_sort	оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій
publisher	Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	З досвіду біографістики
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27712
citation_txt	Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій / Ю.В. Вернік // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 289-300. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Українська біографістика
work_keys_str_mv	AT verníkûv ocínkaznačuŝostípersonalííprivklûčennídobíografíčnihslovnikívukontekstínovítníhínformacíjnihtehnologíj
first_indexed	2025-07-03T07:29:11Z
last_indexed	2025-07-03T07:29:11Z
_version_	1836609967763750912
fulltext	УДК 929:304.44:004.91 Юлія Вікторівна ВЕРНІК, науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ (Київ) ОЦІНКА ЗНАЧУЩОСТІ ПЕРСОНАЛІЇ ПРИ ВКЛЮЧЕННІ ДО БІОГРАФІЧНИХ СЛОВНИКІВ У КОНТЕКСТІ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Проаналізовано підходи щодо визначення критеріїв включення осо- би до УБА. Запропоновано визначення кількісної міри значущості персо- ни як індексу її згадування в електронних ресурсах і виявлено характерис- тики, що впливають на його середнє значення. Уточнено перелік першо- чергових завдань щодо складання середніх індексів згадувань особистос- тей, включених до УБА. Ключові слова: бібліометричні характеристики, тематичний індекс цитування, індекс згадування. Analyzed some of the approaches to the defi nition of criteria for inclusion of staff in the UBA. A measure to determine the signifi cance of personality as an index reference to it in electronic resources, identifi ed characteristics that affect the average value of the index. Revised the list of priorities on the preparation of secondary indexes personalities included in the UBA. Keywords: bibliometric characteristics, thematic index options, index re- minders. Проанализированы некоторые подходы к определению критериев включения персоналии в УБА. Предложена мера определения значимо- сти личности как индекс упоминания о ней в электронных ресурсах, вы- явлены характеристики, влияющие на среднее значение этого индекса. Уточнен перечень первоочередных задач относительно составления сред- них индексов персоналий, включенных в УБА. Ключевые слова: библиометрические характеристики, тематический индекс цитирования, индекс напоминания. Упродовж останніх десятиліть у вітчизняній гуманітаристиці суттєво зросла увага до особистості як активного носія та вершите- ля суспільного прогресу. Це явище відображає як новітні тенденції розвитку європейської думки, так і повернення української нау ки до гуманістичних, людиноцентричних поглядів на минуле та су- часність. Вагоме місце в утвердженні поглядів на самозначущість активної, діяльної особистості належить сучасному електронному інформаційному просторові. Створюваний Інститутом біографічних досліджень НБУВ фундаметальний електронний історико-біографічний звід — «Український національний біографічний архів» (УНБА) є певним внеском у цю справу, осільки має на меті відображення постатей віт чизняної історії та культури, яким належала активна роль у по- ступі різних сфер життя України впродовж віків. Формування елек- тронного архіву, як і складання друкованих біографічних словни- ків і довідників, передбачає, зокрема, визначення чітких критері- їв включення особи до певного інформаційного масиву, співвідне- сення її значення, місця та ролі в українському минулому з інши- ми персоналіями. У самому загальному плані основним критерієм включення персоналії до біографічного зводу є її значущість у розвиткові сус- пільства, окремих сфер його діяльності. Однак поняття значущості потребує певного уточнення. Насамперед, воно визначає наявність причинно-наслідкового зв’язку між певними соціальними діями особи та змінами у спільноті, окремих її групах, культурних