Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років)
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29115 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) / В. Панасюк // Вісн. НАН України. — 2011. — № 8. — С. 34-40. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29115 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-291152011-12-05T12:05:59Z Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) Панасюк, В. Ювілеї 2011 Article Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) / В. Панасюк // Вісн. НАН України. — 2011. — № 8. — С. 34-40. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29115 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Панасюк, В. Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Панасюк, В. |
| author_facet |
Панасюк, В. |
| author_sort |
Панасюк, В. |
| title |
Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) |
| title_short |
Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) |
| title_full |
Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) |
| title_fullStr |
Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) |
| title_full_unstemmed |
Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) |
| title_sort |
задля міцності і довговічності (фізико-механічному інституту ім. г.в. карпенка нан україни – 60 років) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29115 |
| citation_txt |
Задля міцності і довговічності (Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років) / В. Панасюк // Вісн. НАН України. — 2011. — № 8. — С. 34-40. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT panasûkv zadlâmícnostíídovgovíčnostífízikomehaníčnomuínstitutuímgvkarpenkananukraíni60rokív |
| first_indexed |
2025-07-03T09:16:56Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:16:56Z |
| _version_ |
1836616743149109248 |
| fulltext |
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8
Ювілеї
В. Панасюк
ЗАДЛЯ МІЦНОСТІ І ДОВГОВІЧНОСТІ
Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України – 60 років
© ПАНАСЮК Володимир Васильович. Академік НАН України. Директор Фізико-механічного інституту
ім. Г.В. Карпенка НАН України (Львів). 2011.
Фізико-механічний інститут НАН Ук-
раї ни засновано у Львові в 1951 р. на
базі деяких установ АН УРСР і АН СРСР.
Очолив тодішній Інститут машинознав-
ства та автоматики АН УРСР, а з 1964 р.
Фізико-механічний інститут (ФМІ) про-
фесор М.М. Шумиловський (1951–1952).
Під його керівництвом працювали відомі
вчені: Г.М. Савін, М.Я. Леонов, В.М. Ми хай -
ловський. З 1971 р. його змінив чинний
директор В.В. Панасюк.
Створення інституту було зумовлено не-
обхідністю формування і розвитку нау ково-
технічного потенціалу в галузі машино- і
приладобудування, наукового супроводу
промисловості в західних областях Ук раї-
ни. Відтак науковці зосередилися на фун-
даментальних і прикладних проблемах ма-
теріалознавства конструкційних матеріалів,
механіки матеріалів, міцності конст рукцій,
на автоматизації виробничих процесів, під-
готовці фахівців.
За керівництва Г.В. Карпенка (1952–
1971) розпочався бурхливий розвиток нау-
кового осередку. Директор цілеспрямовано
утверджував новий напрям у науці про міц-
ність і довговічність елементів конструкцій
машин, а саме: фізико-хімічну механіку ма-
теріалів, яка охоплювала дослідження міц-
ності матеріалів у різних робочих середо-
вищах, зокрема в корозійних. Георгій Воло-
димирович готував дослідників у цій галузі,
створював лабораторії для фундаменталь-
них і прикладних досліджень [1].
У травні 1952 р. проф. Львівської політех-
ніки К.Б. Карандеєв очолив відділ автома-
тизації контролю та вимірювальної техніки,
який зосередився на науковому приладобу-
дуванні, зокрема вітчизняної апаратури для
електророзвідки корисних копалин. К.Б. Ка-
рандеєв разом із В.М. Михайловським запо-
чаткували новий напрям наукового прила-
добудування — фізикометрію.
Дослідження Г.М. Савіна, М.Я. Леонова,
інших працівників інституту з концентра-
ції напружень біля гострих концентрато-
рів — надрізів і тріщин [2] уже в перше де-
сятиріччя діяльності ФМІ започаткували
нову галузь у науці про міцність деформів-
них тіл (деталей машин) з дефектами типу
тріщин. У 70–80-ті рр. ХХ ст. його взято за
основу під час формування наукової про-
блематики інституту:
— фізико-хімічна механіка руйнування і
міцності матеріалів, зокрема вплив на їхні
властивості експлуатаційних середовищ;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8 35
— теорія і технології захисту металокон-
струкцій від корозії та корозійно-ме ха ніч-
ного руйнування;
— теорія і методи неруйнівного кон тро-
лю неоднорідних середовищ, створення ін-
формаційно-вимірювальних систем.
