Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження
У статті розглянуто історію надходження книжкового зібрання Ф. К. Вовка до бібліотеки Інституту археології НАН України. Нині дане зібрання не становить єдиного цілого, оскільки розпорошене по підрозділах фонду. Зроблена спроба виявити книги з приватної бібліотеки Ф. К. Вовка, описано результати перш...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Українська біографістика |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27738 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження / І.В. Черновол // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 346-357. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-277382011-10-13T12:25:53Z Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження Черновол, І.В. Джерела біографічних досліджень У статті розглянуто історію надходження книжкового зібрання Ф. К. Вовка до бібліотеки Інституту археології НАН України. Нині дане зібрання не становить єдиного цілого, оскільки розпорошене по підрозділах фонду. Зроблена спроба виявити книги з приватної бібліотеки Ф. К. Вовка, описано результати першого етапу дослідження. В статье рассмотрена история поступления книжного собрания Ф. К. Вовка в библиотеку Института археологии НАН Украины. Ныне данное собрание не представляет единого целого, поскольку распорошено по подразделениям фонда. Сделана попытка выявить книги из частной библиотеки Ф. К. Вовка (Волков), описаны результаты первого этапа исследования. In the article the entrance history of the book collection of F. K. Vovk to the library of the archeological Institute NAS of Ukraine was examined. At the moment this collection isn’t integral whole as it is dispersed through the fund departments. The attempt was made to fi nd the books from the private library of F. K Vovk, the results of the fi rst research stage were described. 2010 Article Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження / І.В. Черновол // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 346-357. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0079 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27738 025. 171+027.1 Ф.Вовк uk Українська біографістика Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Джерела біографічних досліджень Джерела біографічних досліджень |
| spellingShingle |
Джерела біографічних досліджень Джерела біографічних досліджень Черновол, І.В. Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження Українська біографістика |
| description |
У статті розглянуто історію надходження книжкового зібрання Ф. К. Вовка до бібліотеки Інституту археології НАН України. Нині дане зібрання не становить єдиного цілого, оскільки розпорошене по підрозділах фонду. Зроблена спроба виявити книги з приватної бібліотеки Ф. К. Вовка, описано результати першого етапу дослідження. |
| format |
Article |
| author |
Черновол, І.В. |
| author_facet |
Черновол, І.В. |
| author_sort |
Черновол, І.В. |
| title |
Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження |
| title_short |
Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження |
| title_full |
Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження |
| title_fullStr |
Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження |
| title_full_unstemmed |
Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження |
| title_sort |
книжкове зібрання федора вовка у фонді бібліотеки інституту археології: історія походження |
| publisher |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Джерела біографічних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27738 |
| citation_txt |
Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бібліотеки Інституту археології: історія походження / І.В. Черновол // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 346-357. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Українська біографістика |
| work_keys_str_mv |
AT černovolív knižkovezíbrannâfedoravovkaufondíbíblíotekiínstitutuarheologííístoríâpohodžennâ |
| first_indexed |
2025-07-03T07:31:23Z |
| last_indexed |
2025-07-03T07:31:23Z |
| _version_ |
1836610102504718336 |
| fulltext |
346
УДК 025. 171+027.1 Ф.Вовк
Ірина Володимирівна ЧЕРНОВОЛ,
провідний бібліограф бібліотеки
Інституту археології НАН України (Київ)
КНИЖКОВЕ ЗІБРАННЯ ФЕДОРА ВОВКА У
ФОНДІ БІБЛІОТЕКИ ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ:
ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ
У статті розглянуто історію надходження книжкового зібрання
Ф. К. Вовка до бібліотеки Інституту археології НАН України. Нині дане зі-
брання не становить єдиного цілого, оскільки розпорошене по підрозділах
фонду. Зроблена спроба виявити книги з приватної бібліотеки Ф. К. Вов-
ка, описано результати першого етапу дослідження.
Ключові слова:Ф. К. Вовк, особисті книжкові зібрання, Інститут архе-
ології НАН України.
In the article the entrance history of the book collection of F. K. Vovk to
the library of the archeological Institute NAS of Ukraine was examined. At the
moment this collection isn’t integral whole as it is dispersed through the fund
departments. The attempt was made to fi nd the books from the private library
of F. K Vovk, the results of the fi rst research stage were described.
