Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу

Исследования экотопов Словечанско-Овручского кряжа показали особенности размещения лесных формаций по отношении к формам рельефа, типу почв и их. Проведен картографический анализ размещения лесных формаций. Это даёт возможность прогнозировать экологическую ситуацию в регионе и планировать роботу по...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
Hauptverfasser:	Хом'як, І.В., Дідух, Я.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2005
Schriftenreihe:	Український фітоценологічний збірник
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28921
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу / І.В. Хом'як, Я.П. Дідух // Український фітоценологічний збірник. — Київ, 2005. — Сер. С, вип. 1 (23). — С. 92-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-28921
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-289212011-11-26T12:21:18Z Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу Хом'як, І.В. Дідух, Я.П. Исследования экотопов Словечанско-Овручского кряжа показали особенности размещения лесных формаций по отношении к формам рельефа, типу почв и их. Проведен картографический анализ размещения лесных формаций. Это даёт возможность прогнозировать экологическую ситуацию в регионе и планировать роботу по охране природных ресурсов. The studies habitat Slovechansko-Ovruchsky ridge have shown the particularities of the accomodation woodland structure. The cartographic analysis of the accomodation woodland structure is organized. This enables for forecasting of the ecological situation in region and planning more productive robots on guard natural resource. 2005 Article Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу / І.В. Хом'як, Я.П. Дідух // Український фітоценологічний збірник. — Київ, 2005. — Сер. С, вип. 1 (23). — С. 92-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 9234-4041 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28921 uk Український фітоценологічний збірник Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Исследования экотопов Словечанско-Овручского кряжа показали особенности размещения лесных формаций по отношении к формам рельефа, типу почв и их. Проведен картографический анализ размещения лесных формаций. Это даёт возможность прогнозировать экологическую ситуацию в регионе и планировать роботу по охране природных ресурсов.
format	Article
author	Хом'як, І.В. Дідух, Я.П.
spellingShingle	Хом'як, І.В. Дідух, Я.П. Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу Український фітоценологічний збірник
author_facet	Хом'як, І.В. Дідух, Я.П.
author_sort	Хом'як, І.В.
title	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу
title_short	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу
title_full	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу
title_fullStr	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу
title_full_unstemmed	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу
title_sort	територіальний розподіл лісових екосистем словечансько-овруцького кряжу
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2005
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28921
citation_txt	Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу / І.В. Хом'як, Я.П. Дідух // Український фітоценологічний збірник. — Київ, 2005. — Сер. С, вип. 1 (23). — С. 92-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Український фітоценологічний збірник
work_keys_str_mv	AT homâkív teritoríalʹnijrozpodíllísovihekosistemslovečansʹkoovrucʹkogokrâžu AT díduhâp teritoríalʹnijrozpodíllísovihekosistemslovečansʹkoovrucʹkogokrâžu
first_indexed	2025-07-03T09:04:23Z
last_indexed	2025-07-03T09:04:23Z
_version_	1836615953464426496
fulltext	Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)92 © ².Â. ÕÎÌ’ßÊ, ß.Ï. Ä²ÄÓÕ, 2005 ².Â. ÕÎÌ’ßÊ1, ß.Ï. Ä²ÄÓÕ2 1 Æèòîìèðñüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò ³ì. ². Ôðàíêà âóë. Â. Áåðäè÷³âñüêà, 51, ì. Æèòîìèð 10001 2 ²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè âóë. Òåðåùåíê³âñüêà, 2, ì. Êè¿â, ÌÑÏ-1, 01601 E-mail: didukh@botany.kiev.ua ÒÅÐÈÒÎÐ²ÀËÜÍÈÉ ÐÎÇÏÎÄ²Ë Ë²ÑÎÂÈÕ ÅÊÎÑÈÑÒÅÌ ÑËÎÂÅ×ÀÍÑÜÊÎ-ÎÂÐÓÖÜÊÎÃÎ ÊÐßÆÓ Ê ë þ ÷ î â ³ ñ ë î â à :åêîòîï, åêîñèñòåìè, òåðèòîð³àëüíèé ðîçïîä³ë THE PARTICULARITIES OF THE ACCOMODATION WOODLAND SYTUCTURE SLOVECHANSKO-OVRUCHSKY RIDGE I.V. KHOMYAK1, YA.P. DIDUKH2 1State University of Zhytomyr 2M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The Studies habitat Slovechansko-Ovruchsky ridge have shown the particularities of the accomodation woodland sytucture. The cartographic analysis of the accomodation woodland sytucture is Organized. This enables for forecasting of the ecological situation in region and planning more productive robots on guard natural resource. K e y w o r d s: habitat, ecosystem ÒÅÐÐÈÒÎÐÈÀËÜÍÎÅ ÐÀÑÏÐÅÄÅËÅÍÈÅ ËÅÑÍÛÕ ÝÊÎÑÈÑÒÅÌ ÑËÎÂÅ×ÀÍÑÊÎ-ÎÂÐÓ×ÑÊÎÃÎ ÊÐßÆÀ È.Â. ÕÎÌßÊ1, ß.Ï. ÄÈÄÓÕ2 1Æèòîìèðñêèé ãîñóäàðñòâåííûé óíèâåðñèòåò èì. È. Ôðàíêî 2Èíñòèòóò áîòàíèêè èì. Í.