Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в.
Відгук на дисертацію: Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в.: городовые воеводы и черкасские полковники: Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Воронеж, 2005. — 241 с....
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2008
|
Schriftenreihe: | Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28270 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. / В. Склокін // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 9-10. — С. 403-407. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-28270 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-282702011-11-05T12:24:44Z Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. Склокін, В. Recensio Відгук на дисертацію: Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в.: городовые воеводы и черкасские полковники: Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Воронеж, 2005. — 241 с. 2008 Article Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. / В. Склокін // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 9-10. — С. 403-407. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0082 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28270 uk Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Recensio Recensio |
spellingShingle |
Recensio Recensio Склокін, В. Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
description |
Відгук на дисертацію: Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в.: городовые воеводы и черкасские полковники: Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Воронеж, 2005. — 241 с. |
format |
Article |
author |
Склокін, В. |
author_facet |
Склокін, В. |
author_sort |
Склокін, В. |
title |
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. |
title_short |
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. |
title_full |
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. |
title_fullStr |
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. |
title_full_unstemmed |
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. |
title_sort |
гоголева а. а. местная власть в острогожском уезде во второй половине xvii — начале xviii в. |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Recensio |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28270 |
citation_txt |
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй половине XVII — начале XVIII в. / В. Склокін // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 9-10. — С. 403-407. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
series |
Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
work_keys_str_mv |
AT sklokínv gogolevaaamestnaâvlastʹvostrogožskomuezdevovtorojpolovinexviinačalexviiiv |
first_indexed |
2025-07-03T08:16:52Z |
last_indexed |
2025-07-03T08:16:52Z |
_version_ |
1836612964376903680 |
fulltext |
Володимир Склокін (Харків)
Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде во второй по-
ловине XVII — начале XVIII в.: городовые воеводы и черкасские
полковники: Диссертация на соискание ученой степени кандидата
исторических наук. — Воронеж, 2005. — 241 с.
Історія Слобідської України другої половини XVII cт. досліджена досить
нерівномірно: низка тем, зокрема, колонізація південно-східних районів, специфіка
правових відносин, особливості соціальної структури тощо залишаються майже не
висвітленими. Однією з ключових проблем, що постає перед дослідниками цього
періоду, є специфіка взаємовідносин між представниками слобідської козацької
старшини і місцевою російською адміністрацією. Цю тему досліджували Петро
Головинський 1, Євген Альбовський 2, Дмитро Багалій 3, Дмитро Міллер 4, Віктор
Юркевич 5, Володимир Маслійчук 6, втім, деякі аспекти цієї проблеми потребують
подальших студій. Це стосується, зокрема, відносин між козацькою старшиною
і російською адміністрацією в Острогозькому полку — території, де у другій половині
XVII—на поч. XVIII ст. російські впливи були найсильнішими. Дисертація воронезької
дослідниці Алли Гоголевої присвячена саме цій, актуальній для української історичної
науки темі. Об’єктом дослідження Алли Гоголевої є місцева влада в Острогозькому
повіті у другій половині XVII—на поч. XVIII ст. Робота складається зі вступу, трьох
розділів («Воєводське управління», «Управління Острогозьким черкаським полком»,
«Взаємовідносини черкаських полковників і воєвод»), висновків, списку джерел та
літератури і додатків. Зазначимо, що авторка загалом успішно виконала поставлене
завдання, що стало можливим, насамперед, завдяки ретельній роботі з джерелами.
Дослідження спирається на досить широку джерельну базу як надрукованих
документів, так й архівних матеріалів Російського державного архіву давніх актів
у Москві і Державного архіву Воронезької області.
