Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Право України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28740 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості / М. Яцишин // Право України. — 2009. — № 11. — С. 165-169. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28740 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287402011-11-19T12:19:06Z Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості Яцишин, М. Дискусії та обговорення 2009 Article Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості / М. Яцишин // Право України. — 2009. — № 11. — С. 165-169. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0132-1331 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28740 uk Право України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії та обговорення Дискусії та обговорення |
| spellingShingle |
Дискусії та обговорення Дискусії та обговорення Яцишин, М. Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості Право України |
| format |
Article |
| author |
Яцишин, М. |
| author_facet |
Яцишин, М. |
| author_sort |
Яцишин, М. |
| title |
Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості |
| title_short |
Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості |
| title_full |
Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості |
| title_fullStr |
Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості |
| title_full_unstemmed |
Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості |
| title_sort |
державний департамент україни з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Дискусії та обговорення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28740 |
| citation_txt |
Державний департамент України з питань виконання покарань як суб’єкт нормотворчості / М. Яцишин // Право України. — 2009. — № 11. — С. 165-169. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Право України |
| work_keys_str_mv |
AT âcišinm deržavnijdepartamentukraínizpitanʹvikonannâpokaranʹâksubêktnormotvorčostí |
| first_indexed |
2025-07-03T08:54:12Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:54:12Z |
| _version_ |
1836615312905076736 |
| fulltext |
165• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
© М. Яцишин, 2009
М. ЯЦИШИН
кандидат історичних наук,
доцент кафедри теорії та історії держави
і права
(Волинський національний університет
імені Лесі Українки)
Як відомо, нормотворчість — це
вид діяльності, що пов’язана зі
створенням нормативно'право'
вих актів, які ухвалюються чи санк'
ціонуються уповноваженими органа'
ми держави, їх посадовими особами,
іншими суб’єктами правотворчості, і є
їх одностороннім волевиявленням.
У нашому випадку йдеться про норми
кримінально'виконавчого права як за'
гальнообов’язкові правила поведінки,
які відображаються у нормативно'
правових актах, виданих Державним
департаментом України з питань вико'
нання покарань (далі — Департамен'
том), і регулюють суспільні відносини,
що виникають у процесі виконання
(відбування) кримінальних покарань.
З урахуванням викладеного вище у
цій статті ставиться мета розкрити ме'
ханізм та зміст правового регулюван'
ня Департаментом процесу виконання
покарань на основі загальних керівних
положень (Конституції України, за'
конів України), ідей та принципів
(справедливість, повага прав людини,
гуманізм, законність, невідворотність
виконання покарання), імперативних
вимог (указів Президента України, по'
станов і декретів Кабінету Міністрів
України), які становлять основу щодо
єдиної державної кримінально'право'
вої політики у сфері виконання кримі'
нальних покарань, характеризують
його сутність і призначення у
суспільстві і мають доктринальне ви'
раження та нормативно'правове
закріплення.
При цьому, з точки зору методо'
логії, не можна обійти увагою праці
вчених'юристів: Г. Авансова, Л. Баг'
рія'Шахматова, О. Бандурки, І. Бога'
тирьова, О. Джужі, О. Колба, В. Ко'
пєйчикова, Г. Радова, А. Степанюка,
В. Трубникова, С. Фаренюка й бага'
тьох інших, які створюють сприятливе
для законо' і нормотворення науково'
теоретичне підґрунтя, зокрема, щодо
норм та джерел кримінально'виконав'
чого законодавства [1, 63–68], у тому
числі тих, які належать до компетенції
Державної кримінально'виконавчої
Дискусії та обговорення
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
ЯК СУБ’ЄКТ НОРМОТВОРЧОСТІ
166 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
М. Яцишин
служби України та Центрального
органу виконавчої влади з питань ви'
конання покарань — Департаменту [2,
92–110].
Так, і в теорії, і на практиці набули
офіційного визначення такі важливі
елементи процесу вироблення правил
поведінки людей, як норма права —
формально визначене, сформульоване
чи санкціоноване державою загально'
обов’язкове правило поведінки загаль'
ного характеру, реалізація якого забез'
печується державним принципом; нор'
мативно'правовий акт — офіційний
письмовий документ компетентного
державного органу, в якому закріплю'
ються правила поведінки загального
характеру, що забезпечуються держав'
ним принципом та ін. [3, 715].
