Оцінка інноваційного потенціалу підприємства

Для підвищення об’єктивності комплексної оцінки інноваційного потенціалу, заснованої на кількісному врахуванні різнопланових показників, пропонується використовувати такий узагальнюючий показник, як функція бажаності, що дає можливість адекватно оцінити поточний і прогнозований стан інноваційного по...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Хобта, В.М., Комар, Г.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Schlagworte:	Інвестиційні та інноваційні процеси
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2863
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / В.М. Хобта, Г.О. Комар // Економіка пром-сті. — 2009. — № 1. — С. 102-109. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-2863
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-28632009-04-28T12:00:21Z Оцінка інноваційного потенціалу підприємства Хобта, В.М. Комар, Г.О. Інвестиційні та інноваційні процеси Для підвищення об’єктивності комплексної оцінки інноваційного потенціалу, заснованої на кількісному врахуванні різнопланових показників, пропонується використовувати такий узагальнюючий показник, як функція бажаності, що дає можливість адекватно оцінити поточний і прогнозований стан інноваційного потенціалу, виявити фактори і резерви його підвищення. ---------- Для повышения объективности комплексной оценки инновационного потенциала, основанной на количественном учете разноплановых показателей, в работпредлагается использовать такой обобщающий показатель, как функция желательности, которая дает возможность адекватно оценить текущее и прогнозируемое состояние инновационного потенциала, выявить факторы и резервы его повышения. ---------- Innovation potential estimation is traditionally based on the registration of varied activities of the enterprise. The authors offer using of such an integrated index as a function of desirability. It will raise the objectivity of estimation of present condition of the innovation potential and forecast its future condition. As a result, it will be possible to uncover factors and reserves for innovation potential increase. ----------- 2009 Article Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / В.М. Хобта, Г.О. Комар // Економіка пром-сті. — 2009. — № 1. — С. 102-109. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2863 uk Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інвестиційні та інноваційні процеси Інвестиційні та інноваційні процеси
spellingShingle	Інвестиційні та інноваційні процеси Інвестиційні та інноваційні процеси Хобта, В.М. Комар, Г.О. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
description	Для підвищення об’єктивності комплексної оцінки інноваційного потенціалу, заснованої на кількісному врахуванні різнопланових показників, пропонується використовувати такий узагальнюючий показник, як функція бажаності, що дає можливість адекватно оцінити поточний і прогнозований стан інноваційного потенціалу, виявити фактори і резерви його підвищення. ----------
format	Article
author	Хобта, В.М. Комар, Г.О.
author_facet	Хобта, В.М. Комар, Г.О.
author_sort	Хобта, В.М.
title	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
title_short	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
title_full	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
title_fullStr	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
title_full_unstemmed	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
title_sort	оцінка інноваційного потенціалу підприємства
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Інвестиційні та інноваційні процеси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2863
citation_txt	Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / В.М. Хобта, Г.О. Комар // Економіка пром-сті. — 2009. — № 1. — С. 102-109. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT hobtavm ocínkaínnovacíjnogopotencíalupídpriêmstva AT komargo ocínkaínnovacíjnogopotencíalupídpriêmstva
first_indexed	2025-07-02T06:08:59Z
last_indexed	2025-07-02T06:08:59Z
_version_	1836514321355505664