У вступі Алла Гоголева відзначає важливість вивчення формування абсолютизму
в Росії і пов’язаної з ним бюрократизації державного управління (с. 4). Історіографічний
огляд побудований виключно на хронологічному принципі і більше скидається на
бібліографію. Авторка не виокремлює періодів, не характеризує дослідників як
представників різних історичних шкіл і напрямків. Не показаний вплив політичних
і суспільних чинників на зміну проблематики історичних студій. Слід відзначити досить
слабку обізнаність дослідниці з українською історіографією. Непоміченими, зокрема,
залишились: низка важливих праць Дмитра Багалія 7, базове дослідження з історії
Слобідської України середини XVII ст. — монографія Віктора Юркевича «Еміграція на
404 Схід / Захід. Випуск 9–10. Спеціальне видання
схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького», розвідка учня Михайла
Грушевського Д. Кравцова, присвячена перебігу повстання С. Разіна у Слобідській
Україні 8, праці радянських істориків Катерини Стецюк 9 і Федора Шевченка 10, а також
роботи сучасного дослідника слобідської козацької старшини Володимира Маслійчука.
Слабке знайомство з працями, присвяченими іншим слобідським полкам і Гетьманщині,
де також відбувалася взаємодія між представниками козацької старшини і російськими
воєводами, часто заважає авторці адекватно визначити специфіку досліджуваних
процесів на території Острогозького полку.
На початку першого розділу Алла Гоголева аналізує склад населення Острогозька
і повіту в другій половині ХVII cт. Дослідниця відзначає, що протягом зазначеного періоду
абсолютну більшість населення (понад 90 %) становили українці (с. 30, 37). Авторка
аналізує також соціальний склад населення, зазначаючи, що українці поділялись на
козаків полкової та «городовой» служби і селян («пахотных черкас»), причому найбіль-
шою за чисельністю категорією були козаки полкової служби (с. 30–32). Характеризуючи
російське населення міста, Алла Гоголева зауважує, що воно насамперед складалось зі
служилих людей «по прибору» і дітей боярських, а також незначної кількості посадських,
які займались головним чином торгівлею з донськими станицями (с. 32–37).
Зазначимо, що до аналізу соціальної структури населення авторка підходить із
формальної точки зору — беручи за основу назви тих соціальних категорій, які містилися
в реєстрах і відомостях, що складалися російськими воєводами. Для аналізу соціальної
структури російського населення цей підхід в принципі можна визнати слушним. Проте
якщо говорити про українське населення, то застосування лише цих критеріїв є
недостатнім. Ще В. Юркевич зазначав, що відомості російських воєвод є відображен ням
насамперед їхнього бачення соціальної структури українського населення і являють
собою спробу описати українську спільноту Слобідської України в категоріях, звичних
для Московської держави 11. Таким чином, воєводські відомості далеко не завжди
відбивали реальний стан справ. Як показує той же В. Юркевич, якщо навіть українці
і з’являлись на воєводські «разборы» і давали записати себе до полкових, «городовых»
чи «пашенных» «черкас», то це ще зовсім не означало, що вони і надалі вважали себе
представниками цих категорій або виконували ті обов’язки, які на них відтепер покла-
далися 12. Навпаки, у Слобідській Україні другої половини XVII ст. ми натрапляємо на
спроби українського населення відродити певні моделі соціальної організації, що були
характерні для суспільства Речі Посполитої, як-от, наприклад, утворення міщанського
стану на чолі з війтом у Харкові 13. Тому, на нашу думку, аналізуючи соціальну структуру
українського населення, не можна беззастережно покладатися на воєводські відомості
і реєстри.
Більша частина першого розділу присвячена аналізу функцій Острогозького воєводи
(с. 37–104). Алла Гоголева зазначає, що у XVII ст. воєвода був основним представником
центральної влади в регіонах і тому змушений був виконувати досить різнорідні функції.
Острогозький воєвода, зокрема, відповідав за оборону міста, був наділений широкими
поліцейськими і судовими повноваженнями, контролював релігійне життя, стежив за
розподілом вільних земель, організовував збирання податків з українського і російсько-
405
го населення. Чи не найцікавішими у цій частині для українського читача є відомості
про оподаткування українського населення. Авторка показує, що протягом 60–90-х рр.
