Виступ учасника засідання
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28762 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника засідання / Е.М. Лібанова // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 18-19. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28762 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287622011-11-23T12:09:00Z Виступ учасника засідання Лібанова, Е.М. Актуально 2011 Article Виступ учасника засідання / Е.М. Лібанова // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 18-19. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28762 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Актуально Актуально |
| spellingShingle |
Актуально Актуально Лібанова, Е.М. Виступ учасника засідання Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Лібанова, Е.М. |
| author_facet |
Лібанова, Е.М. |
| author_sort |
Лібанова, Е.М. |
| title |
Виступ учасника засідання |
| title_short |
Виступ учасника засідання |
| title_full |
Виступ учасника засідання |
| title_fullStr |
Виступ учасника засідання |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника засідання |
| title_sort |
виступ учасника засідання |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Актуально |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28762 |
| citation_txt |
Виступ учасника засідання / Е.М. Лібанова // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 18-19. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT líbanovaem vistupučasnikazasídannâ |
| first_indexed |
2025-07-03T08:55:30Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:55:30Z |
| _version_ |
1836615394253602816 |
| fulltext |
18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5
Е.М. ЛІБАНОВА,
академік НАН України,
академік-секретар Відділення економіки НАН України,
директор Інституту демографії та соціальних досліджень
В изнання постраждалими внаслідок Чор-
нобильської катастрофи викликає чи-
мало запитань. На 1 січня ц.р. такий статус
мають 2,2 млн осіб, а 2 млн мешкають на
забрудненій території. Ареал забруднення
охоплює 2,2 тис. населених пунктів, розта-
шованих у 12 областях, з них 8 міст облас-
ного підпорядкування. Що викликає запи-
тання? Ось Пуща-Водиця — це курорт чи
постраждала територія? І таких міст досить
багато.
Є чотири групи чинників демографічних
зрушень: природні, соціально-економічні,
адміністративні (кого вважати постражда-
лим), психологічні (пов’язані з попередні-
ми). Лише в останній групі бачимо зміни
на краще. Соціальна структура сільських
населених пунктів у зоні забруднення в ка-
тастрофічному стані. У Чорнобильській зо-
ні до 1950 р. побудовано 15% будинків, а на
прилеглій території — 10%. Після 1980 р.
маємо, відповідно, 23% і 31%. Споруди зно-
шуються, і ніхто цим не опікується.
Лише 10% хат у зоні і 15% на прилеглих
територіях обладнані водогоном, не кажу-
чи про каналізацію, центральне опалення
тощо. Забезпеченість земельними наділами
нижча, ніж у сусідніх регіонах. Якщо в зоні
41% мешканців має менше від 50 соток, то
на прилеглій території — 31%. А понад 5 га
мають 9% у зоні і 16% на прилеглій тери-
торії. До речі, у нас уже є латифундії по
750 тис. га, і це офіційна юридична особа.
Як наслідок: трансформація міграційних
процесів, зміна репродуктивної поведінки,
погіршення стану здоров’я, зростання смерт-
ності. Ми маємо дані тільки за 2006 р., да-
вати новіші Держкомстат відмовляється.
Але, здається, нічого не змінилося. Ви-
трати в Чорнобильській зоні становлять
900 грн, а по Україні — 1300, загальні ви-
трати — 1100 і 1400 відповідно. У прилег-
лій території ці суми вищі, ніж у зоні.
Про рівень бідності. Відносний крите-
рій — 75% середніх доходів, абсолютний —
прожитковий мінімум. За ним понад поло-
вина мешканців зони — бідні. У структурі
їхніх доходів найбільше місця посідають
соціальні трансферти (35%). По Україні і
прилеглих територіях — 26%. Тут велике
значення мають пенсії, бо багато старших
людей (це пояснює і високу смертність),
але не можна все списувати на цю кате-
горію.
Гострота переживання наслідків аварії
згасає, з огляду на українську специфіку це
приємна несподіванка. У 1992 р. (дані Ін-
ституту соціології) 47% говорили, що це
важливо для них, а наслідки аварії на
ЧАЕС посідали 6 місце серед причин зане-
покоєння. А в 2010 р. — це 16% і 10 місце.
Тепер більше бояться економічних нега-
раздів, але з ними впоратись легше, ніж із
атомом, що вирвався з-під контролю.
