Виступ на Ювілейній сесії
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28023 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ на Ювілейній сесії / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 12-14. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28023 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-280232011-10-26T12:26:35Z Виступ на Ювілейній сесії Походня, І.К. Постаті 2011 Article Виступ на Ювілейній сесії / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 12-14. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28023 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Постаті Постаті |
| spellingShingle |
Постаті Постаті Походня, І.К. Виступ на Ювілейній сесії Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Походня, І.К. |
| author_facet |
Походня, І.К. |
| author_sort |
Походня, І.К. |
| title |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_short |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_fullStr |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full_unstemmed |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_sort |
виступ на ювілейній сесії |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Постаті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28023 |
| citation_txt |
Виступ на Ювілейній сесії / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 12-14. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT pohodnâík vistupnaûvílejníjsesíí |
| first_indexed |
2025-07-03T08:04:11Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:04:11Z |
| _version_ |
1836612166223921152 |
| fulltext |
12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
Виступаючи потім на засіданні Президії
АН УРСР, М.В. Келдиш відзначив актуаль-
ність робіт, проведених у секторі. Згодом,
коли в 1966 році постало питання про органі-
зацію Інституту проблем міцності, М.В. Кел-
диш як президент Академії наук СРСР під-
тримав пропозицію нашої Академії про ство-
рення інституту. Ця підтримка мала неабия-
ке значення, і в 1966 році установу було
створено.
Удруге М.В. Келдиш відвідав наш інсти-
тут у 1969 р., коли до Києва приїхала вели-
ка делегація АН СРСР, де він був головою.
Про враження від відвідування нашого
інституту можна судити з його запису в
книзі почесних гостей інституту.
«Інститут проблем міцності розв’язує важ-
ливі питання для створення конструкцій різ-
них апаратів, що працюють в екстремальних
умовах. Його роботи дуже важливі для роз-
витку галузей новітньої техніки. За останні
роки Інститут провів ряд нових важливих
досліджень, створив цікаві експериментальні
установки й отримав істотні нові результати.
Бажаю Інститутові нових великих успіхів».
На мене, тоді молодого науковця, спілку-
вання з М.В. Келдишем справило незабут-
нє враження. Він виявляв щирий інтерес
до того, що йому показували, був товарись-
кий, демократичний, позбавлений будь-
якого позерства.
Я хочу показати кілька фотографій
М.В. Келдиша в нашому інституті в 1969 р.
Тут Ви бачите вчених, які відіграли
основ ну роль у створенні цієї установи, —
академіків Георгія Степановича Писаренка,
Бориса Євгеновича Патона, Мстислава
Всеволодовича Келдиша.
На наступному фото М.В. Келдиш зна-
йомиться з однією з лабораторій нашого ін-
ституту.
Усмішка М.В. Келдиша свідчить про щи-
рий інтерес до побаченого. А також Ви ба-
чите, що йому демонстрували, — це випро-
бування моделі космічного апарата у висо-
котемпературному газовому потоці, котрий
імітує умови його входження у щільні шари
атмосфери.
Завершуючи виступ, я хочу сказати, що
М.В. Келдиш належав до тієї славної плея-
ди вчених, які самі робили велику науку,
допомагали робити її іншим і, ґрунтуючись
на досягненнях науки, здійснювали страте-
гічні завдання своєї країни.
І.К. ПОХОДНЯ,
академік НАН України, академік-секретар
Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України
З епохою М.В. Келдиша пов’язані най-
більші досягнення Радянського Сою-
зу: перший супутник, політ Гагаріна, між-
планетні апарати, розрахунки атомної і
водневої зброї, прорив обчислювальної
математики, створення нових літаків, роз-
гром Лисенка та багато інших. Він був
видатним математиком, теоретиком кос-
монавтики, талановитим організатором
науки.
На самперед, хотілося б сказати, що
Мстислав Всеволодович уже в перші по-
воєнні роки співпрацював з нашою Акаде-
мією. У присвяченій йому книзі є лист по-
дяки нашим ученим, які допомогли зроби-
ти дуже складні розрахунки для космонав-
тики на електронній машині МЕСМ.
