Паладієвий каталізатор
Нобелівську премію 2010 року в галузі хімії присуджено трьом дослідникам: Річардові Ф. Хеку (університет Делавару, Ньюарк, США), Еїті Негісі (університет Пердью, Індіана, США), Акірі Сузукі (почесний професор університету Хоккайдо, Японія). Їх нагороджено «за розроблення нових, ефективніших шляхів з...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27791 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Паладієвий каталізатор / О. Костюк // Вісн. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 60-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27791 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-277912011-10-20T12:07:07Z Паладієвий каталізатор Костюк, О. Нобеліана-2010 Нобелівську премію 2010 року в галузі хімії присуджено трьом дослідникам: Річардові Ф. Хеку (університет Делавару, Ньюарк, США), Еїті Негісі (університет Пердью, Індіана, США), Акірі Сузукі (почесний професор університету Хоккайдо, Японія). Їх нагороджено «за розроблення нових, ефективніших шляхів зв’язування атомів вуглецю для синтезу складних молекул». Завдяки відкриттям цьогорічних нобеліантів у світі сьогодні виробляють понад 30% ліків. 2010 Article Паладієвий каталізатор / О. Костюк // Вісн. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 60-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27791 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нобеліана-2010 Нобеліана-2010 |
| spellingShingle |
Нобеліана-2010 Нобеліана-2010 Костюк, О. Паладієвий каталізатор Вісник НАН України |
| description |
Нобелівську премію 2010 року в галузі хімії присуджено трьом дослідникам: Річардові Ф. Хеку (університет Делавару, Ньюарк, США), Еїті Негісі (університет Пердью, Індіана, США), Акірі Сузукі (почесний професор університету Хоккайдо, Японія). Їх нагороджено «за розроблення нових, ефективніших шляхів зв’язування атомів вуглецю для синтезу складних молекул». Завдяки відкриттям цьогорічних нобеліантів у світі сьогодні виробляють понад 30% ліків. |
| format |
Article |
| author |
Костюк, О. |
| author_facet |
Костюк, О. |
| author_sort |
Костюк, О. |
| title |
Паладієвий каталізатор |
| title_short |
Паладієвий каталізатор |
| title_full |
Паладієвий каталізатор |
| title_fullStr |
Паладієвий каталізатор |
| title_full_unstemmed |
Паладієвий каталізатор |
| title_sort |
паладієвий каталізатор |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Нобеліана-2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27791 |
| citation_txt |
Паладієвий каталізатор / О. Костюк // Вісн. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 60-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kostûko paladíêvijkatalízator |
| first_indexed |
2025-07-03T07:33:27Z |
| last_indexed |
2025-07-03T07:33:27Z |
| _version_ |
1836610232072011776 |
| fulltext |
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12
О. Костюк
ПАЛАДІЄВИЙ КАТАЛІЗАТОР
© КОСТЮК Олександр Миколайович. Доктор хімічних наук. Завідувач відділу фосфороорганічних
сполук Інституту органічної хімії НАН України (Київ). 2010.
Нобелівську премію 2010 року в галузі хімії присуджено трьом дослідни-
кам: Річардові Ф. Хеку (університет Делавару, Ньюарк, США), Еїті Не-
гісі (університет Пердью, Індіана, США), Акірі Сузукі (почесний про-
фесор університету Хоккайдо, Японія). Їх нагороджено «за розроблення
нових, ефективніших шляхів зв’язування атомів вуглецю для синтезу
складних молекул». Завдяки відкриттям цьогорічних нобеліантів у світі
сьогодні виробляють понад 30% ліків.
Утворення зв’язку вуглець-вуглець —
одна з найважливіших проблем ор-
ганічної хімії, передумова виникнення
життя на Землі. За допомогою створення
вуглецевих ланцюгів, кілець, складних
мо лекул удається синтезувати сполуки-
моле кули життя. Про важливість створен-
ня вуглець-вуглецевих зв’язків свідчить
відзначення Нобелівськими преміями фун-
даментальних відкриттів у галузі орга-
нічної хімії: реакцій Гриньяра (1912),
Діль са–Альдера (1950), Віттіга (1979),
оле фі нового метатезису (2005), безпосе-
редньо по в’язаних з утворенням вуглеце-
вих зв’яз ків.
