Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр.
Results of excavations at the settlement and the burial ground of the Golden Horde period near Torhovytsya village in Kirovohrad Oblast are presented; where a large area of the eastern bath-house (hammam) was studied, and for the first time, a manufacturing complex with ceramic nozzles and tandirs w...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Назва видання: | Археологічні дослідження в Україні |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29374 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. / І.А. Козир, Т.Д. Позивай // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 201-204. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29374 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-293742011-12-12T12:10:38Z Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. Козир, І.А. Позивай, Т.Д. Results of excavations at the settlement and the burial ground of the Golden Horde period near Torhovytsya village in Kirovohrad Oblast are presented; where a large area of the eastern bath-house (hammam) was studied, and for the first time, a manufacturing complex with ceramic nozzles and tandirs was discovered. 2010 Article Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. / І.А. Козир, Т.Д. Позивай // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 201-204. — укр. XXXX-0086 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29374 uk Археологічні дослідження в Україні Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Results of excavations at the settlement and the burial ground of the Golden Horde period near Torhovytsya village in Kirovohrad Oblast are presented; where a large area of the eastern bath-house (hammam) was studied, and for the first time, a manufacturing complex with ceramic nozzles and tandirs was discovered. |
| format |
Article |
| author |
Козир, І.А. Позивай, Т.Д. |
| spellingShingle |
Козир, І.А. Позивай, Т.Д. Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. Археологічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Козир, І.А. Позивай, Т.Д. |
| author_sort |
Козир, І.А. |
| title |
Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. |
| title_short |
Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. |
| title_full |
Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. |
| title_fullStr |
Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. |
| title_full_unstemmed |
Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. |
| title_sort |
дослідження торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29374 |
| citation_txt |
Дослідження Торговицького середньовічного комплексу в 2008—2009 рр. / І.А. Козир, Т.Д. Позивай // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 201-204. — укр. |
| series |
Археологічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT koziría doslídžennâtorgovicʹkogoserednʹovíčnogokompleksuv20082009rr AT pozivajtd doslídžennâtorgovicʹkogoserednʹovíčnogokompleksuv20082009rr |
| first_indexed |
2025-07-03T09:33:52Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:33:52Z |
| _version_ |
1836617808644931584 |
| fulltext |
201
Results of excavations at the settlement and the buri-
al ground of the Golden Horde period near Torhovytsya vil-
lage in Kirovohrad Oblast are presented; where a large area
of the eastern bath-house (hammam) was studied, and for the
first time, a manufacturing complex with ceramic nozzles and
tandirs was discovered.
У 2008—2009 рр. Торговицька середньовіч-
на експедиція Кіровоградського державного
педагогічного університету продовжувала до-
слідження золотоординської пам’ятки XIV ст.
біля с. Торговиця Новоархангельського р-ну
Кіровоградської обл. Пам’ятка розташована на
правому березі р. Синюха (притока Південно-
го Бугу) та складається із об’єктів цивільного
призначення та могильника. У 2008—2009 рр.,
крім могильника, досліджувалися лазня (роз-
коп IV) і майстерня (розкоп VIII).
Ґрунтовий могильник знаходиться на круто-
му схилі правого берега річки. Всього дослідже-
но 424 поховання, з них у 2008—2009 рр. — 153.
Могильник уздовж річки тягнеться смугою зав-
ширшки близько 50 м, його південно-західний
край знищений великим яром, північно-східний
сектор — перерізаний кількома невеликими яр-
ками, що пошкодили значну кількість поховань.
Поховання розміщені досить щільно, іноді
перекривають одне одного. Деякі кістяки пе-
рекладали, щоб звільнити місце для інших по-
мерлих. В окремих місцях чітко простежується
розташування поховань рядами. Кістяки роз-
міщені у напрямку південний захід—північний
схід, орієнтовані головою на південний захід.
Контури і розміри могил не визначаються,
оскільки поховання здійснені в шарі намитого
з гори чорнозему. Зрідка у похованнях трапля-
ються незначні фрагменти дерева.
Більшість поховань безінвентарні. Як і рані-
ше, найчастішою знахідкою є цвяхи. Нерід-
ко вони знаходилися по периметру поховано-
І.А. Козир, Т.Д. Позивай
ДОСЛІДЖЕННЯ ТОРГОВИЦЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧНОГО
КОМПЛЕКСУ В 2008—2009 рр.
