Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Міловідов, Р., Розенфельд, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schriftenreihe:	Право України
Schlagworte:	Дискусії та обговорення
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28698
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом / Р. Міловідов, Н. Розенфельд // Право України. — 2009. — № 10. — С. 206-210. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-28698
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-286982011-11-17T12:22:28Z Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом Міловідов, Р. Розенфельд, Н. Дискусії та обговорення 2009 Article Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом / Р. Міловідов, Н. Розенфельд // Право України. — 2009. — № 10. — С. 206-210. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0132-1331 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28698 uk Право України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дискусії та обговорення Дискусії та обговорення
spellingShingle	Дискусії та обговорення Дискусії та обговорення Міловідов, Р. Розенфельд, Н. Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом Право України
format	Article
author	Міловідов, Р. Розенфельд, Н.
author_facet	Міловідов, Р. Розенфельд, Н.
author_sort	Міловідов, Р.
title	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом
title_short	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом
title_full	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом
title_fullStr	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом
title_full_unstemmed	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом
title_sort	недоліки статті 209 кк україни як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Дискусії та обговорення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28698
citation_txt	Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом / Р. Міловідов, Н. Розенфельд // Право України. — 2009. — № 10. — С. 206-210. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Право України
work_keys_str_mv	AT mílovídovr nedolíkistattí209kkukraíniâkvadizastosuvannâkrimínalʹnoívídpovídalʹnostízalegalízacíûvídmivannâdohodívotrimanihzločinnimšlâhom AT rozenfelʹdn nedolíkistattí209kkukraíniâkvadizastosuvannâkrimínalʹnoívídpovídalʹnostízalegalízacíûvídmivannâdohodívotrimanihzločinnimšlâhom
first_indexed	2025-07-03T08:49:18Z
last_indexed	2025-07-03T08:49:18Z
_version_	1836615005022191616
fulltext	206 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • © Р. Міловідов, Н. Розенфельд, 2009 Легалізація (відмивання) дохо% дів, отриманих злочинним шля% хом, за класифікацією ООН, як складова економічної злочинності, на сьогодні винесена на перше місце [1]. Економіка України, яка на сьогодні, переважно, є транзитною системою, зокрема забезпечує фінансові транс% фери між розвинутими країнами, а також становить транзитну базу для передачі товарів, є одним із най% зручніших місць для вчинення дій, спрямованих на «відмивання» до% ходів — проведення операцій з реаль% ними та віртуальними доходам (кош% тами), здобутими внаслідок злочинної або іншої суспільно небезпечної діяль% ності. Основними джерелами регламен% тації і вимог криміналізації легалізації доходів, отриманих злочинним шля% хом, є такі акти міжнародного права, ратифіковані Україною: Конвенція ООН «Про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психо% тропних речовин» від 20 грудня 1988 р. (Віденська конвенція); Кон% венція Ради Європи «Про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом» від 8 листопада 1990 р.; Міжнародна кон% венція ООН «Про боротьбу з фінансу% ванням тероризму» від 9 грудня 1999 р.; «Затвердження принципів» Базельського комітету по банківсько% му нагляду, прийняті у грудні 1988 р.; Директива Європейського Економіч% ного Союзу «Про попередження вико% ристання фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС)» від 19 червня 1991 р.; Резолюція Міжнародної організації комісій по цінним паперам «Про відмивання грошей», прийнята у жовтні 1992 р.; Конвенція ООН проти транснаціо% нальної організованої злочинності (Палермська конвенція 2000 р.); Со% рок рекомендацій FATF [2] (1996 р.). Вказані вимоги орієнтовані на трансплантацію у національні законо% НЕДОЛІКИ СТАТТІ 209 КК УКРАЇНИ ЯК ВАДИ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЛЕГАЛІЗАЦІЮ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ Р. МІЛОВІДОВ начальник юридичного управління ЗАТ ТФПНК «Укртатнафта» Н. РОЗЕНФЕЛЬД кандидат юридичних наук, головний консультант Інституту законодавства