Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.

Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.

The paper is devoted to the analysis of osteological materials found during the archaeological excavations at the settlement Khodosivka-Roslavske in 2007.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Тайкова, С.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2009
Schriftenreihe:Археологічні дослідження в Україні
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29230
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. / С.Ю. Тайкова // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 288-290. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-29230
record_format dspace
spelling irk-123456789-292302011-12-08T12:32:26Z Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. Тайкова, С.Ю. The paper is devoted to the analysis of osteological materials found during the archaeological excavations at the settlement Khodosivka-Roslavske in 2007. 2009 Article Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. / С.Ю. Тайкова // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 288-290. — укр. XXXX-0086 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29230 uk Археологічні дослідження в Україні Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description The paper is devoted to the analysis of osteological materials found during the archaeological excavations at the settlement Khodosivka-Roslavske in 2007.
format Article
author Тайкова, С.Ю.
spellingShingle Тайкова, С.Ю.
Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
Археологічні дослідження в Україні
author_facet Тайкова, С.Ю.
author_sort Тайкова, С.Ю.
title Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
title_short Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
title_full Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
title_fullStr Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
title_full_unstemmed Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
title_sort птахи давньоруського поселення ходосівка-рославське за матеріалами досліджень північної експедиції 2007 р.
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2009
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29230
citation_txt Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. / С.Ю. Тайкова // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 288-290. — укр.
series Археологічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT tajkovasû ptahidavnʹorusʹkogoposelennâhodosívkaroslavsʹkezamateríalamidoslídženʹpívníčnoíekspedicíí2007r
first_indexed 2025-07-03T09:26:30Z
last_indexed 2025-07-03T09:26:30Z
_version_ 1836617344741277696
fulltext 288 The paper is devoted to the analysis of osteological materi- als found during the archaeological excavations at the settle- ment Khodosivka-Roslavske in 2007. За археологічними даними, давньоруське населення значну увагу приділяло полюван- ню та рибальству. Це підтверджує остеологіч- ний матеріал, знайдений у т. зв. «кухонних від- ходах» при розкопках середньовічного посе- лення Ходосівка-Рославське у 2007 р. Скоріш за все, поширенню полювання на пернату ди- чину сприяло вдале розташування поселення. На прилеглих водоймах заплави Дніпра масо- во гніздилися і зупинялися під час сезонних міграцій водоплавні птахи. В зимовий пері- од, за умов відсутності качок та гусей, мислив- ці могли добувати борову дичину, яка у значній кількості водилася в околишніх лісових маси- вах. Загалом, перната дичина, як джерело їжі, мала істотне значення в житті наших пращу- рів протягом багатьох століть. Окрім глухарів, тетеруків, качок та гусей, мисливці часів Ки- ївської Русі полювали на журавлів, лебедів та чапель, які незмінно подавалися як коронні страви на князівських бенкетах. Інформаційні матеріали тих часів (літопи- си, грамоти, билини тощо) вказують, що птахів ловили за допомогою різних пристосувань: сі- ток, перевісів, силів (силків), пруглів, кляпців та