Key words: F. K. Vovk, private book collections, archeological Institute
NAS of Ukraine.
В статье рассмотрена история поступления книжного собрания Ф. К. Вовка
в библиотеку Института археологии НАН Украины. Ныне данное собрание
не представляет единого целого, поскольку распорошено по подразделениям
фонда. Сделана попытка выявить книги из частной библиотеки Ф. К. Вовка
(Волков), описаны результаты первого этапа исследования.
Ключевые слова: Ф. К. Вовк, личные книжные собрания, Институт ар-
хеологии НАН Украины.
Вивчення особистих бібліотек учених, письменників, ви-
датних діячів нашої держави є важливою рисою сучасних
книгознавчих досліджень. Унікальність таких книжкових зі-
брань полягає в тому, що власники приватних бібліотек по-
сідали важливе місце у політичному, культурному житті
того часу, були визначними вченими європейського рівня.
Зазвичай такі книги мають підпис власника, можуть містити
347
помітки чи записи на полях сторінок, що, в свою чергу, дає змо-
гу повніше та чіткіше уявити постать ученого чи діяча куль-
тури. Досліджуються також аспекти формування цих унікаль-
них книжкових колекцій і зібрань (як збережених цілісно так і
розпорошених), оскільки вони є пам’яттю української науки та
культури. Відтак, реконструкція бібліотечних фондів стала на-
гальною проблемою сучасних книгознавчих досліджень.
Серед іншого вивчається історія надходження до бібліо-
тек книжкових зібрань і колекцій як різних установ, так і ви-
значних особистостей України, зокрема бібліотек видатних
українських учених. Дослідниками наголошується, що нині
існує нагальна потреба у вивченні книжкових зібрань визна-
чних діячів, учених XIX – початку XX ст. та створенні їхніх
електронних каталогів. Відзначимо низку праць, що торка-
ються проблем виявлення та вивчення розпорошених книж-
кових колекцій українських учених XIX – початку XX ст., зо-
крема приватних бібліотек В. Антоновича, Ф. Вовка [3; 6; 7].
Співробітники бібліотеки Інституту археології НАН Ук-
раїни поставили на меті провести дослідження, у результа-
ті якого було б виявлене, систематизоване та проаналізоване
приватне книжкове зібрання визначного вченого кінця XIX –
початку XX ст. Федора Кіндратовича Вовка у фонді бібліо-
теки. Це вітчизняні та зарубіжні книги, відбитки і періоди-
ка з антропології, етнографії, археології, історії, на яких є ав-
тограф або екслібрис власника. Сюжет його нескладний — у
колі зображена голова вовка в окулярах, який схилився над
розкритою книгою, читаючи її. Зверху зазначено «Ex libris», а
внизу — латинізоване ім’я власника «Th. Vovk». На превели-
кий жаль, це книжкове зібрання не зберігається як окрема ко-
лекція, бо свого часу було розпорошене по фонду. Кінцевим
результатом даного дослідження стане створення електро-
нного каталогу колекції.
Федір (Хведір) Кіндратович Вовк (Волков) (1847–1918) —
відомий учений і громадський діяч, визначний антрополог,
археолог, етнограф, видавець, педагог, музеєзнавець і літера-
тор. Народився у с. Крячківка, нині Пирятинського району
Полтавської області. Друкувався під літературними псевдоні-
мами та криптонімами: Т. Вовк, Th. Volkov, Theodore Volkow,
Х. В., Хв. В-к, Ф. В-ч, Ф. Сірко, Ф. Новостроєнський, Яструбець,
Ф. Кондратович, Лупулеску, Новостроєнко та ін.
348
Це був учений зі світовим визнанням за життя, проте, за
радянських часів його ім’я було викреслене з історії вітчиз-
няної науки на довгі роки, праці не публікувались, а погля-
ди подавались у перекрученому трактуванні та піддавалися
критиці [14, c. 5].