сфе- рах. Але відслідковувати такий зв’язок у більшості випадків украй важко, якщо взагалі можливо: він не є прямолінійним, однознач- ним. Реальне життя та діяльність особи не вкладається у однови- мірні соціологічні схеми. Більше століття тривають дискусії щодо двох протилежних поглядів на дану проблему. З одного боку, це визнання цен- тральної ролі особистості в історичному та світовому процесі (С. М. Булгаков, М. А. Бердяєв, Л. П. Карсавін й інш.) [2]. Відтак, історія обумовлюється не лише відомими соціальними причина- ми та загальними закономірностями розвитку, а й діяльністю осо- бистостей. Оскільки будь-яка особистість є дещо абсолютно нове в історії, що не піддається передбаченню, то створення світу ні- коли не буде закінченим. Звідси історія розвитку будь-чого є пев- ною мірою зчепленням випадковостей. На іншому полюсі — нівелювання особистості та її волі, прого- лошення повної залежності особи від загальних суспільних зако- нів, якими обумовлені навіть індивідуальні риси значущих персон (К. Маркс, Г. В. Плеханов й інші). Поруч із загальною причиною, пише Г. В. Плеханов [5, с. 235], діють особливі причини, тобто істо- ричні обставини, при яких здійснюється розвиток виробничих сил. І вже їхній вплив доповнюється дією причин одиничних, індивіду- альних особливостей суспільних діячів. Одиничні причини не мо- жуть призвести до корінних змін у дії загальних і особливих при- чин, при цьому, останні обумовлюють напрям і межі впливу пер- ших. Отже, історична особистість тут розуміється як певна роль із наперед заданими функціями. Згідно сучасних підходів (скажімо, висловлених Л. Є. Грі- ніним [1]) суспільна необхідність і особистість є взаємодопов- нюючими. Так, остання формується у конкретних культурно- історичних і соціальних умовах, якими визначаються її якості та властивості. Однак, людина має також власну спромогу, волю, й тому здатна прискорити чи відтермінувати рішення проблеми, ви- користати чи проґавити надані можливості в конкретній ситуації та сфері діяльності. Нарешті, сама ситуація визначає ступінь мож- ливої значущості особистості: чим менше вона визначена, стійка, спокійна, тим більша ймовірність впливу конкретної особи на по- дальший розвиток суспільства. У сучасній українській біографістиці в самому загальному пла- ні критерії значущості особи для їх відображення у біографічних зводах було сформульовано В. С. Чишком у зв’язку з визначенням методичних засад роботи над Українським біографічним словни- ком (УБС) [8]: • по-перше, на думку вченого: «Основним загальним крите- рієм відбору осіб до УБС є належність діяча до історичного та культурного процесів в Україні, його роль в українсько- му житті та вплив на нього (позитивний чи негативний)» [8, с. 11]; • по-друге, важливим інформативним критерієм, що визначає необхідність включення певних імен до УБС, В. С. Чишко вважав «наявність згадок про особу у важливих джерелах, на- самперед писемних...». Також інформативним критерієм вио- кремлюються усні (фольклорні) джерела [8, с. 11]; • по-третє, слідом за Біографічною комісією ВУАН 1918– 33 рр., В. С. Чишком було визначено такі рівні культурно- історичної значущості особи: 1) світовий; 2) загальнонаціо- нальний і 3) регіональний. Однак, питання, яким чином визначити більше чи менше значен- ня (вплив) тієї чи іншої особи на розвиток соціально-культурних про- цесів в Україні ще й досі залишається без достатньо прийнятної відпо- віді. Здебільшого у сформульованих конкретних критеріях щодо тих чи інших сфер суспільного життя вагому роль відіграє суб’єктивний чинник. Так, сучасний російський дослідник Д. Ф. Полознєв [6] ви- діляє соціальну активність особи, її «комунікативність» та/або «пасіонарність»1 і конкретизує її у п’яти критеріях: 1 Пасіонарність (від лат. — «пристрасть»): термін, уведений до науко- вого обігу Л. М. Гумільовим для характеристики непереборного прагнен- ня людей до здійснення своїх ідеалів. За Л. М. Гумільовим, пасіонарність лежить у засновку всіляких діянь, що залишають сліди в історії (Режим до- ступу : http://mirslovarei.com/content_fi l/PASSIONARNOST-7769.html). 