Основні засади ефективності економічних функцій держави
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Назва видання: | Право України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28742 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні засади ефективності економічних функцій держави / О. Варич // Право України. — 2009. — № 11. — С. 175-179. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28742 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287422011-11-19T12:13:31Z Основні засади ефективності економічних функцій держави Варич, О. Дискусії та обговорення 2009 Article Основні засади ефективності економічних функцій держави / О. Варич // Право України. — 2009. — № 11. — С. 175-179. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0132-1331 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28742 uk Право України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії та обговорення Дискусії та обговорення |
| spellingShingle |
Дискусії та обговорення Дискусії та обговорення Варич, О. Основні засади ефективності економічних функцій держави Право України |
| format |
Article |
| author |
Варич, О. |
| author_facet |
Варич, О. |
| author_sort |
Варич, О. |
| title |
Основні засади ефективності економічних функцій держави |
| title_short |
Основні засади ефективності економічних функцій держави |
| title_full |
Основні засади ефективності економічних функцій держави |
| title_fullStr |
Основні засади ефективності економічних функцій держави |
| title_full_unstemmed |
Основні засади ефективності економічних функцій держави |
| title_sort |
основні засади ефективності економічних функцій держави |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Дискусії та обговорення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28742 |
| citation_txt |
Основні засади ефективності економічних функцій держави / О. Варич // Право України. — 2009. — № 11. — С. 175-179. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Право України |
| work_keys_str_mv |
AT varičo osnovnízasadiefektivnostíekonomíčnihfunkcíjderžavi |
| first_indexed |
2025-07-03T08:54:19Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:54:19Z |
| _version_ |
1836615319938924544 |
| fulltext |
175• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
© О. Варич, 2009
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЕКОНОМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
О. ВАРИЧ
кандидат юридичних наук, доцент,
кафедра теорії та історії держави і права
(Київський університет права НАН України)
Перед кожним суспільством і
державою завжди постають
певні завдання і функції, які
вони мають вирішувати і виконувати
залежно від потреб, інтересів, цілей,
бажань, мотивів і можливостей усього
суспільства, пануючого класу або пев'
ної нації. Тому питання про завдання і
функції держави має не лише теоре'
тичне, а й надзвичайно велике прак'
тичне значення, оскільки від правиль'
ного і позитивного їх вирішення зале'
жить рівень розвитку економічної си'
стеми, політичної системи, рівень роз'
витку культури та інших сфер соціаль'
ного розвитку, особливо в умовах
трансформаційного суспільства. Це
обумовлено тим, що завдання і функ'
ції держави відображають її політичну
і соціальну природу, суть держави і
державної влади на певному історич'
ному етапі її розвитку. Саме функції
держави конкретизують суть держави
і державної влади. У зв’язку з цим за'
гальна теорія держави і права аналізує
і вивчає найбільш важливі, основні
функції держави та їх реалізацію.
Основним із питань, що виникає у
сфері функціонального призначення
держави, є питання ефективності
здійснення та реалізації функцій дер'
жави і, зокрема, економічних функцій.
Тому ефективність економічної функ'
ції держави неможлива без норматив'
но'правової бази, а відповідно, і без
належної системи інститутів, які за'
безпечують виконання правових норм.
Без цього неможливо досягти стабіль'
ного економічного зростання.
У зв’язку з цим проблема ролі дер'
жави в сучасних умовах розвитку
суспільства набула політизованого
характеру. Тому можна виокремити
кілька етапів протилежної спрямова'
ності: від повного відкидання еконо'
мічних функцій держави (етап «роз'
державлення» та ваучерної привати'
зації) до піднесення їх як найго'
ловніших функцій держави [1, 5].
Набагато складніше виконання цієї
ролі державою на етапі перехідної еко'
номіки. Якщо в розвинених країнах
правова система під впливом ринкової
економіки створювалась десятиліття'
ми і навіть століттями, то в нашій дер'
жаві вона формується, власне, спочат'
ку, заповнюючи той вакуум, який
створився у зв’язку із демонтажем
планової економіки з усіма її інститу'
тами, у тому числі юридичними.
Більше того, особливість ситуації по'
лягає в тому, що правові відносини за
176 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
О. Варич
своєю природою надають форми вже
існуючим відносинам, вони не поро'
джують їх, а тому виникають відразу
за ними.
Нормативно'правова база, яка ство'
рюється у період розвитку економічної
сфери, не може бути досконалою через
велику кількість об’єктивних і суб’єк'
тивних причин. Недосконалі відноси'
ни породжують і недосконалі норми,
що відображають недосконалість
інститутів, які здійснюють законодав'
чу діяльність та забезпечують реалі'
зацію таких правових норм.
