Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС
Рецензія на книгу: Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29152 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 9. — С. 56-59. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-29152 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-291522011-12-06T12:17:53Z Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС Гродзинський, Д. Кутлахмедов, Ю. Рецензії Рецензія на книгу: Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с. 2011 Article Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 9. — С. 56-59. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29152 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Гродзинський, Д. Кутлахмедов, Ю. Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС Вісник НАН України |
description |
Рецензія на книгу: Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах: монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с. |
format |
Article |
author |
Гродзинський, Д. Кутлахмедов, Ю. |
author_facet |
Гродзинський, Д. Кутлахмедов, Ю. |
author_sort |
Гродзинський, Д. |
title |
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС |
title_short |
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС |
title_full |
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС |
title_fullStr |
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС |
title_full_unstemmed |
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС |
title_sort |
радіоекологія прісноводних екосистем зони відчуження чаес |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29152 |
citation_txt |
Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 9. — С. 56-59. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT grodzinsʹkijd radíoekologíâprísnovodnihekosistemzonivídčužennâčaes AT kutlahmedovû radíoekologíâprísnovodnihekosistemzonivídčužennâčaes |
first_indexed |
2025-07-03T09:19:00Z |
last_indexed |
2025-07-03T09:19:00Z |
_version_ |
1836616873342402560 |
fulltext |
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9
Рецензії
РАДІОЕКОЛОГІЯ ПРІСНОВОДНИХ
ЕКОСИСТЕМ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЧАЕС
Техногенні радіонукліди у прісноводних екосистемах:
монографія / За ред. ак. НАН України В.Д. Романенка; Інститут
гідробіології НАН України. – К.: Наукова думка, 2010. – 262 с.
У наслідок найбільшої за всю історію
людства техногенної Чорнобильської
катастрофи інтенсивного радіонуклідного
забруднення зазнали величезні території
Білорусі, Росії, України. Як відомо, навко-
ло Чорнобильської АЕС виникла безпреце-
дентна радіоекологічна аномалія, більш ві-
дома як 30-кілометрва Зона відчуження, —
2600 км2 земель, непридатних для постій-
ного проживання. Багате на річки й озера
Полісся, з неповторним біорізноманіттям
рослинного і тваринного світу, було сильно
забруднено радіонуклідами.
До Зони відчуження ввійшли нижня ді-
лянка р. Прип’ять, р. Уж, Сахан, Брагінка,
Глиниця, велика штучна водойма-охо ло-
джувач ЧАЕС (площею близько 22,7 км2),
озера лівобережної заплави р. Прип’яті —
Далеке, Глибоке, Красненська стариця
тощо. У Дніпро, його притоки і водосхови-
ща впродовж багатьох десятиліть практич-
но безперешкодно потрапляють поверхневі
і підземні стоки, виносячи радіонукліди не
лише з Зони відчуження, а й з усього водо-
збору третьої за величиною (після Волги і
Дунаю) річки в Європі.
За 25 років після аварії внаслідок при-
родного розпаду радіонуклідів істотно зни-
зилося забруднення компонентів назем-
них і водних екосистем. Проте ситуація на
забрудненій ізотопами плутонію терито-
рії України практично не змінилася. Роз-
пад 241Pu поступово нарощує активність
дочірнього 241Am. За масштабами, гостро-
тою, складністю радіоекологічних проблем
Україна виділяється з-поміж решти країн.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9 57
Започатковані Інститутом гідробіології
НАН України в кін. 70-х рр. ХХ ст. радіо-
екологічні дослідження прісноводних еко-
систем суттєво поглибилися в подальші
роки. Результати глибоких радіоекологіч-
них студій екосистем Дніпра, його приток,
водосховищ, Волги, Дунаю, Дністра, Пів-
денного Бугу, водойм-охолоджувачів АЕС
викладено в численних статтях, монографі-
ях, серед яких «Радиоактивное и химичес-
кое загрязнение Днепра и его водохрани-
лищ после аварии на Чернобыльской АЕС»,
«Гидроэкологические последствия аварии
на Чернобыльской АЕС» (обидва — К.:
Наук. думка, 1992), «Радіонукліди у вод-
них екосистемах України» (М.І. Кузьменко,
В.Д. Романенко, В.В. Деревець та ін. — К.:
Чорнобильінтерінформ, 2001).
