Управління кримінологічною безпекою на транспорті
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Право України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28737 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Управління кримінологічною безпекою на транспорті / М. Шелухін // Право України. — 2009. — № 11. — С. 145-151. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28737 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287372011-11-19T12:10:29Z Управління кримінологічною безпекою на транспорті Шелухін, М. Теорія і практика сучасної кримінології 2009 Article Управління кримінологічною безпекою на транспорті / М. Шелухін // Право України. — 2009. — № 11. — С. 145-151. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0132-1331 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28737 uk Право України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія і практика сучасної кримінології Теорія і практика сучасної кримінології |
| spellingShingle |
Теорія і практика сучасної кримінології Теорія і практика сучасної кримінології Шелухін, М. Управління кримінологічною безпекою на транспорті Право України |
| format |
Article |
| author |
Шелухін, М. |
| author_facet |
Шелухін, М. |
| author_sort |
Шелухін, М. |
| title |
Управління кримінологічною безпекою на транспорті |
| title_short |
Управління кримінологічною безпекою на транспорті |
| title_full |
Управління кримінологічною безпекою на транспорті |
| title_fullStr |
Управління кримінологічною безпекою на транспорті |
| title_full_unstemmed |
Управління кримінологічною безпекою на транспорті |
| title_sort |
управління кримінологічною безпекою на транспорті |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Теорія і практика сучасної кримінології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28737 |
| citation_txt |
Управління кримінологічною безпекою на транспорті / М. Шелухін // Право України. — 2009. — № 11. — С. 145-151. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Право України |
| work_keys_str_mv |
AT šeluhínm upravlínnâkrimínologíčnoûbezpekoûnatransportí |
| first_indexed |
2025-07-03T08:54:01Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:54:01Z |
| _version_ |
1836615301626593280 |
| fulltext |
145• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
© М. Шелухін, 2009
Розуміючи управління як процес,
що є сукупністю дій особливого
органу організації і спрямовані
на зміну існуючого стану організації
або її частини та забезпечують досяг'
нення поставленої мети, необхідно за'
значити, що специфіка управління
транспортом пов’язана, насамперед, з
його значущістю для економіки Украї'
ни. Відповідно до ст. 450 ЦК України
транспортні засоби всіх суб’єктів, що
діють у сфері перевезень, є джерелами
підвищеної небезпеки, тому управлін'
ня в транспортній галузі визначається
специфікою самої галузі.
Специфіка виявляється у: визна'
ченні державою основних напрямів
розвитку дорожньо'транспортного
комплексу країни; централізованій си'
стемі управління підприємствами
транспорту загального користування.
Втручання в господарську діяльність
підприємств транспорту місцевими
органами влади і самоврядування не
припускається; наявності підвищених
вимог до дисципліни працівників
транспортної системи, що передбаче'
но в статутах або в окремих положен'
нях; існуванні особливої системи кон'
тролю за дотриманням правил, норм і
стандартів, що регламентують діяль'
ність транспортних підприємств і
установ; існуванні у транспортних під'
приємств і органів управління транс'
портом повноважень на застосування
заходів адміністративного примусу
(стягнення, припинення, адміністра'
тивно'запобіжних заходів) [1]; підви'
щеній небезпеці злочинів і правопору'
шень, що здійснюються на транспорті;
постійному зосередженні великої
кількості товарно'матеріальних цін'
ностей (до них належать вантажі, що
перевозяться, які знаходяться у ван'
тажних парках, місцях завантаження'
вивантаження і зберігання; майно па'
сажирів; майно самих транспортних
підприємств) тощо.
Означену в статті проблематику
щодо управління забезпеченням без'
пеки (кримінологічної, економічної,
інформаційної і т. д.), у тому числі й
шляхом створення недержавних служб
безпеки, досліджували як українські
вчені'юристи (В. Мунтіян, В. Понома'
ренко, Т. Клебанова, Н. Чернова,
Е. Низенко, Г. Козаченко, В. Понома'
рьов, О. Ляшенко, Р. Пастернак'Тара'
Теорія і практика сучасної кримінології
УПРАВЛІННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ
НА ТРАНСПОРТІ
М. ШЕЛУХІН
кандидат юридичних наук, доцент,
професор кафедри господарського
та екологічного права
(Донецький юридичний інститут
Луганського державного університету
внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка)
146 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
М. Шелухін
нущенко, В. Шлемко, І. Бінько та ін.