Федір Вовк був членом НТШ, головою Етнографічної комі-
сії, доктором Сорбонни, Канського та Санкт-Петербурзького
університетів, членом Паризького антропологічного товари-
ства, Празького наукового товариства, Українського науково-
го товариства у Києві. Нагороджений Орденом Почесного ле-
гіону, медаллю відомого природознавця П. Брока Паризького
антропологічного товариства, великою золотою медаллю
ім. П. Семенова-Тян-Шанського Російського географічно-
го товариства, став володарем премії Годара за антрополо-
гічні та Кана за археологічні дослідження [2, c. 680–681]. Мав
своїх учнів, серед яких О. Алешо, А. Носов, М. Біляшівський,
М. Гнатюк, З. Кузеля, І. Раковський, С. Руденко.
Федір Вовк брав активну участь у діяльності Київської грома-
ди, в результаті чого був змушений нелегально залишити Київ
і виїхати за кордон. Його життя склалося так, що понад чверть
століття він перебував у еміграції: спочатку в Румунії (1879–
1882 рр.), згодом — у Швейцарії (женевський період — 1883–
1887 рр.) і нарешті оселився у Франції (паризький період —
1887–1905 рр.). У 1905 р. учений зміг переїхати до Петербурга
і згодом починає працювати у Петербурзькому університеті,
його приймають у штат етнографічного відділу Російського му-
зею. Упродовж 1903–1906 рр. у літній час Ф. К. Вовк досліджу-
вав у історичному, антропологічному й етнографічному аспекті
українське населення Галичини, Буковини, Угорщини [14].
Його наукові інтереси були надзвичайно різнобічними.
Більшості наукової спільноти особистість Федора Вовка відо-
ма у зв’язку з його величезним внеском у розвиток вітчизня-
ної антропології та етнографії, крім того, вчений цікавився
широким колом питань історії українського народу. Вагома
його роль у становленні палеолітознавства як окремої дисци-
пліни в археології, а також у запровадженні найновішої на
той час методики розкопок і вивчення пізньопалеолітичних
пам’яток. Він відкрив пізньопалеолітичну стоянку побли-
зу с. Мізин (нині Коропського р-ну Чернігівської обл.), орга-
нізував багато експедицій, обійшовши Галичину, Буковину,
349
Передкарпаття, Закарпатську Україну, Чернігівську, Во-
линську та Херсонську губернії, Кубань і півострів Тамань.
Досліджував народний побут українців та їхні звичаї, обряди
слов’янських народів. Розробляв також питання архітектури,
мистецтва, літератури [1, c. 589; 13].
Після Лютневої революції 1917 р. уряд УНР звернув-
ся до всіх відомих українців — знаних діячів науки та культу-
ри, які з різних причин були змушені залишити батьківщи-
ну, з закликом повернутися в Україну і взяти участь у розбу-
дові націо нальної держави, зокрема, у заснуванні Української
Академії наук. У червні 1918 р. у Києві була створена Комісія
для вироблення законопроекту про заснування Української
Академії наук. Її Головою було призначено знаного у світі вче-
ного В. І. Вернадського. На членів Комісії серед інших запро-
шено і Ф. К. Вовка [12, c. 12], але дорогою до Києва він рапто-
во помер. На першому засіданні Комісії міністр народної осві-
ти і мистецтв М. П. Василенко виголосив промову з нагоди утво-
рення Української Академії наук, в якій сказав, що: «...мысль
об учреждении Академии в Киеве давно уже возникла в среде
украинских ученых. … и задачу создания в Киеве Украинской
Академии наук берет на себя Украинская держава. ... выразил
благодарность членам комиссии за отзывчивость, с которой
они отнеслись к приглашению принять участие в этом великом
деле… К сожалению, не все приглашенные члены комиссии
прибыли… Федор Кондратьевич Волков, намеченный в число
членов комиссии, скончался на пути в Киев. Он давно стремил-
ся в Киев, но не перенес тяжелого пути» [4, док. № 5, c. 26].
Ще за життя Федір Вовк виказував бажання, аби його осо-
бисті книги, матеріали та колекції з науковою метою були пе-
редані у користування якійсь науковій інституції Києва. Але
за браком у Києві інституції відповідного характеру душо-
приказчики вченого С. О. Єфремов і П. Я. Стебницький ви-
рішують, що нею могла б стати Українська Академія наук.
