Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини

In 2003 year in Middle Desna region was discovered new Epigravettian site Buzhanka 2. Typologically tool complex of Upper layer is closely to Mezhirich type of industry. Thus, Buzhanka 2 is more northern site within this type of industry. The Upper layer 1 and Lower layer belong to Epigravettian tec...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Ступак, Д.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2009
Назва видання:	Археологический альманах
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28868
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини / Д.В. Ступак // Археологический альманах. — 2009. — № 20. — С. 219-230. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-28868
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-288682011-11-25T12:12:07Z Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини Ступак, Д.В. In 2003 year in Middle Desna region was discovered new Epigravettian site Buzhanka 2. Typologically tool complex of Upper layer is closely to Mezhirich type of industry. Thus, Buzhanka 2 is more northern site within this type of industry. The Upper layer 1 and Lower layer belong to Epigravettian techno-complex. Unfortunately, the little number of tools doesn’t give possibility for more exact cultural definition. The Upper layer is dated for 14350 ± 60 BP, GrA-38555. The stone assemblages from all layers are subdivided on three raw material groups: flint, quartzite and argillite. The very big percentages of quartzite in Upper layer 1 (42,8%) and Upper layer (45,7%) probably is resulted by the on-site transportation of small blocks. The volume of flints blocks was enough to produce the main types of tool, but the size of flint nodules does not give the possibility for big size and number of blades. That is why, the big size of blades were done from quartzite. In Lower layer the predomination of flint can be explain by specific character of investigated part of site. Probably, blocks of argillite transported on the site with blocks of other kind raw materials and, after testing, were not used. 2009 Article Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини / Д.В. Ступак // Археологический альманах. — 2009. — № 20. — С. 219-230. — укр. XXXX-0084 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28868 uk Археологический альманах Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	In 2003 year in Middle Desna region was discovered new Epigravettian site Buzhanka 2. Typologically tool complex of Upper layer is closely to Mezhirich type of industry. Thus, Buzhanka 2 is more northern site within this type of industry. The Upper layer 1 and Lower layer belong to Epigravettian techno-complex. Unfortunately, the little number of tools doesn’t give possibility for more exact cultural definition. The Upper layer is dated for 14350 ± 60 BP, GrA-38555. The stone assemblages from all layers are subdivided on three raw material groups: flint, quartzite and argillite. The very big percentages of quartzite in Upper layer 1 (42,8%) and Upper layer (45,7%) probably is resulted by the on-site transportation of small blocks. The volume of flints blocks was enough to produce the main types of tool, but the size of flint nodules does not give the possibility for big size and number of blades. That is why, the big size of blades were done from quartzite. In Lower layer the predomination of flint can be explain by specific character of investigated part of site. Probably, blocks of argillite transported on the site with blocks of other kind raw materials and, after testing, were not used.
format	Article
author	Ступак, Д.В.
spellingShingle	Ступак, Д.В. Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини Археологический альманах
author_facet	Ступак, Д.В.
author_sort	Ступак, Д.В.
title	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини
title_short	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини
title_full	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини
title_fullStr	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини
title_full_unstemmed	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини
title_sort	кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28868
citation_txt	Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини / Д.В. Ступак // Археологический альманах. — 2009. — № 20. — С. 219-230. — укр.