Тому одним із ефективних на'
прямів розвитку економічних функцій
держави є вдосконалення системи за'
конодавства, що регулює відносини
між суб’єктами економічної діяль'
ності. Говорячи про сучасний стан
законодавства, особливо того, що ре'
гулює економічні відносини, не'
обхідно відзначити, що, з одного боку,
законодавчі органи з метою посилення
ролі закону невиправдано деталізують
його, підміняють зміст підзаконних
актів, законами, а з другого — прийма'
ють підзаконні акти, що суперечать
законам. Крім того, дотепер сучасне
законодавство не упорядковане: немає
внутрішньої узгодженості й єдності
його системи, бракує взаємозв’язку
між нормативними актами різного
рівня. Чинне законодавство розви'
вається безсистемно та хаотично. Усе
це призводить до існування невиправ'
дано великої кількості підзаконних
актів, у тому числі відомчих, що в
свою чергу вимагає вирішення серйоз'
них завдань щодо удосконалення за'
конодавства [2, 8–9].
У зв’язку з цим підвищення якості
та ефективності законодавства у сфері
реалізації економічних функцій, не'
обхідно розглядати як пріоритетний
напрям економіко'правової політики
держави. Цей процес передбачає таке:
зміни в економічному розвитку вик'
ликають потребу змін у змісті існу'
ючих нормативних актів; економічні
реформи передбачають створення но'
вих нормативних актів, брак яких не'
гативно впливає на функціонування
економічної системи; удосконалення
економічних відносин вимагає ство'
рення єдиної системи правового регу'
лювання, яка б складалася з комплек'
су взаємопов’язаних та взаємоузго'
джених законів, що встановлюють
загальні правила діяльності в еконо'
мічній сфері; підвищення регулятив'
ної ролі закону в системі нормативних
актів, які регулюють економічні відно'
сини, що сприяє зміцненню закон'
ності та підвищенню системності за'
конодавства; управління економічни'
ми процесами вимагає вдосконалення
підзаконних актів, підвищення ступе'
ня їх відповідності закону та узгодже'
ності; збільшення кількості комплекс'
них нормативних актів, що вміщують
норми ряду галузей права, комплекс'
но регламентують різноманітні відно'
сини у певній сфері управління чи
економічного розвитку [3, 8–9].
У цьому зв’язку в процесі розбудо'
ви економічної основи правової дер'
жави і виникають проблеми не лише зі
створенням норм, що регулюють
економічні процеси, а й з їх чіткою
реалізацією та тенденціями удоскона'
лення.
Необхідно зазначити, що одним із
напрямів розвитку економічних функ'
цій держави в умовах трансформацій'
ного суспільства є також діяльність
держави, що спрямована на організа'
цію виконання законодавства.
У цій сфері можна виокремити два
напрями: 1) тимчасові заходи, що
спрямовані на організацію виконання
вже прийнятих актів; 2) дії, що спря'
мовані, на забезпечення дотримання
законодавства, які мають постійний
177• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
характер. Всі вони входять до змісту
організаційно'правової роботи, є га'
рантією виконання юридичних пра'
вил. Водночас різниця між їх змістом
простежується достатньо визначено.
При цьому головне, на чому слід
акцентувати увагу, – це відповідність
кожного кроку законодавчої діяль'
ності основним принципам політики
економічного зростання та підвищен'
ня рівня життя наших громадян.
Основні напрями ефективності
розвитку економічних функцій держа'
ви необхідно також розглядати і в кон'
тексті дослідження ознак та прин'
ципів соціальної держави. Адже як
юридичну категорію соціальну держа'
ву характеризують такі ознаки: 1) на'
явність науково'прогнозованої ефек'
тивної економічної системи; 2) наці'
леність держави на забезпечення се'
реднього класу населення; 3) створен'
ня рівних умов для матеріального та
соціального забезпечення; 4) мате'
ріальна підтримка з боку держави
соціально незахищеної частини насе'
лення; 5) створення безкоштовної сис'
теми освіти, медичного обслуговуван'
ня та підтримку національної культу'
ри; 6) створення ефективної системи
побутового обслуговування населен'
ня; 7) створення системи державних
структур, що запобігають стихійним
лихам та надання допомоги по'
терпілим; 8) запобігання та ефективна
протидія соціальним конфліктам.