На засіданні Комісії для вироблення законопроекту про за-
снування Української Академії наук голова комісії акаде-
мік В. І. Вернадський повідомляє присутніх про відвідуван-
ня його П. Я. Стебницьким, який на основі заповіту покій-
ного Ф. К. Вовка виявив бажання передати бібліотеку покій-
ного на умові створення при Академії наук антропологіч-
ного нау кового закладу, пов’язаного з ім’ям Ф. К. Вовка [4,
350
док. № 7, c. 30]. У своєму листі до комісії по утворенню УАН
від 19 липня 1918 р. С. О. Єфремов і П. Я. Стебницький зазна-
чають: «...виходячи з цієї думки, ми просимо Комісію по утво-
ренню Української Академії наук поставити на обговорення
такі наші пропозиції:
1. Ми передамо зазначені в заповіті проф. Вовка матеріа-
ли, книжки та колекції Українській Академії наук, якщо при
ній буде утворено Інститут антропології та етнографії для
наукових дослідів переважно в пристосованні до України.
2. В цім інституті бібліотека, наукові матеріали і колекції
проф. Вовка повинні складати собою особливий кабінет чи
лабораторію імені проф. Хв. Вовка, призначений для науко-
вої праці дослідників по антропології та етнографії.
3. Академія наук, з свого боку, бере на себе клопіт по органі-
зації можливо негайного вивозу заповідженого наукового майна
проф. Вовка з Петрограду до Києва, для чого має бути команди-
рований в порозумінні з нами і з удовою небіжчика один з його
учнів або взагалі фаховий чоловік» [4, док. № 53, c. 141].
Уже наступного дня на засіданні комісії був зачита-
ний цей лист і духівниця Ф. К. Вовка від 3 червня 1915 р.
[7, c. 198]. Голова комісії В. І. Вернадський висловив припу-
щення, що в майбутній структурі Академії буде створено не
окремий Антропологічний інститут, а приміром, антрополо-
гічний відділ музею. Крім того, серед книг, пожертвуваних
Ф. К. Вовком, є книги з історії та археології України, що пря-
мо не стосуються антропології та етнографії і тому, можли-
во, такі книги, зберігаючи при цьому ім’я Ф. К. Вовка, варто
передати іншій установі, як то Національна бібліотека, з чим
і було погоджено. Вирішено, після рішення душоприкажчи-
ків, голові комісії академіку В. І. Вернадському від імені комі-
сії звернутися з проханням до голови Української мирної де-
легації С. П. Шелухіна про можливе сприяння щодо переве-
зення книг і колекцій Ф. К. Вовка до Києва [4, док. № 8, c. 33].
Було з’ясовано, що для перевезення до Києва бібліотеки та
колекції Ф. К. Вовка до Петрограда потрібно відрядити спе-
ціаліста, яким міг би бути О. Г. Алешо, колишній учень по-
кійного, а при пакуванні речей була потреба у присутності
Олександри Юріївни Вовк, вдови покійного. Витрати на по-
їздку до Петрограда О. Ю. Вовк і О. Г. Алешо вирішено здій-
снити за рахунок Академії наук [4, док. № 15, c. 50].
351
Того самого 1918 р. до комісії для вироблення законопро-
екту щодо організації та програм Музею антропології й етно-
логії при УАН надійшли записки від М. Ф. Кащенка [4, док.
№ 34, c. 86–88] та О. Г. Алешо з викладом програми та пропо-
зиціями стосовно організації Музею [4, док. № 35, c. 88–92].
І лише у 1921 р. О. Г. Алешо з неймовірними трудноща-
ми перевіз архів і колекції Ф. К. Вовка з Петрограда до Києва.
Саме цей самовідданий учений-етнограф став першим керів-
ником новоствореного Антропологічно-етнологічного музею
ім. Ф. К. Вовка. Але важкий тритижневий переїзд у неопалю-
ваних вагонах під час лютих морозів мав для О. Г. Алешо тра-
гічні наслідки. Вчений тяжко застудився і наступного, 1922 р.
помер від туберкульозу. Наступним керівником Музею став
другий учень Ф. Вовка — А. З. Носов.
У Звідомленнях про діяльність Всеукраїнської Академії
наук за 1921 р. можемо прочитати наступне: «Музей антропо-
логії і етнології ім. Хв. К. Вовка заснувався при Академії наук
допіру з весни минулого року. Головна його основа — це той
музей із книгозбірнею, який Академія наук дістала по запові-
ту од шановного професора Хв. К. Вовка ...
