Археологічні дослідження Молюхового Бугра
The results of 2006-2008 archaeological research at the Neolithic and the Copper Age settlement of Molyukhiv Buhor near Novoselytsya village in Chyhyryn Region of Cherkasy Oblast are published.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Археологічні дослідження в Україні |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29203 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Археологічні дослідження Молюхового Бугра / Т.М. Нераденко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 214-217. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29203 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-292032011-12-08T12:14:59Z Археологічні дослідження Молюхового Бугра Нераденко, Т.М. The results of 2006-2008 archaeological research at the Neolithic and the Copper Age settlement of Molyukhiv Buhor near Novoselytsya village in Chyhyryn Region of Cherkasy Oblast are published. 2009 Article Археологічні дослідження Молюхового Бугра / Т.М. Нераденко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 214-217. — укр. XXXX-0086 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29203 ru Археологічні дослідження в Україні Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| description |
The results of 2006-2008 archaeological research at the Neolithic and the Copper Age settlement of Molyukhiv Buhor near Novoselytsya village in Chyhyryn Region of Cherkasy Oblast are published. |
| format |
Article |
| author |
Нераденко, Т.М. |
| spellingShingle |
Нераденко, Т.М. Археологічні дослідження Молюхового Бугра Археологічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Нераденко, Т.М. |
| author_sort |
Нераденко, Т.М. |
| title |
Археологічні дослідження Молюхового Бугра |
| title_short |
Археологічні дослідження Молюхового Бугра |
| title_full |
Археологічні дослідження Молюхового Бугра |
| title_fullStr |
Археологічні дослідження Молюхового Бугра |
| title_full_unstemmed |
Археологічні дослідження Молюхового Бугра |
| title_sort |
археологічні дослідження молюхового бугра |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29203 |
| citation_txt |
Археологічні дослідження Молюхового Бугра / Т.М. Нераденко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 214-217. — укр. |
| series |
Археологічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT neradenkotm arheologíčnídoslídžennâmolûhovogobugra |
| first_indexed |
2025-07-03T09:21:35Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:21:35Z |
| _version_ |
1836617035936694272 |
| fulltext |
214
The results of 2006-2008 archaeological research at the
Neolithic and the Copper Age settlement of Molyukhiv Buhor
near Novoselytsya village in Chyhyryn Region of Cherkasy
Oblast are published.
Молюхів Бугор — відома археологічна па-
м’ятка України доби неоліту та енеоліту. Розта-
шована в заплаві р. Тясмин на північ від с. Но-
воселиця Чигиринського р-ну Черкаської обл.
Її відкрив 1950 р. О.І. Тереножкін, досліджував
у 1955—1956 рр. В.М. Даниленко, а з 1992 р. роз-
копує автор.
До руйнації пам’ятки під час меліоративних
робіт наприкінці 1950-х рр. вона могла розгля-
датися як багатошарова. І зараз у її верхньому
зруйнованому горизонті трапляються артефак-
ти різних періодів — неоліту, енеоліту, бронзо-
вої доби, раннього залізного віку та пізнього
середньовіччя. Але збереглися культурні шари
лише перших двох періодів, інші разом з ґрун-
том заповнили заболочені низини. Тому сьо-
годні Молюхів Бугор вважається пам’яткою
доби неоліту—енеоліту.
Пам’ятка є комплексною, до її складу вхо-
дять поселення та могильник. Результати ар-
хеологічного дослідження поселення Молю-
хів Бугор у 1992—2005 рр. вже висвітлювалися.
Зараз пропонуємо основні підсумки розкопок
поселення у 2006—2008 рр.
У 2006 р. розкопано 23 квадрати (загальна
площа 92 м2), які прилягали до раніше дослі-
дженої території на заході, півдні та північному
сході пам’ятки. На заході поселення виявлено
та вивчено систему «стовпів» і прямокутну спо-
руду. На жаль, у цьому році не вдалося з’ясува-
ти конструкцію та культурну належність обох
об’єктів. У розташуванні «стовпів» визначити
систему було важко через перебудови. На окре-
мих ділянках «стовпи» розташовані чітко по од-
ній лінії. Але з часом згнилі «стовпи» викидали
і замінювали новими, причому, вочевидь, неод-
норазово. Тому на сьогодні маємо картину ха-
отичного розташування цих об’єктів. «Стов-
пи», скоріш за все, є залишками дерев’яної кон-
струкції, яка укріплювала понижений західний
схил піщаної дюни, до якого підходила річко-
ва протока, створюючи зручний вихід до води.