Протягом др. пол. ХХ ст. перехідні мета-
ли почали відігравати важливу роль в ор-
ганічній хімії — за їхньою участю було роз-
роблено чимало каталітичних реакцій. І це
не дивно, адже перехідні метали мають уні-
кальну властивість активувати різноманіт-
ні органічні сполуки, завдяки чому можуть
каталізувати утворення нових зв’язків. У
каталітичних процесах, поряд з іншими ме-
талами, широко застосовують паладій. По-
дією, яка стимулювала дослідження з його
використанням, стало відкриття і впрова-
дження у виробництво компанією Wacker
процесу окиснення етилену киснем повіт-
ря за присутності паладієвого каталізато-
ра, що довело перспективність реакцій, ка-
талізованих перехідними металами. Крім
того, ці метали, а особливо паладій, над-
звичайно важливі для створення вуглець-
вуглецевого зв’язку.
РЕАКЦІЇ КРОС-СПОЛУЧЕННЯ
ДЛЯ УТВОРЕННЯ ВУГЛЕЦЬ-ВУГЛЕЦЕВОГО
ЗВ’ЯЗКУ
З аміщення алкіл-, арил-, вінілгалогенідів
або їх аналогів С-нуклеофілами, що їх
каталізують комплекси перехідних металів,
називають реакцією крос-сполучення. Як
правило, вона відбувається за механізмом
окиснювального приєднання, переметалю-
вання, відновного елімінування. Останнім
часом реакціями крос-сполучення почали
звати і процеси за участю гетероатомних
нуклеофілів [1].
Принцип паладій-каталізованого крос-спо -
лучення передбачає координацію молекул
двох реагентів на металі завдяки утворенню
зв’язків вуглець-паладій. Далі відбувається
їх сполучення, яке приводить до утворення
простого вуглець-вуглецевого зв’язку.
Реакції крос-сполучення умовно поді-
ляють на два типи, кожен з яких каталізує
нульвалентний паладій. При цьому в ролі
електрофільних компонентів використову-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12 61
ють органілгалогеніди чи їх аналоги (триф-
лати, тозилати).
У першому типі реакцій нуклеофільною
компонентою виступає металоорганічна
сполука, у другому — олефін. Таким чином,
ці типи реакцій доповнюють один одного.
Спільне для обох використання паладію,
на якому і відбувається процес сполучення
реагентів.
Як правило, до першої групи належать ре-
акції, де використовують С-нуклео фі ли на
основі магнію (реакція Kumada–Cor riu),
бору (Suzuki–Miyaura), олова (Sti l le–Mi gi-
ta), цинку (Negishi), кремнію (Hi yama).
Другу групу складають реакції за участю
термінальних алкінів у присутності мідного
співкаталізатора (реакція Sonogashira) чи
алкени за його відсутності (реакція Heck).
Таким чином, серед широкого кола проце-
сів крос-сполучення Нобелівською премією
відзначено реакції, які знайшли найбільше
практичне застосування. Масштабність їх
використання в органічній хімії можна оці-
нити на базі запиту в пошуковій системі на
сайті http://pubs.acs.org. Так, на запит «Heck
reaction» було отримано близько 10 000 по-
силань, «Suzuki reaction» — 55 000, «Negishi
reaction» — 6 500 посилань.
ПІОНЕРСЬКІ РОБОТИ Р. ХЕКА
З КРОС-СПОЛУЧЕННЯ ЗА УЧАСТЮ
ОЛЕФІНІВ
У 1968 році Р. Хек опублікував серію ро-
біт, присвячених реакціям за участю па-
ладію. У першому експерименті розчинений
в ацетонітрилі дихлорид паладію взаємоді-
яв із хлоридом фенілртуті в кімнатній тем-
пературі в атмосфері етилену за тиску 1 атм
[2]. Результатом стало утворення стиролу з
високим виходом, що засвідчило перебіг ре-
акції арилювання олефінів. Інтенсивні до-
слідження паладійорганічних сполук, син-
тезованих із використанням хлориду фе-
нілртуті, показали, що реакції з моноксидом
вуглецю, алкенами, дієнами, алкінами також
від буваються за м’яких умов, у тому числі
за наявності в реагентах різноманітних
функ ціональних груп. Було цілком очевид-
но, що з’явилась рідкісна можливість для
утворення нових вуглець-вуглецевих зв’яз-
ків. Особливо значимим був факт прийнят-
ності реакційних умов практично для всіх
звичайних функціональних груп. Однак по-
требували роз в’я зання дві про б леми:
— ртутьорганічні сполуки, зазвичай, ток-
сичні та дорогі;
— необхідність використання стехіоме-
тричних кількостей дорогого паладію.