series	Археологический альманах
work_keys_str_mv	AT stupakdv kamâníkompleksiverhnʹopaleolítičnoístoânkibužanka2varíantivikoristannâsirovini
first_indexed	2025-07-03T09:01:21Z
last_indexed	2025-07-03T09:01:21Z
_version_	1836615762624643072
fulltext	вступ регіон середнього подесення багатий на стоянки верхнього палеоліту. одними з найпівденніших стоянок середнього подесенння є стоянки, виявлені біля с. бу- жанка коропського р-ну чернігівської обл. (рис. 1). дані стоянки розташовані приблизно на 25 км. південніше мізинської стоянки. про знахідки в значній кількості великих кісток ма- монта, а також і кременів біля сіл бужанка і вишеньки, що розташоване в 4-х км нижче бужанки інформація була відома ще до другої світової війни (абрамова, 1930, с.76; рудинський, 1931, с.150). у 1961 році Ю.г. колосовим була знайдена стоянка бужанка 1. вона займала високий правий берег десни в 1 км нижче села. На момент відкриття стоянка майже повністю була знищена повенями десни (бачинский, колосов, 1963, с. 556-559; колосов, 1965а, с. 324-326; ступак, 2006, с.74-76). у 2003 році в даному регіоні була виявлена нова стоянка бужанка 2. вона розташована безпосередньо в центрі села бужанка і займає низинну ділянку мису, кАм’янІ комплекси верхньопАлеолІтичної стоянки бужАнкА 2. вАрІАнти використАння сировини ступак д.в рис. 1. карта розташування стоянок бужанка 1 і 2 та місце виходів кварциту і вірогідне місце виходів кременю та кварциту кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини220 рис. 2. топографічний план розташування стоянки бужанка 2 (за о. коротею та Є. осадчим). The stone industry of the Upper Palaeolithic site Buzhanka 2: the raw material exploitation 221 що розташований у верхів`ї давньої балки, між двома її рукавами, яка прорізала правий берег десни (рис. 2). з півночі і заходу стоянка закрита від вітру більш високи- ми ділянками тераси десни. від самої ріки вона знахо- диться на відстані приблизно 1 км. від стоянки бужанка 1, вона знаходиться на відстані трохи більше 1 км. весною 2003 року під час грейдерних робіт на ґрунтовій дорозі по вул. мельниківка мешканцями села були виявлені кістки мамонта. як повідомили місцеві селяни через інтенсивне розмивання дороги весною, грейдерні роботи на ній проводились ледь не кожен рік. саме в результаті їх проведення рівень дороги суттєво понизився порівняно з рівнем денної поверхні і майже зрівнявся з рівнем культурного шару стоянки. На окре- мих ділянках культурний шар даними роботами був по- шкоджений. (ступак, 2005, с. 40-53; 2006, с. 74-85). стисла характеристика культурНих ШарІв протягом польових робіт 2003 та 2006 рр. були виявлені і досліджені два культурні шари – верхній та нижній. в розкопі 2007 року над верхнім шаром, на трьох квадратних метрах, виявлений ще один рівень за- лягання культурних решток. поки його співвідношення з верхнім шаром не є чітко визначеним. Не виключе- но, що це окремі два шари, що утворились з невелич- ким проміжком часу. можливо це культурні рештки верхнього шару, які сповзли з більш високих ділянок давньої поверхні стоянки. до даних матеріалів нами використовується робоча назва верхній шар 1. знахідки верхнього шару 1 залягали в лесі вище верхнього шару на 1-14 см. верхній шар 1 складався переважно з не значної кількості фрагментів мамон- тових (Mammuthus primmigenius) кісток та кам’яних артефактів. стан збереженості кісток подібний до ста- ну збереженості кісток з верхнього шару. цікавими є знахідки в даному шарі анатомічної групи лівої задньої кінцівки вовка (Canis lupus) та фрагменту черепа вед- медя (Ursus sp.) (тут і надалі визначення д-ра стефана піана (франція). матеріали верхнього шару досліджені на площі 13 кв.