Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка)
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27958 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 4-6. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27958 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-279582011-10-25T12:24:04Z Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) Трощенко, В.Т. Ювілейні Загальні збори 2011 Article Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 4-6. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27958 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілейні Загальні збори Ювілейні Загальні збори |
| spellingShingle |
Ювілейні Загальні збори Ювілейні Загальні збори Трощенко, В.Т. Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Трощенко, В.Т. |
| author_facet |
Трощенко, В.Т. |
| author_sort |
Трощенко, В.Т. |
| title |
Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) |
| title_short |
Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) |
| title_full |
Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) |
| title_fullStr |
Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) |
| title_full_unstemmed |
Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) |
| title_sort |
міцність матеріалів у екстремальних умовах (доповідь на ювілейній сесії загальних зборів академіка нан україни в.т. трощенка) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Ювілейні Загальні збори |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27958 |
| citation_txt |
Міцність матеріалів у екстремальних умовах (Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України В.Т. Трощенка) / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 4-6. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT troŝenkovt mícnístʹmateríalívuekstremalʹnihumovahdopovídʹnaûvílejníjsesíízagalʹnihzborívakademíkananukraínivttroŝenka |
| first_indexed |
2025-07-03T07:46:38Z |
| last_indexed |
2025-07-03T07:46:38Z |
| _version_ |
1836611694813511680 |
| fulltext |
4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1
З доповіддю про життя і творчу діяльність видатного вченого виступив директор
Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України академік НАН України
В.Т. Трощенко. Спогадами про Георгія Степановича поділились директор Інституту
проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України академік НАН України
В.В. Скороход, ректор Національного технічного університету України «КПІ» акаде-
мік НАН України М.З. Згуровський, учень Г.С. Писаренка член-кореспондент НАН
України А.Я. Красовський, син Г.С. Писаренка доктор фізико-математичних наук,
професор В.Г. Писаренко. Учасники форуму з великим інтересом переглянули кіно-
фільм «Планета Писаренко».
Підбиваючи підсумок ювілейної сесії, Б.Є. Патон підкреслив, що ідеї, задуми Георгія
Степановича втілюють у життя його учні і колектив заснованого ним Інституту проблем
міцності. На традиціях школи Г.С. Писаренка і сьогодні виховують нові покоління фахів-
ців, які примножують науковий потенціал України.
МІЦНІСТЬ МАТЕРІАЛІВ У ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
Доповідь на ювілейній сесії Загальних зборів академіка НАН України
В.Т. Трощенка
Важко переоцінити внесок Георгія Степа-
новича Писаренка у фундаментальну на-
уку, розв’язання важливих прикладних за-
вдань техніки, виховання наукових, інженер-
них кадрів. Коло наукових інтересів ученого
було надзвичайно широким. Його творчий
шлях почався з досліджень коливань некон-
сервативних механічних систем, де він отри-
мав фундаментальні результати, які в по-
дальшому розвивали його численні учні.
Розквіт наукового таланту Г.С. Писаренка
відбувався у другій половині XX століття —
це був час бурхливого розвитку нової техніки,
насамперед у тих сферах промисловості, що
забезпечували обороноздатність країни (ра-
кет но-космічна, авіаційна, газотурбобудуван-
ня, кораблебудування, атом на енергетика).
Важливого значення набувало створення но-
вих матеріалів, які можна експлуатувати в
екстремальних умовах високих і низьких
температур, впливу високотемпературних га-
зових потоків, нейт ронного опромінення, не-
стаціонарних теплових і силових впливів ви-
сокої інтенсивності, швидких навантажень.
Поряд із дослідженням фізико-меха ніч-
них властивостей цих матеріалів у різних
умовах надзвичайно актуальним було роз-
роблення критеріїв їхнього граничного ста-
ну, що враховують різноманітні чинники,
які впливають на них під час експлуатації
нової техніки. Такі критерії лягли в основу
створення матеріалів з необхідними харак-
теристиками і методів розрахунку міцнос-
ті високонапружених конструкцій. Цей на-
прям у механіці твердого деформівного тіла
започаткував Г.С. Писаренко, визначив ши
його як міцність в екстремальних умовах.