Друга частина Антропологічно-етнологічного музею скла-
лася з колекції був[шого] Наукового т[оварист]ва (почасти зібра-
них теж проф. Вовком), а окрім того, чимало річей пожертвува-
ли прихильні співробітники Академії наук (Добровольський,
Караваєв та ин.), та немало призбирали своїми експедиціями і
співробітники самого музею...» [4, док. № 155, c. 300].
Приміщення Музею було розташоване на вул. Жертв
революції (тепер Трьохсвятительська), тут знаходилась і
його бібліотека, якою від початку її заснування керував
Є. О. Дзбановський [4, додатки, протокол № 106, c. 472]. У
Звідомленнях Всеукраїнської Академії наук за 1923 р. міс-
титься така характеристика цієї бібліотеки: «Бібліотека
Антропологічно-етнологічного музею ім. Вовка у своїй підва-
лині має неабияку, а справді позначну, книгозбірню покій-
ного проф. Хведора Кіндратовича Вовка. Вона, відколи її по-
даровано Академії наук, перебувала увесь час під керуван-
ням Євг. Ол. Дзбановського. 1922 р. збагатилася вона ще на
книгозбірню Ол. Гавр. Алешо, подарунок од дружини неза-
бутнього небіжчика, що своїм життям заплатив за перевіз до-
рогоцінного Музею Хведора Вовка з Петербурга на Вкраїну,
до Києва. За 1923 рік вступило до бібліотеки 97 назв в чис-
352
лі 122 томів. ... За 1923 р. число одвідувань бібліотеки Музею
ім. Вовка було — 148; число книжок, що видано для читан-
ня — 480. Користуються бібліотекою переважно спеціалісти-
вчені, особи, що зайняті педагогічною працею, а також учні
вищих шкіл. ... Штатний співробітник для бібліотеки був
лише один — Є. О. Дзбановський» [4, док. № 188, c. 377].
Бібліотека і надалі продовжує поповнюватися книжка-
ми, хоча частіше це лише випадкові видання. За підсумками
1924 р. до бібліотеки надійшло: «220 назв в 286 т[омах] тощо.
Бібліотека отримувала книжки і мала постійний зв’язок з ВУАН,
Російською академією історії матеріальної культури, етногра-
фічним відділом Російського музея в Ленінграді, отримувала
книжки від різних краєзнавчих організацій; ... до неї вступали і
невеличкі підібрані колекції книжок (від В. О. Караваєва ..., від
акад. [Д. І.] Багалія ...; від В. Козловської ...; із збірки української
старовини Г. Львовича ..., з бібл[іографічного] пок[ажчика]
М. Опоки ... і окремі книжки (від С[ільсько]госп[одарського]
наук[ового] комітету; Інституту наукової мови; акад.
М. В. Птухи; проф. С. А. Таранушенка; проф. Б. М. Базилевича;
М. В. Шарлеманя; О. Б. Курило; В. Вінницького; В. П. Петрова;
Д. Саливона і співробітників Кабінету). Книжки вступали до бі-
бліотеки почасти в порядку обміну, але більшість — як дар…».
Дошкуляла відсутність нових надходжень відповідної фахо-
вої іноземної літератури. Але «... у звідомному році уперше
пощастило налагодити зв’язок з Прагою і отримати від проф.
Матейки часопис «Antropologie», «Internationales Archiv für
Ethnographie», Zeitschr[ift] für Morphologie und Anthropologie»
[5, док. № 39, c. 83].
Проте незабаром стала очевидною потреба у виданні
власного періодичного органу, хоча б невеликого за обсягом,
що б дало змогу частково уникнути існуючого браку літера-
тури, випустивши у світ уже підготовлені до друку праці му-
зею, який згодом почав називатися Кабінетом антропології
та етнології ім. Ф. Вовка. «...по довгих міркуваннях, Кабінет
прийшов до рішення видавати квартальник самого невели-
кого обсягу (зошитами в два друковані аркуші), що таким
побитом дасть на рік усього 8 аркушів друку» [5, док. № 27,
c. 58–59]. Такий друкований орган — журнал «Антропологія»,
з’являється у 1928 р., його випуск триває до 1931 р.