У межах концепції соціальної, пра'
вової держави долається суперечність
між державою та економікою, між дер'
жавою та ринком на підставі ефектив'
ної взаємодії директивних, індикатив'
них та безпосередньо ринкових регу'
ляторів економічних процесів зрос'
тання. Внаслідок цього на передній
план виходять питання синтезу про'
цесів державного регулювання та рин'
кового саморегулювання для досяг'
нення як короткострокових, так і дов'
гострокових цілей суспільно'еко'
номічного розвитку. Тобто соціальна
держава та ринкова економіка – це
фактично два вектори єдиного проце'
су сучасного глобального політико'
правового та економічного світового
розвитку. У зв’язку з цим визначення
економічного стану країни та її по'
тенціалу є необхідною умовою втілен'
ня в її внутрішню політику ідеалів
соціальної стабільності, партнерства,
плюралізму, свободи тощо [4,
565–566].
Ефективний розвиток економічних
функцій сучасної держави тісно
пов’язаний з її інвестиційною актив'
ністю. Однією з найвагоміших причин
стримування переходу економіки до
стадії економічного зростання на заса'
дах структурного та якісного оновлен'
ня народного господарства є низька
інвестиційна активність. Саме через
неї значно прискорюються процеси
морального та фізичного старіння ма'
теріально'технічної бази суспільного
виробництва, посилюється структур'
на диспропорційність, знижується
ефективність використання еко'
номічних ресурсів [6, 30].
Здійснення державою економічних
функцій у сфері інвестування має на
меті створення сучасної системи регу'
лювання, яка б підвищила інвес'
тиційну привабливість економіки та
забезпечила потужні мотивації нерези'
дентів щодо вкладення коштів. Особ'
ливо ефективним важелем успішного
напряму вирішення цього завдання
державою може стати, за певних обста'
вин, податкова політика щодо закор'
донних внутрішніх інвестицій.
Враховуючи зазначені чинники, не'
обхідно розробити спеціальну інвес'
тиційну програму, передбачивши в ній
законодавчі гарантії прав інвесторів і
власників, пільги для початкового
178 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
О. Варич
періоду інвестицій. Тим більше, інвес'
тиційні ресурси в країні є. Це і прибут'
ки самих підприємств, і державний
бюджет, іноземні інвестиції. Однак го'
ловна проблема полягає у відсутності
механізму переведення заощаджень в
інвестиції [7, 146].
Враховуючи зазначене, необхідно
зауважити, що розвиток економічних
функцій сучасної держави також зале'
жить від їх ефективності. Вважаємо
важливим зазначити, що загальна
ефективність здійснення державою
економічних функцій забезпечується
такими факторами: ефективністю
самих законів в економічній сфері;
ефективністю економічної діяльності,
що забезпечує конкретизацію норм за'
кону на підзаконному рівні; ефектив'
ністю діяльності суб’єктів економіч'
них відносин щодо реалізації закону
та ін.
Вирішення проблем ефективності
економічних функцій держави набу'
ває неабиякої актуальності в наш час,
оскільки безпосередньо торкається
інтересів усіх громадян України, їх
очікувань і сподівань на появу пози'
тивних результатів від здійснюваних у
країні реформ в економічній сфері [8,
93]. Як слушно зауважують С. Бобров'
ник та О. Богінич, нинішній розви'
ток Української державності визначає
практичне завдання в прогнозуванні
розвитку законодавства, підвищенні
його соціальної ролі, зміцненні якості,
ефективності, вдосконаленні його ре'
гулюючої ролі на розвиток всіх
суспільних відносин, у тому числі й
економічних [3, 3].
На думку В. Сіренка, в процесі
дослідження факторів ефективності
важливо зосереджувати увагу на з’я'
суванні категорії інтересів. Визначен'
ня інтересу як співвідношення між
необхідністю задоволення потреб
різних соціальних груп, класів, окре'
мих верств населення і можливістю
задоволення цих потреб зумовлює ви'
никнення моделі, складові якої можна
розглядати як елементи ефективності,
а саме: соціальні потреби, які необ'
хідно задовольнити за допомогою кон'
кретного нормативного акта; правові
засоби, їх кількість та якість; здатність
правових засобів задовольняти со'
ціальні інтереси, в тому числі й еконо'
мічні, закріплені в нормативному акті;
перспективність напрямів удоскона'
лення законодавства з метою задово'
лення соціальних потреб за допомо'
гою правових засобів [9, 3–9].
