Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут соціології НАН України
2009
|
| Назва видання: | Соціальні виміри суспільства |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28815 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду / В. Зорько // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. пр. — К.: ІС НАН України, 2009. — Вип. 1 (12). — С. 25-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28815 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-288152011-11-24T12:09:06Z Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду Зорько, В. 2009 Article Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду / В. Зорько // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. пр. — К.: ІС НАН України, 2009. — Вип. 1 (12). — С. 25-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2078-6948 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28815 uk Соціальні виміри суспільства Інститут соціології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Зорько, В. |
| spellingShingle |
Зорько, В. Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду Соціальні виміри суспільства |
| author_facet |
Зорько, В. |
| author_sort |
Зорько, В. |
| title |
Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду |
| title_short |
Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду |
| title_full |
Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду |
| title_fullStr |
Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду |
| title_full_unstemmed |
Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду |
| title_sort |
гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду |
| publisher |
Інститут соціології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28815 |
| citation_txt |
Гносеологічна характеристика стилів соціологічного мислення класичного періоду / В. Зорько // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. пр. — К.: ІС НАН України, 2009. — Вип. 1 (12). — С. 25-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Соціальні виміри суспільства |
| work_keys_str_mv |
AT zorʹkov gnoseologíčnaharakteristikastilívsocíologíčnogomislennâklasičnogoperíodu |
| first_indexed |
2025-07-03T08:58:19Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:58:19Z |
| _version_ |
1836615571868745728 |
| fulltext |
25
Â.Çîðüêî
ÃÍÎÑÅÎËÎò×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ
ÑÒÈ˲ ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÌÈÑËÅÍÍß
ÊËÀÑÈ×ÍÎÃÎ ÏÅвÎÄÓ
Ñîö³îëîã³ÿ ÿê îäíà ³ç ïðîâ³äíèõ ñîö³àëüíèõ íàóê ìàº
ìåòàòåîðåòè÷íèé íàóêîâèé àïàðàò, ÿêèé ïðèâåðòຠäîñ-
ë³äíèöüêó óâàãó äî âëàñíå ñîö³îëî㳿 ÿê òàêî¿, äî ¿¿ òåîð³¿,
ïîíÿòü òà êàòåãîð³é, îñîáëèâîñòåé íàóêîâîãî ïîãëÿäó çà-
ãàëîì. Îñòàíí³ì ÷àñîì ó ñîö³îëîã³÷íîìó äèñêóðñ³ ïðè-
ä³ëÿºòüñÿ çíà÷íà óâàãà ïèòàííÿì, ïîâ’ÿçàíèì ³ç ñîö³àëü-
íèì ³ ñîö³îëîã³÷íèì ìèñëåííÿì òà ñòèëÿìè îñòàííüîãî,
ïðîáëåìàì ñòàíîâëåííÿ òà ôîðìóâàííÿ ñîö³îëîã³÷íî¿ óÿâè,
ÿê ó ïðîöåñ³ ïðîôåñ³éíîãî ñòàíîâëåííÿ ñîö³îëîãà-â÷åíî-
ãî, òàê ³ ùîäî ðîçâèòêó ñîö³îëîã³÷íî¿ íàóêè ÿê òàêî¿
(Ï.Øòîìïêà [1]). ²íøèì íàïðÿìîì äèñêóðñó º îáãîâîðåí-
íÿ ðîë³ òà çíà÷åííÿ ïîíÿòòºâî-êàòåãîð³àëüíîãî àïàðàòó
ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ (Æ.Òîùåíêî [2], Ê.Îëüõîâèêîâ [3],
Ì.Ìíàöàêàíÿí [4]). Ðîçãëÿäàºòüñÿ ïðîáëåìà ñïåöèô³÷-
íîñò³ ïîãëÿäó ñîö³îëîãà íà ëþäèíó òà, â³äïîâ³äíî, êîíöåï-
ö³é ³ ìîäåëåé, ÿê³ ñòâîðþº íàóêîâåöü (ª.Êðàâ÷åíêî [5]),
à òàêîæ äèñêóòóþòüñÿ çîâí³øíüîíàóêîâ³ ïèòàííÿ, ïîâ’ÿ-
çàí³ ç îá´ðóíòóâàííÿì ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ ÿê êëþ-
÷îâîãî âèçíà÷íèêà ðîë³ òà ì³ñöÿ ñîö³îëî㳿 ñåðåä ³íøèõ
ñîö³àëüíèõ íàóê, íàâ³òü ëåã³òèìàö³¿ ðîë³ öüîãî ìèñëåííÿ
ùîäî ñóñï³ëüíèõ ³íñòèòóö³é òà âçàºìîä³é (À.Áîðîíîºâ [6]).
Íàðàç³ æ ó ïðîôåñ³éí³é ä³ÿëüíîñò³ ñîö³îëîãà ïåðåïë³òà-
þòüñÿ ñîö³àëüíå òà ñîö³îëîã³÷íå ìèñëåííÿ, ÿêå º ñêëàäî-
âîþ êîìïîíåíòîþ ïåðøîãî.
 ³ñòîðèêî-ïðîôåñ³éíîìó àñïåêò³ ñîö³àëüíå ìèñëåííÿ –
öå ð³çíîâèä ëþäñüêîãî ìèñëåííÿ, ùî ïðîäóêóº íåðîç÷ëåíî-
âàí³, ñèíêðåòè÷í³ çíàííÿ ïðî ëþäèíó é ñóñï³ëüñòâî âèê-
ëþ÷íî ñïîãëÿäàëüíèì àáî òåîðåòè÷íèì øëÿõîì [7, ñ. 80].