Можливо, на них стояли інші дерев’яні спору-
ди. Визначення культурної належності об’єкта
відкладено до датування «стовпів» за методом
С
14
. Адже в культурному шарі нижнього гумус-
ного горизонту, що залягає на їхньому рівні та
вище, знайдено фрагменти неолітичної, енеолі-
тичної та кружальної кераміки. Те саме можна
сказати й про східну частину прямокутної спо-
руди, від якої залишилися темно-коричневий
прошарок на дні та нерівна коричнева смуга по
периметру об’єкта в передматериковому сіро-
жовтому піску, хоча до південної стінки об’єкта
прилягала господарська яма з чорним гумусним
ґрунтом, в культурному вмісті якої переважа-
ла енеолітична пориста кераміка з гусенично-
шнуровою орнаментацією.
У південній частині поселення дослідження
культурного шару дало в цілому характерну для
цієї частини пам’ятки картину: верхній гори-
зонт потужністю 30—36 см зруйнований оран-
кою і дав рештки різних періодів — від неолі-
ту до початку ХХ ст.; нижче — досить потуж-
ний горизонт гумусного чорно-коричневого
піску, у верхніх шарах якого переважає енеолі-
тичний, у нижніх — неолітичний інвентар; за
ним — перехідний до материка горизонт сірого
та сіро-жовтого супіску без знахідок, щоправда
у двох нових квадратах він мав сіро-вохристий
відтінок; ще нижче — жовтий пісок материка.
Окрім цього, виявлено частину господарської
ями, яка заходить у південну стінку квадра-
та 3Е і на дні якої знайдено чотири фрагменти
Т.М. Нераденко
АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛЮХОВОГО БУГРА
215
неолітичної кераміки з домішками трави і про-
кресленим орнаментом. Доволі значна кіль-
кість подібної кераміки траплялася і в прошар-
ках, що залягали вище у цьому та сусідньому
квадратах — 102 фрагменти, що дає можли-
вість віднести нову господарську яму до доби
розвиненого неоліту, коли на поселенні меш-
кали дніпро-донецькі племена останньої тре-
тини V тис. до н. е.
У північно-східній частині поселення трива-
ло вивчення «рову», який прямує на південний
схід. І хоча його насиченість знахідками в цій
частині виявилася меншою, ніж в інших місцях,
матеріал із рову підтверджує його належність до
середньостогівської культури і використання,
окрім іншого, в якості господарської ями. Поза
тим, на межі квадратів 2Ж—2Е відкрито госпо-
дарську яму звичайної округлої в плані форми з
нерівними східцеподібними стінками, зруйно-
ваної енеолітичним «ровом». Знахідка тут зна-
чної кількості (139 фрагментів) неолітичної ке-
раміки з домішкою піску, орнаментованої три-
кутними наколами і гребінцевим штампом, та
неолітичного крем’яного інвентарю (скребки,
мікролітичні пластини, олівцеподібні нуклеу-
си та ін.) засвідчує функціонування ями в нео-
літичний період, пов’язаний із поширенням у
Потясминні кераміки з домішками піску (пер-
ша половина ІV тис. до н. е.).
При розкопках поселення у 2006 р. знайде-
но 5905 знахідок, серед яких: кераміка — 526
уламків неолітичної, 1430 енеолітичної, 537
пізньої ліпної та 579 кружальної; крем’яний
інвентар — 962 сколи та 272 вироби; кам’яний
інвентар — 528 сколів та 59 виробів; 6 знарядь
із кістки та рогу; 123 луски unio; один мідний
виріб тощо. Виявлені 5270 кісток (та їх фраг-
ментів) диких та свійських тварин буде переда-
но для археозоологічного опрацювання.
У 2007 р. продовжено вивчення поселення
Молюхів Бугор на північному заході, заході та
сході розкопаної раніше території. Досліджено
37 квадратів із загальною площею 148 м2.
Культурний шар на північному заході не по-
тужний, майже повністю зруйнований. Від
денної поверхні до передматерика трапляли-
ся артефакти різних періодів — від неоліту до
кінця ХІХ — початку ХХ ст. Причиною цього є
бурхливі річкові потоки, що прямували з дру-
гої підвищеної тераси в заплаву Тясмину і зато-
плювали піщану дюну водою і мулом. Так утво-
рився глинисто-мулистий горизонт у пониже-
ній західній частині піщаної дюни, початок
якого зафіксовано цього року в квадраті 5Ж.