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðàèíû Èññëåäîâàíèÿ ýêîòîïîâ Ñëîâå÷àíñêî-Îâðó÷ñêîãî êðÿæà ïîêàçàëè îñîáåííîñòè ðàçìå- ùåíèÿ ëåñíûõ ôîðìàöèé ïî îòíîøåíèè ê ôîðìàì ðåëüåôà, òèïó ïî÷â è èõ . Ïðîâåäåí êàðòîãðà- ôè÷åñêèé àíàëèç ðàçìåùåíèÿ ëåñíûõ ôîðìàöèé. Ýòî äà¸ò âîçìîæíîñòü ïðîãíîçèðîâàòü ýêî- ëîãè÷åñêóþ ñèòóàöèþ â ðåãèîíå è ïëàíèðîâàòü ðîáîòó ïî îõðàíå ïðèðîäíûõ ðåñóðñîâ. Ê ë þ ÷ å â û å ñ ë î â à: åêîòîï, åêîñèñòåìà Âñòóï Îõîðîíà ð³çíîìàí³òíîñò³ åêîñèñòåì º îäí³ºþ ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì ëþäñòâà. ²ñíóþòü ÷èñëåíí³ ðåã³îíàëüí³ òà ãëîáàëüí³ ïðîåêòè, ïðèñâÿ÷åí³ öèì ïèòàííÿì — â³ä Êîíâåíö³¿ ç á³îð³çíîìàí³òòÿ (Ð³î-äå-Æàíåéðî, 1992) òà Çàãàëüíîºâðîïåéñüêî¿ ñòðàòåã³¿ çáåðåæåííÿ á³îòè÷íîãî òà ëàíäøàô- mailto:didukh@botany.kiev.ua Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 93 òíîãî ð³çíîìàí³òòÿ (Ñîô³ÿ, 1995). Ó ðàìêàõ ö³º¿ Ñòðàòåã³¿ ìàº áóòè ñòâî- ðåíà Ïàíºâðîïåéñüêà åêîìåðåæà âàæëèâèõ îá’ºêò³â, ÿê³ ïîòðåáóþòü îõî- ðîíè. Â Óêðà¿í³ çàòâåðäæåíî Çàãàëüíîäåðæàâíó ïðîãðàìó ôîðìóâàííÿ Íàö³îíàëüíî¿ åêîìåðåæ³ íà 2000—2015 ðð. (Çàêîí Óêðà¿íè ¹ 1989-²²² â³ä 21.09.2000), ùî ïîòðåáóº çá³ëüøåííÿ ïëîù çàïîâ³äíèõ îá’ºêò³â òà ïðî- âåäåííÿ êîìïëåêñó íàóêîâèõ äîñë³äæåíü. Ì³æíàðîäíà ñï³ëêà îõîðîíè ïðèðîäè (ÌÑÎÏ) òà Íàö³îíàëüíà êîì³ñ³ÿ ó ñïðàâàõ ÞÍÅÑÊÎ (ÌÀÁ ÞÍÅÑ- ÊÎ) äî ïåðåë³êó ñâ³òîâî¿ ñïàäùèíè íîì³íóâàëè Ïîë³ñüê³ áîëîòà òà Ñëî- âå÷àíñüêî-Îâðóöüêèé êðÿæ (îñòàíí³é ìàº ñòàòè ëàíêîþ Ïîë³ñüêîãî øè- ðîòíîãî åêîêîðèäîðó, ÿêèé ç’ºäíàº îõîðîíí³ òåðèòîð³¿ Ïîë³ñüêîãî ïðè- ðîäíîãî çàïîâ³äíèêà ç ×îðíîáèëüñüêîþ çîíîþ â³ä÷óæåííÿ). Îòæå, äîñ- ë³äæåííÿ öüîãî ðåã³îíó ìàº âàæëèâå çíà÷åííÿ. Îäíèì ç éîãî àñïåêò³â º ñòâîðåííÿ êàðòîãðàô³÷íî¿ áàçè äàíèõ, êîòðà â³äîáðàæàòèìå òåðèòîð³- àëüíó ñòðóêòóðó åêîñèñòåì. Îá’ºêò äîñë²äæåííÿ Îá’ºêòîì äîñë³äæåííÿ º Ñëîâå÷àíñüêî-Îâðóöüêèé êðÿæ (ÑÎÊ), ðîç- òàøîâàíèé íà ï³âíî÷³ Æèòîìèðñüêî¿ îáë. (Îâðóöüêèé ð-í). Â³í ïðîñòÿ- ãàºòüñÿ íà 45–50 êì ³ç çàõîäó íà ñõ³ä (28î 5′′—28î 44′′ cõ. ä.) ³ â³ä 5 äî 20 êì ç ï³âíî÷³ íà ï³âäåíü (51î 1′′—50î 28′′ ïí. ø.). Ïëîùà ñòàíîâèòü áëèçüêî 490 êì2. Ãåîëîã³÷íîþ îñíîâîþ êðÿæà º Îâðóöüêèé ãðàáåí, ñåðåä ïîð³ä ÿêîãî ïåðåâàæàþòü êâàðöåòîâèäí³ ï³ùàíèêè òà êâàðöèòè, ³íêîëè ç øàðàìè ïîð- ô³ðèò³â, ä³àáàç³â, òðàõèàíäåçèò³â, îðòîôèð³â, ï³ðàô³ë³òîâèõ ñëàíö³â, ÿê³ â çàõ³äí³é ÷àñòèí³ âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ, à â öåíòðàëüí³é òà ñõ³äí³é âêðèò³ òîâùåþ åîëîâîãî ëåñó. Ïî êðàÿõ êðÿæà çàëÿãàþòü âàëóíí³ ñóãëèíêè òà ï³ñêè ëüîäîâèêîâîãî ïîõîäæåííÿ [2]. Ïîâåðõíÿ êðÿæà ï³äíåñåíà äî âèñîòè â³ä 200–319 ì íàä ð.ì. ³ ð³çêî êîíòðàñòóº ç íàâêîëèøíüîþ Ïîë³ñüêîþ ð³âíèíîþ. Ó ìåðèä³îíàëüí³é ïðî- åêö³¿ â³äçíà÷àºòüñÿ ï³äâèùåííÿ â öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³, à â øèðîòí³é — çá³ëüøåííÿ âèñîò ç³ ñõîäó íà çàõ³ä, òîìó íàéâèùà òî÷êà (319 ì íàä ð.ì.) çàô³êñîâàíà á³ëÿ ñ. Ãîðîäåöü. Êðÿæ — öå ìàêðîðåëüºôíå óòâîðåííÿ, ðîç÷ëåíîâàíå äîëèíàìè ð³÷îê Íîðèí³, Ñåëèâîí³õè, Ñëîâå÷íè òà ³íøèõ, à òàêîæ ãëèáîêèìè ñèñòåìàìè ÿð³â (íàïðèêëàä, Ãðåáåíöÿ ³ Çàêðèíè÷÷ÿ), êîòð³ ôîðìóþòü ìåçîðåëüºô. Ì³êðî- ðåëüºô ñòâîðþþòü äð³áí³ø³ ÿðè òà ³íø³ òèïè åðîç³éíèõ óòâîðåíü. Ó çâ’ÿçêó ç òèì, ùî ó ñõ³äí³é ÷àñòèí³ êðÿæ óêðèòèé ðèõëèìè îñàäîâèìè ïîðîäàìè, ÿê³ ³íòåíñèâíî çìèâàþòüñÿ, ñïîñòåð³ãàºòüñÿ âåëèêà ð³çíîìàí³òí³ñòü ì³êðî- ðåëüºôíèõ ôîðì, òîä³ ÿê çàõ³äíà ÷àñòèíà, óòâîðåíà êàì’ÿíèñòèìè ïîðî- äàìè, îäíîìàí³òí³øíà. Êë³ìàò êðÿæà ïîì³ðíî âîëîãèé, ïîì³ðíî êîíòèíåíòàëüíèé. Õàðàêòåð- íèìè º òåïëå, ïåðåâàæíî âîëîãå ë³òî òà ì’ÿêà õìàðíà çèìà. Ñåðåäíüî- ð³÷íà òåìïåðàòóðà ñòàíîâèòü â³ä +6,5 îÑ (Îâðó÷) äî +8,9 îÑ (Ñåëåç³âêà) ç ñåðåäíüîþ òåìïåðàòóðîþ ëèïíÿ +19,0—19,8 îÑ, ñ³÷íÿ — –6 îÑ (Îâðó÷). Ñåðåäíüîð³÷íà ñóìà îïàä³â ïî ìåòåîñòàíö³ÿõ ñòàíîâèòü 610 (Îâðó÷) ³ 674 ìì (Ñåëåç³âêà), ñåðåäíÿ ê³ëüê³ñòü ä³á ç îïàäàìè — 103–105, ñåðåäíÿ òðè- Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)94 âàë³ñòü âåãåòàö³éíîãî ïåð³îäó — 201–202 äîáè. Ó ö³ëîìó òóò äîñòàòíÿ ê³ëüê³ñòü âîëîãè, ïîñóøëèâèõ ïåð³îä³â íå áóâàº. Ã³äðîãðàô³÷íà ìåðåæà êðÿæà º äîñèòü ðîçâèíóòîþ, ïðåäñòàâëåíà ÷èñëåííèìè íåâåëèêèìè ð³÷êàìè áàñåéíó Ïðèï’ÿò³, áîëîòàìè òà ïîòóæ- íèìè ï³äçåìíèìè âîäàìè. Ð³÷êè ìàþòü ïîì³ðíî çâèâèñòå ðóñëî, äîáðå âèðîáëåí³ òåðàñîâ³ äîëèíè. Ù³ëüí³ñòü ð³÷êîâî¿ ìåðåæ³ ñòàíîâèòü 0,36 êì/ êì2, ¿õ ñåðåäíÿ øèðèíà — 0,5–0,8 êì, ñåðåäí³é íàõèë ð³÷îê— 0,6–1,2 ì/ êì, øâèäê³ñòü òå÷³¿ — 0,1–0,4 ì/ñåê. Ìàéæå âñ³ ð³÷êè äàíî¿ òåðèòîð³¿ áå- ðóòü ïî÷àòîê â³ä äæåðåë, ç áîëîòíèõ ìàñèâ³â — ëèøå ê³ëüêà íåâåëèêèõ âèòîê³â. Îçåðà ïðåäñòàâëåí³ øòó÷íèìè âîäîñõîâèùàìè ó ïðèðîäíèõ äî- ëèíàõ ð³÷îê. Âåëèê³ áîëîòí³ ìàñèâè çíàõîäÿòüñÿ ëèøå â çàõ³äí³é ÷àñòèí³ êðÿæà. Çà ´ðóíòîâèìè óìîâàìè òåðèòîð³þ êðÿæà ìîæíà ðîçä³ëèòè íà ñõ³äíó ëåñîâó òà çàõ³äíó êàì’ÿíèñòó ÷àñòèíè. Ôðàãìåíòàðíî ïîøèðåí³ òîðôîâî-áîëîòí³, ëó÷íî-áîëîòí³, ìóëóâà- òî-áîëîòí³ ´ðóíòè òîùî. Òåðèòîð³ÿ ÑÎÊ º óí³êàëüíèì ïðèðîäíèì óòâîðîì ªâðîïè, òóò çîñå- ðåäæåíî çíà÷íó ê³ëüê³ñòü ôëîðèñòè÷íèõ, ãåîëîã³÷íèõ òà åêîëîã³÷íèõ ôå- íîìåí³â, íåòèïîâèõ äëÿ Ïîë³ññÿ [2, 4–8]. Ñïåöèô³êà ãåîëîã³÷íèõ, ´ðóíòîâèõ ³ ã³äðîëîã³÷íèõ óìîâ ðåëüºôó çó- ìîâèëà ð³çíîìàí³òí³ñòü ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü, õàðàêòåð ¿õ ðîçïîä³ëó, ùî ó ñóêóïíîñò³ âèçíà÷àº îñîáëèâîñò³ åêîñèñòåì. Ìåòîäèêà äîñë²äæåíü Ìåòà ðîáîòè ïîëÿãàëà â ïîð³âíÿëüí³é îö³íö³ òåðèòîð³àëüíîãî ðîçïî- ä³ëó óãðóïîâàíü ôîðìàö³é ÑÎÊ íà îñíîâ³ ìåòîäó êàðòîãðàô³¿. Ï³ä ÷àñ ïðî- âåäåííÿ äîñë³äæåíü âèêîðèñòîâóâàëè òàê³ ìåòîäè, ÿê êàðòîãðàôóâàííÿ (ñòâîðåííÿ êàðò óãðóïîâàíü ôîðìàö³é òà ñèíòåòè÷íèõ êàðò); çàêëàäàííÿ åêîëîã³÷íèõ ïðîô³ë³â; âèêîíàííÿ ñòàíäàðòíèõ ãåîáîòàí³÷íèõ îïèñ³â. Âèçíà÷åíî ñêëàä ôîðìàö³é, ñïåöèô³êó ¿õ ðîçïîä³ëó ïî â³äíîøåííþ äî çì³íè ðåëüºôó, çâîëîæåííÿ, òèïó ´ðóíò³â òà ï³äñòèëàþ÷èõ ãåîëîã³÷íèõ ïîð³ä; ïðîâåäåíî êàðòîãðàôóâàííÿ ë³ñîâèõ óãðóïîâàíü. Îñíîâíèìè îäèíèöÿìè (îá’ºêòàìè) óãðóïîâàíü ïðèðîäíîãî òèïó º ôîðìàö³¿, ÿê³ â³çóàëüíî äîáðå â³äð³çíÿþòüñÿ îäíà â³ä îäíî¿; ðîçì³ðí³ñòü ¿õ ïëîù äîñòàòíÿ äëÿ â³äîáðàæåí- íÿ ó â³äïîâ³äíîìó ìàñøòàá³, ùî äàº ìîæëèâ³ñòü â³äîáðàçèòè ñïåöèô³êó åêî- ñèñòåì. Òåðèòîð³ÿ êðÿæà ïîäåêóäè íå ìàº ÷³òêèõ ìåæ, òîìó ìè ïðîâîäèëè ¿õ çà ³çîõîðîþ, ÿêà â³äïîâ³äàº 200 ì íàä ð.