Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28253 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір / Т. Єрескова // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 9-10. — С. 87-90. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28253 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-282532011-11-05T12:12:31Z Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір Єрескова, Т. Fuimus Troes, fuit Ilium 2008 Article Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір / Т. Єрескова // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 9-10. — С. 87-90. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0082 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28253 uk Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Fuimus Troes, fuit Ilium Fuimus Troes, fuit Ilium |
| spellingShingle |
Fuimus Troes, fuit Ilium Fuimus Troes, fuit Ilium Єрескова, Т. Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| format |
Article |
| author |
Єрескова, Т. |
| author_facet |
Єрескова, Т. |
| author_sort |
Єрескова, Т. |
| title |
Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір |
| title_short |
Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір |
| title_full |
Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір |
| title_fullStr |
Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір |
| title_full_unstemmed |
Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір |
| title_sort |
проблема формування національної ідентичності жителів донеччини: регіональний вимір |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Fuimus Troes, fuit Ilium |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28253 |
| citation_txt |
Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини: регіональний вимір / Т. Єрескова // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 9-10. — С. 87-90. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT êreskovat problemaformuvannânacíonalʹnoíídentičnostížitelívdoneččiniregíonalʹnijvimír |
| first_indexed |
2025-07-03T08:15:43Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:15:43Z |
| _version_ |
1836612891516600320 |
| fulltext |
Тетяна Єрескова (Донецьк)
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
ЖИТЕЛІВ ДОНЕЧЧИНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
Осмислення змін, що відбуваються в Україні з моменту здобуття незалежнос-
ті, зумовило інтерес до проблеми формування єдиної української нації. Фахівці
з проблем націотворення вважають сутнісними характеристиками нації спільну
державну мову, спільні символи, лояльність до держави та її законів, спільні інте-
реси і надії на краще влаштування суспільного життя 1. В Україні небезпідставно
проблему побудови політичної нації зазвичай пов’язують з проблемою національ-
ної ідентичності. Останнім часом яскраво виявилися тенденції, що вказують на
існування між різними регіонами України певних відмінностей у підходах до пи-
тання національної ідентичності. Про це свідчать результати соціологічних до-
сліджень з цієї проблеми (зокрема, проект «Україна на порозі ХХI ст.», здійснений
Інститутом соціології НАН України протягом 1994–2001 рр.; опитування «Львів —
Донецьк: соціологічний аналіз групових ідентичностей та ієрархій суспільних
лояльностей», 2004 р.).
У цій статті ми проаналізуємо погляди жителів Донецького регіону на про-
блему становлення єдиної української нації, які було виявлено під час соціоло-
гічного дослідження, проведеного кафедрою соціології управління Донецького
державного університету управління «Дослідження рівнів сформованості націо-
нальної самосвідомості членів соціуму в період суспільних трансформацій (на
прикладі Донецького регіону)». Як критеріально-оцінювальне підґрунтя націо-
нальної ідентичності ми використовуємо рівень сформованості національної само-
свідомості мешканців Донецького регіону. Результати емпіричного дослідження
дають можливість зробити попередні висновки про певний рівень національної
самосвідомості, сформований у мешканців Донецького регіону, за якого понят-
тя «нація» розуміється саме у громадянському, політичному значенні цього
терміна — як єдиний соціальний організм, спільнота, в котрій «один за всіх і всі
за одного» 2.
Сьогодні проблема формування національної самосвідомості стає дедалі акту-
альнішою. Національна ідентичність насамперед виявляється в ідентифікації членів
певної спільноти як співгромадян 3. Національна самосвідомість — це усвідомлення
громадянами себе членами єдиного громадянського суспільства, єдиної нації. По-
казником національної самосвідомості виступає загальне доброзичливе ставлення
до своїх співвітчизників, які є громадянами певної держави, тобто усвідомлення того
суспільного організму, який в усьому світі має назву «нація за громадянством» і включає
88 Схід / Захід. Випуск 9–10. Спеціальне видання
етнічні меншості, носіїв різних мов і культур 4. Усвідомлення цього, у свою чергу,
сприятиме формуванню у членів соціуму ставлення до нації як спільноти усього
населення, усіх етносів, що проживають у межах даної держави і об’єднуються за
допомогою юридичних інституцій, прав громадянства та через духовну потребу жити
і діяти разом, спільно рухатися до визначеної мети.
Проблема формування та значення національної самосвідомості для процесу
націотворення розглядалася в багатьох працях, починаючи від Й. Г. Гердера та
Д. Мілля до В. Коннора, Г. Сетон-Вотсона, сучасних концепцій Е. Гелнера та Ю. Га-
бермаса; щодо українського випадку, безсумнівно, однією з найцінніших є праця
З. Когута 5. Проте, незважаючи на розмаїття підходів, спільною думкою є визнання
великої ролі національної самосвідомості для формування держави.
Серед сучасних українських вчених проблему національної самосвідомості під
час розвитку та становлення української державності вивчають, зокрема, О. Ан-
тонюк, Й. Вирост, П. Гнатенко, М. Головатий, Є. Головаха, О. Забужко, Г. Касьянов,
А. Колодій, С. Кримський, В. Лісовий, Ю. Павленко, Ю. Римаренко, В. Смолій,
А. Цофнас. Для нас найцікавішими є дослідження І. Кононова6, який займається
саме аналізом етнічних характеристик, але на матеріалах Луганщини.