На заході поселення досліджувалася система
«стовпів» та прямокутний об’єкт з нерівною ко-
ричневою смугою по периметру. За тонким дер-
новим шаром йшов потужний та міцний гори-
зонт глинисто-мулистих запливів (90—95 см),
в якому траплялися поодинокі різночасові
знахідки. Нижче залягав також досить потуж-
ний горизонт чорно-коричневого гумусного
супіску (75—80 см), в якому наявність об’єктів
можна було зафіксувати лише за концентраці-
єю знахідок. І тільки на початку перехідного до
материка прошарку сіро-жовтого супіску ви-
являлися їхні межі. Таким чином, у польовому
сезоні 2007 р. на західній околиці прослідкова-
но закінчення двох господарських ям, західну
частину об’єкта з твердим невисоким горбом
сіро-білуватого ґрунту завбільшки 138 × 95 см
з дуже дрібними лусками unio, кістками тварин
та фрагментами кераміки, а також поодинокі
«стовпи». Вміст горба взято для лабораторно-
го дослідження і датування. Варто зазначити,
що подібний ґрунт виявлено у вмісті окремих
«стовпів», що надає можливості пов’язати їх в
одному культурному просторі. Можливо, горб
був місцем накопичення та зберігання ґрунту,
який засипали для міцності у викопані в піс-
ку ямки, куди закопували дерев’яні палі вияв-
леної тут системи «стовпів». Дуже важливою є
Рис. Поселення Молюхів Бугор. Статуетка вепра
216
наявність у вмісті цього ґрунту дрібних лусок
unio, які використовували на поселенні лише в
період енеоліту для додавання до глини для ке-
рамічних виробів. Остаточне визначення куль-
турної належності «горба» і «стовпів» відкладе-
но до проведення радіовуглецевого датування.
На сході поселення досліджено продовжен-
ня двох фрагментів «рову». Перший, розташо-
ваний північніше, прямував на південний схід.
Його культурний вміст знову дав значне пере-
важання енеолітичної кераміки та її знахідки
іn situ на дні об’єкта. Так, у «рові» знайдено 296
фрагментів енеолітичної кераміки, 23 неолітич-
ної та 60 пізньої ліпної, яка траплялася лише до
рівня 84 см за глибини об’єкта до 112 см від ден-
ної поверхні. «Рів» мав добре відомі за попере-
дніми розкопками показники: нерівні східце-
подібні стінки, неоднакове за глибиною і ши-
риною дно лінзоподібної форми, зруйнований і
розтягнутий оранкою верхній культурний гори-
зонт, значну насиченість археологічними зна-
хідками і кістками диких та свійських тварин.
Другий фрагмент «рову» продовжує ділянку,
виявлену ще 1992 р. під час розвідкового шур-
фування, і заодно «рів», що поділяє поселен-
ня на дві частини. У квадраті 5А нового розко-
пу VI він повертав на північній схід поселення,
в бік першого фрагмента. Вірогідно, на східній
околиці поселення вони перетнуться, подібно
до того, що було зафіксовано раніше на пів-
нічній околиці. Цей фрагмент «рову» через не-
значний культурний шар (20—30 см) був май-
же повністю зруйнований оранкою і заходив у
передматерик на 23—29 см. Але знайдений ма-
теріал дозволяє з впевненістю віднести його до
енеолітичного періоду.
Окрім цього, поблизу «рову» на площі по-
селення виявлено шість неглибоких господар-
ських ям аморфних форм (за винятком одні-
єї — підквадратної), які були майже повністю
зруйновані оранкою через незначну потужність
культурного шару в цій частині. Їх наявність ви-
значалася за концентрацією знахідок, а дно та
підґрунтя зафіксовані в передматериковому піс-
ку. Всі вони, за не потужним культурним вміс-
том, однозначно належать до енео літичного пе-
ріоду існування поселення, за винятком одні-
єї ями, яка розташовувалася за «ровом» та мала
у незруйнованому прошарку заповнення лише
дрібні кістки тварин. Привертає увагу одна із
енеолітичних господарських ям (квадрат 3Б),
розташована ближче до «рову», який проходить
у центральній частині поселення та поділяє
його на дві частини. Під її підґрунтям виявле-
но прошарок щільного жовтого суглинку оваль-
ної форми завбільшки 130—134 × 205—209 см,
який мав лінзоподібне заглиблене в материк на
16—19 см дно та чітку орієнтацію по лінії схід—
захід. Ґрунт цього прошарку взято для лабора-
торного дослідження.
На поселенні у 2007 р. знайдено 9038 арте-
фактів: кераміка — 299 неолітичних, 2601 ене-
олітичних, 757 пізніх ліпних та 289 кружальних
фрагментів; крем’яний інвентар — 1172 сколи
та 297 вироби; кам’яний інвентар — 696 ско-
лів та 51 виріб; 13 знарядь із кістки та рогу; 523
луски unio; 30 шматочків вохри тощо. Виявлені
13 388 кісток (та їх фрагментів) диких та свій-
ських тварин буде передано для археозоологіч-
ного дослідження.
У польовому сезоні 2008 р. дослідження Мо-
люхового Бугра продовжувалося в кількох на-
прямках. Головною метою було з’ясувати схід-
ну, північну та західну межі розповсюдження
культурного шару. Розкопано 42 квадрати (за-
гальна площа 168 м2), що дозволило в захід-
ній та східній частинах піщаної дюни вийти на
околиці поселення.