Невдовзі вийшла праця, присвячена
успішному утворенню арилпаладійгало-
генофосфінового комплексу з паладій(0)
фосфінового комплексу й арилгалогені-
ду, що дозволило відмовитись від засто-
сування ртутьорганічних сполук. Також
удалося зробити цю реакцію каталітич-
ною щодо паладію з використанням осно-
ви, яка зв’язувала галогенід водню, що ви-
ділявся. Завдяки цьому реакція стала од-
нією з найважливіших при утворенні про-
стого вуглець-вуглецевого зв’язку. Р. Хек
запропонував достовірний механізм цієї
реакції, який дозволив пояснити її стере-
охімічні особливості. У новій версії орга-
нопаладієвий комплекс RPdX утворюєть-
ся з органілгалогеніду і паладію в процесі
окиснювального приєднання. Арилювання
олефінів за стандартною методикою від-
бувається в разі взаємодії арилгалогеніду
з олефіном у присутності паладієвого ка-
талізатора [3].
Р. Хек
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12
На першій стадії реакції окиснювальний
стан паладію формально змінюється з
Pd(0) до Pd(II) з утворенням нового
зв’язку вуглець-паладій. На наступному
етапі олефін координується до паладію та-
ким чином, що органічна група й олефін
розташовуються на паладії та можуть реа-
гувати одне з одним. У подальшому заміс-
ник R мігрує з паладію до одного із вугле-
цевих атомів олефіну, а паладій утворює
зв’язок з іншим атомом вуглецю. Такий
процес має назву міграційного включення.
На завершальній стадії відбувається ви-
вільнення органічної групи через гідридне
елімінування й утворення нового олефіну і
нестабільного HPdX, що втрачає HX і ви-
вільняє Pd(0), який починає новий цикл.
КРОС-СПОЛУЧЕННЯ НЕГІСІ
ЗА М’ЯКИХ УМОВ
Е. Негісі 1976 р. розпочав вивчення хемо-
селективних металоорганічних сполук
для паладій-каталізованого крос-сполу чен-
ня з органічними галогенідами. У перших
роботах він використав високореакційні
цирконій-, алюмінійорганічні сполуки. Про-
те найважливіші результати були отримані
1977 р., коли в ролі нуклеофільних реаген-
тів для паладій-каталізованих реакцій крос-
сполучення застосували цинкоорганічні
сполуки. Це суттєво підвищило виходи і се-
лективність [4]. Крім цього, умови реакції
були дуже м’якими, що дозволило викорис-
товувати реагенти з широким колом функ-
ціональних замісників і стало відчутною пе-
ревагою порівняно з реактивами Гриньяра і
літійорганічними сполуками. Ця нова реак-
ція крос-сполучення стала важливим мето-
дом створення вуглець-вуглецевого зв’язку
й отримала назву реакція Негісі.
Рис 1. Механізм реакції Хека
Е. Негісі
У 1978 р. вчений з’ясував, що алкінілборо-
нові сполуки також зазнають крос-спо лу чен-
ня з органічними галогенідами в присутності
паладієвого каталізатора. Це був перший
приклад такого перетворення, а використан-
ня борорганічних сполук у реакції крос-
сполучення ґрунтовно дослідив А. Сузу кі.
РЕАКЦІЯ СУЗУКІ
І з трьох розглянутих хімічних процесів
найширше використовують реакцію Су-
зукі, яку зазвичай називають реакцією
Сузукі–Міяури, на честь Н. Міяури, члена
дослідницької групи А. Сузукі. 1979 р.