Ñîö³àëüíå ìèñëåííÿ ñï³ââ³äíîñèòüñÿ ³ç ïðèðîäíè÷î-íàóêî-
26
Ðîçä³ë 1
âèì, õóäîæí³ì ³ òåõí³÷íèì. Îá’ºêòîì ñîö³àëüíîãî ìèñëåí-
íÿ º ñîö³àëüíèé ñâ³ò ëþäèíè ³ âîíà ñàìà. Íàéâàæëèâ³øè-
ìè õàðàêòåðèñòèêàìè ñîö³àëüíîãî ìèñëåííÿ º òâîðåííÿ
íèì ñîö³àëüíèõ ó÷åíü (ÿê³ íå çàâæäè ñèñòåìíî îðãàí³çî-
âàí³, íå äîñÿãàþòü ð³âíÿ íàóêîâîñò³), â³äñóòí³ñòü åìï³-
ðè÷íîãî ð³âíÿ äîñë³äæåíü, íåïðîôåñ³éí³ñòü. Ðîçâèâàþ÷èñü,
ñîö³àëüíå ìèñëåííÿ âòðà÷àëî ñèíêðåòèçì, ó íüîìó âèíèêà-
ëè ð³çí³ âèäè ïðîôåñ³éíîãî ìèñëåííÿ (ç ÿêèìè ñîö³àëüíå
ìèñëåííÿ ïðîäîâæóº ïîºäíóâàòèñÿ ó ñâ³äîìîñò³ â³äïîâ³ä-
íèõ ïðîôåñ³îíàë³â), çîêðåìà ³ ñîö³îëîã³÷íå.
Íà â³äì³íó â³ä ñîö³àëüíîãî ñîö³îëîã³÷íå ìèñëåííÿ ó
ñâîºìó ³ñòîðè÷íîìó àñïåêò³ – ïðîôåñ³éíèé âèÿâ ìèñëåííÿ
ñîö³àëüíîãî, éîãî îñîáëèâà ôîðìà, çóìîâëåíà ïðîôåñ³éíî-
äîñë³äíèöüêîþ ä³ÿëüí³ñòþ òàêîãî ôàõ³âöÿ, ÿê ñîö³îëîã.
Îòæå, ñîö³îëîã³÷íå ìèñëåííÿ – îñîáëèâèé ñïîñ³á ³íòåëåê-
òóàëüíîãî îñâîºííÿ ñîö³àëüíî¿ ðåàëüíîñò³, ÿêèé ïðîÿâ-
ëÿºòüñÿ ³ ðåàë³çóºòüñÿ ÷åðåç êîíêðåòí³ ñòèë³ (ìàíåðè)
äóìàííÿ, êîæåí ³ç ÿêèõ âèçíà÷àºòüñÿ ñâî¿ì ãíîñåîëîã³÷-
íèì ïîòåíö³àëîì, ïîíÿòòºâî-òåðì³íîëîã³÷íèì ñëîâíèêîì
(àïàðàòîì), êàðòèíîþ çîáðàæåííÿ ðåàëüíîñò³, òèïîì ¿¿
ðîçóì³ííÿ.
Ñòàòòÿ ïðèñâÿ÷åíà âèñâ³òëåííþ ãíîñåîëîã³÷íî¿ õàðàê-
òåðèñòèêè ñòèë³â ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ êëàñè÷íîãî
ïåð³îäó ðîçâèòêó äàíî¿ íàóêè. Öåé ïåð³îä ðîçâèòêó ñîö³î-
ëî㳿 îáðàíèé äëÿ íàøîãî äîñë³äæåííÿ òîìó, ùî â öåé ÷àñ
çàïî÷àòêîâàíî âëàñíå ñîö³îëîã³÷íå ìèñëåííÿ, ñàìå òîä³
âîíî íàáóëî ñâî¿õ íàóêîâèõ ðèñ. Ñòèë³ êëàñè÷íîãî ìèñëåí-
íÿ (õî÷à íà ïî÷àòêó âîíè íå áóëè ùå âëàñíå ñòèëÿìè
ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ â ñòðîãîìó ñåíñ³ ñëîâà) çàëèøà-
þòüñÿ âèçíà÷àëüíèìè äëÿ ñó÷àñíîãî ñòàíó òà ìàéáóòíüî-
ãî ðîçâèòêó ñîö³îëî㳿. Íàïðàöþâàííÿ ñîö³îëîã³â-êëàñèê³â
äîñ³ ó öåíòð³ óâàãè ñó÷àñíèõ ñîö³îëîã³â. Çîêðåìà, Ð.Ìåð-
òîí âèîêðåìëþº ê³ëüêà âàæëèâèõ ôóíêö³é ïðèãàäóâàí-
íÿ ñîö³îëîã³÷íî¿ êëàñèêè: ñóãîëîñí³ñòü ³äåÿì ñó÷àñíîãî
äîñë³äíèêà, ï³äêð³ïëåííÿ éîãî âëàñíèõ òâåðäæåíü íàó-
êîâèì àâòîðèòåòîì, íîâèé ð³âåíü ïåðåîñìèñëåííÿ ³äåé
âèäàòíèõ ïîïåðåäíèê³â òîùî [8, ñ. 35–38].
27
Â.ÇîðüêîÃíîñåîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ñòèë³â ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ...
Îòæå, ñòèëü äóìàííÿ – â³äíîñíî ñàìîñò³éíà ìîäåëü
ðîçóìîâî¿ ä³ÿëüíîñò³, ÷åðåç ÿêó ðåàë³çóºòüñÿ ñîö³îëîã³÷íå
ìèñëåííÿ.