З 1962 року, коли президентом Академії
наук УРСР було обрано Б.Є. Патона, співп-
раця з Академією наук СРСР почала роз-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 13
виватися швидкими темпами. Це відбулося
завдяки встановленню між Борисом Євге-
новичем і Мстиславом Всеволодовичем
довірливих ділових відносин, які перерос-
ли в дружбу і взаємну повагу. На запро-
шення Б.Є. Патона М.В. Келдиш із науко-
вими делегаціями неодноразово приїжджав
в Україну, детально вивчав організацію до-
сліджень в інститутах нашої Ака демії, да-
вав оцінку нашій діяльності й добрі по-
ради.
Мені пощастило особисто спілкувати-
ся з Мстиславом Всеволодовичем, коли він
знайомився з роботою відділів Інституту
електрозварювання. Я розповів йому про
проблеми, над якими ми працювали. У ті
роки багато зварювальників хворіли, отру-
юючись зварювальним аерозолем. Симпто-
ми хвороби були подібними до парксионіз-
му. Нам вдалося створити низькотоксичні
зварювальні матеріали. Академік Келдиш
зацікавився цією роботою і підтримував її
впродовж кількох років.
У результаті було розроблено нові тех-
нології і матеріали, побудовано низку заво-
дів у Череповці, Орлі, Дніпропетровську,
Одесі, Магнітогорську, Артемівську та ін-
ших містах СРСР. В Інституті медицини
праці Національної академії медичних наук
України створено спеціальну клініку, яка
вивчає профзахворювання зварювальників.
За ці роки через неї пройшли більше 1600
зварювальників. За даними цього інститу-
ту, кількість хворих, у яких встановлено діа-
гноз манганізм, скоротилася вдвічі — з 2,4%
до 0,02%.
Не можу оминути увагою перший тех-
нологічний експеримент у космосі. Ідея
застосування зварювання під час монтажу
металоконструкцій у космосі захопила
Б.Є. Патона і була гаряче підтримана
С.П. Корольовим, а потім і М.В. Келдишем.
Під готовчі роботи розпочалися в 1965 ро ці.
Вивчали процеси зварювання у вакуумі
електронним променем, плазмою, дугою в
металевих парах. Під керівництвом Б.Є. Па-
тона в ДКТБ інституту було створено апа-
рат «Вулкан». До роботи були залучені Ін-
ститут електродинаміки і Фізико-технічний
інститут низьких температур АН УРСР, а
також Льотно-випробувальний інститут у
м. Жуковському. За 40 секунд потрібно
було зварити в невагомості, заосцилогра-
фувати і сфотографувати процес зварюван-
ня швидкісною і звичайною кінокамерами.
І так п’ять разів на день, упродовж кількох
тижнів. Тепер навіть важко уявити можли-
вість проведення таких випробувань.
У 1969 році космонавт В.М. Кубасов на
кораблі «Союз-6» здійснив перший техно-
логічний експеримент зі зварювання в на-
вколоземному просторі. Пізніше в інсти-
туті створили унікальний інструмент для
зварювання, пайки та нанесення покрит-
тів (УРІ). У 1984 році космонавти С.Є. Са-
вицька та В.О. Джанібеков провели його
випробування у відкритому космосі. У
1986 році в космосі було побудовано кон-
струкцію у вигляді розбірної ферми (екс-
перимент «Маяк»), а також створено агре-
гат для розкриття та складання сонячних
батарей багаторазового використання.
М.В. Келдиш приділяв велику увагу роз-
витку матеріалознавства. За його порадою
Б.Є. Патон організував Наукову раду при
Президії АН СРСР з проблеми «Нові про-
цеси одержання та обробки металевих ма-
теріалів». Вона об’єднала науковців акаде-
мічних установ з фахівцями інших відомств
і сприяла розвитку науки про матеріали.
