Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС

Рецензія на книгу: Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Гродзинський, Д., Кутлахмедов, Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29152
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 9. — С. 56-59. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-29152
record_format dspace
spelling irk-123456789-291522011-12-06T12:17:53Z Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС Гродзинський, Д. Кутлахмедов, Ю. Рецензії Рецензія на книгу: Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с. 2011 Article Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 9. — С. 56-59. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29152 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Гродзинський, Д.
Кутлахмедов, Ю.
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
Вісник НАН України
description Рецензія на книгу: Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с.
format Article
author Гродзинський, Д.
Кутлахмедов, Ю.
author_facet Гродзинський, Д.
Кутлахмедов, Ю.
author_sort Гродзинський, Д.
title Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
title_short Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
title_full Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
title_fullStr Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
title_full_unstemmed Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
title_sort радіоекологія прісноводних екосистем зони відчуження чаес
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2011
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29152
citation_txt Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 9. — С. 56-59. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT grodzinsʹkijd radíoekologíâprísnovodnihekosistemzonivídčužennâčaes
AT kutlahmedovû radíoekologíâprísnovodnihekosistemzonivídčužennâčaes
first_indexed 2025-07-03T09:19:00Z
last_indexed 2025-07-03T09:19:00Z
_version_ 1836616873342402560
fulltext 56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9 Рецензії РАДІОЕКОЛОГІЯ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЧАЕС Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с. У наслідок найбільшої за всю історію людства техногенної Чорнобильської катастрофи інтенсивного радіонуклідного забруднення зазнали величезні території Білорусі, Росії, України. Як відомо, навко- ло Чорнобильської АЕС виникла безпреце- дентна радіоекологічна аномалія, більш ві- дома як 30-кілометрва Зона відчуження, — 2600 км2 земель, непридатних для постій- ного проживання. Багате на річки й озера Полісся, з неповторним біорізноманіттям рослинного і тваринного світу, було сильно забруднено радіонуклідами. До Зони відчуження ввійшли нижня ді- лянка р. Прип’ять, р. Уж, Сахан, Брагінка, Глиниця, велика штучна водойма-охо ло- джувач ЧАЕС (площею близько 22,7 км2), озера лівобережної заплави р. Прип’яті — Далеке, Глибоке, Красненська стариця тощо. У Дніпро, його притоки і водосхови- ща впродовж багатьох десятиліть практич- но безперешкодно потрапляють поверхневі і підземні стоки, виносячи радіонукліди не лише з Зони відчуження, а й з усього водо- збору третьої за величиною (після Волги і Дунаю) річки в Європі. За 25 років після аварії внаслідок при- родного розпаду радіонуклідів істотно зни- зилося забруднення компонентів назем- них і водних екосистем. Проте ситуація на забрудненій ізотопами плутонію терито- рії України практично не змінилася. Роз- пад 241Pu поступово нарощує активність дочірнього 241Am. За масштабами, гостро- тою, складністю радіоекологічних проблем Україна виділяється з-поміж решти країн. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9 57 Започатковані Інститутом гідробіології НАН України в кін. 70-х рр. ХХ ст. радіо- екологічні дослідження прісноводних еко- систем суттєво поглибилися в подальші роки. Результати глибоких радіоекологіч- них студій екосистем Дніпра, його приток, водосховищ, Волги, Дунаю, Дністра, Пів- денного Бугу, водойм-охолоджувачів АЕС викладено в численних статтях, монографі- ях, серед яких «Радиоактивное и химичес- кое загрязнение Днепра и его водохрани- лищ после аварии на Чернобыльской АЕС», «Гидроэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЕС» (обидва — К.: Наук. думка, 1992), «Радіонукліди у вод- них екосистемах України» (М.