Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ)
Простежено трансформації в підходах до розуміння інформаційних ресурсів та шляхів забезпечення рівного доступу до них останніх десятиліть. На прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ показано, як саме оптималізувати ці завдання в сучасних умовах....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Українська біографістика |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27740 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) / О.С. Рабчун // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7. — С. 367-377. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27740 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-277402011-10-13T12:19:45Z Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) Рабчун, О.С. З досвіду біографістики Простежено трансформації в підходах до розуміння інформаційних ресурсів та шляхів забезпечення рівного доступу до них останніх десятиліть. На прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ показано, як саме оптималізувати ці завдання в сучасних умовах. Прослежены трансформации в подходах к пониманию информационных ресурсов и путей обеспечения равного доступа к ним последних десятилетий. На примере родового книжного собрания Урбановских и Стажинских из фондов НБУВ показано, как именно оптимизировать эти задачи в современных условиях. It is observed the transformations in the ways of understanding informational resources and ways of guarantee the same access to them of the last centuries. On the example of the family book collection of the Urbanovskyjs and the Stazhynskyjs from the NBUB fund it is shown how to optimize these tasks in the modern conditions. 2010 Article Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) / О.С. Рабчун // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7. — С. 367-377. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. XXXX-0079 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27740 0.25.171+027.1 uk Українська біографістика Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З досвіду біографістики З досвіду біографістики |
| spellingShingle |
З досвіду біографістики З досвіду біографістики Рабчун, О.С. Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) Українська біографістика |
| description |
Простежено трансформації в підходах до розуміння інформаційних ресурсів та шляхів забезпечення рівного доступу до них останніх десятиліть. На прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ показано, як саме оптималізувати ці завдання в сучасних умовах. |
| format |
Article |
| author |
Рабчун, О.С. |
| author_facet |
Рабчун, О.С. |
| author_sort |
Рабчун, О.С. |
| title |
Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) |
| title_short |
Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) |
| title_full |
Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) |
| title_fullStr |
Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) |
| title_full_unstemmed |
Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) |
| title_sort |
дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання урбановських і стажинських із фондів нбув) |
| publisher |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
З досвіду біографістики |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27740 |
| citation_txt |
Дослідження і введення до наукового обігу книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ) / О.С. Рабчун // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7. — С. 367-377. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
| series |
Українська біографістика |
| work_keys_str_mv |
AT rabčunos doslídžennâívvedennâdonaukovogoobíguknižkovihzíbranʹnaprikladírodovogoknižkovogozíbrannâurbanovsʹkihístažinsʹkihízfondívnbuv |
| first_indexed |
2025-07-03T07:31:30Z |
| last_indexed |
2025-07-03T07:31:30Z |
| _version_ |
1836610110156177408 |
| fulltext |
367
УДК 0.25.171+027.1
Оксана Станіслававна РАБЧУН,
молодший науковий співробітник
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського ( Київ)
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВВЕДЕННЯ ДО
НАУКОВОГО ОБІГУ КНИЖКОВИХ ЗІБРАНЬ
(на прикладі родового книжкового зібрання
Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ)
Простежено трансформації в підходах до розуміння інформацій-
них ресурсів та шляхів забезпечення рівного доступу до них останніх де-
сятиліть. На прикладі родового книжкового зібрання Урбановських і
Стажинських із фондів НБУВ показано, як саме оптималізувати ці завдан-
ня в сучасних умовах.
Ключові слова: бібліотекознавство, книгознавство, біографістика, ін-
формаційні ресурси, книжкове зібрання Урбановських і Стажинських.
It is observed the transformations in the ways of understanding
informational resources and ways of guarantee the same access to them of the
last centuries. On the example of the family book collection of the Urbanovskyjs
and the Stazhynskyjs from the NBUB fund it is shown how to optimize these
tasks in the modern conditions.
Key words: library science, book science, biographistic, informational
resources, book collection of the Urbanovskyjs and the Stazhynskyjs.
Прослежены трансформации в подходах к пониманию информаци-
онных ресурсов и путей обеспечения равного доступа к ним последних
десятилетий. На примере родового книжного собрания Урбановских и
Стажинских из фондов НБУВ показано, как именно оптимизировать эти
задачи в современных условиях.
Ключевые слова: библиотековедение, книговедение, биографи-
стика, информационные ресурсы, книжное собрание Урбановских и
Стажинских.