ì. Êàðòîãðàô³÷íå ìîäåëþâàííÿ äàëî çìîãó âñòàíîâèòè òåðèòîð³àëüíó äèôåðåíö³àö³þ ôîðìàö³é, ¿õ ïëîùó, õàðàêòåð ðîçòàøóâàííÿ, îö³íèòè çà- ëåæí³ñòü ì³æ á³îòè÷íèìè, ç îäíîãî áîêó, òà àá³îòè÷íèìè ôàêòîðàìè — ç ³íøîãî, ùî º îñíîâîþ äëÿ ðîçðîáêè ïðîãíîç³â ìîæëèâèõ åêîëîã³÷íèõ çì³í. Ðåçóëüòàòè äîñë²äæåíü Òåðèòîð³ÿ êðÿæà ïëîùåþ 492,20 êì2 íà 55,72 % âêðèòà ë³ñàìè, ùî çàéìàþòü 217,94 êì2. Ðåøòà (215,60 êì2) ïðåäñòàâëåíà àãðî-, óðáî- Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 95 (áëèçüêî 8,2 êì2), âîäíèìè (3,5 êì2), áîëîòíèìè (9,0 êì2), ëó÷íèìè (32,96 êì2) òà ÷àãàðíèêîâèìè (5,0 êì2) òèïàìè åêîñèñòåì. Çà îðîãðàô³÷íèìè îñîáëèâîñòÿìè òåðèòîð³þ êðÿæà ìîæíà ðîçä³ëè- òè íà ñõ³äíó ëåñîâó òà çàõ³äíó êàì’ÿíèñòó ÷àñòèíè. Íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ ÷àñò³øå òðàïëÿþòüñÿ ïðèäàòí³ äëÿ çåìëåðîáñòâà äåðíîâî-ï³äçîëèñò³, ñâ³òëî-ñ³ð³, òåìíî-ñ³ð³ òà ñ³ð³ îï³äçîëåí³ ´ðóíòè. Íà êàì’ÿíèñòèõ ä³ëÿíêàõ Ðèñ. 1. Êàðòà òà åêîëîãî-öåíîòè÷íèé ïðîô³ëü åêîñèñòåì Ñëîâå÷àíñüêî-Îâðóöüêîãî êðÿæà. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ (òóò ³ íà ðèñóíêàõ. 2, 3). Íàñåëåí³ ïóíêòè (Íï): 1 —Êîâàíêà, 2 — ×åðâîíêà, 3 — Óñîâî, 4 — Ïåðåáðîäè, 5 — Íîâà Ðóäíÿ, 6 — Ãîðîäåöü, 7 — Á³ãóíü, 8 — Òõîðèí, 9 — Ñëîâå÷íî, 10 — Àíòîíîâè÷³, 11 — Ëèñòâèí, 12 — Áîêè¿âùèíà, 13 — Çàäîðîæîê, 14 — Ìîæàðè, 15 — Ëåâêîâè÷è, 16 — Á³ëêà, 17 — ×åðåâêè, 18 — Íîâ³ Âåë³äíèêè, 19 — Ñîðîêîïåíü, 20 — ²ëë³ìêà, 21 — Íàãîðÿíè, 22 — Ïîêàë³â, 23 — Êîïò³¿âùèíà, 24 — Êîáèëèí, 25 — Õàé÷à, 26 — Çáðàíüêè, 27 — Áàðâ³íêîâå, 28 — Ï³ùàíèöÿ, 29 — Äîâãèíè÷è, 30 — ×åðåïèíêè, 31 — Ëåâêîâåöüêèé Ìëèíîê, 32 — Êîðí³âêà, 33 — Øîëîìêè. Ôîðìàö³¿: (²)Àg — Alneta glutinosae, (²²)Bp — Betuleta pendulae, (III)Cb — Carpineta betuli, (XIV)Pc — Piceeta abietis, (IV)Ps — Pineta sólvestris, (V)Pt — Populeta tremulàe, (VI)Qp — Querceta petraeae, (VII)Qr — Querceta roboris. (VIII) — Aceråta negundo, (IÕ) — Aceråta pseudoplatani, (X) — Padeta racemosae, (XI) — Populeta nigraå, (XII) — Robin³eta pseudoacacia, (Õ²II) — Tilieta cordatae. Âèäè: ag — Alnus glutinosa, ac — Acer negundo, ap — Acer pseudoplatanus, bp — Betula pendula, cb — Carpinus betulus, pr — Padus racemosa, pa — Picea abies, ps — Pinus sylvestris, pn — Populus nigra, pt— Populus tremula, qp — Quercus petràea, qr — Quercus robur, rp — Robinia pseudoacacia, tc — Tilia cordata. Ñèñòåìè áàëîê: À — Ãîðîäåöüêî-Á³ãóíüñüêà, Â — Òõîðèíñüêî-Ñëîâå÷àíñüêà, Ñ — Ñëîâå÷àíñüêî-Áîêè¿âùèíñüêà, D — Á³ëê³âñüêî-Ìîæàð³âñüêà, E — Á³ëê³âñüêî-Ëèñòâèíñüêà, F — Âåë³äíèöüêî-×åðåâê³âñüêà, G — Ñîðîêîïåíüñüêî-Ëåâêîâåöüêà, H — Êîáèëèíñüêî-²ë³ìê³âñüêà, I — Êîáèëèíñüêî-Êîïò³ºâùèíñüêà, J — Õàé÷àíñüêà, Ê — Çáðàíüê³âñüêà, L — Äîâãèíèöüêà. ²íø³ ïîçíà÷åííÿ: Ìê — ìåæà êðÿæà (ãîðèçîíòàëü 200 ì), Ìñ — ìåæà ñèñòåì áàëîê, Àñ— àãðî- òà óðáîåêîñèñòåìè, Ïë — ë³ñè ëåñîâî¿ ÷àñòèíè êðÿæà, Êï — â³äñëîíåííÿ êâàðöèò³â ³ êâàðöèòíèõ ï³ñê³â, Ëï — â³äñëîíåííÿ ëåñîâèõ îñàäîâèõ ïîð³ä, ð — ð³÷êè ³ ñòðóìêè, ÷ — ÷àãàðíèêè, á — êîíòóðè äíà áàëîê Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)96 Ðèñ. 2, à ïåðåâàæàþòü âèõîäè êðèñòàë³÷íèõ ïîð³ä (êâàðöèòè ³ ï³ðîô³ë³òè), âêðèò³ ï³ùàíèìè äþíàìè åîëîâîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê³ ñêëàäåí³ ïåðåâ³ÿíèìè âîä- íî-ëüîäîâèêîâèìè ï³ñêàìè. Îñòàíí³ ìàþòü îäíîð³äíèé ãðàíóëîìåòðè÷- íèé ³ ì³íåðàëîã³÷íèé ñêëàä òà íèçüêèé âì³ñò ì³íåðàëüíèõ ïîæèâíèõ ðå- ÷îâèí ³ ãóìóñó. ßê âèäíî ç êàðòè (ðèñ. 1), íàéá³ëüø³ ïëîù³ ë³ñ³â çíàõîäÿòüñÿ â çàõ³äí³é ÷àñòèí³ êðÿæà, äå àíòðîïîãåííå íàâàíòàæåííÿ íàéíèæ÷å. Ïðè÷èíîþ íå- çíà÷íîãî ðîçâèòêó ð³ëüíèöòâà º íèçüêà ðîäþ÷³ñòü ´ðóíò³â òà ñêëàäíèé Ðèñ. 2, á Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 97 Ðèñ. 2. Êàðòîñõåìà ðîçòàøóâàííÿ ë³ñîâèõ åêîñèñòåì ëåñîâî¿ ÷àñòèíè Ñëîâå÷àíñüêî-Îâðóöüêî- ãî êðÿæà. Ä³ëÿíêè: à — çàõ³äíà (À-Ñ); á — öåíòðàëüíà (D-G); â — ï³âäåííà (H-J); ã — ñõ³äíà (Ê, L) Ðèñ.2, â Ðèñ.2, ã ì³êðîðåëüºô, òîìó êàì’ÿíèñòà ÷àñòèíà êðÿæà ïðàêòè÷íî ïîâí³ñòþ âêðè- òà ë³ñîâîþ ðîñëèíí³ñòþ (23,246 êì2, àáî 84,76 % â³ä çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ ë³ñ³â ÷è 95,19 % â³ä âñ³º¿ òåðèòîð³¿ êàì’ÿíèñòî¿ ÷àñòèíè êðÿæà), òîä³ ÿê íà ëåñîâèõ ä³ëÿíêàõ ë³ñîâà ðîñëèíí³ñòü íîñèòü îñòð³âíèé õàðàêòåð (41,80 êì2, àáî 15,24 % â³ä ïëîù³ âñ³õ ë³ñ³â ÷è 16,85 % — â³ä ö³º¿ ÷àñòèíè êðÿæà) [2]. Ïðè÷èíîþ îñòð³âíîãî õàðàêòåðó òà ìîçà¿÷íîñò³ º íàÿâí³ñòü ÿð³â òà áà- Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)98 Òàáëèöÿ 2. Ïëîùà ë³ñîâèõ åêîñèñòåì ïî â³äíîøåíþ äî åëåìåíò³â ðåëüºôó, ãà/% Ôîðìà ì³êðîðåëüºôó Âèä åäèô³êàòîð ñõèëè äíî âåðøèíà ñõèëè íèçîâèíà áåðåãè ôîðìàö³¿ áàëêè áàëêè ïàãîðáà ïàãîðáà ì³æ ð³÷êîâî¿ (äþíè) (äþíè) äþíàìè äîëèíè Acer negundo 2,5/50 2,5/50 A. pseudoplatanus 10/100 Alnus glutinosa 91,2/8 11,4/1 45,6/4 125,4/11 866,4/76 Betula pendula 618,2/32 77,3/4 560,3/29 541/28 135,3/7 Carpinus betulus 