А тепер про смертність — показник
об’єк тивний. Інформація стосуватиметься
селян Київської області. У селянок показ-
ники трохи, а загальні в Україні — набагато
кращі. У 1985–1986 рр. ситуація була
складна, але сьогодні ще гірше. У 2004 р.
довкола ЧАЕС з’явився «трикутник». У
2008–2009 рр. нічого не змінилося. Такі
самі труднощі на Кіровоградщині, а також
трохи на південь і на схід від регіону. Цю
зону ми називаємо «чорний пояс із кара-
те», а тепер маємо ще й «чорний трикут-
ник». І ніякої причини, крім наслідків лиха
чвертьстолітньої давнини, тут не видно.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 19
Ми навмисно не визначали спеціальної
смертності, а тільки загальну, щоб уник-
нути неточних показників. Річ у тім, що в
Україні зросла смертність 17 класу — «від
старості і неточно означених причин». Лі-
кар не знає причини, а стояти за цим може
що завгодно: невміння виявити хворобу, за-
борона фіксувати смерть від певної недуги.
У сер. 80-х рр. смертність не перевищува-
ла народжуваності, а тепер вона більша на
10%.
Імовірність дожити до 60 років у жито-
мирського селянства — 90%, у чернігівсько-
го — 88%, київського — 92% (ці регіони пе-
ребувають у «трикутнику»). Сільське насе-
лення найменш захищене від екологічних
лих. Скорочення життя через смертність
у працездатному віці в селян Житомир-
щини і Київщини — 5 років, Чернігівщи-
ни — 5,3 року. У Європі найдовше живуть
чоловіки Швейцарії, в Україні на 13 років
менше, а мешканці згаданих областей — аж
на 18. Це пов’язано з природним скорочен-
ням, бо міграція тут незначна. Як не дивно,
навіть прибувають нові мешканці. Згадай-
мо при цьому, що в нас, особливо на селі,
триває депопуляція.
Що ж робити? Змінити ідеологію соці-
альної підтримки постраждалих. Нині кож-
ній особі дають персональну допомогу
(десь 6 грн/міс.). А потрібні не подачки, а
розвиток соціальної інфраструктури, рин-
ку праці, доступність освіти і медицини.
Про це говорили ще в 1986 р., а зрушень не
видно. Треба формувати і поширювати
стандарти здорового способу життя. Слід
визначити перспективні економічні на-
прями на цій території, підтримуючи їх на
державному рівні. Деякі кроки зроблено в
м. Славутичі, але це заслуга виключно там-
тешнього мера Удовиченка. Там підтриму-
ють малий бізнес, зменшили безробіття до
2% (це показник столиці).
На часі прогнози потреб у робочій силі
за професійно-кваліфікаційними групами.
А далі належить сформувати державне за-
мовлення на підготовку затребуваних фа-
хівців. Наприклад, є екстремальний туризм
на Чорнобильській станції, тож у Славути-
чі можна розвивати готельний бізнес.
Ю.І. КУНДІЄВ,
академік НАН України,
Директор Інституту медицини праці НАМН України
Е кспериментальні дослідження свідчать,
що вплив опромінення низької інтен-
сивності на живі об’єкти надзвичайно ціка-
вий не тільки в теоретичному, але і в прак-
тичному плані. Раніше вчені не розглядали
дії радіаційного опромінення на розвиток
катаракти в ліквідаторів наслідків аварії
(ЛНА) на ЧАЕС як засобу вивчення дозо-
залежності біологічного ефекту. У нашому
дослідженні це зроблено, спираючись на
визначення радіогенної катаракти, яке дала
Міжнародна комісія з радіологічного за-
хисту (МКРЗ): «…ефект, що має такий по-
ріг дози, вище за який важкість ураження
збільшується». Ця організація також ви-
значила поріг дози для кришталика ока в
0,5–2 Гр для гострої і 5 Гр для довготрива-
лої фракційної експозиції, перевищення
якого призведе до розвитку «…непрозоро-
сті, яку виявляє» обстеження.
Незважаючи на те, що катаракти реє-
струють за експозицій, істотно нижчих за
вказані МКРЗ пороги, чинні радіаційні об-
меження збережено до останнього часу.
|