Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Право України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28747 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу / А. Богдан // Право України. — 2009. — № 11. — С. 201-206. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28747 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287472011-11-19T12:22:08Z Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу Богдан, А. Трибуна молодого вченого 2009 Article Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу / А. Богдан // Право України. — 2009. — № 11. — С. 201-206. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0132-1331 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28747 uk Право України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Трибуна молодого вченого Трибуна молодого вченого |
| spellingShingle |
Трибуна молодого вченого Трибуна молодого вченого Богдан, А. Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу Право України |
| format |
Article |
| author |
Богдан, А. |
| author_facet |
Богдан, А. |
| author_sort |
Богдан, А. |
| title |
Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу |
| title_short |
Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу |
| title_full |
Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу |
| title_fullStr |
Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу |
| title_full_unstemmed |
Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу |
| title_sort |
щодо правових аспектів виробництва зерна в україні порівняно з вимогами законодавства європейського союзу |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Трибуна молодого вченого |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28747 |
| citation_txt |
Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу / А. Богдан // Право України. — 2009. — № 11. — С. 201-206. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Право України |
| work_keys_str_mv |
AT bogdana ŝodopravovihaspektívvirobnictvazernavukraíníporívnânozvimogamizakonodavstvaêvropejsʹkogosoûzu |
| first_indexed |
2025-07-03T08:54:39Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:54:39Z |
| _version_ |
1836615341969506304 |
| fulltext |
201• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
© А. Богдан, 2009
ЩОДО ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ ВИРОБНИЦТВА
ЗЕРНА В УКРАЇНІ ПОРІВНЯНО З ВИМОГАМИ
ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
А. БОГДАН
кафедра аграрного права
(Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого)
Зерновий сектор України є стра'
тегічною галуззю економіки дер'
жави, яка визначає обсяги про'
позиції та вартість основних видів
продовольства для населення країни,
формує істотну частку доходів вироб'
ників сільськогосподарської продук'
ції, визначає стан і тенденції розвитку
сільських територій. Зернова галузь
забезпечує сталий розвиток більшості
галузей агропромислового комплексу
та є основою сектору сільськогоспо'
дарської продукції, який формує ва'
лютні доходи держави.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 56
Угоди про партнерство і співробіт'
ництво між Україною та ЄС [1] наша
держава взяла на себе зобов’язання
сприяти застосуванню технічних пра'
вил Співтовариства та європейських
стандартів і процедур оцінки відповід'
ності, постає необхідність проведення
порівняльного аналізу вимог до показ'
ників безпеки зернових культур у
законодавстві ЄС.
Необхідно зазначити, що останнім
часом в Україні активно здійснюється
робота щодо узгодження національ'
них стандартів із міжнародними. Вод'
ночас рівень відповідності законодав'
ству ЄС деяких національних стан'
дартів є недостатнім (наприклад,
ДСТУ 3768:2004 «Пшениця. Технічні
умови» не відповідає вимогам, визна'
ченим відповідними європейськими
технічними регламентами, а також ви'
могам Регламенту (ЄС) № 1881/2006
від 19 грудня 2006 р., яким встановле'
но вимоги щодо максимальних рівнів
для певних забруднювачів у зернових
[2], та Регламенту (ЄС) № 687/2008
від 18 липня 2008 р., яким встановлено
процедури для приймання зернових
інтервенційними агентствами та мето'
ди оцінки якості зернових [3]).
Розглядаючи питання безпеки та
якості зернових культур, слід зупини'
тися на проблемі використання гене'
тично модифікованих організмів
(далі — ГМО) у процесі зернового
виробництва. ГМО дедалі ширше ви'
користовуються в Україні. Проте од'
нозначного підходу до цього питання
у світі не сформовано: з одного боку,
продукції з генетичними мутаціями у
лабораторних умовах вже надано тих
ознак, яких селекціонери намагалися
досягти протягом десятиріч і навіть
сторіч (підвищена врожайність, стій'
кість до засухи і шкідників, високий
202 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
А. Богдан
вміст корисних компонентів), а з дру'
гого, — серед учених до цього часу не'
має єдиної позиції щодо фізіологічних
наслідків їх споживання. Різними є й
позиції держав щодо цього питання,
оскільки використання ГМО може
забезпечити лідерство на світовому
продовольчому ринку. Розрізняють
американську позицію (позитивне
ставлення до використання ГМО при
виробництві сільськогосподарської
продукції, харчових продуктів) та
європейську (негативне ставлення,
обмеження використання ГМО у вка'
заних продуктах і продукції, спеціаль'
не маркування тощо) [4].