Протягом березня-травня 2005 р. кафедрою соціології управління Донецького
державного університету управління було проведене соціологічне опитування, ре-
зультати якого дають можливість визначити рівень сформованості національної
самосвідомості жителів Донецького регіону. Одним із завдань цього дослідження
був аналіз готовності українців та росіян Донбасу ідентифікувати своїх співгромадян
як єдину націю в рамках держави Україна. Було опитано 626 чоловік, вибірка репре-
зентативна за національною ознакою та соціальним статусом. На питання «Чи
можна прирівняти становлення єдиної української нації з прийняттям громадянства
України?» 25 % респондентів відповіли «можна» (так вважають 31 % росіян та 22 %
українців); 58 % — «не можна» (відповідно 53 % росіян та 60 % українців); 17 % —
«важко відповісти» (росіян — 17 %, українців — 17 %).
На уточнювальне відкрите питання «Чому?» було одержано такі відповіді. Рес-
понденти, які ототожнюють процес становлення української нації з прийняттям
громадянства України, так мотивували свої відповіді: «Головне громадянство, а не
національність» — 47 % (так вважають 48 % росіян і 47 % українців); «Громадянин —
це і є член нації» — 41 % (43 % росіян і 39 % українців); «Громадянство — це етап
становлення нації» — 12 % (9 % росіян і 14 % українців).
Респонденти, які вважають за неможливе прирівнювати процес становлення
української нації з прийняттям громадянства України, наводили такі аргументи:
«Громадянство отримуєш, а приналежність до нації усвідомлюєш» — 46 % (так
вважають 64 % росіян і 38 % українців); «Це різні поняття» — 25 % (21 % росіян
і 27 % українців); «Громадяни — це взагалі не нація» — 16 % (10 % росіян і 19 %
українців); «Членом нації можна бути і без громадянства» — 15 % (14 % росіян
і 15 % українців).
89
Отже, більшість населення Донбасу (58 %) не ідентифікує громадянство України
з приналежністю до української нації. Така думка більш поширена серед українців
за національністю (60 %). Аналіз відкритого питання «Чому?» також свідчить про
дещо більшу толерантність росіян до співгромадян порівняно з вираженішим праг-
ненням українців до утвердження етнічного компонента у побудові нації.
Це підтверджується і відповідями респондентів на питання: «Чи повинні бути
в українців за національністю переваги в процесі формування єдиної української нації
по відношенню до інших національностей?» «Так» відповіли 25 % респондентів (20 %
росіян і 27 % українців); «ні» — 69 % (76 % росіян і 65 % українців); «важко відпо-
вісти» — 6 % (3 % росіян і 8 % українців). Ці дані певною мірою є обнадійливими,
бо можуть означати неможливість поширення крайніх проявів націоналізму, як-от:
шовінізму чи расизму. Відповіді на уточнювальне відкрите запитання «Чому?» роз-
поділилися таким чином: «У корінної нації повинні бути привілеї» — 24 % (відповід-
но 19 % росіян і 26 % українців); «Україна — демократична держава, тому приві-
леїв бути не повинно» — 41 % (45 % росіян і 39 % українців); «Всі нації повинні бути
рівні, як це було в СРСР» — 20 % (22 % росіян і 20 % українців); «Привілеї — це про-
яв націоналізму» — 8 % (10% росіян і 7 % українців); не визначились — 7 % (3% ро-
сіян і 9% українців).
Таким чином, результати дослідження показали, що більшість населення Доне-
цького регіону на сьогоднішній день ще не готова сприймати принцип «нація за
громадянством». Більшість респондентів включає до поняття «нації» також
і етнічність. Це свідчить про те, що у жителів Донецького регіону на даному етапі
розвитку все ще домінує принцип «нації по крові», який, на нашу думку, є однією
з причин того, що Україна ще не повною мірою стала єдиною державою в політич-
ному, економічному, соціальному і культурному плані. Саме тому ми і говоримо про
необхідність свідомого формування у членів українського суспільства так званої
«розумної ідентичності» (за Ю. Габермасом)7. Головний компонент «розумної»
національної ідентичності — вшанування місця свого постійного проживання як
своєї Батьківщини. Широта сприйняття місця свого проживання залежить від рівня
сформованості національної самосвідомості людини. Її межі можуть простягатися
від власного будинку, вулиці, міста до районних і обласних масштабів, а в ідеалі
збігатися з кордонами всієї держави. Проте, певна річ, однозначних «рецептів»
у побудові національної ідентичності давати не можна, і тільки подальші дослідження
зможуть виявити, яким чином розвивається самосвідомість наших співгромадян —
за «етнічним» чи «громадянським» сценарієм.
1 Головатий М. Національні інтереси як основа формування державності:
теоретико-методологічні засади // Український соціум. — 2003. — № 1. — С. 88.
2 Кондрашин И. Истины бытия в зерцале сознания. Системный подход к диалек-
тике менталитета. — М., 2001. — С. 385.
Тетяна Єрескова. Проблема формування національної ідентичності жителів Донеччини…
90 Схід / Захід. Випуск 9–10. Спеціальне видання
3 Краснокутська Ю. Особливості становлення національної ідентичності в сучас-
ному українському суспільстві // Методологія, теорія та практика соціологічного
аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. — Харків, 2004. — С. 277.
4 Див., напр.: Брубейкер, Роджерс. Громадянська та етнічна нації у Франції та Ні-
меччині // Націоналізм. Антологія. — К., 2006. — С. 311–316.
5 Когут З. Коріння ідентичності. Студії з ранньомодерної та модерної історії
України. — К., 2004.
6 Кононов И. Донбасс: этнические характеристики региона // Социология: теория,
методы, маркетинг. — 2003. — № 2. — С. 72–97.
7 Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности. Философские и полити-
ческие статьи / Пер. с нем. — Донецк, 1999. — С. 5.
|