²ñòîðè÷íî ïåðøèì êëàñè÷íèì ñòèëåì ìèñëåííÿ â ñîö³î-
ëî㳿 º ïîçèòèâ³çì. Âëàñíå çàñíîâíèêè ïîçèòèâ³çìó â ñîö³î-
ëî㳿 áóëè âîäíî÷àñ ³ çàñíîâíèêàìè çàãàëüíîíàóêîâîãî
íàïðÿìó ïîçèòèâ³çìó, ùî ðîçâèâàâñÿ ÿê ó ìåæàõ ô³ëîñî-
ô³¿ íàóêè, ó ôîðìàõ ìàõ³çìó, åìï³ð³îêðèòèöèçìó, ïîñòïî-
çèòèâ³çìó òîùî, òàê ³ ³íøèõ íàóê.
Ôóíäàòîðàìè ðàííüîãî ïîçèòèâ³çìó â ñîö³îëî㳿 º Î.Êîíò
òà Ã.Ñïåíñåð. Âîíè çàïî÷àòêóâàëè òà ðîçâèíóëè òàê³ îñíîâ-
í³ õàðàêòåðèñòèêè ðàííüîïîçèòèâ³ñòñüêîãî ñòèëþ ìèñëåííÿ:
óïîä³áíåííÿ ñîö³àëüíî¿ ðåàëüíîñò³ ïðèðîä³, çîáðà-
æåííÿ ¿¿ åâîëþö³éíèì ïðîäîâæåííÿì îñòàííüî¿; øèðîêå
òëóìà÷åííÿ ïðåäìåòà ñîö³îëî㳿, îòîòîæíåííÿ éîãî ç óñ³ì
ñóñï³ëüñòâîì;
óòâåðäæåííÿ ñîö³îëîã³÷íîãî ðåàë³çìó, ùîïðàâäà, ó
Ã.Ñïåíñåðà ðåàë³çì ïîºäíóâàâñÿ ç ³íäèâ³äóàë³çìîì;
çàñòîñóâàííÿ çàãàëüíîíàóêîâèõ, ãåíåðàë³çóþ÷èõ
ìåòîä³â, ïîíÿòü, ÿê³ çàïîçè÷óþòüñÿ ç ïðèðîäíè÷èõ íàóê;
ñâîºð³äíå, íå ñîö³àëüíå ³ íå ñîö³îëîã³÷íå, à ãåíåðàë³-
çóþ÷å çàãàëüíîô³ëîñîôñüêå òà çàãàëüíîíàóêîâå ìèñëåííÿ;
åâîëþö³îí³çì ÿê ñïîñ³á ³íòåëåêòóàëüíîãî âèðàæåí-
íÿ ñóñï³ëüíî¿ äèíàì³êè òà ñòàòèêè.
Îòæå, çàñíîâíèêè ïîçèòèâ³çìó â ñîö³îëî㳿 ùå íå ìàëè
íà òîé ÷àñ ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ, îäíàê âîíè ñòâîðèëè
³íòåëåêòóàëüíó áàçó äëÿ éîãî ïîäàëüøîãî ðîçâèòêó, ïî-
ñòóïîâî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ó ð³çí³ ìîäåë³ ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñ-
ëåííÿ, íå âèõîäÿ÷è çà ìåæ³ ³äåàëó êëàñè÷íî¿ íàóêîâîñò³.
Âëàñíå ñîö³îëîã³÷íîþ áóëà êîíöåïö³ÿ ïîçèòèâ³çìó
ôðàíöóçüêîãî â÷åíîãî Å.Äþðêãåéìà, ùî íàáóëà ÿñêðàâèõ
ðèñ ³äåàëó êëàñè÷íî¿ íàóêîâîñò³ ³ ïåâíèõ ãíîñåîëîã³÷íèõ
ðèñ ñîö³àëüíîãî ï³çíàííÿ. ßêùî âäàòèñÿ äî ñòèñëî¿ õàðàê-
òåðèñòèêè îñíîâíèõ äîñÿãíåíü äþðêãåéì³âñüêîãî ïîçèòè-
â³çìó, òî, íà íàø ïîãëÿä, îñíîâíèìè éîãî ðèñàìè º òàê³:
ïîäàëüøèé ðîçâèòîê ïîçèòèâ³ñòñüêèõ ïðèíöèï³â,
ìåòîä³â, ïðèéîì³â ï³çíàííÿ ó íàïðÿì³ óòî÷íåííÿ ñïåöèô³êè
ñîö³àëüíî¿ ðåàëüíîñò³ é ïîçèòèâ³ñòñüêîãî ³äåàëó ñîö³îëî-
ã³÷íîãî ìèñëåííÿ;
28
Ðîçä³ë 1
ðîçðîáëåííÿ â³äïîâ³äíîãî áàçîâîãî ìåòîäó ï³çíàííÿ
(ñîö³îëîã³çì) òà éîãî ìîäèô³êàö³é (³íäóêòèâíèé ìåòîä,
ìåòîä îá’ºêòèâíîãî ñïîñòåðåæåííÿ òà ³í.);
ñîö³îëîã³÷íèé ðåàë³çì òà åâîëþö³îí³çì;
óòî÷íåííÿ òà ðîçâèòîê ïîçèòèâ³ñòñüêîãî ïîíÿòòºâî-
òåðì³íîëîã³÷íîãî ñëîâíèêà;
îá’ºêòèâíå ñïîñòåðåæåííÿ ÿê ïðîâ³äíèé ìåòîä äîñ-
ë³äæåííÿ; ³íäóêòèâíèé ìåòîä;
àïîëîãåòèêà ³ñíóþ÷îãî ñóñï³ëüíîãî ëàäó (åâîëþö³é-
íèé, ðåôîðì³ñòñüêèé ï³äõ³ä äî éîãî âäîñêîíàëåííÿ).