Термін «інформаційні ресурси» зазвичай використовуєть-
ся в розумінні різного роду масивів документів у різноманіт-
них інформаційних системах (архівах, бібліотеках, базах да-
них тощо). Питання вивчення інформаційних ресурсів і до-
ступу до них неодноразово розглядалися фахівцями відповід-
них галузей знань. Особливо наголошувалося на їхньому вве-
368
денні до електронного середовища. Насамперед, така робота
потрібна для розкриття та висвітлення численних ретроспек-
тивних книжкових зібрань і колекцій, що зберігаються у фон-
дах книгосховищ і є значним інформаційним потенціалом
країни. Введення їх до наукового обігу — головне завдання
археографів, джерелознавців і бібліотекарів. Проблемою є те,
що значна частина таких зібрань і колекцій не має науково-
пошукового апарату і тому залишається невідомою для нау-
ковців. Ще інші з тих чи інших причин розпорошені та збе-
рігаються не лише у різних сховищах, а й у різних країнах.
Зусиллями науковців здійснюється реконструкція історико-
культурних фондів, насамперед, їх каталогізація та висвіт-
лення через довідники, путівники та наукові статті.
Реконструкція подібних бібліотек, зокрема родових, є не-
обхідним кроком до розповсюдження інформації про книж-
кові зібрання минулих століть, а також невід’ємною части-
ною нашої історії та важливим фактором збереження та при-
множення потенціалу країни.
Історико-культурні документальні комплекси, сконцен-
тровані як в архівних, музейних, так і в бібліотечних установах,
є вагомим джерелом вивчення історії розвитку та становлення
нашої держави, посередництвом якого зокрема досліджується
хід історичних подій, суспільні явища віддалених часів та епох.
Згруповані в окремі архівні та бібліотечні колекції і зібран-
ня, ретроспективні фонди та історичні бібліотеки вимагають
особливих методів і принципів вивчення й аналізу їх як са-
мостійного історично утвореного об’єкта дослідження мето-
дами історико-книгознавчих дисциплін. Маємо на увазі ана-
ліз практичних підходів до комплексного вивчення докумен-
тальних фондів у теорії архівної та бібліотекознавчої спра-
ви, окремі досягнення та розробки в галузі книгознавства, та,
на їх основі, вдосконалення підходів системного вивчення ко-
лекційних фондів, що зосереджені, передусім, у НБУВ.
Об’єктом дослідження для книгознавців і бібліотекознавців
виступають, насамперед, різноманітні книжкові колекції та зі-
брання, а також аналіз історії та долі книгозбірень, окреслення
науково-довідкового апарату на них, науковий опис книжко-
вих масивів, а також введення їх до різного роду каталогів [6; 9].
Усвідомлюючи необхідність введення до наукового обігу
родових книгозбірень, як окремих історико-культурних фон-
дів, необхідно:
369
1) провести історичний і книгознавчий аналіз бібліотеч-
них колекцій;
2) дослідити історію окремих книжкових зібрань;
3) визначити періоди існування книжкових колекцій;
4) провести аналіз репертуару досліджуваних книгозбірень;
5) дослідити бібліофільські традиції власників і шляхи
формування бібліотек за допомогою аналізу книжкових зна-
ків і екслібрисів;
6) провести бібліографічний і книгознавчий опис колекцій.
Початком вивчення ретроспективних зібрань є збирання
біографічних відомостей про фондоутримувачів, виявлен-
ня основних причин формування книгозбірні та визначення
змістового наповнення колекційного фонду.
Одним з перших досліджень з питань встановлення істо-
ричного походження книжкових зібрань, що нині є складови-
ми частинами НБУВ, стала публікація О. Оглобіна у 20-х рр.
ХХ ст. «Бібліотека Волинського ліцею» [19]. Автор зробив
спробу встановити історію розвитку, процеси формування та
стуктуру книжкового зібрання, виділяючи його основні час-
тини, що складалися переважно з приватних книжкових зі-
брань і книгозбірень світських і духовних закладів.