2,0/4 46/92 2,0/4 Padus racemosa 2/100 Picea abies 9,1/76 2,9/24 Pinus sylvestris 1534,4/7 2630,4/12 16440/75 657,3/3 657,6/3 Populus nigra 4/100 P. tremula 340,7/34 636,3/63,5 5/05 10/2 Quercus petraea 145,6/91 14,4/9 Q. robur 197,2/29 231,2/34 232/35 13,6/2 Robinia pseudoacacia 462/77 126/21 12/2 Tilia cordata 9/100 áîðòè åðîç³éíèõ òåðàñ òà ïëàêîðí³ ä³ëÿíêè Òàáëèöÿ 1. Ïëîùà ë³ñîâèõ åêîñèñòåì Ñëîâå÷àíñüêî-Îâðóöüêîãî êðÿæà Åäèô³êàòîð Ïëîùà åêîñèñòåìè, Ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ ôîðìàö³¿ ãà ïëîùàìè åêîñèñòåì, % Acer negundo 5 0,02 A. pseudoplatanus 10 0,03 Alnus glutinosa 1140 4,11 Betula pendula 1932 7,09 Carpinus betulus 50 0,2 Padus racemosa 2 0,01 Picea abies 12 0,04 Pinus sylvestris 21920 79,92 Populus nigra 4 0,02 P. tremula 1002 3,65 Quercus petraea 160 0,58 Q. robur 680 2,48 Robinia pseudoacacia 500 1,82 Tilia cordata 9 0,03 Çàãàëüíà ïëîùà / â³äíîøåííÿ äî ïëîù³ êðÿæà 27426 100/55,72 Ïëîùà êðÿæà, ãà 49220 Îñê³ëüêè òåðèòîð³ÿ ÑÎÊ õàðàêòåðèçóºòüñÿ çíà÷íîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèõ óìîâ, òî ôîðìóâàííÿ îêðåìèõ åêîñèñòåì çàëåæèòü â³ä ðåëüºôó, òèïó ´ðóíò³â òà âîëîãîñò³ (òàáëèö³ 2–4). Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 99 Òè ï ã ð óí ò³ â Â è ä å ä è ô ³ê àò î ð å êî ñè ñò å ì è A ce r p se u d o p la ta n u s 1 0 /1 0 0 A c e r n e g u n d o 2 ,5 /5 0 2 ,5 /5 0 A ln u s g lu ti n o sa 9 4 6 ,2 /8 3 7 9 ,8 /7 2 2 ,8 /2 3 4 ,2 /3 5 7 /5 B e tu la p e n d u la 1 3 5 ,2 /7 1 9 ,3 2 /1 5 7 ,9 6 /3 1 7 3 ,8 /9 1 1 5 ,9 /2 8 8 8 ,8 /4 6 2 1 2 ,5 /1 1 4 0 5 ,7 /2 1 C a rp in u s b e tu lu s 2 ,0 /4 9 8 ,0 /9 6 P a d u s ra c e m o sa 2 ,0 /1 0 0 P ic e a a b ie s 2 ,9 /2 4 4 ,4 4 /3 7 4 ,6 8 /3 9 P in u s só lv e st ri s 1 3 1 5 ,2 /6 2 6 3 0 ,4 /1 2 5 2 6 0 ,8 /2 4 2 6 3 0 ,4 /1 2 8 5 4 8 ,8 3 9 8 7 6 ,8 /4 6 5 7 ,6 /3 P o p u lu s n ig ra 4 /1 0 0 P o p u lu s tr e m u la 2 0 0 /2 0 1 5 0 ,3 /1 5 3 0 ,7 /3 5 2 1 /5 2 1 0 /1 0 Q u e rc u s p e tr a e a 1 6 0 /1 0 0 Q u e rc u s ro b u r 4 8 2 ,8 /7 1 1 3 6 /2 1 8 3 ,2 /2 7 R o b in ia p se u d o a ca ci a 1 2 ,2 1 2 6 /2 1 4 6 2 /7 7 T ili a c o rd a ta 9 /1 0 0 òîðôóâàòî-áîëîòí³ íàìèò³ ëó÷í³ íàìèò³ ï³äçîëèñò³ âèõîäè ðèõëèõ ñóï³ùàíèõ ïîð³ä âèõîäè ðèõëèõ ñóãëèíêîâèõ ïîð³ä äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ ïåðåâ³ÿí³ ï³ùàí³ äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ íåîãëåºí³ äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ ãëåâêóâàò³ äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ ñèëüíîêàì’ÿíèñò³ äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ ñåðåäíüîêàì’ÿíèñò³ äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ ñóï³ùàí³ ÿñíî-ñ³ð³ ³ ñ³ð³ îï³äçîëåí³ ñóï³ùàí³ ÿñíî-ñ³ð³ ³ ñ³ð³ îï³äçîëåí³ ëåãêî- ñóãëèíèñò³ Òà á ëè ö ÿ 3 . Î ñ î á ë è â î ñ ò³ ð î ç ì ³ù å í í ÿ å êî ñ è ñ òå ì Ñ ë î â å ÷ à í ñ ü êî -Î â ð ó ö ü êî ãî ê ð ÿ æ à ï î â ³ä í î ø å í þ ä î ã ð ó í ò³ â , ãà /% Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)100 Òàáëèöÿ 4. Ðîçïîä³ë ë³ñîâèõ åêîñèñòåì çà âîëîã³ñòþ, ãà/% Åäèô³êàòîð Âîëîã³ñòü, áàëè ôîðìàö³¿ 11 12 13 14 15 16 17 Acer negundo 2,5/50 2,5/50 A. pseudoplatanus 10/100 Alnus glutinosa 79,8/7 102,6/9 433,2/38 421,8/37 45,6/9 Betula pendula 57,96/3 1410,36/73 347,76/18 115,92/6 Carpinus betulus 31/62 15,5/31 3,5/7 Padus racemosa 2/100 Picea abies 11,52/96 0,48/4 Pinus sylvestris 657,6/3 1534,4/7 15124,8/69 3288/15 876,8/4 438,4/2 Populus nigra 4/100 P. tremula 711,42/71 280,56/28 10,02/1 Quercus petraea 160/100 Quercus robur 666,4/98 13,6/2 Robinia pseudoacacia 594/99 6/1 Tilia cordata 9/100 ëîê, ùî ñïðèÿëî ñòâîðåííþ òà çáåðåæåííþ ë³ñîïîñàäîê ç ìåòîþ ïðî- òèä³¿ ôîðìóâàííþ ÿð³â (ðèñ. 2). Ñåðåä ë³ñîâèõ óãðóïîâàíü âèä³ëÿþòüñÿ 14 ôîðìàö³é (òàáë. 1), ÿê òè- ïîâèõ, òàê ³ íå äîñèòü ïîøèðåíèõ íà Ïîë³ññ³ [9]. Îñê³ëüêè ëåñîâà ÷àñòèíà ÑÎÊ ïðè ³íòåíñèâíîìó îáðîá³òêó ´ðóíòó ñèëüíî çàçíàº âîäíî¿ åðîç³¿, òî åôåêòèâíèì ñïîñîáîì ïðîòèä³ÿòè óòâîðåííþ ÿð³â ñòàëî íàñàäæåííÿ äå- ðåâ ³ ÷àãàðíèê³â, ó òîìó ÷èñë³ ³íòðîäóêîâàíèõ. Àíàë³çóþ÷è ë³ñè îêðåìèõ åêîñèñòåì, ìè âèÿâèëè òàê³ çàêîíîì³ðíîñò³. Pineta sólvestris º íàéïîøèðåí³øîþ ë³ñîâîþ ôîðìàö³ºþ, ùî çàéìà- þòü 79,92 % òåðèòîð³¿ ë³ñ³â (òàáë. 1). Ïðè öüîìó íà êàì’ÿíèñòèõ ä³ëÿíêàõ ¿õ 61,28 %, à øòó÷í³ ïîñàäêè, ðîçòàøîâàí³ íà ëåñ³, çàéìàþòü 38,72 %. Öå ñïðè÷èíåíî òèì, ùî: 1) Pinus sólvestris ìàº íàáàãàòî øèðøó åêîëîã³÷íó àìïë³òóäó ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè îñíîâíèìè ïîðîäàìè ë³ñîâèõ åêîñèñòåì [3]; 2) ïðè ñàí³òàðíèõ ðóáêàõ P. sólvestris íàé÷àñò³øå çàëèøàþòü, ÿê ïðî- ìèñëîâî ö³ííó é â³äíîñíî øâèäêîðîñëó ïîðîäó; 3) íàéá³ëüø³ ïëîù³ ë³ñ³â ïðèóðî÷åí³ äî á³äíèõ ï³ùàíèõ â³äêëàä³â, ìàëî ïðèäàòíèõ äëÿ ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà; 4) ó 1950–1970-õ ðð. öåé âèä ìàñîâî âèêîðèñòîâóâàëè äëÿ áîðîòüáè ç åðîç³ºþ. Àíàë³çóþ÷è ðîçïîä³ë öèõ ë³ñ³â çà ñïåêòðîì âîëîãîñò³ â³äì³òèìî, ùî á³ëüøà ¿õ ïëîùà (69%) ïðèóðî÷åíà äî îïòèìàëüíîãî çâîëîæåííÿ (Hd 13 áàë³â). Ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä öèõ óãðóïîâàíü äóæå áàãàòèé ³ ð³çíîìàí³ò- íèé. Ïîðÿä ç âåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ ìîõ³â òðàïëÿºòüñÿ Lycopodium clavatum, à òàêîæ Pteridium aquilinum, Vaccinium myrtillus, Rhodococcum vitis-idaea, Calluna vulgaris, ó äðóãîìó ÿðóñ³ — Betula pendula, Sorbus aucuparia, Frangula alnus, ìîëîä³ îñîáèíè Quercus robur òîùî. Îñîáëèâî âèñîêà Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 101 âèäîâà ð³çíîìàí³òí³ñòü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ ÑÎÊ âíàñë³- äîê òîãî, ùî íà âêðèò³ ë³ñîì ä³ëÿíêè åðîç³éíèõ òåðàñ ³ ñõèë³â äåíóäàö³é- íèõ âèñî÷èí ïðîíèêàþòü âèäè ÿê ³ç àãðîöåíîç³â, òàê ³ ç áàëîê. Êð³ì öüîãî, âèäîâ³é ð³çíîìàí³òíîñò³ ñïðèÿº âèñîêà ðîäþ÷³ñòü ´ðóíò³â. Ïëîùà ñîñíîâèõ ë³ñ³â â åêîòîïàõ ï³äâèùåíî¿ âîëîãîñò³ (Hd 14 áàë³â), ïîíèæåííÿõ á³ëÿ ï³äí³æ ï³ùàíèõ ãðÿä ³ äþí, à òàêîæ íà ñõèëàõ êàì’ÿíèñ- òèõ âèñî÷èí ñòàíîâèòü 15% â³ä ïëîù³ ñîñíîâèõ íàñàäæåíü. Äîì³íóþòü Molinia coerulea, Vaccinium myrtillus, ç’ÿâëÿþòüñÿ Vaccinium uliginosum ³ Ledum ðalustre. Ç ï³äâèùåííÿì âîëîãîñò³ äî 15–16 áàë³â â³äáóâàºòüñÿ ïåðåõ³ä â³ä ïî- ì³ðíî çâîëîæåíèõ äî ñèëüíî çâîëîæåíèõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â. Ó ìîõîâîìó ÿðóñ³ ïåðåâàæàþòü ð³çí³ âèäè ñôàãíóìó, íà îêðåìèõ ä³ëÿíêàõ — Ledum ðalustre, à â äåðåâîñòàí³ çðîñòàº ðîëü Alnus glutinosa, ÿêà ç ÷àñîì ïî÷èíàº ñï³âäî- ì³íóâàòè. Äàí³ óãðóïîâàííÿ ïîøèðåí³ ïî áåðåãàõ ð³÷îê òà íàâêðóãè áîë³ò, ó ïîíèæåííÿõ ì³æ ï³ùàíèìè ïàãîðáàìè, çàéìàþòü, â³äïîâ³äíî, 4 ³ 2 % â³ä ïëîù³ ñîñíîâèõ ë³ñ³â ³ òðàïëÿþòüñÿ ëèøå íà êàì’ÿíèñò³é ÷àñòèí³ êðÿæà. ²íêîëè â³äçíà÷àºòüñÿ çðîñòàííÿ îêðåìèõ äåðåâ ñîñíè íà êóïèíàõ ïîñå- ðåä áîë³ò (Hd 17). Íà ñõèëàõ ï³ùàíèõ äþí ³ ãðÿä ïðè âîëîãîñò³ 12 áàë³â çíà÷íó ðîëü â³ä³ãðàþòü çåëåí³ ìîõè (Pleurozium schreberi, Dicranum scoparium), ó ÷à- ãàðíè÷êîâ³-òðàâ’ÿíèñòîìó ÿðóñ³ — Vaccinium myrtillus, Rhodococcum vitis- idaea, Calluna vulgaris. Ó ï³äðîñò³ ÷àñò³øå òðàïëÿºòüñÿ Betula pendula. Ïëîùà ï³ä öèìè ë³ñàìè ñòàíîâèòü 7 % â³ä óñ³º¿ ïëîù³ Pineta sólvestris. Íà ñóõèõ ïàãîðáàõ ç ïåðåâ³ÿíèõ ï³ñê³â (Hd 11) ôîðìóþòüñÿ ë³ñè ç äóæå á³äíèì âèäîâèì ñêëàäîì. Çäåá³ëüøîãî òóò ïåðåâàæàþòü ëèøàéíèêè, à ñàìå âèäè ðîä³â Cladonia ³ Cetraria, ³íêîëè Thymus serpyllum, Koeleria glauca, Calluna vulgaris, Rhodococcum vitis-idaea, Arctostaðhylos uva-ursi, Helichrysum arevarium, Jasione montana òîùî. Òàê³ ë³ñè â³äçíà÷åí³ ïåðå- âàæíî íà ï³âí³÷íî-çàõ³äíîìó ³ ï³âäåííî-çàõ³äíîìó êðàÿõ êðÿæà ³ çàéìà- þòü áëèçüêî 3 % éîãî ïëîù³. Ë³ñè ç Pinus sólvestris äîñèòü øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ â óñ³õ ôîðìàõ ì³êðîðåëüºôó (âèíÿòêîì º äíî áàëîê, äå âîíè â³äñóòí³, òàáë. 2). Çäåá³ëü- øîãî âîíè òðàïëÿþòüñÿ íà êàì’ÿíèñò³é ÷àñòèí³ êðÿæà íà ñõèëàõ ïàãîðá³â, äþí ³ ãðÿä (75 %), à òàêàæ íà ¿õ âåðøèíàõ (12% â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ åêîñè- ñòåìè). Ó ïîíèæåííÿõ ì³æ äþíàìè ³ ïî êðàÿõ ð³÷êîâèõ äîëèí óãðóïîâàííÿ P. sólvestris çàéìàþòü, â³äïîâ³äíî, 4 ³ 2% ïëîù³, îñê³ëüêè âèò³ñíÿþòüñÿ A. glutinosa, êðàùå ïðèñòîñîâàíèìè äî ï³äâèùåíî¿ âîëîãîñò³ [1]. Pinus sólvestris â³äì³÷åíî ïðàêòè÷íî íà âñ³õ ´ðóíòàõ, êð³ì íàìèòèõ— ëó÷íèõ òà ï³äçîëèñòèõ (òàáë. 3). Ïåðåâàãó íàäàº äåðíîâî-ï³äçîëèñòèì ñóï³ùàíèì (38 %) òà íåîãëåºíèì (24 %), ïåðåâ³ÿíèì ï³ñêàì (12 %) òà ãëåâ- êóâàòèì ´ðóíòàì (9 %). 6 % ïëîù ö³º¿ ôîðìàö³¿ ðîçì³ùåíî íà òîðôîâî- áîëîòíèõ ´ðóíòàõ, à íà ñèëüíî- ³ ñåðåäíüîêàì’ÿíèñòèõ äåðíîâî-ï³äçî- ëèñòèõ —0,3 ³ 0,7 %, îñê³ëüêè îñòàíí³ åêîòîïè òðàïëÿþòüñÿ çð³äêà. Õî÷à íà ëåñîâèõ ïîðîäàõ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ ïðåäñòàâëåí³ ïðàêòè÷íî ð³âíî- ì³ðíî, íà 4-õ òèïàõ ´ðóíò³â, ïðîòå íàäàþòü ïåðåâàãó ñóï³ùàíèì ´ðóíòàì â³äíîñíî äî ñóãëèíèñòèõ. Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)102 Íà ÑÎÊ äàí³ åêîñèñòåìè ïåðåâàæíî øòó÷íîãî ïîõîäæåííÿ ³ øòó÷íî ï³äòðèìóþòüñÿ (íàñàäæåííÿ, ö³ëåñïðÿìîâàí³ ñàí³òàðí³ ðóáêè êîíêóðóþ- ÷èõ âèä³â òîùî). Äðóãå ì³ñöå çà ïëîùåþ çàéìàþòü ë³ñè ç äîì³íóâàííÿì Betula pendula (19,32 êì2, àáî 7,09 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâèõ åêîñèñòåì, òàáë. 1), ùî ìàþòü âèêëþ÷íî âòîðèííå ïîõîäæåííÿ ³ ñïîíòàííî ôîðìóþòüñÿ ï³ñëÿ ðóáîê. Õî÷à âîíè äîñèòü ïîøèðåí³ íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ êðÿæà, àëå çàéìà- þòü ñóï³ùàí³ ´ðóíòè (58 %), ð³äøå ñóãëèíèñò³ (24 %) òà êàì’ÿíèñò³ (11 %), òðàïëÿþòüñÿ íà òîðôóâàòî-áîëîòíèõ (7%), äå ç’ÿâëÿºòüñÿ äîì³øêà B. ðubescens. Çà ôàêòîðîì âîëîãîñò³ B. pendula ìàº âóæ÷ó àìïë³òóäó, í³æ ñîñíîâ³ (òàáë. 4), áî ë³ñè íå ôîðìóþòüñÿ â ñóõèõ òà ìîêðèõ óìîâàõ, ïðîòå B. ðendula òóò çðîñòàº ÿê äîì³øêà. Íàéá³ëüøà ïëîùà ë³ñ³â (73 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ åêîñèñòåìè) õàðàêòåðíà äëÿ åêîòîï³â ç Hd 13 áàë³â. Ïðè çíèæåíí³ âîëî- ãîñò³ äî 12 áàë³â ïëîùà óãðóïîâàíü ñêîðî÷óºòüñÿ äî 3% â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ôîðìàö³¿. Íàé÷àñò³øå òðàïëÿþòüñÿ Vaccinium myrtillus, Rhodococcum vitis-idaea, Calluna vulgaris. ×àñòêà áåðåçîâèõ ë³ñ³â íà á³ëüø çâîëîæåíèõ òåðèòîð³ÿõ (Hd 14 áàë³â) ñòàíîâèòü 18 % â³ä ïëîù³ óãðóïîâàíü åêîñèñòåìè, à ïðè 15 áàëàõ — 6 %. Ïðè öüîìó ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â³äíîñíå çá³äí³ííÿ âèäîâîãî ñêëàäó ðîñëèí- íîñò³. Ó íàçåìíîìó ÿðóñ³ ïî÷èíàþòü ïåðåâàæàòè ð³çí³ âèäè çåëåíèõ ìîõ³â ³ Vaccinium myrtillus. Ïðè ùå á³ëüøîìó çâîëîæåíí³ áåðåçîâ³ ë³ñè âèò³ñíÿþòüñÿ, çîêðåìà, Betula pubescens, Alnus glutinosa, Pinus sólvestris. ²íêîëè B. ðendula òðàï- ëÿºòüñÿ ïî êðàÿõ áîë³ò, àëå íå äîì³íóº. Ë³ñè ç Betula pendula â³äçíà÷åíî ïðàêòè÷íî íà âñ³õ åëåìåíòàõ ðåëü- ºôó (òàáë. 2). Âèíÿòêîì º äíî áàëîê ³ êðà¿ ð³÷êîâî¿ äîëèíè (ÿêùî íå çâà- æàòè íà çàòîïëåí³ áåðåçîâ³ íàñàäæåííÿ íà ï³âäåííèé çàõ³ä â³ä