Одночасно з Антрополого-етнологічним музеєм ім. Ф. К. Вов -
ка існувала не менш значна науково-дослідна археологічна уста-
353
нова Академії наук України — Всеукраїнський Археологічний
кабінет (ВУАК). Після злиття низки установ у 30-ті роки, бібліо-
теки саме цих закладів стали стрижнем книжкового зібрання бі-
бліотеки Інституту археології, тож є сенс зупинитись і на історії
створення останнього.
У 1919 р. у межах Академії наук була утворена Комісія по
складанню археологічної карти України, її головою був обра-
ний М. Т. Біляшівський [4, док. № 99, c. 228]. На основі цієї комісії
та окремих секцій Українського наукового товариства, що ввій-
шло до Академії в 1921 р., була створена Археологічна комісія [4,
док. № 155, c. 303]. У 1922 р. завдання та функції Археологічної
комісії перебрав на себе Археологічний комітет — науково-
консультативний орган із питань пам’яткознавства, на чолі
якого став академік Ф. Шміт [11, c. 6]. Комітет підпорядкову-
вався Першому Історично-філологічному відділу Академії
наук. У 1924 р. він отримав статус Всеукраїнського археологіч-
ного комітету (ВУАК) і став центром координації, організації
та планування пам’яткоохоронних студій в Україні, його голо-
вою був обраний О. Новицький. Комітет зумів об’єднати у своє-
му складі провідних учених, дослідників історико-культурних
скарбів України. До його складу входили Д. Щербаківський,
М. Рудинський, А. Середа, В. Ляскоронський, В. Козловська,
П. Курінний, В. Кричевський, С. Гамченко та ін. ВУАК прово-
див досить плідну видавничу та популяризаційну діяльність.
За короткий час свого існування Всеукраїнський археологіч-
ний комітет надрукував видання, що не втратили свого науко-
вого значення і сьогодні, а саме «Короткі звідомлення ВУАК» за
1925 і 1926 роки, «Записки ВУАН» (т. 1, 1930, 1931 рр.), «Хроніка
археології та мистецтва» (1926, 1930, 1931 рр.) [8, с. 156].
У 1933 р. на основі Всеукраїнського археологічного комі-
тету, Кабінету Антропології й Етнології ім. Ф. Вовка, Музею
Археології, Етнологічного музею, Етнографічної Комісії [8,
с. 161] була створена Секція історії матеріальної культури
(СІМК)1. Серед організаційних питань на одному з перших
засідань йшлося також і про утворення бібліотеки при уста-
нові [9], був укладений план видавничої діяльності, що містив
як фундаментальні праці, періодичні видання, так і науково-
популярні роботи2.
1 Див.: Протокол засідання Президії СІМКу від 10.04.1933 р. [10].
2 Див.: Протокол засідання Президії СІМКу від 21.04.1933 р. [10].
354
Документи, які б підтверджували, що бібліотека СІМКу вві-
брала у себе бібліотечні зібрання всіх установ, що увійшли до
її складу, знайти не вдалося. Але, певно, так і сталося, тому що
у фонді бібліотеки Інституту археології є видання зі штампом
Всеукраїнського археологічного комітету, Археологічного му-
зею, Кабінету антропології і етнології ім. Ф.Вовка та ін.
Із кінця 1933 р. почалася чергова реорганізація ВУАН.
Основною структурною одиницею в Академії відтоді став інсти-
тут. На базі СІМКу був створений Інститут історії матеріальної
культури (ІІМК), що існував під цією назвою до 1938 р. [8, с. 162],
у складі якого передбачалася також бібліотека, яка з цього часу
існувала як структурний підрозділ інституту. У 1935 р. завіду-
ючим бібліотекою ІІМК було призначено Є. О. Дзбановського,
який ще у липні 1921 р. був зарахований на посаду бібліотекаря-
консерватора Музею Антропології та Етнології ім. Ф. Вовка та
опікувався бібліотекою Інституту до 1954 р.
У 1938 р. ІІМК був реорганізований в Інститут археології
АН УРСР [8, с. 164], нині – Інститут археології НАН України.
Така доля спіткала частину книжкового зібрання Федора
Вовка, яке знаходиться у бібліотеці Інституту археології. Нині
співробітники бібліотеки поставили на меті виокремити з
фонду книгозбірню Ф. Вовка, зібравши її в єдине ціле.