Комплексний підхід у вивченні історичних самостій-
но відокремлених колекційних зібрань, що є складовою час-
тиною фондів НБУВ, у другій половині ХХ ст. розроблено
Є. О. Колесник [10–16], яка вперше спробувала оглядово ви-
світлити історію формування книжкових зібрань, подала ко-
роткі відомості про фондоутворювача, розкрила склад і зміс-
тове наповнення книжкових колекційних фондів, вказала на
збережений науково-довідковий апарат досліджуваних кни-
гозбірень, серед яких виділила ті ретроспективні зібрання,
що збереглися максимально цілісно — Бібліотеку універси-
тету Св. Володимира та її складові: бібліотеку Волинського
ліцею, що, в свою чергу, складалася з книжкового зібрання
польського короля Станіслава Августа Понятовського, книж-
кового зібрання роду польських магнатів Яблоновських, кни-
гозбірні родини Мікошевських, книжкових зібрань поль-
ського державного діяча Мошинського, Кременецького єзу-
їтського колегіуму та штучно створеної «Нової колекції»;
бібліотеку Віленської медико-хірургічної академії; книго-
збірню Бердичівського польсько-католицького чоловічо-
го монастиря «Босих кармелітів»; зібрання приватних осіб
(М. І. Костомарова, М. Х. Бунге, І. О. Сікорського); книгозбір-
370
ню графів Хрептовичів; окремо виділені штучно сформовані
за часів існування Університету зібрання «Роки» та «Відділи»,
а також книгозбірня Київської першої гімназії.
Наприкінці ХХ ст. з’являються інші спроби комплексної,
але короткої характеристики колекційних зібрань НБУВ у
виданнях, що продовжують огляд історичних книгозбірень і
групують їх за принципом фондовласників (колекційні фон-
ди навчальних закладів, установ і приватні колекції), тобто,
оглядово знайомлять із змістовим наповненням ретроспек-
тивних колекційних фондів [17; 5].
На сьогодні найактуальнішою залишається пробле-
ма створення науково-інформаційних ресурсів історико-
культурного змісту на базі книжкових фондів, що мають за-
гальнонаціональне значення та дослідження окремих спеціа-
лізованих книжкових колекцій та історичних бібліотек.
Дослідники опрацювали коло методичних питань щодо
системного вивчення книжкових колекцій і зібрань родового
походження у тісному зв’язку із життям і діяльністю власни-
ків, їх фінансовими можливостями, інтересами, а також у кон-
тексті книжкової та видавничої культури часу, духовними цін-
ностями того періоду, загальним розвитком культури та про-
світництва. В усіх цих дослідженнях приватні родові бібліоте-
ки України, різні за обсягом та багатоаспектні за складом і зміс-
том, розглядалися, передусім, в історичному контексті розви-
тку науки та культури різних історичних періодів, у тісному
зв’язку з життям і діяльністю їхніх власників [1–3; 20–24].
Усі вищезгадані праці розглядають історію формуван-
ня бібліотек та їхню долю з позицій, насамперед, історико-
книгознавчого та історико-біографічного аналізу, використо-
вують спеціальні методики джерелознавчої критики, книго-
знавчої евристики та наукової реконструкції окремих частин
цілісного зібрання станом на момент їх розквіту, а також у пе-
ріод перетворення в меморіальні.
Дослідження історичних книжкових колекцій — важли-
вий напрямок у книгознавчих і бібліотекознавчих студіях, у
межах яких реконструкція історії та фондів бібліотек, сфор-
мованих на українських землях у ХІХ – напочатку ХХ ст., за-
ймає важливе місце. Реконструкція історії неможлива без ре-
конструкції фондів історичних бібліотек.
Історико-книгознавчі дослідження родових бібліотеч-
них колекцій і книжкових зібрань, сформованих на території
України, котрі розділили її нелегку історичну долю, є дуже
371
важливими. Адже можемо з упевненістю стверджувати, що
до певної міри вони повторювали долю своїх власників: деякі
книгозбірні збереглися, деякі розпорошені, але ми маємо про
них відомості, а про деякі книжкові зібрання та їх власників
відшукати будь-яку інформацію дуже важко [18; 53].
Серед книжкових зібрань та історичних колекцій Волині
та Поділля книжкове зібрання Антона Урбановського, а з ча-
сом і Болеслава Стажинського посідає особливе місце. Його
можна назвати винятковим науково-культурним явищем
ХІХ – початку ХХ ст.
Проведений бібліографічний пошук дає змогу констатувати,
що українські дослідники майже не зверталися до дослідження
даної теми. Її частково розкривали (і то в бібліографічному аспек-
ті) польські дослідники [28–30; 40–42; 44]. Це, на нашу думку, пояс-
нюється тим, що польські науковці довгий час не мали фактично-
го матеріалу, а саме книг із родової книгозбірні, котрі знаходяться
у фондах НБУВ, для подальшого розвитку теми.