м. На частині квадратів верхній шар залягав безпо- середньо під поверхнею дороги і на окремих ділянках був пошкоджений грейдерними роботами. давня по- верхня на якій лежать знахідки верхнього шару має на- хил з заходу на схід, що відповідає конфігурації мису на якому розташована стоянка. товщина культурного шару як правило не перевищує 5-6 см. матеріали як правило залягають «у одну знахідку». він складається переваж- но з кісток мамонта та їх фрагментів, кісткового вугілля і кам’яних виробів (фото 1). окрім кісток мамонта виявлені фрагменти бивня. вироби з бивня представлені лише медіальним фрагментом невеличкого вістря (сту- пак, 2005, рис. 5.1; 2006, рис. 3.1). окрім мамонтових кісток у верхньому шарі виявлені кістки вовка (Canis lupus), лисиці або песця (Alopex lagopus/Vulpes vulpes), ведмідя (Ursus sp.) та північного оленя (Rangifer tarandus). верхній шар багатий на знахідки вохри. також в ньому були виявлені шматочки крейди, та фрагменти белемнітів. у південній частині розкопу зафіксована западина, походження якої ще не зрозуміло. в ній сконцентрована значна частина великих кісток мамонта. з верхнім же шаром пов’язана яма 1, що розташо- вана у північній частині розкопу (фото 2). вона має підокруглі контури. стінки слабо нахилені до дна ями. Її максимальний діаметр – 145-155 см, глибина – 55-60 см. збереженість кісток в ямі 1 така ж, як кісток з верх- нього шару 1 та верхнього шару. зв’язок ями 1 з нижнім шаром поки ніяким чином не простежений. основне заповнення ями 1 складають великі кістки мамонта, в першу чергу це шелепи та ребра, а також бивні та їх фрагменти, більшість з яких мають сліди обробки, переважно поздовжнього членування. окрім мамонтових кісток в ямі 1 виявлені кістки лисиці або песця (Alopex lagopus/Vulpes vulpes), вовка (Canis lupus), а також дистальна фаланга ведмедя (Ursus sp.). значною кількістю представлені кам’яні знахідки. також в ямі були виявлені фрагменти вохри, крейди та белемнітів. з ями 1 походить радіокарбонова дата, зроблена по трубчастій кістці молодого мамонта – 14350 ± 60 BP, GrA-38555. Нижній шар відокремлений від верхнього стериль- ним прошарком товщиною від 10 до 32 см і відрізняється від нього значно меншою потужністю, характером знахідок і планіграфією. він досліджений на площі 10 кв. м. судячи по відмітках глибин знахідок нижнього шару відчувається, що давня поверхня на якій вони лежать, як і та на якій лежать знахідки верхнього шару мала нахил з заходу на схід. матеріали, як і верхнього шару, заляга- ють «у одну знахідку». фауністичні рештки з нижнього шару представлені кістками мамонта які мають гіршу збереженість, за ра- хунок чого їх легко відрізнити від кісток верхніх шарів. також з цього шару походить платівка з бивня та фраг- мент бивня із слідами обробки. кісткове вугілля пред- ставлене лише кількома фрагментами. кам’яний ком- плекс представлений переважно кременем. кам’яНІ комплекси в усіх шарах використовувався кремінь типовий деснянський жовновий чорного або темно-сірого кольо- ру, іноді з світло-сірими цятками. як правило кремінь не патинований. точне розташування покладів цього кременю в безпосередній близькості від стоянки нам не відомо. але, згідно повідомлень місцевих мешканців, уламки крем’яних конкрецій знаходили приблизно в 4 км північніше стоянки, біля с. розлети. кварцит, зустрінутий в усіх шарах, має переважно кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини222 сірий колір різних відтінків – від темно-сірого до світло- сірого. використаний на стоянці кварцит мав плитчасту форму. виходи такого кварциту, схожого по кольору, формі і якостях з кварцитом, який використовувався на стоянці бужанка 2 виявлені нижче по десні, в 6 км від с. бужанка. також, по повідомленню місцевих мешканців, кварцит знаходили біля с. розлети, там же, де і кремінь. у всіх трьох шарах виявлений аргіліт (визначення д.