Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Майстренко, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Назва видання:	Право України
Теми:	Проблеми місцевого самоврядування
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28687
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів / О. Майстренко // Право України. — 2009. — № 10. — С. 118-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-28687
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-286872011-11-17T12:21:58Z Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів Майстренко, О. Проблеми місцевого самоврядування 2009 Article Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів / О. Майстренко // Право України. — 2009. — № 10. — С. 118-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0132-1331 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28687 uk Право України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми місцевого самоврядування Проблеми місцевого самоврядування
spellingShingle	Проблеми місцевого самоврядування Проблеми місцевого самоврядування Майстренко, О. Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів Право України
format	Article
author	Майстренко, О.
author_facet	Майстренко, О.
author_sort	Майстренко, О.
title	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів
title_short	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів
title_full	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів
title_fullStr	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів
title_full_unstemmed	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів
title_sort	податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Проблеми місцевого самоврядування
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28687
citation_txt	Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів / О. Майстренко // Право України. — 2009. — № 10. — С. 118-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Право України
work_keys_str_mv	AT majstrenkoo podatoknaneruhomemajnoâkdodatkovedžerelonapovnennâmíscevihbûdžetív
first_indexed	2025-07-03T08:48:42Z
last_indexed	2025-07-03T08:48:42Z
_version_	1836614966236413952
fulltext	118 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • © О. Майстренко, 2009 Демократичний розвиток країни передбачає ефективне функціо% нування територіальних громад, здатних вирішувати питання само% врядного розвитку. Така здатність по% требує відповідного фінансового забез% печення, що реалізується через форму% вання доходів місцевих бюджетів. Як зазначає О. Кузьменко, однією з проблем органів місцевого самовряду% вання є недостатній обсяг дохідної ча% стини місцевих бюджетів та високий рівень дотаційності місцевих бю% джетів [1, 74]. Я. Нікітіна висловлює думку про те, що для органів місцевого самовряду% вання задля успішного соціально%еко% номічного розвитку території найваж% ливішим є стабільність дохідних дже% рел, тобто визначеність переліку за% кріплених доходів та нормативів відра% хувань від регулюючих доходів за різними рівнями влади на довгостро% ковій основі, з метою можливості пла% нування місцевими органами влади своїх видатків на перспективу [2, 358]. Тому актуальним є питання форму% вання дохідної частини місцевих бю% джетів за рахунок джерел, надходжен% ня від яких є фінансово значущими, стабільними і витрати на адміністру% вання яких є набагато меншими, ніж надходження. Це можна вирішити шляхом запровадження податку на не% рухоме майно, який має зараховувати% ся цілком до місцевих бюджетів. Податок на нерухоме майно є при% вабливим на роль засобу, покликаного задовольнити потреби місцевих ор% ганів влади в наповненні доходів місцевих бюджетів, з кількох причин. По%перше, як свідчить досвід інших країн, база податку на нерухоме майно є відносно мало мобільною, а тому ухилятися від сплати цього податку складно, навіть за умов різних ставок податку на нерухоме майно у різних місцях. Крім того, чимало з послуг, які фінансувалися б за рахунок податку на нерухоме майно, призначалися б саме для власників майна, тож тут існує прямий зв’язок між тим, хто пла% Проблеми місцевого самоврядування ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО НАПОВНЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ О. МАЙСТРЕНКО кандидат юридичних наук, заступник начальника відділу зовнішньоекономічного законодавства Департаменту фінансового законодавства 119• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО НАПОВНЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ тить, і тим, хто отримує користь від цього. Більше того, база податку на не% рухоме майно може бути визначена так, щоб обмежити тягар податку на платників із низьким рівнем доходів, і в такий спосіб буде дотримано прин% цип платоспроможності. Податок на нерухоме майно може також бути ефективним