Що стосується вимог до генетично
модифікованих зернових, то у 2007 р.
було прийнято Закон України «Про
державну систему біобезпеки при
створенні, випробуванні, транспорту'
ванні та використанні генетично мо'
дифікованих організмів» від 31 травня
2007 р. № 1103'IV [5], який встанов'
лює загальні принципи поводження з
ГМО та в цілому відповідає законо'
давству ЄС. Відповідно до Закону доз'
воляється використання, промислове
виробництво та введення в обіг ГМО,
а також продукції, виробленої із засто'
суванням ГМО, лише після державної
реєстрації. Порядок державної реєст'
рації ГМО джерел харчових про'
дуктів, а також харчових продуктів,
косметичних та лікарських засобів, які
містять такі організми або отримані з
їх використанням, встановлено поста'
новою Кабінету Міністрів України від
18 лютого 2009 р. № 114 [6].
Інформування споживачів про
вміст у продукції ГМО здійснюється
відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України «Про затвердження
Порядку етикетування харчових про'
дуктів, які містять генетично модифі'
ковані організми або вироблені з їх
використанням та вводяться в обіг»
від 3 травня 2009 р. № 468 [7]. Зазна'
чена постанова передбачає, що етике'
тування харчових продуктів, які
містять генетично модифіковані орга'
нізми обсягом понад 0,9 % або вироб'
лені з сільськогосподарської продук'
ції, вміст генетично модифікованих
організмів у якій становить понад
0,9 %, має проводитися їх виробником
(постачальником) із зазначенням
відповідної інформації.
Проводячи порівняльний аналіз
вимог законодавства України та ЄС
стосовно державної підтримки сіль'
ськогосподарських виробників, слід
зазначити, що основним нормативним
актом, який регламентує надання дер'
жавної підтримки виробникам зерна в
Україні, є Закон України «Про дер'
жавну підтримку сільського господар'
ства України» від 24 червня 2004 р. [8].
Цей Закон визначає основи державної
політики у бюджетній, кредитній,
ціновій, страховій, регуляторній та
інших сферах державного управління
щодо стимулювання виробництва
сільськогосподарської продукції, роз'
витку аграрного ринку, забезпечення
продовольчої безпеки населення, а та'
кож передбачає здійснення аграрної
політики на ринку зерна у способи,
зазначені нижче.
По'перше, держава здійснює регу'
лювання цін на певні види продук'
ції — об’єкти регулювання — шляхом
встановлення мінімальних і макси'
мальних цін. Коли фактична ринкова
ціна перебуває між мінімальним і мак'
симальним значенням, на ринку відбу'
вається процес вільного ціноутворен'
ня без будь'якого втручання з боку
держави в особі Аграрного фонду.
Коли ж фактична ціна стає на 5–20 %
вищою за встановлений максималь'
ний або нижчою від мінімально вста'
новленого рівня, Аграрний фонд
відповідно вдається до товарних або
203• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ЩОДО ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ПОРІВНЯНО З ВИМОГАМИ ЗАКОНОДАВСТВА…
фінансових механізмів інтервенції.
Якщо ж фактична ціна більш ніж на
20 % перевищує максимально вста'
новлений рівень або є меншою міні'
мально встановленого рівня, Аграр'
ний фонд припиняє торги на організо'
ваному ринку і вводить адміністратив'
не регулювання цін.
По'друге, виробникам зерна на'
дається кредитна підтримка в рамках
режиму кредитної субсидії, її суть по'
лягає в субсидуванні частини плати
(процентів) за використання коротко'
строкових і середньострокових кре'
дитів, основна сума якого використо'
вується за цільовим призначенням на
потреби виробництва (на розвиток
агропромислового комплексу).
По'третє, держава вводить обов’яз'
кове для сільськогосподарських това'
ровиробників страхування вирощува'
ної продукції, зокрема зернових куль'
тур сільськогосподарськими під'
приємствами всіх форм власності. По'
рядок і правила проведення такого
страхування визначаються постано'
вою Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Порядку і правил про'
ведення обов’язкового страхування
врожаю сільськогосподарських куль'
тур і багаторічних насаджень держав'
ними сільськогосподарськими під'
приємствами, врожаю зернових куль'
тур і цукрових буряків сільськогоспо'
дарськими підприємствами всіх форм
власності» від 11 липня 2002 р. [9].