fulltext	В.М. Хобта, Г.О. Комар ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується постійними змінами у структурі та динаміці суспільних потреб і як наслідок – загостренням конкуренції у пропозиції нових товарів і послуг, а також поліпшенням їх якіс- них характеристик. У цьому зв’язку стійкість економічного становища більшості суб’єктів господарювання значною мірою визначається темпами і масштабами здійснення інноваційної діяльності, тобто інноваційною активністю, що дозволяє своєчасно і швидко реагувати на умови конкурентної боротьби шляхом використання різноманітних нововведень, забезпечуючи більш якісне й повне задоволення потреб ринку. Тому важливого значення набуває моніторинг та оцінка рівня інноваційного потенціалу підприємства, виявлення факторів і резервів його підвищення. Це завдання є дуже актуальним, оскільки його розв’язання дає змогу приймати стратегічні та тактичні рішення щодо інноваційного розвитку підприємства й розвитку його стійких конкурентних переваг. Окремим питанням аналізу інноваційного потенціалу присвячено ряд наукових праць вітчизняних та зарубіжних економістів: Е. Бруккінга, Н. Чухрая, А. Гриньова, В.Г. Чабана та інших. У розробках запропоновані кількісні та якісні параметри, що характеризують складові елементи інноваційного потенціалу підприємства і дозволяють оцінити рівень його розвитку. Однак переважна більшість досліджень стосується аналізу окремих аспектів інноваційної діяльності. При цьому недостатньо приділено уваги вивченню системних особливостей потенціалу як інтегрального утворення та механізмам його ефективного використання і розвитку. Метою статті є розробка комплексного підходу до оцінки інноваційного потенціалу, яка надає можливості виявити фактори і резерви його підвищення, ураховуючи при цьому особливості діяльності підприємства. Інноваційний потенціал підприємства являє собою сукупність інноваційних ресурсів, які перебувають у взаємозв’язку, й умовозабезпечуючих чинників (процедур), які створюють необхідні умови для оптимального використання цих ресурсів задля досягнення відповідних орієнтирів інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємства в цілому [1, 23]. Як показник оцінки інноваційного потенціалу підприємства зазвичай пропонується використовувати досить різнопланові характеристики, які являють собою кадрову, виробничо- технологічну, науково-технічну, фінансово-економічну складові діяльності підприємства інноваційного типу [1, 28-29; 2, 15-16]. Для підвищення об’єктивності такої оцінки, що ґрунтується на кількісному врахуванні ___________________________ © Хобта Валентина Михайлівна – доктор економічних наук, професор; Комар Ганна Олександрівна. Донецький національний технічний університет. ISSN 1562-109X різнопланових показників, пропонується використовувати універсальний показник – функцію бажаності Харрінгтона. В основі побудови цієї узагальненої функції лежить ідея перетворення натуральних значень окремих відгуків (реакцій) на безрозмірну шкалу бажаності (переваги). У баченні автора роботи [3, 36] шкала бажаності базується на фізичних і психофізіологічних параметрах. Останні являють собою суб’єктивні оцінки експериментатора бажаності (переваги) того чи іншого значення відгуку. Розробники вказаного підходу використовували функцію бажаності для характеристики технічних аспектів, пов’язаних зі створенням нових видів продукції, технологій, рецептур тощо. Ураховуючи можливості функції бажаності поєднувати об’єктивні результати історичного розвитку із суб’єктивними поглядами експертів, цей підхід може забезпечити об’єктивну характеристику інноваційних процесів та можливостей підприємств. При використанні його для оцінки інноваційного потенціалу та результатів техніко-економічних процесів доцільно розглядати такі параметри, як реальні виробничі дані та суб’єктивні характеристики (погляди) експертів. Щоб об’єднати різноманітні відгуки вводиться штучна метрика, у якій набір даних кожного відгуку необхідно поставити у відповідність із деяким стандартним аналогом, тобто розрахувати окремі бажаності, які задаються таким рівнянням:  exp exp yie id ( y) e ,     (1) де ехр – прийняте значення експоненти; di – окрема бажаність, тобто значення і-го окремого відгуку, переведене у безрозмірну шкалу бажаності Харрінгтона; уі – значення і-го показника у безрозмірному вигляді. Уведення метрики здійснюється шляхом зазначення правила визначення відстані між будь-якими парами станів показників із множини, що нас цікавить. Відповідно до роботи [3, 37] значення на кодованій шкалі прийнято обирати від 3 до 6. Вибір числа інтервалів визначає крутизну кривої у середній зоні. Нормована функція бажаності встановлює відповідність між різними за змістом і шкалами вимірами показників процесів і шкалою варіантів вирішення задачі загального стану об’єкта. Значення окремого відгуку, яке переведене у безрозмірну шкалу бажаності, визначається через du (u=1, 2, …, n) і називається окремою бажаністю (від фр. desirable – бажаний). Шкала бажаності має інтервал від 0 до 1. Значення