г.н. к. деревської). він має сіро-зелений колір. по- клади аргіліту відомі біля десни, на відстані менш ніж кілометр від стоянки. з верхнього шару 1 походить 133 кам’яні знахідки. серед них 64 (48,1%) крем’яні, 68 (51,2%) кварцитових та 1 (0,7%) з аргіліту. до виробів з вторинною обробкою належить кінцева скребачка на платівці (рис. 4, 3) та проксимальна части- на платівки з ретушшю. типологічно серед кам’яних знахідок переважають лусочки. Їх знайдено 45 крем’яних та 53 кварцитових. якщо їх не враховувати то серед 35 кам’яних знахідок переважають крем’яні – їх 19 (54,2%). кварцитових -15 (42,8%), аргілітових – 1 (3%). серед крем’яних артефактів платівки та виро- би з вторинною обробкою на платівках складають 14 (73,6%). серед кварцитових знахідок платівки станов- лять – 7 (46,7%). Найбільший інтерес являють матеріали з верхнього шару. всього тут виявлено 5764 кам’яні знахідки: 2384 (41,3%) крем’яні, 3354 (58,1%) кварцитові та 26 (0,4%) аргілітові. типологічно серед кам’яних артефактів переважа- ють лусочки. Їх 1758 крем’яних, 2815 кварцитових і 12 аргілітових. якщо їх не враховувати то серед 1179 виробів крем’яні складають 626 (53,1%), кварцитові – 539 (45,7%) і аргілітові – 14 (1,2%). серед крем’яних знахідок платівки та вироби з вто- ринною обробкою на платівках складають 395 (63%). більшість цілих крем’яних платівок мають довжину менше 5 см. переважають платівки та їх фрагменти ши- риною 5-12 мм. серед кварцитових знахідок платівки складають 275 (51%). вони більш масивні, ніж крем’яні. цілих квар- цитових платівок менше, ніж крем’яних. по наявним цілим зразкам та по частині фрагментів платівок видно, що вони в середньому були довші за крем’яні. Шири- на більшості кварцитових платівок та їх фрагментів – 8-17 мм. серед знахідок з аргіліту платівок всього дві (14,3%). виробів з вторинною обробкою – 54, що становить (4,6%). серед них 53 крем’яні і лише 1 кварцитова. Найбільшу групу серед знарядь складають елементи оснащення метальної зброї. вістер, прямокутників та їх уламків – 36 (рис. 3, 1-30). вони виготовлялись за допо- могою дрібної стрімкої та напівстрімкої ретуші, яка не заходила глибоко в тіло платівки і як правило не сильно змінювала обриси заготовок. застосування напівстрімкої вентральної ретуші використане лише в двох випадках (рис. 3, 14). для вістер типовим є розташування бойової частини на дистальній частині заготовки (рис. 3, 16, 25-30). більшість прямокутників є атиповими. для них, як і для більшості вістер, характерним є збереженість відбивного горбка (рис. 3, 11, 12, 14, 17, 20-24). різців та їх уламків виявлено 13. серед них домінують (8 прим.) бічні діагонально- та опуклоретушні на платівках (рис. 3, 31, 32, 34, 35; 4, 5, 6, 7). один серед них комбінований з кутовим (рис. 3, 35). серединних – 3 примірники. два з них виготовлені на платівках (рис. 4, 4) один – на відщепі (рис. 4, 9). Ще два екземпля- ри різців представлені кутовим на уламку кременю та фрагментованим. скребачки представлені 1 крем’яною на платівці (рис. 3, 33) та кварцитовою, виготовленою на уламку (рис. 4, 10). вірогідно, з верхнім, або ж верхніми шара- ми пов’язані дві кінцеві скребачки, виявлені на ділянках стоянки, пошкоджених дорогою (рис. 4, 1, 2). також до виробів з вторинною обробкою належать діагонально тронкована платівка (рис. 4, 8), відщеп з ре- тушшю та невизначений фрагмент знаряддя. по своїм особливостям комплекс знарядь верхньо- го шару і особливо елементи оснащення метальної зброї, найбільш подібний до комплексів пам’яток типу межиричі (Нужний, 2002, c.64, 65; Komar, Kornietz, Nuzhnyi, Pean 2003, p. 264-265). враховуючи, що пам’ятки зі схожим типом