Критичне використання опрацьованих довідкових джерел
(звичайно, в широкому синтезі з іншими джерелами) дає нам
змогу ширше та конкретніше відтворити умови та обстави-
ни, формування, наповнення, функціонування бібліотеки, а
також з’ясувати окремі факти життя та діяльності власників
книгозбірні [31; 33–37; 43; 45; 47–49; 51; 52, 54].
Дослідження історії створення бібліотеки, її змістово-
го наповнення та подальшої долі вимагає залучення ціло-
го комплексу джерел, багато з яких ще донедавна практич-
но не вивчалися. Джерельна база даного дослідження є до-
сить різноманітною за походженням та інформаційними
можливостями і розпорошена по багатьох сховищах України
(Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Центральна наукова бібліотека Харківського національно-
го університету ім. В. М. Каразіна) та Республіки Польща
(Бібліотека Народова в Варшаві, Бібліотека Ягеллонського
університету в Кракові). Вона відзначається обширністю та
розмаїтістю і, на відміну від вузької історіографії, дає змогу
глибоко і ґрунтовно вивчити різні аспекти функціонування
бібліотеки, вивчити її роль у справі збереження та популяри-
зації інформаційно-бібліографічних ресурсів.
Основний масив джерел (сама бібліотека), без якого, влас-
не, неможливо опрацювання теми, розпорошений по різних
фондах НБУВ: Відділу бібліотечних зібрань та історичних ко-
лекцій, Відділу стародруків і рідкісних видань, Інституту ру-
372
копису, Відділу образотворчих мистецтв, сектору картографії
Відділу обслуговування читачів літературою природничого та
технічного профілю, Відділу організації основного фонду. Ще
одним дуже необхідним джерелом для вивчення книгозбір-
ні є рукописні каталоги 1876 (98 с.) [8, № 121] та 1905 (134 с.) [8,
№ 1066] рр., що зберігаються в ІР НБУВ. Інша частина джерел,
скажімо, протоколи передачі бібліотеки до ВБУ знаходяться у
відомчому архіві НБУВ [4, спр. 2, с. 3; спр. 33, протоколи № 170,
181, 184, 185, 187]. Вони є наслідком передачі бібліотеки графа
Урбановського (її першого засновника) до ВБУ. Ці матеріали, як
і більшість опрацьованих матеріалів ІР НБУВ, неопубліковані.
Глибокі та всебічні знання дають змогу не лише відтворю-
вати канву історичного розвитку, а й доповнюють сьогоден-
ня цінними, значимими та важливими фактами. Не останню
роль відіграють у цьому книжкові пам’ятки, що зберігаються
в бібліотеках, музеях та архівах [7].
Вивчення історії бібліотечних колекцій і зібрань шля-
хом розробки проблем походження, шляхів комплектуван-
ня, культурологічного аналізу складу є відносно новим на-
прямом книгознавства в Україні. Але варто відзначити, що за
останнє десятиліття цей напрям набув досить широкого роз-
повсюдження. Реконструкція історії та реконструкція фондів
історичних бібліотек неможливі одна без одної. Вони склада-
ють дві частини єдиної мети, від повноти розкриття якої за-
лежить повнота та доступність висвітлення нашої історії [27].
У реконструкції родових бібліотек можна виокремити три
складові, які органічно пов’язані між собою. Їхнє паралельне
опрацювання дає максимально повне розкриття книгозбірні.
Це — біографічний, історичний і книгознавчий аспекти [27].
Дослідження таких книжкових зібрань як родова книго-
збірня Урбановських-Стажинських дасть змогу книгознавцям
і бібліотекознавцям зменшити перелік нез’ясованих питань
щодо історії регіональної бібліотечної справи, зокрема Воли-
ні та Поділля у ХІХ – на початку ХХ ст., а також сприятиме вве-
денню до наукового обігу старої книжкової культури: колек-
цій, котрі належали польським поміщикам і магнатам [46; 50].