1. Персона — замовник витворів мистецтва, орієнтованих на масове сприйняття; 2. Персона — особа, до якої часто звертаються інші особи; 3. Персона, яка часто звертається до інших людей; 4. Персона, яка згадується в тих чи інших актах комунікації; 5. Персона, яка виступає виконавцем витворів мистецтв, оріє н тованих на масове сприйняття. Такий стан речей часто призводить до певної неповноти та навіть, іноді, невідповідності включених у ті чи інші біографічні словники осіб щодо їхньої значущості. Так, Ю. І. Семенов, аналі- зуючи ситуацію стосовно наукової сфери, зазначав [7], що досить часто до словників потрапляли прізвища людей, які були відомі не так науковими заслугами, як високими посадами чи догоджан- ням високому та не дуже керівництву. Водночас, перше зовсім не виключало іншого. Трохи кращою, на думку науковця, була ситуація з персона- лія ми сучасників у тематичних енциклопедіях і словниках. Так, до слóвника (реєстра імен) «Философской энциклопедии» (тт. 1–5., М, 1960–70) були включені всі доктори філософських наук. Звичайно, цим не ґарантувалася наукова об'єктивність. Були кандидати наук, які мали значно більший науковий вплив, ніж окремі з докторів. Більше того, за словами Ю. І. Семенова, були також доктори фі- лософських наук (та й академіки, і члени-кореспонденти по від- діленню філософії та права АН СРСР), які, взагалі, у науковому плані нічого не важили. Поза тим, запровадженням певних фор- мальних критеріїв повне свавілля щодо формування слóвника все таки виключалося. Значно більше суб’єктивізму було виявле- но при складанні слóвника персоналій «Советской исторической энциклопедии» (т. 1–16, М; 1961–1976). З широкого загалу докторів історичних наук було відібрано лише окремих. Подібну ситуацію маємо і в сьогоденному науковому житті України. Критерій наявності наукового звання чи ступеня є недо- статнім у підставах щодо визначення значущості особи у науково- му житті країни. Так, більшість політичних лідерів формально є докторами наук, професорами та навіть академіками. Демократизація життя, зростання рівня відкритості суспіль- ства, що знаходить вияв, зокрема, у вільному поширенні суспіль- но значущої інформації, несе на зміну усталеним, традиційним критеріям значущості особи принципово нові. З розвитком ін- формаційних технологій набувають усе більшої популярності кількісні методи оцінки впливу особи на розвиток певних сфер суспільного життя. Це яскраво видно на прикладі ситуації стосовно діячів науки. У науковій сфері значного поширення набули так звані бібліомет- ричні характеристики, тобто, коефіцієнти згадування особи у різ- ного роду престижних наукових виданнях, насамперед періодич- них. Завдяки їх застосуванню виникла можливість порівняння зна- чення різних науковців за певними кількісними критеріями, ви- значення їх рейтингів у науці, які на думку багатьох наукознав- ців можна вважати об’єктивними [3], принаймні, більшою мірою об’єктивними, ніж формальні ознаки наукових звань і займаних посад у сучасній вітчизняній науці. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікації автора в інших джерелах. Для коректного визначен- ня значущості наукових праць важливою є не лише кількість поси- лань, а й їхня якість. Адже на статтю може посилатися авторитет- не академічне видання або популярний ілюстрований тижневик. Значущість таких посилань різна. Найбільш відомі цитатні бази да- них англомовних країн представлені компанією Thomson Scientifi c (Institute for Scientifi c Information, ISI) — Science Citation Index, Social Sciences Citation Index и Arts & Humanities Citation Index [10]. Недостатня репрезентативність представлення видань різ- них країн у базах ISI (чіткий термін виходу видання, наявність ан- гломовних версій для бібліографії, анотації статей) стали однією з причин створення національних індексів цитування. Китай однім із перших розпочав створення цитатних баз даних точних наук та окремого ресурсу для наук суспільних. Окрім цього, у Тайваня є власний цитат-індекс гуманітарних часописів. У Росії ведуться ро- боти зі створення національної цитатної бази (РІНЦ), до якої ввій- дуть цитатні дані більше, ніж 1000 наукових часописів, що дасть змогу проводити більш якісну оцінку діяльності науково-освітніх організацій, наукових колективів та окремих науковців, що в свою чергу надасть змогу будувати рейтинги видань. Щодо України, то нині, за словами В. П. Рибачука2, лише «ви- зріває концепція створення «національного індексу цитування», а на рівні Міжнародної асоціації академій наук ведуться роботи щодо координації досліджень у галузі наукознавства, зокрема, у ве- ресні 2009 р. сформована наукова рада з наукознавства. 2 Рибачук В. П. — завідувач міжгалузевої лабораторії теорії та прак- тики наукометрії МОН України та НАН України (в структурі Центру до- сліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Добро- ва НАН України), канд. хім. наук, член міжнародного товариства наукоме- трії та інформетрії. Цитується за виступом на семінарі «Бібліотека та нау- кометрія: світовий досвід, українська перспектива», що проходив у межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотечно-інформаційний комп- лекс у контексті розвитку суспільства знань» (жовтень, 2009 р.). Зрозуміло, індекс наукового цитування як кількісна міра нау- кової значущості має певні суттєві недоліки. По-перше, це так званий «ефект Матвія», методологічний принцип залежності (суб’єктивності) цитувань від видання, його «репутації», «впливо- вості» та «науковості», який уперше сформулював американський соціолог Р. Мертон [4, 11]. «Ефектом Матвія» вчений назвав потен- ційну перевагу, яку мають публікації видатних учених над публі- каціями маловідомих колег. При однаковому науковому рівні двох статей успіх у професійній сфері вищий у тієї, що написана більше відомим автором (скажімо, Нобелівським лауреатом). Назва дана за євангельською цитатою: «Бо всякому, хто має, дається і додасть- ся; хто ж не має, відніметься від нього і те, що має» (Матвія 25, 29). Другим недоліком даного підходу можна вважати ситуацію, подібну до Сократівської. Не враховується значення науковців, які мало публікуються, але багато викладають і спілкуються. Індекс цитування праць Сократа дорівнює 0. Проте його визначний вне- сок у розвиток науки незаперечний. За аналогією з вищевказаним тут можна говорити про «ефект Сократа». Не зважаючи на складність визначення об’єктивних причинно- наслідкових зв’язків між діями історичної постаті та змінами у спільноті на соціально-психологічному рівні (у переконаннях, установках, образі соціальної ситуації, та, насамперед, у буденній свідомості), кожна людина, група, спільнота суб’єктивно пов’язує ті чи інші події з конкретними особами. Скажімо, розпад СРСР — із постаттю М. С. Горбачова, набуття Україною незалежності — з Л. М. Кравчуком і В. М. Чорноволом тощо. Отже, значущість особистості в суспільстві є результатом уяв- лень про неї в одній із відповідних спільнот, що формуються в про- цесі соціальних комунікацій. Дані уявлення можна аналізувати за згадуваністю про людину, що знаходить відбиття в інформаційно- му просторі у вигляді тих чи інших повідомлень. Розвиваючи ідею В. С. Чишка щодо інформаційних критеріїв значущості персоналії як наявності згадок про особу у важливих джерелах, писемних, усних, фольклорних, ми пропонуємо ввес- ти кількісний критерій «цінності» особи у культурно-історичному житті країни. Його можна