ін. Пруглами (пастками), кляпцями і силами (петлями) ловили переважно лісових мешкан- ців; сітки та перевіси (перевісища) слугули для добування водоплавних птахів. Перевіси явля- ли собою великі сітки, які встановлювались на стовпах на шляхах кормових перельотів качок і гусей біля берегів озер та рік. За наявності пе- ресіченої місцевості, сітками перегороджували яри або урвища. За відсутності ярів, у лісі біля водойми за напрямком прольоту прорубували просіки (плохи) завширшки 10—12 м. По оби- два боки плохів встановлювали довгі, врівень із верхівками дерев або вищі, сухі та гладкі палі, прикріплені до сусідніх дерев так, щоб їх мож- на було вільно піднімати й опускати. Над палею розміщували дерев’яні блоки (векши), через які пропускали мотузки. До мотузок прив’язували міцну тонку сітку-перевіс, яка сягала верхівки стовпа. Коли качки або гуси з розгону вдаря- лись у перевісище, мисливець, що сидів у схо- ванці, швидко опускав стовпи, накриваючи ди- чину сіткою зверху. З літописів відомо, що пе- ревіси застосовували повсюдно в часи княгині Ольги (середина X ст.). Вони розташовувалися і в околицях Києва, і в інших слов’янських посе- леннях по Дніпру і Десні. Цікаво, що така мето- дика ловлі водоплавних птахів зберігалась у За- хідному Сибіру до середини минулого століття. Окрім встановлення ролі полювання на ди- ких птахів у житті мешканців уроч. Ходосівка- Рославське, отримані кісткові матеріали дають змогу частково відстежити видовий склад та відносну кількість орнітофауни і порівняти їх із сучасними показниками. Матеріал і методика. Визначення остеоло- гічного матеріалу проводилося за методом по- рівняння з кістками скелету сучасних птахів. Для визначення видової належності фрагмен- тів кісток птахів використовувалася порів- няльна колекція Палеонтологічного музею Національного науково-природознавчого му- зею НАНУ. Використана термінологія відпові- дає сучасним міжнародним нормам. При опи- сі біології видів птахів ми спиралися на власні дані та інформацію, наведену у відповідних то- мах «Фауни України». Результати. Із 69 знайдених залишків 49 було віднесено до виду. Не піддаються визначенню через значне пошкодження 20 фрагментів. Кіст- кові рештки, видову належність яких визначе- но, належать до дев’яти видів птахів; один фраг- мент ідентифікований на рівні роду (табл.). У видових нарисах наводяться відомості про птахів, залишки яких знайдено при розкоп - С.Ю. Тайкова ПТАХИ ДАВНЬОРУСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ ХОДОСІВКА-РОСЛАВСЬКЕ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПІВНІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 2007 р. 289 ках поселення Ходосівка-Рославське: сучас- ний стан в Україні та регіоні розкопок, осо- бливості біології, викопні знахідки з інших пам’яток України тощо. Ряд гусеподібні — аnseriformes. Родина качкові — аnatidae. Лебідь-шипун (Cygnus olor). Гніздовий, переліт- ний, зимівний птах України. Гніздиться на всій території, крім гір. Мігрує скрізь. Регулярно зи- мує в південних районах, на заході країни та на дніпровських водосховищах. Взимку його мож- на зустріти на незамерзаючих водоймах. Решт- ки шипуна знайдено при розкопках давньо- руського Вишгорода XI—XIII ст. На поселенні Ходосівка-Рославське виявлено два фрагменти кісток однієї особини лебедя-шипуна. Крижень (Anas platyrhynchos). Гніздовий та пе- релітний птах. Найчисленніший серед качок України. Мешкає по всій території. Населяє май- же всі типи прісних водно-болотяних угідь. Гніз- диться окремими парами. Під час міграцій і зи- мівлі утворює великі зграї. Харчується дрібними безхребетними. У багатьох великих містах зараз існують осілі угруповання цих качок. Численні кістки і шкаралупу яєць виявлено у відкладеннях на багатьох слов’янських поселеннях XI—XIII ст. Чернігівської обл. Крижень нерідко використо- вується для розведення дичини. Кількість залиш- ків (29) та особин (13) крижнів становлять 50 % і значно переважає чисельність інших