У цих галузях інститут посідає провідні
позиції в Україні і світі [3–5]. Зокрема, за-
сновано школи з таких проблем:
• механіка руйнування і міцності мате-
ріалів (академік НАН України В.В. Пана-
сюк, член-кореспондент НАН України
І.М. Дмит рах);
• корозія і захист від неї металів (член-
кореспондент НАН України В.І. Похмур-
ський, д.т.н. Г.М. Никифорчин);
• фізичні поля в неоднорідних сере-
довищах, неруйнівний контроль матеріа-
лів і середовищ (академік НАН України
З.Т. Назарчук, д.ф.-м.н. Д.Б. Куриляк);
• структурна механіка і міцність кон-
струкційних матеріалів (член-корес пон дент
НАН України В.М. Федірко, д.т.н. О.П. Ос-
таш).
З 1965 р. організація регулярно видає
міжвідомчий збірник «Відбір та обробка
інформації», а також тематичні збірники
наукових праць. Вагомим досягненням ста-
ла публікація впродовж 1988–2009 рр. серії
фундаментальних праць «Механіка руйну-
вання та міцність матеріалів» (12 томів).
Понад 35 років ми друкуємо науково-тех-
н ічний журнал «Фізико-хімічна механіка
матеріалів», який став провідним із проблем
фізико-хімічної механіки руйнування і міц-
ності матеріалів, впливу на останню сере-
довища, зокрема корозійного і воденьвміс-
ного, дії дефектності структури матеріалів
на їхню міцність, теорії, методів, технологій
захисту металів від корозії тощо. Журнал під
Центральний корпус Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8
назвою «Маterials Science» перевидає анг-
лійською мовою видавництво «Springer».
Науковці ФМІ з колегами із Львівського
національного університету ім. Івана Фран-
ка, Національного університету «Львівська
політехніка», Івано-Франківського націо-
нального інституту нафти і газу, Інституту
електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН
України, інших організацій упродовж 2001–
2010 рр. підготували 8 науково-технічних
посібників «Механіка руйнування та міц-
ність матеріалів».
За 60 років діяльності інституту його
співробітники захистили 84 докторських і
587 кандидатських дисертацій, у тому числі
17 і 60 відповідно — за останні десять років.
Працівники ФМІ опублікували 274 моно-
графії, отримали понад 1600 авторських сві-
доцтв на винаходи. За вагомі наукові і при-
кладні розробки науковців відзначено дво-
ма Державними преміями СРСР, вісьмома
Державними преміями України, 17 премія-
ми Академії наук України [3].
У 1980 р. ФМІ присвоєно ім’я академіка
Г.В. Карпенка задля вшанування його за-
слуг перед наукою й інститутом з нагоди
90-річчя від дня народження дослідника.
В інституті ґрунтовно досліджують про-
блеми фізико-хімічної механіки руйнуван-
ня і міцності матеріалів. Г.В. Карпенко
утвердив новий напрям із досліджень впли-
ву робочих середовищ на міцність матеріа-
лів, який дістав назву «фізико-хімічна ме-
ханіка матеріалів». Упродовж 50–70-х рр.
наш заклад досяг у ній вагомих результа-
тів [1, 3], зокрема у вивченні корозійної вто-
ми і корозійного розтріскування металів
(Г.В. Карпенко, І.І. Василенко, В.І. Похмур-
ський, В.Т. Степуренко, А.І. Яцюк та ін.),
високотемпературної роботоздатності кон-
струкційних матеріалів (Г.Г. Максимович,
М.Й. Чаєвський та ін.), водневого окрих-
чення металів і сплавів (Г.В. Карпенко,
Р.І. Крип’якевич та ін.). Ці дослідження
стали основою технологій зміцнення мате-
ріалів: термомеханічного і поверхневого
(Ю.І. Бабей, О.М. Романів та ін.).
У цей період розпочалися дослідження
з теорії граничної рівноваги твердих тіл з
тріщинами [6] (М.Я. Леонов, В.В. Пана-
сюк, П.М. Витвицький), з концентрації на-
пружень біля отворів, з термопружності
(Г.М. Савін, Я.С. Підстригач, С.Я. Ярема).
У 1968 р. побачила світ монографія «Гра-
нична рівновага крихких тіл з тріщинами»
[6], у 1971 р. її перевидали в США англій-
ською мовою, що підняло авторитет інсти-
туту у світовій науковій спільноті.
Стандартизовано характеристики трі-
щиностійкості матеріалів, розроблено ме-
тоди оцінювання статичної тріщиностій-
кості на циліндричних зразках із круговою
тріщиною (О.Є. Андрейків, Л.Т. Бережни-
цький, С.Є. Ковчик, М.С. Когут, В.В. Па-
насюк, С.Я. Ярема).