Біографічний аспект дає змогу прослідкувати взаємо-
зв’язки та вплив особистості на формування бібліотеки та
склад фонду. Історичний аспект висвітлює власне історію
книгозбірні: умови функціонування, зміну власників, долю
книжок, сучасне їх місцезнаходження та ступінь опрацюван-
ня. Книгознавчий аспект на основі книгознавчого та джере-
373
лознавчого аналізу книг висвітлює зміст бібліотечного фонду,
подає його хронологічну, географічну, мовну характеристику,
тематичний і видовий склад, фіксує раритетність видань.
Дослідження родових бібліотек дає змогу простежити
впродовж значного хронологічного періоду соціокультурну
роль книжки у певному суспільному стані, роль і розвиток
колекціонування та бібліофільства. Родові книгозбірні про-
мовисто говорять про коло особистих і фахових зацікавлень
власників. Ці книгозбірні у певному сенсі були їхньою твор-
чою лабораторією і тому є для дослідників джерелом до ви-
вчення історії родів [31; 38; 40].
Вважаємо, що родова книгозбірня Урбановських і Ста-
жинських — цінне історико-культурне надбання. А звідси, як
наслідок, має місце створення електронного опису, включен-
ня до путівників по фондах, створення бібліографічного та
наукового каталогів, перевидання найбільш цінних та рідкіс-
них книг, до яких матимуть доступ читачі.
Окремим аспектом дослідження книгозбірні є виокрем-
лення книг, видрукуваних на території України. За катало-
гом 1905 р. [2] можемо прослідкувати місця видань: Львів,
Луцьк, Бердичів, Кам’янець-Подільський.
З метою забезпечення багатоаспектного розкриття фон-
ду, а також для більш повного й ефективного залучення його
до використання читачами та дослідниками у подальшо-
му необхідно створити електронну версію книг із колекції,
для чого необхідно розробити низку нормативних докумен-
тів, положень і робочих інструкцій. Наступним етапом ста-
не внесення до електронної картотеки всіх діючих локаль-
них баз даних у єдину комп’ютерну мережу та надання мож-
ливості читачам користуватися електронною версією інфор-
маційних ресурсів безпосередньо в читальному залі шляхом
переведення традиційної картотеки (каталогу) в електронну
форму з наданням статусу складової ресурсів Бібліотеки [25].
Наступними завданнями стане створення електронних вер-
сій книг із родової бібліотеки шляхом сканування чи фотоко-
піювання, що дасть змогу відмовитися від користування ори-
гіналами рідкісних і цінних видань (серед книг, що зберіга-
ються в бібліотеці є інкунабули, палеотипи, рукописи та інші
цінні видання). Електронна версія каталогу та оцифрованих
книг допоможе читачам і дослідникам з фізичними обмежен-
нями, інтереси яких потребують відповідного ставлення до
себе з боку Бібліотеки.
374
1. Булатова, С. О. Екслібриси у книжковому зібранні
Ю. О. Яблоновського [Текст] / О. С. Булатова // Бібл. вісник. –
1997. – № 1. – С. 20–21.
2. Булатова, С. О. Про особливості комплектування зібрання
Ю. О. Яблоновського в бібліотеці Кременецького ліцею [Текст] /
О. С. Булатова // Стратегія комплектування фондів наук. б–ки. –
К., 1996. – С. 119–120.
3. Булатова, С. О. Рукописи Collectio Regia в фондах Института ру-
кописей ЦНБ им. В. И. Вернадского [Текст] / О. С. Булатова //
Рукописна та книжкова спадщина України. – К., 1996. – Вип. 3. –
С. 121–137.
4. ВА НБУВ. – Оп. 1.
5. Дубровіна, Л. А. Історія Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського 1918–1941 [Текст] / Л. А. Дубровіна,
О. С. Онищенко. – К. : НБУВ, 1998. – 336 с.
6. Зданевич, Б. Каталог інкунабул [Текст] / Б. Зданевич. – К. : Наук.
думка, 1974. – 250 с.
7. Илларионова, Л. И. Учёт книжных памятников-коллекций :
проблемы и перспективы развития [Текст] / Л. И. Илларионова /
Історичні колекції у книгозбірнях : проблеми збереження, ви-
вчення, реконструкції : матеріали міжнар. наук. конф. – О. :
Астропринт, 2004. – С. 68–76.
8. ІР НБУВ. – Ф. 1.
9. Каталог палеотипів із фондів НБУВ НАНУ [Текст] / уклад.
М. А. Шамрай за участю Б. В. Грановського та І. Б.Торбакова. – К. :
НБУВ, 1995. – 550 с.