засобом оподаткування доходів, отриманих у тіньовій еко% номіці. Також цей податок є відносно стабільним, попри коливання в економічному циклі, і якщо він буде правильно побудований, то адмініст% рувати його буде нескладно, потрібно буде лише чітко визначити інсти% туційні вимоги до запровадження цьо% го податку. Нерухоме майно є традиційним об’єктом оподаткування, який вико% ристовується починаючи з XVIII сто% річчя. Податок на нерухоме майно у вигляді податку з володіння нерухо% мим майном — один із найстаріших видів податку, що відомі фінансовій науці. Володіння нерухомим майном здавна вважалось проявом багатства людей. Завжди можна було чітко визначити об’єкт оподаткування, для якого характерні суттєві особливості: постійне місцезнаходження, трива% лість існування, що забезпечували без% перешкодний доступ до нього контро% люючих органів. Досить легко було встановити платника податку, яким міг бути як власник нерухомості, так і орендар. Розвиток суспільних відно% син та податкової системи призвів до необхідності при застосуванні певної податкової політики вирішувати не лише фіскальні функції, а й соціальні. Податок на нерухоме майно країн з ринковою економікою завдяки розви% неній системі пільг відіграє роль по% датку із заможних. На сучасному етапі податок на не% рухоме майно існує приблизно в 130 країнах світу, але його значення у формуванні бюджетів є різними. Про можливість запровадження в Україні податку на нерухоме майно вперше заговорили ще на початку 90%х років минулого століття. Перший крок у за% провадженні податку на нерухоме майно зроблено під час реалізації про% ектів у Івано%Франківській та Луган% ській областях, де була змодельована спрощена форма оподаткування на основі дуже низьких ставок податку з квадратного метра площі будівель (0,1 грн — з житлових та 2,9 грн — з ко% мерційних). Навіть за таких умов додаткові доходи від сплати цього по% датку становили у середньому 25 % доходів бюджетів найнижчого рівня з власних джерел [3]. Світовий досвід показує, що при використанні правильного підходу по% даток на нерухоме майно може стати однією з вагомих статей доходної ча% стини бюджету. Зокрема, бюджету Російської Федерації цей податок приносить 9 % від усіх надходжень. Він забезпечує до 81 % надходжень до місцевих бюджетів у Канаді, від 10 % до 70 % — у США. В країнах з еко% номікою, що розвивається, за даними Світового банку, податок на неру% хомість становить 40–80 % платежів до місцевих бюджетів. Податок на нерухоме майно є ви% нятково місцевим податком у країнах ЄС, хоча його граничні ставки визна% чаються на центральному рівні. Об’єк% том оподаткування є земля та спору% ди. У Великій Британії це основний місцевий податок (що має найбільшу частку в структурі надходжень), який включає і плату за землю [4, 39]. Част% ка цього податку у власних надхо% дженнях місцевих бюджетів становить від 10 % — у Данії, Фінляндії, Греції, Люксембурзі; до 50 % — у Бельгії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, 120 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • О. Майстренко Словенії, Іспанії і майже 100 % — у Ве% ликій Британії, Естонії, Ірландії [5]. Крім того, досвід країн Централь% ної та Східної Європи показує, що адміністрування податку можна знач% но полегшити, якщо встановлювати його ставку залежно від площі й місця розташування об’єкта оподаткування, а не від вартості. Водночас, наприклад у Росії, подат% ковою базою майна організацій є середньорічна вартість майна, що визнається об’єктом оподаткування. Податкові ставки встановлюються за% конами суб’єктів РФ і не можуть пере% вищувати 2,2 %. Допускається вста% новлення диференційованих ставок залежно від категорій платників та (або) майна, що визнається об’єктом оподаткування. Об’єктами оподатку% вання майна фізичних осіб є житлові будинки, квартири, дачі, гаражі та інші будівлі, приміщення й споруди. Став% ки податку встановлюються норма% тивними правовими актами органів місцевого самоврядування залежно від сумарної інвентаризаційної вар% тості. Допускається встановлення диференційованих ставок у встанов% лених межах залежно від типу викори% стання й інших критеріїв. Ставки по% датку встановлюються у межах від 0,1 % до 2 % від вартості майна. У Республіці Білорусь платниками податку на нерухоме майно є органі% зації та фізичні особи. Об’єктом опо% даткування є вартість основних фон% дів, що є власністю або знаходиться у володінні платників незавершеного будівництва, а також вартість житла, дач, садових будинків, житлових по% мешкань (квартир, кімнат), надвірних будівель, гаражів тощо. Річна ставка податку на нерухоме майно для орга% нізацій становить 1 %. Річна ставка по% датку на нерухоме майно на будинки та споруди, що є власністю фізичних осіб, будівель і споруд, які належать