У східній частині прослідковано продовжен-
ня «рову», але його два фрагменти не з’єднали-
ся, як очікувалося, і повернули на північній схід
поселення. В цілому вони підтвердили основні
характеристики цього об’єкта, виявлені на ін-
ших ділянках, та його культурну належність до
періоду енеоліту, коли на Молюховому Бугрі
мешкало середньостогівське населення. «Рів»,
як завжди, дав багато фрагментів енеолітичної
пористої кераміки з гусеничним, шнуровим та
іншим орнаментом і значну кількість остеоло-
гічних матеріалів.
У квадратах розкопу VI на східній околи-
ці поселення зафіксовано помітне зменшен-
ня археологічних матеріалів, представлених
поодинокими знахідками, та збільшення по-
тужності сіро-коричневого твердого глинисто-
го ґрунту, який на межі сучасної ледве підви-
щеної піщаної дюни та низини має глибину до
1 м. Далі йде засипана нанесеним ґрунтом ко-
лись заболочена низина, тож її розкопки вва-
жаємо неперспективними.
У північній частині поселення розкоп-
ки п’яти квадратів на північ від «рову», який
оточує поселення, не дали очікуваного змен-
шення потужності культурного шару. Навпа-
ки, він не тільки збільшився з 30—36 до 56—
62 см, а й містив ще один фрагмент «рову», що
заглиблювався до 114 см та прямував на пів-
ніч у заболочену низину. Це вказує, що посе-
лення розміщувалося і за «ровом». Можливо,
це була його північна околиця, а «рів» слугу-
217
вав для відведення води із центральної части-
ни поселення.
Що стосується культурного вмісту «рову»,
то, окрім звичних показників, він має деякі від-
мінності від «рову» в східній частині і водночас
більше схожості з подібним об’єктом на захо-
ді поселення. Справа в тім, що серед знахідок у
«рові» виявлено досить значну кількість фраг-
ментів неолітичної кераміки групи Н-І (з до-
мішкою великих волокон трави), Н-І/ІІ (з до-
мішкою дрібних волокон трави і піску) і Н-ІІ
(з домішкою піску). Серед них є фрагменти од-
ного горщика з домішкою трави і піску, орна-
ментованого гребінцевим штампом, заглиб лен-
нями і округлими ямками по краю хвилеподіб-
ного вінця.
Вивчення знахідок із «рову», виявлених на
рівні від —50 см, не зруйнованому оранкою,
дозволяє віднести виявлений об’єкт до доби
енеоліту. Адже за наявності в нижніх прошар-
ках «рову» кераміки двох груп — неолітичної
та енеолітичної — фрагменти останньої пере-
важають та саме їх знайдено на дні рову в ква-
дратах 1Л і 1М розкопу ІІ.
Значну кількість неолітичної кераміки в цій
частині поселення можна пояснити наявністю
тут об’єкта або насиченого культурного шару
тієї доби, який був зруйнований пізнішим «ро-
вом» енеолітичного часу. Така ситуація не-
одноразово фіксувалася у раніше дослідже-
них фрагментах «рову» в західній частині по-
селення, де, виходячи з концентрації знахідок,
розташовувалось неолітичне поселення. Для
з’ясування розмірів та характеру неолітичного
горизонту в північній частині будуть проведені
додаткові дослідження.
Розкопки західної околиці поселення вия-
вили господарську яму доби енеоліту, пооди-
нокі «стовпи» та руйнацію культурного шару
глибокою та широкою канавою, викопаою під
час проведення меліоративних робіт напри-
кінці 1950-х рр. Відстань між західною і схід-
ною околицями поселення у найвищій та най-
ширшій частині сучасної піщаної дюни скла-
дає 60 м.
При розкопках 2008 р. знайдено 9697 арте-
фактів: кераміка — 582 неолітичних, 4888 енео-
літичних, 1125 пізніх ліпних та 267 кружальних
фрагментів; крем’яний інвентар — 706 сколів
та 243 вироби; кам’яний інвентар — 1010 ско-
лів та 67 виробів; 13 знарядь із кістки та рогу;
162 луски unio; 20 шматочків вохри, один мід-
ний виріб тощо. Виявлені 20 053 кістки та їх
фрагменти диких та свійських тварин будуть
передані для археозоологічного дослідження.
Унікальними знахідками польового сезо-
ну 2008 р. є три глиняні вироби із «рову» доби
енеоліту: глиняна кулька (друга на поселенні),
фрагмент задньої частини тварини та ціла ста-
туетка вепра (рис.).
Археологічні дослідження Молюхового Бу-
гра будуть продовжуватися.
|