індустрії розташовані більш ніж на 100 км південніше, бужанка 2 є найбільш північною стоянкою з подібною індустрією. Нуклеуси представлені 9 крем’яними та 5 кварцито- вими. серед 9 крем’яних 6 одноплощадкові (рис. 5, 1, 2, 4-7) та 3 двоплощадкові (рис. 5, 3; 6, 1, 2). серед одно- площадкових 5 відносяться до торцевих (рис. 5, 1, 2, 4-6). серед двоплощадкових – два торцевих (рис. 5, 3; 6, 1). по більшості нуклеусів видно, що вони сформовані на уламках кременю. На їх робочих поверхнях перева- жають мікроплатівчаті негативи. бічні поверхні на окре- мих нуклеусах несуть сліди їх формування. серед кварцитових нуклеусів 3 одноплощадкових, кинутих на ранній стадії розколювання (рис. 6, 5), 1 дво- площадковий біпоздовжній (рис. 6, 3) та 1 двоплощад- ковий біпоздовжньо-суміжний (рис. 6, 4). для кварци- ту характерним є розколювання з торця плитки. робочі поверхні несуть негативи відщепів та більш широкі платівчаті негативи, ніж на крем’яних нуклеусах. крем’яні вироби представлені: платівками ребер- частими і платівками формування та підправок повер- хонь нуклеусів з іншими типами огранки – 42, скола- ми підживлення площадок – 6, сколами поперечної підправки нуклеусів – 2, платівками та їх уламками – 306, відщепами – 171, пренуклеусами – 1, уламками нуклеусів – 5, уламками кременю – 2, різцевими скола- ми – 29. серед кварцитових знахідок – платівок реберчастих і платівок формування та підправок поверхонь нуклеусів з іншими типами огранки – 40, сколів підживлення пло- щадок – 3, платівок та їх уламків знятих з нуклеусів The stone industry of the Upper Palaeolithic site Buzhanka 2: the raw material exploitation 223 фото. 1. стоянка бужанка 2. ділянка верхнього культурного шару біля ями 1. фото. 2. стоянка бужанка 2. яма 1. кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини224 рис. 3. стоянка бужанка 2. верхній шар. мікроліти – 1-30, різці – 31, 32, 34, 35, скребачка – 33. The stone industry of the Upper Palaeolithic site Buzhanka 2: the raw material exploitation 225 рис. 4. стоянка бужанка 2. скребачки, знайдені не in situ – 1, 2, скребачка з верхнього шару 1 – 3, різці з верхнього шару – 4-7, 9, діагонально тронкована платівка з верхнього шару – 8, скребачка з верхнього шару – 10. кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини226 рис. 5. стоянка бужанка 2. верхній шар. Нуклеуси одноплощадкові – 1, 2, 4-7, нуклеус двоплощадковий біпоздовжній – 3. The stone industry of the Upper Palaeolithic site Buzhanka 2: the raw material exploitation 227 рис. 6. стоянка бужанка 2. верхній шар. Нуклеуси двоплощадкові біпоздовжні – 1-3, нуклеус двоплощадковий біпоздовжньо- суміжний – 4, нуклеус одноплощадковий – 5 кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини228 рис. 7. стоянка бужанка 2. Нижній шар. мікроліти – 1, 2, різці – 3-7, 9, 10, скребачка – 8. The stone industry of the Upper Palaeolithic site Buzhanka 2: the raw material exploitation 229 – 235, відщепів – 226, уламків кварциту – 3. серед знахідок з аргіліту – 1 реберчаста платівка, 1 фрагмент платівки та 12 відщепів. у нижньому шарі виявлено 127 кам’яних знахідок. домінують крем’яні – їх 120 (94,5%), кварцитових – 5 (3,9%), аргілітових – 2 (1,6%). типологічно домінують лусочки. серед крем’яних знахідок їх – 92, серед кварцитових – 3. аргіліт пред- ставлений тільки двома лусочками. без врахування лусочок, серед 30 кам’яних артефактів переважають крем’яні – 28 (93,3%). серед них платівки та вироби з вторинною обробкою на платівках склада- ють – 17 (60,7%). кварцит представлений лише двома відщепами, серед яких один з ретушшю. виробів з вторинною обробкою знайдено 11 (36,7%). усі окрім відщепу з ретушшю виготовлені з кременю. мікроліти представлені 2 фрагментами платівок з