У 60–80-ті рр. ХХ ст. в інституті масш-
табно розглядали швидкість росту втомних
тріщин у сталях, алюмінієвих, магнієвих,
титанових сплавах, конструкційній керамі-
ці в газових середовищах, вакуумі за нор-
мальних і низьких температур (О.М. Рома-
нів, С.Я. Ярема, О.П. Осташ). На цій основі
створено нормативні документи на методи
випробувань конструкційних матеріалів на
циклічну тріщиностійкість, які затвердив
Держстандарт СРСР.
Упродовж 1980–1990 рр. отримано фун-
даментальні результати про вплив агресив-
них середовищ на тріщиностійкість мета-
лів і сплавів (І.М. Дмитрах, В.В. Панасюк,
Л.В. Ратич, Г.М. Никифорчин). Запропо-
новано концепцію механіки втомного руй-
нування конструкційних матеріалів з трі-
щинами в корозійних середовищах [7, 8].
Г.М Никифорчин розвинув методологію
оцінення коефіцієнтів інтенсивності на-
пружень біля корозійних тріщин з ураху-
ванням їх закриття через пластичні дефор-
мації біля вершини [3]. На цих осягах ґрун-
туються сучасні методи побудови основних
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8 37
діаграм втомної тріщиностійкості для про-
гнозування довговічності конструкційних
елементів у корозивних середовищах.
У 1995 р. групу науковців ФМІ (В.В. Па-
насюк, О.Є. Андрейків, О.М. Романів, М.П. Са-
в рук, З.Т. Назарчук, С.Є. Ковчик, Г.М. Ни ки-
форчин, О.П. Дацишин) відзначено Держав-
ною премією України в галузі науки і техніки
за цикл праць (12 монографій) «Фізико-хі-
мічна механіка руйнування матеріалів і ці-
лісність конструкцій».
Починаючи з 2001 р., зроблено вагомі
здобутки у визначенні періоду зароджен-
ня втомної макротріщини біля заданого
концентратора напружень мінімальної дов-
жини під час циклічного деформування
тіла (О.П. Осташ та ін.) [9]. Досліджено
вплив водню і корозійних середовищ за-
лежно від типу системи «метал–се ре до-
вище» на корозійне розтріскування мета-
лів (Р.К. Мелехов). Розроблено низьколе-
говані сталі з підвищеною тривкістю до
розтріскування в сірководні (І.І. Василен-
ко), установлено умови роботоздатності
високоміцних металів у рідкометалевих теп-
лоносіях АЕС (Г.Г. Максимович, М.Й. Ча-
євський, Є.М. Лютий, В.В. Попович). До-
кладно проаналізовано водневу деграда-
цію сталей у воденьвмісних середовищах
(Г.М. Никифорчин, О.З. Студент) [3], зо-
крема розроблено нормативні документи
для оцінювання роботоздатності сталей
парогонів ТЕС з урахуванням пусків–зу-
пинок блоків ТЕС, які базуються на різно-
му характері впливу наводнювання сталей
на тріщиностійкість. Це стало основою
нормативного документа, затвердженого
Мінпаливенерго [3], який визначає поря-
док оцінювання технічного стану металу
паропроводів ТЕС.
Упродовж 2000–2010 рр. вироблено тех-
нології зміцнення поверхневих шарів дета-
лей машин і виробів для підвищення довго-
вічності елементів авіаконструкцій. Сфор-
мульовано теоретичні й технологічні прин-
ципи інженерії поверхні титанових сплавів,
зокрема запропоновано способи термообро-
бітку і поверхневого насичення титанових
і алюмінієвих сплавів у контрольованих
киснево-нітридних середовищах (В.М. Фе-
дірко, І.М. Погрелюк та ін.). Їх упровадже-
но на авіапідприємствах України, зокрема
на ДП ім. Антонова [3, 10, 11].
Знайдено підходи для розв’язання дина-
мічних задач механіки руйнування твердих
тіл з дефектами типу тріщин (М.П. Саврук)
[12, 13]. На їх основі підготовлено норма-
тивні документи (стандарти України) для
визначення такої технічної характеристики
конструкційних матеріалів, як динамічна
тріщиностійкість (Я.Л. Іваницький та ін.)
[14].