го. Можливо, в таких випадках цвяхами при-
пинали якийсь покрив. Знайдені також: мідна
шпилька у вигляді стрижня з великою кільце-
вою голівкою; округлі сережки з мідного дро-
ту з петелькою чи без неї; мідні ґудзики у формі
кульки з петелькою; залізні заклепки від взуття;
в одному похованні — дуже кородований заліз-
ний замок. Трапились дві монети: срібна (похо-
вання 310) дуже окислена, але можна розібра-
ти арабську в’язь з обох боків, і мідна (похован-
ня 348) із зображенням розетки. У заповненні
могильника знайдено ще дві подібні мідні мо-
нети, обламаний точильний брусок, глиня-
не пряслице та фрагменти червоноглиняного
і полив’яного посуду. Мідні монети з могиль-
ника належать до вже досить численної торго-
вицької серії, що визначаються як наслідування
джучидським пулам з квітковою розеткою і ле-
гендою «Карбування Сарая-ал-Джедід».
Лазня (розкоп IV) належить до споруд так
званого східного типу (hammam). Розташована
за близько 750 м на північний схід від центру
села, з лівого боку від мосту через р. Синюха
по трасі Кіровоград—Київ. Лазня була збудо-
вана на березі річки, за 41 м по прямій від пле-
са Синюхи. Добре помітний на поверхні куль-
Рис. 1. Торговиця. Розкоп VIII, тандир
202
турний шар складався з ґрунту, перемішаного з
битою цеглою.
У попередні роки розкопано центральну
частину споруди, де виявлено систему опалю-
вальних каналів, залишки долівки та, в окре-
мих місцях, внутрішніх стін. Знайдено вели-
ку цегляну сферичну піч (діаметр 2,7 м) на
кам’яному фундаменті з піддувалом, викла-
деним із досить масивних кам’яних блоків, та
глибокою (2,4 м) передпічною ямою. Піч зна-
ходилась у південно-східному секторі лазні.
Розкрита значна ділянка зовнішньої південно-
східної цегляної стіни, в яку було вмонтоване
кам’яне піддувало печі. З обох боків передпіч-
ної ями до стіни примикали невеликі прямо-
кутної форми кам’яні прибудови.
У 2008—2009 рр. розкопки були зосереджені
у південно-західному секторі споруди. Вдало-
ся дослідити поздовжню південно-західну сті-
ну завдовжки 16 м, складену з квадратної це-
гли в три ряди. Ширина стіни 0,7 м, збереглася
на висоту 5—11 рядів (0,3—0,7 м). Лазня орі-
єнтована кутами за сторонами світу. Виявле-
но внутрішні цегляні простінки, які розділяли
південно-західний сектор лазні на три примі-
щення.
Приміщення 1 розміщене у південному куті
споруди і примикає до печі. Воно квадрат-
ної в плані форми, 3,6 × 3,6 м. В окремих міс-
цях доб ре збереглися залишки підлоги, викла-
деної зі щільного вапнякового розчину сірого
кольору, під якою знаходилася цегляна клад-
ка. Рівень підлоги на 30 см вищий за інші при-
міщення. У західному кутку зберігся плавний
заокруглений перехід від стін до підлоги, оче-
видно, для вільного стоку води. Це приміщен-
ня могло слугувати мильнею.
Приміщення 2 (у 2009 р. досліджена його
південно-західна частина завдовжки 6,6 м),
найвірогідніше, було парильнею. Така ж під-
лога, як і в приміщенні 1, лежала на плоских
кам’яних плитах, що перекривали цегляні та
кам’яні стовпчики. Таким чином, гаряче по-
вітря подавалося під підлогою по системі опа-
лювальних каналів. Уступ у зовнішній стіні та
цегляний простінок відділяють частину цьо-
го приміщення, утворюючи нішу розмірами
2,70 × 1,35 м. Тут добре зберігся шар штукатурки
на стінах. Між шаром штукатурки та цегляною
кладкою зовнішньої стіни розкрито три лінії
керамічних труб, розміщені вертикально одна
над одною. Вони складалися з окремих секцій
завдовжки 38 см та діаметром 8 см. У зовніш-
ню стіну була вертикально вмонтована кераміч-
на вентиляційна труба діаметром 14 см.
Приміщення 3 (у 2009 р. також досліджена
лише його південно-західна частина завдовж-
ки 2,9 м) мало систему опалення, аналогіч-
ну приміщенню 2. Добре збереглися горизон-
тальні кам’яні плити, що перекривали пара-
лельні ряди стовпчиків. Очевидно, це теж була
парильня.
