Виступ на Ювілейній сесії
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28035 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ на Ювілейній сесії / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 4-6. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28035 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-280352011-10-26T12:33:41Z Виступ на Ювілейній сесії Патон, Б.Є. Постаті 2011 Article Виступ на Ювілейній сесії / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 4-6. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28035 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Постаті Постаті |
| spellingShingle |
Постаті Постаті Патон, Б.Є. Виступ на Ювілейній сесії Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Патон, Б.Є. |
| author_facet |
Патон, Б.Є. |
| author_sort |
Патон, Б.Є. |
| title |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_short |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_fullStr |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full_unstemmed |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_sort |
виступ на ювілейній сесії |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Постаті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28035 |
| citation_txt |
Виступ на Ювілейній сесії / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 4-6. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT patonbê vistupnaûvílejníjsesíí |
| first_indexed |
2025-07-03T08:04:55Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:04:55Z |
| _version_ |
1836612212449345536 |
| fulltext |
4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
Б.Є. ПАТОН,
президент Національної академії наук України,
академік НАН України
С ьогодні ми відзначаємо виняткову, зна-
менну подію — 100-річчя від дня наро-
дження геніального вченого й організатора
науки, видатного математика і механіка,
тричі Героя соціалістичної праці, акаде міка
Мстислава Всеволодовича Келдиша. Його
незрівнянні наукові досягнення золотим
фондом увійшли до скарбниці вітчизняної
і світової науки.
Свої перші кроки в науковій сфері
Мстислав Всеволодович зробив у стінах
Центрального аерогідродинамічного інсти-
туту імені М.Є. Жуковського — славно-
звіс ного ЦАГІ. Протягом кількох перед-
воєнних років він блискуче здійснив низ-
ку фундаментальних досліджень і швидко
досяг у науці незбагненних висот.
Ще до початку Другої світової війни М.В.
Келдиш раз і назавжди розв’язав проблему
вібрацій авіаційних конструкцій — так зва-
ного флатера, а трохи пізніше — проблему
шиммі. Унікальні розрахунки вченого від-
крили безперешкодний шлях до стрімко-
го зростання гвинтової та реактивної авіа-
ції, стали яскравим свідченням величі його
творчого генія.
Коло наукових інтересів Мстислава Все-
володовича охоплювало кілька напрямів
фундаментальної математики — теорію на-
ближень, теорію функцій, функціональний
аналіз, диференціальні рівняння. У пово-
єнний час він особливо багато уваги при-
діляв обчислювальній математиці, яка зго-
дом дала величезні результати в атомних і
космічних дослідженнях та проектах.
М.В. Келдиш виявив себе не лише як над-
звичайно талановитий учений, але і як ви-
сокопрофесійний керівник великих науко-
вих колективів, ініціатор і творець багатьох
перспективних науково-технічних ідей.
У тісній співпраці зі знаменитим Сер-
гієм Павловичем Корольовим він ініцію-
вав проведення широкого циклу робіт з ви-
вчення і освоєння космосу. Зокрема, на по-
саді голови Міжвідомчої науково-технічної
ради з космічних досліджень при Академії
наук СРСР він розгорнув широкомасштаб-
ну координаційну діяльність, яка принесла
блискучі успіхи світового значення.
З іншого боку, Мстислав Всеволодович
зосередив свої творчі зусилля на розв’язанні
атомної проблеми, взявши участь у реалі-
зації атомного проекту країни. Його винят-
кові здібності й можливості якнайкраще
прислужилися у спільній роботі з фізиками-
ядерниками на чолі з Ігорем Васильовичем
Курчатовим. У цій творчій співдружності
вирішувалися найскладніші завдання осво-
єння атомної і термоядерної енергії з обо-
ронною метою, а також і для мирного її ви-
користання.
М.В. Келдиш, С.П. Корольов та І.В. Кур-
чатов були славною трійцею найвидатні-
ших учених того часу, яку ми жартома на-
зивали «три К». Мені пощастило бачити
оригінальне фото «трьох К» у домашньому
кабінеті Сергія Павловича Корольова.