визначити кількістю задокументованих згадувань про персону у відповідному соціумі. Чим така кількість є більшою, тим впливовішою є особа. І навпаки. Із розвитком інформаційних технологій та, насамперед, Інтернету, обчислення даного коефіцієнта можна досить легко ін- струментувати. Значна кількість друкованих й інших (телебачення та радіо) видань мають свої аналоги в Інтернеті. Крім цього, тут є також унікальні (не представлені в інших формах) джерела інфор- мації. Значна більшість із них представлена у «пошукових систе- мах» типу «Google», «Yahoo», «Яндекс» тощо. Отже, коефіцієнт зна- чущості можна довизначити як індекс цитованості у різних елек- тронних інформаційних ресурсах. Подібні індекси щодо сайтів досить давно існують в усіх осно- вних пошукових Інтернет-системах і називаються ТІЦ (тематични- ми Індексами Цитування). За даними, викладеними у пошуковій службі «Яндекс» (режим доступу : http://help.yandex.ua/catalogu / ?id=1032030&ncrnd=8430), «тематичний індекс цитування (ТІЦ) ви- значає «авторитетність» Інтернет-ресурсів із урахуванням якісної характеристики посилань на них із інших сайтів. Цю якісну харак- теристику ми називаємо «вагою» посилання. Розраховується вона за спеціально розробленим алгоритмом. Значну роль відіграє те- матична близькість ресурсу та сайтів, які на нього посилаються. Сама собою кількість посилань на ресурс також впливає на значен- ня його ТІЦ, але ТІЦ визначається не кількістю посилань, а сумою їхньої ваги. ТІЦ як засіб визначення авторитетності ресурсів по- кликаний забезпечити релевантність розташування ресурсів у ру- бриках каталогу Яндекса. Значущість як індекс цитування персони в інформаційному просторі є характеристикою динамічною та відносною. Динамічність показує залежність показника цитованості в ін- формаційному просторі від часу. Тобто, в різні моменти історич- ного розвитку спільноти кількість згадувань про ту чи іншу особу буде різною. Динамічність має щонайменше дві складові: суспіль- ний інтерес і власну активність особи. Стосовно змінності зацікав- леності наведемо приклади щодо цитованості дослідників біогра- фій «вождів пролетаріату» В. І. Леніна та Й. В. Сталіна. Відносність можна визначити як залежність/обмеженість кіль- кості цитувань від специфіки певних суспільно-культурних влас- тивостей. За таким визначенням ми говоримо про різні порядки ін- дексів цитування у різних «тематиках» (за Інтернет термінологією) чи щодо різних сфер життєдіяльності, тобто доменів. Наступними характеристиками, які серед іншого впливають на даний показник є статус особи (живий/померлий) і мова запиту. Так, про живих у більшості сфер життєдіяльності згадується часті- ше, ніж про померлих. Те саме стосується й мови запиту: україно- мовний Інтернет менше розвинений, ніж російськомовний. З іншо- го боку, згадуваність у англомовних іноземних Інтернет-джерелах свідчить про світову значущість тієї чи іншої персони. Звернемо увагу на схожість в даному контексті понять зна- чущість і популярність. Останнє, так само як і перше, можна ви- значити через кількість згадувань. Та існує істотна відмінність. Популярність має пік цитувань у теперішньому часі або у процесі, а значущість — у минулому, тобто, в результаті процесу. Розглянемо окремі приклади цитування персон у пошукових системах. Представлені нижче таблиця та діаграми ілюструють прямі індекси цитування щодо певних осіб, включених до Реєстру імен УНБА. Були сформовані наступні запити: відібрати записи, в яких зустрічаються слово «кіно» та точне словосполучення «Ім’я; Прізвище», чи «Ім’я; По-батькові; Прізвище», чи «Прізвище; Ім’я». Таблиця 1 Прямі індекси цитування щодо окремих осіб, включених до Реєстру імен УНБА Пошукова система: Google, домен: кінематограф, статус: померлі № Особа Мова запиту Приб- лизна кількість згадувань 1 АЛОВ Олександр Олександрович Російська 84 