Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України»
У 2006 та 2007 рр. Український центр вивчення історії Голокосту провів дві польові школи з усної історії на тему «Голокост очима неєврейського населення України». Автором ідеї та керівником даного усноісторичного проекту була Тетяна Величко, аспірантка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28362 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» / Т. Величко, Т. Пастушенко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 366-369. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28362 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-283622011-11-10T12:24:34Z Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» Величко, Т. Пастушенко, Т. Проекти У 2006 та 2007 рр. Український центр вивчення історії Голокосту провів дві польові школи з усної історії на тему «Голокост очима неєврейського населення України». Автором ідеї та керівником даного усноісторичного проекту була Тетяна Величко, аспірантка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського (м. Київ). Фінансову підтримку польовим школам надав Hanadiv Charitable Foundation. Учасниками школи стали школярі, студенти та випускники українських вишів. 2008 Article Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» / Т. Величко, Т. Пастушенко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 366-369. — укр. XXXX-0082 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28362 uk Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проекти Проекти |
| spellingShingle |
Проекти Проекти Величко, Т. Пастушенко, Т. Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| description |
У 2006 та 2007 рр. Український центр вивчення історії Голокосту провів дві польові школи з усної історії на тему «Голокост очима неєврейського населення України». Автором ідеї та керівником даного усноісторичного проекту була Тетяна Величко, аспірантка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського (м. Київ). Фінансову підтримку польовим школам надав Hanadiv Charitable Foundation. Учасниками школи стали школярі, студенти та випускники українських вишів. |
| format |
Article |
| author |
Величко, Т. Пастушенко, Т. |
| author_facet |
Величко, Т. Пастушенко, Т. |
| author_sort |
Величко, Т. |
| title |
Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» |
| title_short |
Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» |
| title_full |
Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» |
| title_fullStr |
Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» |
| title_full_unstemmed |
Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» |
| title_sort |
польові школи з усної історії«голокост очима неєврейського населення україни» |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Проекти |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28362 |
| citation_txt |
Польові школи з усної історії«Голокост очима неєврейського населення України» / Т. Величко, Т. Пастушенко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 366-369. — укр. |
| series |
Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT veličkot polʹovíškolizusnoíístoríígolokostočimaneêvrejsʹkogonaselennâukraíni AT pastušenkot polʹovíškolizusnoíístoríígolokostočimaneêvrejsʹkogonaselennâukraíni |
| first_indexed |
2025-07-03T08:26:10Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:26:10Z |
| _version_ |
1836613549408911360 |
| fulltext |
тетяна Величко, тетяна Пастушенко (Київ, Україна)
польові школи з усної історії
«голокост оЧима неєврейського населення україни»
У 2006 та 2007 рр. Український центр вивчення історії Голокосту провів дві по-
льові школи з усної історії на тему «Голокост очима неєврейського населення України».
Автором ідеї та керівником даного усноісторичного проекту була Тетяна Величко,
аспірантка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Риль-
ського (м. Київ). Фінансову підтримку польовим школам надав Hanadiv Charitable
Foundation. Учасниками школи стали школярі, студенти та випускники українських
вишів, які обиралися на конкурсній основі згідно з поданими заявками.
Особливість проекту полягала у поєднанні дослідницьких та педагогічних за-
вдань. Під час роботи школи її учасники мали:
— ознайомитися з поняттями, термінами та особливістю історії Голокосту в окре-
мих місцевостях України;
— сформувати уявлення про сучасний метод історичної науки — усну історію, її
методичні підходи, особливості усноісторичних джерел, співвідношення істо-
ріографії та історичної пам’яті суспільства;
— отримати навички польової дослідницької роботи: підготовки до інтерв’ю, по-
шуку інформантів, проведення біографічного інтерв’ю, архівації польових ма-
теріалів, транскрибування аудіозапису.
Основна дослідницька мета проекту полягала у вивченні картини пам’яті про
війну представників старшого покоління, які її пережили, а також у з’ясуванні міс-
ця й значення подій Голокосту для інформантів. Безпосереднім результатом роботи
польових шкіл став архів аудіозаписів, документів, фото з історії Голокосту.
Робота польових шкіл складалася з двох основних блоків: теоретичного (лекції
й заняття) та практичного — «роботи в полі», тобто записів інтерв’ю з очевидцями.
Учасники шкіл прослухали курс лекцій щодо загальної проблематики історії Голо-
косту та його особливостей в Україні таких фахівців у цій галузі, як Анатолій По-
дольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ);
Михайло Тяглий, співробітник Центру (м. Київ); Марк Гольдберг, директор музейної
програми БГЄЦ 1 «Хесед Атиква» (м. Феодосія); Тетяна Чайка, викладач Києво-
Могилянської академії (м. Київ); Віталій Нахманович, відповідальний секретар
Громадського комітету «Бабин Яр» (м. Київ).