Згідно з Положенням про Держав'
ний департамент України з питань ви'
конання покарань, затвердженого
Указом Президента України від 31
липня 1998 р. № 827/98 [4, 108–115],
Департамент, крім виконання основ'
них завдань, викладених у п. 3, і по'
в’язаних зі здійсненням єдиної дер'
жавної політики у сфері виконання
кримінальних покарань, розроблення
відповідних рекомендацій, забезпе'
чення дотримання вимог законодавст'
ва в органах і установах виконання по'
карань, керівництвом органами і уста'
новами виконання покарань, право'
вим і соціальним захистом праців'
ників і службовців кримінально'вико'
навчої системи, відповідно до покла'
дених до нього завдань (п. 4) бере
участь у розробленні та реалізації дер'
жавних комплексних програм бороть'
би зі злочинністю (п.п. 2), аналізує
результати діяльності органів і уста'
нов виконання покарань, складає дов'
гостроковий та оперативний прогнози
кримінальної обстановки і на їх основі
вносить у встановленому порядку
пропозиції щодо підвищення ефектив'
ності функціонування кримінально'
виконавчої системи (п.п. 5), укладає
угоди з відповідними органами іно'
земних держав з питань, що належать
до його компетенції (п.п. 25).
Власне, нормотворчу діяльність
Департаменту визначено у п. 7 Поло'
ження, згідно з яким останній у межах
своїх повноважень на основі та на ви'
конання актів законодавства видає на'
кази, організовує і контролює їх вико'
нання. При цьому нормативно'пра'
вові акти Департаменту підлягають
державній реєстрації в установленому
порядку і є обов’язковими для вико'
нання центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприєм'
ствами, установами, організаціями та
громадянами. У разі потреби Департа'
мент видає спільний акт разом з інши'
ми центральними і місцевими органа'
ми виконавчої влади.
Основним законодавчим джерелом
повсякденної нормотворчої діяльності
Департаменту, що містить конкретні
норми кримінально'виконавчого зако'
нодавства і регулює порядок і умови
виконання та відбування криміналь'
них покарань, є Кримінально'виконав'
чий кодекс України, який був прийня'
тий 11 липня 2003 р. і набув чинності
1 січня 2004 р. Кодекс поділяється на
Загальну та Основну частини і скла'
дається з 5'ти розділів, 26 глав та
містить 166 статей [4, 5–91]. До інших
законів, які містять норми криміналь'
но'виконавчого права, слід віднести:
Закон України «Про попереднє ув’яз'
нення» від 30 липня 1993 р.; Закон Ук'
раїни «Про адміністративний нагляд
за особами, звільненими з місць поз'
бавлення волі» від 1 грудня 1994 р.;
Закон України «Про застосування
амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р.;
Закон України «Про загальну структу'
ру і чисельність кримінально'виконав'
167• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ЯК СУБ’ЄКТ НОРМОТВОРЧОСТІ
чої системи України» від 2 березня
2000 р.; Закон України «Про соціальну
адаптацію осіб, які відбули покарання у
виді обмеження волі або позбавлення
волі на певний строк» від 10 липня
2003 р.; Закон України «Про органи і
служби у справах дітей та спеціальні
установи для дітей» від 7 лютого
2007 р. та ін. [5, 680–683].
На основі цих законів Департамент
більш детально регламентує порядок
та умови виконання й відбування
кримінальних покарань, інших питань
діяльності кримінально'виконавчої
системи у численному ряді відомчих
нормативно'правових актів, які за'
лежно від характеру правила, що вста'
новлюються тією чи іншою нормою
(зобов’язуючою, забороняючою, упов'
новажуючою або заохочувальною),
умовно можна поділити на п’ять груп:
1. Нормативно'правові акти Депар'
таменту з організаційних засад діяль'
ності кримінально'виконавчої систе'
ми України. До них, насамперед, слід
віднести Інструкцію про роботу ліку'
вально'трудових профілакторіїв Дер'
жавного департаменту України з пи'
тань виконання покарань, розроблену
відповідно до вимог чинного законо'
давства і нормативних актів Міністер'
ства охорони здоров’я України, затвер'
джену наказом Департаменту від
17 квітня 1999 р., зареєстровану в
Міністерстві юстиції України 4 серпня
1999 р. № 527/3820. Вона містить ос'
новні положення утримання осіб, які
страждають на розлади психіки та по'
ведінки внаслідок синдрому залеж'
ності у лікувально'трудових профі'
лакторіях і призначені для поповнен'
ня і розвитку в них професійних і тру'
дових навиків, лікування і вироблення
у цих осіб установки на тверезий
спосіб життя [5, 347–358].