Культурний шар на розкопі IV був насиче-
ний фрагментами посуду (червоно-, сірогли-
няного і полив’яного) і труб, зрідка траплялися
невиразні уламки залізних та скляних виробів.
Таким чином, розкопками 2008—2009 рр.
вперше відкрито цілісну ділянку лазні вздовж
південно-західної стіни, що дозволило част-
ково реконструювати її внутрішню конструк-
Рис. 2. Торговиця. Розкоп VIII, сфероконуси
203
цію. Подібні споруди належать до типових
побутових об’єктів золотоординських міст і
мають аналогії на території Молдови та По-
волжя.
Майстерня (розкоп VIII) відкрита за 1,2 км у
напрямку на північний схід від центру с. Тор-
говиця, з правого боку від мосту через р. Си-
нюха по трасі Кіровоград—Київ. Вона була
розташована у верхній частині схилу високо-
го берега річки, на відстані 50 м по прямій від
могильника. Загальна площа майстерні понад
100 м2, хоча її контури вдалося визначити лише
зі східного та північного боків, оскільки захід-
ний та південний сектори знищені величез-
ним яром. Неглибокий ярок перетинає також
південно-західну частину, частково зруйнував-
ши керамічне горно 3. У цілому поверхня значно
пошкоджена невеличкими ярками.
Майстерня, очевидно, була перекрита на-
вісами, оскільки ніяких залишків стін не за-
фіксовано, крім кількох згорілих дерев’яних
стовпчиків та північного кутка майстерні, ви-
різаного у материковій глині схилу. На площі
майстерні, орієнтованої кутами за сторонами
світу, досліджено кілька об’єктів: два кераміч-
ні горна (1 і 3), велику піч (2), п’ять тандирів,
погріб-схованку, склад вогнетривкої глини та
ровик для відведення стічних вод.
Для спорудження цих об’єктів було вдало
використано рельєф місцевості. Крутий схил
берега надав можливості врізати обидва горни
у материкову глину так, що лише їхня куполь-
на частина розташовувалась над поверхнею.
Челюсті горнів та піддувала тандирів виходи-
ли на південний схід у напрямку до обриву яру.
Лише челюсті печі 2 були спрямовані у зворот-
ний бік, тобто звернені всередину майстер-
ні. Таке розташування печі дає сподівання, що
яром зруйнована лише невелика ділянка цього
виробничого комплексу.
Горно 1 збереглося майже повністю, крім
верхньої купольної частини. Воно двоярусне,
загальна глибина 2,2 м. Топка в плані підоваль-
ної форми (1,4 × 0,7 м), стінки плавно розши-
рюються догори. На висоті 0,5 м від дна у стін-
ках топки вирубано ступінчастий перехід, який
збільшує внутрішній діаметр та надає їй окру-
глішої форми. На цей уступ спиралась аркопо-
дібна конструкція склепіння, що складалося
з семи сегментів, виготовлене із вогнетривкої
глини з включенням уламків посуду. Такою ж
вогнетривкою глиною була обмазана внутріш-
ня поверхня топки. Випнуті челюсті топки ви-
кладені з цегли квадратної форми, аналогічної
тій, яка використовувалася при будівництві
бані. На рівні топочної камери було спорудже-
но передпічну яму підовальної форми.
Випалювальна камера збереглася на висоту
1,0—1,1 м. Її діаметр 1,85—2,00 м. Зсередини
вона теж обмазана шаром вогнетривкої глини.
На черені зафіксовані продухи, що розміщу-
вались по периметру та в центральній части-
ні, яка здебільшого була зруйнована. Вхідний
отвір камери, завширшки 0,5—0,6 м, викла-
дений з цегли. Запаси глини знайдено поруч у
Рис. 3. Торговиця. Розкоп VIII, знахідки
204
комірчині, яка була врізана у північно-східний
куток майстерні.
На південь від горна 1 розчищений лінзо-
видний у профілі ровик (ширина 0,70 м, гли-
бина 0,65 м у верхній частині та 1,30 м у нижній
частині), що простягся на 5,8 м на південь—
південний схід до обриву яру. Він поділяв пло-
щу майстерні на дві нерівні частини і слугу-
вав, очевидно, для відведення води. У східній,
більшій, частині знаходились чотири тандири,
піч 2 та погріб-схованка, у західній — кераміч-
не горно 3 і тандир 5.
Піч 2 дуже зруйнована, що дозволяє лише
частково реконструювати її форму. Вона врі-
зана у материк, який у цій частині складався з
жорстви, округлої форми діаметром 1,8—2,0 м.
