Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива»
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива», що відбулася 8–10 листопада 2007 р. в м. Блумінгтон, США, була організована й проведена Центром вивчення історії та пам’яті та Інститутом історії Росії та країн Східної Європи університету штату Індіана. Голов...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28365 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» / Г. Грінченко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 381-384. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28365 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-283652011-11-10T12:26:08Z Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» Грінченко, Г. Повідомлення Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива», що відбулася 8–10 листопада 2007 р. в м. Блумінгтон, США, була організована й проведена Центром вивчення історії та пам’яті та Інститутом історії Росії та країн Східної Європи університету штату Індіана. Головна ідея організаторів робітні полягала у вивченні феномену Другої світової війни у пам’яті поколінь та її впливу на зміни в природі національних ідентичностей, інтерпретативного потенціалу й національних особливостей комеморативної політики країн-учасниць війни, практики інституціоналізації воєнного досвіду поколінь, ролі й місця методу усної історії у цих дослідженнях тощо. 2008 Article Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» / Г. Грінченко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 381-384. — укр. XXXX-0082 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28365 uk Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Повідомлення Повідомлення |
| spellingShingle |
Повідомлення Повідомлення Грінченко, Г. Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| description |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива», що відбулася 8–10 листопада 2007 р. в м. Блумінгтон, США, була організована й проведена Центром вивчення історії та пам’яті та Інститутом історії Росії та країн Східної Європи університету штату Індіана. Головна ідея організаторів робітні полягала у вивченні феномену Другої світової війни у пам’яті поколінь та її впливу на зміни в природі національних ідентичностей, інтерпретативного потенціалу й національних особливостей комеморативної політики країн-учасниць війни, практики інституціоналізації воєнного досвіду поколінь, ролі й місця методу усної історії у цих дослідженнях тощо. |
| format |
Article |
| author |
Грінченко, Г. |
| author_facet |
Грінченко, Г. |
| author_sort |
Грінченко, Г. |
| title |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» |
| title_short |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» |
| title_full |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» |
| title_fullStr |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» |
| title_sort |
міжнародна робітня «друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Повідомлення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28365 |
| citation_txt |
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива» / Г. Грінченко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 381-384. — укр. |
| series |
Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT grínčenkog mížnarodnarobítnâdrugasvítovavíjnaupamâtípokolínʹínternacíonalʹnaperspektiva |
| first_indexed |
2025-07-03T08:26:23Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:26:23Z |
| _version_ |
1836613563173568512 |
| fulltext |
Гелінада Грінченко (Харків, Україна)
міжнародна робітня
«друга світова війна у пам’яті поколінь:
інтернаціональна перспектива»,
університет штату індіана, сша,
8–10 листопада 2007 р.
Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональ-
на перспектива», що відбулася 8–10 листопада 2007 р. в м. Блумінгтон, США, була
організована й проведена Центром вивчення історії та пам’яті та Інститутом іс-
торії Росії та країн Східної Європи університету штату Індіана. Головна ідея орга-
нізаторів робітні полягала у вивченні феномену Другої світової війни у пам’яті
поколінь та її впливу на зміни в природі національних ідентичностей, інтерпрета-
тивного потенціалу й національних особливостей комеморативної політики країн-
учасниць війни, практики інституціоналізації воєнного досвіду поколінь, ролі
й місця методу усної історії у цих дослідженнях тощо. Роботу було організовано за
принципом тематичних засідань, на яких проводились презентації дослідницьких
проектів та їх обговорення. В свою чергу, роботу тематичних засідань було побу-
довано навколо проблем «національних пам’ятей»: західно- та східноєвропейських,
американських та азіатських «моделей пригадування», рецепції та репрезентації
воєнного досвіду як тими поколіннями, що брали безпосередню участь у війні, так
і тими, чия «пам’ять» є опосередкованою й сформованою різноманітними пово-
єнними інтерпретаціями.