Автори монографії «Радіоекологія пріс-
новодних екосистем зони впливу аварії
на Чорнобильській АЕС», виданої у фор-
маті проекту «Наукова книга», М.І. Кузь-
менко, Д.І. Гудков, С.І. Кірєєв, О.Б. Наза-
ров, В.Г. Кленус, О.Є. Каглян, О.І. Насвіт,
В.В. Беляєв, О.М. Волкова, З.О. Широка,
О.Л. Зарубін, В.А. Карапиш, Л.П. Юрчук,
Л.Н. Шевцова, О.В. Дзюбенко, М.Г. Марда-
ревич узагальнили висновки багаторічних
оригінальних радіоекологічних досліджень
водойм Зони відчуження ЧАЕС, Дніпра,
його приток і водосховищ, розкрили дина-
міку питомої активності розподілу і мігра-
ції 90Sr, 137Cs, 238, 239, 240, 241Pu, 241Am, ін. техно-
генних радіонуклідів в абіотичних і біотич-
них компонентах водних екосистем. З ура-
хуванням часу, простору, таксономії водних
організмів систематизовано унікальні дані
про зміни в біосистемах різної організації:
цитогенетичні порушення у вищих водя-
них рослин, молюсків; морфологічні мута-
ції, аномалії систем відтворення, появу по-
вністю або частково стерильних особин у
риб. У 2000 р. уперше в Україні зафіксо-
вано масове ураження очерету звичайного
галоутворювальними членистоногими на
території Зони відчуження з найбільшою
щільністю радіонуклідного забруднення. З
роками явище поширюється, спотворюючи
рослини.
Розділ 1 «Радіонукліди в екосистемах во-
дойм Зони відчуження ЧАЕС» присвячено
змінюваним у часі трансформаціям радіоак-
тивних речовин. За дії таких фізико-хі міч-
них і біотичних чинників, як температура,
активна реакція середовища, води, мікробіо-
ти, гідробіонтів, радіонукліди переходять у
розчинну форму, доступну для рослинних і
тваринних організмів. У воді озер Глибоке,
Далеке, Красненська стариця та ін., розта-
шованих на лівобережній заплаві Прип’яті,
досі аномально високі питомі активності ра-
діонуклідів з домінуванням 90Sr, який у вод-
ному середовищі і сорбований на зависях,
переважно має розчинну міграційно актив-
ну форму. Донні від клади цих озер за пито-
мою активністю 90Sr і 137Cs розцінюють як
тверді радіоактивні відходи.
Не можна обійти увагою негативні радіо-
екологічні процеси, спричинені перезво-
ложенням і заболоченням одамбованої лі-
вобережної заплави р. Прип’ять. З підкис-
ленням водного середовища посилились
деструкція раніше зв’язаних форм радіоак-
тивних речовин, вивільнення радіонуклі-
дів, перехід у міграційно активні біологічно
доступні форми, як наслідок, з поч. 90-х рр.
ХХ ст. підвищилась питома активність 90Sr
у гідробіонтів заплавних озер.
Упродовж післяаварійних років вітчизня-
ні і зарубіжні фахівці напрацювали досить
ємну інформацію щодо транспорту радіону-
клідів у повітрі і водному середовищі. Проте
методичні складнощі тривалий час обмежу-
вали розкриття міграції радіонуклідів у вод-
них біосистемах. Бездоганно знаючи флору
і фауну, еколого-фізіологічні особливості їх-
нього розвитку з урахуванням хімічного
складу води, автори отримали надзвичайно
цінні результати, які свідчать про надвисоке
радіонуклідне забруднення водних екосис-
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9
тем, видову специфічність організмів щодо
здатності накопичувати і розподіляти радіо-
нукліди в різних органах і тканинах.
У розділі 2 «Фізико-хімічні форми радіо-
нуклідів та їх трансформація» вивчено прак-
тично невідомі фізико-хімічні процеси по-
ведінки радіонуклідів у водних екосистемах
за дії домінантних представників біоти —
вищих водяних рослин і молюсків. Ця ін-
формація не лише розширює уявлення про
поведінку радіонуклідів у екологічному ме-
таболізмі, але й слугує методичною осно-
вою для прогнозування радіоекологічної
ситуації у водних екосистемах.
Лаконічна назва розділу 3 «Поведінка
радіонуклідів у водних екосистемах різно-
го типу» об’єднує багаторічні дослідження
змінюваних у часі і просторі кількісних ха-
рактеристик питомої активності радіону-
клідів в абіотичних і біотичних компонен-
тах водних екосистем Полісся, Лісостепу,
дніпровських водосховищ. Розподіл і міг-
рацію радіонуклідів розглянуто в контексті
екологічного метаболізму, який забезпечу-
ють гідробіонти різного систематичного і
трофічного рівня: вищі водяні рослини з
усяких екологічних груп, ракоподібні, мо-
люски, низка видів мирних і хижих риб.