du=0 відповідає абсолютно неприйнятному рівню даного об’єкта, а значення du=1 – найкращому значенню об’єкта. Поняттю «дуже добре» відповідають значення на шкалі бажаності 1 > du >0,8, а поняттю «дуже погано» 0 > du >0,2 тощо. Вибір відміток на шкалі бажаності 0,63 і 0,37 пояснюється розрахунковими перевагами: 0,63≈1-(1/е), 0,37≈1/е. Значення du=0,37 відповідає межі припустимих значень [3, 36-37]. Щоб отримати шкалу бажаності, зручно користуватися готовими розробленими таблицями відповідностей між співвідношенням переваг (бажаностей) у числовій формі (табл. 1). Таблиця 1. Шкала бажаності Бажаність Відмітка на шкалі бажаності Дуже добре 1,00-0,8 Добре 0,8-0,63 Задовільно 0,63-0,37 Погано 0,37-0,2 Дуже погано 0,2-0 Узагальнена функція бажаності (D) розраховується як середнє геометричне окремих бажаностей: 1 n n i i D d    , (2) де n – число показників, що аналізуються. Для реалізації даної формули пропонується алгоритм, поданий на рис. 1. Основними етапами інтегральної оцінки результатів інноваційної діяльності є нижченаведені. Розрахунок оцінних показників Формування характеристик результатів розвитку, що історично склалися на підприємстві  exp exp( ) yie id y e     Експертне оцінювання та визначення нормативних значень обраних показників 0,8<D≤1 0,63<D≤0,8 0,37<D≤0,63 0,2<D≤0,37 0<D≤0,2 Дуже добре Дуже погано Добре Добре Так Так Так Так Так Висновки Задовільно 1 n n i і D d    Рис. 1. Алгоритм оцінки інноваційного потенціалу підприємства 1. Визначення цілей інноваційної діяльності на підприємстві. 2. Обґрунтування і розрахунок оцін- них показників. 3. Визначення діапазону їх нормативних значень. 4. Коригування заданої моделі. 5. Розрахунок безрозмірних показників. 6. Визначення конкретних значень функції бажаності. 7. Розрахунок комплексного показ- ника ефективності використання інноваційного потенціалу. 8. Виявлення факторів і резервів підвищення інноваційного потенціалу підприємства. При формуванні сукупності оцінних показників необхідно обрати найбільш важливі й об’єктивні. Їх склад може змінюватися залежно від того, які зі сторін діяльності підприємства найбільш вагомі для виконуваного аналізу інноваційної діяльності. Система показників має відповідати таким вимогам. По можливості її компоненти мають утворювати динамічний ряд, щоб поточні їх значення прямо або опосередковано впливали на значення інших показників. Обрана система має дозволити оцінити не лише кінцевий результат, але й запропонувати комплекс заходів із поліпшення визначальних показників. Усі показники мають піддаватися нормуванню, тобто для кожного з них можна представити нормативні значення і галузеві коефіцієнти. Також їх слід підбирати таким чином, щоб вони могли варіюватися у максимально можливому допустимому діапазоні. Набір показників залежить від специфіки діяльності підприємства, його досвіду роботи на ринку. Вибір показ- ників, з одного боку, визначається вагомістю характеристик, які забезпечують об’єктивність оцінки; з іншого – можливістю чіткого кількісного їх вимірювання. У нашому випадку вибір переліку показників відбувався на основі анкетного опитування керівництва і провідних спеціалістів науково- дослідного і проектного інституту, що є базою дослідження. Обробка анкетних даних показала, що найважливішими показниками оцінки інноваційного потенціалу для підприємств даного типу є нижченаведені. 1. Питома вага витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт у загальній сумі витрат підприємства (У1). 2. Питома вага чисельності інженерно-технічних працівників і дослідників із науковим ступенем, у загальній їх кількості (У2). 3. Середній вік інженерно-техніч- них працівників і дослідників (У3). 4. Коефіцієнт плинності робітників підрозділів інноваційної сфери (У4), який являє собою відношення кількості дослідників, які звільнилися за власним бажанням і через порушення трудової дисципліни, до середньооблікової чисельності дослідників. 5. Рівень інформатизації робіт (У5), пов’язаних із науково-дослідницькими і дослідно-конструкторськими роботами, який визначає частку робочих місць, ос- нащених комп’ютерами, у загальній кіль- кості робочих місць науково-технічних працівників. 6. Рівень забезпечення інноваційної діяльності машинами й устаткуванням (У6), що визначає частку вартості обладнання для проведення НДДКР у за- гальній вартості основних виробничих фондів. 7. Коефіцієнт фінансової залежності інноваційної діяльності (У7), що характеризує рівень залежності підприємства від кредиторів і показує частку позикового капіталу у фінансуванні розробки інноваційних проектів. Цей показник свідчить про фінансову стійкість підприємства і значною мірою впливає на можливості підвищення його інноваційного потенціалу. 