На першому засіданні з умовною назвою «Західна Європа»1 пролунали доповіді,
присвячені відносинам і певному конфлікту між «мовчазним» поколінням безпо-
середніх учасників війни з їх свідомо «придушеною» пам’яттю та відомим своїм
нонконформізмом поколінням 60-х, яке вперше почало «активно промовляти»,
осмислювати й критикувати минуле своїх батьків. Центральне місце в обговоренні
посів досвід Західної Німеччини та конфлікт взаємовиключних концептів «провини»
та «неспроможності до оплакування», згідно з яким (на думку авторів, які 1967 р.
опублікували роботу під такою назвою, спричинивши величезний резонанс у науко-
вій спільноті 2) покоління, яке свідомо, вірячи, пішло за Гітлером, не може співчу-
вати жертвам нацизму й поділяти їхню трагедію. Додаткового імпульсу дискусії
надало повідомлення з провокативною назвою «Коли покоління свідків націонал-
соціалізму піде з життя — що трапиться з їхнім досвідом?», в якому йшлося, в першу
чергу, про усні свідчення та невідкладну необхідність інтенсифікації співпраці з їх
потенційними «носіями».
382 Схід / Захід. Випуск 11–12. Спеціальне видання
Друга сесія 3 поєднала доповіді про проблеми та моделі трансляції пам’яті про
війну через різноманітні об’єднання її учасників і свідків, тут дослідницький
інтерес доповідачів та дискутантів був сконцентрований на досвіді азійських
країн — Китаю, Тайваню та Японії. Як і на першому засіданні, велика увага при-
ділялася зламним з багатьох поглядів 60-м рокам, в тому числі їх ролі в інститу-
ціоналізації не тільки ветеранських товариств, але й таких, що об’єднали пере-
січних свідків війни, тих, хто її «пережив». Як особливості комеморативних
практик азійських країн були обговорені величезна роль релігії, культів мертвих
та смерті в осмисленні й «упорядкуванні» воєнного й повоєнного досвіду, від-
сутність «комплексу провини», що був сформований у західних країнах напри-
кінці 60-х рр. ХХ ст., та компенсаторна функція концепту «військової відпові-
дальності», що свідчить про прагматичніший підхід до рецепцій воєнного мину-
лого в цих країнах.
Наступне, третє секційне засідання 4 було присвячено політиці пам’яті про Дру-
гу світову війну та практиці святкових урочистостей, у тому числі музейній та ви-
ставковій роботі, у Сполучених Штатах Америки. До обговорення були запропо-
новані тези щодо варіативності пригадування воєнних подій та їх особливостей
усередині афро-американських спільнот, проблеми «морального компонента» спо-
гадів, спільного й особливого в урочистостях федерального й локального рівнів,
трансформації святкової риторики та переміщення її акцентів з віктимізації воєн-
ного досвіду на його героїзацію й, як наслідок, до процесу міфологізації та ідеаліза-
ції минулого. До уваги учасників робітні був також запропонований аналіз сучасних
практик з увічнення пам’яті загиблих, зокрема й огляд новітніх меморіальних комп-
лексів та споруд, критика президентських урочистих промов у дні святкових заходів,
аналіз нещодавно розгорнутої кампанії «вписування» в національну версію війни
досвіду й пам’яті афро- й японо-американців.
У рамках четвертого тематичного блоку 5 відбулись презентації результатів
двох закінчених проектів, присвячених дослідженню пам’яті про війну всереди-
ні певних «комеморативних товариств» сучасного пострадянського суспільства,
а саме: тих, хто пережив блокаду Ленінграда (у тому числі дітей блокадників), та
тих, хто впродовж декількох воєнних років працював на території нацистської
Німеччини, тобто колишніх остарбайтерів. В обох випадках передусім ішлося
про особливості конструювання й поширення спогадів всередині названих со-
ціальних груп, про відмінності групових спогадів про минуле та спогадів про
групове минуле, про конфлікт радянського й пострадянського дискурсів про
війну та їх вплив на індивідуальні репрезентації воєнного досвіду. Запропонова-
ний до обговорення постулат про наявність у даних випадках двох нерівнознач-
них груп «професійних» на «непрофесійних» свідків стимулював дискусію на-
вколо ширших з теоретичного погляду питань — про співвідношення індивіду-
альної та групової (чи колективної) пам’яті, про взаємозв’язок та відмінність
пам’яті від історії, про епістемологічну цінність конструкту «історична пам’ять»
у цілому.