Г.С. Писаренко народився 12 листопада
1910 р. на Полтавщині. У 1931 р. вступив до
Нижньоновгородського механіко-ма ши но -
бу дівного інституту, після закін чення якого
працював інженером-конструктором на за-
воді «Красное Сор мово». Навчаючися в ас-
пірантурі Київського політехнічного інсти-
туту, з 1939 р. почав працювати в Інституті
будівельної механіки АН УРСР (нині Ін-
ститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН
України).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 5
У 1941 р. Г.С. Писаренко захистив кан-
дидатську дисертацію на тему «Визначення
прогинів і напружень у роз’ємних діафраг-
мах парових турбін». Спираючись на пра-
ці М.М. Крилова і М.М. Боголюбова з не-
лінійної механіки, М.М. Давиденкова з ме-
ханіки матеріалів, а також використовуючи
результати власних експериментів, Георгій
Степанович уперше виконав фундаменталь-
ні дослідження з розрахунку коливань меха-
нічних систем з урахуванням гістерезисних
утрат у циклічно деформівному матеріалі
в нелінійній постановці. Він ефективно за-
стосував метод, заснований на представлен-
ні рішень у вигляді асимптотичних розкла-
дів за ступенями малого параметра. Ці робо-
ти стали основою його докторської дисерта-
ції на тему «Вимушені коливання пружних
систем з урахуванням розсіювання енергії в
матеріалі», захищеної в 1948 р.
З 1950 р. у зв’язку із запитами нових га-
лузей техніки Г.С. Писаренко почав займа-
тись вивченням різних аспектів міцності
матеріалів і виробів із них за високих тем-
ператур, беручи за ініціативою академіка
АН УРСР І.М. Францевича участь у роботі
лабораторії спецсплавів Інституту чорної
металургії АН УРСР. Сюди в 1951 р. він пе-
рейшов з Інституту будівельної механіки,
очоливши відділ міцності. На базі цієї ла-
бораторії в 1955 р. було створено Інститут
металокераміки і спецсплавів АН УРСР (з
1964 р. — Інститут проблем матеріалознав-
ства), директором якого став І.М. Франце-
вич. Георгій Степанович працював там ке-
рівником відділу, сектору, заступником ди-
ректора з наукової роботи. На становлення
інститутського колективу великий вплив
мали ідеї С.П. Тимошенка, М.В. Келдиша,
Б.Є. Патона, Г.М. Савіна, Ю.О. Митрополь-
ського, А.Д. Коваленка, І.М. Францевича,
безпосереднє спілкування з такими видат-
ними науковцями.
У 1957 р. Г.С. Писаренка обрано членом-
кореспондентом, а в 1964 р. — академіком
АН УРСР.
Подальша наукова і науково-орга ні за цій-
на діяльність Георгія Степановича нероз-
ривно пов’язана з вивченням міцності ма-
теріалів, елементів конструкцій, котрі пра-
цюють в екстремальних умовах. За ініці-
ативою Г.С. Писаренка і завдяки діяльній
підтримці президента АН УРСР академіка
Б.Є. Патона, президента АН СРСР акаде-
міка М.В. Келдиша у вересні 1966 р. на базі
сектору міцності Інституту проблем мате-
ріалознавства АН УРСР було створено Ін-
ститут проблем міцності АН УРСР. Геор-
гій Степанович очолював його від дня за-
снування до травня 1988 р. Дослідження
цієї унікальної науково-дослідної установи
були повністю присвячені міцності матері-
алів і конструкцій. Тут створено унікальну
експериментальну базу, виконано величез-
ний обсяг роботи з вивчення міцності ма-
теріалів найрізноманітнішого складу і при-
значення, розроблено основи розрахунків
міцності елементів конструкцій.
Дослідження, проведені в інституті під
керівництвом Г.С. Писаренка, отримали
високу оцінку вітчизняних і зарубіжних
науковців. Президент АН СРСР академік
М.В. Келдиш, відвідавши установу, напи-
сав у книзі почесних гостей: «Інститут
проблем міцності розв’язує важливі пи-
тання для створення конструкцій різних
апаратів, що працюють в екстремальних
умовах. Його роботи дуже важливі для
розвитку галузей новітньої техніки. За ос-
танні роки інститут здійснив низку нових
важливих досліджень, створив цікаві екс-
периментальні установки й отримав істот-
но нові результати».
Надаючи особливого значення експери-
ментальним дослідженням, Г.С. Писарен-
ко приділяв велику увагу створенню нових
випробувальних засобів. Під його керівни-
цтвом в інституті було розроблено експе-
риментальне обладнання, що давало мож-
ливість вивчати міцність і довговічність
матеріалів з урахуванням практично всіх
умов їх експлуатації.