А. Сузукі та співавтори опублікували дві
статті, де показали, що борорганічні сполу-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12 63
ки можна використовувати як нуклеофіль-
ні компоненти в паладій-каталізованих ре-
акціях крос-сполучення з вініл- і арилга-
логенідами [5]. Використання основи для
активації борорганічних сполук сприяє пе-
реносу органічної групи від бору до пала-
дію. Зростання кількості застосувань цієї
реакції пов’язане в першу чергу з доступ-
ністю органілборонових кислот та їх есте-
рів, отриманих за допомогою реакцій транс-
металювання чи гідроборилювання. Крім
того, вони стабільні до дії вологи, кисню
повітря. Водночас, проблеми, які виника-
ють у разі алкіл- і алкінілборонових похід-
них, розв’язує впровадження в реакцію ор-
ганілтрифтороборатів калію [6]. Отримані
сполуки виявили виняткову стабільність
до нуклеофільних реагентів, а також до дії
кисню і вологи повітря. Абсолютна біль-
шість таких реагентів може зберігатись не-
скінченно довго в кімнатній температурі
без будь-яких запобіжних заходів.
Встановлено, що реакція може перебіга-
ти з використанням різних каталізаторів,
основ, розчинників, при чому їхні комбіна-
ції істотно впливають на вихід і селектив-
ність. Так, найпоширеніший каталізатор —
[Pd(PPh3)4]. Інші каталізатори отримують,
додаючи фосфіновий ліганд до паладієвого
комплексу з дибензиліденацетоном. Як ви-
хідні сполуки для отримання каталізаторів
використовують хлорид або ацетат па ла-
дію(II), які відновлюються in situ в присут-
ності фосфінового ліганду. Варто зазначи-
ти, що пошук оптимальних лігандів для па-
ладієвого каталізатора — одна з важливих
проблем, яка постійно постає перед дослід-
никами. Професор С. Бухвальд з Массачу-
сетського технологічного інституту 1998 р.
запропонував серію нових фосфінових лі-
гандів. Каталізатори Бухвальда належать
до електронодонорних об’ємних фосфінів
на основі біфенілу. Проводячи подібні до-
слідження, професор Г. Фу визначив об’єм-
ний та електронодонорний ліганд — трис-
(трет-бутил)фосфін [7]. Стабільність, не-
токсичність, низька нуклеофільність бор-
органічних сполук, можливість викорис-
тання реагентів з широким спектром
функціональних груп, а також висока хе-
моселективність сприяли широкому прак-
тичному застосуванню цієї реакції, особли-
во в фармацевтичній індустрії.
МЕХАНІЗМ РЕАКЦІЙ НЕГІСІ ТА СУЗУКІ
У реакціях Негісі та Сузукі цинк- чи бор-
органічна сполука з’єднується з органіч-
ним галогенідом (трифлатом, тозилатом або
діазасполукою) у присутності каталітичних
кількостей паладієвого комплексу. Внаслі-
док цього утворюється новий вуг лець-
вуглецевий зв’язок. Механізм цих реакцій
наведений на схемі 2 і на першій стадії вклю-
чає окиснювальне приєднання галогеніду
R’X до Pd(0) з утворенням паладійорганіч-
ної сполуки. Відтак (це має назву трансме-
талювання) відбувається перенесення орга-
нічної групи R із цинку чи бору на паладій.
Таким чином, обидві органічні групи зв’я-
зуються з паладієм, утворюючи вуг лець-
паладієві зв’язки. У заключній стадії реакції
групи R і R’ з’єднуються з утворенням ново-
го простого С-С зв’язку. На цьому етапі
Pd(II) відновлюється до Pd(0), що й дало
назву процесові — відновне елімінування.