Отже, аналізуючи питання підви'
щення ефективності здійснення дер'
жавою економічних функцій, дово'
диться визнавати, що розвиток самої
економіки України на сучасному етапі,
насамперед, безпосередньо впливає на
вдосконалення системи законодавства
[10, 312].
С. Бобровник та О. Богінич схема'
тично це відтворюють так: зміни в еко'
номічному розвитку викликають
потребу змін у змісті існуючих норма'
тивних актів, а також виокремлення в
них нових розділів, глав та пунктів;
економічні реформи, що передбачають
створення нових нормативних актів,
брак яких негативно впливає на
функціонування економічної системи;
ускладнення економічних відносин
вимагає створення єдиної системи
правового регулювання, яка б склада'
лася з комплексу взаємопов’язаних та
взаємоузгоджених законів, що вста'
новлюють загальні правила діяльності
в економічній сфері; підвищення регу'
лятивної ролі закону в системі норма'
тивних актів, що регулюють еконо'
мічні відносини, сприятиме зміцнен'
ню законності та підвищенню ступеня
єдності системи законодавства; управ'
ління економічними процесами вима'
гає вдосконалення підзаконних актів,
179• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
їх узгодженості та відповідності зако'
ну; важливим напрямом розвитку сис'
теми законодавства, котрий пов’яза'
ний з регулюванням економіки, є
збільшення кількості комплексних
нормативних актів, що вміщують нор'
ми ряду галузей права, комплексно
регламентують різні відносини у
певній галузі народного господарства
чи сфері управління [3, 8–9].
Також необхідно зазначити, що
ефективність економічних функцій
держави тісно пов’язані із застосуван'
ням двох інформаційних засобів: пра'
вових стимулів та правових обмежень
[11, 32–40]. Саме за допомогою право'
вих стимулів та обмежень економічні
функції здійснюють розвиток, охоро'
ну та захист економічних відносин, що
розвиваються в умовах трансфор'
маційного суспільства. Заходи розвит'
ку забезпечуються переважно за допо'
могою заохочення, пільг, переваг, ре'
комендацій, дозволів тощо. Зазначені
правові стимули, закріплені в нормах
права за допомогою таких слів, як
«вправі», «можуть мати», «допус'
кається», «дозволяється» та інші,
сприяють задоволенню економічних
інтересів суб’єктів економічних відно'
син, відкриваючи широкий простір
для їх активності, ініціативної діяль'
ності. Правові стимули базуються на
методах переконання, їх спрямо'
ваність — сприяння правомірній
поведінці, створення для неї сприят'
ливого режиму.
Тому, аналізуючи зазначенні вище
чинники, що впливають на ефектив'
ність здійснення економічних функцій
держави в умовах трансформаційного
суспільства, можна дійти висновку, що
простір для вдосконалення державою
своїх функцій, зокрема, в економічній
сфері є достатньо широким і насампе'
ред важливим для нормального роз'
витку і функціонування самої держави
як повноцінного суб’єкта міжнародних
відносин і подальшого розвитку
суспільства в цілому.
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1. Кушлин В. Движущие силы в национальной экономике // Экономист. – 2003. – № 8. – С. 5.
2. Бобровник С. В. Проблеми подолання колізій у законодавстві України // Законодавство
України : проблеми та перспективи розвитку : зб. матеріалів міжвузівської наук. студ. конф. –
К., 2002. – Вип. 2 – С. 8–11.
3. Бобровник С. В., Богінич О. Л. Система законодавства України : актуальні проблеми та перспек/
тиви розвитку. – К., 1994. – С. 8–9.
4. Скрипнюк О. Соціальна, правова держава в Україні. Проблеми теорії і практики. – К., 2000. —
С. 565–566.
5. Скрипнюк О. Принципи соціальної та правової держави : єдність чи конфронтація? // Людина і
політика. – 2001. – № 1. – С. 16.
6. Байтин М. И. О формах осуществления функций социалистического государства // Ученые за/
писки Сарат. юрид. ин/та. – Саратов, 1969. – Вып. 18. – С. 30.
7. Кудов В. М. Перспективы развития российской экономики до 2015 года // Экономика XXI ве/
ка. – 2002. – № 7. – С. 146.
8. Головченко В. Теоретичні та політико/правові аспекти державного управління // Право
України. – 1997. – С. 93.
9. Сіренко В. Ф. Визначення ефективності законодавства: методологічні аспекти // Законодавст/
во : проблеми ефективності. – К., 1995. – С. 3–9.
10. Воронов І. О. Правова держава як предмет політологічного аналізу. – К., 2000. – С. 312.
11. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 32–40.
|