ñ. Ëèñòâèí, ðèñ. 1). Ïåðåâàæíî âîíè òðàïëÿþòüñÿ íà åðîç³éíèõ òåðàñàõ óçäîâæ ÿð³â íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ êðÿæà (32 %), âåðøèíàõ òà ñõèëàõ ïàãîðá³â (â³äïîâ³ä- íî, 29 ³ 28 %). Äåùî ð³äøå öÿ ôîðìàö³ÿ çíàõîäèòüñÿ íà ñõèëàõ áàëîê òà ó íèçîâèíàõ ì³æ ïàãîðáàìè (4 ³ 7 %). Ðîçïîä³ë óãðóïîâàíü çà òèïàìè ´ðóíò³â ñâ³ä÷èòü ïðî ¿õ øèðîêó åêîëî- ãî-öåíîòè÷íó àìïë³òóäó (òàáë. 3). Ìàéæå ïîëîâèíà óãðóïîâàíü ôîðìàö³¿ ïðèóðî÷åíà äî äåðíîâî-ï³äçîëèñòèõ ñóï³ùàíèõ (46 %), ñâ³òëî-ñ³ðèõ ³ ñ³ðèõ îï³äçîëåíèõ ñóï³ùàíèõ ³ ëåãêîñóãëèíèñòèõ (11 ³ 21 %), ìåíøå — äî òîð- ôîâî-áîëîòíèõ (7 %) ´ðóíò³â, âèõîä³â ðèõëèõ ñóï³ùàíèõ ³ ëåãêîñóãëèíèñ- òèõ ïîð³ä (1 ³ 3 %). Áåðåçîâ³ ë³ñè âòîðèíí³, ìàþòü ïåðåâàæíî ïðèðîäíå ïîõîäæåííÿ, ëèøå â äåÿêèõ áàëêàõ (Ñîðîêîïåíüñüêî-Ëåâêîâåöüê³é, Êîáèëèíñüêî-Êîï- ò³¿âùèíñüê³é, Õàé÷àíñüê³é ñèñòåìàõ) ¿õ íàñàäæóâàëè, ùîá çàïîá³ãòè åðîç³¿ (ðèñ. 2, á, â). Óãðóïîâàííÿ áåðåçîâèõ ë³ñ³â øâèäêî ôîðìóþòüñÿ íà âèðóáêàõ òà ï³ñëÿ ïîæåæ, çäåá³ëüøîãî íà ì³ñö³ ñîñíîâèõ ë³ñ³â. Betula pendula ó ï³äðîñò³ º îäíèì ç íàéïîøèðåí³øèõ âèä³â ³ òðàïëÿºòüñÿ íà 45 % ïëîù³ ë³ñîâèõ åêîñèñòåì, àêòèâíî îïàíîâóº àãðîåêîñèñòåìè. Âæå ÷åðåç 3-4 Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 103 Ðèñ. 3. Ñõåìà òà ïðîô³ëü Âåë³äíèöüêî-×åðåâê³âñüêî¿ ñèñòåìè áàëîê ðîêè ï³ñëÿ ïðèïèíåííÿ îáðîáêè ´ðóíò³â íà ïîëÿõ ç’ÿâëÿþòüñÿ ìîëîä³ äå- ðåâöÿ. Òðåò³ìè çà ïëîùàìè º óãðóïîâàííÿ ç äîì³íóâàííÿì Alnus glutinosa (11,4 êì2, ùî ñòàíîâèòü 4,11 % â³ä òåðèòîð³¿ âñ³õ ë³ñîâèõ ôîðìàö³é, òàáë. 1). Âîíè ìàþòü ñòð³÷êîïîä³áíó ôîðìó âíàñë³äîê ðîçòàøóâàííÿ óçäîâæ ð³÷îê ³ ñòðóìê³â. Òðàïëÿþòüñÿ òàêîæ ïî êðàÿõ áîë³ò òà â ïîíèæåííÿõ ç âè- ñîêîþ çâîëîæåí³ñòþ ´ðóíò³â. Îïòèìóì çâîëîæåííÿ ñòàíîâèòü 15-16 áàë³â (75 % ïëîù³ âñ³õ ë³ñ³â ôîðìàö³¿), ì³í³ìóì ³ ìàêñèìóì, â³äïîâ³äíî, 13 òà 17 áàë³â (7-11%). Îñê³ëüêè ð³÷êîâà ìåðåæà ó çàõ³äí³é ÷àñòèí³ ÑÎÊ ìàº á³ëüøó ïðîòÿæí³ñòü, áîëîòà ³ íàäì³ðíà çâîëîæåí³ñòü åêîòîï³â º çâè÷àéíèìè ÿâè- ùàìè, òî òðàïëÿííÿ äàíèõ óãðóïîâàíü òóò âèùå, í³æ ó ñõ³äí³é ëåñîâ³é ÷à- ñòèí³. Ïîøèðåííÿ öèõ óãðóïîâàíü çàëåæèòü â³ä òèõ ôîðì ì³êðîðåëüºôó, ÿê³ ñïðèÿþòü çâîëîæåííþ ´ðóíò³â (òàáë. 2). Ñàìå òîìó ¿õ íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü ïðèóðî÷åíà äî ð³÷êîâèõ äîëèí (76 %) òà íèçîâèí ì³æ äþíàìè (11 %) (ðè- ñóíêè 1, 3). Ôðàãìåíòàðíî òðàïëÿþòüñÿ íà ñõèëàõ áàëîê àáî íà ïëàêîð³, äå âêëèíþþòüñÿ ´ðóíòîâ³ âîäè. ²íêîëè öå óãðóïîâàííÿ øòó÷íîãî ïîõîä- æåííÿ, ñòâîðåí³ äëÿ áîðîòüáè ç åðîç³ºþ (7,0-7,5 %). Ï³ä â³ëüõîâèìè ë³ñàìè íà äí³ áàëîê òà ð³÷êîâèõ äîëèí ôîðìóþòüñÿ ã³äðîãåíí³ ´ðóíòè òîðôóâàòî-áîëîòí³ (82 % â³ä ïëîù³ ³õ âñ óãðóïîâàíü ôîðìàö³¿), íàìèò³ ëó÷í³ (7 %) òà íàìèò³ ï³äçîëèñò³ (2 %), ôðàãìåíòàðíî òðàïëÿþòüñÿ ä³ëÿíêè íà ñâ³òëî-ñ³ðèõ ³ ñ³ðèõ ñóï³ùàíèõ (3 ³ 5 %) òà ëåãêî- ñóãëèíèñòèõ (5 %) ´ðóíòàõ, ùî ïîÿñíþºòüñÿ íàÿâí³ñòþ â íèõ ãëèíèñòèõ âîäîíåïðîíèêíèõ øàð³â, ÿê³ ñïðèÿþòü ïåðåçâîëîæåííþ. Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)104 Çà ñïðèÿòëèâèõ óìîâ Alnus glutinosa äîáðå â³äíîâëþºòüñÿ ³ ðîçøèðþº ñâî¿ ïëîù³, óòâîðþþ÷è ïåðåõ³äí³ óãðóïîâàííÿ ñîñíîâî-â³ëüõîâèõ ë³ñ³â, ÿê³ òÿã- íóòüñÿ âçäîâæ ð³÷îê òà íàâêðóãè áîë³ò (ðèñ. 1). Ó ÷àãàðíèêîâîìó ³ òðàâ’ÿíèñ- òîìó ïîêðèâ³ ë³ñ³â ëåñîâî¿ ÷àñòèíè êðÿæà äîì³íóþòü í³òðîô³ëüí³ åâòðîôí³ Sambuscus nigra, Urtica dioica, à êàì’ÿíèñòî¿ —îë³ãîòðîôí³ âèäè ðîäó Sphagnum. Óãðóïîâàííÿ ë³ñ³â Populus tremula çàéìàþòü 1002 ãà (3,65 % â³ä ïëîù³ ë³ñîâèõ ôîðìàö³é, òàáë. 1). Íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ ¿õ ïëîùà ñòàíîâèòü ìàé- æå 1000 ãà, à íà êàì’ÿíèñò³é —áëèçüêî 2 ãà. Ùîäî çâîëîæåííÿ ë³ñè ç äîì³íóâàííÿì P. tremula õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñòåíîòîïíîþ àìïë³òóäîþ, â³ääàþ÷è ïåðåâàãó ì³ñöåâîñòÿì, ÿê³ â³äïîâ³äàþòü îïòèìàëüíîìó çâîëî- æåííþ (13-14 áàë³â — 71 ³ 28%, òàáë. 4), äóæå çð³äêà çàõîäÿòü ó âîëîã³ø³ åêîòîïè (ïðè 15 — áàëàõ ëèøå 1% ë³ñ³â). Çàâäÿêè âèñîê³é çäàòíîñò³ çàñåëÿòè åðîç³éí³ íîâîóòâîðåííÿ, óãðóïî- âàííÿ ç P. tremula äîñèòü øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ â áàãàòüîõ åëåìåíòàõ ðåëüºôó (òàáë. 2). Íàé÷àñò³øå âîíè çàéìàþòü ñõèëè áàëîê (63,5 %), îãî- ëåí³ âèõîäè ðèõëèõ îñàäîâèõ ïîð³ä, íåð³äêî âèõîäÿòü íà ïëàêîð ³ áîðòè åðîç³éíî¿ òåðàñè (34 %). Íàáàãàòî ð³äøå âîíè òðàïëÿþòüñÿ ó íèçîâèíàõ ì³æ äþíàìè (0,5 %) ³ ïî áåðåãàõ ð³÷êîâèõ äîëèí (2 %). Îñèêîâ³ ë³ñè çäåá³ëüøîãî çàéìàþòü âèõîäè ðèõëèõ ñóï³ùàíèõ (33,5 %) ³ ëåãêîñóãëèíêîâèõ (30%) ïîð³ä. Íà ñâ³òëî-ñ³ðèõ ³ ñ³ðèõ îï³äçîëåíèõ ëåã- êîñóãëèíêîâèõ ³ ñóï³ùàíèõ ´ðóíòàõ åðîç³éíèõ òåðàñ ëåñîâî¿ ÷àñòèíè ÑÎÊ âîíè çàéìàþòü, â³äïîâ³äíî, 10 ³ 24 % â³ä ïëîù³ ôîðìàö³¿. Íàáàãàòî ð³äøå äàí³ öåíîçè òðàïëÿþòüñÿ íà íàìèòèõ ï³äçîëèñòèõ òà äåðíîâî-ï³äçîëèñ- òèõ ñóï³ùàíèõ (1 ³ 5 %) ́ ðóíòàõ. P. tremula øèðîêî ïðåäñòàâëåíèé ó ï³äë³ñêó ëåñîâî¿ ÷àñòèíè ÑÎÊ. Äëÿ ïëàêîðíèõ ä³ëÿíîê êðÿæà ë³ñè ç Quercus robur áóëè õàðàêòåðíè- ìè êîð³ííèìè, âîíè ùå 50 ðîê³â òîìó çàéìàëè á³ëüøå òðåòèíè éîãî çàõ³- äíî¿ ÷àñòèíè. Çàðàç òóò äóáîâ³ ë³ñè âêðèâàþòü ëèøå 6,8 êì2, òîáòî 2,48 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñ³â (òàáë. 1). Ïðè öüîìó íà êàì’ÿíèñò³é ÷àñòèí³ ¿õ â³äñîòîê ñòàíîâèòü 2,06 %, à íà ëåñîâ³é — 4 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ öèõ òåðèòîð³é. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü äóáîâèõ ë³ñ³â (98 %) çàéìàº ñâ³æ³ åêîòîïè (Hd 13 áàë³â) ³ ëèøå íåçíà÷íà ¿õ ÷àñòèíà (2 %) — äåùî âîëîã³ø³ (14 áàë³â, òàáë. 4). Ðîçì³ùåííÿ çà åëåìåíòàìè ðåëüºôó âêàçóº íà îñîáëèâîñò³ ïî- õîäæåííÿ óãðóïîâàííÿ. Îñê³ëüêè íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ êðÿæà ïðèðîäí³ äó- áîâ³ ë³ñè áóëè âèíèùåí³ ê³ëüêà ñòîë³òü òîìó, òî òóò óçäîâæ áàëîê çíàõî- äÿòüñÿ øòó÷í³ íàñàäæåííÿ â³êîì 20—100 ðîê³â (ðèñ. 2, à–ã). Ó öåíòðàëüí³é ³ ñõ³äí³é ÷àñòèíàõ ÑÎÊ ö³ óãðóïîâàííÿ çàéìàþòü ëèøå áîðòè åðîç³éíèõ òåðàñ (29 %, òàáë. 2). Íà êàì’ÿíèñò³é ÷àñòèí³ âîíè ïîøèðåí³ íà âåðøè- íàõ ïàãîðá³â òà ¿õ ñõèëàõ (34 ³ 35 %), ³íêîëè òðàïëÿþòüñÿ ³ â ïîíèæåííÿõ ì³æ ïàãîðáàìè (2 %). Ïðèóðî÷åí³ äî òðüîõ âèä³â ´ðóíò³â: íàéá³ëüøèìè ïëîù³ óãðóïîâàíü º íà äåðíîâî-ï³äçîëèñòèõ ñóï³ùàíèõ (71 %), ð³äøå òðàïëÿþòüñÿ íà ñâ³òëî- ñ³ðèõ ³ ñ³ðèõ îï³äçîëåíèõ ëåãêîñóãëèíêîâèõ (27 %) òà ñóï³ùàíèõ (2 %) (òàáë. 3). Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 105 Ñó÷àñíèé ñòàí äóáîâèõ ë³ñ³â ìîæíà íàçâàòè êðèòè÷íèì, áî ¿õ ïëîù³ ñêîðî÷óþòüñÿ øâèäêèìè òåìïàìè. Â îñòàíí³ ðîêè âåëèê³ ìàñèâè âèðóáà- íî, à íà ì³ñö³ âèðóáîê íàñàäæåíî Pinus sólvestris. Òàê³ ä³¿ àðãóìåíòîâàíî øâèäêèì åêîíîì³÷íèì åôåêòîì, ÿêèé äàäóòü ñîñíîâ³ ë³ñè ïîð³âíÿíî ç äóáîâèìè. Ïðîòå ìè âñòàíîâèëè, ùî â ñîñíîâèõ ë³ñàõ ï³âäåííî-çàõ³äíî¿ ÷àñòèíè êðÿæà ôîðìóºòüñÿ ïðèðîäíèé ï³äð³ñò ç Q. robur, àëå ÷åðåç ìàëó øâèäê³ñòü ðîñòó â³í íå ìîæå êîíêóðóâàòè ç ³íøèìè âèäàìè äåðåâ. ²íêîëè â áàëêàõ òðàïëÿþòüñÿ ïîîäèíîê³ ñòàð³ äåðåâà äóáà ïðèðîäíîãî ïîõîä- æåííÿ, ùî ï³äòâåðäæóº ³ñíóâàííÿ òàêèõ ë³ñ³â ó ìèíóëîìó. Íàéá³ëüøå ö³êàâèìè ³ ö³ííèìè äëÿ ïðèðîäè ÑÎÊ º óãðóïîâàííÿ ç äî- ì³íóâàííÿì Quercus petraea, õî÷à âîíè çàéìàþòü íåçíà÷í³ ïëîù³ (0,28 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâèõ ôîðìàö³é, òàáë. 1). Óãðóïîâàííÿ òðàïëÿ- þòüñÿ íà çàõ³äíèõ òà ñõ³äíèõ îêîëèöÿõ ñ. ×åðâîíêà (ðèñ. 1), äå çàéìàþòü êàì’ÿíèñò³ ïàãîðáè òà ¿õ ñõèëè ç äåðíîâî-ï³äçîëèñòèìè ñèëüíîêàì’ÿíè- ñòèìè ´ðóíòàìè, âîëîã³ñòü ÿêèõ ñòàíîâèòü áëèçüêî 13 áàë³â. Çàðàç äàí³ ë³ñè îõîðîíÿþòüñÿ äåðæàâîþ, õî÷à çà îñòàíí³ 20 ðîê³â òðàïëÿëèñÿ âè- ïàäêè íåîá´ðóíòîâàíîãî âèðóáóâàííÿ. Ó ñêëàä³ óãðóïîâàíü — ðÿä ð³äê³ñíèõ äëÿ Ïîë³ññÿ âèä³â (Rhododendron luteum, Hedera helix). Ãðàáîâ³ ë³ñè çàéìàþòü ïëîùó áëèçüêî 110 ãà, àáî 0,5 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâèõ ôîðìàö³é (òàáë. 1) ³ òðàïëÿþòüñÿ ôðàãìåíòàðíî ÿê íà êà- ì’ÿíèñò³é (0,46 %), òàê ³ íà ëåñîâ³é (0,4 % ïëîù³ ë³ñ³â) ÷àñòèíàõ êðÿæà. Íàéá³ëüø³ ä³ëÿíêè ïðèóðî÷åí³ äî ï³äâèùåíèõ ôîðì ðåëüºôó, ùî òÿãíóòü- ñÿ ñìóãîþ çàâäîâæêè 1–5 êì â³ä ñ. Ãîðîäåöü íà ï³âí³÷íèé ñõ³ä äî ïîçíà÷- êè 205 ì íàä ð.ì. (ðèñ. 1). Äåðåâà â ö³é ì³ñöåâîñò³ ð³çíîãî â³êó, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ñàìîâ³äíîâëåííÿ óãðóïîâàíü. Äëÿ ãðàáîâèõ ë³ñ³â îïòèìàëüíèìè º âîëîã³ ë³ñî-ëó÷í³ åêîòîïè (Hd 13 áàë³â), äî ÿêèõ ïðèóðî÷åíî 62 % ïëîù³ ë³ñ³â; ïðè Hd 14 áàë³â — 31 %, Hd 15 áàë³â — 7 % ïëîù³ ãðàáîâèõ ë³ñ³â (òàáë. 4). Ïðè öüîìó Carpinus betulus ÷àñòî òðàïëÿºòüñÿ áåçïîñåðåäíüî íà áåðåãàõ ð³÷îê ³ íàâ³òü â óãðóïîâàí- íÿõ ç Alnus glutinosa (îêîëèö³ ñ³ë Ãîðîäåöü ³ Çàäîðîæîê) (ðèñ. 1). Ïî â³äíîøåííþ äî ðåëüºôó ë³ñè ç C. betulus º äîñèòü ñïåöèô³÷íèìè (òàáë. 2). ßê ïðàâèëî, ¿õ óãðóïîâàííÿ çàéìàþòü ñõèëè ïàãîðá³â (92 %), çð³äêà — áàëîê (4%) òà åëåìåíòè ð³÷êîâèõ äîëèí (4 % â³ä ïëîù³ óãðóïî- âàíü ôîðìàö³¿), â³ääàþ÷è ïåðåâàãó äåðíîâî-ï³äçîëèñòèì ñèëüíîêàì’ÿ- íèñòèì ´ðóíòàì (96%), ³ ëèøå 4% çíàõîäÿòüñÿ íà âèõîäàõ ðèõëèõ ëåãêî- ñóãëèíèñòèõ ïîð³ä. Íà ëåñîâ³é ÷àñòèí³ êðÿæà ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíà åêñïàíñ³ÿ C. betulus ó âèãëÿä³ ï³äë³ñêó ³ â ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ Âåë³äíèöüêî-×åðåâê³âñüêî¿ ñèñòåìè áàëîê ìîæíà ñïðîãíîçóâàòè ôîðìóâàííÿ òàêèõ ë³ñ³â (ðèñ. 2, á). Ëèïîâ³ ë³ñè øòó÷íîãî ïîõîäæåííÿ çàéìàþòü 0,03 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâèõ åêîñèñòåì ³ 0,21 % — â³ä ïëîù³ ë³ñ³â ëåñîâî¿ ÷àñòèíè êðÿ- æà (òàáë. 1). Âîíè îïàíîâóþòü åêîòîïè ç âîëîã³ñòþ 13 áàë³â íà áîðòàõ åðîç³éíèõ òåðàñ ³ ïëàêîð³ ç³ ñâ³òëî-ñ³ðèìè ³ ñ³ðèìè îï³äçîëåíèìè ëåãêî- ñóãëèíèñòèìè ´ðóíòàìè (òàáëèö³ 2–4). Ìîëîä³ äåðåâà òðàïëÿþòüñÿ äóæå ð³äêî, ëèøå â ì³ñöÿõ êîíòàêòó öèõ óãðóïîâàíü ç ãàëÿâèíàìè ÷è óçë³ññÿìè. Â³äñóòí³ñòü ï³äë³ñêó â ìåæàõ ô³òîöåíîçó ìîæíà ïîÿñíèòè ç³ìêíóò³ñòþ êðîí Óêðà¿íñüêèé ô³òîöåíîëîã³÷íèé çá³ðíèê. – Êè¿â, 2005. – Ñåð. Ñ, âèï. 1 (23)106 ³ àëåëîïàòè÷íèì âïëèâîì, ùî ºíåñïðèÿòëèâèì äëÿ â³äíîâëåííÿ Tilià cordata. Îñê³ëüêè ëåñîâà ÷àñòèíà êðÿæà çàçíàº ñèëüíî¿ âîäíî¿ åðîç³¿, äëÿ áî- ðîòüáè ç íåþ âèêîðèñòîâóâàëè ³íòðîäóêîâàí³ ïîðîäè, íàñàäæåííÿ ÿêèõ âñå á³ëüøå íàáóâàëè ðèñ ïðèðîäíîñò³, â íèõ ôîðìóâàëàñÿ õàðàêòåðíà áàãàòîÿðóñíà ðîñëèíí³ñòü. Ó ñó÷àñíèé ïåð³îä á³ëüø³ñòü ³ç íèõ ìîæíà ³äåí- òèô³êóâàòè ÿê ë³ñîâ³ ôîðìàö³¿. Âèäè, ç ÿêèõ ñêëàäàºòüñÿ äàíå óãðóïîâàí- íÿ, ìîæíà â³äíåñòè äî äâîõ òèï³â. Ïåðø³ ï³ñëÿ óñï³øíî¿ ³íòðîäóêö³¿ íå äà- þòü íîâèõ ãåíåðàö³é ³ íå âèõîäÿòü çà ìåæ³ òåðèòîð³¿, äå áóëè âèñàäæåí³ (÷åðåìõîâ³ ³ òîïîëåâ³ íàñàäæåííÿ). Äðóã³ ôîðìóþòü íîâ³ ãåíåðàö³¿ ³ ïðî- íèêàþòü äî ñóñ³äí³õ óãðóïîâàíü, ÷àñîì íàâ³òü âèò³ñíÿþ÷è ¿õ. Íàéá³ëüø³ ïëîù³ çàéìàº ³íòðîäóêîâàíà Robin³à pseudoacañ³à, óãðó- ïîâàííÿ ÿêî¿ ñòàíîâëÿòü 1,82% â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâèõ åêîñèñòåì (12,5% â³ä ðîçòàøîâàíèõ íà ëåñîâèõ ïîðîäàõ, òàáë. 1). Ïî â³äíîøåííþ äî âîëîãîñò³ íàäàþòü ïåðåâàãó ñâ³æèì ë³ñî-ëó÷íèì åêîòîïàì ç âîëîã³- ñòþ 13 áàë³â (99 %) ³ ëèøå çð³äêà (1 %) òðàïëÿþòüñÿ ó âîëîã³øèõ óìîâàõ (òàáë. 4). Ïîøèðåííÿ R. ðseudoacacia çàëåæèòü â³ä õàðàêòåðó ðåëüºôó (òàáë. 2). 