Óçàãàëüíåíó õàðàêòåðèñòèêó öüîãî ñòèëþ ìèñëåííÿ
íàâåäåíî ó òàáëèö³ 1.
Îòæå, ïîçèòèâ³ñòñüêèé ñòèëü ìèñëåííÿ ó êëàñè÷í³é ñî-
ö³îëî㳿 áóâ ñïðÿìîâàíèé íå ëèøå íà â³äòâîðåííÿ ñïîñîáó
ìèñëåííÿ ïîçèòèâíî¿ íàóêè, à é íà ï³äãîòîâêó ³íòåëåêòóàëü-
íèõ óìîâ äëÿ óòâåðäæåííÿ âëàñíå ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåí-
íÿ. ³äòîä³ ó ïîçèòèâ³ñòñüê³é íàóö³ óòâåðäæóþòüñÿ òàê³
ãíîñåîëîã³÷í³ ïðèéîìè [12, ñ. 139–140]:
çâåäåííÿ äóõîâíîãî òà ñîö³àëüíîãî äî ô³çèêî-á³îëî-
ã³÷íèõ îñíîâ;
çàì³íà ïèòàííÿ “ÿê” â³äáóâàºòüñÿ ïåðåá³ã ÿâèù,
ïèòàííÿì “÷îìó”, òîáòî, ùî âîíè ñîáîþ ÿâëÿþòü ïî ñóò³;
îïîðà íà ôàêòè, ÿêà çóìîâëþº òî÷íå ³ áåççàïåðå÷íå
çíàííÿ, ùî éîãî ìîæíà ïåðåâ³ðèòè;
òåîðåòè÷íå îá´ðóíòóâàííÿ ïîçèòèâíîãî ñîö³àëüíîãî
ïîðÿäêó.
Ñîö³àëüíà ðåàëüí³ñòü ðîçóì³ëàñÿ ÿê çîâí³øíÿ, îá’ºêòèâ-
íà ùîäî äîñë³äíèêà, ÿê ñóêóïí³ñòü çàãàëüíèõ ñîö³àëüíèõ
ôàêò³â, ïîâòîðþâàíèõ, çàêîíîì³ðíèõ, ô³êñîâàíèõ, ïðèäàò-
íèõ äëÿ íàóêîâîãî âèâ÷åííÿ; íà ö³é îñíîâ³ âèâîäèëèñÿ
çàêîíè ôóíêö³îíóâàííÿ òà ðîçâèòêó ðåàëüíîñò³.
Òàêèì ÷èíîì, ïîçèòèâ³ñòñüêèé ñòèëü ìèñëåííÿ â ñîö³î-
ëî㳿 ñôîðìóâàâñÿ çàâäÿêè ïîºäíàííþ ñîö³àëüíîãî âèäó
ìèñëåííÿ ³ç íàóêîâèì (îñîáëèâî ïðèðîäíè÷î-íàóêîâèì).
³í ìàâ ñâî¿ ð³çíîâèäè. Çîêðåìà, ñâîºð³äíèì ïîºäíàííÿì
òåîðåòè÷íèõ ³ ïðàêòè÷íèõ àñïåêò³â ñîö³àëüíîãî ï³çíàííÿ
âèð³çíÿâñÿ àâòåíòè÷íèé ìàðêñèçì, ùî ìàâ ðèñè ÿê ïîçè-
òèâíî¿ íàóêîâîñò³, òàê ³ ô³ëîñîôñüêî-ä³àëåêòè÷íî¿, áî íå
29
Â.ÇîðüêîÃíîñåîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ñòèë³â ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ...
Òàáëèöÿ 1
Óçàãàëüíåí³ îñîáëèâîñò³
ïîçèòèâ³ñòñüêîãî ñòèëþ ìèñëåííÿ
Період
розвитку,
представ-
ники
Предмет,
об’єкт
соціології,
(наукова
картина світу)
Поняттєво-
терміноло-
гічний апарат
Методологія
Особливості
зовнішньо-
наукові.
Характер
мислення
(ідеологічний,
утопічний)
Особливості
внутрішньо-
наукові
(особливості
мислення)
Ранній
позитивізм
О.Конт
Предметом
соціології мало
виступати
суспільство як
цілісність,
поєднана
злагодою:
органічна
єдність всього
людства чи
великої його
частини,
пов’язаної
“всезагальною
злагодою”, яка
характеризу-
ється
гармонійним
функціону-
ванням її
структурних
елементів
[10, с. 31].
Соціологічний
реалізм.
Позитивне:
соціальна
статика
(суспільний
консенсус),
соціальна
динаміка
(стадії
розвитку
розуму).
Методи
природничих
наук: спостере-
ження,
експеримент,
порівняння
(генералі-
зуючі).
Досліджувати,
як функціонує
явище, а не
чому.
Елементи
соціальних
технологій,
соціологія як
нова релігія (з
відповідними
функціями
інтеграції).
Ідеологічне
мислення.
Генералізуюче
загально-
наукове
мислення:
природничо-
наукове
мислення.
Ранній
позитивізм
Г.Спенсер
Предмет
соціології –
стадії
диференціації та
інтеграції
суспільства,
функціонування
його частин та
інституцій,
творення
соціальних
агрегацій,
систематизований
опис людських
відносин
(динамічний
розгляд);
перетворений
реалізм.