А. Сузукі
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12
ЗАСТОСУВАННЯ ПАЛАДІЙ-КАТАЛІЗОВАНИХ
РЕАКЦІЙ КРОС-СПОЛУЧЕННЯ
П отреба складних хімічних речовин, які
застосовують у медицині, сільському
господарстві, електронній промисловості,
все росте. Нобелівська премія з хімії визна-
ла роботи лауреатів із паладій-ката лі зо-
ваних реакцій крос-сполучення інструмен-
том, який може ефективно допомагати за-
доволенню цієї потреби. Паладій-ката лі зо-
вані реакції утворення вуглець-вуглецевого
зв’язку, розроблені Хеком, Негісі, Сузукі,
мають величезний вплив на синтетичну ор-
ганічну хімію. Їх застосовують у цілеспря-
мованому органічному синтезі, що в першу
чергу зумовлено м’якими реакційними
умовами, використанням реагентів з різ-
номанітними функціональними групами.
Хоча багато типів реакцій крос-сполучення
були відомі впродовж декількох десяти-
літь, останнім часом масштаби їх практич-
ного застосування суттєво розширились.
Нині їх активно використовують для син-
Рис. 2. Механізм паладій-каталізованих реакцій крос-
сполучення Сузукі та Негісі
Рис. 3. Хімічні формули препаратів валсартан і боскалід
тезу природних сполук, нових матеріалів
біоорганічної хімії, у промисловому вироб-
ництві ліків, агрохімікатів, полімерів.
До реакції Сузукі часто вдаються в по-
шукові біоактивних сполук. Сьогодні бага-
то фармацевтичних фірм послуговуються
нею для отримання бібліотек хімічних спо-
лук. Володіючи набором боронових кислот,
арилгалогенідів, можна швидко здійснити
синтез різноманітних бібліотек хімічних
сполук. Провідні закордонні хімічні фірми
BASF, Clariant, FMC Lithium, Sigma-Al d-
rich, Strem Chemicals, а також вітчизняна
компанія «Укроргсинтез» пропонують ши-
рокий набір органілборонових сполук.
У паладій-каталізованому крос-спо лу -
чен ні арилгалогенідів і арилборних кислот
утворюються біарили — структурні фраг-
менти природних продуктів і біологічно ак-
тивних сполук. Саме тому реакція Сузукі
особливо корисна для синтезу поліфункціо-
нальних біарильних систем, оскільки дозво-
ляє отримувати цільові об’єкти з полярни-
ми гідрокси- чи аміногрупами, не викорис-
товуючи методик їх тимчасового захисту.
Серед комерційних продуктів, одержаних із
використанням реакції Сузукі, слід відзначи-
ти антигіпертензивний препарат валсартан
(valsartan) фірми Novartis, фунгіцид боскалід
(boscalid) фірми BASF, а також ряд мономерів
для світловипромінювальних полімерів «Lu-
mation» фірми Dow Chemical [8].
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12 65
РОЗРОБКИ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ
У ГАЛУЗІ РЕАКЦІЙ КРОС-СПОЛУЧЕННЯ
У країнські вчені зробили гідний внесок
у цю галузь органічної хімії. Зокрема, в
Інституті органічної хімії (ІОХ) НАН
України під керівництвом проф. О.М. Пін-
чука впродовж багатьох років досліджують
синтез нових фосфінових лігандів. У спів-
праці із французькими вченими отримано
фосфінові каталізатори на основі фероце-
ну, які показали високу ефективність у ре-
акціях крос-сполучення.
Слід зазначити, перший приклад реак-
ції амінування Бухвальда–Хартвіга реалі-
зував в ІОХ НАН України в 1985 р. проф.
Л.М. Ягупольський, з’ясувавши, що полі-
заміщені активовані хлороарени й аніліни
вступають у каталізовану [PdPh(PPh3)2I]
реакцію крос-сполучення [9].
Дослідники Київського національного
уні верситету імені Тараса Шевченка проф.
І.В. Комаров, аспірант В.А. Біленко спільно
з німецькими колегами з Інституту дослі-
дження каталізу (м. Росток, ФРН) розроби-
ли моно- і дифосфінові ліганди для реакцій
крос-сполучення й інших процесів за учас-
тю комплексів перехідних металів [10, 11].
Один з таких лігандів (названий RocKyPhos
на честь міст Ростока і Києва) запатентова-
ний компанією Degussa і представлений у
каталозі компанії Strem Chemicals.