З метою упорядкування порядку
розгляду численних звернень грома'
дян України з тих чи інших питань
діяльності органів і установ виконан'
ня покарань та з урахуванням Закону
України «Про звернення громадян» і
постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження інструкцій з діло'
водства за зверненнями громадян в
органах державної влади і місцевого
самоврядування, об’єднання громад,
на підприємствах, в установах, органі'
заціях незалежно від форм власності, в
засобах масової інформації» від
14 квітня 1997 р. № 348, наказом Де'
партаменту від 4 травня 2002 р. № 111
затверджено Інструкцію про порядок
розгляду звернень громадян, їх особи'
стого прийому в органах і установах
виконання покарань, в якій підтвер'
джено право громадян звертатися до
органів та установ виконання пока'
рань, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов’язків із заува'
женнями, скаргами та пропозиціями,
що стосуються їх статутної діяльності,
заявою або клопотанням щодо ре'
алізації своїх соціально'економічних,
політичних та особистих прав і закон'
них інтересів та скаргою про їх пору'
шення. При порушенні встановленого
порядку винні особи несуть відпо'
відальність згідно з чинним законо'
давством [5, 328–333].
Аналіз інших нормативно'правових
актів цієї групи свідчить про намаган'
ня Департаменту посилити увагу до
питання медичного обслуговування,
санітарно'епідеміологічного нагляду,
харчування в установах виконання по'
карань, а також організації шкіл про'
фесійної майстерності, навчальних
центрів, закладів охорони здоров’я
кримінально'виконавчої системи та ін.
2. Нормативно'правові акти, що
регулюють порядок виконання і відбу'
вання усіх видів покарань. Так, з
метою врегулювання питань щодо по'
рядку розслідування та обліку нещас'
168 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
М. Яцишин
них випадків невиробничого характе'
ру, що сталися у вільний від роботи
час з особами, які тримаються в уста'
новах виконання покарань та слідчих
ізоляторах, наказом Департаменту від
26 квітня 2006 р. № 72 затверджено
Положення про порядок розслідуван'
ня та обліку нещасних випадків неви'
робничого характеру, що сталися у
вільний від роботи час з особами, які
тримаються в установах виконання
покарань та слідчих ізоляторах.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 26 квітня 2006 р. № 495/12369
[5, 418–421].
Іншими наказами цієї групи (усьо'
го їх — понад 20) Департамент затвер'
див Типові правила внутрішнього роз'
порядку для хворих, які перебувають у
лікарні; Положення про психолога
установи виконання покарань та
слідчого ізолятора; Положення про
державну санітарно'епідеміологічну
службу Департаменту; встановив по'
рядок забезпечення конфіденційності
інформації про ВІЛ'нфікованих, а на'
казом Департаменту та Міністерства
охорони здоров’я України від 15 лис'
топада 2005 р. № 186/607 затвердив
Інструкцію про організацію антирет'
ровірусної терапії хворих та ВІЛ'ін'
фекцію/СНІД осіб, які тримаються в
установах виконання покарань та
слідчих ізоляторах [5, 430–434].
3. Нормативно'правові акти, які
регулюють порядок виконання та
відбування покарань, не пов’язаних із
позбавленням волі. Серед норматив'
но'правових актів цієї групи найпер'
ше слід назвати Інструкцію про поря'
док виконання покарань, не пов’яза'
них із позбавленням волі, та здійснен'
ня контролю щодо осіб, засуджених до
таких покарань, затверджену наказом
Департаменту від 19 грудня 2003 р.
№ 270/1560. Зареєстрований у
Міністерстві юстиції України 9 січня
2004 р. № 16/8615 [5, 435–476].
У цій Інструкції відповідно до
ст. 13 КВК України визначається по'
рядок виконання покарань у вигляді
позбавлення права обіймати певні по'
сади або займатися певною діяль'
ністю, громадськими роботами і ви'
правними роботами та здійснення
контролю щодо осіб, засуджених до
таких покарань, здійснення контролю
за поведінкою осіб, звільнених від
відбування покарань з випробуван'
ням, звільнених від відбування пока'
рань вагітних жінок і жінок, які мають
дітей до трьох років, організації робіт
підрозділів кримінально'виконавчої
інспекції щодо направлення осіб, засу'
джених до покарання у вигляді обме'
ження волі, до кримінально'виконав'
чих установ відкритого типу (виправ'
ні центри).