10. Книжкові фонди Центральної наукової бібліотеки
ім. В. І. Вернадського Академії наук УРСР [Текст] : короткий
огляд / підгот. І. Г. Шовкопляс, П. А. Сотниченко, М. А. Воробей ;
відп. ред. М. І. Сенченко. – К., 1984. – 84 с.
11. Колесник, Е. А. Библиотеки дореволюционных учебных заведе-
ний Киева в фондах ЦНБ АН УССР [Текст] / Е. А. Колесник //
Киев в фондах ЦНБ АН УССР : сб. науч. трудов. – К. : Наук. дум-
ка, 1984. – С. 136–161.
12. Колесник, Е. А. Книжные коллекции ЦНБ АН УССР [Текст] /
Є. А. Колесник. – К., 1988. – 116 с.
13. Колесник, Є. О. Бібліотека М. А. Маркевича [Текст] /
Є. А. Колесник // Укр. іст. журн. – 1973. – №1. – С. 108–110.
14. Колесник, Є. О. Бібліотека М. І. Костомарова (у фондах
Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР) [Текст] /
Є. А. Колесник // Там само. – 1967. – № 10. – С. 156–157.
15. Колесник, Є. О. Бібліотека О.М. Лазаревського [Текст] /
Є. А. Колесник // Там само. – 1987. – №1. – С. 123–127.
16. Колесник, Є. О. Кременецька книжкова колекція ЦНБ АН УРСР
[Текст] / Є. А. Колесник // Там само. – 1970. – № 6. – С. 111–113.
17. Колесник, Є. О. Особисті бібліотеки вчених у наукових установах
АН УРСР [Текст] / Є. А. Колесник // Вісник АН УРСР. – 1979. –
№ 9. – С. 108–110.
18. Лісевич, І. Т. Історичні зошити. Духовно спраглі (духовне життя
польської національної меншини на Наддніпрянській Україні в
1864–1917 рр.) [Текст] / І. Т. Лісевич. – К., 1997. – 240 с.
19. Оглобін, О. Бібліотека Волинського ліцею [Текст] / О. Оглоблін //
Бібліологічні вісті. – 1927. – № 4. – С. 47–59.
375
20. Рабчун, О. Загінецька бібліотека Урбановських-Стажинських :
до проблем реконструкції [Текст] / О. Рабчун // Наук. праці
НБУВ. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 330–340.
21. Рабчун, О. Місце приватних книжкових зібрань ХІХ ст. у куль-
турному спадку держави (на прикладі родової книгозбір-
ні Урбановських-Стажинських із фондів НБУВ) [Текст] /
О. Рабчун // Бібліотека в контексті світової культури, науки, ін-
формації : Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Вінниця ОУН
ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – С. 98 –101.
22. Рабчун, О. Приватні книжкові колекції як складова історичної нау-
ки (на прикладі родової книгозбірні Урбановських і Стажинських
із фондів НБУВ) [Текст] / О. Рабчун // Соціально-економічні, по-
літичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячо-
літь : зб. тез і текстів виступів 16 квітня 2008 р. – Тернопіль, 2008. –
Ч. 2. – С. 134–136.
23. Рабчун, О. Родова книгозбірня Урбановських – Стажинських : пер-
спектива наукового дослідження [Текст] / О. Рабчун // Рукописна
та книжкова спадщна України. – К., 2007. – Вип. 12.– С. 203–209.
24. Рабчун, О. С. Праці Юзефа-Ігнци Крашевського у складі родової
книгозбірні Урбановських-Стажинських як джерело вивчення іс-
торії польського народу [Текст] / О. С. Рабчун // Там само. – К.,
2005. – Вип. 10. – С. 426–430.
25. Туровська, Л. Локальні БД в контексті інноваційної діяльності
НБУВ [Текст] / Л. Туровська // Наук. праці НБУВ. – К., 2004. –
Вип.12. – С. 209–218.
26. Ціборовська-Римарович, І. О. До історії формування книжкової ко-
лекції Мікошевських у фондах НБУВ [Текст] / І. О. Ціборовська-
Римарович // Стратегія комплектування фондів наукової бібліо-
теки. – К., 1996. – С. 118–119.