Окиснювальну олігомеризацію бензолу, ка -
талізовану паладієм(II) у сірчанокислих роз-
чинах, реалізував у 1983 р. проф. Є.С. Ру да-
ков (Інститут фізико-органічної хімії і вугле-
хімії ім. Л.М. Литвиненка НАН Украї ни)
[12]. Під час взаємодії бензолу з PdSO4 у кон-
центрованій сірчаній кислоті поряд із дифе-
нілом паралельно утворюються також про-
дукти окиснювальної тримеризації бензолу.
Професор С.А. Мітченко (Інститут фі зи -
ко-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Лит-
виненка НАН України) у співавторстві з
академіком РАН І.П. Білецькою знайшов
[13] елегантну реакцію каталітичного С-С
сполучення, де термінальні алкіни HC≡CR
(R=H, CH2OH) у системі [PtI6]
2-–I3
- ката-
літично з повною регіо- і стереоселектив-
ністю перетворюються в заміщені дієни
E,E-RIC=CH-CH=CRI [14].
Відтак можна сказати, що українські вче-
ні йдуть у ногу зі світовою науковою спіль-
нотою, активно проводять хімічні дослі-
дження в актуальних, затребуваних часом
напрямах.
1. Metal-Catalyzed Cross-Coupling Reactions / de
Meijere A., Diederich F. (Eds.). — Weinheim: Wiley-
VCH, 2004. — P. 916.
2. E. Negishi // Journal of Organometallic Chemistry. —
1999. — XV–XVI. — P. 576.
3. H.A. Dieck, F.R. Heck // Journal of Organometallic
Chemistry. — 1975. — 93. — P. 259–263.
4. M. Qian, E. Negishi // Tetrahedron Letters. — 2005. —
46. — P. 2927–2930.
5. M. Suzuki, Y. Oda, R. Noyori // J. Amer. Chem. Soc. —
1979. — 79. — P. 1623.
6. S. Darses, J-P. Genet // Chem. Rev. — 2008. — 108. —
P. 288–325.
7. Accounts of Chemical Research / Buchwald S.L.
(Ed.). — 2008. — Vol. 41. — Nov. 11. — P. 1439–
1564.
8. Rouhi M. // Chem. & Eng. News. — 2004. — 82 (36). —
Sept. 6. — P. 49.
9. Н.В. Кондратенко, А.А. Коломейцев, В.О. Могилев-
ская, Н.М. Варламова, Л.М. Ягупольский //
ЖОргХ. — 1986. — Т. 22. — Вып. 8. — С. 1721–1729.
10. V. Bilenko, A. Spannenberg, W. Baumann, I. Komarov,
A. Börner New chiral monodentate phospholane lirands
by highly stereoselective hydrophosphination // Tet-
rahedron: Asymmetry. — 2006. — Vol. 17. —
P. 2082–2087.
11. Komarov I.V., Monsees A., Kadyrov R., Fischer C.,
Schmidt U., Börner A. A new hydroxydiphosphine
as a ligand for Rh(I)-catalysed enantioselective hy-
drogenation // Tetrahedron: Asymmetry. — 2002. —
Vol. 13. — №15. — P. 1615–1620.
12. Е.С. Рудаков, В.Л. Лобачев, Р.И. Рудакова // Докл.
АН СССР. — 1983. — 273 (2). — С. 81–86.
13. S.A. Mitchenko, V.P. Ananikov, I.P. Beletskaya,
Yu.A. Ustynyuk A Novel Stereoselective and Cata-
lytic C-C Coupling Reaction: Acetylene Dimeriza-
tion Accompanied by Addition of Iodine to Yield
(E,E)-1,4-Diiodobutadiene-1,3 in the PtIV-I-I2-
MeOH System // Mendeleev Commun. — 1997. —
№4. — P. 130–131.
14. а) V. Ananikov, S.A. Mitchenko, I.P. Beletskaya,
S.E. Nefedov, I.L. Eremenko // Inorg. Chem. Com-
mun. — 1998. — 1. — P. 411–414.
б) V.P. Ananikov, S.A. Mitchenko, I.P. Beletskaya // J. Or-
ganomet. Chem. — 2000. — V. 604. — №2. — P. 290–292.
|