викоп- них птахів з поселення. Кістки диких і свійських птахів цього виду практично не відрізняються за морфологічними ознаками. Але, скоріше за все, ми маємо справу з дикими крижнями, яких меш- канці поселення могли масово добувати в гніздо- вий період, під час линяння та міграцій. Чирок-тріскунець (Anas querquedula). Гніздо- вий та перелітний птах. В Україні за чисельніс- тю та розповсюдженням поступається тільки крижню. За біологією подібний до попередньо- го виду. Кісткові залишки чирка-тріскунця ви- явлено на слов’янських поселеннях XI—XII ст. у Полтавській обл. та околицях Києва. Серед решток (3) та особин (1) птахів з «кухонних відходів» поселення Ходосівка-Рославське ця качка займає третє місце. Значна розбіжність у чисельності кісткових залишків у порівнянні з крижнем, скоріш за все, вказує на те, що кри- жень був більш бажаною здобиччю через удві- чі більші розміри. Чирок-свистунець (Anas crecca). Гніздовий та перелітний птах. Мешкає по всій території України, але розповсюджений нерівномірно. Найбільш характерний для водойм Полісся, але за чисельністю значно поступається чирку- тріскунцю. Віддає перевагу оселенню на неве- ликих лісових і заплавних озерах і болотах. Гніз- диться окремими парами. Під час міграції і зи- мівлі тримається зграями. Живиться водяними безхребетними. Про те, що чирка-свистунця здавна добували заради м’яса, свідчать числен- ні знахідки доби первісності в м. Новгород- Сіверський, з поселень XI—XIII ст. на серед- ньому Дніпрі та в Житомирській обл. За чи- сельністю викопних решток (2) та особин (2) з поселення Ходосівка-Рославське свистунець переважав тріскунця. Це може слугувати дока- зом, що в середні віки цей птах був більш роз- повсюджений на всій території України, ніж зараз, і однаково успішно добувався давньо- руськими мисливцями. Нерозень (Anas strepera). Гніздовий та переліт- ний птах. Кількість і ареал виду в Україні дуже скоротилися з першої половини ХХ ст. До того вид за чисельністю не поступався крижневі. Окрім озер Волині та Азовсько-Чорноморського узбережжя, ця качка зараз є рідкісною у біль- шості регіонів країни. Не гніздиться на біль- шій частині Чернігівської і Київської областей. У пониззях Прип’яті, можливо, ще оселяються Таблиця. Видова належність і кількість фрагментів та особин викопних птахів середньовічного поселення Ходосівка-Рославське Вид Кількість залиш ків Кількість особин % Чирок-свистунець (Чирок-свистунок) — Anas crecca 2 2 7,7 Крижень (Кряква) — Anas platyrhynchos 29 13 50,0 Чирок-тріскунець (Чирок-трескунок) — Anas querquedula 3 1 3,8 Anas sp. 1 1 3,8 Нерозень (Сіра качка) — Anas strepera 1 1 3,8 Лебідь-шипун — Cygnus olor 2 1 3,8 Курка домашня — Gallus domesticus 5 4 15,4 Тетерук (Тетерев) — Lyrurus tetrix 1 1 3,8 Крех малий (Луток) — Mergus albellus 1 1 3,8 Слуква (Вальдшнеп) — Scolopax rusticola 4 1 3,8 В с ь о г о 49 26 290 окремі пари нерозня. Гніздиться на різних ти- пах водойм, але обов’язково з щільними зарос- тями вищої водяної рослинності. Гніздо будує на сухому місці, часто далеко від води. Вивод- ки, на відміну від інших качок, не об’єднуються у спільні зграї. Харчується переважно рослин- ною їжею. Викопні залишки нерозня виявлено серед матеріалів доби первісності в Новгород- Сіверському та на нижньому Дніпрі. З розко- пок поселення Ходосівка-Рославське походить одна рештка цього виду. Можливо, в часи Київ- ської Русі щільність нерозня була значно біль- ша, ніж сьогодні. Крех малий, або луток (Mergus albellus). Не- численний пролітний вид України. До 50-х рр. ХХ ст. окремі пари гніздилися в пониззях Дні- пра. Після зарегулювання русла вид зник на гніздуванні. Може залишатися на зимівлю в південних регіонах. Гніздовий ареал охоплює лісову та лісотундрову зону Євразії. Оселяєть- ся по берегах озер, де гніздиться в дуплах де- рев. Під час міграцій зустрічається невеликими зграйками по всій території країни. Живиться водяними комахами. Вдруге знайдений у ви- копному вигляді на території України, перший