Еволюція
(диференціа-
ція,
інтеграція);
соціальний
інститут;
соціальний
організм
(широке
запозичення
біологічного
поняттєвого
апарату);
функція.
Соціологія
як конкретна
наука; опис
явищ, а не
причин;
принцип
аналогії.
Ідеологічне.
Лібералізм,
індивідуалізм,
що
поєднується
із реалістичним
розумінням
сутності
соціальної
реальності.
Генералізуюче
загально-
наукове
мислення:
природничо-
наукове
мислення
(особливо
біологічне).
30
Ðîçä³ë 1
Період
розвитку,
представ-
ники
Предмет,
об’єкт
соціології,
(наукова
картина світу)
Поняттєво-
термінологічний
апарат
Методологія
Особливості
зовнішньо-
наукові.
Характер
мислення
(ідеологічний,
утопічний)
Особливості
внутрішньо-
наукові
(особливості
мислення)
Позитивіст-
ські напрями:
“одного
фактора”;
соціальний
дарвінізм,
географічний
детермінізм,
психологія
народів,
психологія
мас,
інстинкти-
візм, расово-
антропологіч-
на школа.
Відповідно до
природничих
наук.
Різноманітні,
запозичені з
інших наук.
Розбудова
соціології за
зразками
різних
природничих
наук.
Ідеологічне,
використання
деяких
концепцій як
обґрунтування
гранично
правих рухів.
Природничо-
наукове:
географія,
біологія,
психологія
(індивідуальна
та групова).
Е.Дюркгейм Соціологічний
реалізм.
Предметом
соціології є
соціальні
факти – це
способи
мислення, дії,
чуття мають
властивість
існувати поза
індивідуальною
свідомістю. Ці
типи поведінки
чи думок не
лише
знаходяться
поза індивідом,
а й мають
примусову силу
[11, c. 32].
Визнання
специфічної
сутності
соціальної
реальності.
Соціальний
факт, соціальна
диференціація,
поділ праці;
норма та
девіація,
соціальне
здоров’я.
Соціологізм як
специфічний
метод
соціології;
об’єктивні
методи;
індукція,
еволюціонізм.
Ідеологічне
(проблеми
нормального
функціону-
вання
суспільства,
відхилення як
девіації);
соціальне
реформування.
Елементи
власне
соціологічного
мислення:
(розгляд
соціального,
соціальних
фактів);
соціологія як
наука,
відповідно до
елементів
ідеалу
науковості
некласичної
науки.
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 1
31
Â.ÇîðüêîÃíîñåîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ñòèë³â ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ...
ïîðèâàâ ïîâí³ñòþ ³ç ô³ëîñîô³ºþ. Îñîáëèâ³ñòþ º òàêîæ òå,
ùî ìàðêñèçì áåçïîñåðåäíüî íå ðîçáóäîâóâàâ íàóêó ñîö³î-
ëîã³þ, àëå, âèêîðèñòîâóþ÷è ñîö³îëîã³÷í³ ìåòîäè òà ï³äõî-
äè, ïîòóæíî âïëèíóâ ³ íà ñîö³îëîã³÷íó òåîð³þ.
Íàéá³ëüø êîíöåíòðîâàíå âèðàæåííÿ ñîö³îëîã³÷íèé
ïîãëÿä íà ï³çíàííÿ çíàéøîâ ó ìàðêñ³âñüê³é êîíöåïö³¿
³äåîëî㳿. Ï³ä ³äåîëî㳺þ Ê.Ìàðêñ ðîçóì³â ñâ³äîìó ³ íåñâ³-
äîìó ì³ôîòâîð÷³ñòü, ïîêëèêàíó, ïî-ïåðøå, çàì³íèòè ñïðàâ-
æíþ ñîö³àëüíó ïðàêòèêó, ïî-äðóãå, çàìàñêóâàòè ñâ³é çâ’ÿ-
çîê ç ö³ºþ ïðàêòèêîþ. Ìàðêñèçìó ÿê ð³çíîâèäó ïîçèòè-
â³ñòñüêîãî ìèñëåííÿ çàãàëîì ïðèòàìàíí³:
ìàòåð³àë³çì;
êîíôë³êòíå ðîçóì³ííÿ ñóòíîñò³ ñîö³àëüíî¿ ñòðóêòóðè;
âèêîðèñòàííÿ ä³àëåêòè÷íî¿ ìåòîäîëî㳿;
ñîö³àëüíî-òåõíîëîã³÷íèé õàðàêòåð;
³äåÿ ïðîãðåñó;
óòîï³÷í³ñòü.
Ñîö³àëüíà ðåàëüí³ñòü ðîçóì³ëàñÿ ó ìàðêñèñòñüêîìó
ñòèë³ ìèñëåííÿ ÿê îá’ºêòèâíà, çóìîâëåíà ìàòåð³àëüíî-
ïðîäóêòèâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ, ï³äïîðÿäêîâàíà ãëîáàëüíèì
çàêîíàì ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó, ìàòåð³àëüíîãî âèðîáíèöò-
âà. Ñòâåðäæóâàëàñü çàëåæí³ñòü ìèñëåííÿ â³ä ñîö³àëüíîãî
ïîõîäæåííÿ éîãî ñóá’ºêòà, ùî äàëî ïîøòîâõ äî íàóêîâî¿
ñàìîðåôëåêñ³¿. Óçàãàëüíåíó ãíîñåîëîã³÷íó õàðàêòåðèñòèêó
ìàðêñèçìó íàâåäåíî ó òàáëèö³ 2.