[2–7]), так і їх російські колеги (В. Ов'
чинський, А. Шаваєв, Є. Олейников,
С. Лебедєв, Г. Горшенков, В. Шарлот,
Н. Щедрін, О. Єгорова, М. Бабаєв,
В. Плешаков, С. Шабанов, А. Антонов,
В. Балашов [8–17]), проте найчастіше
аналізувалась організація та управлін'
ня економічною і кримінологічною
безпекою на підприємствах недержав'
ної форми власності. Питання ж щодо
необхідності управління безпекою на
транспорті шляхом організації відо'
мчої служби безпеки, як одного з
суб’єктів забезпечення безпеки, на
жаль, залишилися поза увагою дослід'
ників.
Механізм управління безпекою на
транспорті існує впродовж сторіч. Він
є самодостатнім з огляду на ор'
ганізацію діяльності транспорту, проте
у зв’язку з переходом до ринкової еко'
номіки цей механізм зазнає значних
корективів. Як і все нове, реформуван'
ня транспортної системи стало причи'
ною ряду конфліктів — економічних,
організаційних і соціальних, які до
певної міри знизили криміногенну
стійкість до перешкод і призвели до
збільшення кількості правопорушень,
що у свою чергу негативно вплинуло
на рівень безпеки у транспортній
діяльності.
Безпека діяльності транспорту за'
лежить не лише від належного вико'
нання працівниками транспортних
органів своїх обов’язків, від дотриман'
ня правил, що діють на транспорті,
громадянами, від рівня підтримки
правопорядку на транспорті, а й від
своєчасного і професійного реагуван'
ня на загрози, які виникають у транс'
портній діяльності.
Порушення господарського і су'
спільного правопорядку на об’єктах
транспорту мають певну специфіку.
Тому держава безпосередньо управляє
безпекою на транспорті шляхом
спеціального нормативно'правового
регулювання. Майже в усіх правоохо'
ронних і контролюючих органах існу'
ють спеціалізовані підрозділи для
роботи на транспорті: у МВС — транс'
портна міліція, в Прокуратурі Украї'
ни — транспортні прокуратури, в
СБУ — транспортні відділи та ін. Крім
того, боротьба з правопорушеннями,
які здійснюються на транспорті, по'
кладається не лише на правоохоронні
органи, а й на структурні підрозділи
транспорту в межах їх компетенції, що
знайшло своє відображення в чинно'
му законодавстві.
Держава регулює забезпечення без'
пеки на транспорті, в тому числі
кримінологічної, протидію злочин'
ності та корупції шляхом прийняття
ряду міжнародних і національних за'
конодавчо'нормативних актів, як за'
гального напряму, так і безпосередньо
спрямованих на забезпечення цих
процесів на транспорті. Наприклад, до
таких документів можна віднести
Угоду про співробітництво держав —
учасниць СНД у боротьбі зі злочин'
ністю на транспорті, Закон України
«Про боротьбу з корупцією», постано'
ву Кабінету Міністрів України «Про
забезпечення охорони вантажів, що
перевозяться залізничним транспор'
том» та ін. [18–20].
На відомчому рівні законодавство
України зобов’язує Міністерство
транспорту та зв’язку України (Мін'
трансзв’язку) як центральний орган
виконавчої влади в транспортній га'
лузі організовувати й контролювати
роботу, пов’язану із забезпеченням
безпеки руху транспортних засобів,
вживати заходів щодо зменшення
шкідливого впливу функціонування
транспорту на довкілля та забезпечу'
вати екологічну безпеку на транспорті
[21, 22]. Державна адміністрація
147• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
УПРАВЛІННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ НА ТРАНСПОРТІ
залізничного транспорту України
(Укрзалізниця) як орган централізо'
ваного управління залізничним транс'
портом зобов’язана вживати заходів
щодо забезпечення безпеки функціо'
нування залізничного транспорту, йо'
го інфраструктури та надійності його
роботи, здійснювати контроль за
ефективністю використання і збере'
женням закріпленого за підприєм'
ствами державного майна [23].