Окремий цикл занять з усної історії проводила Тетяна Величко, а під час другої
польової школи також і Тетяна Пастушенко (співробітник Інституту історії України,
Київ). На лекціях порушувалися питання історії становлення й розвитку методу усної
історії, особливостей, притаманних усноісторичним джерелам, типів та методів
367
проведення інтерв’ю, підходів до аналізу та інтерпретації усних історій. Практичні
заняття складалися з тренінгу, проектно-аналітичного семінару та круглого столу.
На тренінгу «Ситуація інтерв’ю» слухачі опановували навички ставити відкриті та
закриті запитання, вміти «активно» слухати респондента, застосовувати способи
підтримки наративної розповіді. Під час проектно-аналітичних семінарів було роз-
роблено ключові теми майбутніх інтерв’ю, сформульовано запитання тематичних
блоків. Круглий стіл, присвячений методологічним та психологічним проблемам
проведення інтерв’ю, підсумував теоретичну частину школи й проводився у формі
обговорення питань, які хвилювали слухачів.
Спогади очевидців пропонувалося записувати за відомою схемою наративного
напівструктурованого біографічного інтерв’ю, яка передбачає чотири фази: попе-
редня розмова, вільна наративна оповідь респондента, наративні відкриті запитан-
ня, питання на знання і розуміння. Головним принципом побудови бесіди з респон-
дентом було неафішування головної теми дослідження — Голокосту. Інформантові
пропонувалося розповісти свою біографію та розказати про події війни й нацистської
окупації, які йому запам’яталися. Зібрані таким чином інтерв’ю дають цінний ма-
теріал для визначення місця подій Голокосту в індивідуальній та колективній пам’яті
жителів України. Такий курс теоретичної і практичної підготовки дозволив учасни-
кам розпочати проведення власних інтерв’ю.
У польових умовах студенти працювали в групах по дві-три особи. Щовечора
учасники збиралися на польовий семінар, на якому групи звітували про свою робо-
ту. Учасники представляли свої інтерв’ю, проводили аналіз здійсненого за день:
характеризували найбільш вдалі й проблемні моменти, свої помилки, ступінь від-
критості інформантів. Під час семінару вівся польовий щоденник, оброблявся
й каталогізувався польовий матеріал.
На завершення польового періоду учасникам школи необхідно було підготували
презентацію власного зібраного матеріалу. Це могла бути розповідь про найяскра-
вішого інформанта чи про труднощі й успіхи свої польової роботи, відображення
якоїсь однієї довільної проблеми у зібраних інтерв’ю.
Перша польова школа «Голокост очима неєврейського населення (росіян, укра-
їнців, кримських татар) на прикладі Кримського півострова» відбулася з 4 до 12 серп-
ня 2006 р. в населених пунктах Красногвардійського та Роздольненського районів
АР Крим.
Ці райони було обрано для реалізації проекту з таких міркувань. По-перше, на-
передодні війни тут компактно проживала значна кількість єврейського населення,
існували єврейські колгоспи. За даними перепису населення 1939 р. в Криму жило
близько 65 тис. євреїв. Значна частка єврейського населення в сільській місцевості
була зумовлена організацією у 1920-х рр. єврейських сільськогосподарських поселень
за договором «Агро-Джойнта» з урядом СРСР. Це призвело до виділення єврейських
національних районів з системою освіти та справникарства мовою ідиш: 1930 р.
Фрайдорфського, а 1935 — Лариндорфського. У роки Другої світової війни майже
все єврейське населення цих національних районів було винищене.
Тетяна Величко, Тетяна Пастушенко. Польові школи з усної історії…
368 Схід / Захід. Випуск 11–12. Спеціальне видання
По-друге, Крим становить великий інтерес для дослідника як поліетнічний
регіон. З одного боку, окрім єврейських переселенців ХХ ст. та їхніх нащадків, на
півострові мешкають кримчаки і російські «иудействующие». Кримчаки — субет-
нічна єврейська група, що сформувалась на території півострова до ХVI ст., говори-
ла на діалекті кримськотатарської мови і сповідувала іудаїзм. У роки нацистської
окупації було винищено близько 80 % кримчаків. З іншого боку, в самих єврейських
колгоспах і навколо них жили представники інших етнічних груп — росіяни, укра-
їнці, кримські татари. Особливий інтерес становить їхня пам’ять та сприйняття
подій Голокосту, що являють собою досить цікавий матеріал.