Верховної Ради України 207• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • НЕДОЛІКИ СТАТТІ 209 КК УКРАЇНИ ЯК ВАДИ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ… давства країн%учасниць вимог міжна% родних вимог щодо криміналізації та протидії легалізації (відмиванню) до% ходів, отриманих злочинним шляхом. Основні міжнародні вимоги до бан% ківської системи у протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шля% хом зведені до наступного: адаптація сорока рекомендацій FATF; адаптація рекомендацій Базельського комітету «Знай свого клієнта»; лібералізація вимог щодо розголошення банківської і комерційної таємниці з метою бо% ротьби з відмиванням грошей; іден% тифікація та інформування про підоз% рілі й сумнівні операції; конфіскація доходів, отриманих злочинним шля% хом та ін. Загалом, за сукупністю вимог FATF під легалізацією (відмиванням) до% ходів, отриманих злочинним шляхом, доцільно розуміти надання правомір% ного виду володінню, користуванню й розпорядженню грошовими засобами або іншим майном, яке здобуте свідо% мо незаконним шляхом. У сьогоденному світі, в Україні зок% рема, проблема легалізації (відмиван% ня) доходів, отриманих злочинним шляхом, щоденно набуває актуаль% ності. Структури, які здійснюють фі% нансовий моніторинг грошового обігу на предмет виявлення фактів відми% вання коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму, та підготовка кадрів для здійснення фінансового моніторингу — діють на всіх рівнях юрисдикції, співпрацюючи одне з одним. Водночас переважна більшість кримінальних справ, які порушуються в Україні за ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» закін% чуються не обвинувальним вироком суду, а закриваються значно раніше судового розгляду, переважно з при% чин недосконалості поточного законо% давства України, яким саме регламен% тується відповідальність за легаліза% цію (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом. На шляху визна% чення диспозиції легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, зу% стрічається ряд вад, серед яких: 1) формулювання положення ч. 1 ст. 209 КК України; 2) гармонізація основних понять, що вживаються у ньому з положеннями інших норм за% конодавства України; 3) уніфікація положень вказаної норми з міжнарод% ними вимогами; 4) суть формулюван% ня, яке на сьогодні є доволі складним для застосування і на практиці змен% шує ефективність застосування ст. 209 КК України. Однак головним фактором, який впливає на визнання, чи, навпаки — заперечення факту легалізації, є факт встановлення легальності походження коштів (доходів). Особливо слід наго% лосити на тому, що відсутність у до% ходів офіційного легітимного статусу до моменту легалізації — необхідна умова для визнання факту самої лега% лізації. В іншому разі — легалізації фактично не відбувається, адже у разі якщо доходи були легальними до мо% менту вчинення щодо них певних дій, не змінюють їх статусу — легальні ко% шти лишаються легальними. Цей факт слід усвідомлювати і приділяти йому належну увагу при становленні наявності ознак легаліза% ції у діяннях особи: у разі зміни стату% су нелегального на легальний — легалізація відбувається, у будь%якому іншому випадку — ні. Відповідно до змісту диспозиції ч. 1 ст. 209 КК України під легалізацією розуміється вчинення фінансової опе% рації чи укладення угоди з коштами або іншим майном, отриманими внаслідок вчинення суспільно небез% 208 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • Р. Міловідов, Н. Розенфельд печного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спря% мованих на приховання чи маскуван% ня незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнахо% дження, переміщення, а так само на% буття, володіння або використання коштів чи іншого майна, отриманих внаслідок вчинення суспільно небез% печного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Таким чином, відповідно до змісту самої диспозиції ст. 209 КК України під «доходами» законодавець взагалі розуміє «кошти». Однак не всі кошти є доходами, а доход не завжди може бути виражений у коштах. Оче% видно, що положення диспозиції ч. 1 ст. 209 КК України всередині взагалі% то має ряд внутрішніх суперечностей та повністю не відповідає назві самої статті. Очевидно, що визначення таких понять, як «кошти» та «доходи» де% монструють одну з причин низької ефективності встановлення, напри% клад, обсягу доходів, або коштів, які легалізуються, адже якщо кошти мо% жуть бути виражені у конкретній сумі, доходи не завжди можуть мати таке відображення, і їх фіксація, оцінка, обрахунок