8. Коефіцієнт поточної ліквідності (У8), який показує ступінь покриття короткострокових зобов’язань оборотними активами при впровадженні інновацій і таким чином обумовлює платіжні можливості підприємства за умови не тільки своєчасного розрахунку з дебіторами і сприятливої реалізації готової продукції, але й реалізації у разі необхідності інших елементів матеріальних оборотних коштів. Він формує очікувану платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх оборотних коштів і залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу, структури запасів тощо. 9. Коефіцієнт критичної ліквідності (У9), який визначає прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного розрахунку з дебіторами. Він характеризує очікувану платоспроможність на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості. 10. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (У10), що показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Він характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу. Коефіцієнти ліквідності визначають фінансову діяльність підприємства у прогнозованих періодах інноваційної діяльності й мають велику практичну значущість: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків, коефіцієнт поточної ліквідності – для інвесторів. Таким чином, фінансова характеристика розкриває можливості підвищення інноваційного потенціалу підприємства. При використанні розглянутого підходу до оцінки інноваційного потенціалу необхідно побудувати шкалу бажаності. Для цього на горизонтальній осі графіку кривої бажаності, який наведено на рис. 2, симетрично відносно 0 на кодованій шкалі У рівномірно виділяють 12 інтервалів, по шість убік убування і по шість убік зростання, тобто обрано код -6, -5, -4, -3, -2, -1, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6. Обрана форма кривої має такі корисні властивості, як безперервність, монотонність і рівність. Крім того, у межах бажаності, які близькі до 0 й 1, чутливість її істотно нижче, ніж у середній зоні. Обмежуючі мітки, які визначають діапазон зміни показника Уі, наносяться на відповідні шкали горизонтальної осі, де відмічаються точки, що відповідають якісним оцінкам показників. Градація діапазонів зміни показників (нормативних значень) здійснена за допомогою експертного оцінювання фахівців досліджуваного науково- дослідного інституту, які при цьому враховували досвід і специфіку діяльності підприємства. Побудовані таким чином шкали У1…У10 безумовно не будуть рівномірними, але за будовою відповідатимуть своєму основному призначенню – визначенню якісних характеристик показників інноваційної діяльності й переведенню їх значень в окремі функції бажаності. Крім того, для таких показників, як середній вік науковців коефіцієнт плинності науковців-дослідників і коефіцієнт фінансової залежності шкали розташовуються у зворотній послідовності: не убік збільшення їх значень зліва направо, а, навпаки, зростання їх значень справа наліво. Це пов’язано з економічним змістом даних показників – чим менше їх значення, тим краще працює підприємство. Отримані шкали використовують для переведення перетворених відгуків в окремі функції бажаності du. 0,00 0,20 0,40 0,60 0,80 1,00 -6 -5 -4 -3 -2 -1 0 1 2 3 4 5 6 у d Рис. 2. Шкала бажаності показників оцінки інноваційного потенціалу підприємства Узагальнена функція бажаності досить чутлива до незначних змін окремих бажаностей. Спосіб призначення базових відміток шкали бажаності той самий, як для окремих бажаностей, так і для узагальненої функції бажаності. Щоб пристосувати таку стандартну криву до реальних окремих відгуків необхідно доповнити табл. 1 інформацією, де кодовані значення , iУ відносяться до верхньої межі інтервалів (табл. 2). 0,065 0,65 0,05 0,1 0,2 0,3 0,35 0,1 0,3 0,5 0,8 1 0,3 0,4 1 2 3 0,9 0,8 0,7 0,5 0,2 0,2 0,25 0,3 0,4 0,5 0,6 0,62 0,7 0,75 0,8 0,095 0,09 0,08 0,075 0,07 0,08 75 65 55 45 40 0,05 0,06 0,07 0,5 0,55 0,6 0,7 У1 У2 У3 У4 У5 У6 У7 У8 У9 У10 Таблиця 2. Значення окремих відгуків, що відповідають діапазонам функції бажаності di , iУ У1 У2 У3 У4 У5 У6 У7 У8 У9 У10 1,00-0,80 6 0,7 0,08 40 0,07 0,8 0,2 3 1 0,35 0,4 0,80-0,63 1,5 0,65 0,07 45 0,075 0,75 0,5 2 0,8 0,3 0,39 0,63-0,37 0,85 0,6 0,065 55 0,08 0,7 0,7 1 0,5 0,2 0,37 0,37-0,20 0 0,55 0,06 65 0,09 0,62 0,8 0,4 0,3 0,1 0,35 0,20-0,00 -0,50 0,5 0,05 75 0,095 0,6 0,9 0,3 0,1 0,05 0,3 Після цього, користуючись формулою (1), розраховуємо окремі