гаражно%будівельним кооперативам, споживчим товариствам автостоянок, садовим товариствам, створеним за рахунок власних внесків громадян, а також будівель і споруд, що викорис% товуються індивідуальними підприєм% цями для здійснення своєї діяльності, встановлюється у розмірі 0,1 %. Що стосується можливості нараху% вання податку на нерухоме майно залежно від його вартості, необхідно зазначити, що на сьогодні в Україні майже неможливо об’єктивно обраху% вати його ставку, оскільки в країні не% має єдиного реєстру нерухомості та чітких нормативів, за якими можна оцінювати стан і вартість тієї чи іншої будівлі. Робити ж розрахунки лише за даними бюро технічної інвентаризації нелогічно, оскільки вони є застаріли% ми і не відповідають реальній вартості нерухомості. Схожу думку має також М. Кучерявенко [6, 359]. На підтвердження цього слід заува% жити, що податок на нерухоме майно був скасований у ряді німецьких земель через неефективне адміністру% вання цього податку, що було пов’яза% не з визначенням об’єктивної ринко% вої вартості нерухомості. У свою чергу зазначаємо, що зара% хування податку на нерухоме майно саме на місцевому рівні має еконо% мічні та адміністративні переваги. По% перше, це стане вагомим джерелом дохідної частини місцевих бюджетів, прямим податком. По%друге, об’єкти нерухомого майна простіше оподатко% вувати саме на місцевому рівні внаслідок складності з їх приховуван% ням, простіше обраховувати. Водночас слід наголосити, що за% провадження податку на нерухоме майно на сучасному етапі соціально% економічного розвитку України потре% бує надзвичайно виважених підходів 121• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО НАПОВНЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ до формування механізму його справ% ляння. В іншому разі можуть виник% нути непередбачувані наслідки як для держави загалом, так i для окремих юридичних i фізичних осіб. Це, зокре% ма, пов’язано з тенденцією до розша% рування суспільства за майновою оз% накою. Річ у тім, що є багато власників майна, які не мають необхідних до% ходів для того, щоб сплатити податок. Насамперед, це стосується осіб із фіксованими доходами — пенсіонерів. Податок на власність може змусити їх відмовитись від нерухомого майна. З одного боку, дилема «сплатити пода% ток чи відмовитися від власності» є болючою та небезпечною за своїми соціальними наслідками, а з другого — змушує до ефективнішого використан% ня нерухомого майна. Проте система пільг, відпрацьована в країнах, які ви% користовують податки на нерухоме майно, дає змогу уникнути ймовірних небажаних наслідків i захистити най% уразливіші верстви населення. Місцеві податки і збори справля% ються в Україні згідно з Декретом Ка% бінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» і більша частина його норм не переглядалась з 1993 р. і, як наслідок, не забезпечує надійними дже% релами фінансування місцеві бюджети. Чинним податковим законодавст% вом передбачено 14 видів місцевих по% датків і зборів. Незважаючи на таку кількість, вплив їх на формування місцевих бюджетів нині незначний. Сума надходжень цих податків за 2007 р. становила лише 729,9 млн грн, тобто 0,7 % від загальної суми надхо% джень до місцевих бюджетів. До місцевих податків і зборів нале% жать такі, що є малоефективними і не відіграють важливої ролі у наповненні місцевих бюджетів, проте вимагають невиправданих витрат держави на їх адміністрування. Окремі податки і збори мають фіксовану ставку, яка є символічною і жодного разу не індек% сувалася із часу їх запровадження. Найбільшим джерелом доходів місцевих бюджетів в Україні серед по% датків залишається податок з доходів фізичних осіб. Стабільність і прозорість надхо% джень від податку на нерухоме майно зробить його бажаним джерелом наповнення місцевих бюджетів. На відміну від трансфертів з держбюдже% ту, що в Україні переважно формують місцеві доходи, цей податок здатний поліпшити контроль над ефектив% ністю витрат міст і областей. У свою чергу, слід зазначити, що статтею 14 Закону України «Про си% стему оподаткування» вже встановле% но, що до загальнодержавних податків i зборів належить податок на нерухоме майно (нерухомість), проте реально цей податок не запроваджено. Розпорядженням Кабінету Мініст% рів України від 19 лютого 2007 р. № 56%р схвалено Концепцію реформу% вання податкової системи України, в якій ідеться про те, що з метою набли% ження національного податкового законодавства до діючих систем оподаткування розвинених країн не% обхідно запровадити податок на неру% хоме майно (нерухомість). Також у цій Концепції визначено, що основою оподаткування може бути оціночна вартість нерухомості, а став% ки податку встановлюватимуться на мінімальному рівні з поступовим їх підвищенням. Концепцією також зазначено, що запровадження податку на