раз — при розкопках середньовічного Чор- нобиля. У розкопках поселення Ходосівка- Рославське луток представлений одним кіст- ковим фрагментом. Ряд куроподібні — galliformes. Родина тетерукові — tetraonidae. Тетерук (Lyrurus tetrix). Осілий птах. У незна- чній кількості гніздиться у лісовій зоні Украї- ни. Населяє різні типи лісів з домішкою бере- зи. Уникає суцільних лісових масивів. Відкри- ті простори (вирубки, поля, великі галявини) використовує для токування в шлюбний пері- од. Взимку під час лютих морозів птахи ночу- ють у ямках під снігом, пробиваючи своєю ва- гою сніжний покрив. На цьому і було засно- ване зимове полювання на тетеруків. Викопні рештки птаха знайдено в шарах поселення Во- їнська Гребля XI—XII ст. та в давньоруському Вишгороді. З розкопок поселення Ходосівка- Рославське походив один фрагмент кістки те- терука. Птахів могли добувати за допомогою різних пасток, на токах або зі снігових ямок. Ряд cивкоподібні — сharadriiformes. Родина баранцеві — scolopacidae. Слуква (Scolopax rusticola). Гніздовий, пере- літний, зимівний птах України. Гніздиться в Поліссі, Лісостепі. Під час міграції трапляєть- ся скрізь. При розкопках поселення Ходосівка- Рославське знайдено чотири фрагменти, що належали одній особині слукви. Раніше в роз- копках середньовічних поселень на території України вид не траплявся. Висновки. Докладне вивчення викопних ре- шток птахів є важливим для з’ясування істо- ричних закономірностей поширення представ- ників сучасної орнітофауни та пізнання побу- ту наших пращурів, зокрема характеру і обсягів полювання та виникнення свійських форм. Більшість решток птахів з поселення Хо до- сівка-Рославське належить до т. зв. «кухонних від- ходів». Переважно це кістки верхньої кінцівки — 32 залишки, нижньої кінцівки — 4 та плечового поясу — 8. Значна частина знайдених фрагментів пташиних кісток пов’язана з господарською ді- яльністю людини. Окрім полювання, в часи Київ- ської Русі почало набувати особливого місця і пта- хівництво. Хоча на поселенні Ходосівка-Рос- лавське, за наявними даними, відносно мало займались розведенням домашньої птиці і худо- би, рештки курей все-таки складають значний відсоток серед матеріалів розкопок (табл.). Що стосується свійської качки, то вихідною формою для неї був крижень (Anas platyrhynchos). Його зна- чне поширення і легкість приручення сприяли тому, що він був одомашнений в кількох країнах одночасно. Вказати точний час одомашнення за- раз практично неможливо. Римляни приручили качок ще в I ст. У давніх римських переказах гово- риться, що качок ловили сітками, розтягненими вздовж берегів річок. Римський письменник і аг- роном Луцій Колумелла у праці «Про сільське господарство» радив збирати яйця диких качок і виводити з них птахів, яких можна утримувати у дворах, закритих згори сіткою. Мешканці Дав- нього Єгипту качок також ловили сітками. Част- ково їх убивали, частково відгодовували, однак тоді качка ще не була свійським птахом. Відрізни- ти кістки качки домашньої від кісток дикого крижня практично неможливо. Мінливість птахів у домашніх умовах незначна. Кістки сучасних до- машніх качок є більш масивними. Стверджувати, що знайдені залишки нале- жать тільки домашнім або тільки диким качкам не можна. Не виключено, що там наявні обидві форми. Але, на наш погляд, більшість фрагмен- тів повинні належати дикому крижню, оскіль- ки локалізація поселення Ходосівка-Рославське сприяла розвиткові полювання на водяно- болотяну дичину, про що свідчить значне видо- ве розмаїття викопних птахів. До того ж, у мате- ріалах із розкопок давньоруських поселень се- ред птахів майже завжди значно переважали залишки свійських курей, чого немає на сели- щі Ходосівка-Рославське, де кісткові фрагмен- ти крижня суттєво переважають. Скоріш за все, причиною цього стало і безпосереднє полюван- ня на крижня (зокрема, масова заготівля під час линяння), і збір яєць з подальшим сезонним ви- рощуванням качок у домашніх умовах.

Ähnliche Einträge