27. Ціборовська-Римарович, І. О. Реконструкція історії та фондів родо-
вих бібліотек: теоретичні та практичні аспекти проблеми [Текст] /
І. О. Ціборовська-Римарович // Історичні колекції у книгозбір-
нях : проблеми збереження, вивчення, реконструкції : матеріали
міжнар. наук. конф. – О. : Астропринт, 2004. – С. 165–174.
28. Chwalewik, E. Zbiory polskie archiwą, biblioteki, gabinety, galerie,
muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w Ojczyźnie i na Obczyźnie
[Text] / E. Chwalewik. – Kraków, 1926–1927. – T. 1–2.
29. Dobrzański, J. Z dziejów ruchu naukowego na Wołyniu w XIX w.
[Text] / J. Dobrzański // Nauka Polska. – 1934. – S. 118–119.
30. Dudin-Karwiecki, J. Wędrówka od źródeł do ujścia Horynia [Text] /
J. Dudin-Karwiecki. – Kraków, 1891. – S. 134–135.
31. Epsztein, T. Życie intelektualne i kulturalne dworu ziemiańskiego na
Wołyniu, Podolu i Ukrainie w drugiej poło wie XIX wieku [Text] /
T. Epsztein // Dwór polski w XIX wieku. Zjawisko historyczne i
kulturowe. – Warszawa, 1998. – S. 185–202.
32. Horodec [Text] // Słownik geografi czny Królestwa Polskiego i innych
ziem polskich. – Warszawa, 1882. – T. 3. – S. 151.
33. Kraszewski, J. I. Biblioteka Horodecka [Text] / J. I. Kraszewski //
Tygodnik Petersburski. – 1836. – N 2. – S. 15–16.
34. Kraszewski, J. I. Elżbieta Urbanowska [Text] / J. I. Kraszewski //
Gazeta Warszawska. – 1854. – N 87. – S. 4.
35. Kraszewski, J. I. Książka jubileuszowa [Text] / J. I. Kraszewski. –
Warszawa, 1880. – S. 123.
376
36. Kraszewski, J. I. Wędrówki literaturne, fantastyczne i historyczne
[Text] / J. I. Kraszewski. – Wilno, 1839. – T. 1. – S. 48–96.
37. Kraszewski, J. I. Wspomnienia Polesia, Wołynia i Litwy [Text] /
J. I. Kraszewski. – Wilno, 1840. – T. 1. – 134 s.
38. Leończyk, J. Chłopskie księgozbiory domowe. Kulturowe
uwarunkowania tworzących się zbiorów domowych i pamiątek na
terenie gminy Zabłudów od końca XIX wieku [Text] / J. Leończyk //
Z badań nad polskimi księgozbiorami historycznymi. Studia
i materiały. – Warszawa, 2003. – T. 21. – S. 137–160.
39. Małachowski, P. Zbiór nazwisk szlachty [Text] / P. Małachowski. –
Łuck, 1790. – T. 2. – 141 s.
40. Małysiak, H. Biblioteka Branickich i Tarnowskich w Suchej [Text] /
H. Małysiak. – Bielsko-Biała : Beskidzka Ofi cyna Wydawnicza BTSK,
1986. – 110 s.
41. Marciniak, R. Polskie biblioteki wielkoziemiańskie (rodowe, ordynackie
i fundacyjne) w okresie zaborów. Stan badań i postulaty badawcze
[Text] / R. Marciniak, A. Mężyński // Studia o Książce. – 1985. –
T. 15. – S. 191–209 ; 1986. – T. 16. – S. 235–263.
42. Materiały do dziejów literatury i oświaty na Litwie i Rusi z archiwum
drukarni i księgarni Józefa Zawadzkiego w Wilnie z lat 1805–1865
[Text] / zebrał Tadeusz Turkowski : w 3-ch t. – Wilno, 1937. – T. 3. –
VII, 324 s.
43. Polski słownik biografi czny [Text]. – Warszawa ; Kraków, 2004. –
Z. 175. – S. 453–455.
44. Radziszewski, F. Wiadomość historyczno-statystyczna o znakomitych
bibliotekach i archiwach publicznych i prywatnych tak niegdyś byłych
jak i obecnie istniejących w krajach dawną Polskę składających... [Text]
/ F. Radziszewski. – Kraków, 1875. – 124 s.