Черінь неправильної овальної форми знаходив-
ся на глибині 1,1 м. Передпічна яма під овальної
форми (1,7 × 0,9 м) має одну сходинку. В райо-
ні челюстів та передпічної ями на поверхні була
значна кількість битої цегли, з якої, можна при-
пустити, була збудована верхня частина печі.
Горно 3 розташоване у західній частині роз-
копу VIII, поряд з обривом великого яру, част-
ково зруйноване меншим ярком, що перети-
нав площу майстерні із північного заходу на
південний схід. Піч однокамерна, округла в
плані, куполоподібної форми, була вирізана
у щільній материковій глині. Поперечний ді-
аметр горна 1,5 м, стіни збереглися на висоту
0,8—0,9 м. Купольна частина, очевидно, впала
всередину горна, оскільки в його заповненні
траплялися крупні фрагменти печини. Черінь
горна під овальної форми (1,2 × 1,5 м) звужував-
ся донизу. Плоске дно зафіксоване на глибині
1,5 м. Челюсті округлої форми (50 × 56 см) теж
були вирізані в материковій глині вище рівня
донної частини печі. У задній частині горна роз-
ташований димар діаметром 12—14 см. У запо-
вненні горна серед фрагментів печини та улам-
ків кераміки виявлено три червоноглиняні по-
судини: дві конічні миски на високому піддоні з
вертикальним бортиком і глек з широким кор-
пусом та стрічкоподібною ручкою.
Тандири (1—4) розташовані у центральній час-
тині західного сектора майстерні. Мають стан-
дартну циліндричну форму (діаметр 0,5—0,6 м),
заглиблені в материкову глину так, що верхній
край знаходився на рівні долівки, можливо тро-
хи виступав над нею. Самі тандири виготовле-
ні з широких смуг глини, якими були обліплені
стіни материкової ями, і в нижній частині мали
отвори-піддувала, в одному випадку з прила-
штованою керамічною трубою, що використо-
вувалась як сопло для нагнітання повітря. Тан-
дир 3 різниться від інших цього типу тим, що в
ньому з цегли та печини була споруджена під-
ставка, на якій була вмонтована виготовлена з
вогнетривкої глини «чаша» (діаметр 24 см). По-
ряд з тандиром було скупчення попелу. Тут у
значній кількості траплялися шлаки зеленкува-
того кольору, фрагменти цегли та посуду.
Тандир 5 (рис. 1) розташовувався у півден-
ній частині розкопу VIII. У його заповненні,
на рівні дна, в шарі попелу знайдено червоно-
глиняний сфероконус. Ще дев’ять таких самих
і два фрагменти лежали поряд із тандиром на
долівці (рис. 2).
Погріб-схованка був споруджений у шарі мате-
рикової глини у південній частині майстерні, по-
ряд із ровиком. Мав форму підбою (1,4 × 1,6 м,
глибина 1,3 м) та призначався для переховуван-
ня цінних для власника майстерні речей (рис. 3).
У погрібку були складені: два великі залізні каза-
ни півсферичної форми з триногою, землеробські
знаряддя — два наральники, леміш, лопата, соки-
ра, мотика; інструменти — кайло, долото, сверд-
ло; замок, вудила, пряжки від кінської збруї та ін.
Також знайдено два цілі червоноглиняні глеки.
По всій площі розкопу VIII у культурному
шарі трапилась значна кількість фрагментів
чевоноглиняного посуду, невиразні фрагмен-
ти залізних виробів, цвяхи, п’ять мідних монет
(дуже кородовані).
Таким чином, майстерня була досить потуж-
ним виробничим комплексом, на незнач ній пло-
щі сконцентрована значна кількість об’єктів
для випалювання керамічних виробів та інших
потреб. Розташований він був на крайній око-
лиці поселення, фактично, неподалік могиль-
ника. Це є ще одним доказом на користь визна-
чення Торговиці як пам’ятки міської культури
золотоординського часу, де ремісничі осередки
розбудовувались на окраїнах подібних населе-
них пунктів. За керамічними рештками мож-
на встановити, що тут виготовляли червоно-
глиняну кераміку, прикрашену прокресленим
і пролощеним орнаментом, і специфічні кера-
мічні вироби – сфероконуси. Розкопки 2008—
2009 рр. дали багатий матеріал для реконструк-
ції ремісничого виробництва на українських
землях періоду Золотої Орди.
|