У фізико-хімічній механіці руйнування
і довговічності елементів конструкцій по-
важне місце займає контактна взаємодія
твердих тіл за умов кочення чи проковзу-
вання одного тіла по поверхні іншого (пар
тертя), викришування поверхні, утворення
пітингів (ямок на поверхні кочення) тощо.
Тут здійснено фундаментальні кроки щодо
моделей розрахунку довговічності контакт-
них тіл (трибоспряжень) (О.П. Дацишин
та ін.) [15, 16].
Водневе окрихчення металів набуло в
ХХІ ст. особливої актуальності у зв’язку з
поступом водневої енергетики і водневих
технологій. Від 2000 р. О.Є. Андрейків,
І.І. Булик, І.М. Дмитрах, І.Ю. Завалій, Г.М. Ни -
кифорчин, В.І. Похмурський, Я.Л. Іваниць-
кий, О.З. Студент, В.В. Федоров та ін. домог-
лися низки прикладних результатів у цьо-
му плані [3, 17–20].
Групі науковців та інженерів ФМІ і
пов’язаного з ним Державного інженерно-
го центру «Техноресурс» (керівники ро біт:
В.І. Маруха, В.П. Силованюк) належать під-
ходи для оцінювання міцності конструк-
цій із заповненими пошкодженнями, а та-
кож для оптимізації відновлення робото-
здатності дефектних об’єктів за програмою
38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8
«Ін’єкційні технології для відновлення ро-
ботоздатності пошкоджених будівельних
споруд тривалої експлуатації». Ці техно-
логії та мобільний комплекс устаткування
для комунальних підприємств України за-
стосовують у ДІЦ «Техноресурс» [21].
Захист металевих конструкцій від ко-
розії — один з пріоритетних напрямів у
ФМІ. Започаткував його Г.В. Карпенко,
а розвиває група науковців під керівни-
цтвом В.І. Похмурського. Їхні теоретико-
експериментальні дослідження мають важ-
ливе теоретичне і практичне значення.
Вони входять у комплексну роботу «Нау-
кові основи та технічні засоби електрохі-
мічних методів систем контролю екологіч-
ної безпеки і корозійної активності техно-
генних середовищ», котру в 2002 р. відзна-
чено Державною премією України в галузі
науки і техніки. Науковці ФМІ (В.І. По-
хмурський, Г.М. Никифорчин, І.М. Зінь,
М.С. Хома та ін.) розробляють методи оці-
нювання роботоздатності конструкцій у
корозійних середовищах, використовуючи
нові фізико-хімічні підходи, а також нові
покриття, інгібітори, інші засоби захисту
металів від корозії [3, 22].
ФМІ — базова організація Республікан-
ської міжвідомчої науково-технічної ради з
проблем корозії та протикорозійного за-
хисту металів, яка координує фундамен-
тальні і прикладні дослідження, проводить
науково-технічні конференції, аналізує ро-
боти в галузі протикорозійного захисту ме-
талофонду України.
Діагностика фізичних властивостей ма-
теріалів і середовищ — профільний на-
прям, який поєднує теоретичні і приклад-
ні студії щодо застосування різних фі-
зичних полів для діагностики стану інже-
нерних об’єктів і середовищ, створення
методів і засобів неруйнівного контро-
лю стану об’єктів, матеріалів, середовищ
(М.М. Шумиловський, В.М. Михайлов-
ський, К.Б. Карандєєв та ін.). У 70-ті рр.
інститут визнано однією з головних ор-
ганізацій з науково-технічної проблеми
«космічне приладобудування».
Для вивчення космічного простору скон-
струйовано швидкодійні бортові процесо-
ри, а також вимірювачі для експериментів
(Б.І. Блажкевич, В.В. Грицик, М.А. Раков).
Використовуючи їх, наші вчені брали участь
в експерименті «ВЕГА», заміряли елект-
ричне поле в космічній плазмі (П.М. Со-
прунюк, В.С. Цибульський та ін.), розроби-
ли і запровадили низку геофізичних при-
строїв для пошуку й оцінення об’ємів ко-
рисних копалин (Л.Я. Мізюк, В.І. Гордієнко,
Р.Ф. Федорів та ін.), сформували унікальну
експериментальну базу для космічних до-
сліджень у декаметровому діапазоні радіо-
хвиль (В.В. Кошовий, О.М. Свенсон та ін.).
Р.М. Джала, З.Т. Назарчук, І.М. Яворський,
П.П. Драбич створили теорію визначення і
математичні моделі електромагнітного й
акустичного полів у неоднорідному середо-
вищі, апаратуру для знаходження й реє-
страції стану різних підземних комунікацій
[3].
