Виступ учасника засідання
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28757 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ учасника засідання / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 5-6. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28757 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287572011-11-23T12:07:29Z Виступ учасника засідання Бар’яхтар, В.Г. Актуально 2011 Article Виступ учасника засідання / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 5-6. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28757 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Актуально Актуально |
| spellingShingle |
Актуально Актуально Бар’яхтар, В.Г. Виступ учасника засідання Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Бар’яхтар, В.Г. |
| author_facet |
Бар’яхтар, В.Г. |
| author_sort |
Бар’яхтар, В.Г. |
| title |
Виступ учасника засідання |
| title_short |
Виступ учасника засідання |
| title_full |
Виступ учасника засідання |
| title_fullStr |
Виступ учасника засідання |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника засідання |
| title_sort |
виступ учасника засідання |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Актуально |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28757 |
| citation_txt |
Виступ учасника засідання / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 5-6. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT barâhtarvg vistupučasnikazasídannâ |
| first_indexed |
2025-07-03T08:55:13Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:55:13Z |
| _version_ |
1836615377277157376 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 5
В.Г. БАР’ЯХТАР,
академік НАН України,
директор Інституту магнетизму НАН України та МОН України
Я хочу звернутись до головних причин
катастрофи на ЧАЕС. У Національній
доповіді, присвяченій її 20-річчю, ними на-
звано:
• неправильне проведення електрично-
го експерименту, втім, правильніше ска-
зати — електрично-ядерного, адже було
передбачено відключення реактора з
переведенням на нульову потужність.
Збирались визначити, яку енергію на-
копичено в роторі генератора динамо-
машини. Це можна дізнатись і не вими-
каючи реактор, бо ж існує загальновідо-
ма формула;
• низький професійний рівень оператора,
керівників як станції, так і Міністерства
електрифікації у сфері ядерної безпеки;
• конструктивні вади реактора РВПК-
1000 на малих потужностях.
Брюханова віддали під суд, але ж він був
не фахівцем з ядерної фізики, а теплотех-
ніком, знання про ядерні реакції та ядер-
ні реактори мав пересічні. Операторам теж
бракувало належної культури. Вони віді-
мкнули автоматику, залишивши в реакторі
16 поглинальних стрижнів, а треба щонай-
менше 30. Що таке ці стрижні? У реакторі
кількість нейтронних розмножень повинна
бути одиниця. Коли більша, тобто погли-
начів мало, — реактор вибухає, коли мен-
ша (їх забагато) — зупиняється. Нестача 14
стрижнів створила загрозу вибуху.
Аварія на «Фукусімі» показала, що навіть
високі технології не вберігають від техно-
генних лих. Керівництво станції мало зна-
ти, що радіоактивних відходів, напрацьова-
них у реакторі, вистачить, щоб там усе роз-
плавити. Під час аварії на АЕС Три-Майл-
Айленд у США реактор розплавився саме
через них, а не через реакцію. Чорнобиль-
ська катастрофа довела, що може плавитись
не лише реактор, але й чимало тонн бетону.
А керівництво АЕС «Фукусіма» 10 годин
розмірковувало: охолоджувати чи ні.
Ядерне паливо продукує силу, набагато
ефективнішу, ніж хімічне. В останньому на
1 нуклон (це позначення маси речовини)
виділяється 0,1 електрон-вольта, а в першо-
му — у мільйон більше. Таким чином, кожна
помилка в ядерній енергетиці стає в 1000000
разів небезпечнішою. Ще один висновок.
Японці — дуже культурна нація. Там імпера-
тор ще в 1861 р. запровадив обов’язкову се-
редню освіту. Але вчитись на чужих помил-
ках вони не хочуть. Ну що ж, тепер нароби-
ли своїх — на них і вчаться.
Інститут соціології видав чудову моно-
графію про соціально-психологічні факто-
ри. Вона дає вичерпне уявлення про вплив
чорнобильських подій на учасників і свід-
ків.