І. Кузьменко, В.Д. Романенко, В.В. Деревець та ін. — К.: Чорнобильінтерінформ, 2001). Автори монографії «Радіоекологія пріс- новодних екосистем зони впливу аварії на Чорнобильській АЕС», виданої у фор- маті проекту «Наукова книга», М.І. Кузь- менко, Д.І. Гудков, С.І. Кірєєв, О.Б. Наза- ров, В.Г. Кленус, О.Є. Каглян, О.І. Насвіт, В.В. Беляєв, О.М. Волкова, З.О. Широка, О.Л. Зарубін, В.А. Карапиш, Л.П. Юрчук, Л.Н. Шевцова, О.В. Дзюбенко, М.Г. Марда- ревич узагальнили висновки багаторічних оригінальних радіоекологічних досліджень водойм Зони відчуження ЧАЕС, Дніпра, його приток і водосховищ, розкрили дина- міку питомої активності розподілу і мігра- ції 90Sr, 137Cs, 238, 239, 240, 241Pu, 241Am, ін. техно- генних радіонуклідів в абіотичних і біотич- них компонентах водних екосистем. З ура- хуванням часу, простору, таксономії водних організмів систематизовано унікальні дані про зміни в біосистемах різної організації: цитогенетичні порушення у вищих водя- них рослин, молюсків; морфологічні мута- ції, аномалії систем відтворення, появу по- вністю або частково стерильних особин у риб. У 2000 р. уперше в Україні зафіксо- вано масове ураження очерету звичайного галоутворювальними членистоногими на території Зони відчуження з найбільшою щільністю радіонуклідного забруднення. З роками явище поширюється, спотворюючи рослини. Розділ 1 «Радіонукліди в екосистемах во- дойм Зони відчуження ЧАЕС» присвячено змінюваним у часі трансформаціям радіоак- тивних речовин. За дії таких фізико-хі міч- них і біотичних чинників, як температура, активна реакція середовища, води, мікробіо- ти, гідробіонтів, радіонукліди переходять у розчинну форму, доступну для рослинних і тваринних організмів. У воді озер Глибоке, Далеке, Красненська стариця та ін., розта- шованих на лівобережній заплаві Прип’яті, досі аномально високі питомі активності ра- діонуклідів з домінуванням 90Sr, який у вод- ному середовищі і сорбований на зависях, переважно має розчинну міграційно актив- ну форму. Донні від клади цих озер за пито- мою активністю 90Sr і 137Cs розцінюють як тверді радіоактивні відходи. Не можна обійти увагою негативні радіо- екологічні процеси, спричинені перезво- ложенням і заболоченням одамбованої лі- вобережної заплави р. Прип’ять. З підкис- ленням водного середовища посилились деструкція раніше зв’язаних форм радіоак- тивних речовин, вивільнення радіонуклі- дів, перехід у міграційно активні біологічно доступні форми, як наслідок, з поч. 90-х рр. ХХ ст. підвищилась питома активність 90Sr у гідробіонтів заплавних озер. Упродовж післяаварійних років вітчизня- ні і зарубіжні фахівці напрацювали досить ємну інформацію щодо транспорту радіону- клідів у повітрі і водному середовищі. Проте методичні складнощі тривалий час обмежу- вали розкриття міграції радіонуклідів у вод- них біосистемах. Бездоганно знаючи флору і фауну, еколого-фізіологічні особливості їх- нього розвитку з урахуванням хімічного складу води, автори отримали надзвичайно цінні результати, які свідчать про надвисоке радіонуклідне забруднення водних екосис- 58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9 тем, видову специфічність організмів щодо здатності накопичувати і розподіляти радіо- нукліди в різних органах і тканинах. У розділі 2 «Фізико-хімічні форми радіо- нуклідів та їх трансформація» вивчено прак- тично невідомі фізико-хімічні процеси по- ведінки радіонуклідів у водних екосистемах за дії домінантних представників біоти — вищих водяних рослин і молюсків. Ця ін- формація не лише розширює уявлення про поведінку радіонуклідів у екологічному ме- таболізмі, але й слугує методичною осно- вою для прогнозування радіоекологічної ситуації у водних екосистемах. Лаконічна назва розділу 3 «Поведінка радіонуклідів у водних екосистемах різно- го типу» об’єднує багаторічні дослідження змінюваних у часі і просторі кількісних ха- рактеристик питомої активності радіону- клідів в абіотичних і біотичних компонен- тах водних екосистем Полісся, Лісостепу, дніпровських водосховищ. Розподіл і міг- рацію радіонуклідів розглянуто в контексті екологічного метаболізму, який забезпечу- ють гідробіонти різного систематичного і