Особливого розвитку набули акустичні
і вихрострумові методи неруйнівного
контролю. Розроблено оригінальні вихро-
струмові дефектоскопи й аналізатори для
виявлення приповерхневих тріщин та ін.
дефектів у металевих виробах, які вико-
ристовують в інженерній практиці, зокре-
ма на підприємствах авіаційної техніки
(А.Я. Тетерко, В.М. Учанін). Запущено
спеціальні системи сенсорів і програмне
забезпечення для розпізнавання образів і
аналізу зображень зондувального об’єкта
(В.В. Кошовий, Б.О. Попов, О.М. Свенсон,
Р.А. Воробель). З’явились гібридні (елект-
ронно-оптичний, цифровий) способи об-
роблення інформації (Р.С. Бачевський,
Л.І. Муравський). На цій основі постали
технології та спецпроцесори для розпізна-
вання й аналізу складноструктурованих
зображень (Б.П. Русин).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8 39
Починаючи з др. пол. 80-х рр., інтенсифі-
куються міжнародні контакти. Силами на-
ших науковців засновано Українське това-
риство з механіки руйнування матеріалів
(1992), Україна стала членом Європейсько-
го товариства з цілісності конструкцій (Eu-
ropean structural integrity society — ЕSIS)
(1992), Міжнародного конгресу з руйну-
вання (ІСF) (1993). Інститут організував
8-у Міжнародну (світову) конференцію з
механіки руйнування (ІСF-8, Київ, 1993) —
найвищий форум у галузі механіки руйну-
вання і міцності матеріалів [24].
За останні десять років інституція вла-
штувала понад 20 конференцій, симпозіу-
мів, зустрічей, включаючи міжнародні.
Найбільш представницькі — Шоста міжна-
родна конференція з математичних методів
в електромагнітній теорії, Друга, Третя,
Четверта міжнародні конференції з механі-
ки руйнування і міцності конструкцій у
Львові [25]. Починаючи з 1992 р., ФМІ ра-
зом з Українською асоціацією корозіоністів
проводить міжнародні виставки-кон фе рен-
ції «Проблеми корозії і захист матеріалів
від корозії».
Наші співробітники (В.В. Панасюк, О.Є. Ан-
дрейків, Г.М. Никифорчин) разом з поль-
ськими колегами В. Каспшаком, М. Шатою,
І. Калєтою (Технічний університет у Вроц-
лаві) проводять Міжнародні літні школи з
механіки руйнування матеріалів, беруть ак-
тивну участь у Європейських конференці-
ях з механіки руйнування і міцності кон-
струкцій. Усе це в сукупності надало ФМІ
іміджу авторитетної установи в галузі
фізико-хімічної механіки руйнування і міц-
ності матеріалів.
1. Фізико-хімічна механіка матеріалів / Зб. на-
укових праць, присвячених 100-річчю від дня
народження Г.В. Карпенка. — Львів: Фізико-
механічний інститут, 2010. — 448 с.
2. Панасюк В.В. Савін Г.М. Формування львівської
наукової школи з механіки матеріалів // Фіз.-хім.
механіка матеріалів. — 2007. — № 1. — С. 7–31.
3. Фізико-механічний інститут (1951–2011). —
Львів: СПОЛОМ, 2011. — 322 с.
4. Panasyuk V.V. Some stages of the development of
fracture mechanics in Ukraine // Fracture Research
Retrospect / An Anniversary in Honor of George
R. Irwin 90th Birthday / Ed. H.P. Rossmanith,
A.A. Balkema. — Roterdam: Brook-Field, 1977. —
Р. 351–367.
5. Panasyuk V.V. Strength and Fracture of Solids with
Cracks. — Lviv: Karpenko Physico-Mechanical In-
stitute, 2002. — 465 p.
6. Панасюк В.В. Предельное равновесие хрупких тел
с трещинами. — К.: Наук. думка, 1968. — 246 с.
7. Panasyuk V.V., Ratych L.V., Dmytrakh I.M. Fatigue
crack growth in corrosive environment // Fatigue
Eng. Mater. and Struct. — 1984. — V. 7. — № 1. —
Р. 1–11.
8. Дмитрах І.М., Панасюк В.В. Вплив корозійних
середовищ на локальне руйнування металів біля
концентраторів напружень. — Львів: Фізико-
механічний інститут, 1999. — 341 с.