Панує думка, що основні закономірності
депонування штучних радіонуклідів в ор-
ганах і тканинах риб з’ясовано. Та чи не
вперше за останні десятиліття автори ви-
черпно аналізують депонування 90Sr і 137Cs
в органах і тканинах риб із водойм зони
впливу Чорнобильського лиха. Ступінь ра-
діонуклідного забруднення водних екосис-
тем визначає забруднення іхтіофауни, яка
відзначається численними видовими, еко-
логічними, віковими особливостями.
Розділ 4 «Процеси накопичення і виве-
дення радіонуклідів з організму риб» ви-
світлює особливості кінетики накопичення
і виведення радіонуклідів з організму риб
за різних умов годівлі і температури водно-
го середовища. Розроблені моделі сезонної
динаміки вмісту радіонуклідів у організмі
риб ефективні для актуальних для України
оцінення і прогнозування придатності вод-
них екосистем для розведення риб, виро-
щування товарної рибної продукції.
Одному з центральних завдань радіобіо-
логії та радіоекології присвячено розділ 5
«Дози опромінення гідробіонтів». Автори
оцінили дозові навантаження від зовнішніх
джерел випромінювання і радіонуклідів, ін-
корпорованих у тканинах гідробіонтів різ-
них систематичних груп, вивчили особли-
вості формування гідробіонтами потужнос-
ті поглиненої дози у водоймах різного типу,
з неоднаковим рівнем і складом радіо-
нуклідного забруднення.
У розділі 6 «Порушення в біосистемах за
інтенсивного радіонуклідного забруднення
водойм», лаконічно узагальнюючи тісно
пов’язані результати досліджень вмісту ра-
діонуклідів, їх фізико-хімічних біологічно
доступних форм, депонування у тканинах і
органах, міграції трофічними ланцюгами,
формування доз унаслідок внутрішнього і
зовнішнього опромінення, автори вперше
подають розгорнуту картину біологічних
наслідків радіонуклідного забруднення во-
дойм зони впливу Чорнобильської ката-
строфи. Наочно проілюстровано, що в пер-
ші п’ять років після неї (1986–1991) у біо-
тичних компонентах водних екосистем по-
рушення відбулися на рівні генів, клітин,
органів, організмів. Порушення на рівні по-
пуляцій та угруповань виявлено в 2000 р.,
тобто через 14 років після аварії. Отже, на
всіх рівнях організації біосистем сталися
глибокі радіаційно індуковані зміни: ано-
малії генетичного апарату, морфології, роз-
множення риб, руйнація міжпопуляційних
зв’язків — масове ураження очерету зви-
чайного галоутворювальними членистоно-
гими і паразитичними грибами. Біологічні
наслідки радіонуклідного забруднення вод-
них екосистем прямо засвідчують екологіч-
ну небезпеку в Зоні відчуження ЧАЕС.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 9 59
Знайомлячися з розділом 7 «Ефектив-
ність деяких контрзаходів і природні проце-
си дезактивації водних екосистем», читач не
стільки переконується в ефективності нау-
ково-технічних засобів, скільки у вкрай об-
межених можливостях захисту водойм від
радіонуклідного забруднення в разі широ-
комасштабних атомних катастроф. Інте-
гральним показником дезактивації як на-
земних, так і водних екосистем виступає
природний розпад радіонуклідів, а також
різниця між активністю радіонуклідів, які
надійшли в екосистеми і покинули їх.
Форсоване використання радіоактивних
матеріалів у різних галузях науки і техніки,
оснащення ядерними двигунами підводних
човнів, надводних і космічних кораблів,
розвиток атомної енергетики, колосальні
запаси радіоактивних речовин у збройних
силах Росії, США, Великої Британії та ін-
ших країн посилюють загрозу радіонуклід-
ного забруднення біосфери. Перед сучас-
ною радіоекологією постають усе нові гло-
бальні і регіональні проблеми.
Монографія висококваліфікованих на-
уковців переконливо засвідчує провідну
роль Інституту гідробіології в радіоеколо-
гії поверхневих прісних вод, становить ве-
ликий інтерес для радіобіологів, радіоеко-
логів, гідроекологів, спеціалістів водного і
рибного господарства, викладачів вищих
навчальних закладів.
Дмитро ГРОДЗИНСЬКИЙ,
академік НАН України,
завідувач відділу біофізики і радіобіології
Інституту клітинної біології
та генетичної інженерії НАН України,
Юрій КУТЛАХМЕДОВ,
доктор біологічних наук, професор,
завідувач лабораторії радіоекологічної
надійності біосистем цього відділу
|