Незважаючи на вжиті заходи, рі'
вень правопорушень на залізницях
знизити не вдається, зростає кількість
виявлених хабарів, дедалі частіше
транспорт стає джерелом масштабних
аварій та інших надзвичайних ситу'
ацій. Організація діяльності із під'
тримки суспільно'достатнього рівня
економічної та кримінологічної безпе'
ки на транспорті вимагає нових під'
ходів і методик. Одним із таких нових
підходів є створення відомчої служби
безпеки на транспорті як підрозділу,
який міг би взяти на себе управлін'
ську та організаційну роботу щодо цієї
відповідальної лінії.
Слід зазначити, що організаційна
побудова, система і структура служб,
апаратів Міністерства транспорту та
зв’язку України, Державної адміні'
страції залізничного транспорту Ук'
раїни та підпорядкованих залізниць
визначається характером виконува'
них завдань і особливостями управ'
ління транспортом. Це, насамперед,
забезпечення ефективної експлуатації
залізничного рухомого складу. Окре'
мого підрозділу у складі органів
управління транспортом, який міг би
координувати політику в галузі транс'
портної безпеки й безпосередньо про'
водити найбільш важливі антикримі'
нальні та антикорупційні заходи, на
транспорті не існує. Сьогодні окремі
завдання із забезпечення криміноло'
гічної безпеки на залізничному транс'
порті та протидії корупції виконують
різні структурні підрозділи органів
його управління. В Укрзалізниці ці
функції виконують управління воєні'
зованою охороною, кадрової та
соціальної політики, з організації
транзитних перевезень та договорів,
ревізій та контролю фінансово'госпо'
дарської діяльності, юридичне, фінан'
сово'економічне, перше управління,
інспекція з контролю, що підпорядко'
вується Генеральному директорові
Укрзалізниці та ін.
Найбільш численним і спеціалізо'
ваним зі згаданих підрозділів є під'
розділ воєнізованої охорони Укрзаліз'
ниці. Головними завданнями цього
підрозділу є: 1) здійснення охорони
вантажів на шляху прямування та в
парках станцій; 2) здійснення охорони
об’єктів залізничного транспорту за
переліком; 3) запобігання незаконно'
му проїздові сторонніх осіб у вантаж'
них поїздах і ходінню сторонніх осіб
залізничними коліями у невизначених
місцях; 4) запобігання та ліквідація
пожеж на підприємствах, в установах
та організаціях, що входять до складу
залізниць України, а також у залізнич'
ному рухомому складі.
Відомча охорона відповідно до по'
кладених на неї завдань здійснює:
1) профілактичні заходи, спрямовані
на запобігання крадіжкам вантажів та
матеріальних цінностей; 2) затриман'
ня розкрадачів вантажів та матеріаль'
них цінностей; 3) пожежно'профілак'
тичні заходи та контроль за виконан'
ням установлених вимог щодо пожеж'
ної безпеки; 4) допомогу в ліквідації
пожеж на підприємствах, в установах
та організаціях, що входять до складу
залізниць України, а також у залізнич'
ному рухомому складі; 5) розслідуван'
ня технічних причин пожеж та їх
облік; 6) заходи для сприяння зміц'
ненню й усебічному розвиткові доб'
148 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
М. Шелухін
ровільних пожежних дружин та інших
громадських протипожежних форму'
вань; 7) допомогу роботі комісій з
прийняття в експлуатацію нових і ре'
конструйованих об’єктів; 8) охорону
під час супроводження касирів від ус'
танов банку до підприємств залізнич'
ного транспорту та в зворотному
напрямі [24–25].
Як видно з наведених вище пунк'
тів, Положення про відомчу воєнізо'
вану охорону на залізничному транс'
порті, діяльність такої охорони зво'
диться, в основному, до фізичної
охорони деяких видів вантажів, що пе'
ревозяться, до попередження й лікві'
дації пожеж. Окремі питання, зокрема,
боротьба з корупцією, забезпечення
економічної та кадрової безпеки, роз'
порошені між різними службами, а пи'
таннями протидії загрозам безпеки,
питаннями забезпечення керівників
інформацією, що впливає на ухвален'
ня управлінських, господарських і ка'
дрових рішень, не займається ніхто.
Відповідно до сучасної міжнарод'
ної практики на підприємствах зі
штатною чисельністю понад 200 осіб і
річним обігом понад 500 тисяч доларів
США вводиться штатна одиниця
фахівця з безпеки в рангу заступника
керівника підприємства, а за річного
обігу понад 5 млн доларів США і
штатною чисельністю понад 2 тисячі
осіб створюється самостійна служба
безпеки підприємства.