9. Осташ О.П., Федірко В.М. Міцність і довговіч-
ність авіаційних матеріалів та елементів кон-
струкцій // Механіка матеріалів та міцність кон-
струкцій. Т. 10 / Під заг. ред. В.В. Панасюка. — Львів:
Сполом, 2007. — 1066 с.
10. Федірко В.М., Погрелюк І.М., Яськів О.І. Термоди-
фузійне багатокомпонентне насичення титано-
вих сплавів. — К.: Наук. думка, 2009. — 165 с.
11. Pohreliuk I., Yaskiv O., Fedirko V. Formation of carbo-
nitride coatings on titanium through thermochemi-
cal treatment from carbon-nitrogen-oxygen-con-
taining media // JOM Journal of Minerals, Metals
and Materials. — 2007. — 59. — Vol. 6. — Р. 32–37.
12. Саврук М.П. Новий метод розв’язування ди-
намічних задач теорії пружності та механіки
руйнування // Фіз.-хім. механіка матеріалів. —
2003. — № 4. — С. 7–11.
13. Кравець В.С. Метод сингулярних інтерго-ди фе-
ренційних рівнянь у плоских динамічних задачах
механіки руйнування // Там же. — 2010. — № 2. —
С. 95–110.
14. ДСТУ 4675:2006. Розрахунки і випробування на
міцність. Методика визначення характеристик
динамічної тріщиностійкості металів за нормаль-
ного відриву за температур від мінус 196 до плюс
400. — К.: Держспоживстандарт, 2007. — 28 с.;
ДСТУ 7068:2009. Розрахунки і випробування на
міцність. Методика визначення характеристик
динамічної тріщиностійкості металів за поздовж-
нього зсуву за температур від мінус 196 до плюс
400. — К.: Держспоживстандарт, 2009. — 17 с.
15. Дацишин О.П. Довговічність і руйнування
твердих тіл під час їх контактної взаємодії //
Фіз.-хім. механіка матеріалів. — 2005. — № 6. —
С. 5–25.
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 8
16. Datsyshyn O.P., Panasyuk V.V. Pitting of the rolling
bodies contact surface // Wear. — 2001. — 251. —
№ 1–12. — P. 1347–1355.
17. Influence of hydrogen containing environments
on cyclic crack growth resistance of metals / Pa-
nasyuk V.V., Andrejkiv O.Ye., Darchuk O.I., Kuz-
nyak N.V. // Handbook of Fatigue Crack Propa-
gationin Metallic Structures / Ed. A. Carpinteri. —
Amsterdam: Elsevier, 1994. — Р. 1205–1242.
18. Похмурський В.І. Розвиток експериментальних
досліджень впливу водню на структуру та влас-
тивості металів у Фізико-механічному інституті
ім. Г.В. Карпенка НАН України // Фіз.-хім. меха-
ніка матеріалів. — 1997. — № 4. — С. 25–38.
19. Андрейків О.Є., Гембара О.В. Механіка руйну-
вання та довговічність металевих матеріалів у
воденьвмісних середовищах. — К.: Наук. думка,
2008. — 344 с.
20. Федоров В.В., Булик І.І., Панасюк В.В. Викорис-
тання водню як технологічного середовища для
виготовлення сталих магнітів на основі спла-
вів РЗМ // Зб. «Механіка руйнування матері-
алів і міцність конструкцій». — Львів: Фізико-
механічний інститут, 2009. — С. 603–608.
21. Маруха В.І., Панасюк В.В. Силованюк В.П. Ін’ єк-
ційні технології відновлення роботоздатності по-
шкоджених споруд тривалої експлуатації. —
Львів: СПОЛОМ, 2009. — 259 с.
22. Похмурський В.І., Хома М.С. Корозійна втома
металів і сплавів: монографія. — Львів: Сполом,
2008. — 304 с.
23. Неруйнівний контроль і технічна діагностика.
До відник, т. 5 / Під ред. З.Т. Назарчука. — Львів:
ФМІ НАН України, 2001. — 1138 с.
24. Механіка руйнування: успіхи та проблеми:
Кни га-огляд МКР-8 / Під ред. В.В. Панасюка,
О.Є. Андрейківа, Л.М. Лобанова, Д.М.Р. Тепліна,
Н.В. Кузняк. — Львів: ФМІ НАН України, 1994. —
176 с.
25. Українське товариство з механіки руйнування ма-
теріалів / В.В. Панасюк, І.М. Дмитрах, О.З. Студент,
Р.Р. Кокот. — Львів: СПОЛОМ, 2008. — 773 с.
|