Багато вчених-матеріалознавців і металур-
гів активно працювали в цій раді, були об-
рані в Академію наук СРСР і РАН. Вони
зробили великий внесок у розвиток матері-
алознавства. Зараз ці традиції продовжує
створена в рамках МААН Рада з нових ма-
теріалів.
За часів президенства М.В. Келдиша нау-
ка розвивалася бурхливими темпами. Це
був її зоряний час. При Президії АН СРСР
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
було організовано Раду з координації дослі-
джень республіканських академій. З 1970
року мені доводилося брати участь у її робо-
ті. Тісна співпраця між академіями наук со-
юзних республік сприяла розвитку в Украї-
ні багатьох нових інститутів, інженерних
центрів, створенню якісної системи підго-
товки наукових кадрів. Мстислав Всеволо-
дович був патроном факультету аерофізики
та космічних літальних апаратів МФТІ.
Його випускники навчалися в базових ін-
ститутах АН УРСР і зараз працюють в Ака-
демії наук України, це прекрасні фахівці.
На початку 70-х років М.В. Келдиш пере-
ніс важку операцію на серці. Весь світ сте-
жив за станом його здоров’я. На обкладинці
журналу «Америка» була опублікована фо-
тографія його відкритого серця. Його успіш-
но прооперував професор Дебейкі з госпіта-
лю м. Х’юстон, але навантаження давали
про себе знати. У 1978 ро ці Мстислава Все-
володовича не стало.
К.М. СИТНИК,
академік НАН України
Я не буду говорити про досягнення
Мстислава Всеволодовича Келдиша в
науці. Безперечно, це був велетень науко-
вої думки, титан. Я говоритиму про нього
як генія організації наукового процесу, як
організатора академічної науки в Радян-
ському Союзі і просто як про людину.
Бог і доля дали мені можливість зустрі-
чатися з ним десятки разів: на засідан-
нях Президії Академії наук Союзу, у Киє-
ві, Харкові, Ужгороді, Львові, інших містах.
Це була велика і красива людина, я б ска-
зав навіть дуже красива. Є таке російське
слово «обаяние», так більш «обаятельного
человека» я у своєму житті не бачив.
Велич цієї людини виявлялася в усьому.
Уявіть собі: іде велика делегація союзної
Академії, у тому числі керівництво, зі
Львова до Ужгорода. Зупиняються у фо-
релевому господарстві. М.В. Келдиш ло-
вить рибу (форель дуже легко впіймати),
а поруч ходять, готуючи юшку і вареники,
красиво вбрані гуцулки і дивляться на
цього вродливого мужчину, а він задивля-
ється на них. Справді, ніщо людське не
було йому чуже. Він був дуже емоційний.
Не можу забути, якими очима він дивився
на студентів Ужгородського університету,
коли виступав перед ними. На одному фото
М.В. Келдиш розмовляє з Мадєєвим — мо-
лодим біофізиком з інституту Усикова і ди-
виться на нього надзвичайно промовисти-
ми очима.
А ще він був дуже мужній. Якось Хру-
щов вирішив знищити академії наук і ство-
рити міністерства науки. Тоді Келдиш звер-
нувся до свого приятеля Патона, і вони ра-
зом відстояли академії. На той час Мстис-
лав Всеволодович організував академічну
науку в СРСР. У Президії союзної Академії
були Семенов, Капіца, Прохоров, Басов,
інші видатні науковці (аж 7 лауреатів Но-
белівської премії), а також президенти най-
кращих республіканських академій — Па-
тон, Амбарцумян, Мусхелішвілі (учитель
М.В. Келдиша). Президія мала сильний
апарат. Це була школа організації науки, до
якої входили професори Валентин Олек-
сандрович Філіпов і Геннадій Олександро-
вич Ципкін.
Мстислав Всеволодович був принципо-
вим. Якось ми зустрілись о 7-й ранку (Кел-
диш уставав рано) і гуляли від стадіону
«Динамо» до Лаври. Знаючи, що я біолог,
|