Після двох днів теоретичних занять дві польові групи виїхали в сільську місцевість
Кримського півострова й провели дослідницьку роботу в смт Красногвардійськ та
Роздольне, селах Петрівка, Клепініне, Восход і Знам’янка Красногвардійського
району. За чотири дні роботи учасники записали 60 інтерв’ю, зробили 30 фотознім-
ків. В інтерв’ю зафіксовано цінні спогади жителів сільської місцевості Кримського
півострова про довоєнне життя в Криму, про початок війни і події нацистської оку-
пації, про загибель єврейського населення, повоєнне життя й сучасні проблеми
мешканців півострова.
Друга польова школа «Голокост на теренах Хмельницької області: свідки та ті, хто
його пережили. Практика усної історії» відбулася 16–23 серпня 2007 р. Цикл теоре-
тичних занять проводився у Кам’янці-Подільському, що дало можливість учасникам
школи здійснити ще й пізнавальні краєзнавчі екскурсії в самому місті та в Хотині.
Для проведення польових досліджень група учасників польової школи виїхала
у місто Старокостянтинів Хмельницької області, де під час нацистської окупації
існувало гето і нацистами за допомогою місцевої поліції були знищені всі єврейські
мешканці та ромське населення містечка й навколишніх населених пунктів (понад
7000 осіб).
Допомогу в пошукові респондентів учасникам польової школи надали Старо-
костянтинівська районна рада ветеранів і Старокостянтинівська філія Благодійно-
го єврейського центру «Хесед». Проте більшість інтерв’ю було записано з мешкан-
цями містечок, з якими учасники школи познайомилися просто на вулиці.
За чотири дні роботи учасники польової школи записали 29 інтерв’ю тривалістю
28 годин, скопіювали 25 фотокарток 20–30-х і 50–60-х рр. ХХ ст., зробили понад
50 фотопортретів респондентів.
Отримані під час польових шкіл матеріали дозволяють проводити дослідження
у таких напрямах:
— встановити специфіку усних розповідей про війну, і насамперед про Голокост,
зіставити їх із офіційною історією, яка побутувала в СРСР;
— простежити, як різноманітні аспекти Голокосту знайшли відображення у на-
родній пам’яті українського населення: образ окупантів, образ єврейського
населення (стереотипи), оцінка Голокосту;
— виявити різні моделі поведінки під час знищення єврейського населення, спро-
би пояснення антиєврейської політики нацистів;
369
— з’ясувати поведінку єврейського населення та її причини;
— проаналізувати проблему колабораціонізму (хто, як і чому ставав поліцейським
або старостою, чи завжди це були добровольці, або які обставини змушували
приймати таке рішення, як вони ставилися до місцевого населення, чи брали
участь у знищенні єврейського населення);
— простежити проблему єврейського майна після акцій знищення;
— простежити вплив антисемітської пропаганди і Голокосту на стосунки між євре-
ями і місцевим населення після війни.
Новаторський характер польових шкіл полягав передусім у постановці пробле-
ми — дослідження Голокосту через усні історії неєврейського населення. Це пер-
спективний і малодосліджений напрямок в українській історичній науці. Зазвичай
події Голокосту розглядаються з позиції жертв або безпосередніх виконавців. Реак-
ція й участь «третьої сторони» — місцевого неєврейського населення — вивчена
недостатньо. Поєднання лекційних занять з практичними семінарами та, головно,
з роботою в полі дозволили учасникам набути цінного досвіду самостійної дослід-
ницької діяльності.
Попередні результати першої польової школи було представлено в доповіді
Т. Величко на міждисциплінарній науковій конференції «Усна історія в сучасних
соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень», яка відбулася в Хар-
кові 27–28 жовтня 2006 р.
Аудіозаписи й розшифровки інтерв’ю, польові щоденники та фотоматеріали
першої польової школи в Криму зберігаються в архіві Українського центру вивчен-
ня історії Голокосту. З ними можуть ознайомитися всі бажаючі. Триває транскрибу-
вання інтерв’ю, записаних у Старокостянтинові Хмельницької області. Планується
також видання збірника польових матеріалів. Отримані під час проекту результати
вказують на необхідність проведення більш масштабних досліджень цієї проблема-
тики, реалізації подібних польових шкіл в різних регіонах України.
1 Благодійний громадський єврейський центр. (Прим. ред.)
Тетяна Величко, Тетяна Пастушенко. Польові школи з усної історії…
|