Оскільки правила каталогізації не вимагають вносити іме-
на попередніх власників книг у каталожні картки, їхній пере-
гляд не приніс результатів у виявленні книгозбірні. Тому ді-
йшли висновку шукати книжкове зібрання шляхом фронталь-
ного перегляду певних підрозділів, а саме антропології, архео-
логії, етнографії, вітчизняної та зарубіжної періодики, вия-
вивши та відібравши таким чином книжкове зібрання Федора
Вовка з фонду бібліотеки. На основі проаналізованого та опра-
цьованого матеріалу в подальшому створити картотеки й елек-
тронні БД, а також ретроспективний каталог, провести систе-
матичний пошук цієї колекції для заповнення лакун.
На початок жовтня у бібліотеці Інституту археології перегля-
нуто підрозділ «Етнографія» фонду вітчизняних видань. Було
вирішено переглядати всі книги та відбитки, видані до 1918 р.
(рік смерті Ф. Вовка). У результаті було виявлено 115 примірни-
ків книг колекції, більше десяти з них містили автограф влас-
ника, як-от: Драгомановъ М. «Малорусскіе народные предания
и рассказы» (К., 1867); Сумцов Н. Ф. «Современная малорусская
355
етнографія. Ч. 1-ая» (К., 1893); Тэйлор Э. Б. «Первобытная куль-
тура. В 2 т. Т. 2». Окрім того, виявлено низку книг, що містять
дарчі написи Ф. К. Вовку від авторів. Так, на книзі А. Теплоухова
«Женские головные уборы пермяков и их отношение к
старинным уборам местного русского населения» бачимо на-
пис: «Глубокоуважаемому Федору Кондратьевичу Волкову от ав-
тора. Декабрь, 1916. А. Теплоухов»; на книзі Трощанского В. Ф.
«Эволюция черной веры (шаманства) у якутов»3 читаємо:
«Многоуважаемому Є. К. Волкову 7/ХІ – 1907. Эд. Пекарский» та ін.
Власники бібліотек часто підписували книги, залиша-
ли помітки на полях сторінок. Тож, під час перегляду фонду
була виявлена певна кількість книг із екслібрисами, автогра-
фами, підписами, дарчими написами багатьох відомих уче-
них і громадських діячів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Так, виявлені книги з екслібрисами Ф. К. Вовка, О. Г. Алешо,
Я. П. Новицького, К. В. Харламповича, з автографами
Л. П. Доб ровольського, Г. П. Житецького, Л. Є. Чикаленка,
Д. М. Щер баківського, підписами В. М. Перетца, П. М. Попова,
А. М. Лободи, О. Курила, дарчими написами від М. Сумцова,
М. Чубинського, Т. Д. Флоринського та ін.
Уже на початковому етапі дослідження фондів бібліотеки
для виявлення книжкового зібрання Ф. Вовка із його загаль-
ного складу, можна скласти уявлення про цю книгозбірню та
її значимість. Книжки з дарчими написами свідчать про осо-
бисті контакти власника з відомими вченими того часу, по-
мітки та навіть записи на полях роблять наукову цінність та-
ких документів незаперечною. Все вищесказане дасть змо-
гу ввести в науковий обіг нову культурологічну інформацю,
оскільки при вивченні матеріалів стосовно особистих книго-
збірень вітчизняних учених може скластися нове судження
про ту чи іншу особистість.
1. Вовк Федір Кіндратович [Текст] // Енцикл. іст. України : в 5 т. – К.,
2003. – Т. 1. – 688 с.
2. Вовк Федір Кіндратович [Текст] // Енцикл. Сучасної України. –
К., 2005. – Т. 4.
3. Дубровіна, Л. А. Історія Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського 1918–1941 [Текст] / Л. А. Дубровіна, О. С. Они-
щенко. – К., 1998. – 337 с.
3 Це посмертне видання було випущене в світ після смерті автора під
редакцією Е. Пекарського.
356
4. Історія Академії наук, 1918–1923 [Текст] : документи і матеріали /
упоряд. В. Г. Шмельов та ін. – К. : Наук. думка, 1993. – 376 с.