77% ïëîù³ öèõ óãðóïîâàíü çíàõîäÿòüñÿ íà áîðòàõ åðîç³éíèõ òå- ðàñ, 22 % — íà ñõèëàõ áàëîê, à â åëåìåíòàõ ð³÷êîâèõ äîëèí âîíè òðàïëÿ- þòüñÿ ëèøå ôðàãìåíòàðíî (1%). Òàêèé ðîçïîä³ë êîðåëþº ç õàðàêòåðîì ´ðóíòîâîãî ïîêðèâó (òàáë. 3). Òàê, 77% ïëîù³ óãðóïîâàíü ôîðìàö³¿ çàé- ìàþòü ñâ³òëî-ñ³ð³ òà ñ³ð³ îï³äçîëåí³ ëåãêîñóãëèíêîâ³, 22% — âèõîäè ðèõ- ëèõ ëåãêîñóãëèíêîâèõ ´ðóíò³â ³ 1 % — íàìèò³ ëó÷í³ ´ðóíòè. Íà ëåñîâèõ ïî- ðîäàõ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíà åêñïàíñ³ÿ R. ðseudoacacia ÿê ó ìåæàõ ¿¿ ô³òîöåíîç³â, òàê ³ ïîçà íèìè. Øòó÷í³ íàñàäºåííÿ Picea abies çàéìàþòü 0,04 % â³ä ïëîù³ âñ³õ ë³ñî- âèõ ôîðìàö³é ÑÎÊ, íà êàì’ÿíèñò³é ÷àñòèí³ ¿õ 0,02%, à íà ëåñîâ³é — 0,16% â³ä ïëîù³ â³äïîâ³äíèõ òåðèòîð³é. Ïåðåâàæíî âîíè ñôîðìîâàí³ íà ïëàêîð³ ³ áîðòàõ åðîç³éíèõ òåðàñ ëåñîâî¿ ÷àñòèíè (76%), ð³äøå — íà ñõèëàõ ï³ùà- íèõ äþí ³ ãðÿä (24 %). Ïðè öüîìó 39% â³ä ¿õ çàãàëüíî¿ ïëîù³ çàéìàþòü ñâ³òëî-ñ³ð³ ³ ñ³ð³ îï³äçîëåí³ ñóãëèíèñò³, 37 % — ñâ³òëî-ñ³ð³ ³ ñ³ð³ îï³äçîëåí³ ñóï³ùàí³, 24% — äåðíîâî-ï³äçîëèñò³ ñóï³ùàí³ ´ðóíòè. Öåíîçè ìàþòü äóæå á³äíèé ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä, áî ï³ä ãóñòèì íà- ìåòîì Picea abies ³íø³ âèäè ïðàêòè÷íî íå â³äíîâëþþòüñÿ (ðèñ. 2, á, â). Óãðóïîâàííÿ çäàòí³ äî ñàìîâ³äíîâëåííÿ ³ ðîçøèðåííÿ. Ïîðó÷ ç íèìè çðî- ñòàþòü ìîëîä³ äåðåâà ÿëèíè ð³çíîãî â³êó. Óãðóïîâàííÿ Acer negundo ìàþòü ëèøå íåçíà÷íó ïëîùó — 0,02% â³ä çàãàëüíî¿ (òàáë. 1) — ó âèãëÿä³ äâîõ ëîêàë³òåò³â ó ìåæàõ ð³÷êîâî¿ äîëèíè: â Õàé÷àíñüê³é ñèñòåì³ áàëîê òà íà ïëàêîðí³é ä³ëÿíö³ ì³æ áàëêàìè (ðèñ. 4), õî÷à A. negundo äîñèòü ÷àñòî òðàïëÿºòüñÿ îáàá³÷ äîð³ã, ïî áåðåãàõ ð³÷îê, ó áàëêàõ. Ïåðøèé ëîêàë³òåò ñôîðìîâàíèé íà íàìèòèõ ëó÷íèõ ´ðóíòàõ (Hd 14 áàë³â), à äðóãèé — íà ñâ³òëî-ñ³ðèõ ³ ñ³ðèõ îï³äçîëåíèõ ñóï³ùàíèõ (Hd 13 áàë³â, òàáë. 4). Íàñàäæåííÿ Acer pseudoplatanus çàêëàäåíî 20 ðîê³â òîìó íà ïëà- êîð³ òà áîðòàõ åðîç³éíèõ òåðàñ íà ñâ³òëî-ñ³ðèõ ³ ñ³ðèõ îï³äçîëåíèõ ñóãëè- íèñòèõ ´ðóíòàõ (Hd 13 áàë³â), ìàþòü ïëîùó 0,03% â³ä òàêî¿ ë³ñîâèõ ôîð- Ukrainian Phytosociological Collection. – Êyiv, 2005. – Iss. Ñ, vup. 1 (23) 107 ìàö³é (òàáë. 1). Ó ìåæàõ ô³òîöåíîç³â ³íòåíñèâíî â³äíîâëþþòüñÿ ìîëîä³ êëåíè â³êîì 1–2 ðîêè, à ïîçà ¿õ ìåæàìè — ëèøå â îêðåìèõ ì³ñöÿõ (çîêðå- ìà, ó Ãîðîäåöüêî-Á³ãóíñüê³é ñèñòåì³ áàëîê) ìîëîä³ äåðåâà äîñÿãàþòü â³êó 3–7 ðîê³â (ðèñ. 2, à). Íàñàäæåííÿ Padus racemosa òà Populus nigra ñòàíîâëÿòü, â³äïîâ³äíî, 0,01 ³ 0,02% â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâèõ ôîðìàö³é êðÿæà (òàáë. 1). Âîíè ñôîðìîâàí³ â ñåðåäèí³ ÕÕ ñò. â Çáðàíüê³âñüê³é ñèñòåì³ áàëîê äëÿ ïðîòèä³¿ åðîç³¿. Çàéìàþòü ïëàêîðí³ ä³ëÿíêè êðÿæà ç³ ñâ³òëî-ñ³ðèìè ³ ñ³ðèìè îï³äçî- ëåíèìè ëåãêîñóãëèíèñòèìè ´ðóíòàìè (Hd 13 áàë³â, òàáëèö³ 2–4). Ìîæíà ïðîãíîçóâàòè, ùî â ïåðñïåêòèâ³ âîíè çíèêíóòü, îñê³ëüêè ö³ âèäè íå â³äíîâ- ëþþòüñÿ. Âèñíîâêè Ñó÷àñíà ñòðóêòóðà ³ õàðàêòåð ðîçòàøóâàííÿ åêîñèñòåì ë³ñîâîãî òèïó çäåá³ëüøîãî çóìîâëåí³ àíòðîï³÷íèìè ÷èííèêàìè, áàãàòî óãðóïîâàíü º âòîðèííèìè. ²ç ïðèðîäíèõ ôàêòîð³â õàðàêòåð ¿õ ðîçì³ùåííÿ âèçíà÷àþòü ðåëüºô òà ´ðóíòè, âîëîã³ñòü ³ òðîôí³ñòü. Íàéá³ëüøà ð³çíîìàí³òí³ñòü óã- ðóïîâàíü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ó ñõ³äí³é ëåñîâ³é ÷àñòèí³ Ñëîâå÷àíñüêî-Îâ- ðóöüêîãî êðÿæà, ÿêà çìåíøóºòüñÿ â³ä òåðàñîâèõ ð³âíèí òà ïëàêîðíèõ ä³ëÿ- íîê äî ñõèë³â ³ äíà áàëîê. Ìåíøà öåíîòè÷íà ð³çíîìàí³òí³ñòü õàðàêòåðíà äëÿ çàõ³äíî¿ ÷àñòèíè ÑÎÊ, âêðèòî¿ êàì’ÿíèñòèìè ïîðîäàìè òà ï³ùàíèìè â³äêëàäàìè, õî÷à ñàìå òàì òðàïëÿþòüñÿ ð³äê³ñí³ óãðóïîâàííÿ ç Quercus petraea. Óãðóïîâàííÿ ³íòðîäóêîâàíèõ ïîð³ä, êð³ì Robinia pseudoacacia, ÿêà ³íòåíñèâíî ðîçøèðþº ñâî¿ ïëîù³, º ëîêàëüíèìè ³ â³äíîâëþþòüñÿ ëèøå â ìåæàõ âëàñíîãî öåíîçó. Ïðîïîíîâàí³ ìîäåë³ êàðò ðîçòàøóâàííÿ ë³ñî- âèõ ôîðìàö³é º âàæëèâîþ íàóêîâîþ îñíîâîþ ôîðìóâàííÿ åêîìåðåæ³ Ïîë³ññÿ. 1. Äîâæåíêî Ñ.Î. Äåìóòàö³éí³ ñóêöåñ³¿ òðàâ’ÿíèñòî¿ ðîñëèííîñò³ ëåñîâèõ â³äñëîíåíü ïðè- äí³ïðîâñüêî¿ âèñî÷èíè ó ìåæàõ Ë³ñîñòåïó // Óêð. áîòàí. æóðí. — 2004. — 61, ¹ 2. — Ñ. 95- 102 2. Êîðáóò Ã.Î., Êîñòðèöà Í.Å., Ðåìåçîâà Å.À. Ãåîëîãè÷åñêîå ñòðîåíèå è ïîëåçíûå èñêîïàåìûå Æèòîìèðñêîé îáëàñòè // Æèòîìèðùèíà — Óðàë â ìèíèàòþðå. — Æèòîìèð, 1996. — Ñ. 6-21. 3. Ìÿêóøêî Â.Ê. Ñîñíîâ³ ë³ñè Ïðàâîáåðåæíîãî Ë³ñîñòåïó // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1974. — 31, ¹ 4. — Ñ. 481-487. 4. Ðåìåçîâà Î.Î. Äåÿê³ ðèñè ïàëåîãåîìîðôîãåíåçó îáëàñò³ Îâðóöüêî-Ñëîâå÷àíñüêîãî êðÿæà òà éîãî îáëÿìóâàííÿ ó ñåðåäí³é òà ï³çí³é þð³ // Æèòîìèðùèíà — Óðàë â ì³í³àòþð³. — Æèòî- ìèð, 1996. — Ñ. 21-30. 5. Ñìûê Ã.Ê. Ñëîâå÷àíñêî-Îâðó÷ñêèé êðÿæ // Ïðèðîäà. — 1964. — ¹ 12. — Ñ. 63-66. 6. Ñìèê Ã.Ê., Áîðòíÿê Í.Í., Áàëàøåâ Ë.Ñ. è äð. Â êðàþ ëàíäûøà è àçàëèè. — Êèåâ: Óðîæàé, 1989. — 209 ñ. 7. Ñìèê Ã.Ê., Áîðòíÿê Í.Í. Ôëîðèñòè÷åñêèå íàõîäêè íà Ñëîâå÷àíñêî-Îâðó÷ñêîì êðÿæå // Áî- òàí. æóðí. — 1984. — 69, ¹ 8. — Ñ.1096-1099. 8. Òóòêîâñêèé Ï.À. Ñëîâå÷àíñüêî-Îâðóöüêèé êðÿæ ³ óçáåðåææÿ ð³êè Ñëîâå÷íè. Ãåîëîã³÷íèé òà ãåîìîðôîëîã³÷íèé îïèñ. — Ê.: Âèä-âî ÓÀÍ, 1923. — 59 ñ. 9. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Àíäðèåíêî Ò.Ë., Îñû÷íþê Â.Â., Äóáûíà Ä.Â. Îñíîâíûå òåíäåíöèè àí- òðîïîãåííûõ èçìåíåíèé ðàñòèòåëüíîñòè Óêðàèíû // Áîòàí. æóðí. — 1985. — 70, ¹ 4. — Ñ. 451-463.

Територіальний розподіл лісових екосистем Словечансько-Овруцького кряжу

Institution

Ähnliche Einträge