становлять практичні складнощі. Крім того, слід враховувати той факт, що доходи можуть бути не завжди первинними, а виступати по% хідними від первинних: наприклад, відсотки по депозитним вкладам, у той час як гроші, покладені на депозит, і були предметом легалізації. Однак самі доходи — відсотки по депозиту, а відповідно до положення ст. 209 КК України караним є відмивання дохо% дів саме від злочинів. І це очевидно ус% кладнює застосування досліджуваної норми на практиці. В одному випадку доходи можуть оцінюватися як безпо% середньо доходи, а в другому — як пер% винні ресурси, як, наприклад, первин% ний внесок у банк на той самий депо% зитний рахунок, коли доходами бу% дуть лише відсотки. Одним із дослідників проблем кримінальної відповідальності за ле% галізацію доходів, отриманих злочин% ним шляхом, — Н. Ахтирською — наводяться дані, які яскраво демонст% рують недосконалість положення вка% заної норми, практичну низьку ефек% тивність її застосування. Так, станом на 31 грудня 2008 р. судами закінчено з постановленням вироку 160 справ, із закриттям провадження — 13 справ, із застосуванням заходів примусового характеру — 1 справа, з поверненням на додаткове розслідування — 33 спра% ви, з поверненням справи прокуро% ру — у порядку ст. 2491 КПК Украї% ни — 11, з передачею за підсудністю — 30 справ. Кількість справ, у яких було змінено обвинувачення зі ст. 209 на іншу статтю КК України, виключено з обвинувачення ст. 209, або стосовно яких державний обвинувач відмовив% ся від обвинувачення за цією статтею складає 69 справ щодо 128 осіб [3]. От% же, ефективність застосування поло% ження ст. 209 КК України станом на 2008 р. становило 45,6 % (з розрахун% ку — 73 справи від загальної кіль% кості — 160); а у 53 % справ прокурор відмовився від обвинувачення за ст. 209 КК України (з розрахунку відмови прокурора від обвинувачення за вказаною ст. у 73 випадках від 128). За цими даними, ефективність застосування норми, передбаченої ч. 1 ст. 209 КК України, становить близько 45,6 %, що свідчить про те, що її поло% ження на рівні нормативного визна% чення недосконалі, потребують де% 209• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • НЕДОЛІКИ СТАТТІ 209 КК УКРАЇНИ ЯК ВАДИ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ… тального дослідження й опрацювання з урахуванням усіх необхідних теоре% тичних та, бажано, практичних реко% мендацій щодо викладення її основ% них положень. Неефективність застосування зако% нодавства є спільною проблемою як держави, так і суспільства. Ефектив% ність законодавства України, як суб’єкта міжнародних відносин, ціка% вить її партнерів у світі, оскільки зако% нодавство України, яка обрала шлях євроінтеграції, має відповідати вимога міжнародних угод, принципам забез% печення глобальної та кооперативної безпеки. Таке твердження повною мірою стосується законодавства у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, які слугують бар’єром від загроз гло% бальній, кооперативній та національ% ній безпеці не лише від самої лега% лізації, а й від злочинної діяльності, що їй передувала. Вдосконалення чинного вітчизня% ного законодавства у сфері протидії легалізації доходів, здобутих злочин% ним шляхом, вимагається, насамперед, через низький ступінь ефективності запобігання таким посяганням та через потребу на підвищення ефектив% ності самої боротьби з такими злочин% ними діями. У міжнародній практиці легаліза% ція доходів, отриманих злочинним шляхом, і питання фінансування теро% ризму стоять поряд. Вимоги щодо притягнення до криміналізації за їх вчинення, переважно, містяться в од% них актах, і при цьому кожний із цих видів злочинів має власне визначення і міжнародне прийняття. Вони можуть бути як пов’язані між собою, так і докорінно відмежовуватися один від одного, вчинюватися разом, і незалеж% но одне від одного. У той час, як фінансування тероризму передує вчи% ненню злочину або групи злочинів, які, як явища, можуть характеризува% тися як тероризм терористичної спря% мованості [4], легалізація доходів, от% риманих злочинним шляхом, не може бути вчинена до самого злочину, що забезпечив походження цих доходів, а вчинюється виключно після такого. Водночас одним із недоліків фор% мулювання положення диспозиції ч. 1 ст. 209 КК України є розміщення у ній переліку альтернативних активних діянь, які самі по собі містять ознаки певних процедур, що здійснюються з грошима, у той час сам факт обов’яз% кового предування «легалізації» іншо% го злочину у ст. 209 КК України не визначено. Спірним для застосуванні на практиці є саме потреба