В Україні, втім, як і в усіх постра'
дянських державах, вважається, що
служби безпеки створюються тільки
на великих підприємствах і корпо'
раціях недержавної форми власності.
Вже стало правилом, коли після зміни
форми власності з державної на при'
ватну новий власник для ефективного
управління підприємством і забезпе'
чення стабільності його діяльності й
розвитку відразу ж ставить завдання
щодо створення служби безпеки. Вод'
ночас протягом останніх 10 років про'
стежується тенденція до створення
служб безпеки на підприємствах зі
змішаною формою власності, зокрема
в акціонерних товариствах, у яких
п’ятдесят і більше відсотків акцій на'
лежить державі.
Слід наголосити на тому, що служ'
ба безпеки в результаті своєї діяль'
ності стабілізує відносини з правоохо'
ронними й контролюючими органами,
причому такі відносини зазвичай ма'
ють хаотичний характер. Найчастіше
тільки після виникнення неприємнос'
тей або у разі перевірок окреслені від'
носини трансформуються, переходячи
від відносин «перевіряючий — вин'
ний» до відносин у правовому полі,
чітко окреслених законодавством.
Мета створення служби безпеки на
транспорті збігається зі значенням по'
няття «кримінологічна безпека на
транспорті» та полягає в тому, щоб ор'
ганізувати роботу із захищеності прав,
обов’язків і законних інтересів особи,
суспільства й держави від злочинних
посягань і загрози таких посягань,
джерелами яких постають явища,
спрямовані на дестабілізацію функ'
ціонування транспортних засобів і
об’єктів транспортної інфраструктури
та пов’язані зі злочинністю, суспільно
небезпечними діяннями, інтересами
криміналітету, а також як усвідомлен'
ня учасниками транспортних право'
відносин своєї захищеності. Також
необхідно з’ясувати, що виявити та
локалізувати загрози можливо, але
запобігати їм майже неможливо. Пра'
вопорушення все одно матимуть це,
але діяльність служби безпеки дає
можливість максимально мінімізува'
ти кількість правопорушень та їх
наслідки [26].
Потенційні загрози безпеці діяль'
ності транспорту можна систематизу'
149• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
УПРАВЛІННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ НА ТРАНСПОРТІ
вати за чотирма напрямами: 1) загрози
щодо персоналу; 2) загрози щодо ма'
теріальних ресурсів; 3) загрози щодо
фінансів; 4) загрози щодо інформації.
Джерелами названих загроз можуть
бути: 1) дії або бездіяльність персоналу.
Персонал сьогодні є одним із найураз'
ливіших місць кожного підприємства,
у тому числі транспортного. Напри'
клад, працівник транспорту може
інформувати криміналітет про вантажі,
що перевозяться, про способи й методи
розкрадань, безпосередньо особисто
брати участь в різних правопорушен'
нях; 2) недобросовісні конкуренти, ме'
та яких отримати відомості про плани
підприємства на найближче майбутнє
й перспективу з метою свого збагачен'
ня. Досить часто це відбувається через
відкриті інформаційні канали й служ'
бову документацію; 3) кримінальні
структури, які претендують на землі
транспорту, його власність, ринок по'
слуг і на незаконне заволодіння ванта'
жами, що перевозяться; 4) держава і,
насамперед, протиправні дії окремих
працівників правоохоронних і контро'
люючих органів. Саме через такі дії ви'
никає небезпека витоку через них
службової інформації, дестабілізації
нормальної (стабільної) діяльності
підприємств шляхом вилучення бух'
галтерської документації, блокування
рахунків, створення негативного
іміджу в партнерів і постачальників.
Напрями забезпечення захисту
транспортних підприємств можна
умовно поділити на: розробку питань
інформаційної безпеки (збирання опе'
ративної інформації на користь вироб'
ничої діяльності, заходу для захисту
комерційної та службової таємниці,
забезпечення безпеки комп’ютерних
користувачів і мереж); захист фінан'
сів; правові засоби захисту; організа'
ційні засоби; технічні засоби охорони
й захисту.