5. Історія Академії наук України. 1924–1928 [Текст] : документи і ма-
теріали. – К. : НБУВ, 1998.
6. Кириченко, Р. С. Українські вчені кінця XIX – початку XX ст. [Текст] :
бібліотекарі, бібліофіли, творці і хранителі історії України : (до
проблеми вивчення розпорошених б–к В. Антоновича, Ф. Вовка,
І. Лучицького) / Р. С. Кириченко // Наук. пр. НБУВ. – К. : НБУВ,
2003. – Вип. 11. – С. 331–359.
7. Кириченко, Р. С. Французька книга у бібліотеках подвижників укра-
їнської науки і культури кінця XIX – початку XX ст. [Текст] : (до
проблеми вивчення розпорошених книгозбірень В. Антоновича,
Хв. Вовка в фондах Нац. б–ки України ім. В. І. Вернадського) /
Р. С. Кириченко // Рукописна та книжкова спадщина України. –
К., 2007. – Вип. 12. – С. 191–202.
8. Колеснікова, В. А. Бібліотека Інституту археології [Текст] /
В. А. Колеснікова, Н. Р. Михайлов // Наук. пр. НБУВ. – К., 2006. –
Вип. 15.
9. НА ІА НАН. – Протокол від 13.04.1933 р.
10. НА ІА НАНУ. – ВУАК – СІМК. – № 451.
11. Нестуля, С. Становлення Всеукраїнського Археологічного коміте-
ту ВУАН (середина 1920-х років) [Текст] / С. Нестуля. – Полтава,
ВЦ «Археологія», 1997.
12. Полонська-Василенко, Н. Д. Українська Академія наук [Текст] : на-
рис історії / Н. Д. Полонська-Василенко. – К., 1993.
13. Радієвська, Т. М. Федір Вовк як засновник вітчизняного палеолітоз-
навства, його спадщина у зібранні Національного музею історії
України [Текст] / Т. М. Радієвська // Нац. музей історії України –
скарбниця історичних пам’яток народу. – К., 2007. – С. 5–16.
14. Франко, О. О. Федір Вовк – вчений і громадський діяч [Текст] /
О. О. Франко ; Львів. нац. ун-т. – Л. : ЛНУ, 2001. – 378 с.
Черновол І. В. Книжкове зібрання Федора Вовка у фонді бі-
бліотеки Інституту археології: історія походження.
Ключові слова: Ф. К. Вовк, особисті книжкові зібрання, Інститут архе-
ології НАН України.
На основі значної джерельної бази розглянуто історію надходження
книжкового зібрання Ф. К. Вовка до бібліотеки Інституту археології НАН
України. Описано сучасний стан розпорошеного по підрозділах фонду
зібрання та результати першого етапу виявлення та дослідження книг із
приватної бібліотеки Ф. К. Вовка. Доведено значимість і наукову цінність
книгозбірні, яка суттєво розширює уявлення про коло інтересів і особисті
контакти Ф. К. Вовка.
357
Chernovol I.V. The book collection of Fedor Vovk in the fund of
the library of the archeological Institute: the history of the background.
Key words: F. K. Vovk, private book collections, archeological Institute
NAS of Ukraine.
Basing on the large source base the entrance history of the book collection
of F. K. Vovk to the library of the archeological Institute NAS of Ukraine was
examined. The following was described: the modern condition of the dispersed
through the fund departments collection and the results of the fi rst stage of
the fi nding and researching books from the private library of F. K. Vovk. The
work proves the signifi cance and science value of book collection that widen the
imagination of the interest range and private contacts of F. K. Vovk.
Черновол И. В. Книжное собрание Федора Вовка в фонде би-
блиотеки Институту археологии: история происхождения.
Ключевые слова: Ф. К. Вовк, личные книжные собрания, Институт ар-
хеологии НАН Украины.
На основании значительной источниковой базы рассмотрено исто-
рию поступления книжного собрания Ф. К. Вовка (Волкова) в библиоте-
ку Института археологии НАН Украины. Описано современное состоя-
ние распорошеного по отделениям фонда собрания и результаты первого
этапа выявления и исследования книг из частной библиотеки Ф. К. Вовка.
Доказана значимость и научная ценность собрания, которая значитель-
но расширяет представление о круге интересов и личных контактах
Ф. К. Вовка.
|