Що ж до самої катастрофи, урядова комі-
сія виділила три небезпеки: ядерна, тепло-
ва, забруднення. Забруднення, між іншим,
тривало 10 днів. У повітря потрапило 300
мегакюрі радіоактивних відходів, це в сотні
разів більше, ніж за інших вибухів.
Про дії уряду. Він відселив жителів за-
брудненої зони 27 квітня. А ще вранці 26-го
в Прип’ять і Чорнобиль за розпоряджен-
ням Ляшка, голови республіканської Ради
міністрів, було подано кілька поїздів, су-
ден і 100 автобусів, щоб вивезти людей.
Але керівництво Союзу заборонило ева-
куацію цього дня. Це щастя, що вітер дув
на сосновий ліс, а не на Прип’ять. Сосна
гине, коли приймає 1000 рентген, а лю-
дині досить і 500. Уряд дуже помилив-
ся, приховавши від населення масштаби
лиха.
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5
У 2004 р. видано двотомник «Чорнобиль
1986–1987. Документи і спогади». Ініціа-
тори — Анатолій Петрович Шпак і Вален-
тин Демидович Новіков. Цю книгу треба
перекласти англійською і розповсюдити в
міжнародному просторі, тому що це фак-
тично посібник «Як діяти в разі катаст-
рофи».
Понад 40 інститутів Академії брали
участь у ліквідації наслідків лиха, 30 тис.
учених, інженерів, техніків, лаборантів. Це
були переважно добровольці, спершу їм на-
віть грошей не платили. Щодня в опера-
тивну комісію приходили люди з прохан-
ням направити їх у Чорнобиль, тож мені
дивно, що в Японії добровільно пішли пра-
цювати на реактор «аж» 60 осіб.
Оперативну групу створили 3 травня.
У її складі були В.І. Трефілов, В.П. Кухар,
В.Д. Новіков і Ваш покірний слуга. Про
групу Б.Є. Патон дав усне розпорядження
29 квітня. Пізніше до неї ввійшли Походня,
Ситник, Шпак, Гродзинський, Гончарук,
Вишневський, Соботович, Морозов, Шес-
топалов та ін. (усього близько 20).
3 травня Уряд попросив президента
НАН зробити аналіз ситуації, а в нас усе
вже було готове. Спільно з Київрадою ми
провели в місті контроль забрудненості мо-
лока, щоб у ньому не було йоду чи цезію.
Молоко кислили або переробляли на мас-
ло. Того дня Інститут ядерних досліджень
за розпорядженням Президії перевели в
режим вимірювального комплексу. Разом
зі столичною міськрадою ми розробили по-
стачання мешканців артезіанською водою,
створивши понад 60 артезіанських коло-
дязів. Київська водна мережа тоді була за-
бруднена.
У ґрунті навколо 4 блоку споруджено
стіну, щоб не поширилося забруднення.
На щастя, цей процес був повільнішим,
ніж ми гадали. Під керівництвом Морозо-
ва створено систему прогнозів забруднен-
ня вод Дніпровського каскаду, яка не має
аналогів у світі. З осені 1986 р. по 1998 р.
вона щодня давала передбачення, завжди
правдиві.
Усі дороги на Чорнобиль і біля станції
забруднив радіоактивний пил. Щоб його
знешкодити, наші хіміки запропонували
поливати шляхи спеціальним. розчином,
якій створював цупку кірку, і на дорогах не
здіймався пил. Розроблено методи охоло-
дження завалів 4-го блоку, створено речо-
вини для цього. Це теж проробили хіміки.
На початку травня треба було виміря-
ти кількість нейтронів у блоці, щоб ска-
зати, чи є небезпека ядерного вибуху в
розкиданому паливі. Для цього визна-
чали щільність нейтронів. Це виконали
спів робітники Інституту ядерних дослі-
джень під керівництвом Ключникова,
показавши, що небезпеки немає. Напри-
кінці 1986 р. створили портативні прила-
ди. Академія наук вивчала навіть питан-
ня, чи вивозити школярів і вагітних жінок
з Києва.
Борис Євгенович був мотором цих робіт,
а його кабінет — штабом. Щодня сюди при-
ходили по кількадесят посадовців — від мі-
ністра до голови певної ради.
|