XVII ст. острогозькі українці періодично платили різні податки, насамперед, четверико-
вий хліб (с. 84–89, 137–139). Втім, дані, що наводить Алла Гоголева, є надто уривчастими,
і тому ця проблема потребує подальшого дослідження.
У другому розділі аналізується специфіка управління Острогозьким козацьким полком.
Авторка досліджує обставини формування і зміни у підпорядкуванні Острогозького
козацького полку у другій половині XVII ст., а також висвітлює повноваження Острогозь-
кого полковника і полкової та сотенної старшини (с. 112–118, 145–158). Окремо
аналізується специфіка комплектування полку та динаміка чисельності полкового козацтва
(с. 118–122). Значний інтерес становлять дані про участь Острогозького полку у військових
походах і бойових діях, а також про залучення козаків до різних господарських робіт
(с. 125–137). Алла Гоголева робить висновок, що умови служби в Острогозькому полку
в другій половині XVII ст. були надзичайно важкі, що спричиняло зубожіння, відмову від
несення служби і втечу значної частини козацтва (с. 139).
У третьому розділі розглядаються взаємовідносини між козацькими полковниками
і острогозькими воєводами. Алла Гоголева відзначає, що в Московськії державі XVII ст.
не існувало чіткого розмежування компетенції різних органів влади, що спричиняло
часті конфлікти між посадовцями різних рівнів (с. 164–165). Авторка розглядає
конфліктні ситуації, що виникали між полковниками і воєводами, зокрема конфлікт
між острогозькими козаками і полковником Іваном Дзиньковським — з одного боку,
і воєводою Іваном Карауловим — з іншого, у другій половині 50-х рр. XVII ст. (с. 165–168),
конфлікт між полковником Іваном Сасовим і воєводою І. Ієвлевим у 80-х рр. XVII ст.
(с. 179–181) та низку інших конфліктних ситуацій. Найчастіше козаки звинувачували
воєвод у різних зловживаннях, зокрема в хабарництві й у перевищенні повноважень.
Полковник і воєвода мали разом вирішувати судові справи, пов’язані з конфліктами
між козаками і представниками інших категорій населення. Під час розгляду цих справ
полковник часто ставав на бік козаків, що спричиняло гострі суперечки (с. 168–169).
Конфлікти між полковниками і воєводами виникали також з приводу підпорядкування
їм різних категорій населення. Так, 1680 р. острогозький полковник Іван Сасов записав
до складу полкових козаків багатьох росіян, які проживали в місті. Це викликало невдо-
волення воєводи І. Ієвлева, який відтепер втрачав можливість керувати цими людьми
(с. 179–180).
Алла Гоголева висвітлює також участь козаків Острогозького полку і полковника
Івана Дзиньковського у повстанні під проводом Степана Разіна (с. 170–173). На жаль,
авторка не розглядає повстання в Острогозьку в контексті подій в усіх слобідських пол-
ках і робить досить несподіваний висновок, що Івана Дзиньковського змусили підтри-
мати повстання певні «особисті мотиви», а також страх за власне життя (с. 173).
Наприкінці розділу дослідниця наводить приклади успішної взаємодії острогозьких
полковників і воєвод у військовій і судовій сферах (с. 197–206). Загальний висновок
Алли Гоголевої, що конфлікти між воєводами і полковниками були спричинені насам-
перед неврегульованістю адміністративної системи Московської держави XVII ст., а також
Володимир Склокін. Рец. на: Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде…
406 Схід / Захід. Випуск 9–10. Спеціальне видання
амбіціями окремих посадовців (с. 208, 212), на нашу думку, не можна визнати достатнім.