45. Reychman, K. Biblioteka Zahiniecka Stażyńskich i jej losy [Text] /
K. Reychman. – Spargały. – 1934. – S. 53–54.
46. Słodkowska, E. Księgozbiory domowe w pierwszej połowie XIX wieku
[Text] / E. Słodkowska. // Z badań nad polskimi księgozbiorami
historycznymi. Szkice i materiały. – Warszawa, 1981. – T. 5. – S. 5–17.
47. Starzyński Bolesław [Text] // Słownik pracowników książki polskiej. –
Warszawa ; Lodź, 1972. – S. 851.
48. Starzyński Bolesław [Text] // Tygodnik ilustrowany. – Warszawa,
1876. – N 22, сz. 1. – S. 340–342.
49. Stecki, T. J. Horodec [Text] / T. J. Stecki // Kłosy. – 1877. – N 636. –
S. 147.
50. Szocki, J. Księgozbiory domowe w procesie kultury czytelniczej w XIX
i XX wieku [Text] / J. Stecki // Przegląd humanistyczny. – 2003. –
N 5. – S. 67–76.
51. Urbanowski Antoni [Text] // Słownik pracowników książki polskiej. –
Warszawa ; Lodź, 1972. – S. 927–928.
52. Wisłocki, W. Biblioteka hr. Starzyńskich w Horodcu nad Horyniem –
pow. Łucki na Wołyniu [Text] / W. Wisłocki // Przewodnik
Bibliografi czny. – 1885. – N 8, z. 10. – S. 207.
53. Wołyń i jego mieszkańce w r. 1863. Krótkie opisanie gubernie
Wołyńskiej pod względem geografi cznym i statystycznym przez
F. N. (Dr. Fortunat Nowicki) [Text]. – Drezno : Druk i nakład
J. I. Kraszewskiego, 1870. – 138 s.
54. Zahińce [Text] // Słownik geografi czny Królestwa Polskiego i innych
ziem polskich. – Warszawa, 1887. – T. 14. – S. 280.
377
Рабчун О. С. Дослідження та введення до наукового обігу
книжкових зібрань (на прикладі родового книжкового зібран-
ня Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ).
Ключові слова: бібліотекознавство, книгознавство, біографістика, ін-
формаційні ресурси, книжкове зібрання Урбановських і Стажинських.
Частково розкрито основні підходи щодо реконструкції родових книж-
кових зібрань та їхню значимість як таких, що засвідчують соціокультур-
ну роль книжки у певному суспільному стані, роль і розвиток колекціону-
вання та бібліофільства тощо. На прикладі родового книжкового зібрання
Урбановських і Стажинських із фондів НБУВ показано, як саме оптималізу-
вати ці завдання в сучасних умовах. Доведено, що дане зібрання є винятко-
вим науково-культурним явищем України ХІХ – початку ХХ ст. і заслуговує
на докладне вивчення та висвітлення.
Rabchun O. S. The researches and entrance to the science
circulation of the book collections (on the example of the family book
collection of the Urbanovskyjs and the Stazhynskyjs from the NBUB
fund).
Key words: library science, book science, biographistic, informational
resources, book collection of the Urbanovskyjs and the Stazhynskyjs.
In particular the work discovers main ways of reconstruction of family
book collections and their importance as those that witness socio-cultural
role of a book in a particular social condition, the role and development of the
collecting and bibliophilistic etc. On the example of the family book collection of
the Urbanovskyjs and the Stazhynskyjs from the NBUB fund it is shown how to
optimizee these tasks in the modern conditions. It is proven that this collection is
an exceptional scientifi c cultural phenomenon of Ukraine of the ХІХ – beginning
of the ХХ century and it deserves to be studied and observed.
Рабчун О. С. Исследования и введения в научный оборот
книжных собраний (на примере родового книжного собрания
Урбановских и Стажинских из фондов НБУВ).
Ключевые слова: библиотековедение, книговедение, биографи-
стика, информационные ресурсы, книжные собрания Урбановских и
Стажинских.
Частично раскрыты основные подходы к реконструкции родовых книж-
ных собраний и их значимость как таких, которые подтверждают социо-
культурную роль книги в определённом сословии, роль и развитие коллек-
ционирования и библиофильства и т. п. На примере родового книжного со-
брания Урбановских и Стажинских из фондов НБУВ показано, как именно
оптимилизировать эти задания в современных условиях. Доказано, что дан-
ное собрание есть исключительным научно-культурным явлением Украины
ХІХ – начала ХХ в. и заслуживает тщательного изучения и освещения.
|