700 Українська 378 2 БИКОВ Леонід Федорович Російська 60 600 Українська 9 010 3 БОНДАРЧУК Сергій Федорович Російська 284 800 Українська 8 400 4 БРАУН Володимир Олександрович Російська 2 200 Українська 130 5 БРЮНЧУГИН Євген Васильович Російська 400 Українська 9 6 ДОВЖЕНКО Олександр Петрович Російська 72 200 Українська 5 100 Як видно з таблиці, порядки індексів цитування україномовних і російськомовних сайтів суттєво відмінні. Тому, для їхнього порів- няння та об’єднання слід ввести нормовані коефіцієнти. З іншого боку, цікавими є відмінності між відсотковими коефіцієнтами. Так, О. О. Алов із поданої вибірки у російськомовних сайтах має майже 17 %, тоді як в україномовних — трохи більше 1,5 %. Обернену си- туацію спостерігаємо з цитуванням Л. Ф. Бикова: з 12 % у першому випадку його коефіцієнт зростає до 39 % й перевищує коефі цієнт С. Ф. Бондарчука. Наведене вище дає змогу більш точно сформулювати визна- чення коефіцієнту цитування особи (персоналії). Коефіцієнтом цитування персоналії є відношення індексу її цитування до нормо- ваного / середнього індексу цитування персоналій у даному домені, даною мовою та за даним статусом. Отже, першочерговими завданнями із знаходження коефіцієн- тів цитування є побудова таблиці середнього індексу цитування для різних доменів, мов і статусів. Очевидно, що обчислення серед- нього індексу цитування шляхом знаходження індексів цитування всіх персоналій, уже включених до Реєстру імен УНБА, є досить ре- сурсоємним щодо часу. Тому ми пропонуємо статистичний підхід, що полягає в обчисленні вибіркового середнього шляхом випадко- вої вибірки персоналій із бази даних УНБА. Наведений вище метод оцінки значущості персоналій за допо- могою цитувань і згадувань в Інтернет-просторі має обмежений ха- рактер вибірки в зв’язку з поширенням механізмів захисту створю- ваних повноцінних ресурсів (видача цифрових копій лише у біблі- отеці з використанням фільтрації по ІР-адресам комп’ютерів, не- можливість копіювання та друку файлів, розробка демонстрацій- них фрагментів). Водночас, прихильники відкритого доступу зро- били чималий внесок для публікації робіт в архівах у якості вір- туального цілого. На прикладі дослідження цитувань більше, ніж 100 000 доповідей, зроблених на конференціях із обчислювальної техніки та інформаційних технологій, було доведено, що допові- ді, внесені до відкритого доступу, цитувалися в інших публікаціях у декілька разів частіше, ніж ті, доступ до яких надавався за плату. У результаті аналізу сучасних поглядів щодо критеріїв вклю- чення особи до Реєстру імен Українського національного біогра- фічного архіву запропоновано підхід до визначення кількісної міри значущості персони як індексу її згадування в електронних ресурсах. Виявлено характеристики, що впливають на середнє значення цього індексу. Завдяки здійсненому попередньому ем- піричному дослідженню обчислення індексу згадування за дея- кими персоналіями, уточнено перелік першочергових завдань, пов’язаних із складанням середніх індексів згадувань особистос- тей, включених до УНБА. 1. Гринин, Л. Е. О роли личности в истории [Текст] / Л. Е. Гринин // Вестник РАН. – 2008. – Т. 78, № 1 (январь). – С. 42–47. 2. Кецкало, Н. М. Философы «Серебряного века» о роли личности в истории : (Л. П. Карсавин, С. Н. Булгаков, Н. А. Бердяев, С. Л. Франк) [Текст] / Н. М. Кецкало // Вестник МГТУ. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 70–75. 3. Писляков, В. В. Методы оценки научного знания по показателям цитирования [Текст] / В. В. Писляков // Социологический ж-л. – 2007. – № 1. – С. 128–140. 4. Писляков, В. В. Эффект Матфея в цитировании статей российских ученых, опубликованных за рубежом [Текст] / В. В. Писляков, Е. Л. Дьяченко // Науч.-техн. информ. Сер. 2. Информ. процессы и системы. – 2009. – № 3. – С. 20–24. 