основі оціночної вартості майна потребує підготовчого етапу для створення на% лежних баз даних з оцінки кожної оди% ниці нерухомості. У свою чергу, в проекті Стратегії ре% формування податкової системи, який 122 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • О. Майстренко розроблено Міністерством фінансів України, передбачається: визначити платниками податку власників неру% хомості, відмінної від землі (фізичні та юридичні особи, фізичні особи — підприємці); віднести до об’єктів опо% даткування будівлі, зокрема, жилий будинок квартирного типу або його ча% стини (квартири), жилий будинок са% дибного типу, дачний і садовий буди% нок; визначити базою оподаткування загальну площу кожної будівлі; відне% сти до повноважень органів місцевого самоврядування визначення порядку справляння податку на нерухоме май% но (нерухомість) з метою зміцнення бази власних доходів місцевих бю% джетів. Крім того, в проекті цієї Стратегії передбачається надати органам місце% вого самоврядування право на вста% новлення ставок податку та пільг з оподаткування залежно від місця роз% ташування, типу об’єкта оподаткуван% ня в розрахунку на рік за 1 м2 площі. Водночас необхідно зауважити, що за перiод з 1998 р. на розглядi у Вер% ховнiй Радi України було п’ять зако% нопроектiв про оподаткування неру% хомого майна, але жоден не прийнято навiть у першому читаннi. Заслуговує на увагу проект Закону України «Про податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від зе% мельної ділянки» від 22 грудня 2008 р. № 3533, поданий Кабінетом Міністрів України. Як видно з пояснювальної записки до проекту, він спрямований на досяг% нення відносної справедливості, при% зупинення хаотичної скупівлі житла окремими особами з метою його пере% продажу за підвищеними цінами, а також акумулювання додаткових дже% рел наповнення дохідної частини міс% цевих бюджетів. Проектом пропонується врегулю% вати запровадження податку на неру% хоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки. Зокрема, платниками податку пе% редбачено визначити фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприєм% ців, а також юридичних осіб — влас% ників будівель. Об’єктами оподаткування згідно з проектом мають бути будівлі, крім тих, що перебувають у власності уста% нов і організацій іноземних держав, які користуються дипломатичним імунітетом та привілеями згідно з міжнародними договорами України. Будівлі визначаються як несучі та огороджувальні або сполучені (несу% че%огороджувальні) конструкції, які утворюють наземні або підземні при% міщення, призначені для проживання або перебування людей, а також інші об’єкти права власності, функціональ% но пов’язані з такими приміщеннями. Базою оподаткування пропонуєть% ся визначити загальну площу об’єктів оподаткування, що визначатиметься на підставі даних, що надаються орга% нами, які здійснюють державну реєст% рацію прав на нерухоме майно. Ставка податку в розрахунку на рік становить 1 % від суми місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового періоду, за 1 м2 загальної площі об’єкта оподаткування. Платники податку звільняються від сплати податку, якщо загальна площа об’єкта оподаткування не пере% вищує, зокрема: 150 м2 загальної пло% щі квартири; 300 м2 загальної площі будинку; 100 м2 загальної площі садо% вого (дачного) будинку; 100 м2 загаль% ної площі господарських будівель; 30 м2 загальної площі гаражу. Зазначені пільги застосовуються до одного об’єкта нерухомості по кожно% 123• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО НАПОВНЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ му виду із зазначених вище незалеж% но від кількості будівель, що є у влас% ності платника податку. Територіально податок має сплачу% ватися за місцем знаходження об’єкта оподаткування. Підтримується ідея цього проекту щодо оподаткування цим податком будівель і неоподаткування земельних ділянок, на яких розміщені будівлі, оскільки згідно із ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) нале% жать земельні ділянки, а також об’єк% ти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тим паче, що земельний податок вже сплачується відповідно до Закону України «Про плату за землю» і у разі доцільності до цього Закону можна вносити необхідні зміни. Також заслуговує на підтримку по% ложення проекту щодо встановлення ставки податку в самому Законі, оскільки, щоб не допустити випадків, коли ставка цього податку на певних територіях може становити неадекват% ний розмір, надавати право встанов% лювати ставку податку місцевим орга% нам недоцільно. Тим паче, що згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановле% них законом. До позитиву проекту належить і те, що від оподаткування звільняються категорії об’єктів нерухомості, а не категорії платників податку, що дає змогу