Ñë³ä â³äçíà÷èòè é òàêó äåòàëü: ìàðêñèñòñüêå ìèñëåí-
íÿ âèõîäèëî çà ìåæ³ ïîçèòèâ³çìó, îñê³ëüêè ´ðóíòóâàëî-
ñÿ ³ íà êàíîíàõ ìàòåð³àë³ñòè÷íî¿ ä³àëåêòèêè.
²ñòîðè÷íî íàñòóïíèé ñîö³îëîã³÷íèé ñòèëü ìèñëåííÿ
ñôîðìóâàëà ðîçóì³þ÷à ñîö³îëîã³ÿ. Ñâ³òîãëÿä ¿¿ ïðåäñòàâ-
íèê³â áàçóâàâñÿ íà âèçíàíí³ ïðèíöèïîâî¿ â³äì³ííîñò³ ïðè-
ðîäíîãî òà ñîö³àëüíîãî ñâ³ò³â, åëåìåíòàõ íîâîãî íåêëàñè÷-
íîãî ³äåàëó íàóêîâîñò³. Ðîçóì³þ÷à ñîö³îëîã³ÿ çàïðîïî-
íóâàëà íîâå òëóìà÷åííÿ ñóòíîñò³ ñîö³àëüíî¿ ðåàëüíîñò³,
â³äì³ííî¿ â³ä ïðèðîäíî¿ ³ çàïðîâàäèëà ìåòîäè ¿¿ äîñë³äæåí-
íÿ, ùî âèõîäèëè ç ö³º¿ â³äì³ííîñò³. Äëÿ ñîö³îëî㳿 âçàãà-
ë³ öå äàëî çìîãó ÷³òê³øå îêðåñëèòè ñâ³é ïðåäìåò, ñòðóêòó-
32
Ðîçä³ë 1
Òàáëèöÿ 2
Óçàãàëüíåí³ îñîáëèâîñò³
ìàðêñèñòñüêîãî ñòèëþ ìèñëåííÿ
Період
розвитку,
представ-
ники
Предмет,
об’єкт
соціології
(наукова
картина світу)
Поняттєво-
термі-
нологічний
апарат
Методологія
Особливості
зовнішньо-
наукові.
Характер
мислення
(ідеологічний,
утопічний)
Особливості
внутрішньо-
наукові
(особливості
мислення)
К.Маркс,
Ф.Енгельс
Суспільство як
система зв’язків
і відносин між
індивідами, як
фактор і резуль-
тат трудової
діяльності
людей, що
одночасно
формують
соціальні сис-
теми і форму-
ються ними;
суспільство не
просто вклю-
чене у природу,
воно перебуває
з нею в склад-
них відносинах
взаємообміну
завдяки праці,
що зв’язує його
з природою і
водночас проти-
ставляє його їй.
Маркс не про-
водив чіткого
розрізнення між
суспільством і
людством,
розглядаючи
останнє просто
як розширене
до межі сус-
пільство;
соціологічний
реалізм.
Категорії
суспільного
розвитку,
статика та
динаміка,
конфлікт.
На Маркса як на
одного з
попередників
посилаються дві
протилежні
традиції
соціологічної
методології:
позитивістської
і пояснюючої,
з одного боку,
антипозити-
вістської і
розуміючої, –
з іншого;
історико-
генетичний
метод,
порівняльно-
історичний,
структурний,
сходження від
абстрактного до
конкретного;
принцип
відображення.
Утопічне
мислення,
критика
існуючого ладу;
необхідність
революційних
змін;
конфлікт як
рушійна сила
суспільного
розвитку;
лівий
прогресизм.
Діалектичне
мислення;
еволюціонізм,
конфліктуалізм,
спрямованість
на соціальні
перетворення;
запозичення із
економіки,
філософії.
33
Â.ÇîðüêîÃíîñåîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ñòèë³â ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ...
ðó, âëàñíèé íåïîâòîðíèé ïîãëÿä íà íüîãî òà ñïåöèô³÷í³
ìåòîäè éîãî äîñë³äæåííÿ.
Óçàãàëüíåíó ãíîñåîëîã³÷íó õàðàêòåðèñòèêó ðîçóì³þ÷î¿
ñîö³îëî㳿 íàâåäåíî ó òàáëèö³ 3.
Òàáëèöÿ 3
Óçàãàëüíåí³ îñîáëèâîñò³ ñòèëþ ìèñëåííÿ
ðîçóì³þ÷î¿ ñîö³îëî㳿
Період
розвитку,
представ-
ники
Предмет,
об’єкт
соціології
(наукова
картина світу)
Поняттєво-
категоріальний
апарат
Методологія
Особливості
зовнішньо-
наукові.
Характер
мислення
(ідеологічний,
утопічний)
Особливості
внутрішньо-
наукові
(особливості
мислення)
Г.Зіммель Соціологія не
має свого
предмета,
виступає
методом
соціальних
наук;
виокремлює як
метод чисті
форми
асоціації;
підрозділи
соціології:
загальна
соціологія
(виділення
чистих форм
асоціації),
формальна
соціологія
(упорядку-
вання,
систематизація,
психологічне
обґрунтування,
історичний
опис);
філософська
соціологія
(соціальна
теорія та
соціальна
метафізика).
Відчуження
(культуроло-
гічна
інтерпретація);
соціальні
форми.
Специфічна
теорія пізнання
соціальних
явищ – теорія
історичного
розуміння;
позиція проти
соціологічного
реалізму;
еволюціонізм,
раціоналізація;
підкреслення
ролі
суб’єктивних
компонентів
пізнання;
тяжіння більше
до вивчення
мезо- та
мікрорівнів
соціальної
реальності.