По'четверте, відповідно до ст. 12
Закону України «Про державну під'
тримку сільського господарства Украї'
ни» за рішенням Кабінету Міністрів
України організованому аграрному
ринку України може запроваджувати'
ся режим державних заставних за'
купівель. Сутність останнього полягає
у тому, що Аграрний фонд надає бю'
джетну позику виробнику зерна, яке є
об’єктом державного цінового регулю'
вання, під заставу такого об’єкта.
Розмір суми бюджетної позики не мо'
же перевищувати 80 % розміру міні'
мальної інтервенційної ціни. Строк на'
дання бюджетної позики встанов'
люється сторонами, проте не може
бути більшим строку одного маркетин'
гового періоду.
Законодавством України було
передбачено й такий вид бюджетної
допомоги виробникам зерна, як погек'
тарні платежі. Зазначені платежі були
встановлені постановою Кабінету
Міністрів України від 21 лютого
2007 р. № 256 [10]. Чинність цієї по'
станови було подовжено і на 2008 р.
відповідно до постанови Кабінету
Міністрів «Про порядок використан'
ня у 2008 році коштів, передбачених у
державному бюджеті для державної
підтримки виробництва продукції
рослинництва» від 22 лютого 2008 р.
№ 86 [11]. На 2009 р. дію Порядку бу'
ло подовжено постановою Кабінету
Міністрів України «Про порядок
використання у 2009 році коштів, пе'
редбачених у державному бюджеті для
державної підтримки виробництва
продукції рослинництва на зрошува'
них землях» від 11 березня 2009 р.
№ 187 [12], але у поточному році
підтримка надається лише вироб'
ництву продукції рослинництва на
зрошуваних землях (виробникам
надається компенсація вартості опла'
ченої електроенергії та палива, що
використані для поливу сільськогос'
подарських культур на зрошуваних
землях та заповнення водою земель'
них чеків для вирощування рису [13]).
Однак, як зазначається у спеціаль'
ній літературі [14, 71–75], передбаче'
ний чинним законодавством механізм
державного регулювання і підтримки
ринку зерна є малоефективним з ряду
причин. По'перше, механізм підтрим'
ки ціни шляхом здійснення інтер'
204 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
А. Богдан
венцій є неефективним з точки зору
підтримки доходів товаровиробників.
Водночас застосування інтервенцій'
них заходів з боку державних опера'
торів зерна показало їх низьку ефек'
тивність та високе і практично не ви'
конуване навантаження на державний
бюджет [15, 154]. По'друге, зазначе'
ний механізм не усуває проблеми
цінової невизначеності на ринку зер'
на, за існування якої прогнозоване
прибуткове виробництво є неможли'
вим. Внаслідок різних щорічних коли'
вань ринкової ціни господарства не
можуть передбачити її рівень на на'
ступний рік, а отже, прийняти еко'
номічно обґрунтоване рішення щодо
розміру площ посівів та обсягу залуче'
них матеріально'технічних ресурсів
під вирощування зернових культур.
Це призводить до того, що собівар'
тість вирощування зерна певної части'
ни господарств перевищує середню
ринкову ціну його реалізації, що
завдає їм невідшкодованих економіч'
них збитків. Крім того, надлишок
збиткової пропозиції пшениці також
реалізується на ринку, що призводить
до подальшого зниження ринкової
ціни рівноваги і негативно позна'
чається на доходах більш ефективних
товаровиробників. По'третє, в основу
державного регулювання на ринку
зерна має бути закладено положення
про стабілізацію обсягів пропозицій
відповідно до потреб суспільства та з
урахуванням експортних можливос'
тей країни, а не про регулювання ціни
за допомогою інтервенцій, як це пе'
редбачено чинним законодавством.
На ринку зерна існує тісний зворот'
ний взаємозв’язок між обсягами про'
позицій і ціною. Чим більший обсяг
пропозицій, тим нижча ринкова ціна, і
навпаки. Тому стабілізація обсягів
пропозиції при порівняно незмінному
внутрішньому попиті є запорукою
стабілізації внутрішньої ціни. Отже,
зникає потреба в державних інтер'
венціях, які, як зазначалося, є важким
тягарем для державного бюджету [14,
74–75].