трофічного рівня: вищі водяні рослини з усяких екологічних груп, ракоподібні, мо- люски, низка видів мирних і хижих риб. Панує думка, що основні закономірності депонування штучних радіонуклідів в ор- ганах і тканинах риб з’ясовано. Та чи не вперше за останні десятиліття автори ви- черпно аналізують депонування 90Sr і 137Cs в органах і тканинах риб із водойм зони впливу Чорнобильського лиха. Ступінь ра- діонуклідного забруднення водних екосис- тем визначає забруднення іхтіофауни, яка відзначається численними видовими, еко- логічними, віковими особливостями. Розділ 4 «Процеси накопичення і виве- дення радіонуклідів з організму риб» ви- світлює особливості кінетики накопичення і виведення радіонуклідів з організму риб за різних умов годівлі і температури водно- го середовища. Розроблені моделі сезонної динаміки вмісту радіонуклідів у організмі риб ефективні для актуальних для України оцінення і прогнозування придатності вод- них екосистем для розведення риб, виро- щування товарної рибної продукції. Одному з центральних завдань радіобіо- логії та радіоекології присвячено розділ 5 «Дози опромінення гідробіонтів». Автори оцінили дозові навантаження від зовнішніх джерел випромінювання і радіонуклідів, ін- корпорованих у тканинах гідробіонтів різ- них систематичних груп, вивчили особли- вості формування гідробіонтами потужнос- ті поглиненої дози у водоймах різного типу, з неоднаковим рівнем і складом радіо- нуклідного забруднення. У розділі 6 «Порушення в біосистемах за інтенсивного радіонуклідного забруднення водойм», лаконічно узагальнюючи тісно пов’язані результати досліджень вмісту ра- діонуклідів, їх фізико-хімічних біологічно доступних форм, депонування у тканинах і органах, міграції трофічними ланцюгами, формування доз унаслідок внутрішнього і зовнішнього опромінення, автори вперше подають розгорнуту картину біологічних наслідків радіонуклідного забруднення во- дойм зони впливу Чорнобильської ката- строфи. Наочно проілюстровано, що в пер- ші п’ять років після неї (1986–1991) у біо- тичних компонентах водних екосистем по- рушення відбулися на рівні генів, клітин, органів, організмів. Порушення на рівні по- пуляцій та угруповань виявлено в 2000 р., тобто через 14 років після аварії. Отже, на всіх рівнях організації біосистем сталися глибокі радіаційно індуковані зміни: ано- малії генетичного апарату, морфології, роз- множення риб, руйнація міжпопуляційних зв’язків — масове ураження очерету зви- чайного галоутворювальними членистоно- гими і паразитичними грибами. Біологічні наслідки радіонуклідного забруднення вод- них екосистем прямо засвідчують екологіч- ну небезпеку в Зоні відчуження ЧАЕС. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9 59 Знайомлячися з розділом 7 «Ефектив- ність деяких контрзаходів і природні проце- си дезактивації водних екосистем», читач не стільки переконується в ефективності нау- ково-технічних засобів, скільки у вкрай об- межених можливостях захисту водойм від радіонуклідного забруднення в разі широ- комасштабних атомних катастроф. Інте- гральним показником дезактивації як на- земних, так і водних екосистем виступає природний розпад радіонуклідів, а також різниця між активністю радіонуклідів, які надійшли в екосистеми і покинули їх. Форсоване використання радіоактивних матеріалів у різних галузях науки і техніки, оснащення ядерними двигунами підводних човнів, надводних і космічних кораблів, розвиток атомної енергетики, колосальні запаси радіоактивних речовин у збройних силах Росії, США, Великої Британії та ін- ших країн посилюють загрозу радіонуклід- ного забруднення біосфери. Перед сучас- ною радіоекологією постають усе нові гло- бальні і регіональні проблеми. Монографія висококваліфікованих на- уковців переконливо засвідчує провідну роль Інституту гідробіології в радіоеколо- гії поверхневих прісних вод, становить ве- ликий інтерес для радіобіологів, радіоеко- логів, гідроекологів, спеціалістів водного і рибного господарства, викладачів вищих навчальних закладів. Дмитро ГРОДЗИНСЬКИЙ, академік НАН України, завідувач відділу біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Юрій КУТЛАХМЕДОВ, доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії радіоекологічної надійності біосистем цього відділу