5. Плеханов, Г. В. К вопросу о роли личности в истории [Текст] / Г. В. Плеханов // Плеханов Г. В. Избр. философ. произведения : в 5-ти т. – М. : Госполитиздат, 1956. – Т. 2. – C. 300–334. 6. Полознев, Д. Ф. О концепции «Словаря ярославцев XVII века» [Электронный ресурс] / Д. Ф. Полознев, О. И. Добрякова // Рос. гос. б-ка. – Румянцевские чтения – 2005 : Междунар. конф. – Режим доступа : http://www.rumchten.rsl.ru/2009/ru/upload/ doc/1109408286.doc. – Название с экрана. 7. Семенов, Ю. И. Персоналии в словарях и словари персоналий [Текст] / Ю. И. Семенов // Общественные науки и современность. – 1997. – № 1. – С. 160–166. 8. Чишко, В. С. Сучасні проблеми підготовки українського біографічного словника [Текст] / В. С. Чишко // Укр. біографістіка : зб. наук. праць. – К., 1999. – Вип. 1. – C. 11–12. 9. Glänzel, W. A bibliometric study of reference literature in the sciences and social sciences [Текст] /W. Glänzel, U. Schoepfl in // Information Processing and Management. – 1999. – Vol. 35. – P. 31–44. 10. Roth, D. L. The emergence of competitors to the «Science Citation Index» and the «Web of Science» / Roth, D. L // Current Science. – 2005. – Vol. 89, No. 910. – P. 1531–1536. 11. Merton, R. K. The Matthew Effect in Science, II [Текст] : Cumulative Advantage and the Symbolism of Intellectual Property / R. K. Merton // ISIS. – 1988. – Vol.79. – Р. 606–623. Вернік Ю. В. Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників в контексті новітніх інформаційних технологій Ключові слова: бібліометричні характеристики, тематичний індекс цитування, індекс згадування. У статті аналізуються сучасні погляди щодо критеріїв включення особи у біографічні словники. Запропоновано підхід, що ґрунтується на ідеях бібліометрії та тематичних індексів цитувань, до визначення кількісної міри значущості персони як індексу її згадування в електронних ресурсах. Розглянуто характеристики, що впливають на середнє значення цього індексу. Здійснено попереднє емпіричне дослідження обчислення індексу згадування деяких персоналій однакової сфери діяльності в російськомовних і україномовних джерелах. Vernik J.V. Evalution of mainstream staff included in the biographical dictionaries in the context of the latest information technologies. Key words: bibliometric descriptions, thematic index of quoting, index of reminder. In the article modern looks are analysed on the criterion of including of personality in biographic dictionaries. Approach, based on the ideas of bibliometry and thematic indexes of quoting on determination of quantitative measure of meaningfulness of personality as an index of reminder in electronic resources, is offered. Descriptions, infl uencing on the mean value of this index, are considered. Preliminary empiric research of calculation of index of reminder of some selective personality of identical sphere of activity is carried out in Ukrainian language and Russian language sites. Верник Ю. В. Оценка значимости персоналий при включении в биографические словари в контексте новейших информационных технологий Ключевые слова: библиометрические характеристики, тематический индекс цитирования, индекс напоминания. В статье анализируются современные взгляды на критерии включения личности в биографические словари. Предложен подход, основывающийся на идеях библиометрии и тематических индексах цитирования по определению количественной меры значимости персоналий как индекса напоминания в электронных ресурсах. Рассмотрены характеристики, влияющие на среднее значение этого индекса. Осуществлено предварительное эмпирическое исследование вычисления индекса напоминания некоторых выборочных персоналий одинаковой сферы деятельности в украиноязычных и российскоязычных сайтах.

Оцінка значущості персоналії при включенні до біографічних словників у контексті новітніх інформаційних технологій

Репозитарії

Схожі ресурси