4. Нормативно'правові акти з вико'
нання та відбування покарань у ви'
гляді позбавлення волі. З'поміж ін'
ших ця група представлена чи не
найбільшою кількістю нормативно'
правових актів, що пояснюється, на'
самперед, необхідністю деталізувати і
розвивати та більш чітко регламенту'
вати умови виконання кримінальних
покарань в установах виконання пока'
рань з найбільшою кількістю засудже'
них у вигляді позбавлення волі. Серед
них: Положення про Апеляційну
комісію Державного Департаменту
України з питань виконання покарань
з питань розподілу, направлення та пе'
реведення для відбування покарань
осіб, засуджених до позбавлення волі,
затверджене наказом від 16 грудня
2003 р. № 261; Правила внутрішнього
розпорядку установ виконання пока'
рань, затверджені наказом від 25 груд'
ня 2003 р. № 275; Положення про умо'
ви навчання та отримання базової та
повної загальної середньої освіти осо'
бами, засудженими до позбавлення
волі, у загальноосвітніх навчальних
169• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ЯК СУБ’ЄКТ НОРМОТВОРЧОСТІ
закладах при установах кримінально'
виконавчої системи; затверджене
наказом Міністерства освіти і науки
України, Державного департаменту
від 1 березня 2002 р. № 154/55; Типо'
ве положення про батьківський комі'
тет при виховній колонії, затверджене
наказом від 28 січня 2004 р. № 20 та
ін. [5, 682–683].
5. Нормативно'правові акти, які
регламентують порядок звільнення
від відбування покарання та соціальну
адаптацію звільнених від відбування
покарання. Серед них: Інструкція про
порядок подання до Секретаріату
Президента України матеріалів з пи'
тань помилування та виконання ука'
зів Президента України про помилу'
вання, затверджена наказом від
16 травня 2006 р. № 93; наказ Держав'
ного департаменту, Міністерства внут'
рішніх справ України, Міністерства
праці та соціальної політики України
«Про порядок взаємодії органів і уста'
нов виконання покарань, територіаль'
них органів внутрішніх справ та
центрів зайнятості населення щодо
надання особам, які звільнені від
відбування покарання, допомоги в
трудовому і побутовому влаштуванні,
соціальній адаптації» від 12 грудня
2003 р. № 250/1562/342 [5, 668–671]
та деякі інші, зокрема, щодо здійснен'
ня адміністративного нагляду за осо'
бами, звільненими з місць позбавлен'
ня волі.
На нашу думку, цей напрям потре'
бує більш детальної регламентації та
закріплення у нормативно'правових
актах, зокрема, в частині соціальної
адаптації звільнених від відбування
покарань та приведення її у відпо'
відність до європейських стандартів і
кращих світових зразків.
Крім того, як показує проведений
нами аналіз, у нормативних актах, що
регламентують питання профілактики
злочинів в Україні, не зазначені права
та обов’язки осіб, які беруться на
профілактичний огляд. У той самий
час вивчення норм інших галузей пра'
ва (КК України, КПК України та ін.),
які причетні до формування криміна'
льно'правової та кримінально'проце'
суальної політики й відповідно — вдо'
сконалення практики, свідчить, що
правовий статус суб’єктів цих право'
вих відносин є чітко визначеним.
У зв’язку з цим логічно було б визна'
чити у нормативно'правових актах з
питань запобігання вчиненню зло'
чинів правовий статус осіб, які беруть'
ся на профілактичний облік. У такому
разі набуде свого змісту принцип глас'
ності та забезпечуватиметься нор'
мальне функціонування суб’єктів, що
займаються цим видом кримінально'
виконавчої діяльності.
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1. Норми та джерела кримінально/виконавчого законодавства // Богатирьов І. Г. Кримінально/ви/
конавче право України : підруч. — К., 2008. — С. 63–68.
2. Державний департамент України з питань виконання покарань // Гель А. П., Семаков Г. С.,
Яковець І. С. Кримінально/виконавче право України : навч. посіб. / за ред. проф. А. Х. Степа/
нюка. — К., 2008. — С. 92–110.
3. Правознавство : підруч. / авт. кол. : С. Е. Демський, В. С. Ковальський, А. М. Колодій (кер. авт.
кол.) та ін. ; за ред. В. В. Копєйчикова. — 7/ме вид., стер. — К., 2003. — С. 715.
4. Кримінально:виконавче законодавство України. Кримінально/виконавчий кодекс України : нор/
мат./прав. акти / упоряд. : В. С. Ковальський, Ю. М. Хахуда. — К., 2005. — С. 108–115.
5. Трубников В. М., Шинкарьов Ю. В. Збірник нормативних актів з кримінально/виконавчого пра/
ва України. — Х., 2008. — С. 680–683.
|