У 1961 році Мстислав Всеволодович зій-
шов на високу посаду президента Акаде-
мії наук СРСР, а наступного року мене об-
рали президентом Академії наук України.
І я безмежно вдячний долі, що подарува-
ла мені щасливу можливість спілкування з
цією чудовою людиною. Особливо тісним
воно стало в 1963 році, коли я увійшов до
складу Президії всесоюзної Академії.
У цей час повною мірою проявилися ви-
няткові організаторські здібності М.В. Кел-
диша. Він отримав широкі повноваження
для стимулювання й підтримки новітніх
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 5
наукових напрямів — кібернетики, кванто-
вої електроніки, молекулярної біології та
генетики. За його дієвою участю усувалися
псевдонаукові концепції і тенденції, що пе-
решкоджали науковому й технічному про-
гресу. Він багато зробив для зростання ав-
торитету радянської науки на міжнародній
арені та зміцнення зв’язків наших учених із
зарубіжними колегами.
Протягом славетного 15-річчя президент-
ства М.В. Келдиша відбувалося бурхливе
зростання фундаментальної академічної на-
уки, яка стала основою технічного і техно-
логічного прогресу. Безумовно, ці процеси
не обминули й АН України, яка була най-
більшою серед республіканських академій.
Перебуваючи у нас, Мстислав Всеволодо-
вич неодноразово підкреслював, що наукові
установи не повинні дублювати одна одну.
Кожний інститут зобов’язаний мати влас-
ну конкретну мету, а досягаючи її, виходити
на світовий науковий рівень. Так само при-
скіпливо він розглядав у Президії Академії
наук СРСР один раз на рік у «Юр’їв день»
питання про створення нових інститутів у
республіканських академіях.
За безпосередньої підтримки академі-
ка Келдиша в нашій Академії було прове-
дено масштабну перебудову мережі нау-
кових установ. Майже в усіх відділеннях
наук з’явилися інститути, які працюва-
ли за новітньою проблематикою. Здійсню-
валася цілеспрямована робота зі створен-
ня потужної дослідно-конструкторської та
дослідно-виробничої бази, яка в подальшо-
му стала важливою складовою академічно-
го науково-технічного потенціалу. За часів
президентства М.В. Келдиша в АН УРСР
почалася організація науково-технічних
комплексів, які об’єднували інститут, кон-
структорське бюро, дослідні виробництва і
заводи. Все це сприяло одержанню високих
наукових результатів, розробленню прогре-
сивних технологій, прискоренню їх прак-
тичного використання.
Таким чином, досягнення Академії наук
України в 60—70-і роки минулого століття
нерозривно пов’язані з титанічною діяль-
ністю Мстислава Всеволодовича Келдиша,
з його мудрими ініціативами та дружніми
настановами.
Не можу не згадати про людські якос-
ті цієї надзвичайно обдарованої особис-
тості, які яскраво проявлялися в різних
службових і життєвих ситуаціях. Мене за-
хоплювали характерні риси Мстислава
Всеволодовича — виняткова ерудиція, ор-
ганізованість, допитливість та проникли-
вість. Пам’ятаю, як він із справжньою, не-
прихованою зацікавленістю знайомився в
нашому харківському Інституті радіофізи-
ки й електроніки з молекулярною біологі-
єю, яка тоді щойно зароджувалася. Учений
заглиблювався в деталі цієї молодої науки
і легко формулював конкретні пропозиції
та зауваження. А здавалося, що це так дале-
ко від його власних наукових інтересів. Тут
йому надійно допомагали швидкий розум і
феноменальна пам’ять.
У характері М.В. Келдиша поєднували-
ся енергійність і титанічна працездатність.