383
Робота останньої, п’ятої секції 6 була також присвячена «співтовариствам
пам’яті», а саме: румунським та українським євреям, їхньому досвіду сучасного
«комеморативного переживання» Голокосту та транслювання цього переживання
в сімейному та громадському просторі. Виступ другого доповідача супроводжував-
ся професійно дібраним відеорядом, що спричинив обговорення візуальних технік
під час документування спогадів свідків та їх значення як джерела вивчення пам’яті
про Другу світову війну.
Під час заключної дискусії, в якій взяли участь не тільки учасники робітні,
але й студенти та викладачі університету штату Індіана, було підбито підсумки
попередніх обговорень та виявлено їх основні вузлові моменти: специфічні шля-
хи трансляції пам’яті, їх особливості всередині різних поколінь, наявність уста-
лених історичних конструкцій, навколо яких концентруються спогади, існуван-
ня певних «культур пригадування» та відповідних їм шляхів інституціоналізації
«співтовариств пам’яті». За результатами робітні було вирішено опублікувати
збірник доповідей її учасників, що має побачити світ упродовж 2008 р.
1 Session One: Western Europe
Moderator: Alexander Rabinowitch, Indiana University
Ido de Haan, University of Utrecht. «Two postwar generations in France and the
Netherlands. A hidden complicity between a silent and a vocal generation?»
Mark Roseman, Indiana University. «Memories of War, Memories of Nazism, or
Memories of the Holocaust? Postwar German Memory in the Aftermath of War and
Genocide»
Alexander von Plato, Institut für Geschichte und Biographie der Fernuniversität, Hagen.
«When the Generation of Witnesses of National Socialism is Dying — What Happens to
Their Experience?»
2 Йдеться про: Alexander und Margarete Mitscherlich. Die Unfähigkeit zu trauern.
Grundlagen kollektiven Verhaltens. — Piper Verlag, 1967.
3 Session Two: Asia
Moderator: Klaus Muehlhahn, Indiana University
Aaron Moore, University of Virginia. «The Problem of Changing Language
Communities: Servicemen’s Diaries and Veterans’ Memoirs in the Construction of Postwar
Historical Memory in East Asia»
Franziska Seraphim, Boston College. «Managing Generational Change in Japan: War
Bereaved Organizations and the Transmission of War Memories in the Second Postwar
Decade»
4 Session Three: United States
Moderator: Edward Linenthal, Indiana University
Fritz Hamer, South Carolina State Museum. «World War II Memory in the Palmetto
State vs. South Carolina Civil War Legacy»
John Bodnar, Indiana University. «The Victory Celebration: Remembering World War II
in Our Times»
Гелінада Грінченко. Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь…»
384 Схід / Захід. Випуск 11–12. Спеціальне видання
5 Session Four: Russia and Eastern Europe — National Memories
Moderator: Padraic Kenney, Indiana University
Gelinada Grinchenko, Kharkiv V. N. Karazin National University. «Soviet vs. National
Memories on World War II in Contemporary Ukraine: The Case of Former Ostarbeiters»
Tatyana Voronina, European University St. Petersburg. «Alternative Ways for the
Memory: Leningrad Blokadniks’ Societies»
6 Session Five: Russia and Eastern Europe — Communities of Memory
Moderator: David Ransel, Indiana University
Maria Bucur, Indiana University. «How to Tell the Story of Your Grandparents? Ethical
Dilemmas of Post-Memory»
Jeffrey Veidlinger, Indiana University. «From War to Holocaust: Memories from the
Yiddish Shtetl»
|