функції бажаності, за якими за формулою (2) визначаємо узагальнену функцію бажаності. Результати розрахунків виробничих даних та окремих функцій бажаностей наведено в табл. 3. Таблиця 3. Показники оцінки інноваційного потенціалу підприємства Виробничі дані Окремі значення функції бажаності Окремі відгуки 2005 2006 2007 2005 2006 2007 Питома вага витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт у загальній сумі витрат підприємства 0,52 0,59 0,63 0,26 0,60 0,75 Питома вага чисельності інженерно- технічних працівників і дослідників із науковим ступенем у загальній їх кількості 0,062 0,059 0,058 0,49 0,35 0,33 Середній вік інженерно-технічних працівників і дослідників, років 48,8 47,3 48,2 0,75 0,77 0,76 Коефіцієнт плинності робітників підрозділів інноваційної сфери 0,12 0,11 0,06 0,00 0,00 1,00 Рівень інформатизації робіт, пов’язаних із НДДКР 0,62 0,72 0,8 0,37 0,72 1,00 Рівень забезпечення інноваційної ді- яльності машинами та устаткуванням 0,28 0,35 0,42 0,55 0,73 0,91 Коефіцієнт фінансової залежності 0,07 0,086 0,126 1 1 1 Коефіцієнт поточної ліквідності 0,87 0,92 0,94 0,6 0,62 0,63 Коефіцієнт критичної ліквідності 0,72 0,74 0,65 0,768 0,776 0,734 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,26 0,31 0,32 0,75 0,91 0,96 Узагальнена функція бажаності 0 0 0,77 дуже погано дуже погано добре Отже, проведені аналіз і оцінка показали, що у 2005 і 2006 рр. рівень інноваційного потенціалу науково- дослідного інституту можна охарактеризувати як «дуже погано». Причиною цього є висока плинність наукових кадрів (дослідників). Також незадовільним є той факт, що протягом аналізованого періоду скорочується частка дослідників із науковим ступенем (у загальній їх кількості). Таким чином, проведене дослід- ження дозволило виявити основну проблему об’єкта дослідження, якою є система управління персоналом, зокрема науково-технічними працівниками. Вирі- шення цієї проблеми потребує вживання нагальних заходів щодо реформування кадрової політики і стратегії підприємства. Такими заходами можуть бути: оновлення кадрової політики підприємства на основі її орієнтації на вибір, підготовку та збереження висококваліфікованих інженерних кадрів, здатних до розробки й упровадження інновацій, забезпечення розвитку інноваційної культури персоналу, вивчення схильності працівників до творчості, можливостей використання їх здібностей і знань в інноваційній діяльності підприємства; інвестування в розвиток людського капіталу підприємства, запровадження системи безперервного навчання на виробництві; забезпечення соціального захисту працівників підприємства; створення сприятливого клімату для плідної роботи персоналу. Реалізація запропонованих напрямів стимулювання творчої активності персоналу дасть змогу значно прискорити процес активізації інноваційної діяльності на підприємстві, підвищити рівень його інноваційного потенціалу й ефективно використовувати внутрішні та залучені зовнішні інвестиції в інноваційну діяльність. Висновки. Для отримання загальної картини результативності діяльності підприємства інноваційного типу і стану його інноваційного потенціалу необхідне створення єдиної комплексної оцінки, яка здатна адекватно відобразити ефективність інноваційних процесів на підприємстві. Поданий у роботі підхід до організації інтегральної оцінки інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання дає можливість: надати об’єктивну оцінку інноваційного потенціалу, визначити тенденції та динаміку розвитку його рівня, намітити шляхи підвищення ефективності роботи підприємства з урахуванням різноспрямованості показників фінансово-економічної, кадрової та науково-технічної сфери; виявити фактори і резерви підвищення інноваційного потенціалу підприємства, виділити основні напрями вдосконалення організаційно- економічного механізму його діяльності. Викладені методичні підходи є основою виявлення напрямів інноваційного розвитку, розробки заходів із підвищення ефективності діяльності підприємств. Це необхідно здійснювати з урахуванням специфіки діяльності суб’єкта господарювання, рівня його конкурентоспроможності, стану й динамічності внутрішнього та зовнішнього середовища. Література 1. Верба В.А., Новікова І.В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. – 2003. – № 3. – С. 22- 31. 2. Гриньов А. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. – 2003. – № 12. – С. 12-17. 3. Адлер Ю.П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных решений. – М.: Наука, 1976. – 132 с.

Оцінка інноваційного потенціалу підприємства

Institution

Ähnliche Einträge