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1
Найповніше результати цих досліджень
представили колективні монографії: «Міц-
ність матеріалів при високих температурах»,
удостоєна в 1969 р. Державної премії УРСР
у галузі науки і техніки; «Міцність матеріа-
лів і елементів конструкцій в екстремальних
умовах», відзначена в 1982 р. Державною
премією СРСР у галузі науки і техніки.
Наукова і педагогічна діяльність Георгія
Степановича понад 60 років була тісно
пов’язана з Київським політехнічним інсти-
тутом. З 1950 р. Г.С. Писаренко — незмінний
член його вченої ради, проректор з наукової
роботи. Очолюючи 32 роки кафедру опору
матеріалів (пізніше — динаміки і міцності
машин і опору матеріалів), він зумів поєдна-
ти її наукову діяльність із підготовкою висо-
кокваліфікованих інженерних і наукових ка-
дрів. Серед його учнів академіки і члени-
кореспонденти НАН України, 50 докторів,
185 кандидатів наук. Роботи Г.С. Писаренка
і вчених його школи були відзначені Дер-
жавною премією СРСР, п’ятьма Державни-
ми преміями УРСР, трьома Державними
преміями України в галузі науки і техніки.
З-під пера Георгія Степановича вийшло
більш ніж 800 наукових публікацій, з них 60
монографій, підручників, довідників, багато
з яких перекладено іноземними мовами. У
1963 р. він у співавторстві з В.А. Агарьовим,
О.Л. Квіткою, В.Г. Попковим, Е.С. Уманським
написав підручник з опору матеріалів для
студентів машинобудівних спеціальностей,
який неодноразово перевидавали, а його чет-
верте видання в 1980 р. удостоїли Державної
премії УРСР у галузі науки і техніки.
Г.С. Писаренко користувався заслуженим
авторитетом міжнародної наукової спільно ти.
Він був обраний дійсним членом Міжнарод-
ної академії астронавтики, членом Американ-
ської спілки випробувань і матеріалів, Прези-
дії Національного комітету України і Росій-
ського національного комітету з теоретичної і
прикладної механіки, входив до складу редак-
ційних колегій багатьох науково-технічних
журналів. Тривалий час Георгій Степанович
був головним ученим секретарем, віце-пре-
зидентом, радником Президії НАН України,
головою Північно-західного наукового центру
АН УРСР, почесним директором Інституту
проблем міцності НАН України.
Г.С. Писаренко — великий організатор
науки. Він брав активну участь у координа-
ції наукових досліджень як керівник і член
координаційних рад і семінарів з окремих
проблем і напрямів. Протягом багатьох ро-
ків очолював Наукову раду АН УРСР «Ме-
ханіка деформівного твердого тіла», Комі-
сію космічних досліджень, Раду з проблеми
«Народногосподарське використання вибу-
ху» при Президії АН УРСР.
За непересічні здобутки в розвитку нау-
ки і техніки, підготовку висококваліфіко-
ваних науково-технічних та інженерних ка-
дрів Г.С. Писаренко був нагороджений ор-
денами Леніна, Жовтневої Революції, Тру-
дового Червоного Прапора, «За заслуги» ІІ
ступеня, численними медалями. У 2007 р.
Президія НАН України заснувала премію
його імені «За видатні наукові роботи в га-
лузі міцності матеріалів і конструкцій».
Першими цієї нагороди були вдостоєні
праці його учнів академіків НАН України
В.Т. Трощенка і В.В. Матвєєва.
Георгій Степанович помер 9 січня 2001 р.
У передмові до книги «Г.С. Писаренко. Из -
б ранные труды» президент Національної ака-
демії наук України академік Б.Є. Патон напи-
сав: «Він залишив яскравий слід у науці й осві-
ті. Видатний учений і педагог створив визна-
чну наукову школу, яка талановито розвиває
його ідеї, продовжує плідно жити і зостається
потужною… Переконаний, що успіхи Георгія
Степановича здебільшого визначаються тим,
що він уміло поєднав вищу освіту зі справж-
ньою наукою, розуміючи необхідність створен-
ня в низці випадків спеціалізованих науково-
до слід них інститутів в Академії наук, а за наяв-
ності класичних університетів і в їхньому се-
редовищі… Інститут проблем міцності, наукова
школа однодумців — чудовий па м’ятник нашо-
му дорогому Георгію Степановичу Писаренку».
|