Враховуючи викладене, основні за'
вдання служби безпеки на транспорті,
які в прямій або опосередкованій
формі впливають на безпеку пере'
візного процесу, можна визначити як:
1) організацію роботи із правового й
технологічного захисту конфіденцій'
ної інформації та комерційної таєм'
ниці; виявлення і локалізацію можли'
вих каналів їх витоку в процесі по'
всякденної виробничої діяльності та в
екстремальних ситуаціях; 2) забезпе'
чення режиму безпеки під час прове'
дення всіх видів діяльності, включаю'
чи різні зустрічі, переговори, наради,
засідання, пов’язані з діловою співпра'
цею, як на національному, так і на
міжнародному рівні; 3) реалізацію
стратегії, спрямованої на створення
системи безпеки для керівників, про'
відних працівників і фахівців, інфор'
маційне забезпечення керівництва,
шляхом збору, обробки й аналізу одер'
жуваної інформації; 4) попередження
фактів корупції та інших правопору'
шень з боку працівників транспорту;
5) підтримку контактів з правоохорон'
ними органами і службами безпеки
інших підприємств, які послуговува'
тимуть вивченню криміногенної ситу'
ації в зоні розташування об’єктів
транспорту; 6) проведення службових
розслідувань за фактами зловживань і
правопорушень з боку працівників
транспорту; 7) організацію заходів зі
встановлення технічного захисту буді'
вель і приміщень; 8) добування, зби'
рання й обробку відомостей про під'
приємства й організації, що потенцій'
но є конкурентами й союзниками; про'
ведення переддоговірних перевірок з
метою виявлення платоспроможності
юридичних і фізичних осіб, їх можли'
вості щодо своєчасного виконання до'
говірних і платіжних зобов’язань;
9) перевірку на благонадійність перед
прийомом на роботу й перед висунен'
150 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
М. Шелухін
ням кандидатів на керівні посади й
посади, пов’язані з матеріальною
відповідальністю, у тому числі вив'
чення тих, що поступають на роботу
(в частині їх попередньої трудової
діяльності). Проведення внутрішніх
перевірок виконання функціональних
обов’язків працівниками і збирання
оперативної інформації про їх роботу.
Із створенням служби безпеки на
транспорті виникає можливість
управління процесом забезпечення
безпеки транспортної діяльності, про'
ведення спільно з відомчою воєнізова'
ною охороною повного комплексу
заходів щодо забезпечення безпеки та
стабільності цієї діяльності, а отже,
виникає можливість створення інтег'
рованої системи безпеки на залізнич'
ному транспорті.
Серед переваг інтегрованої системи
безпеки на залізничному транспорті
можна назвати: 1) комплексний під'
хід. У системі реалізовано інтеграцію
всіх підсистем безпеки (інформа'
ційної, кадрової, технологічної тощо)
в єдиний керований централізований
комплекс, сама ж система інтегрована
з інформаційними системами управ'
ління підприємством і перевізним
процесом; 2) орієнтацію на завдання
керівника. Керівництво транспорту як
основна категорія користувачів систе'
ми одержує можливість оперативно
отримувати точну й достовірну інфор'
мацію про події на об’єкті. Вплив
людського чинника на якість і захи'
щеність інформації в системі виклю'
чено технологічно. Всі дії в системі ав'
торизуються й протоколюються, за'
вдяки чому технологічна й виробнича
діяльність на будь'якій ділянці стає
прозорою; 3) високий професіоналізм.
Всі концептуальні рішення розробля'
ються й реалізуються професійно
підготовленими кадрами; 4) вироб'
лення завершених, багатофункціо'
нальних, збалансованих рішень, які
послуговуватимуть вирішенню ком'
плексу важливих завдань із забезпе'
чення кримінологічної безпеки транс'
портної структури, що дозволяє під'
тримувати й контролювати заданий
рівень безпеки.
На початковому етапі створення
служби безпеки на транспорті можна
запропонувати ввести посади поміч'
ників керівників Укрзалізниці й заліз'
ниць у боротьбі з організованою зло'
чинністю відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 24 лю'
того 1997 р. № 183'15 [27].
Створення служби власної безпеки
на рівні Мінтрансзв’язку дасть Управ'
лінню залізниці можливість створити
інтегровану систему безпеки на
залізничному транспорті, що, в свою
чергу, сприятиме створенню умов, за
яких можливим стане вживання пре'
вентивних заходів щодо недопущення
негативних процесів, які можуть ви'
никнути під час щоденної виробничої
діяльності та в умовах майбутнього
реформування системи залізничного
транспорту України [28].