Конфлікти між полковниками і воєводами в Острогозькому й інших слобідських полках
мали значно глибше підґрунтя. Українські переселенці з Речі Посполитої у Слобідській
Україні намагалися зберегти власні звичаї і традиції у правовій, військовій, релігійній та
інших сферах і не бажали підпорядковуватися місцевій російській адміністрації. Козацькі
полковники дуже часто ставали на захист цих звичаїв і традицій і виступали в таких
випадках не лише від імені полкових козаків, а й від імені всієї української спільноти
Слобідської України. Конфлікти між воєводами і полковниками у багатьох випадках
були лише зовнішнім виявом цієї боротьби за офіційне визнання автономного статусу
української спільноти регіону. Ця боротьба завершилася в першому десятиріччі XVIII ст.
затвердженням в жалуваних грамотах повного переліку прав і привілеїв українського
населення слобідських полків і виведенням російських воєвод з більшості міст регіону.
Важливим методологічним недоліком роботи є постійне вживання авторкою
позначення «черкаси» без лапок щодо українського населення Слобідської України. На
цей термін дійсно дуже часто натрапляємо в документації другої половини XVII ст., але
його використовували насамперед представники російської адміністрації для позначення
українських переселенців з Речі Посполитої. Алла Гоголева сама зазначає, що українці
найчастіше називали себе «іноземцями» (с. 14). На нашу думку, термін «черкаси» можна
використовувати, але для уникнення непорозумінь його обов’язково слід брати в лапки.
Завершуючи наш короткий огляд, зазначимо, що попри наявність певних недоліків,
робота в цілому виконана на досить високому рівні. Дисертація Алли Гоголевої є важ-
ливим внеском у дослідження взаємовідносин української і російської влади в слобід-
ських полках у другій половині XVII — на початку XVIII ст. і заслуговує на увагу
українських істориків.
1 Головинский П. Слободские козачьи полки. — СПб., 1864.
2 Альбовский Е. История Харьковского слободского казачьего полка 1650–1765. —
Харьков, 1895; Він же. Харьковские казаки: вторая половина XVII в. — СПб., 1914.
3 Багалей Д. И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского
государства. — М., 1887; Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — Харків, 1918
(сучасне видання: Харків, 1990; 1993).
4 Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существова-
ния (1655–1905). — Харьков, 1905. — Т. 1 (сучасне видання: Харьков, 1993; 2004).
5 Юркевич В. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницько-
го. — К., 1932.
6 Маслійчук В. Л. Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII—
першої третини XVIII ст. — Харків, 2003; Він же. Altera Patria. Нотатки про діяльність
Івана Сірка на Слобідській Україні. — Харків, 2004; Він же. Балаклійський полк
(1669–1677). — Харків, 2005; Він же. Провінція на перехресті культур (дослідження
з історії Слобідської України XVII—ХІХ ст.). — Харків, 2007.
7 Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова. — Харьков, 1905. — Т. 1;
Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — Харків, 1918.
407
8 Кравцов Д. Отголоски разинщины на Украине // Труды Института cлавяноведения
Академии наук СССР. — 1934. — Т. 2. — С. 77–102.
9 Стецюк К. І. Вплив повстання Степана Разіна на Слобідську Україну. — К.,
1947; Вона ж. З історії спільної боротьби українського і російського народів проти
феодально-кріпосницького гніту (Іван Дзиковський) // Наукові записки інституту
історії АН УРСР. — 1952. — № 4. — С. 187–205; Вона ж. Народні рухи на Лівобереж-
ній і Слобідській Україні в 50-х — 70-х рр. XVII ст. — К., 1960.
10 Шевченко Ф. П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині
XVII ст. — К., 1959.
11 Юркевич В. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельниць-
кого. — К., 1932. — С. 151, 184—185.
12 Там само. — С. 152–155.
13 Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существова-
ния. — Харьков, 1993. — С. 58.
Володимир Склокін. Рец. на: Гоголева А. А. Местная власть в Острогожском уезде…
|