забезпечити рівні умови оподат% кування та зменшити простір для зло% вживань. Підтримується положення проекту щодо необхідності звільнення від опо% даткування певної площі нерухомості, яка належить платнику податку. Такі положення є доцільними з огляду на те, що: 1) проект матиме соціальну спрямованість, оскільки фактично від оподаткування будуть звільнені ті верстви населення, які мають незнач% ну за площею нерухомість. Безумовно, це сприятиме уникненню соціального напруження, яке, як правило, виникає при запровадженні нових податків; 2) оскільки обов’язок визначення по% даткового зобов’язання із податку на нерухоме майно для фізичних осіб покладається на органи державної по% даткової служби, то за умови передба% чення зазначеної пільги кількість осіб, яким необхідно буде вручити подат% кові повідомлення%рішення, значно зменшиться, що на початковому етапі запровадження податку надасть змогу забезпечити проведення контролю за сплатою податку до бюджету та уник% нути додаткових витрат на адміністру% вання податку. Хоча дещо завищеними вважаємо розміри загальної площі об’єкта опо% даткування, щодо яких платники звільняються від сплати податку. На нашу думку, ці розміри доцільно було б зменшити вдвічі. Звертаємо увагу на те, що в законо% проекті не враховані суттєві чинники, які б мали впливати на суму податку на нерухоме майно. Зокрема, у проекті доцільно було б передбачити залеж% ність ставки податку від місця розта% шування об’єкта оподаткування, а та% кож від кількості осіб, які мешкають у будівлі. Також вважаємо, що зупинення зростання цін на житло, як результат прийняття такого Закону, викликає сумніви. Якщо порівняти вартість квартири загальною площею більше 300 м2 і суму податку на рік (близько 1 900 грн), то стає незрозуміло, як сплата такої суми може вплинути на ціну нерухомості. Адже для особи, яка може купити, а потім ще й утримувати 124 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • О. Майстренко квартиру з площею понад 300 м2, спла% та менше 2 000 грн на рік є зовсім не% помітною. Навіть якщо взяти до роз% гляду квартиру площею 500 м2, то 3 165 грн, порівняно з її вартістю, меб% лями, ремонтами, комунальними платежами та іншими видатками на її утримання, видаються незначними. Сплата такої суми податку або взагалі не вплине на рівень цін на нерухоме майно в Україні, або зменшить її на кілька тисяч, які зовсім не відчутні порівняно із сьогоднішніми цінами на нерухомість. Деякі фахівці вважають, що причи% ною незапровадження податку на не% рухоме майно є відсутність надійної інформації про ринкову вартість тако% го майна. З цим можна не погодитися, адже в багатьох країнах світу податок розраховується виходячи із загальної площі нерухомого майна. В Україні можна було б піти таким самим шляхом і не чекати можливого врегу% лювання питання оцінки ринкової вартості нерухомого майна. Щодо перспектив прийняття в Україні проекту Закону України «Про податок на нерухоме майно», слід за% значити, що це буде залежати від політичних конфігурацій в Україні. Шанси такого законопроекту набрати необхідну більшість у Верховній Раді України є не великими, оскільки на% родні депутати належать до розряду майбутніх платників податку на неру% хоме майно. А загалом запровадження податку на нерухоме майно має бути поступо% вою, поетапною, відповідальною робо% тою компетентних органів державної влади у тісній співпраці з фахівцями, експертами, громадським сектором, засобами масової інформації. ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ 1. Кузьменко О. А. Державна політика у сфері регулювання міжбюджетних відносин // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2008. — № 1. — С. 71–77. 2. Нікітіна Я. О. Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування // Щоріч. наук. пр. «Правова держава». — № 34. — 2006. — С. 354–361. 3. Концепція реформування податкової системи України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 56$р // Офіційний вісник України. — 2007. — № 13. — Ст. 481. 4. Козак Ю. Г. Міжнародне оподаткування. — К., 2003. — С. 550. 5. Налоговые системы зарубежных стран : учеб. для вузов / под ред. проф. В. Г. Князева, проф. Д. Г. Черника. — 2$е изд., перераб. и доп. — М., 1997. — 191 с. 6. Кучерявенко Н. П. Налоговое право : учеб. — К., 1997. — 432 с. Видавничий Дім «Ін Юре» пропонує: Україна. Закони. Бюджетний кодекс України ; Митний кодекс України : офіц. вид. : із змінами та допов. станом на 1 берез. 2007 р. / М/во юстиції України. — К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2007. — 352 с. Замовляйте видання за телефонами: (44) 537�51�20, 537�51�21 або електронною поштою sales@inyure.kiev.ua http://shop.inyure.kiev.ua

Податок на нерухоме майно як додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів

Репозитарії

Схожі ресурси