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1. Административное право Украины : учеб. / под ред. С. В. Кивалова. — Харьков, 2004. — 880 с.
2. Мунтіян В. І. Економічна безпека України : моногр. — К., 1999. — 463 с.
3. Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Чернова Н. Л. Экономическая безопасность региона : анализ,
оценка, прогнозирование : моногр. — Харьков, 2004. — 144 с.
4. Низенко Э. И. Обеспечение безопасности предпринимательской деятельности : учеб. пособ. —
К., 2003. — 124 с.
5. Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М. Економічна безпека підприємства : сутність та
механізм забезпечення : моногр. — К., 2003. — 280 с.
6. Пастернак:Таранущенко Г. Економічна безпека держави. Введення до екосестейту // Вісник
НАН України. — 1994. — № 5. — С. 23–28.
151• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
УПРАВЛІННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ НА ТРАНСПОРТІ
7. Шлемко В. Т., Бінько І. Ф. Економічна безпека України : сутність і напрямки забезпечення. — К.,
1997. — 144 с.
8. Овчинский В. С. Стратегия борьбы с мафией. — М., 1993. — 190 с.
9. Шаваев А. Г. Криминологическая безопасность негосударственных объектов экономики. — М.,
1995. — 128 с.
10. Олейников Е. А. Основы экономической безопасности. — М., 1997. — 288 с.
11. Лебедев С. Я. Криминологическая безопасность личности, общества, государства // Правовая
наука на рубеже XXI столетия. — Омск, 2000. — С. 13–22.
12. Горшенков Г. Г. Криминологическая безопасность предпринимательства : функциональный и
институциональный подходы к познанию // Вестник Московского университета МВД Рос/
сии. — 2004. — № 3. — С. 101/107.
13. Шарлот В. В. Криминологический аспект защиты информации. Криминальная мотивация //
http://www.amulet/group.ru
14. Щедрин Н. В., Егорова О. А. Свидетельство о благонадежности как элемент системы кримино/
логической безопасности : опыт немецкого законодателя // Сибирский криминологический
журнал. — 2006. — № 2 // http://izpi.ru/scm.php
15. Бабаев М. М., Плешаков В. А. Теоретические и прикладные проблемы обеспечения криминоло/
гической безопасности // Уголовная политика и проблемы безопасности государства / Труды
Академии управления МВД России. — М., 1998. — С. 25–32.
16. Шабанов С. Г. Криминологическая безопасность корпораций и ее прогнозирование : автореф.
дис. … канд. юрид. наук / Омская Академия МВД РФ. — Омск, 2001. — 18 с.
17. Антонов А. Б., Балашов В. Г. Основы обеспечения безопасности личности, общества и государ/
ства : учеб. пособ. — М., 1996. — 204 с.
18. Угода про співробітництво держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі зі
злочинністю на транспорті вiд 15 вересня 2004 р. : затверджена постановою Кабінету Міністрів
України від 18 серпня 2005 р. № 771 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 34. — Ст. 2048.
19. Про боротьбу з корупцією : Закон України від 5 жовтня 1995 р. № 356 // Відомості Верховної
Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 266.
20. Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом : постанова
Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 106 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi/
bin/laws/main.cgi
21. Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України : затверджено Указом Президента
України від 27 серпня 2004 р. № 1009/2004.
22. Про залізничний транспорт : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. —
№ 40. — Ст. 183.
23. Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України :
постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 262.
24. Про затвердження Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті :
постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 1994 р. № 7.
25. Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом : постанова
Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 106 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi/
bin/laws/main.cgi
26. Шелухін М. Л. Кримінологічна безпека на транспорті : організаційно/управлінське та оператив/
но/розшукове забезпечення : моногр. — Донецьк, 2008. — 365 с.
27. Про посади помічників керівників органів виконавчої влади, установ, підприємств і організацій
з питань взаємодії в боротьбі з організованою злочинністю : постанова Кабінету Міністрів
України від 24 лютого 1997 р. № 183/15.
28. Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту України : схвалено Роз/
порядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 651/р // Офіційний вісник
України. — 2007. — № 1. — Ст. 46.
|