Враховуючи викладене, можна
стверджувати, що положення націо'
нального законодавства мають низь'
кий ступінь відповідності правовим
актам ЄС у сфері надання державної
допомоги виробникам зерна. Провід'
ною тенденцією розвитку правового
регулювання надання прямої допомо'
ги виробникам зернових в ЄС є її
поступове скорочення за рахунок
збільшення платежів, пов’язаних із
сільським розвитком. В Україні
соціальний розвиток села є найбільш
проблемним питанням. І це незважаю'
чи на те, що за даними Міністерства
аграрної політики України, станом на
1 квітня 2008 р. в Україні налічувалось
28 497 сільських населених пунктів, на
1 жовтня 2008 р. чисельність сільсько'
го населення склала 14 607,6 тисяч
осіб, що становить 31,6 % від загальної
чисельності населення України [16].
Передбачені Законом України «Про
державну підтримку сільського госпо'
дарства України» види підтримки
виробників зерна є недостатньо ефек'
тивними. Що ж стосується таких за'
ходів надання допомоги, як надання
допомоги молодим фермерам, під'
тримки, пов’язаної з раннім виходом
на пенсію, підтримки модернізації
сільськогосподарських володінь, під'
тримки фермерів, які беруть участь у
схемах з виробництва якісних про'
дуктів харчування, допомоги для по'
кращання навколишнього середовища
і сільської місцевості та інших видів
допомоги, визначених у Регламенті
Ради (ЄС) № 1698/2005 від 20 верес'
ня 2005 р. щодо підтримки розвитку
села з боку Європейського сільсько'
господарського фонду розвитку села і
205• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ЩОДО ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ПОРІВНЯНО З ВИМОГАМИ ЗАКОНОДАВСТВА…
спрямованих на розвиток села [17], то
необхідно констатувати, що у вказано'
му Законі України такі види допомоги
відсутні.
Законодавство ЄС передбачає та'
кож певні умови надання допомоги
виробникам зерна. Так, допомога на'
дається виробникам, що вирощують
тверду пшеницю, лише за умови, що
вони використовують засвідчене у
встановленому порядку насіння висо'
кої якості, а сама пшениця може бути
використана для виготовлення манної
крупи або макаронних виробів. Таку
вимогу встановлено ч. 2 ст. 73 Регла'
менту Ради (ЄС) № 1782/2003, що
встановлює спільні правила для прог'
рам прямої підтримки в рамках
спільної сільськогосподарської полі'
тики [18]. У національному законо'
давстві зв’язок між якістю пшениці та
отриманням допомоги відсутній.
Актуальними для виробників зерна є
й вимоги ст. 3 Регламенту Ради (ЄС)
№ 1782/2003, які визначають таку
умову надання допомоги, як обов’язок
виробника, що одержує прямі платежі,
виконувати передбачені законом ви'
моги, дотримуватися доброї сільсько'
господарської практики та екологіч'
них умов. До таких належать санітар'
но'гігієнічні, ветеринарні та фіто'
санітарні вимоги, вимоги щодо охоро'
ни навколишнього середовища, дбай'
ливого ставлення до природи та
тварин тощо, а їх перелік визначено у
Додатку ІІІ до зазначеного Регламен'
ту. Національне законодавство таких
вимог не встановлює. Вбачається, що
закріплення таких умов надання
державної підтримки сприяло б підви'
щенню правосвідомості та відпові'
дальності виробників за стан навко'
лишнього середовища.
Як зазначається у спеціальній літе'
ратурі, люди не можуть не змінювати
природу. Але вони можуть і повинні
перестати змінювати її необдумано і
безвідповідально, не враховуючи еко'
логічні закони. Природокористування
потрібно регулювати таким чином,
щоб збалансоване економічне зростан'
ня не суперечило поліпшенню якості
довкілля і сприяло збереженню при'
родного капіталу. Це повинно привес'
ти до поліпшення здоров’я людей, зро'
стання середньої тривалості життя.
Зважаючи на це, громадськість повин'
на чітко усвідомити пріоритетність
екологічного складника в системі
суспільних цінностей [19, 33].
Отже, для забезпечення конкурен'
тоспроможності зернового сектору
України як на внутрішньому, так і на
європейському та міжнародному рин'
ках, необхідним є посилення роботи з
адаптації національного законодавст'
ва до вимог аграрного законодавства
ЄС у сфері регулювання ринку зерно'
вих. Це стосується кількох напрямів.
По'перше, доцільним вбачається
внесення змін до Закону України
«Про зерно та ринок зерна в Україні»
від 4 липня 2002 р. № 37'IV [20], на'
самперед щодо закріплення в ньому
переліку культур, що охоплюються
поняттям «зерно», з присвоєнням
кожній позиції коду відповідно до
Державного класифікатора продукції і
послуг, а також чіткого визначення по'
няття маркетингового року відповідно
до положень законодавства ЄС.