Елементи
критики
капіталісти-
чного ладу,
філософія
грошей;
відчуження.
Не пориває з
філософією, а
базується на
ній, звідси
теоретичність;
побудова
соціології як
філософії,
зокрема як
методу
суспільних
наук.
34
Ðîçä³ë 1
Ñåðåä ïðîâ³äíèõ ãíîñåîëîã³÷íèõ îñîáëèâîñòåé ñòèëþ
ìèñëåííÿ ðîçóì³þ÷î¿ ñîö³îëî㳿 âàðòî âèîêðåìèòè òàê³:
ìåòîþ ñîö³îëî㳿 íàçèâàëîñÿ ³íòåðïðåòàòèâíå ðîçó-
ì³ííÿ ñîö³àëüíèõ ÿâèù;
îñîáëèâà ðîëü â³äâîäèëàñÿ ñóá’ºêòèâíèì êîìïîíåí-
òàì ï³çíàííÿ;
âèêîðèñòàííÿ ³äåîãðàô³÷íèõ, ³íäèâ³äóàë³çóþ÷èõ ìå-
òîä³â ï³çíàííÿ;
íàóêîâà äèñêóñ³ÿ ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîçèòèâ³çìó.
Ñîö³àëüíà ðåàëüí³ñòü ïðåäñòàâíèêàìè öüîãî ñòèëþ ìè-
ñëåííÿ ðîçóì³ëàñü ÿê ñóêóïí³ñòü ³íäèâ³äóàëüíèõ ïîä³é,
êîæíà ç ÿêèõ ìຠñïåöèô³÷íó âàæëèâ³ñòü; íàóêîâåöü ìàº
ðîçóì³òè ñìèñëè äàíèõ ïîä³é, íàäàí³ öèì ïîä³ÿì ³íäèâ³-
äóàëüíèìè òà ñîö³àëüíèìè ñóá’ºêòàìè. Âèçíàâàëàñÿ íå-
îáõ³äí³ñòü âèâåäåííÿ íå ñòðîãèõ çàêîí³â, à òåíäåíö³é.
Період
розвитку,
представ-
ники
Предмет,
об’єкт
соціології
(наукова
картина світу)
Поняттєво-
категоріальний
апарат
Методологія
Особливості
зовнішньо-
наукові.
Характер
мислення
(ідеологічний,
утопічний)
Особливості
внутрішньо-
наукові
(особливості
мислення)
М.Вебер Специфічний
предмет
соціології –
соціальна дія;
соціологія як
інтерпретатив-
не розуміння;
наука –
складова
процесу
раціоналізації;
причинові
зв’язки
соціальної
реальності,
часткові та
вірогідні.
Соціальна дія,
ідеальний тип,
орієнтація на
іншого;
раціоналізація.
Принцип
віднесення до
цінності,
ідеальна
типізація;
теоретична
методологія.
Буржуазний
лібералізм.
Залученість
аспектів права
та економіки;
одна
з визначних
рис науки –
незаверше-
ність.
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 1
35
Â.ÇîðüêîÃíîñåîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ñòèë³â ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ...
Îòæå, ñòèë³ ìèñëåííÿ ïîçèòèâ³çìó òà éîãî ð³çíîâèäó –
ìàðêñèçìó, à òàêîæ ðîçóì³þ÷î¿ ñîö³îëî㳿 ñòàëè âèçíà-
÷àëüíèìè êëàñè÷íèìè ôîðìàìè ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåí-
íÿ, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ñîö³îëîã³ÿ:
îá´ðóíòóâàëà ñâîþ ñòðóêòóðó ³ ðîëü;
âèîêðåìèëà ñïåöèô³êó ñîö³àëüíî¿ ñôåðè;
ðîçðîáèëà ñïåöèô³÷íó ìåòîäîëîã³þ äîñë³äæåííÿ (ñî-
ö³îëîã³çì, ðîçóì³ííÿ, ³íäèâ³äóàë³çóþ÷³ ìåòîäè, â³äíåñåí-
íÿ äî ö³ííîñòåé, ³äåàëüí³ òèïè òîùî);
ñòâåðäèëà êëàñè÷íó ñóá’ºêò-îá’ºêòíó ñõåìó ï³çíàííÿ;
äîâåëà íåîáõ³äí³ñòü ðîçóì³ííÿ ñîö³àëüíî¿ ðåàëüíîñò³,
ïåðø í³æ ¿¿ âèâ÷åííÿ.
ϳäñóìîâóþ÷è, çàóâàæèìî, ùî âèíèêíåííÿ âëàñíå ñîö³î-
ëîã³÷íîãî íàóêîâîãî ìèñëåííÿ ïðèïàäຠíà ïî÷àòîê íå-
êëàñè÷íîãî ïåð³îäó ðîçâèòêó íàóêè. Åëåìåíòè íåêëàñè÷-
íîãî ³äåàëó íàóêîâîñò³ çàðîäèëèñÿ ³ ðîçâèâàëèñÿ ó ñòèëÿõ
ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ ùå êëàñè÷íîãî ïåð³îäó, òîìó ñî-
ö³îëîã³ÿ º íàóêîþ íåêëàñè÷íîãî òèïó. Ñë³ä ñêàçàòè, ùî íå-
êëàñè÷íà íàóêà â³äêèäຠîá’ºêòèâ³çì, óÿâëåííÿ ðåàëüíîñò³
ÿê ÷îãîñü íå çàëåæíîãî â³ä ñïîñîá³â ¿¿ ï³çíàííÿ, ñóá’ºêòèâ-
íîãî ôàêòîðà. Âîíà îñìèñëþº çâ’ÿçêè ì³æ çíàííÿì îá’ºêòà
³ õàðàêòåðîì çàñîá³â ³ îïåðàö³é ä³ÿëüíîñò³ ñóá’ºêòà. Åêñ-
ïë³êàö³ÿ öèõ çâ’ÿçê³â ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê óìîâà îá’ºêòèâ-
íî-ïðàâäèâîãî îïèñó é ïîÿñíåííÿ ñâ³òó òà ñòâîðåííÿ (êîí-
ñòðóþâàííÿ) éîãî ³äåàëüíî¿ ìîäåë³ (“³äåàëüíîãî òèïó”).