при- тупленим краєм (рис. 7, 1, 2). різців – 6. усі виготовлені на платівчастих заготовках. три з них бічні (рис. 7, 3-6), два – серединні (рис. 7, 7, 10) і один – кутовий (рис. 7, 9). також до виробів з вторинною обробкою, виготовле- них з кременю, належить скребачка на відщепі (рис. 7, 8) та платівка з ретушшю. платівки представлені одною поздовжньо- реберчастою та 7, знятими з нуклеусів. відщепів та різцевих сколів знайдено по 5 примірників. висНовки таким чином, бужанка 2 є найбільш північною сто- янкою з крем’яним комплексом, подібним до комплексів типу межирічів. звичайно даний висновок стосується в першу чергу матеріалів більш дослідженого верх- нього шару. Що стосується матеріалів верхнього шару 1 та нижнього шару, то безумовно вони належать до епіграветського часу. Нажаль не значна кількість зна- рядь не дає можливості для точного визначення їх культурної приналежності. вірогідніше за все, що вони є однотиповими з матеріалами верхнього шару. але це питання для майбутніх досліджень. в усіх трьох шарах кам’яні комплекси складаються з трьох видів сировини: кременю, кварциту і аргіліту. стоянка бужанка 2 є єдиною стоянкою в басейні се- реднього дніпра, в кам’яних комплексах якої доля квар- циту сягає більше 40%. На інших стоянках цього регіону його частка не досягає і 10%. високий відсоток викори- стання кварциту у верхньому шарі 1 та верхньому шарі, вірогідно пов’язаний з тим, що частини крем’яної сиро- вини, яка постачалась на стоянку була переважно неве- личких розмірів. Їх об’єму вистачало для виготовлення основних типів знарядь, але об’єм крем’яних конкрецій не дозволяв отримувати в потрібній кількості платівки великих розмірів. саме на поповнення даної категорії виробів було спрямоване використання кварциту. домінування кременю у кам’яному комплексі нижнього шару вірогідно слід пояснити специфікою дослідженої ділянки. присутність в усіх шарах невеличкої долі аргіліту вірогідніше за все пояснюється близькістю розташування його покладів до стоянки. Не виключено, що окремі частини аргіліту потрапля- ли на стоянку під час транспортування на неї кре- меню і кварциту, де після апробації частина аргіліту відбраковувалась. кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки бужанка 2. варіанти використання сировини230 Abstract D.V. STUPAK The sTone inDusTry of The upper pAlAeoliThic siTe BuzhAnkA 2: The rAW MA- TeriAl eXploiTATion In 2003 year in Middle Desna region was discovered new Epigravettian site Buzhanka 2. Typologically tool complex of Upper layer is closely to mezhirich type of industry. Thus, Buzhanka 2 is more northern site within this type of industry. The Upper layer 1 and Lower layer belong to Epigravettian techno-complex. Unfortunately, the little number of tools doesn’t give possibility for more exact cultural definition. The Upper layer is dated for 14350 ± 60 BP, GrA-38555. the stone assemblages from all layers are subdivided on three raw material groups: flint, quartzite and argillite. The very big percentages of quartzite in Upper layer 1 (42,8%) and Upper layer (45,7%) probably is resulted by the on-site transportation of small blocks. The volume of flints blocks was enough to produce the main types of tool, but the size of flint nodules does not give the possibility for big size and number of blades. That is why, the big size of blades were done from quartzite. In Lower layer the predomination of flint can be explain by specific character of investigated part of site. Probably, blocks of argillite transported on the site with blocks of oth- er kind raw materials and, after testing, were not used.

Кам’яні комплекси верхньопалеолітичної стоянки Бужанка 2. Варіанти використання сировини

Репозитарії

Схожі ресурси