доведення того, що «доходи», які є предметом да% ного злочину здобуті саме злочинним шляхом, а не у будь%який інший спосіб. Недопустимим для кримінального закону є також формулювання у ч. 1 ст. 209 «суспільно небезпечного діян% ня», у контексті посилання на таке, як на злочин. Не всі суспільно небезпечні діяння криміналізовані, відповідно, не всі вони є злочинами. Тому неприпус% тимо на рівні окремої статті Особливої частини КК України фактично ото% тожнювати поняття «злочин» і «су% спільно небезпечне діяння», перше з яких спричиняє настання криміналь% ної відповідальності, а друге — без на% буття статусу першого шляхом кримі% налізації — ні. Ряд інших вад чинної редакції ст. 209 КК України також впливають на істотне зниження ефективності застосування цієї статті: відсутність поняття «легалізація» (його тлума% чення); структурне нагромадження і фактична відсутність абстракції на рівні визначення диспозиції ч. 1 цієї статті; відсутність конкретизації щодо 210 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • Р. Міловідов, Н. Розенфельд таких понять, як «набуття», «володін% ня», «використання»; чергування по% нять «кошти» і «доходи» як на рівні співвідношення назви статті та диспо% зиції її ч. 1, так і на рівні предметів аль% тернативних активних діянь, зазначе% них у ч. 1 цієї статті: «кошти або інше майно», «кошти або майно», «доходи» тощо. Як зазначав у березні 2008 р. за% ступник голови Державного комітету фінансового моніторингу С. Клюшке, ґрунтовний аналіз міжнародного зако% нодавства і міжнародних рекомен% дацій, що висуваються до України, «FATF постійно наголошує на не% обхідності внесення відповідних змін до національного законодавства» [5]. Очевидно, що вдосконалення закону про кримінальну відповідальність в частині належного формулювання по% ложення ст. 209 КК України, де% талізації її основних визначень та, відповідно, підвищення ефективності її застосування на практиці. Очевидно, що чинна редакція ст. 209 КК України якнайскоріше потребує вдосконалення на підставі системного аналізу, урахування міжнародних ви% мог сучасного світу щодо протидії ле% галізації коштів, здобутих злочинним шляхом, уніфікації його положень з по% ложеннями вітчизняного закону про кримінальну відповідальність, а також комплексного дослідження особливо% стей побудови норми з урахуванням не лише міжнародних вимог, а й особли% востей та структурно%системних під% ходів, притаманних вітчизняній класичній теорії кримінального права. Вживання терміна «використання» взагалі викликає сумніви у контексті звичного для цивільного права терміна «користування», який має тлумачення на рівні ЦК України. ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ 1. Брець Л. В., Некрасов В. А., Мацюк В. Я. Національна система України по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Лекція. — К., 2007. — 92 с. 2. FATF — міжурядовий орган, яким встановлює стандарти і висуває політику боротьби з відми$ ванням грошей і фінансуванням тероризму // http://www.fatf$gafi.org 3. Ахтирська Н. М. Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом : пропозиції до чинного за$ конодавства на підставі аналізу судової практики / Актуальні проблеми кримінального права та кримінології : матеріали Всеукр. наук.$практ. конф. (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юрид. ін$т ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. — Донецьк, 2009. — 250 с. 4. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості. — Х., 1997. — 160 с. — С. 5, 7. 5. Філоненко С. Чи складніше буде відмивати «брудні» капітали в Україні? // Віче. — 2009. — Берез. — С. 44–45. Видавничий Дім «Ін Юре» пропонує: Глушков В. О., Коваленко П. М. Шахрайство на фінансових ринках у біржовій торгівлі : правовий та кримінологічний аналіз. — К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2008. — 280 с. Видання є узагальненим дослідженням правових та кримінологічних проблем шахрайства на фінансових ринках у біржовій торгівлі. Проаналізо$ вано історико$правові аспекти, простежується взаємозв’язок фінансових криз та шахрайства на фінансових ринках на національному та транс$ національному рівнях. Також розглянуто відмітні риси особистості шахрая з фінансовими ресурсами, систему протидії шахрайству на фінансових ринках при здійсненні біржової торгівлі. Замовляйте видання за телефонами: (44) 537�51�20, 537�51�21 або електронною поштою sales@inyure.kiev.ua http://shop.inyure.kiev.ua

Недоліки статті 209 КК України як вади застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом

Institution

Ähnliche Einträge