Пригадую епізод, коли після напруженої
роботи в Донецьку він знайшов сили й час,
щоб відвідати шахту «Жовтнева». У шах-
тарському обмундируванні Мстислав Все-
володович спустився в лаву і там, у вугіль-
ній пилюці, за періодичної нестачі свіжо-
го повітря ознайомився з роботою ново-
го комбайна. А ми супроводжували його в
цьому поході, пишаючись президентом. Ві-
домо, що після відвідання шахти М.В. Кел-
диш особливо уважно ставився до поліп-
шення умов шахтарської праці і боротьби
з силікозом — професійною хворобою шах-
тарів. Повернувшись у Москву, він дору-
чив кільком інститутам зайнятися пробле-
мою боротьби з раптовими викидами поро-
ди та вугілля.
Не менш показовим є і такий факт. Один
з візитів Мстислава Всеволодовича в Укра-
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
їну співпав з наближенням до Венери авто-
матичних космічних апаратів. Він ніяк не
міг відмовити собі, щоб особисто не поди-
витися на результати цього важливого екс-
перименту в космосі. Після двох напруже-
них трудових днів М.В. Келдиш двічі вно-
чі вирушав до Центру далекого космічно-
го зв’язку в Криму, а вранці повертався і на
чолі делегації вчених всесоюзної Академії
продовжував знайомитися з Морським гід-
рофізичним інститутом та Інститутом біо-
логії південних морів.
На минулому тижні делегація НАН
України взяла участь в урочистих заходах з
нагоди ювілею академіка Келдиша, які від-
булися в Москві. Цьому були приуроче-
ні дві наукові конференції — з теоретичної
та прикладної математики й інформатики,
а також з космічної науки. 10 лютого у Ве-
ликій залі Президії РАН відбулося урочис-
те засідання, на якому були присутні керів-
ники міністерств і відомств, учені та спеці-
алісти різних галузей.
Я сподіваюся, що у виступах, які пролу-
нають сьогодні, у всій повноті розкриєть-
ся яскравий образ Мстислава Всеволодо-
вича Келдиша — великого вченого сучас-
ності, талановитого організатора науки,
найдостойнішого громадянина своєї Бать-
ківщини.
Б.М. ЧЕТВЕРУШКІН,
член-кореспондент РАН,
директор Інституту прикладної математики ім. М.В. Келдиша РАН
Шановні учасники урочистих зборів!
Вельмишановний Борисе Євгено вичу!
Насамперед я хотів би висловити вам
щиру подяку керівництва Російської ака-
демії наук, її президента Юрія Володими-
ровича Лосєва за організацію цих урочис-
тих зборів, присвячених пам’яті нашого ви-
значного співвітчизника Мстислава Всево-
лодовича Келдиша.
Ми також вдячні вам за те, що і Борис
Євгенович, і його колеги взяли участь в
урочистому засіданні, що відбувалося в
Москві 10 лютого, і в науковій конферен-
ції, котру за два дні до того провели в на-
шій Академії наук. Коли я сказав «наша»,
я не обмовився. Воістину Мстислав Всево-
лодович працював і творив у нашій спіль-
ній країні, його наукова спадщина — наш
спільний набуток.
Звісно, М.В. Келдиш — видатний діяч.
Якщо порівняти його з кимось із учених, то
аналог віднайти складно. Це великий нау-
ковець, його праці в царині загальної ма-
тематики, дослідження із запобігання яви-
щам шиммі та флатера послужили тому, що
він назавжди залишиться в історії науки,
серед її велетів.
Але Мстислав Всеволодович був і чудо-
вим організатором. Йому вдалося змусити
працювати той велетенський механізм ра-
дянської науки, як єдиний злагоджений ор-
кестр. Він був державницькою людиною,
розумів свою відповідальність перед краї-
ною. І, певно, це державницьке усвідомлен-
ня багато в чому допомагало йому вийти зі
складних колізій з можновладцями, котрі
йому траплялися.
Він був просто чудовою людиною. Зна-
єте, про багатьох учених говорять: «А ось
тут він вчинив недобре». Про Мстислава
Всеволодовича я такого не чув.
М.В. Келдиш зробив багато, зокрема для
космічної галузі, розвитку авіації та за-
гальної математики. Але я хочу як дирек-
|