Öåé åòàï çá³ãàºòüñÿ ³ç ³íñòèòóö³îíàë³çàö³ºþ ñîö³îëî㳿
ÿê íàóêè (çàñíóâàííÿ êàôåäð, ôàêóëüòåò³â, íàóêîâèõ
æóðíàë³â), ùî ïðèâîäèòü äî ïîÿâè ñï³ëüíîòè ïðîôåñ³é-
íèõ ñîö³îëîã³â, íà ïðîòèâàãó ñîö³îëîãàì-ôóíäàòîðàì, ÿê³
ïðèõîäèëè â ñîö³îëîã³þ ïåðåâàæíî ç ³íøèõ íàóê.
Ó òâîð÷èõ íàïðàöþâàííÿõ òîä³øí³õ ïðîâ³äíèõ â÷åíèõ –
òàê³ âàæëèâ³ äëÿ âèíèêíåííÿ ñîö³îëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ
ïðèíöèïè, ÿê âèçíàííÿ ñïåöèô³÷íî¿ ñóòíîñò³ ñîö³àëüíî¿
ðåàëüíîñò³, âèðîáëåííÿ ñïåö³àëüíèõ (íåêëàñè÷íèõ) ìåòî-
ä³â ¿¿ äîñë³äæåííÿ; ïðèíöèï â³äíåñåííÿ äî ö³ííîñòåé (³íòåð-
36
Ðîçä³ë 1
ïðåòàö³¿), ïðèíöèï â³äîáðàæåííÿ, (â³äíåñåííÿ äî ôàêò³â),
ïðèíöèï êîíñòðóêòèâ³çìó òà ³í. Ç öüîãî ³ñòîðè÷íîãî ìî-
ìåíòó é ìîæíà, âëàñíå, âåñòè ìîâó ïðî ñòèë³ ñîö³îëîã³÷íî-
ãî íàóêîâîãî ìèñëåííÿ.
˳òåðàòóðà
1. Øòîìïêà Ï. Ôîðìèðîâàíèå ñîöèîëîãè÷åñêîãî âîîáðàæå-
íèÿ. Çíà÷åíèå òåîðèè // Ñîöèîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ. –
2005. – ¹ 10.
2. Òîùåíêî Æ.Ò. Î ïîíÿòèéíîì àïïàðàòå ñîöèîëîãèè // Ñî-
öèîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ. – 2002. – ¹ 9.
3. Îëüõîâèêîâ Ê.Ì., Îðëîâ Ã.Ï. Êàòåãîðèè ñîöèîëîãèè: îáðàç
ìûøëåíèÿ è ñëîâàðü èññëåäîâàíèÿ // Ñîöèîëîãè÷åñêèå èññëåäî-
âàíèÿ. – 2004. – ¹ 2.
4. Ìíàöàêàíÿí Ì.Î. Ìûñëèì ëè ìû ñîöèîëîãè÷åñêè // Ñî-
öèîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ. – 2003. – ¹ 6.
5. Êðàâ÷åíêî Å. È Î áðåìåíè è ñîáëàçíàõ ñîöèîëîãè÷åñêîãî
ìûøëåíèÿ // Ñîöèîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ. – 1996. – ¹ 8. –
Ñ. 102 –110.
6. Áîðîíîíåâ À.Î. Ñîöèîëîãè÷åñêîå ìûøëåíèå: ïóòè è òðóä-
íîñòè ôîðìèðîâàíèÿ // Ñîöèîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ. – 1999. –
¹ 1. – Ñ. 6–14.
7. Òàðàñåíêî Â.². Ñîö³àëüíå ³ ñîö³îëîã³÷íå ìèñëåííÿ // Íàó-
êîâ³ çàïèñêè ÊÍÓ ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà. – Ê., 2004. – Ò. 5.
8. Merton R.K. Social Theory and Social Structure / Enlarged
Edition. – N.Y., 1968.
9. Òàðàñåíêî Â.². Íàóêîâèé ³íòåëåêò ñîö³îëî㳿 // Ñîö³îëîã³ÿ:
òåîð³ÿ, ìåòîäè, ìàðêåòèíã. – 2008. – ¹1. – Ñ. 33–49.
10. Èñòîðèÿ ñîöèîëîãèè â Çàïàäíîé Åâðîïå è ÑØÀ / Îòâ. ðåä.
Ã.Â.Îñèïîâ. – Ì., 2001.
11. Äþðêãåéì Ý. Ìåòîä ñîöèîëîãèè // Äþðêãåéì Ý. Ñîöèîëîãèÿ,
åå ïðåäìåò, ìåòîä, ïðåäíàçíà÷åíèå. – Ì., 1995. – Ñ. 5–164.
12. Êàïèòîíîâ Ý.À. Èñòîðèÿ è òåîðèÿ ñîöèîëîãèè. – Ì.,
2000.
|