По'друге, щодо безпеки та якості
зерна, то потрібна подальша гармо'
нізація технічних регламентів і стан'
дартів щодо показників безпеки
зернових культур. При цьому, врахо'
вуючи інтереси національної безпеки,
зокрема такої її складової, як продо'
вольча безпека, доцільним є залишен'
ня у національних регламентах більш
жорстких показників без змін, приве'
дення у відповідність до вимог євро'
пейського законодавства інших показ'
206 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
А. Богдан
ників та розширення переліків міко'
токсинів, радіонуклідів і пестицидів.
По'третє, ще одним напрямом
адаптації має стати законодавство
України, що регламентує надання дер'
жавної підтримки виробника зерна.
Без державної підтримки аграрний
сектор не може ефективно функціону'
вати, проте, враховуючи прагнення
вступу нашої держави до ЄС, слід
змінювати підходи до її надання шля'
хом відходу від прямих виплат до
підтримки соціального розвитку села,
спрямування державних інвестицій на
створення належних умов для роботи
й проживання у сільській місцевості,
відповідної інфраструктури та ін.
Вбачається доцільним також у Законі
Україні «Про державну підтримку
сільського господарства України» за'
кріпити умови її надання відповідно
до ст. 3 Регламенту Ради (ЄС)
№ 1782/2003 (обов’язок виробника
здійснювати свою виробничо'госпо'
дарську діяльність, не завдаючи шко'
ди здоров’ю населення, тваринам і
рослинам, охороняти навколишнє
середовище, дбайливо ставитися до
природи, підвищувати якість вироб'
люваної продукції тощо), а для стабі'
лізації ринку зерна — вдосконалити
інтервенційну систему та підходи до
встановлення ціни підтримки від'
повідно до вимог законодавства ЄС.
Вживаючи всі ці заходи, слід
пам’ятати, що адаптація — це не прос'
то копіювання чи дублювання норм
законодавства ЄС, це приведення
національного законодавства у відпо'
відність до вимог права ЄС при враху'
ванні власних національних традицій,
інтересів національної безпеки, зокре'
ма продовольчої, умов розвитку й
аграрного господарювання.
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1. Офіційний вісник України. — 2006. — № 24. — Ст. 1794.
2. http://eurlex.europa.eu/Result.do?T1=V1&T2=2006&T3=1881&RechType=RECH_naturel&Submit=Search
3. http://eurlex.europa.eu/Result.do?T1=V1&T2=2008&T3=687&RechType=RECH_naturel&Submit=Search
4. Гостюк М. Новые технологии в производстве сельскохозяйственной продукции // Экономика
Украины. — 2004. — № 3. — С. 79–83.
5. Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 35. — Ст. 484.
6. Урядовий кур’єр. — 2009. — № 35.
7. Урядовий кур’єр. — 2009. — № 98.
8. Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 49. — Ст. 527.
9. Офіційний вісник України. — 2002. — № 29. — Ст. 1379.
10. Урядовий кур’єр. — 2007. — № 45.
11. Урядовий кур’єр. — 2008. — № 43.
12. Урядовий кур’єр. — 2009. — № 56.
13. Наказ Міністерства аграрної політики «Про Розподіл видатків, передбачених Законом України
«Про Державний бюджет України на 2009 рік» за КПКВК 2801210 «Бюджетна тваринницька до/
тація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва» // http://search.ligazakon.ua/
l_doc2.nsf/alldocWWW/69E798A61806067BC2257591004FE22D!OpenDocument&login&ptext=0
14. Ільяшенко В. Економічні механізми державного регулювання розвитку ринку зерна в Україні //
Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. — 2006. —
№ 3.
15. Міхаліна І. Завдання державної політики щодо регулювання ринку зерна // Вісник Національ/
ної академії державного управління при Президентові України. — 2006. — № 1.
16. Стан зайнятості сільського населення за період січень – жовтень 2008 р. // http:/www.mina/
gro.kiev.ua/page/?7153
17. http://eur/lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2003:270:0001:0069:EN:PDF
18. http://eur/lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2005:277:0001:0040:EN:PDF
19. Кордон М. В. Європейська та євроатлантична інтеграція України : навч. посіб. — К., 2008.
20. Урядовий кур’єр. — 2002. — № 138.
Рекомендовано до друку кафедрою аграрного права Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого.
|